You are on page 1of 25

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ


для студентів заочної форми навчання
напряму підготовки “Міжнародні відносини,
суспільні комунікації та регіональні студії”
Національного університету “Львівська політехніка”

Автор: Гачкевич Андрій Олександрович,


к. ю. н., доц. МІ (hachkevych@ukr.net)

ЛЬВІВ - 2019
СТРУКТУРА КУРСУ

Розподіл навчальних занять за розділами дисципліни

Кількість годин
Денна форма навчання Заочна форма навчання
у тому числі: у тому числі:
№ та назви розділів
Всього (номери занять Всьог (номери занять
год. /год) о год. /год)
л п с лаб л п с лаб
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Розділ 1. Поняття та характерні 8 4 4 8 2 2
риси міжнародного права
Розділ 2. Джерела 8 4 4 6
міжнародного права
Розділ 3. Основні принципи 8 4 4 8 2 2
міжнародного публічного
права
Розділ 4. Суб’єкти 10 6 4 6 2 2
міжнародного права
Розділ 5. Індивід в 6 2 4 6
міжнародному праві
Розділ 6. Питання території в 8 4 4 6 2 2
міжнародному праві
Розділ 7. Міжнародно-правова 8 4 4 6 2 2
відповідальність
Розділ 8. Міжнародне 8 4 4 6
гуманітарне право та право
міжнародної безпеки
Усього годин 64 32 32 20 10 10
Самостійна робота 56 100

Разом годин 120 120


Примітка: 1. л – лекційні заняття; п – практичні заняття; с – семінарські заняття; лаб – лабораторні заняття.
ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 1. Поняття та характерні риси міжнародного публічного права

1. Питання для обговорення


1.1 «Політики та дипломати часто сприймають міжнародне право як явище на
межі права та політики» (Яті Сітаро).
1.2 «Формування міжнародного права можна порівняти з пошуком спільної
мови, необхідної для впорядкування спілкування народів» (Юрій Колосов).
1.3 «Міжнародне право в наш час надає права не лише для громадян, а для всіх
без винятку людей» (Кофі Анан).
1.4 «Все більше національних явищ, зберігаючи свій внутрішній характер,
одночасно набувають міжнародних аспектів» (Ігор Лукашук).
1.5 «Суверенітет – це державна релігія, яка поклоняється Молоху» (Арнольд
Тойнбі).
Поясніть зміст кожної цитати, виходячи з того, що Вам відомо про міжнародне право, а також охарактеризуйте
своє відношення до неї. Крім того, ознайомтесь з персоналіями авторів цитат, зважаючи на їх діяльність у сфері
міжнародного права.

2. Аналітичне завдання
Проведіть аналіз інавгураційних промов президентів України В.Ющенка,
В.Януковича, П. Порошенка на предмет офіційних заяв стосовно:
- співвідношення національних інтересів України та інших держав;
- найсерйозніших загроз, що постали перед міжнародною спільнотою;
- оптимальної моделі міждержавного співробітництва та участі України.
Поясніть свою точку зору стосовно того, чи були виконаними задекларовані
наміри під час президентської діяльності кожного з них.
Фрагмент інавгураційної промови В. Ющенка від 23 січня 2005 р.:
Українці посядуть гідне місце у спільноті народів. Україна не буде ні буфером, ні полем чиїхось змагань. Ми
готові поважати інтереси інших держав. Але для мене, як і для вас, національні інтереси України є понад усе!
Ми добром і повагою вітаємо всіх наших сусідів і на Сході, і на Заході. Я буду все робити для розвитку
стабільного співробітництва з усіма країнами. Україна стане надійним партнером у боротьбі зі старими і
новими загрозами: тиранією, війною, бідністю, природними лихами і тероризмом. Спільний пошук шляхів до
безпеки і процвітання – це і українська відповідальність. Ми готові до неї. Наш шлях у майбутнє – це шлях,
яким іде Об’єднана Європа. Наш шлях з об'єднаною Європою. Ми з Європою належимо до однієї цивілізації,
поділяємо її цінності. Історія, економічні перспективи, інтереси людей дають чітку відповідь, де нам шукати
свою долю. Наше місце в Європейському союзі, моя мета – Україна в об'єднаній Європі! В Європі історичний
шанс України розкрити свої можливості. Наша національна стратегія – йти до мети сміливо й наполегливо!
Європейські стандарти стануть нормою в соціальному житті, українській політиці [1].

