1. Міжнародна торгівля України товарами і послугами у 2014 р.

Показник Значення показника

Валовий внутрішній продукт номінальний 156672800
(млн грн)
Експорт товарів (млн дол. США) 834133
Імпорт товарів (млн дол. США) 770121
Чисельність населення (тис. осіб) 42929,3
Обмінний курс (долар США / гривня) 1/22,0

За допомогою наведених у таблиці даних обчисліть такі показники:

1) зовнішньоторговельний оборот України (у дол. США та грн.);
ЗТО = Е + І, а саме:
- у дол.США: 834 133+770 121=1 604 254 млн.дол.США
- у грн.: (834 133+770 121)*22=1 604 254*22=35 293 588 млн.грн.

2) сальдо зовнішньоторговельного балансу товарів та послуг (у дол. США

та грн); Е-І
- у дол.США: 834 133-770 121=64 012 млн.дол.США
- грн.: (834 133-770 121)*22=64 012*22=1 408 264 млн.грн.

3) індекс чистої торгівлі;

E−I
NT =
E+ I

834133−770121 64012
NT = = =0,0399
834133+ 770121 1604254
4) подушний експорт, імпорт та зовнішньоторговельний оборот на одну
особу населення (у дол. США та грн);
Формул Значення
Показник
а дол.США/1 ос. грн./1 ос.
Подушний експорт Е/Ч (834133/42929,3)*1000=19 430 19 430*22=427 460
Подушний імпорт І/Ч 770121/42929,3*1000=17 939 17 939*22=394 658
Подушний ЗТО ЗТО/Ч 1604254/42929,3*1000=37 370 37 370*22=822 140

5) експортну квоту, імпортну квоту та частку зовнішньоторговельного

обороту у ВВП України.
Експортна квота: Е в грн./ВВП*100%= 834 133*22/156 672 800*100%=11,7%
Імпортна квота: І в грн./ВВП*100%= 770121*22/156 672 800*100%=10,8%
Частка ЗТО у ВВП: ЗТО в грн./ВВП*100%=1 604 254*22/156 672 800*100%=22,5%

2. Нижче наведено таблиці виробничих можливостей для Багатії та Бідасії.

Бідасія
Товар Виробничі альтернативи
А 0 20 40 60
В 15 10 5 0

Багатія
Товар Виробничі альтернативи
А 0 20 40 60
В 60 40 20 0
Визначте:
а) внутрішню альтернативну вартість виробництва товару А і товару В у кожній країні;
б) товар, на виробництві якого повинна спеціалізуватися кожна країна;
в) лінії торговельних можливостей кожної країни, якщо умови торгівлі становлять: 1 одиниця
товару В = 2 одиницям товару А;
г) які вигоди від міжнародної торгівлі отримуватимуть країни, якщо до спеціалізації Багатія
виробляла 20 од. А і 10 од. В, а Бідасія – 20 од. А і 40 од. В?

3. Країна А експортує та імпортує три групи товарів. Дані про обсяги експорту та імпорту цих
товарів наведені у таблиці:
Товар Експорт (млн дол.) Імпорт (млн дол.) Індекс
внутрішньогалузевої
торгівлі
І 250 200 |250−200|
1− =0,89
250+ 200
ІІ 350 300 |350−300|
1− =0,92
350+ 300
ІІІ 400 500 |400−500|
1− =0,88
400+500
Всього 1000 1000 |1000−1000|
1− =1
1000+1000

На основі наведених даних обчисліть індекс внутрішньогалузевої торгівлі та охарактеризуйте її

рівень у країні А.
Висновок – в розрізі товарних груп значення індексів високі і прямують до 1, що свідчить про
більший обсяг внутрішньогалузевої торгівлі. В цілому ж по країні А індекс дорівнює 1, що означає
рівний обсяг експорту та імпорту.

