Professional Documents
Culture Documents
Задачі всі
Задачі всі
834133−770121 64012
NT = = =0,0399
834133+ 770121 1604254
4) подушний експорт, імпорт та зовнішньоторговельний оборот на одну
особу населення (у дол. США та грн);
Формул Значення
Показник
а дол.США/1 ос. грн./1 ос.
Подушний експорт Е/Ч 834133/42929,3*1000=19 430 19 430*22=427 460
Подушний імпорт І/Ч 770121/42929,3*1000=17 939 17 939*22=394 658
Подушний ЗТО ЗТО/Ч 1604254/42929,3*1000=37 370 37 370*22=822 140
Багатія
Товар Виробничі альтернативи
А 0 20 40 60
В 60 40 20 0
Визначте:
а) внутрішню альтернативну вартість виробництва товару А і товару В у кожній країні;
б) товар, на виробництві якого повинна спеціалізуватися кожна країна;
в) лінії торговельних можливостей кожної країни, якщо умови торгівлі становлять: 1 одиниця
товару В = 2 одиницям товару А;
г) які вигоди від міжнародної торгівлі отримуватимуть країни, якщо до спеціалізації Багатія
виробляла 20 од. А і 10 од. В, а Бідасія – 20 од. А і 40 од. В?
г) які вигоди від міжнародної торгівлі отримуватимуть країни, якщо до спеціалізації Багатія
виробляла 20 од. А і 10 од. В, а Бідасія – 20 од. А і 40 од. В?
Оскільки 1 одиниця товару В = 2 одиницям товару А, то припустимо, що вартість 1 товару А
– 1 гр.од, а товару В – 2 гр.од.
До спеціалізації країни виробляли продукцію, вартістю:
- Бідасія – 100 гр.од. (20*1+40*2)
- Багатія – 40 гр.од. (20*1+10*2)
Після спеціалізації країни вироблятимуть продукцію, вартістю:
- Бідасія – 180 гр.од. (20*1+40*4*1)
- Багатія – 60 гр.од. (20*2+10*2)
Виграш країн:
- Бідасії – 80 гр.од. (180-100)
- Багатія – 20 гр.од. (60-40)
3. Країна А експортує та імпортує три групи товарів. Дані про обсяги експорту та імпорту цих
товарів наведені у таблиці:
Товар Експорт (млн дол.) Імпорт (млн дол.) Індекс
внутрішньогалузевої
торгівлі
І 250 200 |250−200|
1− =0,89
250+ 200
ІІ 350 300 |350−300|
1− =0,92
350+ 300
ІІІ 400 500 |400−500|
1− =0,88
400+500
Всього 1000 1000 |1000−1000|
1− =1
1000+1000
4. Країна В експортує та імпортує три групи товарів. Дані про обсяги експорту та імпорту цих
товарів наведені у таблиці:
Товар Експорт (млн дол.) Імпорт (млн дол.) Індекс
внутрішньогалузевої
торгівлі
І 600 300 |600−300|
1− =0,67
600+ 300
ІІ 300 300 |300−300|
1− =1
300+ 300
ІІІ 100 600 |100−600|
1− =0,29
100+ 600
Всього 1000 1200 |1000−1200|
1− =0,91
1000+1200
Якщо коеф =0, то це повноцінна міжгалузева торгівля, якщо коеф=1, то вся торгівля є
внутрігалузевою. Чим ближче коеф. до 1, тим більшою є внутрішньогалузева торгівля.
6. Дві країни А та В виробляють товар Х. На ринку країни А попит на товар Х описує рівняння
Qd= -0,5Р +25, а пропозицію – рівняння QS =0,5Р - 5. На ринку країни В попит на товар Х
описує рівняння Qd= - 0,3Р + 25, а пропозицію - рівняння QS = 0,7Р - 15. Визначити: рівняння
попиту на імпорт, рівняння пропозиції експорту, світову ціну товару Х, обсяг його експорту
та імпорту
http://www.unicyb.kiev.ua/Library/Macro/Macro_book_9.pdf
https://lubbook.org/book_683_glava_11_Formuvannja_propozi
%D1%81%D1%96%D1%97_eksp.html
Припустімо, що за відсутності зовнішньої торгівлі рівновага на ринку товару Х (перетин
кривих попиту і пропозиції) в країні А встановлюється при ціні 30, а в країні В –
при ціні 40. Ціна на товар Х в країні В вища, ніж в країні А, тому виробникам з країни А буде
вигідно експортувати свою продукцію, а споживачам у країні В – купувати дешевший
імпортний товар. Таким чином, початкова різниця в цінах створює можливості для
експорту та імпорту, але все залежить від того, на якому рівні встановиться світова ціна.
1) Рівняння попиту на імпорт на світовому ринку (DМ) визначатиметься різницею між
попитом і пропозицією на внутрішньому ринку країни-експортера (В), яка виникає в
умовах падіння цін на зерно: DМ = DВ – SВ.
DМ =(- 0,3Р + 25)-( 0,7Р - 15)=-Р+40
2) Рівняння пропозиції експорту визначатимуться різницею між пропозицією та попитом
на внутрішньому ринку країни-імпортера, яка виникає в умовах зростання цін на товар
Х: SХ = SА – DА.
SХ =(0,5Р - 5)-( -0,5Р +25)=Р-30
3) Світова ціна товару Х буде
Р-30=-Р+40 2Р=70 Р=35
4) Обсяг експорту та імпорту:
5 од.
До задач 3 і 4
Теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі.
Реферат
Внутрішньогалузева торгівля здійснюється переважно диференційованими (гетерогенними)
товарами, хоча в окремих випадках можлива і внутрішньогалузева торгівля гомогенними
товарами. Причинами цього можуть бути скорочення транспортних витрат або сезонні
розходження
У країні I і в країні II є виробники (S, S') і споживачі (D i D') того ж самого товару, розташовані
географічно, як на малюнку. Оскільки відстань SD' значна менше, ніж відстань D'S', другій
країні дешевше привезти товар з першої, а не від свого постачальника.
З іншого боку, міжгалузева торгівля може при вести до руйнування цілих галузей виробництва,
що не зможуть витримати конкуренції більш дешевих іноземних товарів і розоряться. Якщо
робоча сила узкоквалифицированна і не може швидко перейти від виробництва танків до
виробництва швейних машин або географічно немобільна і не може швидко переїхати на
проживання в інші регіони країни, де є робота в експортному секторі, то це може привести до
серьезнейшим соціальних проблем.
Щоб збільшити продажу, фірма повинна знизити ціну на одиницю свого товару. Тому крива
граничних доходів фірми МR розташується нижче кривої попиту, так що МK < Р. Крива попиту
показує, що фірма може продати 2 одиниці товару за 4,5 дол. кожен і мати загальні доходи в 9
дол. (т. В) або продати 3 одиниці товару за 4 дол. кожен і мати загальний прибуток у 12 дол.
(т. А). Таким чином, зміна в граничному доході МR менше (12-9 = 3), чим ціна третьої одиниці
проданого товару — 4 дол.
Але фірма випробує ефект масштабу, оскільки спеціалізується на виробництві вузької
номенклатури товарів для внутрішнього і закордонного ринків, і крива середніх витрат АС
показує скорочення витрат у міру росту обсягу виробництва. У результаті крива граничних
витрат фірми МС розташовується нижче кривій середніх витрат АС, що можуть скорочуватися
тільки до рівня МС.
При оптимальному рівні виробництва в 3 штуки фірма може продати кожну з них за 4 дол., що
показано крапкою А на кривій попиту D. Але оскільки в галузь прибутком залучаються інші
фірми, тj крива середніх витрат АС пройде теж через т. А, показуючи, що дана фірма одержує
лише середній прибуток на свої інвестиції. Прибуток фірми від внутрішньогалузевої торгівлі
складе ЕА.
| Х−ІМ|
Т =1−
Х + ІМ
Примітка: якщо помножити на 100, то буде індекс Грубеля-Ллойда:
( Х + ІМ )−| Х−ІМ |
Т= х 100
Х + ІМ
Індекс Т завжди знаходиться в проміжку від 0 до 1. Якщо Т = 0, то внутрішньогалузева торгівля
відсутня. Це можливо, тільки коли або експорт або імпорт дорівнюють нулеві. Якщо Т = 1, то
внутрішньогалузева торгівля максимальна, і це можливо, тільки коли експорт дорівнює
імпортові. Іншими словами, чим ближче коефіцієнт Т до 1, тим більше внутрішньогалузева
торгівля. Обмеженість застосування індексу Т полягає в тім, що його значення сильно
залежить від того, як визначена галузь або товарна група.