Фрагмент інавгураційної промови В. Януковича від 25 лютого 2010 р.:


Як Президент я маю чітке уявлення про те, яка зовнішньополітична стратегія сьогодні найбільше відповідає
національним інтересам України. Будучи мостом між Сходом і Заходом, інтегральною частиною Європи і
колишнього СРСР водночас, Україна обере таку зовнішню політику, яка дозволить нашій державі отримати
максимальний результат від розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин з Російською Федерацією,
Європейським Союзом, США та іншими державами, які впливають на розвиток ситуації у світі. На мою думку,
виклики, які стоять перед міжнародною спільнотою, диктують потребу об’єднуватися у якомога ширшому
форматі. Людству, і Україні в тому числі, потрібен ЄС у глобальному прочитанні. Я маю на увазі Єдиний Світ
як силу, здатну гарантувати планеті мирне співіснування різних цивілізацій, енергетичну, екологічну,
продовольчу безпеку. Ми готові брати участь у таких процесах, як європейська позаблокова держава. Я маю
намір запропонувати цю концепцію парламенту для вироблення основ зовнішньої політики України і,
сподіваюся, вищий законодавчий орган мене підтримає [2].

Фрагмент інавгураційної промови П. Порошенка від 07 червня 2014 р.:


Я йду на посаду Президента, щоб зберегти і зміцнити єдність України. Забезпечити тривалий мир і гарантувати
надійну безпеку. Знаю: мир – найголовніше, чого прагне сьогодні український народ. У глави держави –
широкий вибір різноманітних інструментів для забезпечення територіальної цілісності України і мирного життя
громадян…Європейський вибір України – це серце нашого національного ідеалу. Це вибір, зроблений нашими
предками і пророками. А що нам треба конкретно зробити, щоб жити вільно, жити безбідно, жити в мирі і
безпеці? Це все написано в угоді про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Ми разом
докладали зусиль до цього документу. Тепер мрію втілити його в життя, а для цього нам треба якнайшвидше
підписати економічну частину угоди. Моя ручка – вже в руках, і як тільки ЄС ухвалить відповідне рішення,
підпис українського Президента миттєво з'явиться під цим доленосним документом. Ми не маємо права
зволікати із підписанням економічної частини угоди. Те ж саме стосується і якнайшвидшого запровадження
безвізового режиму для України з ЄС. Ми завершили перший етап і дуже швидко зможемо завершити другий,
щоб вже з січня 2015 року українці мали можливість подорожувати без віз. Угоду ж про асоціацію ми
розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС. Ніхто не має права вето на
європейський вибір України. Визнати це – значить проводити політику миру та спокою в Україні [3].

3. Контрольні питання
1) Яким чином можна пояснити поняття міжнародного права? Чи відомо Вам
про те, за яких обставин відповідний термін увійшов до вжитку?
2) Які дисципліни, крім міжнародного права, вивчають міжнародні відносини?
Порівняйте об’єкт дослідження кожної з них.
3) Представники яких професій повинні володіти глибокими знаннями
міжнародного права і чому? Чи слід навчати його дітей у школі?
4) Чому велика кількість юристів-міжнародників сучасності вважають, що
міжнародне право перебуває у кризі?
5) Яким чином Ви розумієте поняття примусу? Чи відрізняється роль примусу
у відносинах міждержавного та внутрішньодержавного характеру?
6) За якої умови, на Вашу думку, держава може не виконувати своїх
міжнародних зобов’язань? Поясніть свою позицію.
7) Наведіть випадки грубого порушення норм міжнародного права у XXI
столітті, крім епізодів конфлікту між Російською Федерацією та Україною.
8) У яких формах Україна здійснює співробітництво з іноземними державами?
Обґрунтуйте свою відповідь прикладами з зовнішньополітичної сфери.

