БО тести

ТЕМА 1.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА
1. Традиційно в Україні господарський облік поділяють на:

1) фінансовий, податковий, управлінський;
2) оперативний, статистичний, бухгалтерський;
3) бухгалтерський, виробничий, управлінський;
4) правильної відповіді немає.
2. Бухгалтерський облік є складовою більш широкого поняття:

1) податковий облік;
2) фінансовий облік;
3) господарський облік;
3. Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених

масових явищ і процесів у визначених умовах часу і простору, називається:
1) аналітичним;
2) зведеним;
3) статистичним;
4. Не є етапами (стадіями) господарського обліку:

1) спостереження, вимірювання;
2) групування і узагальнення;
3) реєстрація фактів господарського життя;
5. У бухгалтерському обліку використовують вимірники:

1) грошові;
2) натуральні;
3) трудові;
4) всі зазначені вище.
6. Натуральні вимірники використовуються для:

1) аналітичного (кількісного) обліку матеріальних цінностей;
2) розрахунку погодинної заробітної плати;
3) складання фінансової звітності;
7. Яке з наведених нижче тверджень правильне?

1) у бухгалтерському обліку використовується виключно грошовий вимірник;
2) грошовий вимірник у бухгалтерському обліку використовується поряд із натуральними;
3) трудові вимірники в сучасному бухгалтерському обліку не застосовуються;
4) за допомогою грошового вимірника узагальнюються всі господарські операції, що раніше
обліковувались у натуральних і трудових вимірниках.
8. Для обліку кількості відпрацьованого часу використовують вимірники:

1) натуральні й вартісні;
2) умовно-натуральні;
3) трудові;
4) всі перелічені вище.
1
9. В якому варіанті відповіді перелічено тільки натуральні показники:
1) гривня, копійка, метр;
2) кілограм, умовна банка, метр;
3) долар, людино-день, штука;
4) у жодному з наведених.
10. Особливостями бухгалтерського обліку є те, що він:

1) суворо документальний;
2) вартісний;
3) суцільний, безперервний;
4) всі перелічені варіанти.
11. Використання вибіркового спостереження характерне для:

1) бухгалтерського обліку;
2) статистичного обліку;
3) аналітичного обліку;
4) фінансового обліку.
12. Який із видів господарського обліку може мати суцільний характер?

1) оперативний;
2) бухгалтерський;
3) всі наведені вище;
4) немає правильної відповіді.
13. Виключно документальне спостереження за фактами господарської діяльності

використовують у:
1) бухгалтерському обліку;
2) статистичному обліку;
3) оперативному обліку;
4) в усіх наведених.
14. За характером і змістом бухгалтерський облік поділяють на:

1) аналітичний та синтетичний;
2) зведений та пооб’єктний;
3) фінансовий та управлінський;
4) оперативний та статистичний.
15. Обчислення показників доходів та витрат, а також визначення прибутку для

розрахунку суми податку є функцією:
1) фінансового обліку;
2) управлінського обліку;
3) оперативного та статистичного обліку;
4) всіх перелічених вище видів обліку.
16. Основною метою фінансового обліку є:

1) узагальнення даних про господарську діяльність у формі фінансової звітності;
2) облік та розподіл витрат за центрами відповідальності;
3) складання податкових декларацій;
4) все перелічене вище.
17. Що з наведеного містить комерційну таємницю підприємства?

1) фінансова звітність;
2
2) дані управлінського обліку;
3) податкові декларації;
4) все наведене вище.
18. Не є обов’язковим і використовується виключно для внутрішніх потреб управління:

1) статистичний облік;
2) управлінський облік;
3) фінансовий облік;
4) всі наведені вище.
19. Обов’язковість ведення бухгалтерського обліку в Україні закріплена в:

1) Податковому кодексі України;
2) Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні";
3) Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку;
4) Конституції України.
20. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку затверджуються:

1) урядом України;
2) спеціальною комісією ООН;
3) Міністерством фінансів України;
4) Президентом України.
21. Доповніть речення: "Державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової

звітності в Україні…":
1) здійснюється на підставі Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність
в Україні";
2) здійснюється на підставі Податкового кодексу України;
3) не здійснюється;
4) заборонено Конституцією України.
22. Особи, які використовують фінансову звітність та іншу бухгалтерську інформацію

для задоволення певних інформаційних потреб, називаються:
1) користувачами бухгалтерської інформації;
2) потенційними інвесторами;
3) власниками підприємства;
4) пов’язаними особами.
23. Користувачів бухгалтерської інформації поділяють на:

1) дійсних і потенційних;
2) внутрішніх та зовнішніх;
3) прямих та опосередкованих;
4) постійних та випадкових.
24. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації є внутрішніми?

1) апарат управління підприємством;
2) власники;
3) керівники структурних підрозділів;
25. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації є зовнішніми?

1) потенційні інвестори;
2) постачальники;
3
3) професійні спілки;
26. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є:

1) надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої
інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів
підприємства;
2) заповнення первинних документів, реєстрів та звітності;
3) нарахування податків, зборів та обов’язкових платежів;
27. Які користувачі застосовують у своїй діяльності бухгалтерську інформацію, що

становить комерційну таємницю?
1) засоби масової інформації;
2) менеджери компанії;
3) кредитори;
4) покупці.
4
ТЕМА 2. ПРЕДМЕТ, МЕТОД ТА ЕЛЕМЕНТИ МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. Оберіть найповніше та правильне визначення предмета бухгалтерського обліку:

1) господарська діяльність підприємства;
2) факти господарської діяльності підприємства;
3) стан та рух об’єктів обліку внаслідок господарських операцій, що оцінені у грошовому
вимірнику;
4) вплив господарських операцій на об’єкти обліку, що оцінені у грошовому вимірнику.
2. В якому пункті наведені об’єкти бухгалтерського обліку?

1) зобов’язання, власний капітал, процес виробництва, джерела кредитних коштів;
2) необоротні засоби, оборотні засоби, прибуток, економія, процес збуту;
3) зобов’язання, оборотні засоби, процес постачання, персонал;
4) необоротні засоби, оборотні засоби, зобов’язання, власний капітал, процес постачання,
процес виробництва, процес збуту.
3. Яка група об’єктів є об’єктами бухгалтерського обліку, що забезпечують господарську

діяльність підприємства?
1) необоротні активи, збитки, операційний цикл, надзвичайна подія;
2) кошти в розрахунках, зобов’язання, процес виробництва;
3) господарські засоби, а також джерела утворення господарських засобів;
4. Яка група об’єктів є об’єктами бухгалтерського обліку, що складають господарську

діяльність підприємства?
1) процес збуту, фінансова діяльність;
2) процес постачання, перевитрати, нематеріальні активи;
3) господарські процеси та їх результати;
4) усі відповіді правильні?
5. В якому пункті наведені тільки господарські засоби?

1) сировина та матеріали, готівка, статутний капітал;
2) заборгованість постачальникам за поставлені матеріальні цінності;
3) готівка, сировина та матеріали, будівлі;
4) усі відповіді правильні.
6. В якому пункті наведені тільки джерела утворення господарських засобів?

