Professional Documents
Culture Documents
Соціологія
Соціологія
Соціоло́ гія (від лат. societas — «суспільство» та грец. λογος — «вчення», «знання», «наука») —
наука про умови та процеси у суспільстві, а також їхні дослідження. Соціологія постала з епохи
Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між
природничими та гуманітарними науками.
Термін «соціологія» запропонував 1839 року французький учений Оґюст Конт, ще до того як у
другій половині XIX ст. соціологія стала самостійною університетською дисципліною. Але ще до
Оґюста Конта це поняття вживала перша у світі соціологиня — Гарієт Мартіно, а ще раніше, у
1780-х рр. — абат Сієс[1].
Зміст
Предмет і визначення соціології
Історія соціології
Соціологічне розуміння, соціологічне пояснення
Соціологічні теорії у суперництві
Деякі центральні поняття соціології
Суспільство
Соціальна дія
Соціальний факт
Класифікація соціології
Поділ за одиницями дослідження
Макросоціологія (суспільство, колектив, структура, система)
Мікросоціологія (актор, індивід, дія)
Мезосоціологія
Макро-мікро-соціологія
Поділ за охопленням теорем
Структура соціологічного знання
Функції соціології та її роль у розвитку суспільства
Місце соціології в системі наук
Засновники сучасної соціології
Соціологічна освіта в Україні
Примітки
Джерела та література
Див. також
Посилання
Предмет і визначення соціології
Складаючись із гуманітарних наук, соціологія витворює ядро соціальних наук. Об'єктом
соціології є соціальна реальність у всій багатоманітності, але оскільки вона досить мінлива, то
предмет соціології надзвичайно складно визначити, він не може бути постійним, статичним.
Таким чином, соціологія вивчає всі сторони соціального співжиття людей в спільнотах і союзах, в
той час, як інші соціальні дисципліни, такі як політологія чи економіка, встановлюють своїми
предметами певні специфічні аспектні області соціального (політика — легітимне здійснення
влади, економіка — дефіцит). Соціологія звертається до розуміння і систематизації соціальної
дії — теорії дій, оскільки згідно з ними поведінка регулюється цінностями і нормами. Її
дослідницьким предметом є як суспільство в цілісності, так і його окремі частини: соціальні
системи, інститути, організації, групи. При цьому, вона має справу з суспільною інтеграцією і
дезінтеграцією, із соціальними конфліктами та соціальними змінами.
Також соціальні структури, праця, сім'я, соціальні мережі, засоби комунікації (мас-медіа), міграція,
буденність, технологія, життєсвіт — теми, якими займається соціологія. Для багатьох з них
встановлювались спеціальні, галузеві соціології, інші — як от питання щодо взаємодії дії та
структур — стали загальною темою соціології. Соціологічна постанова питання часто
перетинається з соціальною психологією, з іншими соціальними науками, з філософією, рештою
гуманітарних дисциплін, а також почастинно і суміжними природничими науками, наприклад, з
нейробіологією.
Єдиного фахового визначення соціології не існує. Часто визнається дефініція Макса Вебера, який
покладав акцент на соціальну дію.
«Соціологією називається така наука, яка розуміє соціальну дію проблемно і через
це причинно пояснює її хід та результати.» (Макс Вебер, «Економіка та
суспільство», 1921)
Історія соціології
Як самостійна наука соціологія почала визнаватись лише з кінця XIX ст. В той час вона
відмежовувалась як окрема дисципліна від філософії, економіки, науки про державу та
народознавства. Історія її виникнення тісно пов'язана з розвитком громадянського суспільства і
поступом індустріалізації в Європі XIX ст.
Для Конта цим предметом була «соціальна фізика», яку він відповідно до законів розділив на
соціальну статику і соціальну динаміку. Для Еміля Дюркгайма ним був «соціальний факт», який
існує ззовні, незалежно від індивідуальної свідомості і має примусовий характер. Для Макса
Вебера це була «соціальна дія» (див. вище).
Крім того, уже методологічно, але також нерідко і з моральних мотивів, експерименти (часто
вирішальні) переважно забороняються. Можливі замість цього опитування містять в собі
концептуальні та інтерпретативні проблеми. Приміром, інтерв'юери вносять суб'єктивні аспекти,
починають обманювати, в окремих випадках навіть підробляють свідчення. Отож, соціологія
залишається залежною від спостережень.