Рекомендовані джерела для опрацювання:


1. Промова президента України Віктора Ющенка на Майдані. – Інтернет-
видання «Українська правда». – Режим доступу:
http://www.pravda.com.ua/articles/2005/01/23/3006391.
2. Інавгураційна промова Януковича. – Информационный ресурс Украины
ForUm. - Режим доступу:
http://ua.for-ua.com/politics/2010/02/25/110618.html.
3. Промова Президента України Петра Порошенка на інавгурації (повний
текст). – ТСН.ua: Останні новини України, новини дня. – Режим доступу:
http://tsn.ua/politika/promova-prezidenta-ukrayini-petra-poroshenka-na-
inavnuraciyi-povniy-tekst-353552.html.
Тема 3. Основні принципи міжнародного публічного права

1. Задача
1 травня 2011 р. главу терористичної організації «Аль-Каїда» Усаму Бен
Ладена було вбито у м. Ісламбад (Пакистан) внаслідок спецоперації США. При
цьому, між Пакистаном та Сполученими Штатами Америки не було укладено
спеціальної угоди щодо надання США права на військове втручання.
Незважаючи на те, що Бен Ладен проживав у відокремленому високим
парканом будинку, в якому навіть не існувало доступу до мережі Інтернет,
морські піхотинці захопили будинок штурмом та після тривалої перестрілки
вбили усіх присутніх там людей.
Чи можна вважати дії США правомірними, зважаючи на порушення
права на життя і свободу та особисту недоторканність (ст. 3 Загальної
декларації прав людини)? Чи мало місце у даному випадку, на Вашу думку,
порушення принципу територіальної цілісності Пакистану? Яким чином Ви
розумієте висловлювання Макіавеллі «Мета виправдовує засіб» в контексті
сучасних міжнародних відносин та конкретної ситуації?

2. Case study
Проведіть аналіз обставин прийняття до розгляду російським судом
позовної заяви колишнього депутата Верховної Ради України В. Олійника щодо
визнання подій у Києві, які відбулись у лютому 2014 р., державним
переворотом та охарактеризуйте:
- роль міжнародно-правових норм та принципів по відношенню до виникнення
аналогічних ситуацій в міжнародних відносинах;
- стан дотримання основних принципів міжнародного права з огляду на
прийняття позовної заяви до розгляду Дорогомиловським районним судом м.
Москви;
- офіційні дії України у відповідь на події, що трапились в середині грудня 2016
р. та після цього;
- правомірність дій Російської Федерації з огляду на ситуацію, яка виникнула.

3. Контрольні питання
1) Як можна пояснити поняття основних принципів міжнародного права? Яке
значення має категорія принципів у юриспруденції в цілому?
2) У якому міжнародно-правовому акті було вперше закріплено більшість
сучасних принципів міжнародного права? Охарактеризуйте відповідні
положення.
3) Розкрийте суть ознак основних принципів міжнародного права на прикладі
будь-якого з них.
4) Що означає термін «суверенна рівність»? Який з найважливіших атрибутів
держави знаходиться в основі принципу суверенної рівності держав?
5) На яких підставах принципи мирного вирішення міжнародних спорів та
незастосування сили або загрози силою називають «двома сторонами однієї
медалі»?
6) Чи відомо Вам про народи, які на сучасному етапі ведуть боротьбу з метою
створення власних держав? Яким чином міжнародна спільнота, на Вашу
думку, повинна реагувати на їх територіальні претензії?
7) Чи підлягав порушенням принцип невтручання у внутрішні справи по
відношенню до України в період з 1991 р. до сьогоднішнього дня? За яких
обставин?
8) У чому полягає роль основних принципів міжнародного права в контексті
сучасних міжнародних відносин? Охарактеризуйте їх значення у сучасному
світі одним словом.

Рекомендовані джерела для опрацювання:


1. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи
теорії : Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – 608 с.
2. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх
відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту
Організації Об’єднаних Націй від 24 жовтня 1970 р. [Електронний ресурс] /
Веб-сайт Верховної Ради України. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_569.
3. Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня
1975 р. [Електронний ресурс] / Веб-сайт Верховної Ради України. – Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_055.
4. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. - №30. – ст. 141.
5. Статут Організації Об’єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду від 26
червня 1945 р. [Електронний ресурс] / Веб-сайт Верховної Ради України. –
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_010.
6. Філіпчук В. Спроможність бути державою. – «Дзеркало тижня. Україна». –
Режим доступу:
http://gazeta.dt.ua/internal/spromozhnist-buti-derzhavoyu-_.html.
7. «Це загальновідомо»: суд РФ визнав події в Україні переворотом
[Електронний ресурс] / Інформаційне агентство «ЛIГАБiзнесIнформ». –
Режим доступу: http://news.liga.net/ua/news/politics/14352745-
tse_zagalnov_domo_sud_rf_viznav_pod_v_ukra_n_perevorotom.htm.
8. Brown A. Osama Bin Laden's death: How it happened [Електронний ресурс] /
British Broadcasting Corporation. – Режим доступу:
http://www.bbc.co.uk/news/world-south-asia-13257330.
Тема 4. Суб’єкти міжнародного публічного права