1) земля, статутний капітал, зобов’язання;
2) незавершене виробництво, резерв оплати відпускних, заборгованість перед робітниками з
оплати праці;
3) власний капітал та витрати майбутніх періодів;
4) власний капітал, цільове фінансування, кредиторська заборгованість постачальникам.
7. Господарська операція – це:

1) дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі
2) дія яка викликає зміни в структурі активів підприємства;
3) подія яка викликає зміни в структурі капіталу підприємства;
4) дія або подія, яка викликає зміни в структурі зобов’язань підприємства.
8. До господарських операцій належать:

1) придбання товарів у постачальників для продажу;
5
2) переведення робітника на інше робоче місце;
3) видання наказу про преміювання працівників;
4) економія матеріалів за рахунок зменшення норм витрат.
9. До матеріальних господарських засобів належать:

1) інструменти з строком служби два місяці, земельна ділянка, товари на складі;
2) право на природні ресурси, готова продукція на складі, природні ресурси;
3) грошові кошти в касі підприємства, дебіторська заборгованість за відвантажену готову
продукцію;
10. До господарських засобів не належать:

1) кредиторська заборгованість постачальникові за паливо;
2) товари на складі;
3) кошти на поточному рахунку;
4) дебіторська заборгованість покупців за відвантажені товари.
11. До необоротних засобів не можна віднести:

1) облігації, які будуть погашені через два роки;
2) дебіторську заборгованість за майно, передане у фінансову оренду;
3) право користування природними ресурсами понад два роки;
4) заборгованість працівникам за заробітною платою.
12. Майно підприємства може складатися з:

1) господарських засобів матеріальних та зобов’язань;
2) господарських засобів матеріальних та капіталу;
3) господарських засобів оборотних та необоротних;
4) всі відповіді правильні.
13. Склад власного капіталу підприємства може бути таким:

1) статутний капітал, резервний капітал та доходи майбутніх періодів;
2) статутний капітал, резервний капітал, додатковий капітал, прибуток (збиток);
3) статутний капітал, додатковий капітал, пайовий капітал, зобов’язання;
4) статутний капітал, довгострокові зобов’язання, цільового фінансування.
14. Поточні зобов’язання – це:

1) зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні
бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;
2) зобов’язання, які будуть погашені протягом 5-ти років, починаючи з дати балансу;
3) зобов’язання, які не будуть погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати
балансу;
4) заборгованість покупців на дату балансу.
15. Непередбачене зобов’язання – це:

1) заборгованість із оплати праці;
2) заборгованість зі сплати рахунку комунальним службам;
3) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде
підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених
майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;
6
16. Довгострокові зобов’язання це:
1) зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні
бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;
2) зобов’язання, які будуть погашені після завершення операційного циклу підприємства або
повинні бути погашені після дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;
3) зобов’язання, які не будуть погашені;
4) заборгованість покупців на дату балансу, яка не планується погашатися.
17. Заборгованість фізичних і юридичних осіб підприємству називається:

1) кредиторською заборгованістю;
2) дебіторською заборгованістю;
3) бюджетною заборгованістю;
4) відстроченою заборгованістю.
18. Доповніть речення: "Кредитори – це…":

1) внутрішні користувачі бухгалтерської інформації;
2) зовнішні користувачі, які мають прямий фінансовий інтерес до підприємства;
3) зовнішні користувачі, які безпосередньо не зацікавлені в діяльності підприємства;
4) ті, хто не є користувачами бухгалтерської інформації.
19. На етапі спостереження:

1) використовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку, як калькуляція та
інвентаризація;
2) використовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку, як документація та
баланс;
3) використовуються такі елементи методу бухгалтерського обліку як документація та
інвентаризація;
4) встановлюються факти господарських операцій.
20. Принцип обачності полягає у:

1) застосуванні в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню
оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
2) постійне (з року в рік) застосуванні підприємством обраної облікової політики;
3) можливому розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання
фінансової звітності;
21. Принцип повного висвітлення полягає у тому, що:

1) в бухгалтерському обліку застосовуються методи оцінки, які повинні запобігати
заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
2) фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки
господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її
основі;
3) кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у
зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у
фінансовій звітності підприємства;
22. Принцип автономності полягає у тому, що:

7
2) фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки
господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її
основі;
3) кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у
зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у
фінансовій звітності підприємства;
23. Принцип послідовності полягає у:

2) постійному (з року в рік) застосуванні підприємством обраної облікової політики;
3) можливості розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання
24. Принцип безперервності полягає у тому, що:

2) кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників;
3) оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його
діяльність триватиме;
25. Принцип історичної (фактичної) собівартості полягає у тому, що:

2) пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та
придбання;
3) оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його
діяльність триватиме;
26. Принцип періодичності полягає у:

1) застосуванні в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню
оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
2) постійному (з року в рік) застосуванні підприємством обраної облікової політики;
3) можливості розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання
27. До елементів методу бухгалтерського обліку належать:

1) документація та інвентаризація, оцінка та калькуляція, рахунки та подвійний запис,
бухгалтерський баланс та звітність;
2) документація та спостереження, оцінка та групування, рахунки та узагальнення;
3) інвентаризація, калькуляція, подвійний запис, звітність;
8
ТЕМА 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС ЯК ЕЛЕМЕНТ МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. Баланс включає інформацію про грошову оцінку:

1) активів, господарських засобів, витрат;
2) доходів і витрат, зобов’язань;
3) активів, капіталу та зобов’язань;
4) джерел господарських засобів, витрат, доходів.
2. Баланс відображає інформацію:

1) станом на певну дату;
2) за певний період;
3) станом на певну дату і за період;
3. Частина балансу, в якій відображають господарські засоби, називається:

1) розділом пасиву балансу;
2) статтею зобов’язань;
3) активом;
4) пасивом.
4. Елемент балансу, який відповідає критеріям, встановленим П(С)БО, називається:

1) розділом;
2) активом;
3) статтею;
4) пасивом.
5. Метою складання балансу є:

1) надання інформації про фінансові результати;
2) надання інформації про фінансовий стан;
3) надання інформації про зміни у фінансовому стані підприємства за період;
4) надання інформації про всі наведені вище аспекти.
6. Яка форма побудови балансу є традиційною для України?

1) горизонтальна;
2) вертикальна;
3) змішана;
4) жодна з перелічених.
7. Традиційно в Україні актив балансу будується в порядку:

1) зростання строковості зобов’язань;
2) зростання ліквідності активів;
3) зменшення строковості зобов’язань;
4) зменшення ліквідності активів.
8. Які з перелічених складових пасиву балансу мають найменший строк погашення?

1) власний капітал;
2) довгострокові зобов’язання;
3) поточні зобов’язання;
4) забезпечення наступних витрат та платежів.
9. Найбільш ліквідними активами є:

1) виробничі запаси;
9
2) товари;
3) нематеріальні активи;
4) еквіваленти грошових коштів.
10. Форма балансу в Україні:

1) визначається підприємством самостійно;
2) є уніфікованою формою звітності;
3) різна для кожного виду діяльності;
4) залежить від форми власності підприємства, що його складає.
11. Актив відображається у балансі, якщо виконується така умова (умови):

1) очікується отримання економічних вигод від його використання;
2) оцінка його може бути достовірно визначена;
3) виконуються обидві зазначені вище умови;
4) його поточна оцінка не менша собівартості.
12. Програма юридичного супроводу, придбана для використання в господарській

діяльності підприємства, відображається у складі:
1) основних засобів;
2) нематеріальних активів;
3) інших необоротних активів;
4) інших оборотних активів.
13. Заборгованість власників за внесками до статутного капіталу відображається у

складі:
1) забезпечень наступних витрат та платежів;
2) довгострокових зобов’язань;
3) поточних зобов’язань;
4) власного капіталу.
14. Сума нарахованих процентів за депозитом, що підлягають одержанню через два

місяці з дати балансу, відображається у складі:
1) фінансових інвестицій;
2) доходів майбутніх періодів;
3) дебіторської заборгованості;
4) кредиторської заборгованості.
15. Які зміни в балансі відбудуться внаслідок такої операції: "Отримані матеріали від
постачальників, які будуть оплачені пізніше"?
1) зміни відбудуться лише в активі;
2) зміни відбудуться лише в пасиві;
3) зросте підсумок балансу;
4) зменшиться підсумок балансу.
16. Які зміни в балансі відбудуться внаслідок такої операції: "Погашений кредит
банку"?
1) зміни відбудуться дише в активі;
2) зміни відбудуться лише в пасиві;
10
17. Нарахування дивідендів акціонерам призведе до таких змін у балансі:
1) відбудуться протилежні зміни двох статей в активі;
2) відбудуться протилежні зміни двох статей у пасиві;
18. Випуск готової продукції з виробництва призведе до таких змін у балансі:

1) відбудуться протилежні зміни двох статей в активі;
2) відбудуться протилежні зміни двох статей у пасиві;
19. Яка з операцій призведе до зміни підсумків балансу?

1) здійснено внесок у статутний капітал готівкою;
2) відпущено у виробництво матеріали;
3) здійснено відрахування до резервного капіталу;
4) отримано матеріали, які були раніше оплачені.
20. Яка з операцій не спричинить зміни підсумків балансу?

