ВСТУП ДО МП

ПИТАННЯ 1 Загальна х-тика спец МП

міжнародне право — особлива правова система, яка складається із принципів і норм,що регулюють
відносини між його суб’єктами.Але міжнародне право не тільки сукупність принципів і норм, адже
сама ця сукупність є нормативним відображенням міжнародної форми правосвідомості.
Міжнародноправові норми відбивають складний процес взаємодії держав,постійного перетворення
суспільних відносин. Право свідомість, що складається на їх основі, знаходить відображення в
міжнародному праві, яке відповідає об’єктивним факторам суспільного розвитку. Не розсуди юристів,
наукових установ чи держав, а реальні суспільні потреби, сам об’єктивний процес світового розвитку
в усіх його проявах є причиною існування та розвитку міжнародного права як
об’єктивної реальності. Об’єктивні умови визначають зміст тієї чи іншої норми права. міжнародне
право — це особлива систе2
ма юридичних норм і принципів, що регулюють міжвладні
міжнародні відносини та висловлюють узгоджену позицію
учасників цих відносин, обумовлену дією закономірностей
міжнародних відносин на певному етапі розвитку цивілі2
зації, шляхом встановлення взаємних прав і обов’язків. міжнародне право має низку особливих
характе
ристик, які роблять його цілком відмінним від національ
них правових систем, пов’язаних з існуванням сучасної дер
жави та її апарату. Сучасна держава зосереджується на ви
користанні сили, встановлюючи на її застосування
державну монополію, утримує постійну армію та порівня
но ефективний апарат управління.
На відміну від внутрішньодержавного права міжнарод
не право — це горизонтальна правова система, якій не вла
стиві верховна влада, зосередженість на застосуванні сили
та розподіл трьох основних функцій, які зазвичай покла
дені на державні органи влади (правоутворення — законо
давчі органи, прийняття рішень на підставі права — суди, Особливості сучасного міжнародного права
встановлюються, як правило, у порівнянні з класичним
міжнародним правом. Окрім зазначених раніше, назвемо
ще й такі:

—заборона застосування сили і загрози силою, агре-

сивних, загарбницьких дій. Здійснення таких дій сучасне

міжнародне право кваліфікує як злочин проти миру, люд-

ства і людяності;

—мирне вирішення міжнародних конфліктів — імпе-

ративна норма владнання суперечок;

—відмова від концепції «міжнародне право — право

цивілізованих народів»;

—гнучке поєднання універсального, загального, регі-

онального, локального і партикулярного регулювання

міжнародних відносин;

—наявність ефективних механізмів створення, забез-

печення і застосування міжнародного права;

—зростання питомої ваги норм, що стосуються прав і

свобод людини;

—перерозподіл ряду класичних функцій і повнова-

жень держав завдяки відповідним міждержавним органі-
заціям;

—гуманізація міжнародного права, зменшення в ньо-

му коефіцієнта статичності;
Сьогодні погляд на міжнародне право лише як на систему норм явно недостатній і застарілий. Воно
не обмежується системою норм і не завершується створенням норми. Таке розуміння норми
характерне для гіпертрофовано статичного погляду на право, коли держава формулює й застосовує
норми права. Право в таких випадках більше є засобом утримання в покорі інших, ніж засобом
регулювання відносини і визначення прав і обов’язків. І сучасна міжнародна спільнота відходить від
такого розуміння права, про що свідчить численні наміри держав, виражені у їхніх Конституціях, про
побудову правової, демократичної держави, розвитку громадянського суспільства тощо. Водночас
визначати міжнародне право лише як процес прийняття рішень небезпечне зведенням права до
застосування сили, відривом процесуальних компонентів міжнародного права від матеріальних
(головною з яких на будь-якій стадії розвитку залишається система норм), невиправданою ревізією
чинного нормативного комплексу (а можливо, і його нехтуванням), ототожненням міжнародного
права з програмою його розвитку.
ПИТАННЯ 2 Зміст підготовки фахівців за МП
Головним пунктом у змісті підготовки фахівця потрібно зазначити те, що ця юридична особа повинна
знати захищати інтереси своєї країни. Повинна вміти захищати інтереси та права громадян, які на
певний час перебувають за кордоном.
Юридична особа повинна знати історію своєї держави та загальну всесвітню історію.
Під час підготовки юридична особа повинна ознайомитися з важливими елементами культури,
культури мови та мораллю. Також більшість уваги повинна бути звернена на політику держави.
Міжнародник правник має:
- Мати навички в теоретичному та практичному плані
- Вміти реагувати на зміни в міжнародному праві
- Розуміти взаємодії міжнародного права та національного права
На сучасному етапі розвитку міжнародних відносин є визначальним моністична теорія
верховенства міжнародного права. Саме тому, при визначенні співвідношення міжнародного і
національного права слід враховувати насамперед принципи міжнародного права. Вихідною
точкою при цьому, безсумнівно, буде принцип суверенної рівності держав, оскільки підтримку
міжнародного правопорядку можливо лише за умови повної поваги юридичної рівності
учасників.
Співвідношення норм міжнародного права з національним правом залежить від того, в якому
джерелі закріплено норму міжнародного права (це міжнародний договір, міжнародний звичай,
загальні принципи права, обов’язкові нормативні резолюції міжнародних організацій).
Конституція України в статті 9 передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість
яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після
внесення відповідних змін до Конституції України.

ЄС вимагає від кандидатів на вступ рівень знань щодо безпеки,економіки, захисту прав
людини та екології
Повинна бути підготовка питання загально державного значення. Фахівець зможе захищати
інтереси держави,громадян. Повинно бути переконання. Тобто, фахівець повинен переконати
що він має змогу захищати права та інтереси держави на міжнародному рівні.
ПИТАННЯ 3 Навчальні дисципліни передбачені для МП
- Завданням вивчення навчальної дисципліни "Міжнародне право" є теоретична і практична
підготовка студентів з таких питань:
- поняття, сутність та особливості міжнародного права;
- система джерел міжнародного права;
- принципи міжнародного права;
- поняття та специфічні особливості права міжнародних договорів;
- особливості вирішення міжнародних спорів;
- загальні питання державної території та інших просторів у міжнародному праві;
предмет регулювання окремих галузей міжнародного права.
Вивчення навчальної дисципліни базується на загальних знаннях основ теорії держави і права,
конституційного, адміністративного та кримінального права.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: завдання, значення
міжнародного права, правовий статус суб’єктів міжнародного права, поняття та види норм
міжнародного права, відповідальність за їх порушення - джерела міжнародного права; принципи
міжнародного права; - міжнародно-правові акти, сферою яких є встановлення процедур мирного
вирішення міжнародних спорів; засоби врегулювання міжнародних спорів; - види і форми визнання
суб’єктів міжнародного права; - підстави правонаступництва у міжнародному праві; - підстави, види і
форми відповідальності суб’єктів міжнародного права; - поняття, джерела, суб’єктний склад права
зовнішніх зносин, права міжнародних організацій, міжнародного морського права, міжнародного
повітряного права, міжнародного космічного права; особливості захисту прав людини в
міжнародному праві; підходи до визначення міжнародного кримінального права, його особливості,
джерела, принципи.. вміти: вільно орієнтуватися в основних інститутах міжнародного права,
нормативно-правових актах; - творчо застосовувати чинне законодавство, визначати шляхи його
вдосконалення відповідно до міжнародних норм та стандартів;