1. Задача
1. У 2001-2002 рр. у Східному Тиморі було встановлено Тимчасову
адміністрацію ООН на підставі глави VII Статуту ООН [1]. Місія ООН
здійснювала законодавчу, виконавчу та судову владу в цілях забезпечення
безпеки. Крім того, для виконання поставлених завдань було використано
збройні сили.
Чи володіла до проголошення Демократичної Республіки Східного
Тимору ця територія міжнародною правосуб’єктністю? До якого виду суб’єктів
можна її віднести? Що Вам відомо про конфлікт щодо Східного Тимору?
2. У вересні 2008 р. Верховна Рада Республіки Крим прийняла звернення до
Верховної Ради України, у якому, визнаючи право народів Абхазії та Південної
Осетії на самовизначення та підтримуючи забезпечення безпеки обох республік
Росією, просить визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії [2].
Чи вважатиметься така заява кримського парламенту актом визнання
Абхазії та Південної Осетії Україною? Які міжнародно-правові наслідки
породжують звернення подібного характеру? Наведіть приклади визнання
Україною новостворених держав. Який з органів державної влади приймав
відповідне рішення? Чи підтримували президенти України В. Ющенко та В.
Янукович ідею визнання цих республік? Як вони аргументували свої позиції.

2. Case study
Проведіть аналіз подій на початку 2015 р., пов’язаних з призначенням
Н. Савченко членом української делегації в Парламентській асамблеї Ради
Європи, що, як правило, має наслідком надання особі міжнародного імунітету,
та охарактеризуйте:
- основні положення установчих документів Ради Європи щодо надання
міжнародного імунітету та його наслідків для представників держави в ПАРЄ;
- правомірність рішення Донецького міського суду Ростовської області від
22 березня 2016 р., на підставі якого кримінальне переслідування Н. Савченко
не підлягає припиненню на підставі набуття статусу члена ПАРЄ;
- обґрунтованість довідки Міністерства закордонних справ Російської
Федерації стосовно того, що Н. Савченко не користується недоторканністю, що
була долучена до матеріалів справи;
- обставини справи щодо призначення членом ПАРЄ І. Ілашку в 2000 р.,
внаслідок чого його було звільнено з ув’язнення.

3. Контрольні питання
1) Що означає термін «суб’єкт» через призму юриспруденції? Назвіть
основних суб’єктів кожної з відомих Вам сфер суспільних відносин.
2) Яким чином поняття «суб’єкт міжнародного права» пояснюють науковці?
Назвіть характерні риси суб’єктів міжнародного права.
3) Хто належить до суб’єктів міжнародного права, крім держав? Чи перелік
суб’єктів міжнародного права залишається незмінним та загальновизнаним?
4) Які можливості для суб'єкта міжнародного права створює факт закріплення
за таким суб'єктом на рівні міжнародного договору конкретного права?
Поясніть на конкретному прикладі.
5) Які необхідності для суб'єкта міжнародного права створює факт закріплення
за таким суб'єктом на рівні міжнародного договору конкретного обов'язку?
Поясніть на конкретному прикладі.
6) На які види поділяють суб’єктів міжнародного права? Чому нації та народи,
що борються за своє самовизначення, називають тимчасовими суб'єктами
міжнародного права?
7) З яких причин у Статуті ООН було застосовано термін «цивілізовані
держави»? Яке міжнародно-правове значення має поділ держав на
цивілізовані та нецивілізовані, що існував в доктрині в першій половині XX
століття?
8) Яку роль в міжнародних відносинах займають міжнародні організації та у
зв’язку з якими обставинами вона стає дедалі важливішою сьогодні?

