МЕ база 2023 для студентів

Розділ 1 Міжнародна економіка у системі економічних наук
Завдання № 2(2) (складність 1)

Закономірності функціонування відкритих національних економік і світового господарства
загалом вивчає:
► теорія міжнародних фінансів;
► міжнародна мікроекономіка;
► міжнародний менеджмент.
► міжнародна макроекономіка;

Міжнародне переміщення товарів та факторів їхнього виробництва вивчає:
► міжнародна макроекономіка;
► теорія міжнародних фінансів;
► міжнародний менеджмент.
► міжнародна мікроекономіка;

За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
► усі відповіді неправильні.
► підвищився;
► не змінився;
► знизився;

Яка національна економіка є автаркією:
► економіка, ізольована від світового ринку та світової конкуренції;
► закрита економіка, сукупні видатки якої складаються з С+І+G;
► економіка, зорієнтована у своєму розвитку лише на власні ресурси;
► всі відповіді правильні.

Зовнішньоекономічну політику, спрямовану на захист національної економіки від іноземної
конкуренції, називають:
► фритредерство;
► меркантилізм;
► маржиналізм.
► лібералізм;
► протекціонізм;

Яку зовнішньоторговельну політику називають фритредерством:
► політику мінімального державного втручання у зовнішню торгівлю;
► політику держави, спрямована на захист національного виробника від іноземної конкуренції;
► політику держави, спрямовану на розвиток імпортозаміщувальних виробництв з
використанням торговельних обмежень;

У якому з випадків мова йде про малу відкриту економіку:
► національна економіка з незначною питомою вагою іноземних інвестицій;
► національна економіка з невисокою питомою вагою експорту у ВВП;
► національна економіка, експорт та імпорт якої становлять незначну частку у світовому експорті
та імпорті.
► національна економіка, експорт та імпорт якої становлять значну частку відповідних світових
показників;

Яке визначення «великої відкритої економіки»:
► країна, яка може впливати на умови її торгівлі;
► країна, в якій пропозиція експорту є більшою, ніж внутрішня пропозиція;
► країна, економіка якої може функціонувати без зовнішньої торгівлі;
► країна, у якій попит на імпорт є більшим, ніж внутрішній попит і в якій пропозиція експорту є
більшою, ніж внутрішня пропозиція.
► країна, в якої попит на імпорт є більшим ніж внутрішній попит;

До методів налагодження коопераційних зв’язків відносять:
► створення спільних підприємств;
► усі відповіді правильні.
► здійснення спільних програм;
► договірна спеціалізація;

Які методи дослідження використовує міжнародна економіка:
► метод спостереження;
► історичний метод;
► індукції та дедукції;

До непереміщуваних товарів належить продукція (послуги):
► транспорту, зв’язку, роздрібної та гуртової торгівлі;
► сільського господарства, мисливства, лісового господарства і рибальства;
► обробної промисловості.
► видобувної промисловості;

За умов вільної торгівлі між двома країнами одним і тим же товаром, що виробляється і
споживається в обох країнах, світова ціна на цей товар визначається:
► внутрішньою ціною країни-експортера;
► внутрішньою ціною країни-імпортера;
► ціною цього товару в третій країні;

Головним чинником поглиблення міжнародного поділу праці нині стають:
► науково-технічні досягнення країн;
► відмінності у флорі та фауні;
► географічне розташування країн;
► відмінності у ґрунтово-кліматичних умовах країн;
► забезпечення країн трудовими ресурсами.

Міжнародний поділ праці:
► форма поділу праці, за якої у національній економіці формуються самостійні (відокремлені)
галузі промисловості з виготовленням продукції понад внутрішні потреби;
► об’єднання зусилля виробників кількох країн у виробництві товарів для світового ринку;
► взаємовідносини між державами в обміні продуктами праці різних галузей виробництва.
► вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який передбачає спеціалізацію
країн на виробництві тих чи інших видів продукції і веде до взаємного обміну результатами
виробництва;

Переміщення товарів та послуг у міжнародній економіці є:
► усі твердження неправильні.
► формою поділу праці;
► формою міжнародних економічних відносин;
► інструментом зовнішньоторговельної політики;

Якого виду міжнародного поділу праці немає:
► загального;
► первинного;
► одиничного.
► часткового;

У міжнародній економіці виділяють такі форми міжнародного поділу праці:
► трудова та маятникова міграція;
► міжнародна спеціалізація та кооперація;
► міжнародне переміщення робочої сили;
► одиничний, загальний, частковий;

Яке твердження щодо ембарго правильне:
► виняткове право держави здійснювати операції з валютними цінностями;
► режим найбільшого сприяння для вивезення або ввезення товарів, валюти, цінних паперів,
транспортних засобів, які належать іноземній державі;
► операція центрального банку з купівлі-продажу іноземної валюти для підвищення курсу
національної валюти.
► заборона державою вивезення або ввезення товарів, валюти, цінних паперів, транспортних
засобів, які належать певній державі;

Якої міжнародної економічної організації не існує:
► Міжнародний банк реконструкцій та розвитку;
► Світова організація торгівлі;
► Міжнародна організація праці;
► Європейська асоціація вільної торгівлі;

Яке твердження найточніше описує зовнішню торгівлю України з 1991 р.:
► і імпорт, і експорт найчастіше перевищували 50% ВВП;
► імпорт постійно зменшувався;
► обсяги експорту були значно менші, ніж 20% ВВП;
► експорт постійно перевищував імпорт;
► частка готових виробів у експорті постійно зростала.

Причина, чому економісти інколи виступають проти зовнішньої торгівлі, така:
► малі відкриті економіки не виграють від зовнішньої торгівлі.
► участь у зовнішній торгівлі підриває національну безпеку;
► великі відкриті економіки не виграють від зовнішньої торгівлі;
► споживачі не виграють від зовнішньої торгівлі;
► зовнішня торгівля може спричиняти несправедливий розподіл доходів між різними групами
населення

Товари і послуги у Стандартизованій промисловій класифікації ООН поділяють на:
► шість великих груп.
► дев’ять великих груп;
► десять великих груп;
► сім великих груп;
► вісім великих груп;

Послуги у Стандартизованій промисловій класифікації ООН поділяють на:
► дев'ять великих груп;
► п’ять великих груп;
► сім великих груп;
► вісім великих груп;
► шість великих груп.

Яке твердження не випливає з моделі торгівлі двох країн, що виробляють однаковий продукт:
► загалом зовнішня торгівля забезпечує приріст добробуту в країні-імпортері, але знижує
добробут в країні-експортері.
► унаслідок міжнародної торгівлі виробники у країні-експортері виграють;
► споживачі в країні-імпортері виграють;
► споживачі в країні-експортері програють;
► виробники в країні-імпортері програють;

Яка з перелічених країн не належать до країн групи Е7:
► Бразилія;
► Малайзія;
► Індія;
► Індонезія.
► Мексика;

Яке твердження щодо міжнародного поділу праці правильне:
► він об’єднує зусилля виробників кількох країн у виготовленні товарів для світового ринку;
► вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є
економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін між ними частинами (певною кількістю)
виробленої продукції;
► це взаємовідносини між державами під час обміну продуктами виробництва різних галузей.
► це форма поділу праці, за якої країна спеціалізується на окремих технологічних процесах в
межах єдиного технологічного циклу виробництва;

У міжнародній економіці фактори виробництва за походженням поділяються на:
► розвинені, загальні.
► основні,специфічні;
► первинні, вторинні;
► основні, розвинені;

Високий ступінь міжнародної мобільності мають такі фактори виробництва:
► основні, розвинені;
► первинні, вторинні;
► розвинені, загальні.
► основні,специфічні;

Яке твердження неправильне:
► внутрішні ціни на непереміщувані товари в країні можуть суттєво відрізнятися від цін на товари
в інших країн, а їх зміна в країні не призводить до зміни цін на такі ж товари в інших країнах;
► рівновага попиту і пропозиції на внутрішньому ринку на переміщувані товари менш важлива
ніж для непереміщуваних товарів;
► коливання цін на переміщувані товари в інших країнах не впливають на рівноважну ринкову
ціну цих товарів у країні.
► динаміка і рівень внутрішніх цін на переміщувані товари в країні корелюють з динамікою і
рівнем цін на ці товари в інших країнах;

До форм міжнародної кооперації виробництва не належить (-ать):
► договірна спеціалізація;
► міжгалузева спеціалізація;
► спільні підприємства.
► спеціальні програми;
► імпорт України найчастіше перевищує її експорт;
► імпорт не може перевищувати експорт, бо зовнішня торгівля країни буде незбалансованою;
► імпорт США постійно перевищує їх експорт;
► в експорті Росії переважають сировина та енергоносії.
► більшість економістів вважає, що зовнішня торгівля здебільшого приносить вигоди країнам-
партнерам;

Що описує термін «попит на імпорт»:
► надлишок іноземної пропозиції товару над іноземним попитом на товар;
► попит на товар, який країна взагалі не виробляє.
► надлишок відносного попиту на товар над відносною пропозицією товару;
► відносний попит у країні-імпортері;
► надлишок внутрішнього попиту на товар над внутрішньою пропозицією товару;

Яке твердження неправильне щодо кривої попиту на імпорт:
► ця крива показує, що внутрішні споживачі готові імпортувати менше товару, коли його ціна
зростає;
► ця крива перетинає вертикальну вісь за рівноважної ціни на внутрішньому ринку, яка існувала
б за умов автаркії;
► ця крива є крутішою, ніж крива внутрішнього попиту в країні-імпортері.
► ця крива є пологіша, ніж крива внутрішнього попиту в країні-імпортері;
► ця крива є низхідною;

Дві країни А та В виробляють товар Х. На ринку країни А попит на товар Х описує рівняння QD = -
0,2Р +6, а пропозицію – рівняння QS = 0,2Р+1 (де: QD – величина попиту, од.; QS – величина
пропозиції, од.; Р – ціна товару, грн.). На ринку країни В попит на товар Х описує рівняння QD = -
0,1Р +3, а пропозицію – рівняння QS = 0,4Р - 1. Рівняння пропозиції експорту матиме вигляд QSХ
= __?__ .

0,1Р +3, а пропозицію – рівняння QS = 0,4Р - 1. Рівноважна ціна на світовому
ринку __?__ (більша, менша) від рівноважної ціни на міжнародному ринку на __?__ грн.