4. Країна В експортує та імпортує три групи товарів. Дані про обсяги експорту та імпорту цих
товарів наведені у таблиці:
Товар Експорт (млн дол.) Імпорт (млн дол.) Індекс
внутрішньогалузевої
торгівлі
І 600 300 |600−300|
1− =0,67
600+ 300
ІІ 300 300 |300−300|
1− =1
300+ 300
ІІІ 100 600 |100−600|
1− =0,29
100+ 600
Всього 1000 1200 |1000−1200|
1− =0,91
1000+1200

На основі наведених даних обчисліть індекс внутрішньогалузевої торгівлі та охарактеризуйте її

рівень у країні В.
Висновки:
- По першому товару – торгівля є більше внутрішньогалузева (0,67)
- По другому товару – вся торгівля є внутрішньогалузевою (1)
- По третьому товару – торгівля є менше внутрішньогалузевою (0,29)
- В цілому по країні В торгівля є більше внутрішньогалузева (0,91)

Якщо коеф =0, то це повноцінна міжгалузева торгівля, якщо коеф=1, то вся торгівля є
внутрігалузевою. Чим ближче коеф. до 1, тим більшою є внутрішньогалузева торгівля.

5. США і Мексика для вирощування фруктів та пшениці використовують два фактори

виробництва – працю та землю. Вирощування 1 т пшениці потребує 1 год. праці та 1/30 га
 землі, а вирощування 1 т фруктів – 20 год. праці та 0,5 га землі. Робоча сила США становить
180 млн осіб, а площа сільськогосподарських угідь – 300 мл н га землі. Аналогічні
показники у Мексиці становлять 60 млн працівників та 75 млн га землі.
Визначте:
1) який із продуктів буде трудомістким, і продукування якого потребуватиме відносно
більших витрат землі;
Відповідь: фрукти
2) на виробництві яких продуктів спеціалізуватимуться країни згідно із теорією Гекшера-
Оліна;
Тут чисто на логіку
Теорія Хекшера - Оліна передбачає, що країні краще імпортувати товари, на виробництво
яких потрібні обмежені ресурси, та експортувати ті товари, для виробництва яких є
надлишок ресурсів. Або, інакше, країни експортують продукти інтенсивного використання
надлишкових факторів та імпортують продукти інтенсивного використання дефіцитних для
них факторів.
США мають переваги над Мексикою і по землі, і по робочій силі. Але…
На 1 працівника в США припадає 1,67 га (300/180), а в Мексиці – 1,25 га
(75/60). Тому виходить, що США по землі переважає трохи більше, а по
робочій силі – переважає також, але трохи менше.
На фрукти ресурсів треба більше, ніж на пшеницю, а саме:
- землі – в 15 разів більше (0,5/0,033)
- праці – в 20 разів більше (20/1)
В цій ситуації США краще вирощувати пшеницю, надлишок її експортувати, а
завозити фрукти.
Мексиці ж краще вирощувати і експортувати фрукти, а пшеницю –
імпортувати.

3) у якій із країн буде вищою заробітна плата.

У такій ситуації (за інших однакових умов) оренда землі у США має коштувати
менше, ніж в інших країнах, а працівники повинні претендувати на вищу
порівняно з іншими країнами заробітну плату. 

6. Дві країни А та В виробляють товар Х. На ринку країни А попит на товар Х описує рівняння
Qd= -0,5Р +25, а пропозицію – рівняння QS =0,5Р - 5. На ринку країни В попит на товар Х
описує рівняння Qd= - 0,3Р + 25, а пропозицію - рівняння QS = 0,7Р - 15. Визначити: рівняння
попиту на імпорт, рівняння пропозиції експорту, світову ціну товару Х, обсяг його експорту
та імпорту