Рекомендовані джерела для опрацювання:


1. Временная Администрация ООН в Восточном Тиморе [Електронний ресурс] /
Организация Объединенных Наций. – Режим доступу:
http://www.un.org/ru/peacekeeping/missions/past/untaet1999/untaet.htm.
2. Крымский парламент просит Раду признать независимость Абхазии и
Южной Осетии [Електронний ресурс] / Корреспондент. nет. – Режим
доступу:
http://korrespondent.net/ukraine/politics/587973-krymskij-parlament-prosit-radu-
priznat-nezavisimost-abhazii-i-yuzhnoj-osetii
3. Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи
теорії : Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – 608 с.
4. Курдюков Г. И., Фельдман Д. И. Основные тенденции развития
международной правосубъектности. – Казань, 1974. – 124 с.
5. Курс международного права. В 7 томах. Том 1. Понятие, предмет и система
международного права. – М.: Наука, 1989. – 360 с.
6. Моджорян Л.А.Субъекты международного права. – Москва, 1958. – 156 с.
7. ПАСЕ признала иммунитет Савченко как члена украинской делегации
[Електронний ресурс] / Зеркало недели. Украина. – Режим доступу:
http://zn.ua/UKRAINE/pase-priznala-immunitet-savchenko-kak-deputata-
assamblei-smi-165083_.html.
Тема 5. Питання території в міжнародному праві

1. Питання для обговорення


1.1 Основні положення Конвенції про режим судноплавства по Дунаї 1948 р.
[1].
1.2 Основні положення Розділу VI («Континентальний шельф») Конвенції ООН
з морського права 1982 р. [2].

2. Задача
У 1920 р. було укладено Договір про Шпіцберген, згідно з яким було
визначено особливості правового режиму архіпелагу Шпіцберген. Так, у ст. 1
було проголошено повний та абсолютний суверенітет над Шпіцбергеном
Норвегії, але у ст. 2, 3 було закріплено права, якими володітимуть громадяни та
судна договірних держав. На підставі аналізу положень Договору можна
зробити висновок про свободу економічної та господарської діяльності. У 2001
р. було прийнято Закон Норвегії «Про охорону навколишнього середовища на
архіпелазі Шпіцберген», згідно з яким кожна з держав повинна узгоджувати з
Норвегією здійснення будь-якої діяльності на Архіпелазі [3].
Чи погоджуйтесь Ви з твердженням про суперечність Закону положенням
Договору 1920 р. [4]? Якщо так, то поясність, у чому полягають протиріччя.
Якими положеннями Договору керувався парламент Норвегії при прийнятті
Закону 2001 р.?

3. Case study
Проведіть аналіз політико-правового статусу Автономної Республіки
Крим після ратифікації Державною Думою Російської Федерації відповідного
міжнародного договору у березні 2014 р. та охарактеризуйте:
- правомірність дій Російської Федерації щодо прийняття Автономної
Республіки Крим до свого складу;
- поняття державного суверенітету та територіального верховенства крізь
призму правового режиму території Криму у 2014-2016 рр.;
- вплив обставин, що розглядаються, на розвиток міжнародно-правового
нігілізму та свою оцінку відповідним тенденціям;
- позицію України щодо оцінки приєднання Криму до Російської Федерації.

4. Контрольні питання
1) Яким чином можна пояснити поняття території? Від якого латинського
слова походить термін «територія»?
2) На основі якого критерію на рівні доктрини підстави набуття державної
території поділяють на первісні та похідні?
3) Які міжнародні спори щодо приналежності території Вам відомі? Якими
аргументами держави, як правило, підтверджують свої територіальні
претензії перед Міжнародним Судом ООН?
4) Що означає поняття міжнародної ріки? За яких умов ріку можна вважати
міжнародною?
5) Які території в сучасному світі належать до території зі змішаним режимом?
Чому було застосовано в даному випадку термін «змішаний»?
6) В яких формах здійснюється співробітництво держав стосовно вирішення
проблем Арктики? Що Вам відомо про Арктичну раду?
7) Які принципи було покладено в основу Договору про Антарктику 1959 р.?
Охарактеризуйте основні положення Договору.
8) Правовий режим яких територій, крім Антарктики, встановлюється на
підставі міжнародних договорів?

Рекомендовані джерела для опрацювання:


1. Конвенція про режим судноплавства по Дунаї від 18 серпня 1948 р.
[Електронний ресурс] / Офіційний веб-портал «Верховна Рада України». –
Режим доступу: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_175.
2. Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р. [Електронний
ресурс] / Офіційний веб-портал «Верховна Рада України». – Режим доступу:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_057.
3. Act of 15 June 2001 No.79 Relating to the Protection of the Environment in
Svalbard [Електронний ресурс] / Government Administration Services. – Режим
доступу: http://www.regjeringen.no/en/doc/Laws/Acts/Svalbard-Environmental-
Protection-Act.html?id=173945.
4. Договір про Шпіцберген від 9 лютого 1920 р. [Електронний ресурс] /
Офіційний веб-портал «Верховна Рада України». – Режим доступу:
zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_112.
5. Аджаров К. А. Территориальные проблемы в современном международном
праве. – Краснодар, 1977. – 94 с.
6. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом: Перекл. з англ. –
Харків: Консум, 2000. – 592 с.
7. Международное публичное право: учеб; отв. ред. К.А. Бекяшев. – М.: ТК
Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 784 с.
Тема 7. Міжнародно-правова відповідальність

1. Питання для обговорення


1.1 Основні положення Розділу 1 Резолюції 56/83 «Міжнародно-протиправне
діяння держав».
1.2 Основні положення Розділу 2 Резолюції 56/83 «Зміст міжнародної
відповідальності».

2. Задача
На початку 90-их у Севастополі на вул. Генерала Хрюкіна Міністерством
оборони України було зведено будинок для моряків ВМС України та ЧФ Росії.
У період з 1993 до 1994 рр. стосовно будинку виникла суперечка між Україною
та Росією. Після того, як проросійське керівництво штабу ЧФ видало ордери на
всі квартири підлеглим офіцерам, подібне рішення було прийнято
командувачем ВМС України. Було виявлено, що у квартирах, призначених для
українських військових, вчиняються протиправні дії (наприклад, часткове
демонтування сантехніки). Командувач ВМС України В. Безкоровайний
встановлює охорону навколо будинку, а командувач ЧФ Е. Балтін, в свою
чергу, наказує морським піхотинцям силою захопити будинок [1].
Чи було порушено у цій ситуації норми міжнародного права? Хто, на
Вашу думку, повинен нести покарання за даних обставин та на яких підставах?
Чи повинна держава нести відповідальність за діяння, вчинені посадовими
особами збройних сил такої держави?

3. Case study
Проведіть аналіз обставин авіакатастрофи пасажирського літака Boeing
777 компанії «Malaysia Airlines», внаслідок якої загинуло близько 300 осіб,
поблизу м. Торез Донецької області та охарактеризуйте:
- міжнародну оцінку авіакатастрофи у відповідності до офіційних заяв глав
держав світу, а також очільників зовнішньополітичних відомств;
- пропозиції щодо створення міжнародного трибуналу стосовно розслідування
подій 17 липня 2014 р.;
- точку зору з приводу обов’язку України нести міжнародно-правову
відповідальність за те, що літак був збитий у зв’язку з незабезпеченням
Україною безпеки свого повітряного простору;
- види відповідальності, що існують у юриспруденції, крім міжнародно-
правової.

4. Контрольні питання
1) Яким чином можна пояснити поняття відповідальності у юриспруденції?
Для чого було запроваджено обов’язок нести відповідальність?
2) Про які види відповідальності Вам відомо? Охарактеризуйте, в першу чергу,
кримінально-правову відповідальність.
3) Наведіть визначення поняття міжнародно-правової відповідальності,
виходячи з аналізу праць відомих юристів-міжнародників.
4) Що означає поняття міжнародного правопорушення? Чи правильним є
твердження, що вчинення міжнародного правопорушення породжує
відповідальність у міжнародному праві?
5) Охарактеризуйте суть справи «Rainbow Warrior Case».
6) Який висновок щодо передумов міжнародно-правової відповідальності було
оприлюднено у рішенні по справі «Rainbow Warrior Case»?
7) Чи впливає на явище міжнародно-правової відповідальності наявність
принципу суверенної рівності держав як основоположного у міжнародному
прав?
8) За яких обставин держава звільняється від міжнародної відповідальності,
незважаючи на фактичне порушення міжнародних зобов’язань?

Рекомендовані джерела для опрацювання:


1. Черноморский флот: необъявленная война 1994 года [Електронний ресурс] /
Газета «Дело». – Режим доступу:
http://delo.ua/ukraine/chernomorskij-flot-neobjavlenn-60782.
2. Курс международного права. В 7 томах. Т. 3. Основные институты
международного права. – М.: Наука, 1990. – 260 c.
3. Левин Д.Б. Ответственность государств в современном международном
праве. – М.: Междунар. отношения, 1966. – 152 с.
4. Резолюция 56/83. Ответственность государств за международно-
противоправные деяния [Електронний ресурс] / Электронный фонд
нормативных документов «Кодекс». – Режим доступу:
http://docs.kodeks.ru/document/901941379.
5. Rainbow Warrior Affair case brief summary [Електронний ресурс] / Law
School Case Briefs. – Режим доступу:
http://www.lawschoolcasebriefs.net/2014/05/rainbow-warrior-affair-case-
brief.html.
6. Shaw M.N. International Law. – Cambridge: Cambridge University Press, 2008.
– 1710 p.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИКОНАННЯ

Події, що трапились на Європейському континенті впродовж останніх


років, показують, що на сучасному етапі постала гостра необхідність в
ефективному та діючому міжнародному праві, покликаному не допускати
збройних конфліктів між державами, а також забезпечувати належний
рівень охорони прав людини. На жаль, Україна, як жодна інша держава за
2014-2016 рр., стикнулась з тими загрозами, які виникли
Case study має на меті детальний розгляд конкретної ситуації зі сфери
міждержавних відносин та її міжнародно-правовий аналіз. В поточному
навчальному році усі кейси присвячені тематиці російсько-українського
конфлікту в період 2014-2016 рр.
Вміння вирішувати складні юридичні проблеми, що можуть мати місце у
сфері міжнародних відносин, набуваються під час виконання задач. На основі
чинних міжнародно-правових актів студент повинен дати юридичну оцінку
діям держав та інших суб'єктів міжнародного права, а також знайти вихід з
проблемної ситуації.
Список завдань для підготовки:
Проведіть аналіз подій наприкінці липня 2016 р., коли після вбивства
журналіста П. Шеремета в Києві Президент України П. Порошенко звернувся з
проханням до Федерального бюро розслідувань США допомогти у розкритті
вбивства, та охарактеризуйте:
варіант №1:
- поняття державного суверенітету та сфери внутрішньої компетенції
держави з огляду на обставини ситуації, яка стала об’єктом вивчення;
- свою позицію стосовно того, яким чином очільники Федерального бюро
розслідувань повинні відповісти на прохання такого характеру;
варіант №2:
- міжнародні домовленості України та США щодо співпраці у
кримінальній сфері;
- свою позицію стосовно того, яким чином очільники Федерального бюро
розслідувань повинні відповісти на прохання такого характеру;
варіант №3:
- повноваження Президента України у сфері зовнішньої політики України,
в першу чергу ті, що пов’язані з можливістю залучати іноземних фахівців до
розслідування злочинів;
- свою позицію з приводу того, в якій формі Ви б, будучи президентом,
здійснили звернення з проханням;
варіант №4:
- правомірність дій Президента України як особи, яка діє від імені України,
щодо звернення з проханням до ФБР крізь призму міжнародного права;
- свою позицію з приводу того, в якій формі Ви б, будучи президентом,
здійснили звернення з проханням.
Проведіть аналіз подій на початку 2015 р., пов’язаних з призначенням
Н. Савченко членом української делегації в Парламентській асамблеї Ради
Європи, що, як правило, має наслідком надання особі міжнародного імунітету,
та охарактеризуйте:
варіант №5:
- основні положення установчих документів Ради Європи щодо надання
міжнародного імунітету та його наслідків для представників держави в ПАРЄ;
- свою позицію щодо того, чи Н. Савченко підлягала звільненню з огляду
на призначення до складу ПАРЄ;
варіант №6:
- правомірність рішення Донецького міського суду Ростовської області від
22 березня 2016 р., на підставі якого кримінальне переслідування Н. Савченко
не підлягає припиненню на підставі набуття статусу члена ПАРЄ;
- свою позицію щодо того, чи Н. Савченко підлягала звільненню з огляду
на призначення до складу ПАРЄ;
варіант №7:
- обґрунтованість довідки Міністерства закордонних справ Російської
Федерації стосовно того, що Н. Савченко не користується недоторканністю, що
була долучена до матеріалів справи;