0,1Р +3, а пропозицію – рівняння QS = 0,4Р - 1. Від міжнародної торгівлі добробут країни
імпортера __?__ (зріс, знизився) на __?__ грн. (надлишки виробника, споживача).
Розділ 3 Теорії міжнародної торгівлі

Теорію міжнародної торгівлі С. Ліндера називають ще теорією:
► співвідношення факторів виробництва;
► перехресного попиту.
► специфічних факторів виробництва;
► міжнародної торгівлі в умовах недосконалої конкуренції;
► внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі;

Автором теорії “життєвого циклу продукту” є:
► Р. Вернон;
► Е. Гекшер та Б. Олін.
► М. Портер;
► С. Ліндер
► Дж. М. Кейнс;

Хто з економістів розвинув теорію співвідношення факторів виробництва:
► Дж. М. Кейнс та П. Семюелсон;
► С. Ліндер і М. Портер;
► А. Сміт та Д. Рікардо;
► Е. Гекшер і Б. Олін.

Якщо продуктивність праці у виробництві експортованого товару у першій країні вища, ніж у
другій, то перша країна:
► виробляє цей товар з нижчою альтернативною вартістю, ніж друга країна;
► має порівняльну перевагу;
► має абсолютну перевагу у виробництві цього продукту;

Країна має порівняльну перевагу у виробництві продукту, якщо:
► має історичні традиції у виробництві цього продукту;
► виробляє цей продукт з нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний торговельний
партнер;
► виробляє цей продукт з нижчими витратами, ніж інші країни;
► має перевагу у природно-кліматичних умовах виробництва цього продукту;

Абсолютна перевага країни у виробництві певного товару означає, що ця країна:
► має змогу розширити випуск цього товару;
► виробляє цей товар з нижчими витратами, ніж інші країни.
► експортує більше цього продукту, ніж її конкуренти;
► має кращі природно-кліматичні умови виробництва цього товару;

Яке твердження з позиції теорії Гекшера-Оліна неправильне:
► якщо відношення між кількістю даного фактора та іншими факторами в країні вище, ніж в інших
країнах, то цей фактор є відносно надлишковим для даної країни;
► країни експортуватимуть ті товари, виробництво яких потребує значних витрат відносно
надлишкових факторів;
► відносна ціна надлишкового фактора у країні буде нижчою порівняно з іншими країнами;
► країни імпортуватимуть товари, у виробництві яких довелося б широко використовувати
відносно дефіцитні фактори виробництва;
► відносна ціна продукту, у виробництві якого у країні використовують дешевий фактор
виробництва більшою мірою, ніж інші фактори, буде вищою, ніж деінде.

З якої теореми міжнародної торгівлі випливає твердження, що країна, у якій капітал є відносно
надлишковим ресурсом імпортуватиме працемісткі товари:
► Семюелсона-Джонса;
► Бхагваті.
► Гекшера-Оліна;
► Столпера-Семюелсона;

До якого з визначників конкурентних переваг країни у моделі “національного ромба” М. Портера
належать нагромаджені ресурси знань та інформації:
► наявність близьких суміжних галузей;
► умови внутрішнього попиту;
► рівень та характер конкуренції на внутрішньому ринку.
► кількість та якість факторів виробництва;

Парадокс Леонтьєва полягає у тому, що:
► країни експортують товари інтенсивного використання надлишкових факторів, а імпортують
товари інтенсивного використання дефіцитних факторів виробництва.
► унаслідок зовнішньої торгівлі збільшуються доходи власників специфічних для експортних
галузей факторів, а зменшуються доходи власників факторів, специфічних для галузей, що
конкурують з імпортом:
► міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних та відносних цін на гомогенні
фактори виробництва в країнах, що торгують між собою;
► капіталонадлишкові країни експортують працемістку продукцію, тоді як праценадлишкові –
капіталомістку:

Теорія Гекшера–Оліна–Семюелсона твердить, що:
► у результаті торгівлі зростають доходи власників фактора, специфічного для експортних
галузей, і скорочуються доходи власників фактора, специфічного для імпортоконкуруючих
галузей;
► збільшення пропозиції одного з факторів призводить до непропорційно більшого зростання
виробництва і доходів у тій галузі, де цей фактор застосовується відносно інтенсивніше, і
зменшення виробництва і доходів у галузі, де цей фактор застосовується менш інтенсивно;
► міжнародна торгівля призводить до вирівнювання абсолютних і відносних цін на однорідні
фактори виробництва у країнах – учасницях торгівлі;

Давид Рікардо обґрунтовував, що зовнішня торгівля відбувається між країнами через відмінності
у:
► продуктивності праці;
► чисельності населення.
► запасах факторів виробництва;
► кліматі і природних ресурсах;
► розмірах економік країн;

Модель зовнішньої торгівлі Д. Рікардо:
► аналізує тільки одну галузь в кожній з країн;
► обґрунтовує, що відмінності в кількостях факторів виробництва ведуть до торгівлі;
► обґрунтовує, що торгівля між країнами відбуватиметься навіть тоді, коли країни мають
однакові умови виробництва;
► враховує тільки один фактор виробництва;
► обґрунтовує, що країни з близькою культурою торгують між собою частіше.

Якщо Багатія має порівняльну перевагу у виробництві одягу, то:
► продуктивність працівників, зайнятих пошиттям одягу в Багатії, вища, ніж в інших країнах.
► інші країни ніколи не вироблятимуть одяг, якщо має місце зовнішня торгівля;
► вона може виробляти одяг, використовуючи менший обсяг ресурсів, ніж інші країни;
► вона має більше факторів виробництва, які використовують у виробництві одягу, порівняно з
іншими країнами;
► вона може виробляти одяг з нижчими відносними витратами, ніж інші країни;

Рікардівська модель зовнішньої торгівлі обґрунтовує, що вигоди від торгівлі мають місце:
► тільки коли обидві країни мають абсолютну перевагу у галузі, в якій вони спеціалізуються.
► тільки коли країни не мають повної спеціалізації;
► в обох країнах, що торгують між собою;
► тільки коли країни досягають повної спеціалізації;
► тільки коли одна країна має абсолютну перевагу у виробництві певного блага;
Що не припускає модель Гекшера-Оліна:
► ринки є конкурентними.
► пропозиція факторів виробництва з перебігом часу збільшується;
► техніка і технологія є однаковими у всіх країнах;
► фактори виробництва можуть вільно переміщуватись між галузями;
► кількості факторів виробництва є різними у різних країнах;

Товар є працемістким у моделі Гекшера-Оліна, коли у його виробництві:
► відношення землі до праці у його виробництві є порівняно нижчим, ніж для іншого товару.
► використовують більше землі, ніж праці;
► використовують лише працю;
► використовують більше праці, ніж землі;
► відношення землі до праці у його виробництві є вищим, ніж для іншого товару;

Як, згідно з моделлю Гекшера-Оліна, дохід перерозподіляється в результаті зовнішньої торгівлі?
► власники дефіцитних факторів виробництва втрачають, а власники надлишкових факторів
виграють від торгівлі;
► власники надлишкових факторів виробництва програють, а власники дефіцитних факторів
виробництва виграють;
► власники надлишкових факторів виробництва виграють, а впливи зовнішньої торгівлі на
власників дефіцитних факторів виробництва є неоднозначними;
► розподіл доходу не змінюється, бо кожний член суспільства виграє від зовнішньої торгівлі.
► власники усіх факторів виробництва виграють від зовнішньої торгівлі, але безробітні
програють;

Яке твердження правильне:
► порівняльна перевага – здатність країни виробляти товари і послуги ефективніше, з меншими
витратами ресурсів порівняно з іншими країнами;
► порівняльна перевага – це здатність країни виробляти товари і послуги з нижчою
альтернативною вартістю, порівняно з іншими країнами;
► порівняльна перевага – здатність країни виробляти певні товари і послуги винятково завдяки
наявності особливих природних ресурсів.
► країна має порівняльну перевагу, якщо виробляє певні товари і послуги винятково завдяки
наявності особливих кліматичних умов;

Яке твердження з позиції теорії порівняльних переваг правильне:
► країна спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вона здатна виробляти з нижчою
альтернативною вартістю;
► країна спеціалізуються на виробництві та експорті тих товарів, для виробництва яких вона має
особливі природні умови.
► країна спеціалізуються на виробництві та експорті товарів, що є продуктами відносно
надлишкових факторів виробництва;
► країна спеціалізуються на виробництві та експорті тих товарів, які вона може виробляти з
меншими порівняно з іншими країнами витратами на одиницю продукції;

Нідерланди експортують продукти харчування, для виробництва яких використовують землю як
специфічний фактор, а імпортують з інших країн устаткування, у виробництві якого специфічним
фактором є капітал. Праця є мобільним фактором у виробництві обох товарів. Хто з власників
факторів виробництва у Нідерландах підтримуватиме політику протекціонізму:
► наймані працівники та власники капіталу;
► наймані працівники;
► власники капіталу;
► землевласники;
Що з переліченого теоретично мало б найменше сприяти зовнішній торгівлі:
► поведінка власників специфічних ресурсів, які використовують у галузях, що конкурують з
імпортом;
► поведінка споживачів;
► нижчий рівень виробничої ефективності в країні порівняно з іншими країнами;
► вищий рівень виробничої ефективності в країні порівняно з іншими країнами;
► вищий рівень розподільної ефективності в країні порівняно з іншими країнами.

► зовнішня торгівля здебільшого зробила багаті країни менш багатими;
► зовнішня торгівля здебільшого допомогла бідним країнам, але зашкодила багатим.
► країни, що збільшили обсяги зовнішньої торгівлі, виявили, що рівень заробітної плати у них
стосовно заробітної плати у США знизився;
► країни, що збільшили обсяги зовнішньої торгівлі, виявили, що рівень заробітної плати у них
стосовно зарплати у США зріс;
► зовнішня торгівля здебільшого зробила бідні країни ще біднішими;

У чому полягає основна відмінність між моделлю Гекшера-Оліна і моделлю Рікардо:
► на відміну від рікардівської моделі, усі фактори виробництва в моделі Гекшера-Оліна виграють
від зовнішньої торгівлі;
► на відміну від рікардівської моделі, фактори виробництва у моделі Гекшера-Оліна не є
мобільними і не переміщуються між галузями.
► на відміну від рікардівської моделі, у моделі Гекшера-Оліна не припускають, що зовнішня
торгівля є вільною;
► на відміну від рікардівської моделі, фактори виробництва у моделі Гекшера-Оліна є
мобільними і переміщуються між галузями;
► на відміну від рікардівської моделі, у моделі Гекшера-Оліна обсяги факторів виробництва
впливають на структуру торгівлі;

Якщо взуття є працемістким товаром, а продукти харчування – землемістким, то яким буде
наслідок зниження ціни продуктів харчування, згідно з моделлю Гекшера-Оліна:
► реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, зросте, і реальний дохід землевласників,
виражений у продуктах харчування, зросте, а виражений через взуття – знизиться;
► реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, зросте, а реальний дохід землевласників,
виражений через продукти харчування, впаде, а виражений через взуття – зросте;
► реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, зросте, і реальний дохід землевласників,
виражений в обох товарах, збільшиться;
► реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, зросте, а реальний дохід землевласників,
виражений в обох товарах, знизиться;
► реальна заробітна плата, виражена в обох товарах, знизиться, а реальний дохід
землевласників, виражений в обох товарах, зросте.

Країна А за повної зайнятості може виготовити 1100 т чаю або 80 т кави, але виробляє і споживає
400 т чаю та 50 т кави. Країна В відповідно може виготовити 800 т чаю або 200 т кави, але
виробляє і споживає 300 т чаю та 130 т кави. За міжнародної торгівлі обсяг споживання кави
загалом у світі __?__ (збільшився, зменшився, не змінився) на __?__ од.

виробляє і споживає 300 т чаю та 130 т кави. За міжнародної торгівлі країна В
експортуватиме __?__ (чай, каву) за ціною __?__ .

виробляє і споживає 300 т чаю та 130 т кави. Якщо обсяг споживання товару, на виробництві
якого спеціалізуватимуться держави за вільної торгівлі, в них не зміниться, а весь надлишок
експортуватимуть, то за міжнародної торгівлі країна А споживатиме __?__ (чаю, кави)
на __?__ т більше, порівняно з автаркією.

Країна А за повної зайнятості може продукувати 30 тис. шт. комп’ютерів або 30 тис. шт. столів,
але 80% наявних ресурсів спрямовує на виробництво комп’ютерів та 20% на виготовлення столів.
Країна В відповідно може продукувати 10 тис. шт. комп’ютерів або 20 тис. шт. столів, але 40%
наявних ресурсів спрямовує на виробництво комп’ютерів та 60% на виготовлення столів. Якщо
обсяг споживання товару, на виробництві якого спеціалізуватимуться держави за вільної торгівлі,
в них не зміниться, а весь надлишок експортуватимуть, то за міжнародної торгівлі країна А
експортуватиме __?__ тис. шт. __?__ (комп’ютерів, столів).

Країна А за повної зайнятості може продукувати 30 тис. шт. комп’ютерів або 30 тис. шт. столів,
але 80% наявних ресурсів спрямовує на виробництво комп’ютерів та 20% на виготовлення столів.
Країна В відповідно може продукувати 10 тис. шт. комп’ютерів або 20 тис. шт. столів, але 40%
наявних ресурсів спрямовує на виробництво комп’ютерів та 60% на виготовлення столів. Якщо
обсяг споживання товару, на виробництві якого спеціалізуватимуться держави за вільної торгівлі,
в них не зміниться, а весь надлишок експортуватимуть, то за міжнародної торгівлі країна В
експортуватиме __?__ (комп’ютери, столи) за ціною, яка вище рівноважної за автаркії
на __?__ .

Китай на одиницю виробничих ресурсів може продукувати 12 тис. т. рису або 16 тис. т. вугілля,
але 25% наявних ресурсів спрямовує на виробництво рису та 75% на видобуток вугілля. Японія
відповідно на одиницю виробничих ресурсів може продукувати 8 тис. т. рису або 4 тис. т. вугілля,
але розподіляє ресурси на виробництво рису та вугілля порівно. Обидві країни мають по дві
одиниці виробничих ресурсів. Якщо обсяг споживання товару, на виробництві якого
спеціалізуватимуться держави за вільної торгівлі, в них не зміниться, а весь надлишок
експортуватимуть, то за міжнародної торгівлі обсяг споживання рису загалом у світі збільшиться
на __?__ тис. т.

США і Бразилія для вирощування фруктів та пшениці використовують два фактори виробництва
– працю та землю. Вирощування 1 т пшениці потребує 1 год. праці та 1/40 га землі, а
вирощування 1 т фруктів – 25 год. праці та 0,25 га землі. Робоча сила США становить 180 млн.
осіб, а площа сільськогосподарських угідь – 300 млн. га землі. Аналогічні показники у Бразилії
становлять 80 млн. працівників та 100 млн. га землі. У разі вільної міжнародної торгівлі США
спеціалізуватимуться на вирощуванні __?__ .
Розділ 4 Організація зовнішньоторговельних операцій та аналіз міжнародної

торгівлі товарами і послугами
Показник, який характеризує рівень відкритості національної економіки, називають:
► експортний потенціал країни;
► індекс експортних цін.
► структура експорту;
► експортна квота;

Яка з перелічених операцій є допоміжною зовнішньоекономічною операцією:
► технічне обслуговування та забезпечення;
► міжнародний інжиніринг;
► зовнішньоторгівельна;
► міжнародний лізинг;
► зберігання і страхування вантажів.

Виберіть із перелічених умов Incoterms-2020 умову, згідно з якою продавець оплачує усі витрати
(у тому числі й мито в обох країнах) та відповідає за товар до місця кінцевого призначення:
► DDP;
► FCA;
► CIF;
► DAP.
► FOB;

Умова FCA правил “Інкотермс-2020” не передбачає, що продавець зобов’язаний:
► доставити товар у порт відправлення.
► упакувати товар;
► застрахувати товар;
► завантажити товар на власному складі;
► оформити митні процедури в країні-експортері;

Поліпшення умов торгівлі внаслідок зниження ціни імпорту на 1% за інших однакових умов
змусить країну збільшити величину попиту на імпорт більше, ніж на 1%, якщо:
► попит на імпорт – нееластичний;
► попит на імпорт – еластичний;
► попит на імпорт – одиничноеластичний;

Еластичність пропозиції експорту – це показник, який обчислюють як відношення:
► величини експорту до ВВП країни;
► величини пропозиції експорту до величини попиту на імпорт.
► відносної (відсоткової) зміни величини пропозиції експорту до відносної (відсоткової) зміни
його ціни;
► відносної (відсоткової) зміни величини пропозиції експорту до відносної (відсоткової) зміни ціни
імпорту;
► експортних цін країни до її імпортних цін;

Обсяг виробленої продукції, який країна може продати на світовому ринку без будь-якої шкоди
для задоволення своїх внутрішніх потреб, – це:
► зовнішньоторговельний оборот;
► структура експорту;
► експорт;
► експортна квота.
► експортний потенціал;

Умови “Інкотермс-2020” поділено на таку кількість груп:
► чотири;
► дві;
► п’ять.
► три;

Міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” уперше опубліковано:
► 1945 р.;
► 1946 р.;
► 1936 р.;
► 1953 р.
► 1938 р.;

Що не встановлює кожна з умов “Інкотермс”:
► хто організує й оплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризик загибелі або
ушкодження товару;
► які документи необхідні в зв’язку з постачанням товару, хто, за чий рахунок і як їх передає;
► хто робить розмитнення товару для експорту та імпорту, виконує митні формальності й несе
пов’язані з цим витрати і ризики;
► яке пакування необхідне для товару і хто його забезпечує.
► за яких умов, де і як розглядають міжнародні комерційні суперечки;

До другої групи умов “Інкотермс-2020” не належить:
► вартість, страхування і фрахт;
► доставлено, мито сплачене;
► вартість і фрахт;
► франко вздовж борту корабля.

Умова СІР правил “Інкотермс-2020” не передбачає з боку продавця зобов'язання:
► оплату фрахту;
► завантаження товару на корабель у порту країни-експортера;
► оформлення митних процедур в країні-експортері;
► страхування перевезення товару морем;
► розмитнення товару в країні-імпортері.

Умова FAS правил “Інкотермс-2020” не передбачає з боку продавця зобов'язання:
► пакування та маркування товару для завантаження;
► оплату фрахту;
► доставки товару в порт відправлення.

На покупця покладаються найменші зобов’язання за такої умови “Інкотермс-2020”:
► CIP;
► FAS;
► EXW;
► DAP.

Правила “Інкотермс-2020” як документ, що має рекомендаційний характер, набули чинності за
кордоном з:
► 1 січня 2021 р.;
► 1 січня 2020 р.;
► 26 травня 2020 р;
► 19 травня 2021 р.;
► усі відповіді неправильні;

До зовнішньоторговельних операцій не належать:
► реімпортні операції;
► реекспортні операції;
► операції чистої торгівлі.
► експортно-імпортні операції;
► операції зустрічної торгівлі;

До товаросупроводжувальних документів не належать:
► транспортні;
► комерційні;
► транспортно-експедиторскі.
► митні;

Якого виду рахунку немає:
► рахунок-фактура;
► проформа-рахунок;
► кінцевий рахунок;
► попередній рахунок;
► рахунок-специфікація.

За способом фіксації в контракті не виділяють такого виду цін:
► ковзаюча ціна;
► тверда ціна;
► відносна ціна;
► ціна з наступною фіксацією;
► рухлива ціна.

Готівкові платежі у практиці міжнародної торгівлі не здійснюють у такій формі:
► банківський переказ.
► відкритий рахунок;
► інкасо;
► акредитив;
► індосамент;

Обсяг страхування, зазвичай, становить таку величину суми вартості міжнародного контракту:
► 90%;
► 110%;
► 80%.
► 120%;
► 100%;

Міжнародна стандартизована промислова класифікація до послуг зараховує усі товари, які
віднесені у категорії:
► 4–8;
► 5–10.
► 3–9;
► 3–8;
► 4–9;

Фізичну особу, яка перебувала на території іноземної держави менше 24 годин, називають:
► екскурсантом;
► резидентом;
► туристом;

Показник, який обчислюють як відношення відносної (відсоткової) зміни величини імпорту до
відносної (відсоткової) зміни його ціни, – це:
► імпортна квота;
► чисті умови торгівлі;
► коефіцієнт імпортної залежності;
► еластичність попиту на імпорт;
► структура імпорту.

Для оцінки розподілу вигід від зовнішньої торгівлі економісти використовують показник:
► рівень відкритості економіки;
► умови торгівлі;
► індекс експортних цін;
► чистий експорт.
► індекс чистої торгівлі;

Яка із перелічених міжнародних послуг є факторною згідно з класифікацією Світового банку:
► міжнародні транспортні перевезення;
► міжнародні подорожі;
► послуги міжнародного зв’язку;
► послуги праці резидентів за кордоном.

До країн найбільших імпортерів не належить:
► Німеччина;
► Китай;
► США;
► Японія.
► Росія;

Зростанню обсягів зовнішньої торгівлі країни не сприяє:
► розвиток та поглиблення міжнародного поділу праці;
► науково-технічний прогрес;
► зростання торговельно-економічної інтеграції з формуванням спільних ринків, зон вільної
торгівлі тощо;
► активне використання урядом країни інструментів регулювання зовнішньої торгівлі.
► лібералізація міжнародної торгівлі;

Сьогодні в міжнародній торгівлі зменшується частка:
► машин і обладнання, продукції електротехнічної промисловості;
► сировини;
► готових виробів;
► продукції обробної промисловості;
► наукомісткої продукції.

У щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics” у порівняльній для всіх країн формі
публікують такий показник:
► коефіцієнт імпортної залежності;
► ефективність експорту.
► індекс “умови торгівлі”;
► індекс чистої торгівлі;
► обсяг експорту;

Умови Incoterms розробляє і публікує:
► Конференція ООН з торгівлі і розвитку;
► Міжнародний валютний фонд;
► Міжнародна торгова палата;

Яке визначення характеризує реекспорт:
► продаж товарів і послуг за кордоном;
► ввезення з-за кордону раніше вивезеного з країни товару без будь-якої додаткової його
оброблення;
► вивезення за кордон раніше ввезеного до країни товару без будь-якого додаткового його
оброблення;
► усі твердження правильні.

Незважаючи на те, що науково-технічний прогрес зменшив негативні впливи віддалі на зовнішню
торгівлю:
► політичні чинники історично відігравали важливішу роль у визначенні обсягів зовнішньої
торгівлі, ніж наявні технології;
► впливи Інтернету і повітряного транспорту на обсяги зовнішньої торгівлі є незначними;
► зовнішня торгівля нині має менше значення для розвинутих економік, ніж це було у середині
ХХ ст.;
► культурні розбіжності нещодавно зменшили обсяги зовнішньої торгівлі України порівняно з
серединою 1990-х років;
► через укладання зовнішньоторговельних угод не вдалося зменшити несприятливі впливи
міждержавних кордонів на зовнішню торгівлю.

Більшу частину зовнішньої торгівлі нині становлять:
► молочні продукти;
► сировина і корисні копалини;
► сільськогосподарські продукти;
► промислові вироби;
► послуги.

Аутсорсинг стосується:
► фірми, яка переміщують частину свого виробництва за кордон;
► споживачів, які дізнаються, де надають відповідні послуги;
► фірми, яка імпортує вироби з іншої країни, а не купує їх у вітчизняній економіці;
► експорту, який стимулює держава за допомогою дотацій та податкових знижок;
► фірми, яка експортує свою продукцію, а не продає її у вітчизняній економіці.

Географічна структура міжнародної торгівлі не передбачає поділ торгових потоків між країнами
за такою ознакою:
► функціональною;
► організаційною;
► територіальною;

► для окремо взятої країни вигідним є імпортозаміщувальне зростання всередині країни та в
решті світу;
► для окремо взятої країни вигідним є експортоорієнтоване зростання всередині країни та в
решті світу;
► для окремо взятої країни вигідним є імпортозаміщувальне зростання всередині країни та
експортоорієнтоване зростання в решті світу;
► для окремо взятої країни вигідним є експортоорієнтоване зростання всередині країни та
імпортозаміщувальне зростання в решті світу.

До першої групи умов “Інкотермс-2020” не належить:
► доставлено, мито сплачене;
► перевезення оплачене до;
► перевезення і страхування оплачені до.
► вартість, страхування і фрахт;

► світова торгівля – це сукупність торгівлі усіх країн світу;
► реімпорт – це купівля і ввезення з-за кордону раніше експортованих товарів, які не проходили
перероблення чи оброблення у інших країнах;
► за прийнятими у світі стандартами статистики міжнародної торгівлі головною ознакою для
визнання продажу товару експортом є перетин товаром митного кордону держави та
відображення цього факту у митній звітності.
► у митній статистиці до обсягу експорту товарів не зараховують реекспорт, а до обсягу імпорту
– реімпорт;
► експорт передбачає продаж та вивезення товарів за кордон;
► коли експортні ціни зростають швидше за імпортні, то за кожну одиницю свого експорту країна
може отримати менше імпортних товарів;
► рівень заборгованості країни вважають дуже високим, коли видатки на обслуговування
зовнішнього боргу перевищують 50% її експорту.
► висока частка сировини, матеріалів, енергоносіїв у експорті країни свідчить про сировинну
спрямованість її експорту;
► експортна квота характеризує рівень відкритості національної економіки;

Яке твердження не правильне:
► правила “Інкотермс” не обов’язково використовувати у міжнародних договорах купівлі-
продажу;
► у бартерному договорі на кількість товарів, якими обмінюються, не впливає зміна цін на
світовому ринку;
► переміщення товарів через країну транзитом не розглядають як реекспорт;
► зниження ціни імпорту означає покращення умов торгівлі.
► зростання значення індексу “умов торгівлі” показує, що добробут країни зменшується;

Умова DАР правил “Інкотермс-2020” не передбачає:
► розвантаження;
► страхування.
► доставки в порт відправлення та завантаження;

За відсутності морського виду транспорту не можна використовувати таку умову “Інкотермс-
2020”:
► DDP;
► CPT.
► DAP;
► CIP;
► CFR;

Зовнішньоторговельну документацію поділяють на таку кількість груп:
► вісім;
► сім;
► дев’ять;
► десять;
► шість.

Процес організації зовнішньоторговельних угод передбачає таку кількість етапів:
► чотири;
► шість;
► п’ять;
► сім;
► вісім.

Способів визначання якості товару у міжнародній практиці є:
► дев’ять;
► десять.
► сім;
► шість;
► вісім;
Способів встановлення терміну доставки товару у контракті є:
► три;
► чотири;
► п’ять;
► шість.
► два;

Міжнародна торгова палата поділяє форс-мажорні обставини на:
► шість видів;
► сім видів.
► чотири види;
► п’ять видів;
► три види;

До першого виду форс-мажорних обставин відповідно до їх поділу Міжнародною торговою
палатою не належать:
► осідання ґрунту;
► пожежі;
► повені;
► землетруси.
► епідемії;

Власну класифікацію послуг не пропонує:
► ЄАВТ;
► МВФ;
► МБРР.
► ООН;
► СОТ;

Якого виду інжинірингу немає:
► управлінського;
► проектно-консультаційного;
► технологічного;
► будівельного;

Заходи регулювання доступу на ринок у торгівлі послугами не передбачають:
► створення місцевим виробникам більш сприятливих умов, ніж іноземним;
► обмеження на пересування споживачів послуг.
► обмеження на пересування виробників послуг;
► введення кількісних квот на імпорт іноземних послуг;
► обмеження на торгівлю послугами;

Що поліпшує умови торгівлі великої економіки порівняно з її торгівельними партнерами за інших
незмінних умов:
► імпортозаміщувальне економічне зростання у великій економіці;
► експортоорієнтоване економічне зростання у великій економіці;
► нейтральне зростання торгівлі;

До зовнішньоторговельних операцій, які відбуваються у межах міжнародного промислового
співробітництва, не належать:
► належать усі перелічені операції.
► виробниче кооперування;
► співробітництво на компенсаційній основі;
► толінг;
► авансовані закупівлі;

До показників обсягу міжнародної торгівлі не належить:
► зовнішньоторговельний оборот;
► сальдо поточного рахунку.
► спеціальна торгівля;
► експорт;
► генеральна торгівля;

До показників, що характеризують інтенсивність міжнародної торгівлі, не належить:
► обсяг імпорту.
► імпортна квота;
► обсяг експорту на одну особу;
► зовнішньоторговельний оборот на одну особу;

До документів з підготовки імпортної угоди належать:
► рахунок-проформа;
► замовлення на інструкцію до постачання.
► оферта;
► запит;

Ціни на товари, які країна імпортує, зросли на 20%, а на товари, які вона експортує, – на 14%.
Показник “чисті (товарні) умови торгівлі” країни становить __?__ .

Ціни на товари, які Україна імпортує з Польщі, зросли на 20% поріняно з минулим роком, а на
товари, які вона експортує, – на 14%. Цьогорічний показник “чисті (товарні) умови торгівлі”
Польщі становить __?__ .

Якщо ціна імпортного товару зросла на 10%, а показник еластичності попиту на імпорт дорівнює
|Ed| = 2,0, то обсяг імпорту цього товару __?__ (збільшиться, зменшиться) на __?__ %.

Якщо країна А торгує одночасно трьома товарами однієї галузі (товар Х: експорт –250 млн дол.
США, імпорт – 200; товар У: експорт – 350 млн дол. США, імпорт – 300; товар Z: експорт – 400
млн дол. США, імпорт – 500), то індекс внутрішньогалузевої спеціалізації становить __?__ .

Якщо країна А торгує одночасно трьома товарами однієї галузі (товар Х: експорт –250 млн дол.
США, імпорт – 200; товар У: експорт – 350 млн дол. США, імпорт – 300; товар Z: експорт – 400
млн дол. США, імпорт – 500), то індекс внутрішньогалузевої торгівлі становить __?__ .

Показники соціально-економічного розвитку України за 2008 р.:
Валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах) – 948056 млн грн
Експорт товарів і послуг – 78,7 млрд дол. США
Імпорт товарів і послуг – 92,0 млрд дол. США
Кількість постійного населення (на кінець року) – 46,0 млн осіб
Середній офіційний курс національної грошової одиниці до іноземних валют, встановлений НБУ
100 доларів США – 526,72 грн
100 євро – 770,80 грн
За наведеними даними зовнішньоторговельний оборот на особу у 2008 р. становив __?__ дол.
США
Показники соціально-економічного розвитку України за 2008 р.:
Валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах) – 948056 млн грн
Експорт товарів і послуг – 78,7 млрд дол. США
Імпорт товарів і послуг – 92,0 млрд дол. США
Кількість постійного населення (на кінець року) – 46,0 млн осіб
Середній офіційний курс національної грошової одиниці до іноземних валют, встановлений НБУ
100 доларів США – 526,72 грн
100 євро – 770,80 грн
За наведеними даними квота зовнішньоторговельного обороту у 2008 р. становила __?__ %.
Розділ 5 Митні методи регулювання міжнародної торгівлі

Обсяг експорту в Україні розраховують у світових цінах на момент перетину товаром кордону на
основі цін:
► CIF;
► FCA;
► CFR.
► FOB;
► FAS;

До якої групи знарядь зовнішньоторговельної політики належить митна квота:
► митні інструменти торговельної політики;
► фінансові важелі регулювання експорту.
► кількісні обмеження імпорту;
► приховані знаряддя регулювання імпорту;

Мито, яке застосовує країна-імпортер певного товару для нейтралізації переваг, котрі здобувають
іноземні виробники, використовуючи прямо чи опосередковано субсидії, – це:
► сезонне мито.
► специфічне мито;
► антидемпінгове мито;
► преференційне мито;
► компенсаційне мито;

Який спосіб визначення мита є специфічним:
► 15% від митної вартості, але не менше ніж 0,5 дол. США у розрахунку на 1 кг яловичини;
► 30% від митної вартості автомобіля;
► 500 дол. США у розрахунку на 1 см3 двигуна автомобіля;

Від запровадження вивізного мита на певний продукт програють такі економічні суб’єкти малої
економіки:
► уряд та споживачі;
► виробники;
► споживачі;
► уряд ;

Що є втратою від запровадження ввізного мита в малій економіці для суспільства в цілому:
► оплата функціонування неефективних вітчизняних виробництв;
► надходження до державного бюджету від сплати мита;
► зменшення обсягів закупівель продукту споживачами внаслідок його подорожчання;
► оплата функціонування неефективних вітчизняних виробництв та зменшення обсягів
закупівель продукту споживачами внаслідок його подорожчання
► надходження до державного бюджету та оплата функціонування неефективних вітчизняних
виробництв;

Що є втратою споживачів малої економіки від запровадження ввізного мита на певний продукт:
► оплата функціонування неефективних вітчизняних виробництв;
► оплата приросту прибутку вітчизняних фірм;
► сплата мита;
► зменшення обсягів закупівель цього продукту;

До чинників, які сприяли швидкому зростанню торгівлі в останні десятиліття, не належить:
► розвиток засобів зв’язку, що забезпечує практично миттєвий зв'язок між торговими партнерами
в усьому світі;
► участь практично всіх країн світу тією чи іншою мірою у міжнародній торгівлі;
► удосконалення транспорту, що різко знизило доти значні витрати на перевезення товарів;
► істотне зниження митних зборів і скасування інших торговельних обмежень;
► посилення державного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.

Запровадження мита на імпорт пшениці у малій відкритій економіці:
► не вплине на зміну рівня світової ціни пшениці;
► призведе до підвищення світових цін на пшеницю;
► призведе до зниження світових цін на пшеницю;

Скасування мита на імпорт пшениці у великій відкритій економіці:

Запровадження митної квоти на імпорт пшениці у великій відкритій економіці:

Митна ескалація – це:
► постійне взаємне збільшення ставок мита двома країнами, які ведуть торговельну війну;
► зростання ставки мита з підвищенням рівня оброблення та готовності товару;
► збільшення ставок імпортного мита в міру поглиблення зовнішньої торгівлі країни;
► ставка мита, зазначена у переліку митних зборів.

Яке визначення змінного мита найповніше:
► яке запроваджують у вигляді відсотка від митної вартості товару;
► яким оподатковують імпортні товари;
► яким оподатковують експортні товари;
► яке використовують для оперативного регулювання велечини митного збору у межах
встановлених органами державної влади;

У чому полягає парадокс Метцлера:
► імпортне мито може погіршити умови торгівлі;
► отримувач трансферу може погіршити своє становище через погіршення умов торгівлі;
► імпортне мито або експортна субсидія можуть призвести до зниження ціни певного товару на
внутрішньому ринку;
► експортоорієнтоване зростання погіршує умови торгівлі.
► експортні субсидії можуть поліпшити умови торгівлі;

Відмінність між специфічним і адвалорним митом полягає в тому, що:
► специфічне мито накладають на специфічні товари, тоді як адвалорне – на усі групи товарів;
► специфічне мито застосовують країни – імпортери, тоді як адвалорне мито – країни-
експортери.
► специфічне мито обмежує обсяг імпорту, тоді як адвалорне мито обмежує обсяг експорту;
► специфічне мито забезпечує вищий рівень захисту національного продукту, ніж адвалорне
мито;
► специфічне мито встановлюють у вигляді фіксованої суми на одиницю імпортованого товару,
тоді як адвалорне мито запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості товару;

Якої ставки мита не існує:
► специфічної;
► ефективної;
► номінальної;
► спеціальної;
► оптимальної
► усі з наведених є.

За походженням виділяють такі види мита:
► компенсаційне, антидемпінгове, сезонне;
► імпортне, експортне, транзитне;
► автономне, конвенційне, преференційне.
► адвалорне, специфічне, комбіноване;

Хто з основних економічних суб’єктів малої економіки виграє від запровадження ввізного
(імпортного) мита на певний продукт:
► уряд;
► вітчизняні виробники та уряд .
► вітчизняні виробники цього продукту;

Хто з основних економічних суб’єктів виграє від запровадження країною (малою економікою)
митної квоти на ввезення певного продукту:
► іноземні виробники цього продукту.
► вітчизняні виробники цього продукту;
► вітчизняні та іноземні виробники цього продукту й уряд .

Ввізне мито величиною 10 дол. на одиницю імпортованого товару, яке запроваджує велика
відкрита економіка (країна):
► підвищить ціну цього товару в країні-імпортері більше, ніж на 10 дол. і підвищить ціну в країні-
експортері;
► є прикладом адвалорного мита;
► збільшить кількість цього товару, який експортує іноземна країна;
► підвищить ціну цього товару в країні-імпортері на 10 дол., а в країні-експортері ціна не
зміниться;
► підвищить ціну цього товару в країні-імпортері менше, ніж на 10дол. і знизить ціну в країні-
експортері.

Імпортне мито, яке запроваджує велика відкрита економіка, впливає на розподіл доходу, бо:
► споживачі та виробники в країні–імпортері програють і виграють у країні–експортері;
► країна–імпортер в цілому програє від запровадження мита;
► споживачі та виробники в країні–імпортері виграють, і виграють у країні–експортері.
► споживачі в країні–імпортері програють і виграють у країні–експортері, тоді як виробники в
країні–імпортері виграють і програють в країні-експортері;
► споживачі в країні-імпортері виграють, а в країні–експортері програють, тоді як виробники в
країні–імпортері програють, і виграють в країні експортері;

Митна квота:
► завжди супроводжується меншими втратами для країни, ніж мито на імпорт;
► індукує вигоди як іноземним, так і вітчизняним виробникам;
► призводить до менших втрат вітчизняних споживачів, ніж проста квота;
► погіршує умови торгівлі країни-імпортера.
► індукує вигоди тільки вітчизняним виробникам;

Ставка мита на імпортний одяг становить 25%, а на тканини, які використовуються для його
пошиття – 5%. Частка тканин у вартості одягу дорівнює 50%. Ефективна ставка мита
становить __?__ %.

На ринку країни L (мала економіка) попит споживачів на телевізори описує рівняння
Dd = -Pd + 5, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння Sd = Pd - 1 (де: Dd – величина
внутрішнього попиту, тис. од.; Sd – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; Pd – внутрішня
ціна, тис. дол. США). Ціна телевізора на світовому ринку становить PW = 2 тис. дол. США. З
метою захисту вітчизняних виробників уряд країни L вирішив запровадити мито на імпортні
телевізори, ставка якого Т = 0,5 тис. дол. США за один телевізор. Від запровадження ввізного
мита на імпорт телевізорів до державного бюджету надійде __?__ млн дол.

На ринку країни L (мала економіка) попит споживачів на телевізори описує рівняння
Dd = -Pd + 5, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння Sd = Pd - 1 (де: Dd – величина
внутрішнього попиту, тис. од.; Sd – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; Pd – внутрішня
ціна, тис. дол. США). Ціна телевізора на світовому ринку становить PW = 2 тис. дол. США. З
метою захисту вітчизняних виробників уряд країни L вирішив запровадити мито на імпортні
телевізори, ставка якого Т = 0,5 тис. дол. США за один телевізор. Різниця між оптимальним
митом і фактично запровадженим становитиме __?__ тис. дол. США за один телевізор.

На ринку країни С (велика економіка) попит на нафту описує рівняння Dd = -P +600, а пропозицію
нафтовидобувних компаній – рівняння Sd = P - 100 (де: Dd – обсяг внутрішнього споживання
нафти, млн. т.; Sd – величина внутрішнього видобутку нафти, млн. т.; P – внутрішня ціна нафти,
дол. США за 1 т). Пропозицію з інших країн описує рівняння Sw = 2P. З метою зменшення імпорту
нафти та збільшення доходів до бюджету уряд країни С вирішив запровадити ввізне мито, ставка
якого Т = 100 дол. США за 1 т нафти. Виграш виробників країни С від запровадження мита на
імпорт нафти становитиме __?__ млрд дол.

якого Т = 100 дол. США за 1 т нафти. Ефект споживання у країні С від запровадження мита на
імпорт нафти становитиме __?__ млрд дол.

якого Т = 100 дол. США за 1 т нафти. Іноземні виробники сплачуватимуть __?__ % ввізного
мита.

На ринку країни С (мала економіка) попит на нафту описується рівнянням Dd = -Pd +600, а
пропозиція нафтовидобувних компаній – рівнянням Sd =3 Pd - 100 (де: Dd – обсяг внутрішнього
споживання нафти, млн. т.; Sd – величина внутрішнього видобутку нафти, млн. т.; Pd – внутрішня
ціна нафти, дол. США за 1 т). Ціна нафти на світовому ринку становить PW = 210 дол. США. З
метою зменшення експорту нафти та збільшення доходів до бюджету уряд країни С вирішив
запровадити вивізне мито, ставка якого Т = 15 дол. США за 1 т нафти. Різниця між оптимальним
митом і фактично запровадженим становитиме __?__ дол. США за 1 т нафти.
Розділ 6 Немитні методи регулювання міжнародної торгівлі

Заходом зовнішньоторговельної політики є:
► втеча капіталу з країни;
► запровадження податкових пільг для іноземних інвесторів;
► збільшення зовнішнього боргу країни;
► усе відповіді неправильні.
► запровадження субсидії на імпорт газу;

До якої групи знарядь зовнішньоторговельної політики належать технічні бар’єри:
► кількісні обмеження імпорту;
► фінансові важелі регулювання експорту.
► приховані знаряддя регулювання імпорту;

До інструментів торговельної політики країни, що обмежують імпорт, не належать:
► внутрішні субсидії.
► запровадження імпортного мита торговельними партнерами;
► кількісні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі;

Відмінність між імпортним митом та імпортною квотою полягає у тому, що лише мито:
► призводить до зменшення обсягів міжнародної торгівлі;
► призводить до підвищення цін імпортних товарів;
► забезпечує надходження до державного бюджету.
► знижує рівень життя населення;

Відмінність між імпортними митом і квотою полягає у тому, що лише мито:
► забезпечує надходження до бюджету;
► знижує життєвий рівень населення;
► зменшує обсяги міжнародної торгівлі;
► спричиняє підвищення ціни товару на внутрішньому ринку;