1) здійснено дооцінку основних засобів;
2) погашено кредит банку;
3) отримано на поточний рахунок кошти у вигляді цільового фінансування з бюджету;
4) проведено попередню оплату за товари.
21. Баланс поділяється на дві частини:

1) ліворуч показано актив, праворуч – зобов’язання;
2) ліворуч показано капітал, праворуч – зобов’язання;
3) ліворуч показано актив, праворуч – права і зобов’язання;
4) ліворуч показано активи, праворуч – власний капітал і зобов’язання.
22. В активі балансу відображається інформація про:

1) необоротні активи та оборотні активи;
2) необоротні, оборотні активи, доходи майбутніх періодів;
3) необоротні, оборотні активи, витрати майбутніх періодів, необоротні активи та групи
вибуття;
23. До критеріїв визнання активів, встановлених НП(С)БО 1, належать:

1) матеріальна форма;
2) наявність права власності;
3) контроль за активами внаслідок минулих подій, надходження майбутніх економічних
вигод та можливість достовірної оцінки;
4) намір придбати активи, отримати в майбутньому економічні вигоди та можливість
достовірної оцінки активів.
24. Зарахування грошових коштів на банківський рахунок підприємства від покупців за

відвантажену продукцію спричиняє:
1) зміну статей тільки в активі бухгалтерського балансу (А+∑-∑=П);
2) зміну статей тільки в пасиві бухгалтерського балансу (А=П+∑-∑);
3) збільшення валюти бухгалтерського балансу (А+∑=П+∑);
4) зменшення валюти бухгалтерського балансу (А-∑=П-∑).
11
25. У ході перерозподілу нерозподіленого прибутку його частина спрямовується до
резервного капіталу і це спричиняє:
26. Нарахування заробітної плати робітникам за виготовлення продукції спричиняє в

бухгалтерському балансі:
27. В якому пункті є правильний запис?

1) чисте майно = оборотні активи + зобов’язання;
2) необоротні активи = власний капітал – зобов’язання;
3) власний капітал = активи – зобов’язання;
4) власний капітал = активи + зобов’язання.
12
ТЕМА 4. РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС ЯК ЕЛЕМЕНТИ МЕТОДУ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. За формою бухгалтерські рахунки – це:

1) прийом етапу – узагальнення облікового процесу;
2) таблиці, яка складається з двох частин: лівої ̶ "дебет", правої ̶ "кредит";
3) таблиці, в яких відображаються розмір, структура об'єктів обліку;
2. Господарські операції безпосередньо відображаються:

1) на рахунках;
2) у балансі;
3) на рахунках і в балансі одночасно;
4) у звіті про фінансові результати.
3. Ліва сторона рахунка має назву:

1) плюс;
2) дебет;
3) кредит;
4. Процес відкриття рахунка – це:

1) запис початкового сальдо на підставі статей балансу;
2) запис оборотів за дебетом і кредитом;
3) надання рахунку назви;
5. Кожен рахунок обов'язково повинен містити:

1) оборот;
2) початкове сальдо;
3) назву;
4) кінцеве сальдо.
6. Накопичена інформація про рух об'єкта обліку, відображеного за дебетом і кредитом,

називається:
1) сальдо;
2) залишок;
3) оборот;
7. Підсумки записів у правій частині рахунка називають:

1) дебетовим оборотом;
2) кредитовим оборотом;
3) початковим сальдо;
4) кінцевим сальдо.
8. Залежно від обліку активів чи джерел їх утворення бухгалтерські рахунки поділяють

на:
1) балансові й позабалансові;
2) активні й пасивні;
3) активні, пасивні й контрактивні;
13
9. Сальдо в активних рахунках записується:
1) у дебеті;
2) у кредиті;
3) як у дебеті, так і в кредиті;
10. Рахунки, які відображають джерела господарських засобів, є:

1) активними;
2) пасивними;
3) позабалансовими;
4) результатними.
11. На тій стороні рахунка, де показується залишок, відображається його:

1) збільшення;
2) зменшення;
3) оборот;
12. У пасивних рахунках для визначення кінцевого сальдо необхідно:

1) Сальдо кінцеве = Сальдо початкове + Кредитовий оборот – Дебетовий оборот;
2) Сальдо кінцеве = Кредитовий оборот – Дебетовий оборот – Сальдо початкове;
3) Сальдо кінцеве = Дебетовий оборот + Сальдо початкове – Кредитовий оборот;
13. Подвійним записом називають відображення суми кожної господарської операції

двічі:
1) в активі й пасиві балансу;
2) за дебетом одного і кредитом іншого рахунка;
3) за дебетом і кредитом одного рахунка;
4) за дебетом одного і дебетом іншого рахунка.
14. Як класифікують рахунки бухгалтерського обліку відповідно до балансу?

1) аналітичні, синтетичні, субрахунки;
2) активні, пасивні, позабалансові;
3) постійні й тимчасові;
15. До якого елементу класифікації належать аналітичні рахунки?

1) класифікація у відношенні до балансу;
2) класифікація за ступенем деталізації інформації;
3) класифікація щодо інших рахунків;
16. Виробничі запаси обліковуються на:

1) 1 класі рахунків;
4) 7 класі рахунків.
17. До складу рахунків обліку господарських засобів входять рахунки:

1) "Основні засоби", "Виробничі запаси", "Поточні рахунки в національній валюті";
2) "Розрахунки за податками", "Розрахунки за страхуванням";
14
3) "Статутний капітал", "Розрахунки за податками";
4) "Товари", "Розрахунки з оплати праці", "Поточні рахунки в національній валюті".
18. До складу рахунків джерел господарських засобів входять рахунки:

1) "Основні засоби", "Розрахунки за податками";
2) "Розрахунки з оплати праці", "Поточні рахунки в національній валюті";
3) "Статутний капітал", "Виробничі запаси";
4) "Розрахунки за податками", "Розрахунки за страхуванням".
19. На рахунках господарських засобів обліковують господарські операції, пов’язані з:

1) визначенням фінансового результату;
2) реалізацією продукції;
3) придбанням ресурсів;
20. При класифікації за призначенням та структурою рахунки поділяють на:

1) основні, активні, збірно-розподільчі, фінансово-результатні;
2) основні, регулюючі, калькуляційні;
3) основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні;
21. Взаємозв’язок між двома певними рахунками активів, капіталу, зобов’язань

1) подвійним записом;
2) кореспонденцією рахунків;
3) простою проводкою;
4) складною проводкою.
22. Спосіб одночасного та взаємопов'язаного відображення господарських операцій на

двох рахунках (у дебеті одного та кредиті іншого) на одну й ту саму суму – це:
1) бухгалтерські рахунки;
2) подвійний запис;
3) документація;
4) бухгалтерський баланс.
23. Сума записів господарських операцій по дебету або кредиту рахунку за певний період
1) сальдо;
2) залишок;
3) оборот;
4) видаток.
24. Сальдо на кінець звітного періоду на активному рахунку розраховується як:

1) Сальдо на початок (Д) + Оборот (Д) за період – Оборот (К) за період;
2) Сальдо на початок (Д) – Оборот (Д) за період – Оборот (К) за період;
3) Сальдо на початок (К) + Оборот (Д) за період – Оборот (К) за період;
4) Сальдо на початок (К) – Оборот (Д) за період + Оборот (К) за період.
25. До активних рахунків належать:

1) "Основні засоби"; "Резерв сумнівних боргів";
2) "Розрахунки з оплати праці", "Розрахунки з підзвітними особами";
3) "Готівка"; "Розрахунки з покупцями та замовниками"; "Виробничі запаси";
15
4) "Нематеріальні активи"; "Знос необоротних активів", "Статутний капітал", "Виробництво".
26. За ступенем узагальнення інформації бухгалтерські рахунки поділяються на:

1) активні та пасивні;
2) синтетичні, аналітичні, субрахунки;
3) балансові та позабалансові;
4) рахунки обліку активів та рахунки обліку джерел утворення активів.
27. Субрахунки називають:

1) рахунками першого порядку;
2) рахунками другого порядку;
3) рахунками третього порядку;
4) рахунками нульового порядку.
16
ТЕМА 5. ПЕРВИННЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. ДОКУМЕНТАЦІЯ І ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЯК ЕЛЕМЕНТИ
МЕТОДУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. Первинні документи – це:

1) документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують
господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власників) на їх
проведення;
2) документи, створені в електронній формі, що відображають господарські операції;
3) документи, створені у письмовій формі, що підтверджують господарські операції;
2. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов’язкові реквізити:

1) назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого
складено документ;
2) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади
осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
3) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у
здійсненні господарської операції;
4) всі наведені реквізити.
3. Хто несе відповідальність за достовірність даних, що містяться в документі?