http://www.unicyb.kiev.ua/Library/Macro/Macro_book_9.pdf
https://lubbook.org/book_683_glava_11_Formuvannja_propozi
%D1%81%D1%96%D1%97_eksp.html
Припустімо, що за відсутності зовнішньої торгівлі рівновага на ринку товару Х (перетин
кривих попиту і пропозиції) в країні А встановлюється при ціні 30, а в країні В –
при ціні 40. Ціна на товар Х в країні В вища, ніж в країні А, тому виробникам з країни А буде
вигідно експортувати свою продукцію, а споживачам у країні В – купувати дешевший
імпортний товар. Таким чином, початкова різниця в цінах створює можливості для
експорту та імпорту, але все залежить від того, на якому рівні встановиться світова ціна.
1) Рівняння попиту на імпорт на світовому ринку (DМ) визначатиметься різницею між
попитом і пропозицією на внутрішньому ринку країни-експортера (A), яка виникає в
умовах падіння цін на зерно: DМ = DВ – SВ.
DМ =(- 0,5Р + 25)-( 0,5Р - 5)=-Р+30
-
2) Рівняння пропозиції експорту визначатимуться різницею між пропозицією та попитом
на внутрішньому ринку країни-імпортера, яка виникає в умовах зростання цін на товар
Х: SХ = SА – DА.
SХ =(0,7Р - 15)-( - 0,3Р + 25) = Р-40
3) Світова ціна товару Х буде
-Р+30=Р-40 2Р=70 Р=35
4) Обсяг експорту та імпорту:
5 од.
До задач 3 і 4
Теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі.
Реферат
Внутрішньогалузева торгівля здійснюється переважно диференційованими (гетерогенними)
товарами, хоча в окремих випадках можлива і внутрішньогалузева торгівля гомогенними
товарами. Причинами цього можуть бути скорочення транспортних витрат або сезонні
розходження

Міжнародна торгівля складається з двох потоків — внутрішньогалузевої торгівлі і міжгалузевої

торгівлі. Приклад внутрішньогалузевої торгівлі — експорт Францією автомобілів фірми
"Ситроен" і імпорт італійських автомобілів фірми "Фиат". Приклад міжгалузевої торгівлі —
експорт Росією нафти й імпорт пшениці.

Внутрішньогалузева торгівля— обмін між країнами диференційованими продуктами однієї

галузі.

Міжгалузева торгівля— обмін між країнами гомогенною продукцією різних галузей.

Внутрішньогалузева торгівля здійснюється переважно диференційованими (гетерогенними)

товарами, хоча в окремих випадках можлива і внутрішньогалузева торгівля гомогенними
товарами. Причинами цього можуть бути скорочення транспортних витрат або сезонні
розходження.

У країні I і в країні II є виробники (S, S') і споживачі (D i D') того ж самого товару, розташовані
географічно, як на малюнку. Оскільки відстань SD' значна менше, ніж відстань D'S', другій
країні дешевше привезти товар з першої, а не від свого постачальника.

Внутрішньогалузева торгівля диференційованими товарами пояснюється наступними

причинами:
  Розходження в смаках споживачів, що хочуть мати більший вибір товарів у рамках
однієї товарної групи. Частина жінок предпочитают французькі парфуми, а інші —
італійські.
 Пересічний попит. Країни експортують ті промислові товари, для яких існує ємний
внутрішній ринок. Оскільки споживачі в країнах із приблизно однаковим рівнем доходу
мають приблизно схожі смаки, кожній країні легше експортувати ті товари, у
виробництві і торгівлі якими на внутрішньому ринку накопичений великий досвід.
 Ефект масштабу. Внутрішньогалузева торгівля дозволяє одній країні спеціалізуватися,
скажемо, на напівпровідних джипах, а іншої — на полноприводных джипах. Оскільки
попит існує і на ті і на інші товари, кожна з країн зможе робити і продавати один одному
більше машин кожного типу.
Внутрішньогалузева торгівля не приводить до переміщення великих груп зайнятих із секторів,
експорт яких падає, у сектори, експорт яких розвивається. Внутрішньогалузева торгівля веде
до того, що доходи власників усіх факторів виробництва — незалежно, чи є вони відносно
надлишковими або відносно недостатніми, — збільшуються за рахунок ефекту масштабу.

   

З іншого боку, міжгалузева торгівля може при вести до руйнування цілих галузей виробництва,
що не зможуть витримати конкуренції більш дешевих іноземних товарів і розоряться. Якщо
робоча сила узкоквалифицированна і не може швидко перейти від виробництва танків до
виробництва швейних машин або географічно немобільна і не може швидко переїхати на
проживання в інші регіони країни, де є робота в експортному секторі, то це може привести до
серьезнейшим соціальних проблем.

Модель внутрішньогалузевої торгівлі

Графічно модель внутрішньогалузевої торгівлі, що по суті являє собою розвиток моделі
монопольної конкуренції. Допустимо, що D — крива попиту на диференційовані продукти, які
продаються фірмою в рамках монополістичної конкуренції, тобто на ринку, де присутні кілька
інших продавців не ідентичної, але аналогічної продукції.

