Семінарське заняття № 1

Тема № 1: Міжнародне право як особлива система права та його роль у

врегулюванні міжнародних відносин.
План.
1. Поняття, ознаки та функції міжнародного публічного права.
2. Предмет міжнародного публічного права.
3. Міжнародне публічне право як особлива система права.
4. Походження, розвиток та сучасний стан міжнародного публічного права.
5. Співвідношення міжнародного публічного та національного права.
6. Поняття, види та особливості міжнародно-правових норм.
7. Основні принципи міжнародного публічного права.
8. Поняття та види джерел міжнародного публічного права:
8.1. Міжнародний договір як основне джерело сучасного міжнародного публічного
права.
8.2. Міжнародний звичай як джерело міжнародного публічного права.
8.3. Загальні принципи права, визнані цивілізованими націями як джерело
міжнародного публічного права.
8.4. Судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного
права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм.
8.5. Акти «м‘якого права».
8.6. Роль рішень міжнародних організацій та односторонніх актів держав в системі
джерел міжнародного публічного права.

Питання та завдання для самоперевірки і контролю засвоєння знань:

1. Дайте відповіді на контрольні питання:
1) Охарактеризуйте предмет міжнародного публічного права.
2) Охарактеризуйте складові системи міжнародного права.
3) Визначте основні періодизації міжнародного права.
4) Визначте теорії виникнення міжнародного права.
5) Охарактеризуйте концепції співвідношення міжнародного та національного
права.
6) У чому полягає особливість імперативних норм міжнародного права?
7) Охарактеризуйте загальні принципи права як джерело міжнародного публічного
права.
8) Розкрийте зміст принципу суверенної рівності держав.
9) Визначте особливості актів «м‘якого права».
10) Розкрийте особливості рішень міжнародних міжурядових організацій як джерел
міжнародного права.
11) Принцип суверенної рівності держав
12) Принцип незастосування сили або погрози силою.
13) Принцип територіальної цілісності держав.
14) Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів.
15) Принцип мирного вирішення спорів.
16) Принцип невтручання у внутрішні справи.
17) Принцип поваги прав людини.
18) Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй.
19) Принцип міжнародного співробітництва.
20) Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов‘язань.
2. Скласти термінологічний словник до теми.
3. Скласти опорний конспект питань для обговорення на семінарському занятті.
4. Підготувати доповіді (презентації) з наступних тем:
1) Значення для Міжнародного Вестфальського миру 1648 р.
2) Міжнародне публічне право від створення Версальської системи до наших днів.
Версальська система (1919-1939).

5. Письмово розв’язати задачі:

5.1. Задача 1. Держава А. вчинила масовану повітряну атаку по об'єктах, що
знаходяться на території держави Б. Кваліфікувавши дії держави А. як акт агресії та
вдавшись до самооборони, держава Б. знищила авіабазу на території держави А.
Питання: 1. Визначте правомірність дій держав стосовно принципу незастосування
сили чи погрози силою.
5.2. Задача 2. Формулювання ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН дозволяє
віднести до джерел міжнародного права: певним чином визнані державамиучасниками
спору загальні та спеціальні міжнародні конвенції; міжнародний звичай як доказ загальної
практики, визнаної у якості правової норми; загальні принципи права, визнані
цивілізованими націями; як допоміжне джерело для визначення правових норм – судові
рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права. Але у
міжнародно-правовій науці поширена і точка зору, відповідно до якої «у практиці
міждержавного спілкування історично склались два основних джерела права –
міжнародний договір і міжнародний звичай». Стосовно положень згаданої ст. 38 Статуту
Міжнародного Суду ООН, то ряд теоретиків характеризує її як невдалу спробу розгляду її
як документу, що фіксує перелік джерел міжнародного права. З іншого боку в навчальній і
науковій літературі з міжнародного права останніх років все частіше згадується про
зростання значення резолюцій міжнародних організацій у процесі формування
міжнародних норм, а також про те, що «правотворчі рішення організацій є спеціальним
джерелом» міжнародного права. Нарешті, стверджується, що законодавство і судова
практика багатьох держав може бути допоміжним засобом для встановлення існування
тих чи інших звичаєвих норм міжнародного права.
Питання: 1. Які Ви можете виділити специфічні особливості різних категорій
джерел міжнародного публічного права – як головних (основних), так і допоміжних? 2.
Обґрунтуйте Вашу позицію відносно проблеми основних і допоміжних джерел
міжнародного публічного права.