1) керівник;
2) головний бухгалтер;
3) особи, які склали та підписали документ;
4) касир.
4. Чи допускаються виправлення в первинних документах за операціями у касі та

поточному рахунку?
1) допускаються коректурним способом;
2) не допускаються;
3) допускаються шляхом затирання білим коректором неправильних даних та на їх місці
написання правильних;
4) допускаються будь-яким способом тільки головним бухгалтером.
5. Документообіг – це:
1) об’єднання однорідних за змістом первинних документів у групи;
2) рух документів із моменту їх виписки до передачі в архів;
3) обидві відповіді правильні;
4) правильної відповіді не запропоновано.
6. Коли мають складатися первинні документи?

1) у момент проведення кожної господарської операції або безпосередньо після її
завершення;
2) перед закінченням робочого дня особи, що проводила господарську операцію;
3) перед перевіркою контролюючих органів;
4) на прохання керівника.
7. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення

підпису:
1) допускається за дозволом керівника;
2) не допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного
законодавства;
17
3) допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного
законодавства;
8. Чи може здійснюватися документування господарських операцій із використанням

виготовлених самостійно бланків?
1) не може;
2) може;
3) може за умови погодження із контролюючими органами;
4) може за умови розміщення обов’язкових реквізитів чи реквізитів типових або
спеціалізованих форм.
9. Чи можна використовувати при заповненні документів простий олівець?

1) так;
2) ні;
3) так, якщо після підтвердження здійснення операції цифри будуть наведені кульковою
ручкою;
4) так, якщо поряд розміщуватиметься підпис головного бухгалтера.
10. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах:

1) систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та
аналітичного обліку;
2) систематизується у балансі;
3) систематизується у податковій звітності;
4) не систематизується.
11. Чи подаються до контролюючих органів первинні документи?

1) подаються у порядку, встановленому податковим та митним законодавством;
2) не подаються;
3) подаються за усним запитом податкових та митних органів;
4) податковим та митним органам заборонено подавати документи.
12. Чи перевіряються первинні документи під час проведення податкової перевірки?

1) не перевіряються;
2) перевіряються причому всі документи;
3) перевіряються, контроль за дотриманням чого покладено на органи державної податкової
служби;
13. Чи дозволяється платникам податків формувати показники податкової звітності

без підтверджувальних первинних документів?
1) забороняється;
2) дозволяється, якщо облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із становленням
об’єктів оподаткування, визначається на підставі регістрів бухгалтерського обліку, ведення
яких передбачено законодавством;
3) дозволяється;
14. Термін зберігання документів становить:

1) не менш як 1095 днів від дати виписування документа;
2) не менше терміну позовної давності;
3) перераховане у зазначених вище відповідях;
18
4) не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої
використовуються зазначені документи.
15. У разі втрати документів платник податків зобов’язаний їх відновити протягом:

1) зобов'язаний їх відновити протягом 90 календарних днів;
2) зобов'язаний їх відновити протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем
надходження повідомлення про втрату документів до органу державної податкової служби;
3) не зобов’язаний відновлювати;
4) зобов'язаний їх відновити протягом до початку перевірки.
16. Яке визначення інвентаризації найточніше?

1) спосіб періодичної перевірки господарських процесів;
2) перевірка наявності й стану засобів і грошових коштів підприємства;
3) елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого фактично перевіряються і
документально підтверджуються наявність, стан та оцінка активів і зобов’язань, що
забезпечує достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства;
17. Проведення інвентаризації є обов’язковим:

1) перед виплатою дивідендів;
2) при зміні матеріально - відповідальних осіб;
3) перед модернізацією виробництва;
4) при підвищенні курсу гривні.
18. Об'єкти інвентаризації – це:

1) активи, зобов'язання;
2) власний капітал;
3) майно, зобов'язання;
19. За організацію, проведення та загальний стан інвентаризаційної роботи відповідає:

1) менеджер;
3) головний економіст;
4) керівник.
20. Інвентаризацію на підприємстві проводить:

1) керівник підприємства з головним бухгалтером;
2) контролюючий державний орган;
3) спеціально створена інвентаризаційна комісія;
4) трудовий колектив.
21. Елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого фактично

перевіряються і документально підтверджуються наявність, стан та оцінка активів і
зобов’язань, що забезпечує достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової
звітності підприємства, – це:
1) бухгалтерський баланс;
2) інвентаризація;
3) бухгалтерський рахунок;
4) документація.
19
22. Щоб забезпечити відповідність бухгалтерських записів фактичним даним,
необхідно:
1) мати в штатному розкладі посаду головного бухгалтера;
2) проводити інвентаризацію;
3) постійно контролювати матеріально відповідальних осіб;
4) заповнювати первинні документи та регістри бухгалтерського обліку.
23. За організацію, проведення та загальний стан інвентаризаційної роботи відповідає:

1) керівник підприємства;
3) головний економіст;
4) матеріально відповідальна особа.
24. Інвентаризацію на підприємстві проводять:

1) керівник підприємства з головним бухгалтером;
2) контролюючі державні органи;
3) спеціально створена комісія;
4) аудиторська група.
25. Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначають:

1) контролюючі органи України;
2) власник (керівник) підприємства, крім обов'язкових за законодавством випадків;
3) керівник і бухгалтер, крім обов'язкових за законодавством випадків;
4) аудитор у ході проведення аудиту.
26. На підприємстві створюються такі інвентаризаційні комісії:

1) на постійній основі та залучена:
2) генеральна та разова;
3) постійно діючі та робочі;
27. Склад робочої інвентаризаційної комісії затверджується:

1) наказом керівника;
2) протоколом постійно діючої інвентаризаційної комісії;
3) приписом судових органів;
4) розпорядженням головного бухгалтера.
20
ТЕМА 6. ОЦІНКА І КАЛЬКУЛЯЦІЯ В СИСТЕМІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. На дату балансу виробничі запаси оцінюються:

а) за однією з найменших оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації;
б) за фактичною собівартістю;
в) за вартістю придбання;
г) за нормативною собівартістю.
2. На кінець звітною періоду продукція власного виробництва оцінюється за:

а) плановою собівартістю;
б) первісною вартістю;
в) фактичною собівартістю;
г) нормативною собівартістю.
3. В балансі дебіторська заборгованість відображається за:

а) первісною вартістю;
б) залишковою вартістю;
в) чистою вартістю реалізації;
г) фактичною вартістю.
4. Найважливішими принципами оцінки господарських засобів підприємства є:

а) реальність;
б) непередбачуваність;
в) реальність та однаковість;
г) достовірність даних.
5. В основу оцінки засобів підприємств України покладено:

а) їх фактичну собівартість;
б) норму використання;
в) ціну реалізації;
г) покупну вартість.
6.Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються:

а) за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;
б) за зносом;
в) не обліковуються;
г) за покупною вартістю.
7. Калькуляція може складатися:

а) в цілому на об’єкт, на одиницю продукції,
б) на одиницю продукції
в) за покупною вартістю
г) в цілому на об’єкт.
8. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із :

а) купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;
б) купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;
в) транспортних витрат;
г) купівельної вартості.
21
9. Оцінка різних об’єктів обліку, таких як активи, зобов’язання, капітал, господарські
процеси визначається:
а) Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
б) Планом рахунків;
в) Звітом про фінансові результати;
г) відповідними стандартами бухгалтерської звітності.
10.Оцінка це :
а) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських
засобів;
б) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху джерел утворення
господарських засобів;
в) спосіб вираження за допомогою трудового вимірника наявності та руху господарських
засобів;
г) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
11. Калькулювання це:

а) спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей,
виготовленої продукції та виконаних робіт;
б) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських
засобів;
в) витрати, пов’язані з придбанням надходження виробничих запасів;
г) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
12. Оцінка та калькуляція є елементами:

а) системи рахунків;
б) балансу;
в) подвійного запису;
г) методу бухгалтерського обліку.
13. На вартісній оцінці базуються такі важливі економічні показники як:

а) собівартість, прибуток, рентабельність;
б) фондовіддача;
в) валова продукція;
г) фондомісткість.
14. Застосування вартісної оцінки дає можливість:

а) порівняти витрати підприємства з доходом;
б) зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати
підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;
в)визначити результат;
г) визначити рух господарських засобів.
15. Купівельна вартість це:

а) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;
б) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;
в) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному
підприємстві;
г) первісна вартість.
16. Продажна вартість це:

22
17. Собівартість готової продукції або послуг це:

18. Записи у бухгалтерському обліку за валютними рахунками підприємства чи

установи, а також за операціями в іноземній валюті, здійснюються:
а) у національній грошовій одиниці України в сумах, які визначаються перерахунком
іноземної валюти за курсом НБУ. то діє на дату здійснення операцій;
б) у грошовій одиниці тієї країни з якою співпрацює підприємство;
в) за вибором підприємства;
г) у валюті.
19. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети

оцінюють:
а) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо
суму їх зносу;
б) за цінами продажу;
в) за первісною вартістю;
г) за чистою вартістю реалізації.
20. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також
вироблена готова продукція оцінюються:
а) за первісною вартістю;
б) за цінами реалізації;
в) за їх фактичною собівартістю;
г) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.
21. Калькуляційні розрахунки з визначення собівартості в розрізі встановлених статей,

оформлені у вигляді документа мають назву:
а) калькуляції;
б) оцінки:
в) оцінки та калькуляції;
г) фактичної собівартості.
22. За призначенням і часом складання калькуляції класифікують:

а) масові і проміжні;
б) попередні і виконавчі;
в) і мливі дуальні;
г) загальні і параметричні.
23. За охопленням витрат або місцем здійснення калькуляції класифікують:

а) галузеві, повні, внутрішньогосподарські, змінних витрат, техногенні;
в) періодичні і проміжні;
23
24. За характером виробництва калькуляції класифікують:

а) галузеві і повні;
в) масові (періодичні), індивідуальні, проміжні;
25. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:

а) окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими
розраховується собівартість їх виробництва;
б) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;
в) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
г) спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів
26. Калькуляція передбачає:

а) визначення фінансового результату;
б) періодичне (щомісячне) узагальнення на рахунках бухгалтерського обліку облікових
даних про витрати;
в) визначення руху господарських операцій;
г) визначення доходу і витрат підприємства.
27. У практиці калькуляційної роботи використовують такі види одиниць як:

а) трудові;
б) грошові;
в) вартісні;
г) натуральні, умовно-натуральні, умовні.
28. Фактичну собівартість продукції, робіт і послуг підприємство може визначити:

а) лише після повного завершення звітного місяця;
б) в кінці тижня;
в) тільки в кінці звітного
року; г) в кінці звітного
кварталу.
29. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:

а) оцінку;
б)калькуляцію.
в) вартість;
г) подвійний запис
30. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища,

порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування:
а) калькуляції;
б) звітності;
в) подвійного запису;
г) вартісної оцінки.
24
ТЕМА 7. КЛАСИФІКАЦІЯ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. З якою метою здійснюють класифікацію рахунків бухгалтерського обліку?

а) для відокремлення синтетичних рахунків бухгалтерського обліку від аналітичних;
б) щоб зрозуміти зміст, функцію і призначення того чи іншого рахунку;
в) для поділу рахунків на балансові й позабалансові;
г) всі відповіді правильні.
2. Якому принципу класифікації рахунків бухгалтерського обліку відповідає таке

твердження: “Рахунки бухгалтерського обліку розміщують за ступенем впливу на обсяг
і структуру активів і джерел, стадій кругообороту капіталу та результатів
діяльності”?
а) повноти;
б) ідентифікації діяльності;
в) істотності;
г) мобільності.
3. Як класифікують рахунки бухгалтерського обліку відповідно до балансу?

а) аналітичні, синтетичні, субрахунки;
б) активні, пасивні, позабалансові;
в) постійні й тимчасові;
г) немає правильної відповіді.
4. До якого елементу класифікації належать аналітичні рахунки?

а) класифікація у відношенні до балансу;
б) класифікація за ступенем деталізації інформації;
в) класифікація щодо інших рахунків;
5. Яке методологічне питання лежить в основі класифікації за економічним змістом?

а) що обліковується на самому рахунку;
б) як обліковується об'єкт спостереження на рахунку;
в) що характеризує залишок відповідного рахунка;
г) які обліково-технічні якості має рахунок.
6. При класифікації за економічним змістом рахунки поділяють на:

а) регулюючі, основні, господарських процесів та їх результатів;
б) рахунки засобів, джерел їх утворення, господарських процесів та їх результатів;
в) рахунки засобів, джерел їх утворення, операційні;
7. Класифікацію бухгалтерських рахунків за їх призначенням та структурою

застосовують для:
а) порівняння дебетових та кредитових оборотів за рахунком;
б) розуміння значення оборотів та залишків за рахунками;
в) визначення номенклатури рахунків, що застосовуються на даному підприємстві;
г) виявлення переваг та недоліків в обліковій політиці підприємства.
8. До складу рахунків обліку господарських засобів не входять:

а) рахунки обліку запасів;
б) рахунки обліку коштів у розрахунках;
в) рахунки власного капіталу;
25
г) рахунок "Капітальні інвестиції".
9. До складу рахунків джерел господарських засобів входять:

а) рахунки забезпечення зобов'язань, рахунок “Резерв сумнівних боргів”;
б) рахунок “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”, рахунок “Доходи від реалізації”;
в) рахунки власного капіталу, рахунки поточних зобов'язань;
г) рахунок “Розрахунки з оплати праці”, рахунок “Непокриті збитки”.
10. На рахунках господарських засобів обліковують господарські операції, пов'язані з:

а) виробництвом продукції та визначенням фінансового результату;
б) придбанням ресурсів та визначення характеру заборгованості:
в) реалізацією продукції та розрахунком податку на прибуток;
11. При класифікації за структурою рахунки поділяють на:

а) основні, операційні, збірно-розподільчі, фінансово-результатні;
б) основні, регулюючі, калькуляційні;
в) основні, регулюючі, операційні, результатні позабалансові;
12. Регулюючі рахунки призначені для:

а) обліку джерел утворення засобів;
б) уточнення оцінки об'єктів, відображених на калькуляційних рахунках;
в) регулювання підсумків активних і пасивних основних рахунків;
13. Контрактивні рахунки:

а) є регулюючими, активними, наприклад “Транспортно-заготівельні витрати”;
б) є контрарними, регулюючими, наприклад “Цільове фінансування”;
в) є контрарними, активними, наприклад “Знос основних засобів”;
г) є регулюючими, доповнюючими, наприклад “Вилучений капітал”.
14. Збірно-розподільчі рахунки використовують для:

а) розподілу витрат за відповідними об'єктами;
б) розподілу витрат за звітними періодами;
в) уточнення оцінки об'єктів, які відображаються на основних рахунках;
г) обліку процесу заготівлі.
15. Особливість відображення операцій на позабалансових рахунках полягає в:

а) необхідності складання особливих документів;
б) подвійному записі;
в) обліку списаних активів;
16. Позабалансові рахунки використовують для:

а) обліку майна, яке фактично не належить підприємству;
б) обліку непрямих витрат підприємства;
в) коригування показників основних рахунків;
г) розрахунку собівартості продукції.
17. Основні рахунки бухгалтерського обліку застосовуються:

а) самостійно;
26
б) тільки разом з уточнюючим їх рахунком;
в) залежно від об'єкта, що обліковується на рахунку: або самостійно або з регулюючим
рахунком;
18. Групи рахунків, призначені для обліку витрат за елементами, називають:

а) позабалансовими;
б) транзитними;
в) операційними;
г) капітальними.
19. План рахунків бухгалтерського обліку призначений для:

а) задоволення інформаційних потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів;
б) ідентифікації рахунків з показниками та статтями фінансової звітності;
в) систематизації інформації окремих рахунків та субрахунків;
20. Діючий План рахунків складається з:

а) 10 класів та 80 рахунків;
б) 9 класів та 80 рахунків;
в) 10 класів та 70 рахунків;
27
ТЕМА 8. ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. Облікові регістри – це:

1) спеціальні таблиці для узагальнення інформації з первинних документів;
2) носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг,
журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або
комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних
документів, що прийняті до обліку;
3) форми звітності підприємства;
2. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати такі основні реквізити:

1) номер форми регістру, прізвище директора та головного бухгалтера;
2) назва та місце, де записувати господарські операції;
3) прізвище директора та головного бухгалтера, місце, де записувати господарські операції,
період реєстрації господарських операцій;
4) назва, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що
дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
3. Відповідальність за несвоєчасне складання облікових регістрів та недостовірність

відображених у них даних несуть:
1) керівник підприємства;
3) особи, які склали та підписали ці облікові регістри;
4) власник (власники) підприємства.
4. Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів повинно

здійснюватися:
1) в міру її надходження до місця обробки;
2) в міру її надходження до місця обробки, проте не пізніше терміну, що забезпечує
своєчасну виплату заробітної плати;
3) в міру її надходження до місця обробки, проте не пізніше терміну складання
бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків;
4) в міру її надходження до місця обробки, проте не пізніше терміну, що забезпечує
своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності,
декларацій і розрахунків.
5. Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробки та використання необхідної

інформації визначаються:
1) відповідними нормативними документами про порядок їх застосування;
2) власником підприємства;
3) головним бухгалтером;
4) аудиторською фірмою.
6. Інформація про господарські операції підприємства за звітний період із облікових

регістрів переноситься у згрупованому вигляді до:
1) первинних документів;
2) зведених первинних документів та регістрів;
3) бухгалтерських звітів, порядок складання яких встановлюється відповідними нормативно-
правовими актами;
28
7. У тексті та цифрових даних облікових регістрів підчищення і необумовлені
виправлення:
1) допускаються;
2) не допускаються;
3) допускаються з дозволу керівника;
8. Помилки в облікових регістрах поточного звітного періоду, що створені ручним

способом, виправляються:
1) коректурним способом;
2) переписуванням сторінки із помилкою;
3) закресленням білим коректором із написанням правильної інформації;
9. Помилки в облікових регістрах минулих звітних періодів, що створені ручним

способом, виправляються:
1) коректурним способом;
2) способом сторно;
3) закресленням білим коректором із написанням правильної інформації;
10. Коректурний спосіб виправлення помилок полягає в тому, що:

1) неправильний запис закреслюється однією рискою так, щоб можна було прочитати
закреслене, а зверху пишуть правильну суму або текст;
2) неправильний запис зафарбовується коректором, а зверху пишуть правильну суму або
текст;
3) неправильний запис залишають без змін, а зверху пишуть правильну суму або текст;
11. Касир припустився помилки при заповненні аркуша Касової книги. Його дії будуть
правильними, якщо він:
1) не виправлятиме помилки, а тільки напише пояснювальну на ім’я головного бухгалтера;
2) виправлятиме помилку коректурним способом;
3) виправлятиме помилку способом сторно;
4) виправлятиме помилку додатковим записом.
12. Облікові регістри за зовнішнім виглядом поділяються на:

1) книги, листки, картки;
2) рахунки, таблиці, записи;
3) книги, картки, таблиці;
13. За будовою регістри поділяються на:

1) синтетичні, аналітичні, комбіновані;
2) хронологічні, синтетичні, комбіновані;
3) двосторонні, односторонні, багатографні, шахові;
14. Як класифікують облікові регістри за видами бухгалтерських записів?

1) синтетичні і хронологічні;
2) хронологічні та комбіновані;
3) синтетичні та аналітичні;
29
4) хронологічні, систематичні та комбіновані.
15. Узагальнення даних в облікових регістрах, як правило, відбувається:

1) подекадно;
2) щомісяця;
3) щокварталу;
4) щороку.
16. Синтетичні та аналітичні регістри застосовуються відповідно для:

1) хронологічного та первинного обліку;
2) комбінованого обліку;
3) синтетичного та аналітичного обліку;
4) систематичного обліку.
17. Шахові регістри використовуються для:

1) перевірки послідовності реєстрації первинних документів;
2) перевірки виконання вимог подвійного запису при заповненні облікових регістрів;
3) виправлення помилок;
4) перевірки дебетових та кредитових оборотів по всіх синтетичних рахунках за звітний
період.
18. Під формою ведення бухгалтерського обліку розуміють:

1) сукупність облікових регістрів, які використовуються у певній послідовності та взаємодії
для ведення обліку;
2) послідовність узагальнення даних про господарські операції на синтетичних рахунках;
3) систему рахунків, що пов’язані подвійним записом;
4) систему таблиць із переліком господарських операцій за звітний період.
19. Прийняття та зміна прийнятої форми ведення бухгалтерського обліку обов’язково

повинні зазначатися у:
1) податковій звітності;
2) наказі про облікову політику;
3) посадовій інструкції головного бухгалтера;
20. Просту форму бухгалтерського обліку рекомендується застосовувати:

1) великим підприємствам із значним обсягом діяльності;
2) приватним підприємцям;
3) банкам;
4) малим підприємствам із незначною кількістю господарських операцій, що здійснюють
діяльність з виконання не матеріаломістких робіт і послуг.
21. Основними регістрами книжково-журнальної форми ведення обліку є:

1) Головна книга, журнал реєстрації господарських операцій;
2) журнали, допоміжні до них відомості, Головна книга;
3) журнали, допоміжні до них відомості, Головна книга та касова книга;
4) журнали, книги, меморіальні ордери, Головна книга, оборотна відомість.
22. При використанні меморіально-ордерної форми ведення обліку "Журнал-головна"

складаються:
1) накопичувальні відомості, Головна книга;
30
2) накопичувальні відомості, меморіальні ордери, Головна книга, оборотна відомість за
синтетичними рахунками;
3) оборотна відомість за синтетичними та аналітичними рахунками, меморіальні ордери,
звітність;
23. Основними регістрами журнально-ордерної форми ведення обліку є:

3) журнали-ордери, відомості аналітичного обліку, Головна книга та касова книга;
24. При використанні простої форми ведення обліку складаються:

3) журнали, допоміжні до них відомості, Головна книга та касова книга;
4) книга обліку господарських операцій, Головна книга.
25. При використанні спрощеної форми ведення обліку складаються:

2) відомості (В-1 – В-9), допоміжні та групувальні відомості (книги), Головна книга;
3) журнали-ордери, відомості аналітичного обліку, Головна книга та касова книга;
26. При книжково-журнальній формі Баланс складається за даними:

1) журналів;
2) відомості по синтетичним рахункам;
3) відомості по аналітичним рахункам;
4) оборотної відомості та Головної книги.
27. При книжково-журнальній формі Головна книга складається за даними:

1) первинних документів;
2) меморіальних ордерів;
3) книг;
4) журналів.
31
ТЕМА 9. ОСНОВИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
1. Фінансова звітність підприємства складається на підставі даних:

1) бухгалтерського обліку;
2) управлінського обліку;
3) податкового обліку;
2. Фінансова звітність (крім звітності банкув та бюджетних установ) включає:

1) активи, зобов'язання, власний капітал, доходи і витрати;
2) балансу (звіту про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіту про сукупний
дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до фінансової
звітності;
дохід), звіт про фінансово-майновий стан, пояснювальна записка;
дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до фінансової
звітності, інформація за сегментами.
3. Які форми фінансової звітності, із наведених нижче застосовують суб'єкти малого

підприємництва?
1) Баланс за ф. 1;
2) Баланс за ф. 1, Звіт про фінансові результати за ф. 2.
3) Звіт про рух грошових коштів за ф. 3.
4) Баланс за ф. 1-м, Звіт про фінансові результати за ф. 2-м.
4. Звітним періодом для складання фінансової звітності у діючого підприємства більше