Треба розрізняти дві головні епістемологічні засади. Причому цілковито вільних від світоглядних
мотивів, незалежних дослідницьких результатів не досягається, але вони можуть добиватись
цього:
Суспільство
Поняття «суспільство» в соціології посилається на зв'язки і співвідношення між окремими
людьми. Отже, об'єднує не одні лиш просторові, кількісні показники індивідів, але і їхню
соціальність. Таким чином, завдяки неперервним зразкам поведінки наміченими є структури, які
одержують своє походження з міжлюдських вчинків і реалізують свій вплив в цій сфері. В
соціології не існує єдності щодо специфічних прикмет для суспільства. Найзагальніше визначення
суспільства визначається як «відповідна щонайосяжніша система людського співжиття».
Соціальна дія
Поняття соціальної дії в соціології означає (за Максом Вебером) вчинок (поведінку,
непротивлення чи бездіяльність), який для діючих осіб (акторів) суб'єктивно об'єднаний із
«сенсом». Також тлумачення поняття соціальна дія визначається ще тим, що вона спрямована на
інших, змістовно орієнтована на їхню поведінку.
Соціальний факт
Соціальним фактом (fait social) є (за Емілем Дюркгаймом) «кожен більш чи менш визначений тип
дії, який володіє здатністю чинити зовнішній тиск (примус) на індивідів, а також виникає
відокремлено в сфері даного суспільства, при цьому володіючи власним життям, яке не залежить
від індивідуальних виявів».
Класифікація соціології
Мезосоціологія
Макро-мікро-соціологія
Крім того, тематичні області соціології можуть розрізнятись за тим, чи є вони віднесеними до
загальної соціології, тобто претендують на універсальну силу, або чи йдеться в них про теми
спеціальної соціології. Соціологічні методи теоретично відносяться до загальної соціології, проте
у практиці вищої школи ними часто займаються окремо.
Соціологія особистості
Соціологія сім'ї
Соціологія класу
Соціологія стану, прошарку
Соціологія етносу
Соціологія нації: тощо
Соціологія культури
Соціологія релігії
Соціологія політики
Соціологія праці й управління «Протестантська
етика та дух
Соціологія дозвілля
капіталізму»
Соціологія освіти Макса Вебера
Соціологія виховання
Соціологія реклами: тощо
Роль соціології:
Те, що соціологія посідає загальне, а не окреме місце серед суспільних і гуманітарних наук, не
означає, що вона є філософською наукою, її значення для інших наук полягає в тому, що вона дає
науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, забезпечує розуміння законів і
закономірностей взаємодії його різноманітних структур.
Відмінність між ними полягає в тому, що історія вивчає не сьогоднішній день, а минуле
суспільства, відображає процес в хронологічній послідовності, причому часто іншими засобами,
ніж соціологія. Джерела, використовувані історією та соціологією, збігаються лише частково.
Багато спільного між соціологією та філософією. Але, на відміну від філософії, соціологія має
справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності, її
висновки та узагальнення мають частковий характер.
Різноманітні галузі педагогіки, як і соціальної психології, мають велике значення при вивченні
соціологічних проблем освіти. Вивчаючи взаємовідносини людей у колективі, сім'ї, їх ставлення
до праці, власності тощо, соціологія використовує понятійний апарат, основні ідеї етики.
Примітки
1. Данило Судин. Точки відліку української соціології (http://uamoderna.com/blogy/danilo-su
din/day-of-sociology) // Україна Модерна. — 03.10.2016
2. В.В. Танчер, В.П. Степаненко (2004). Суспільна трансформація: концептуалізація,
тенденції, український досвід (ukr). Київ: Інститут соціології НАН України. с. 244.
ISBN ISBN 966-02-3264-0.
3. Офіційний сайт факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка (http://soc.univ.kiev.ua/
uk/istoriya)
4. Офіційний сайт факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка (http://www.soc.univ.ki
ev.ua/)
5. Сайт соціологічного факультету ХНУ імені Василя Каразіна (http://www.sociology.kharko
v.ua/)
6. Офіційний сайт факультету соціології ЧДУ імені Петра Могили (http://www.chdu.edu.ua/in
dex.php?page=sociology&hl=ukr)
Джерела та література
Історія соціологічної думки: навч. енциклопед. слов.-довід. / за наук. ред. В. М. Пічі ;
Соціол. асоц. України, Львів. обл. від-ня САУ. — Львів: Новий Світ-2000 : Піча С. В.,
2016. — 686 с. — (Вища освіта в Україні). — Бібліогр. в кінці ст. — Імен. покажч.: с. 666
—676. — ISBN 978-966-418-286-4 (Новий Світ-2000). — ISBN 978-966-97585-0-7
Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах: Навч. посібник / Волинський держ.
ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т соціальних наук; Відп. ред. Г. О. Юхимчук. — Луцьк: Вид-во
ВДУ, 1996. — 105 с.
Мартинов А. Ю. Історична соціологія (http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Istoryc
hna_sociologija) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова)
та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 :
Е — Й. — С. 572. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Лапан Т. Д. Історія соціології. Ч. І. Навчальний посібник. — Львів: Видавничий центр
ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 236 с.
Шестопал А. В. Леворадикальная социология в Латинской Америке. Критика
основных концепций. — Москва: «Мысль», 1981. — 207 с. (рос.)
Математико-статистичні методи в соціології: навч. посіб. для студентів ВНЗ /
Г. І. Білущак, І. В. Когут; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Сорока Т. Б., 2016. —
111 c.
Основи соціології: підручник / Є. Б. Тихомирова. — Рівне: Перспектива, 2007. — 333
с. — ISBN 966-7643-81-6.
Організація діяльності соціологічних служб: навч. посіб. для студентів ВНЗ /
Л. В. Калашнікова ; Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. — Миколаїв: ЧДУ ім. П.
Могили, 2016. — 191 с. : табл. — Бібліогр.: с. 143—150 (121 назва) та в тексті. — ISBN
978-966-336-353-0
Соціологія і журналістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. М. Лубкович; Львів.
нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 159 c.
Соціологія: підручник / М. П. Козирєв ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів: Львів.
держ. ун-т внутр. справ, 2016. — 655 с. — Бібліогр.: с. 645—655 (202 назви). — ISBN
978-617-511-222-9
Див. також
Альтернативна соціологія
Історична соціологія
Протосоціологія
Поведінкова наука
Сендвіч-покоління
Соціофізика
Посилання
Соціологія (http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf) //
Енциклопедія історії України
Соціологія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. —
Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV :
Літери Сен — Сті (http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/third_book/part3.pdf). —
С. 1813. — 1000 екз.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (http://www.sociology.kharko
v.ua/), соціологічний факультет
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології (http://
www.soc.univ.kiev.ua/)
Соціологічна Асоціація України (http://www.sau.kiev.ua/)
Український соціологічний стандарт (https://web.archive.org/web/20100919011332/http://u
krsocstandart.org/)
Национальная социологическая энциклопедия (http://voluntary.ru) (рос.)
Архів соціологічних опитувань Центру Разумкова (https://web.archive.org/web/20090912
025402/http://www.razumkov.org.ua/ukr/socpolls.php)
Предмет Соціологія (https://web.archive.org/web/20110502052243/http://sociologiya.infous
lugi.com.ua/)
Богдан О. Що варто знати про соціологію та соціальні дослідження? (http://www.ekmair.
ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/7700/Bogdan_SocResearch.pdf?sequence=5&is
Allowed=y) Посібник-довідник для громадських активістів та всіх зацікавлених / Олена
Богдан; консультант-рецензент Володимир Паніотто. —К.: Дух і Літера, 2015. — 380 с.
Соціологія
Макрооб’єктивний · Макросуб’єктивний ·
Рівні
Мікрооб’єктивний · Мікросуб’єктивний ·
соціологічного аналізу
Метасоціологія
Структура
Теоретична соціологія · Емпірична
соціологічного знання
Складові структури соціологія · галузева соціологія · Теорії
соціологічного знання середнього рівня · Історія соціології
(Українська соціологія)
Парадигми Натуралістична · Інтерпретативна · Оцінювальна
Біологічна школа у соціології · Позитивізм · Органіцизм · Психологізм ·
Марксистська соціологія · Структурний функціоналізм · Структуралізм ·
Теорія конфлікту (теорія соціального конфлікту) · Інтеракціонізм
Напрями та школи
·Феноменологічна соціологія · Постструктуралізм · Французька
соціологічна школа · Чиказька соціологічна школа · Етнометодологія ·
Постмодернізм
Див. також Мультипарадигмальність · Емпіричність · Сучасність
Галузі соціології
Гендерна соціологія · Економічна соціологія · Етносоціологія · Соціологія знань · Історична
соціологія · Соціологія культури · Соціологія масових комунікацій · Соціологія міста · Соціологія
науки · Соціологія наукового знання · Соціологія релігії · Соціологія освіти · Соціологія праці ·
Соціологія політики · Соціологія права · Соціологія реклами · Соціологія сім'ї · Соціологія театру ·
Соціальна географія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Соціологія&oldid=33642855
Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові
умови. Детальніше див. Умови використання.