Квота є таким торговельним бар’єром, який:
► знижує рівень корупції в країні;
► зменшує зайнятість у галузях, які захищають національного виробника;
► вигідний усім групам населення;
► посилює конкуренцію на національному ринку;

Хто з основних економічних суб’єктів малої країни виграє від запровадження квоти на імпорт
певного продукту:
► фірми, які отримали право на продаж продукту в країні-імпортері;
► місцеві виробники і держава.
► виробники цього продукту;
► місцеві виробники та фірми, які отримали право на продаж продукту в країні-імпортері;

Обмеження урядом кількості або сумарної вартості імпорту чи експорту товару упродовж певного
періоду часу називають:
► квота;
► “добровільне” обмеження експорту;
► митна квота.
► мито;

За допомогою якого знаряддя торговельної політики уряд встановлює норматив щодо частки
товару кінцевого споживання, яку обов’язково повинні виробити вітчизняні фірми:
► норматив ліквідності;
► вимоги щодо захисту прав споживачів;
► норма резервування;
► вимоги щодо вмісту місцевих компонентів.
► митна квота;
► технічні бар’єри;

Як називають фінансову допомогу та різноманітні фінансові пільги, які надає держава
вітчизняним виробникам товарів, що конкурують з імпортом:
► експортні кредити;
► експортні субсидії;
► внутрішні субсидії;
► митна ескалація.
► митна квота;

Який інструмент зовнішньоторговельної політики правила СОТ забороняють:
► непрямі субсидії експортерам.
► ліцензування;
► тарифну квоту;
► прямі субсидії експортерам;

Відмінність між імпортною квотою і внутрішньою субсидією полягає у тому, що лише внутрішня
субсидія:
► зменшує обсяги міжнародної торгівлі;
► не забезпечує надходження до бюджету;
► зумовлює менші чисті втрати національного добробуту країни;
► спричиняє виникнення ефекту захисту;

Які є види демпінгу:
► глобальний, номінальний, фіскальний, компенсаційний.
► локальний, ефективний, специфічний, адвалорний;
► взаємний, зворотний, постійний, спорадичний, навмисний;
► глобальний, разовий, тимчасовий;

Генеральна ліцензія передбачає:
► надання дозволу визначеній фірмі здійснити лише одну зовнішньоторговельну операцію
протягом року;
► автоматичне одержання фірмою дозволу на ввезення (вивезення) певного товару з моменту
реєстрації заявки на ліцензію;
► надання дозволу визначеній фірмі на експорт (імпорт) товару протягом періоду дії режиму
ліцензування без обмеження кількості зовнішньоторговельних операцій з певною країною (групою
країн);
► надання дозволу визначеній фірмі на експорт (імпорт) певного товару без обмеження за
кількістю або вартістю у будь-яку країну протягом визначеного строку.

Що не є аргументом прихильників протекціонізму:
► підтримка галузей, які випускають стратегічні товари, є важливою для економічної безпеки,
оборони країни або ведення війни;
► протекціоністські заходи знижують ціни у вітчизняній економіці;
► захист молодих галузей вітчизняної економіки забезпечує їхній пришвидшений розвиток;
► підтримка вітчизняних виробників збільшує сукупний попит у країні та стимулює зростання
рівнів виробництва і зайнятості;

Яке твердження щодо протекціонізму неправильне:
► більшість сучасних економістів вважають, що протекціонізм пришвидшує економічне
зростання.
► необхідність протекціонізму інколи обґрунтовують потребою збільшення доходів державного
бюджету;
► протекціоністські заходи можуть призводити до виникнення торговельних війн;
► одним із аргументів на користь політики протекціонізму є твердження про необхідність захисту
молодих галузей вітчизняної економіки;
► надзвичайною формою обмеження урядом країни зовнішньоторговельного обороту є
запровадження економічних санкцій;

Яке твердження неправильне щодо добровільного обмеження експорту:
► індукує втрати для країни-імпортера в цілому;
► індукує втрати для виробників і уряду країни-експортера;
► часто запроваджують за вимогою країни-імпортера.
► це є квота на експорт;
► економічні наслідки для вітчизняних споживачів і виробників майже такі самі, як і від
запровадження квоти на імпорт;

Що не є аргументом прихильників вільної торгівлі:
► вільна торгівля забезпечує споживачам більший вибір благ за нижчими цінами.
► вільна торгівля обмежує впливи груп з особливими інтересами;
► вільна торгівля дає змогу фірмам використовувати ефект масштабу;
► вільна торгівля призводить до ефективного розподілу ресурсів;
► вільна торгівля підвищує добробут усіх економічних суб'єктів;

Чому міжнародні переговори зі зниження ставок мита у всьому світі є такими важливими:
► світ у цілому виграє від зовнішньої торгівлі;
► групи з особливими інтересами не можуть впливати на міжнародні переговори;
► вони допомагають уникати торгових війн;
► великі країни можуть запроваджувати політичні обмеження щодо малих країн;
► вони запобігають запровадженню мита.

За яких умов державі доцільно проводити політику захисту молодої галузі:
► країна прагне захистити вітчизняну галузь від імпортованих промислових виробів;
► країна потенційно володіє порівняльною перевагою у виготовленні товару, який виробляє
молода галузь;
► у молодій галузі існує високий рівень заробітної плати, який знизиться у разі усунення
торговельних обмежень;
► країна хоче спеціалізуватися на товарі, який виготовляє молода галузь;
► країна хоче підвищити рівень заробітної плати працівників молодої галузі.

► для захисту національного виробника держава може не лише обмежувати імпорт, а й
стимулювати експорт;
► мито ефективніше у стримуванні зовнішньої торгівлі, ніж квота.
► експортне кредитування може здійснюватися у формі страхування експортних ризиків
національних експортерів;
► у стримуванні зовнішньої торгівлі імпортна квота ефективніша, ніж імпортне мито;
► ставки мита, зазвичай, регламентуються міжнародними торговельними угодами, тому уряди
країн практично не можуть самостійно їх підвищувати;

На ринку країни А (мала економіка) попит споживачів на комп’ютери описує рівняння Dd = -0,5Pd
+ 4, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння Sd = Pd - 2 (де: Dd – величина внутрішнього
попиту, тис. од.; Sd – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; Pd – внутрішня ціна, тис. дол.
США). Ціна комп’ютера на світовому ринку становить PW = 3 тис. дол. США. Задля підтримання
вітчизняних виробників уряд країни А вирішив запровадити квоту на імпорт комп’ютерів із таким
розрахунком, щоб ціна комп’ютера збільшилася на 0,5 тис. дол. США. Чисті втрати національного
добробуту країни А від обмеження імпорту становлять __?__ млн дол.

На ринку країни А (мала економіка) попит споживачів на комп’ютери описує рівняння Dd = -0,5Pd
+ 4, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння Sd = Pd - 2 (де: Dd – величина внутрішнього
попиту, тис. од.; Sd – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; Pd – внутрішня ціна, тис. дол.
США). Ціна комп’ютера на світовому ринку становить PW = 3 тис. дол. США. Задля підтримання
вітчизняних виробників уряд країни B вирішив запровадити квоту на імпорт комп’ютерів із таким
розрахунком, щоб обсяг імпорту зменшився удвічі. Обсяг внутрішнього виробництва комп’ютерів
у країні B після запровадження квоти становитиме __?__ тис. од.

На ринку країни попит на автомобілі описує функція Dd = 54 - P, де – вимірюється у тис. одиниць,
а – у тис. грн. Пропозиція виробників країни – Sd = 1/3 P - 6. Пропозиція виробників інших країн –
Sw = 5/3 P - 30. З метою захисту вітчизняних виробників уряд вирішив запровадити вимогу про
вміст місцевих компонентів. Унаслідок цього пропозиція інших країн зменшилась до Sw2 = 2/3 P -
12. Після запровадження вимоги про вміст місцевих компонентів рівноважна ціна зросла
на __?__ тис. грн.
Після запровадження вимоги про вміст місцевих компонентів ефект доходу (с+е)
становить __?__ млн грн.
Після запровадження вимоги про вміст місцевих компонентів додаткові витрати іноземних
виробників становлять __?__ млн грн.
Розділ 7 Міжнародне переміщення капіталу

Яке з тверджень є помилковим щодо міжнародних ринків капіталу:
► вартість активів, які продають і купують на міжнародних ринках, зменшується від часу світової
кризи 2008 р.;
► країни інколи не виконують своїх зобов’язань з обслуговування зовнішніх боргів.
► коливання валютних курсів можуть спричиняти нестабільність курсів активів на міжнародних
ринках;
► багато країн регулюють іноземні інвестиції;

Міжнародне переміщення капіталу призводить до:
► збільшення доходів власників капіталу та зменшення доходів власників інших факторів
виробництва в країні-імпортері капіталу;
► зменшення доходів власників капіталу та збільшення доходів власників інших факторів
виробництва в країні-імпортері капіталу;
► зменшення доходів власників капіталу та збільшення доходів власників інших факторів
виробництва в країні-експортері капіталу;

Перевагою портфельних інвестицій порівняно з прямими інвестиціями є:
► вищий рівень дохідності;
► більші можливості впливу на рівень дохідності об’єктів інвестування.
► вища ліквідність і мобільність;
► нижчий рівень ризику;

До абсолютних показників міжнародної міграції капіталу не належить:
► кількість підприємств у країні, створених за участю іноземного капіталу;
► обсяг імпорту капіталу;
► частка іноземного капіталу у внутрішніх інвестиціях;
► чистий експорт капіталу;

Головними суб’єктами прямого іноземного інвестування є:
► ТНК;
► міжнародні валютно-фінансові інститути.
► фізичні особи – резиденти інших країн;
► іноземні держави;

Основну частину прямих інвестицій на світовому ринку капіталів контролює(ють) :
► уряди країн ЄС;
► міжнародні корпорації.
► уряд США;
► Міжнародний валютний фонд

Причиною вивезення капіталів у сучасних умовах є:
► використання дешевих трудових та природних ресурсів інших країн;
► завоювання та утримання стратегічно важливих ринків;
► жорстка конкуренція;
► максимізація прибутку;

Іноземному інвестору отримати контроль над об’єктом інвестування в іншій країні дають змогу:
► гранти та пільгові кредити.
► прямі інвестиції;
► портфельні інвестиції;
► міжнародні кредити;

Чинниками, які визначають інвестиційний клімат у будь-якій економіці, є:
► макроекономічна політика уряду країни;
► інститційно-правове середовище країни;
► панівна форма власності;
► рівень та характер конкуренції на ринку країни;

Міжнародне переміщення підприємницького капіталу – це:
► позики уряду однієї країни урядами інших країн;
► позики МВФ.
► вивіз капіталу у формі надання державних і приватних позик з метою отримання доходу у
вигляді процента, рівень якого заздалегідь обумовлюють;
► кошти, які вкладають у виробничі, фінансові, торгові й інші закордонні підприємства задля
отримання прибутку;

Міжнародні портфельні інвестиції – це:
► вкладення капіталу у створення дочірніх компаній за кордоном.
► купівля за кордоном нематеріальних активів (патентів, ліцензій, ноу-хау);
► вкладення капіталу в боргові цінні папери іноземної компанії;
► вкладення капіталу у придбання франшизи в іноземної компанії;

До міжнародних прямих інвестицій належить:
► придбання відомою американською фірмою “Локхід” акцій каліфорнійської компанії з
виробництва хімічної продукції на суму 16 млн дол.; загальна вартість акцій цієї компанії
становить 300 млн дол.;
► купівля італійською автомобільною компанією акцій французької автомобільної фірми на суму
20 млн дол., водночас відомо, що загальна вартість акцій цієї фірми становить 300 млн дол.;
► придбання японським інвестиційним фондом казначейських векселів Міністерства фінансів
США на суму 100 млн дол.;
► створення німецькою і бельгійською компанією в Італії спільного підприємства з рівними
частками у статутному капіталі.

Реінвестиції – це:
► вкладення капіталу у створення дочірніх компаній за кордоном;
► повторні, додаткові вкладення коштів за кордоном, отриманих там у вигляді доходів від
інвестицій.
► купівля за кордоном нематеріальних активів (патентів, ліцензій, ноу-хау);
► повернення у країну капіталу, вкладеного у цінні папери іноземних компаній;

Яка ознака характеризує транснаціональні корпорації:
► незначний відсоток продажу продукції за межами країни-резидента;
► фірми, які володіють підприємствами в кількох країнах світу.
► корпорації, в яких іноземний інвестор володіє не менш, ніж 50% акцій;
► обов’язкова монополізація певного сегменту світового товарного ринку;

Двома головним фінансовими центрами світу нині є:
► Лондон, Гонконг.
► Лондон, Цюріх;
► Лондон, Нью-Йорк;
► Лондон, Париж;
► Нью-Йорк, Токіо;

Головними фінансовими центрами Азії нині є:
► Токіо, Ер-Ріяд, Сінгапур, Калькутта;
► Гонконг, Сінгапур, Нью-Делі;
► Токіо, Нью-Делі, Пекін, Ісламабад;
► Дубаї, Сеул, Сінгапур, Бомбей;
► Гонконг, Сінгапур, Шанхай, Токіо.

Що з переліченого не є прикладом міжнародного переміщення факторів виробництва:
► міжнародна торгівля товарами кінцевого споживання.
► трудова міграція;
► передання технологій між країнами;
► міжнародні запозичення і кредити;
► транснаціональні корпорації;
Що з переліченого не є складником теорії транснаціональних корпорацій:
► транснаціональні компанії існують, щоб уникати сплати високих податків;
► транснаціональні корпорації існують через наявність транспортних витрат;
► транснаціональні компанії існують для спрощення передання технологій.
► транснаціональні компанії існують через торговельні бар'єри;
► транснаціональні компанії існують, щоб забезпечувати вертикальну інтеграцію;

Основним індикатором зовнішньої заборгованості у міжнародній практиці слугує:
► відношення платежів з обслуговування зовнішнього боргу країни до обсягу її експорту;
► відношення зовнішнього боргу країни до обсягу її експорту;
► відношення платежів з обслуговування зовнішнього боргу країни до її державного бюджету.
► відношення зовнішнього боргу країни до її ВВП;

Найпоширенішим механізмом врегулювання проблеми зовнішньої заборгованості у міжнародній
практиці є:
► списання боргу.
► реструктуризація боргу;
► оголошення дефолту;
► викуп боргу;
Розділ 8 Міжнародна міграція робочої сили

Міжнародна трудова міграція призводить до:
► зменшення доходів власників капіталу та збільшення доходів працівників у країні-експортері
робочої сили;
► зменшення доходів власників капіталу та збільшення доходів працівників у країні-імпортері
► збільшення доходів власників капіталу та зменшення доходів працівників у країні-експортері

Рееміграція робочої сили – це:
► повернення емігрантів на батьківщину на постійне проживання.
► виїзд працездатного населення з країни;
► щоденні поїздки працездатного населення до місця роботи за кордон;
► виїзд трудових іммігрантів у третю країну;

Виїзд працездатних громадян із країни за кордон – це:
► трудова імміграція;
► трудова рееміграція.
► трудова еміграція;
► усі відповіді не правильні;

До позитивних наслідків міжнародної трудової міграції для країн імміграції належать:
► стимулювання виробництва і зайнятості за рахунок додаткового попиту іноземних працівників;
► економія державних видатківна освіту, підвищення кваліфікації, соціальні програми;
► підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок нижчої оплати праці іммігрантів;

Урядам країн, що розвиваються, вигідно стимулювати еміграцію, тому що:
► емігранти повертаються збагачені знаннями і капіталом;
► емігранти зменшують рівень безробіття в країні;
► емігранти переказують кошти на батьківщину і матеріально забезпечують свої родини;

До неекономічних чинників міжнародної міграції населення належить:
► структурна перебудова економіки;
► диференціація вартості робочої сили в межах окремих країн;
► стан національного ринку праці;
► дискримінація за національними та расовими ознаками;

Показник "чиста міграція" відображає:
► різницю між потоками еміграції та імміграції;
► кількість мешканців держави, що залишили країну та змінили її громадянство упродовж року;
► суму потоків еміграції та імміграції;
► кількість громадян країни, які прибули з інших держав та отримали її громадянство та (або)
право на тимчасове місце проживання упродовж року.

Громадянин України Петренко, який залишив батьківщину та отримав дозвіл на постійне місце
проживання в Канаді, є:
► емігрантом — в обох країнах;
► туристом;
► емігрантом — у Канаді та іммігрантом — в Україні;
► іммігрантом — у Канаді та емігрантом — в Україні;
► особою без громадянства.

Питома вага працівників – мігрантів найвища у складі робочої сили в:
► країнах Латинської Америки.
► країнах Західної та Північної Європи;
► нафтодобувних країнах Близького Сходу;
► США, Канаді та Австралії;

Переміщення робочої сили з вітчизняної економіки в іншу економіку:
► збільшить граничну продуктивність праці в іншій економіці;
► збільшить добробут власників землі у вітчизняній економіці;
► збільшить граничну продуктивність праці у вітчизняній економіці;
► відбувається тільки тоді, коли гранична продуктивність праці вища у вітчизняній економіці, ніж
в іншій економіці;
► залишить граничну продуктивність землі незмінною в обох економіках.

Непрямим інструментом еміграційної політики держави є:
► лімітування видачі закордонних паспортів;
► запровадження еміграційних квот;
► заборона на виїзд певних категорій працівників;
► валютна та банківська політика заохочення валютних переказів з-за кордону;
► встановлення термінів обов’язкової роботи в країні після отримання освіти за державні кошти.

Що є головною проблемою у запровадженні міжнародних трудових стандартів задля
недопущення поганих умов праці у бідних країнах:
► країни не можуть визначитися з конкретними стандартами;
► споживачі у розвинутих країнах не готові платити вищі ціни за товари, вироблені відповідно до
вимог цих стандартів.
► фірми намагатимуться не дотримуватися їх;
► контроль за їх дотриманням є надто дорогим;
► уряди бідних країн виступають проти цих стандартів;
Розділ 9 Міжнародні науково-технічні відносини
До товарів продуктів інтелектуальної праці не належать:
► фірмові знаки;
► авізо.
► патенти;
► ноу-хау;
► ліцензії;

До високотехнологічної продукції належить:
► металопрокат;
► комп’ютери.
► бензин з високим октановим числом;
► меблі;

Ліцензія – це:
► символ певної організації (підприємства), який використовують для індивідуалізації виробника
товару і його ніхто не може використовувати без офіційного дозволу власника;
► документ, що видають винахіднику, який засвідчує його авторство і виняткове право на
використання винаходу.
► виняткове право автора друкованого, аудіо- чи відеотвору на показ і відтворення своєї роботи;
► дозвіл, який видає власник технології, захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій
стороні на використання цієї технології упродовж певного часу за визначену ;

Патент – це:
► виняткове право автора друкованого, аудіо- чи відеотвору на показ і відтворення своєї роботи;
► символ певної організації (підприємства), який використовують для індивідуалізації виробника
товару і його ніхто не може використовувати без офіційного дозволу власника;
► дозвіл, який видає власник технології,захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій
стороні на використання цієї технології упродовж певного часу за визначену плату;
► документ,що видають винахіднику, який засвідчує його авторство і виняткове право на
використання винаходу протягом певного строку.

Міжнародна ліцензійна угода – це:
► міжнародна торгівельна операція, за якою власник винаходу дає іншій стороні дозвіл на його
використання у певних межах;
► міжнародна торгівельна операція, за якою власник патенту поступається правами на
використання винаходу покупцеві;
► передання технічного досвіду і секретів виробництва, необхідних для освоєння нової техніки і
технологій, вдосконалення методів управління;
► надання великою фірмою права малій фірмі здійснювати протягом певного періоду свою
діяльність під її опікою, використовуючи її обладнання, торгову марку тощо.

Міжнародна патентна угода – це:
технологій, вдосконалення методів управління;
► міжнародна торгівельна операція, за якою власник винаходу поступається правами на його
використання покупцеві;

Ліцензіат – це:
► особа, що купує технологію;
► реєстратор ліцензійної угоди.
► власник технології, який продає її іншій особі;
► особа, яка оформляє ліцензійну угоду;

Ліцензія, яка залишає власнику право використовувати об’єкт угоди і передавати його третім
особам, – це:
► патентна ліцензія;
► разова ліцензія;
► проста ліцензія;
► ексклюзивна ліцензія.

Міжнародна інжинірингова угода – це:
► угода на інженерно-консультаційні послуги покупцю для реалізації технічного проекту.
технологій, вдосконалення методів управління тощо;

Міжнародний франчайзинг – це:
технологій, вдосконалення методів управління тощо;

Ноу-хау – це:
► технічний досвід і секрети виробництва, необхідні для освоєння нової техніки і технологій,
вдосконалення методів управління тощо;
Розділ 12 Міжнародна економічна інтеграція

Яка з перелічених країн не є повноправним учасником Європейського Союзу:
► Болгарія;
► Румунія;
► Кіпр;
► Сполучене королівтво;
► Греція.

Якого міжнародного економічного інтеграційного об’єднання не існує:
► USMCA;
► МЕРКОСУР;
► ЄС;
На початку 1990-х років:
► конфлікти між країнами головно визначали зовнішньоторговельну політику;
► поглиблюється західноєвропейська економічна інтеграція;
► Світова організація торгівлі відмовилась застосовувати аналіз вигід і витрат;
► економіка України ставала дедалі закритішою.

Вільне переміщення робочої сили між країнами передбачене в межах інтеграційних об’єднань:
► ЄС;
► USMCA;
► АСЕАН;
► МЕРКОСУР;
► Транстихоокеанське партнерство.

Норми, які є вищими від національних законів і мають на території ЄС силу закону, - це:
► ухвали/регламенти (regulations);
► директиви (directives);
► рішення (decisions);
► рекомендації (recommendations).

Яка з перелічених країн не є повноправним учасником Спільного ринку південного конуса
(MERCOSUR):
► Парагвай;
► Бразилія;
► Уругвай.
► Аргентина;
► Сурінам;

Автором теорії митного союзу є:
► Л. Вальрас;
► Р. Вернон.
► М. Портер;
► Д. Вайнер;

Якої міжнародної організації не існує:
► усі відповіді не правильні.
► Міжнародний банк реконструкцій та розвитку;
► Організація країн експортерів молока;
► Міжнародна організація праці;

Яка з перелічених країн ЄС не належить до зони євро:
► Кіпр;
► Ірландія.
► Мальта;
► Данія;
► Фінляндія;

У якій з перелічених країн євро офіційно виконує усі функції грошей:
► Румунія.
► Косово;
► Північна Македонія;
► Сербія;
► Швеція;

Головною причиною створення USMCA (НАФТА) було:
► всі відповіді правильні;
► спільні соціально-економічні проблеми, які стоять перед країнами;
► близькість рівнів економічного розвитку;
► географічна близькість;

Ефективність створення митного союзу між країнами залежить від співвідношення абсолютних
розмірів:
► ефекту створення торгівлі й ефекту захисту;
► ефекту створення торгівлі й ефекту відхилення торгівлі;
► ефекту доходу й ефекту відхилення торгівлі;
► усі відповіді неправильні (він завжди ефективний);

У наслідок утворення митного союзу (у світі існує лише дві країни) ефект доходу:
► збільшиться;
► зменшиться;
► зникне;
► не зміниться;

Статичний ефект економічної інтеграції — це:
► переорієнтація місцевих споживачів з купівлі товару з ефективнішого позаінтеграційного
джерела постачання на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в
ре¬зультаті усунення імпортних мит у межах митного союзу;
► економічні наслідки, які виявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу;
► економічні наслідки, які виявляються негайно після створення митного союзу як його
безпосередній результат.
► переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання
товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усу-
нення імпортних мит у межах митного союзу;

Динамічний ефект економічної інтеграції — це:
► переорієнтація місцевих споживачів з купівлі товару з ефективнішого позаінтеграційного
джерела постачання на менш ефективне внутрішньоінтеграційне джерело, яка відбувається в
ре¬зультаті усунення імпортних мит у межах митного союзу;
► економічні наслідки, які виявляються на пізніших стадіях функціонування митного союзу;
► переорієнтація місцевих споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела постачання
товару на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт), яка стає можливою в результаті усу-
нення імпортних мит у межах митного союзу;
► економічні наслідки, які виявляються негайно після створення митного союзу як його
безпосередній результат.

Статичним ефектом економічної інтеграції є:
► поліпшення якості товарів;
► зменшення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних служб.
► посилення конкурентної боротьби країн, що призводить до сповільнення темпів зростання цін;
► створення і впровадження нових технологій;

Як називають форму міждержавної економічної інтеграції, яка поєднує принципи митного союзу з
проведенням узгодженої економічної політики:
► економічний союз;
► політичний союз.
► спільний ринок;
► зона вільної торгівлі;

Як називають форму міждержавної економічної інтеграції, яка передбачає проведення єдиної
економічної політики у ключових сферах та уніфікацію законодавства:
► політичний союз.
► спільний ринок;
► економічний союз;
► зона вільної торгівлі;

Що належить до передумов інтеграції:
► близькість рівнів економічного розвитку.
► усі відповіді правильні;
► сприяння структурній перебудові економіки;
► відплив ресурсів від менш економічно розвинених до більш розвинених країн;
► розв’язання завдань торгової політики;

Що належить до цілей економічної інтеграції країн:
► розв’язання завдань торгової політики.
► зростання конкуренції між виробниками інших країн;
► близькість рівнів економічного розвитку;
► ефект доміно;

Наддержавним виконавчим органом ЄС є:
► Європейський парламент;
► Рада ЄС (Рада міністрів);
► Європейська Рада;
► Європейська комісія;

Представницьким і консультативним органом ЄС є:
► Рада ЄС (Рада Міністрів);

Міжурядовим органом ЄС є:
► Рада ЄС (Рада Міністрів);

Чим вищий рівень мит, що існували до інтеграції, тим вища імовірність, що їх скасування
призведе до того, що:
► ефект відхилення торгівлі переважатиме над ефектом її створення;
► матиме місце тільки ефект створення торгівлі;
► ефект відхилення торгівлі буде відсутнім (дорівнюватиме нулеві)
► ефект створення торгівлі переважатиме над ефектом її відхилення;

Європейський союз станом на початок 2023 року налічував таку кількість країн:
► 28;
► 25;
► 30;
► 27;
► 24;

Станом на початок 2023 року останньою в Європейський союз увійшла:
► Словенія;
► Хорватія;
► Молдова;
► Чорногорія;
► Північна Македонія;

Відповідно до теорії «другого кращого», крім політики вільної торгівлі передбачається, що:
► немає другої альтернативної торгової політики, вплив якої на міжнародний добробут був би
однозначно позитивним;
► країни, які приєдналися до інтеграційного об’єднання під час другого етапу його розширення,
отримують більшу вигоду ніж інші;
► є друга альтернативна торгова політики, вплив якої на міжнародний добробут був би
однозначно позитивним;

Ефект відхилення торгівлі відображає:
► як рівень споживання залежить від розміру імпортного мита;
► як споживання ресурсів всередині країни залежить від поділу праці в межах митного союзу;
► зростання споживання в результаті виходу країни з митного союзу;
► як збільшується споживання товару в результаті приєднання країни до митного союзу;

На ринку країни А (мала економіка) попит споживачів на певний товар описує рівняння
Dd = -20Pd + 240, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння Sd = 20Pd - 140 (де: Dd –
величина внутрішнього попиту, тис. од.; Sd – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; Pd –
внутрішня ціна, тис. дол. США). Країна В може продавати цей товар в необмеженій кількості за
ціною 8 тис., а країна С – за 8,5 тис. дол. США. З метою захисту вітчизняних виробників уряд
країни А вирішив запровадити мито на імпорт, ставка якого Т = 1 тис. дол. США за одиницю
товару. Згодом країна А та країна С вирішили створити митний союз.
Виграш споживачів країна А від створення митного союзу становить __?__ млн дол.
Добробут країни А загалом після створення митного союзу (зменшився,
збільшився) __?__ на __?__ млн дол.

На ринку країни А (мала економіка) попит споживачів на певний товар описує рівняння
Dd = -20Pd + 240, а пропозицію вітчизняних виробників – рівняння Sd = 20Pd - 140 (де: Dd –
величина внутрішнього попиту, тис. од.; Sd – величина внутрішньої пропозиції, тис. од.; Pd –
внутрішня ціна, тис. дол. США). Країна В може продавати цей товар в необмеженій кількості за
ціною 8 тис., а країна С – за 8,5 тис. дол. США. З метою захисту вітчизняних виробників уряд
країни А вирішив запровадити мито на імпорт, ставка якого Т = 1 тис. дол. США за одиницю
товару. Згодом країна А та країна В вирішили створити митний союз.
Втрати бюджету країни А від створення митного союзу становлять __?__ млн дол.

МЕ база 2023 для студентів

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

МЕ база 2023 для студентів

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Розділ 1 Міжнародна економіка у системі економічних наук

Завдання № 2(2) (складність 1)

Завдання № 3(3) (складність 1)

Завдання № 4(1) (складність 1)

Завдання № 6(1) (складність 1)

Завдання № 8(1) (складність 1)

Завдання № 10(3) (складність 1)

Завдання № 12(1) (складність 1)

Завдання № 15(4) (складність 1)

Завдання № 16(1) (складність 1)

Завдання № 17(1) (складність 1)

Завдання № 18(1) (складність 1)

Завдання № 20(1) (складність 1)

Завдання № 21(1) (складність 1)

Завдання № 22(1) (складність 1)

Завдання № 23(1) (складність 1)

Завдання № 24(1) (складність 1)

Завдання № 25(2) (складність 1)

Завдання № 26(1) (складність 1)

Завдання № 27(1) (складність 1)

Завдання № 29(1) (складність 1)

Завдання № 30(1) (складність 1)

Завдання № 31(1) (складність 1)

Завдання № 33(3) (складність 1)

Завдання № 34(1) (складність 1)

Завдання № 35(4) (складність 2)

Завдання № 37(1) (складність 2)

Завдання № 38(1) (складність 2)

Завдання № 41(1) (складність 2)

Завдання № 43(1) (складність 2)

Завдання № 46(2) (складність 2)

Завдання № 48(1) (складність 2)

Завдання № 49(2) (складність 2)

Завдання № 51(1) (складність 3)

Завдання № 57(7) (складність 3)

Завдання № 65(16) (складність 3)

Розділ 3 Теорії міжнародної торгівлі

Завдання № 109(1) (складність 1)

Завдання № 110(3) (складність 1)

Завдання № 113(1) (складність 1)

Завдання № 116(1) (складність 1)

Завдання № 119(4) (складність 1)

Завдання № 120(1) (складність 1)

Завдання № 122(2) (складність 1)

Завдання № 125(1) (складність 1)

Завдання № 126(2) (складність 1)

Завдання № 128(1) (складність 1)

Завдання № 130(1) (складність 1)

Завдання № 132(3) (складність 1)

Завдання № 133(1) (складність 1)

Завдання № 134(1) (складність 1)

Завдання № 138(1) (складність 1)

Завдання № 140(1) (складність 1)

Завдання № 142(1) (складність 2)

Завдання № 143(2) (складність 2)

Завдання № 145(1) (складність 2)

Завдання № 150(1) (складність 2)

Завдання № 151(1) (складність 2)

Завдання № 152(1) (складність 2)

Завдання № 153(1) (складність 3)

Завдання № 158(6) (складність 3)

Завдання № 161(9) (складність 3)

Завдання № 188(6) (складність 3)

Завдання № 195(13) (складність 3)