15 місяців є:
1) календарний місяць;
2) календарний квартал;
3) календарний рік;
5. Проміжна звітність складається:

1) щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу (звіту про
фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіту про сукупний дохід);
2) щомісяця наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу (звіту про
3) щопівроку наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу (звіту про
4) щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу (звіту про
фінансовий стан).
6. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути:

1) не менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців;
2) не менш як 1 місяців, але не більш як 12 місяців;
3) менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців;
32
7. Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається
підприємствами, не пізніше:
1) 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 15 лютого
наступного за звітним року;
наступного за звітним року.
8. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні

господарські операції подають консолідовану фінансову звітність власникам
(засновникам) у визначені ними терміни, але не пізніше:
1) 35 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 10 квітня наступного за звітним
року;
року;
року;
року;
9. Який день буде вважатися останнім для подання звітності, якщо останній
встановлений законодавством день припадає на неробочий чи святковий день?
1) останній робочий день, що передує даті подання звітності;
2) подається у вихідний або святковий день;
3) наступний за вихідним або святковим робочий день;
10. Як виправити помилки, допущені у попередніх періодах при складанні фінансових

звітів?
1) відкоригувати сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
2) подати письмову заяву до уповноваженого органу про виявлену помилку;
3) подати уточнену фінансову звітність;
4) помилка не виправляється.
11. Що тягне за собою внесення неправдивих даних до фінансової звітності або її

неподання, якщо це сталося вперше протягом року?
1) накладення штрафу від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
3) накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти мінімальних заробітних виплат;
4) Кримінальна відповідальність.
12. Чи підлягає фінансова звітність під комерційну таємницю:

1) підлягає;
2) не підлягає;
3) підлягає при рішенні власників;
33
13. Що передує складанню річної фінансової звітності?
1) виплата дивідендів з прибутку, отриманого за підсумками звітного року;
2) виплата заборгованості з заробітної плати;
3) сплата всіх податків та платежів;
4) проведення інвентаризації активів та зобов’язань підприємства.
14. Метою складання фінансової звітів є:

1) надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої
інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства;
2) надання корисної інформації широкому колу користувачів для прийняття ними
економічних рішень;
3) надання необхідної інформації керівництву для прийняття управлінських рішень;
4) надання обмеженого обсягу інформації широкому колу користувачів для прийняття ними
економічних рішень.
15. Бухгалтерська звітність це:

1) звітність, що складається на підставі даних управлінського обліку для задоволення потреб
певних користувачів;
2) звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення
потреб певних користувачів;
3) звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;
4) звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи,
зобов'язання і власний капітал.
16. Баланс (звіту про фінансовий стан) як форма звітності це:

2) звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного
періоду;
17. Звіт про власний капітал як форма звітності це:

періоду;
18. Звіт про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) як форма звітності це:
періоду;
34
19. Звіт про рух громових коштів звітності це:
зобов'язання і власний капітал;
4) звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності
підприємства у звітному періоді.
20. Консолідована фінансова звітність це:

1) фінансова звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для
задоволення потреб певних користувачів;
2) фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух
грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці;
зобов'язання і власний капітал;
4) звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності
підприємства у звітному періоді.
21. Фінансові звіти надають інформацію про:

1) активи, зобов'язання, власний капітал, доходи та витрати, рух грошових коштів;
2) техніко-економічні показники діяльності підприємства;
3) загальні витрати та доходи підприємства за певний звітний період;
4) реальну вартість підприємства та отримані результати діяльності за певний період.
22. Фінансову звітність підписує:

1) власник і головний бухгалтер підприємства;
2) керівник і бухгалтер підприємства;
3) керівник, бухгалтер, аудитор;
4) власник, керівник і бухгалтер підприємства.
23. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків та бюджетних установ) і

порядок їх заповнення встановлюються:
1) Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України;
2) Верховною Радою за узгодженням з Аудиторською палатою України;
4) Федерацією професійних бухгалтерів і аудиторів України узгодженню з Аудиторською
палатою України.
24. Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за формою № 2 складається
із таких розділів:
1) I. Фінансові результати, II. Елементи операційних витрат, III. Розрахунок показників
прибутковості акцій, IV. Поточні зобов’язання;
2) I. Фінансові результати, II. Елементи операційних витрат, III. Розрахунок показників
прибутковості акцій, IV. Поточні зобов’язання;
3) I. Необоротні активи, II. Оборотні активи, III. Витрати майбутніх періодів, IV. Необоротні
активи та групи вибуття;
4) I. Фінансові результати, II. Сукупний дохід, III. Елементи операційних витрат, ІV.
Розрахунок показників прибутковості акцій.
35
25. У звіті про власний капітал за формою № 4 відображаються зміни в:
1) статутному капіталі, пайовому капіталі, додатково вкладеному капіталі, неоплаченому
капіталі, вилученому капіталі;
2) статутному капіталі, пайовому капіталі, зобов’язаннях та активах підприємства;
3) зареєстрованому (пайовому) капіталі, капіталі у дооцінках, додатковому капіталі,
резервному капіталі, нерозподіленому прибутку (непокритому збитку), неоплаченому
капіталі, вилученому капіталі;
4) необоротних та оборотних активах.
26. Звіт про рух грошових коштів за формою № 3 складається із таких розділів:
1) I. Рух необоротних активів, II. Рух оборотних активів, III. Рух витрат майбутніх періодів;
2) I. Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності, II. Рух грошових коштів у
результаті інвестиційної діяльності, III. Рух грошових коштів у результаті фінансової
діяльності;
3) I. Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності, II. Рух грошових коштів у
результаті операцій із необоротними активами, III. Рух грошових коштів у результаті
операцій із оборотними активами;
4) I. Рух необоротних активів, II. Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності,
III. Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності.
27. Фінансовий звіту суб'єкта малого підприємництва складається:

1) балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний
капітал;
2) балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів;
3) балансу, звіту про фінансові результати;
4) балансу.
36
ТЕМА 10. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1. З якою метою здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку та

фінансової звітності в Україні?
1) створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової
звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси
користувачів;
2) удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
3) викладені вище відповіді є правильними;
2. Хто проводить регулювання питань методології бухгалтерського обліку та

фінансової звітності в Україні?
1) Міністерство фінансів України;
2) Верховна Рада України;
3) самостійно суб’єкти господарювання;
3. Регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

полягає у:
1) контролі за веденням бухгалтерського обліку суб’єктами господарювання;
2) затвердженні національних П(С)БО та інших нормативно-правових актів щодо ведення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
3) затвердженні нормативно-правових актів щодо складання фінансової звітності;
4. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках

встановлюється:
1) Верховною Радою України;
3) Державним казначейством України;
4) Національним банком України.
5. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про

виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ
установлюється:
1) Верховною Радою України;
3) Державним казначейством України;
4) Національним банком України.
6. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до галузевих

особливостей розробляють:
1) положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
2) інструкції;
3) методичні рекомендації щодо застосування Положення (стандарти) бухгалтерського
обліку;
7. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться:

1) періодично з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;
2) безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;
37
3) при наявності у штаті підприємства посади головного бухгалтера;
8. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до:

1) компетенції власника або уповноваженого органу (посадової особи) підприємства;
2) компетенції державної податкової інспекції;
3) компетенції власника підприємства;
4) компетенції уповноваженого органу (посадової особи) підприємства.
9. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе:

2) власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа);
3) юрист підприємства;
4) аудиторська фірма, що веде облік на підприємстві.
10. Які є форми організації ведення бухгалтерського обліку на підприємстві (крім

бюджетних установ та банків)?
1) введення до штату підприємства посади бухгалтера;
2) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку або ведення на договірних
засадах бухгалтерського обліку аудиторською фірмою;
3) самостійне ведення бухгалтерського обліку власником або керівником підприємства;
4) всі відповіді є правильними.
11. Облікова політика підприємства визначає:

1) визначається державною податковою інспекцією;
2) визначається самостійно суб’єкт господарювання;
3) є типовою та застосовується всіма суб’єктами господарювання;
4) визначається аудиторською фірмою, що веде облік на підприємстві.
12. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку
підприємства:
1) забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад
бухгалтерського обліку, перевірку стану бухгалтерського обліку в філіях, складання і
подання у встановлені строки фінансової звітності;
2)організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх
господарських операцій;
3) бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних із нестачею та відшкодуванням втрат від
нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
4) всі відповіді є правильними.
13. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних із

ліквідацією підприємства, покладається на:
1) ліквідаційну комісію;
2) аудиторську фірму, що веде облік на підприємстві;
3) головного бухгалтера;
4) власника.
14. Хто на підприємстві розробляє систему і форми внутрішньогосподарського

(управлінського) обліку?
1) юридична фірма;
2) аудиторська фірма;
3) самостійно підприємство;
38
4) Міністерство фінансів України.
15. Відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських

операцій несуть:
1) головний бухгалтер і рядові бухгалтери;
2) солідарно керівник і головний бухгалтер;
3) виконавчі особи бухгалтерської служби;
4) власник чи уповноважений орган, що здійснює керівництво підприємством.
16. Яка грошова одиниця може використовуватися для ведення обліку та складання
бухгалтерської звітності в Україні?
1) гривня;
2) гривня та валюта інших держав, за вибором підприємства;
3) гривня або валюта інших держав, використання якої дозволено законом;
4) це питання не регламентується.
17. Виходячи з основних принципів бухгалтерського обліку, пріоритетною оцінкою

активів є:
1) продажна вартість;
2) поточна вартість;
3) фактична собівартість;
4) пріоритетного способу оцінки не виділяється.
18. Здійснення без державної реєстрації діяльності як суб’єкта підприємницької

діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню:
1) карається штрафом від 1700 до 4250 гривень;
2) карається виправними роботами на строк до двох років;
3) карається від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або виправними роботами на строк до двох років;
4) не карається.
19. Незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи
транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв,
тютюнових виробів або інших підакцизних товарів:
1) карається штрафом від 500 до 1050 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції
та обладнання для її виготовлення;
2) карається штрафом від 8500 до 17850 гривень;
3) карається обмеженням волі на строк до п’яти років;
4) не карається.
20. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять у
систему оподаткування, які призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи
державних цільових фондів коштів у значних розмірах, карається:
1) штрафом 5100 гривень;
2) позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
п’яти років;
3) штрафом від п’ятисот до сімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років.
39
21. Розмір умисного ухилення від сплати податків, що застосовуються відповідно до
статті 212 Кримінального кодексу України, становить:
1) значний розмір – у тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством
неоподатковуваний мінімум доходів громадян, великий розмір – у три тисячі і більше разів
перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян,
особливо великий розмір – у п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений
законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
2) значний розмір – 10000 грн., великий розмір – 20000 грн, особливо великий розмір – 50000
грн.;
3) значний розмір – у тисячу і більше разів перевищують установлену законодавством
податкову соціальну пільгу доходів громадян, великий розмір – у три тисячі і більше разів
перевищують установлену законодавством податкову соціальну пільгу доходів громадян,
особливо великий розмір – у п’ять тисяч і більше разів перевищують установлену
законодавством податкову соціальну пільгу доходів громадян;
4) значний розмір – перевищує 502000 грн., великий розмір – перевищує 1506000 грн.,
особливо великий розмір – перевищує 2510000 грн.
22. Облікова політика – це:

1) нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає
принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності;
2) сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для
складання та подання фінансової звітності;
3) документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
4) система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх
користувачів у процесі управління підприємством.
23. Облікова політика на підприємстві затверджується:

1) наказом по підприємству про облікову політику;
2) усним розпорядженням головного бухгалтера;
3) усним розпоряджанням власника (власників) підприємства;
4) органами ДПІ.
24. Розкриття облікової політики відображається у:

1) балансі;
2) звіті про фінансові результати;
3) декларації про оподаткування прибутку підприємства;
4) примітках до річної фінансової звітності.
25. Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за

методом, визначеним:
1) наказом ДПІ;
2) головним бухгалтером;
3) наказом про облікову політику;
4) аудиторською фірмою.
26. Облікова політика може змінюватися тільки, якщо:

1) таке бажання виникло у керівництва підприємства;
2) змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує П(с)БО;
3) зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності
40
4) змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує П(с)БО, або зміни
забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності
підприємства.
27. Розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає зокрема

застосування:
1) методів оцінки вибуття запасів; методів амортизації основних засобів, інших необоротних
матеріальних активів, довгострокових біологічних активів та нематеріальних активів;
порядку оцінки ступеня завершеності операцій із надання послуг тощо;
2) обов’язків головного бухгалтера та бухгалтерської служби;
3) системи преміювання на підприємстві;
4) обраної підприємством системи оподаткування.
41

БО тести

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

БО тести

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ТЕМА 1.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТЬ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА

1. Традиційно в Україні господарський облік поділяють на:

2. Бухгалтерський облік є складовою більш широкого поняття:

3. Облік, який надає інформацію про кількісну характеристику якісно визначених

4. Не є етапами (стадіями) господарського обліку:

5. У бухгалтерському обліку використовують вимірники:

6. Натуральні вимірники використовуються для:

7. Яке з наведених нижче тверджень правильне?

8. Для обліку кількості відпрацьованого часу використовують вимірники:

10. Особливостями бухгалтерського обліку є те, що він:

11. Використання вибіркового спостереження характерне для:

12. Який із видів господарського обліку може мати суцільний характер?

13. Виключно документальне спостереження за фактами господарської діяльності

14. За характером і змістом бухгалтерський облік поділяють на:

15. Обчислення показників доходів та витрат, а також визначення прибутку для

16. Основною метою фінансового обліку є:

17. Що з наведеного містить комерційну таємницю підприємства?

18. Не є обов’язковим і використовується виключно для внутрішніх потреб управління:

19. Обов’язковість ведення бухгалтерського обліку в Україні закріплена в:

20. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку затверджуються:

21. Доповніть речення: "Державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової

22. Особи, які використовують фінансову звітність та іншу бухгалтерську інформацію

23. Користувачів бухгалтерської інформації поділяють на:

24. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації є внутрішніми?

25. Які з наведених користувачів бухгалтерської інформації є зовнішніми?

26. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є:

27. Які користувачі застосовують у своїй діяльності бухгалтерську інформацію, що

1. Оберіть найповніше та правильне визначення предмета бухгалтерського обліку:

2. В якому пункті наведені об’єкти бухгалтерського обліку?

3. Яка група об’єктів є об’єктами бухгалтерського обліку, що забезпечують господарську

4. Яка група об’єктів є об’єктами бухгалтерського обліку, що складають господарську

5. В якому пункті наведені тільки господарські засоби?

6. В якому пункті наведені тільки джерела утворення господарських засобів?

7. Господарська операція – це:

8. До господарських операцій належать:

9. До матеріальних господарських засобів належать:

10. До господарських засобів не належать:

11. До необоротних засобів не можна віднести:

12. Майно підприємства може складатися з:

13. Склад власного капіталу підприємства може бути таким:

14. Поточні зобов’язання – це:

15. Непередбачене зобов’язання – це:

17. Заборгованість фізичних і юридичних осіб підприємству називається:

18. Доповніть речення: "Кредитори – це…":

19. На етапі спостереження:

20. Принцип обачності полягає у:

21. Принцип повного висвітлення полягає у тому, що:

22. Принцип автономності полягає у тому, що:

23. Принцип послідовності полягає у:

24. Принцип безперервності полягає у тому, що:

25. Принцип історичної (фактичної) собівартості полягає у тому, що:

26. Принцип періодичності полягає у:

27. До елементів методу бухгалтерського обліку належать:

1. Баланс включає інформацію про грошову оцінку:

2. Баланс відображає інформацію:

3. Частина балансу, в якій відображають господарські засоби, називається:

4. Елемент балансу, який відповідає критеріям, встановленим П(С)БО, називається:

5. Метою складання балансу є:

6. Яка форма побудови балансу є традиційною для України?

7. Традиційно в Україні актив балансу будується в порядку:

8. Які з перелічених складових пасиву балансу мають найменший строк погашення?

9. Найбільш ліквідними активами є:

10. Форма балансу в Україні: