Лекція

Суспільство як цілісна
соціальна система
 План лекції
• Сутність поняття «суспільство»
• Соціальна структура суспільства
• Типологія суспільств. Теорія постіндустріального суспільства та
постмодернізм
• Теорії походження суспільства
• У широкому розумінні суспільством називають будь-яку сукупність
історично складених форм спільної діяльності людей (ототожнення з
країною або ж державою).

• У вузькому розумінні суспільство розглядається як конкретна

соціальна організація взаємодії людей, нації, народності, населення
країни, що характеризується власними соціокультурними, духовними,
ментальними та іншими особливостями (наприклад, американське,
французьке, японське, українське суспільство).
Основні умови або сутнісні ознаки суспільства:

• спільність території проживання людей;

• спільна історія;
• самовідтворення;
• певний рівень розвитку культури (традицій, звичаїв, норм, законів,
правил тощо);
• цілісність і сталість;
• автономність.
 Суспільство –
• це інтегроване, соціально організоване об’єднання індивідів, що
історично склалося у процесі взаємовідносин людей для
задоволення їхніх життєвих потреб, яке характеризується
стійкістю і цілісністю, самовідтворенням і саморозвитком,
саморегульованістю і автономністю.
 Суспільство = система

• Соціальна система — це цілісне утворення

основними елементами якого є люди, їхні
взаємозв’язки та взаємодії (не проста сума
людей).
Основні підходи до розуміння суспільства:

1. Системний підхід
2. Детерміністський підхід
3. Функціоналістський підхід
4. Індивідуалістичні теорії соціальної взаємодії
 Системний підхід
• Розглядає суспільство як соціальну систему
• Існують різновиди системних уявлень про суспільство:
• системно-механістичний (суспільство сприймається як певний механізм,
діяльність, якого забезпечується тим, що кожен його елемент відповідає за
виконання певних функцій)
• системно-органістичний (сприйняття суспільства як системи, що
функціонує за аналогією до живого організму)
• синтезований підхід (суспільство розвивається від етапу механістичного
розвитку до етапу органістичного розвитку)
 Детерміністський підхід
(від лат. обмежений, визначений)
• суспільство як цілісна система складається з таких підсистем:
економічної, соціальної, політичної та ідеологічної, кожну з яких, у
свою чергу, можна розглядати як систему
• кожна з цих систем існує не сама по собі, а перебуває у причинно-
наслідковій залежності від інших систем
 Функціоналістський підхід
• суспільство як цілісний, єдиний організм, що складається з багатьох
частин: економічної, політичної, військової, релігійної та ін.
• кожна частина може існувати тільки в рамках цілісності, де вона
виконує конкретні, цілком визначені функції
Індивідуалістичні теорії соціальної взаємодії
• будь-яке соціальне явище, у тому числі суспільне життя, може бути
пояснене через сукупність індивідуальних дій

• завдання соціологічної науки полягає, перш за все, у поясненні, що

таке індивідуальна дія і що таке сукупність індивідуальних дій
 Чинники розвитку суспільства
• Екзогенні (зовнішні) чинники (грунти, водойми, клімат)
• Ендогенні (внутрішні) чинники (саме суспільство)
• Суб’єктивні чинники (свідомість індивіда чи групи)
• Об’єктивні чинники (масовість)
• Причинно-наслідкові чинники (наприклад, революція)
• Випадкові чинники (наприклад, еволюційні процеси)
 Сусільство природа
• Поняття "природа" в науковій літературі вживається у двох
значеннях.
• У широкому розумінні слово природа охоплює і суспільство, і
навколишній світ у всій багатоманітності своїх проявів, тобто є
синонімом Всесвіту.
• У вузькому розумінні природа — це частина світу, яка, умовно
кажучи, протистоїть суспільству і взаємодіє з ним, це природне
середовище, в якому живе суспільство.
 Соціальна структура суспільства
• ієрархічно упорядкована сукупність соціальних утворень, елементів,
об’єднаних стійкими зв’язками і відносинами
Схематично структуру суспільства,
можна розглядати як піраміду
 Соціальна структура суспільства
складається з підструктур:
• соціально-класову – класи, соціальні страти (верстви), соціальні спільноти
• соціально-професійну – виробничі, навчальні, військові колективи тощо
• соціально-демографічну – чоловіки, жінки, діти, молодь, особи
працездатного віку, пенсіонери
• соціально-територіальну – охоплює територіальні спільноти міста, села,
регіонів тощо
• соціально-етнічну – нації, народності, етноси (об’єднання людей
територією, економікою, культурою, звичаями, традиціями тощо)
 Типологізація суспільства
• класифікація суспільств на основі найсуттєвіших, типових ознак і
рис, які відрізняють одні суспільства від інших
Взалежності від історії розвитку, виділяють:

• Традиційні/доіндустріальні/домодерні
суспільства
• Індустріальні/модерні суспільства
• Постіндустріальні/постмодерні суспільства
 Традиційні/доіндустріальні/домодерні
суспільства
• суспільства мисливців та збирачів, що з’явились як
тільки люди навчились жити невеликими групами
• почали з’являтись скотарські та аграрні
суспільства
 Індустріальні/модерні суспільства
• Індустріалізація базується на застосуванні наукових знань до
технології виробництва
• Зростає урбанізація
 Серед індустріальних суспільств
виділяють так звані суспільства:
• Суспільства «першого світу» (від XVIII століття дотепер) — економічно розвинені країни, які першими і
найбільш успішно пройшли процес індустріалізації — країни Західної Європи, північної Америки, Японія,
Австралія, Нова Зеландія.
• Суспільства «другого світу» (від початку XX ст. до початку 90-х років XX ст.) — індустріальні суспільства, які
опинились під владою комуністичних режимів. Суспільства, в яких не розвивалась демократія та ринкова
економіка; економіка була плановою. Вважається, що цей тип суспільств припинив існування із розпадом
комуністичної системи (СРСР, держави Східної Європи, які згодом внаслідок політичних і економічних реформ
переходять до суспільств першого світу);
• Суспільства «третього світу» (від XVIII ст., коли вони були колоніями, дотепер) — країни – колишні колонії
економічно розвинених індустріальних держав (Азія, Африка, Латинська Америка).
• Нові індустріальні країни— країни «третього світу», котрі швидкими темпами і доволі успішно пройшли шлях
індустріалізації і в постколоніальний період почали швидко розвивати (Бразилія, Гонконґ, Синґапур, Тайвань,
Південна Корея).
Постіндустріальні/постмодерні суспільства
• Інтенсивний розвиток сфери послуг;
• Збільшення ролі інформації та знання;
• Розвиток наукомістких виробничих, інформаційних і транспортних
технологій;
• Зростання ролі освіти і науки, а також, інтелектуальних професій.
 Типологія суспільств за політичними
режимами
• Демократичні
• Авторитарні
• Тоталітарні
• відкриті (демократичного типу, з пріоритетом прав людини)
• закриті (тоталітарного та авторитарного типу з утиском прав і свобод
людини).
Типологія суспільств за критерієм релігії:
• Християнські
• Мусульманські
• Буддійські тощо
Типологія суспільств за ціннісним критерієм:

• традиційне суспільство, що функціонує на основі

традиційних цінностей
• суспільство, кероване зсередини, в якому поведінку
індивідів зумовлюють особистісні цінності
• суспільство, кероване ззовні, орієнтуючись на
оцінки друзів, колег, сусідів, громадську думку.
 Постмодерне суспільство
• вперше термін «постмодернізм» згадується в роботі німецького
філософа Рудольфа Панвіца
• для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти
стандартизації, а невдовзі — у літературі, живописі та музиці
• напрямок постмодернізму — хаологія
• суспільство є мутопією (знаходиться в стані постійних змін)
Людина з точки зору постмодернізму
• людина не розглядається, як цілісний індивід, а як амбівалентна
особистість
• амбівалентна особистість — позбавлена єдиного визначення, така,
що постійно сумнівається у тому, до чого вона належить (до якої
спільноти належати)
• вживається термін дивід (фрагментована, внутрішньо розщеплена,
децентрована)
 Теорії походження суспільства
• Інструментальна концепція
• Сексуальна концепція
• Кратична (грец. kratos — сила, влада) концепція
• Гендерна концепція
• Семантична концепція