Щоб збільшити продажу, фірма повинна знизити ціну на одиницю свого товару. Тому крива
граничних доходів фірми МR розташується нижче кривої попиту, так що МK < Р. Крива попиту
показує, що фірма може продати 2 одиниці товару за 4,5 дол. кожен і мати загальні доходи в 9
дол. (т. В) або продати 3 одиниці товару за 4 дол. кожен і мати загальний прибуток у 12 дол.
(т. А). Таким чином, зміна в граничному доході МR менше (12-9 = 3), чим ціна третьої одиниці
проданого товару — 4 дол.
Але фірма випробує ефект масштабу, оскільки спеціалізується на виробництві вузької
номенклатури товарів для внутрішнього і закордонного ринків, і крива середніх витрат АС
показує скорочення витрат у міру росту обсягу виробництва. У результаті крива граничних
витрат фірми МС розташовується нижче кривій середніх витрат АС, що можуть скорочуватися
тільки до рівня МС.

Оптимальний обсяг виробництва для фірми складає 3 одиниці і показаний крапкою Е на

перетинанні МR і МС. Якщо виробляється більше, ніж 3 штуки товару, то МR<МС, тобто фірма
витрачає більше, ніж одержує, що спонукає неї скоротити виробництво. Якщо виробляється
менше, ніж 3 одиниці, то МR > МС, тобто доходи перевершують витрати на виробництво, що
спонукає фірму розширити його.

При оптимальному рівні виробництва в 3 штуки фірма може продати кожну з них за 4 дол., що
показано крапкою А на кривій попиту D. Але оскільки в галузь прибутком залучаються інші
фірми, тj крива середніх витрат АС пройде теж через т. А, показуючи, що дана фірма одержує
лише середній прибуток на свої інвестиції. Прибуток фірми від внутрішньогалузевої торгівлі
складе ЕА.

Таким чином, модель внутрішньогалузевої торгівлі не заперечує міжгалузеву торгівлю і дає

пояснення міжнародної торгівлі однотипними товарами.

Вимір внутрішньогалузевої торгівлі

Розміри внутрішньогалузевої торгівлі визначаються за допомогою індексу. Якщо X — експорт
країни в цілому або в рамках однієї товарної групи і IM — імпорт країни в цілому або в рамках
однієї товарної групи, а вертикальні дужки означають абсолютне значення величини, то індекс
Т внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі наступний:

| Х−ІМ|
Т =1−
Х + ІМ
Примітка: якщо помножити на 100, то буде індекс Грубеля-Ллойда:

( Х + ІМ )−| Х−ІМ |
Т= х 100
Х + ІМ
Індекс Т завжди знаходиться в проміжку від 0 до 1. Якщо Т = 0, то внутрішньогалузева торгівля
відсутня. Це можливо, тільки коли або експорт або імпорт дорівнюють нулеві. Якщо Т = 1, то
внутрішньогалузева торгівля максимальна, і це можливо, тільки коли експорт дорівнює
імпортові. Іншими словами, чим ближче коефіцієнт Т до 1, тим більше внутрішньогалузева
торгівля. Обмеженість застосування індексу Т полягає в тім, що його значення сильно
залежить від того, як визначена галузь або товарна група.

Отже, з погляду ступеня диференціації номенклатури товарів міжнародна торгівля

складається з двох потоків: внутрішньогалузевої торгівлі — обміну між країнами
диференційованими продуктами однієї галузі, а також міжгалузевий торгівлі — обміну між
країнами гомогенною продукцією різних галузей. Внутрішньогалузева торгівля відбиває
диференціацію аналогічних товарів і розвивається в рамках близьких галузей між приблизно
однаково розвитими країнами.

У рамках моделі внутрішньогалузевої торгівлі країна виробляє один товар і використовує

переваги ефекту масштабу. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі пояснює міжнародну торгівлю
однотипними товарами і не заперечує, а доповнює теорію порівняльних переваг, що пояснює
міжгалузеву торгівлю різними товарами. Виміряється внутрішньогалузева торгівля індексом,
що показує, що її частка в торгівлі розвитих країн постійно збільшується.