Предмет: історія України

Соціальні рухи в
радянській Україні
Роботу виконала:
Нємкова Аліна
ПЛ-91
Науковий керівник:
Ілляшенко Ю.Ю.
 Дисидентські (опозиційні) рухи
1960–1980-х років в Україні 
Провідне місце серед опозиційних сил в УРСР
1960–80-х рр. мали:
 український національно-визвольний рух
(національно орієнтоване дисидентство),
 рухи національних меншин (кримськотатарські
та єврейські національні рухи за повернення на
історичну Батьківщину),
 рух за свободу совісті (релігійне дисидентство),
 рух за соціально-економічні права.
 Поширення дисидентства в 1960–80-х рр. в
СРСР, у т. ч. і в Україні, стало реакцією на
згортання процесу десталінізації радянського
суспільства, утиски національного культурно-
духовного життя, серйозні порушення
конституційних норм щодо свободи совісті та
віросповідань, істотні прорахунки в галузі
соціально-економічної політики. Помітний
вплив на формування українського
дисидентства справила поразка національно-
визвольної боротьби 1940–50-х рр. у Західній
Україні, яка проілюструвала
безперспективність збройних методів опору.
 Характерною рисою українського
дисидентського руху була боротьба за
національні інтереси українського народу, яка
поєднувала найрізноманітніші форми
громадянського протесту: від
інтелектуального опору, що виражався як у
написанні й поширенні через "самвидав"
публіцистичних, прозових, поетичних творів,
в яких викривалися вади радянського
суспільства
 Причини розгортання
дисидентського руху в Україні
 Тоталітарний характер радянської системи.
 Антикомуністичні виступи у країнах
Східної Європи
 Реакція керівництва УРСР
 І.Дзюбу звільнили з роботи у видавництві
“Молодь” і з аспірантури Київського
педінституту.
 В.Чорновола увільнили з газети “Молода
гвардія”.
 В.Стуса відрахували з Інституту літератури
АН УРСР, де він був аспірантом
 Течії дисидентського руху

 Національно – визвольна
 Правозахисна
 Релігійна
 Форми боротьби дисидентів

- розповсюдження книг, брошур, статей,

написаних дисидентами;
- створення гуртків, груп, організацій;
- проведення мітингів, демонстрацій;
- написання листів – протестів
( колективних та індивідуальних) на адресу
влади.
 Релігійне дисиденство
 Причини виникнення цієї течії дисиденства –
заборона автокефальної та греко – католицької
церков, шалена антирелігійна кампанія кінця 50 –
60 – х років.
 Греко – католицька церква діяла в західних областях
України в підпільних ( катакомбних) умовах.
 Значна частина населення таємно відправляла
релігійні обряди.
 Одним з активних борців за легалізацію греко –
католицької церкви в Україні був Йосип Тереля.
 Причини поразки дисидентів

 Відсутність у дисидентів чіткої політичної

програми.
 Бракувало належної організованості.
 Адміністративний тиск, репресії ідеологічної
та каральної державної машини
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!