Семінар 1.

 Соціологія як наука про суспільство

Мета: з’ясувати специфіку вивчення суспільства соціологічною наукою, її
відмінності від інших суспільних наук, основні структурні елементи та рівні
соціологічного знання, особливості прояву соціальних законів.
Провідна ідея: специфіка сфери соціального, місце соціології як науки в системі
знань по суспільство.

1. Передумови виникнення та розвитку соціології, як науки про

суспільство.
2. Об’єкт, предмет, структура і функції соціології
3. Місце соціології в структурі сучасного знання.
4. Загальна соціологічна теорія, теорії середнього рівня.
5. Місце емпіричних соціологічних досліджень в системі соціологічного
знання.
6. Емпіричний та теоретичний рівні узагальнення в соціології

Досить наївні погляди на суспільство і людину існували в науковому світі

порівняно довго, доти, доки ускладнення людських відносин, утворення
складних організацій, розвиток різних сфер людського життя не привели до
необхідності практичного розв'язання проблем взаємин між людьми і
соціальними спільнотами. Між тим усвідомлення потреби у вивченні
соціальних спільнот людей, процесів їх розвитку і функціонування відбулося
порівняно недавно. Людство здійснило фундаментальні відкриття буквально
у всіх сферах природничих наук, у той час як у вивченні людини і її місця в
суспільстві, людських взаємин спостерігалися бездіяльність і значне
відставання.

Поштовхом до дослідження соціальних питань послужив, перш за все,

розвиток суспільного виробництва. Використовуючи природні ресурси,
розширюючи таким чином сферу виробництва, люди стикнулися з
обмеженістю цих ресурсів, у результаті чого єдиним способом збільшення
продуктивності праці стало раціональне використання робочої сили, або,
іншими словами, людей, зайнятих у виробництві матеріальних благ. Якщо на
початку XIX століття робітники слугували доповненням до ресурсів і
механізмів і тільки механізми треба було винаходити й удосконалювати, то в
середині століття стало очевидним, що складною технікою можуть керувати
лише грамотні і зацікавлені у своїй діяльності люди.

Крім того, ускладнення всіх сфер життєдіяльності людей значно загострило

проблему взаємодії між ними, управління цими взаємодіями і створення
соціального порядку в суспільстві. Коли ці проблеми постали і були
усвідомлені, виникли передумови формування і розвитку нової науки, що
вивчала б асоціації людей, їх поведінку в цих асоціаціях, а також взаємодії
між людьми і результати таких взаємодій.

Таким чином, поява соціології як самостійної науки була викликана

розвитком суспільства й суспільствознавства наприкінці XVIII — початку XIX
століття. У цей час світ переживав глибокі соціальні зміни, пов'язані з
переходом від традиційного до індустріального суспільства. Саме ці глибокі
зміни, викликані потребами капіталістичного суспільства, що розвивалося,
заклали ті об'єктивні передумови, що стали основою становлення й
оформлення соціології як самостійної галузі наукового знання. Серед них
дослідники виділяють три групи чинників (чи передумов), що сприяли
виникненню сучасної соціології.

1. Соціально-економічні чинники, такі як індустріальна революція, ринок

вільної праці, урбанізація (тобто зростання ролі міст у розвитку суспільства),
розвиток торгівлі і багато чого іншого з наслідками, що впливають на спосіб
життя людей, змінюють соціальну структуру, суспільні відносини.

2.Соціально-політичні чинники (передумови), серед яких новий соціальний

порядок, панування буржуазних верств, влада капіталу, державна
бюрократія, демократизм і т.ін.

3.Інтелектуальні чинники (передумови), такі як філософські ідеї епохи

Просвітництва з її духовними орієнтирами—гуманізмом, раціоналізмом,
свободою особистості, науковим знанням.

Отже, нові форми економічного і політичного життя вимагали конкретного

наукового аналізу. Виникла потреба переходу від загальних абстрактних
філософських роздумів про суспільство, тенденції його розвитку до
позитивної науки про суспільство як про живе функціонуюче утворення.
Власна історія Соціології як окремої науки починається лише в XIX сторіччі,
коли постало питання про створення позитивної науки про суспільство, яка б
спиралася на точно встановлені наукові факти.