- свою позицію по відношенню до того, чи доцільно надавати особливий
статус за допомогою привілеїв та імунітетів представникам держав;
варіант №8:
- обставини справи щодо призначення членом ПАРЄ І. Ілашку в 2000 р.,
внаслідок чого його було звільнено з ув’язнення;
- свою позицію по відношенню до того, чи доцільно надавати особливий
статус за допомогою привілеїв та імунітетів представникам держав.
Проведіть аналіз подій в кінці листопада 2013 р., пов’язаних з
проведенням саміту Україна – ЄС, під час якого Президент України В.
Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію, та охарактеризуйте:
варіант №9:
- міжнародні зобов’язання ЄС як міжнародної організації та України як
держави щодо співробітництва між собою станом на середину листопада 2013
р.;
- свою позицію стосовно того, за допомогою яких дій або утриманням від
яких дій державних органів держава може виконувати свої зобов’язання щодо
співробітництва з ЄС (на прикладі України);
варіант №10:
- міжнародні зобов’язання України щодо Російської Федерації та інших
держав СНД на момент проведення саміту;
- свою позицію стосовно того, за допомогою яких дій або утриманням від
яких дій державних органів держава може виконувати свої зобов’язання щодо
співробітництва з ЄС (на прикладі України);
варіант №11:
- основні положення Розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання
укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та
Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх
державами - членами, з іншої сторони»;
- свою позицію по відношенню до відповідності змісту Розпорядження
міжнародним зобов’язанням України;
варіант №12:
- правомірність дій щодо відмови від підписання з огляду на те, що такі дії
здійснювались від імені України, через призму існуючих міжнародних
зобов’язань України;
- свою позицію по відношенню до відповідності змісту Розпорядження
міжнародним зобов’язанням України.
Проведіть аналіз обставин інциденту у Азовському морі, який відбувся
17 липня 2013 р., за участю українських рибалок та працівників Прикордонної
служби Російської Федерації та охарактеризуйте:
варіант №13:
- послідовність подій, котрі мали місце в день інциденту, відповідно до
заяв кожної з його сторін;
- свою позицію щодо того, чому права та інтереси України в контексті
норм міжнародного права були порушеними;
варіант №14:
- правовий режим території, де відбувся інцидент, зважаючи на те, яка з
держав вправі здійснювати владу над нею та в яких межах;
- свою позицію щодо того, чому права та інтереси України в контексті
норм міжнародного права були порушеними.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова
1. Антологія української юридичної думки : в 10 т. / Інститут держави і права ім.
В.М. Корецького НАН України. – К. : Юридична книга, 2002. – Том 8.
2. Анцелевич Г.О., Покрещук О.О. Міжнародне публічне право: Підручник / Під
редакцією Г.О. Анцелевича. – К.: Алерта, 2005.
3. Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право. - X.: Одіссей, 2008.
4. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. – М.: Издательство
БЕК, 1996.
5. Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред. В.Г. Буткевича. – К.:
Либідь, 2004.
6. Міжнародне публічне право : підручник / за ред. В. М. Репецького. — 2-ге вид.,
стер. — К.: Знання, 2012.
7. Shaw M.N. International Law. – Cambridge: Cambridge University Press, 2008.

Допоміжна
1. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. – К., 2000.
2. Курс международного права. В 7 томах. Том 1. Понятие, предмет и система
международного права. - М.: Наука, 1989.
3. Курс международного права. В 7 томах. Том 2: Основные принципы
международного права. - М., 1989.
4. Курс международного права. В 7 томах. Т. 3. Основные институты
международного права. - М.: Наука, 1990.

Інформаційні ресурси
1. Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс] / Режим
доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
2. Офіційний веб-сайт «Верховна Рада України» [Електронний ресурс] / Режим
доступу: http://rada.gov.ua.
3. Офіційний веб-сайт Організації Об’єднаних Націй [Електронний ресурс] /
Режим доступу: http://www.un.org/en/index.html.
4. International Court of Justice [Електронний ресурс] / Режим доступу:
http://www.icj-cij.org.
ПРАВО
ДЕРЖАВА
РЕГУЛЮВАННЯ
ВІДНОСИНИ
СИСТЕМА
НОРМА

You might also like