Тема 5.

Міжнародна економічна інтеграція (MEI) та

дезінтеграція в системі МЕВ
Задача 5.1

Нехай ціна однієї пляшки вина дорівнює: в Португалії 1,5 дол. США,
у Франції-2,0 дол. США, в Італії- 2,4 дол. США, в Німеччині- 2,5 дол.
США Мито на імпорт в Португалії 25%, у Франції-30%, в Італії- 100%, в
Німеччині-60%.
Визначити:
1. Які країни виступають експортерами та імпортерами вина?
2. За умов, що Італія та Німеччина укладають угоду про зону вільної
торгівлі, який ефект при цьому з’являється: створення чи відхилення
торгівлі.
3. Італія та Німеччина трансформували свою асоціацію про зону вільної
торгівлі в митний союз та встановили спільний 50% тариф на імпорт із
третіх країн. Який ефект при цьому з’являється: створення чи відхилення
торгівлі. Дати графічну інтерпретацію.

Задача 5.2

Автомобільне колесо коштує в Україні 120, у Польщі – 100, у

Молдові – 80 дол. США. Зовнішня торгівля України не впливає на рівень
світових цін:
1. Якщо в Україні вводиться 100% адвалорний тариф на імпорт коліс з
Молдови та Польщі, то чи буде Україна продовжувати імпортувати
колеса?
2. Якщо після цього Україна утворить митний союз з Молдовою, то чи
буде вона сама виробляти колеса або імпортуватиме їх?
3. Який ефект – створення або відхилення торгівлі – виникає при
утворенні митного союзу між Україною та Молдовою?
4. Припустимо, що в Україні вводиться 50%-ний адвалорний тариф на
імпорт коліс з Росії та Польщі. Чи буде Україна продовжувати
імпортувати колеса?
5. Якщо тепер Україна утворить митний союз з Польщею, то чи буде вона
сама виробляти колеса або імпортуватиме їх?
6. Який ефект – створення чи відхилення торгівлі – виникає при утворенні
митного союзу між Україною та Польщею?

Задача 5.3

Країни А та Б збираються створити зону вільної торгівлі. До цього

країна А імпортувала 10 млн радіоприймачів з третіх країн по 100 дол.
США кожний, які обкладалися митом у розмірі 30 дол. США. Витрати
виробництва цих радіоприймачів в країні А становлять 130, в країні Б –
110 дол. США.
1. Якою буде для країни А ціна переорієнтації її зовнішньої торгівлі на
країну Б після створення зони вільної торгівлі?
2. На скільки має збільшитись обсяг імпорту країни А, щоб компенсувати
витрати, спричинені цієї переорієнтацією?

Задача 5.4

За даними табл. 5.4 порівняйте частку внутрішньоінтеграційної та

зовнішньоінтеграційної торгівлі різних інтеграційних об’єднань світу у
2005 – 2018 рр. Дайте відповідь на запитання:
1. В яких інтеграційних об’єднаннях економічні зв’язки більш тісні?
2. Порівняйте темпи приросту внутрішньо та зовнішньо інтеграційної
торгівлі АСЕАН та МЕРКОСУР. В якому з цих об’єднань більш
інтенсивна взаємна інтеграція економік? Які, на Вашу думку, фактори
цьому сприяють?

Таблиця 5.4

Зовнішня та внутрішня торгівля провідних інтеграційних об’єднань

світу у 2005 – 2018 рр., млрд дол. США

Інтеграційне
Показник 2005 2010 2015 2018
об’єднання
Внутрішній 2728342,3 3315097,3 3325562,8 4060684,3
Експорт
Зовнішній 1312789,5 1843156,4 2033512,6 2355530,6
ЄС (27)
Внутрішній 2530932,6 3048151,9 3043509,5 3715741,4
Імпорт
Зовнішній 1586225,2 2264723,0 2148294,4 2634249,6
Внутрішній 825191,6 956720,3 1154764,2 1268007,6
Експорт
Зовнішній 650609,5 1006263,9 1136306,5 1298104,7
НАФТА (3)
Внутрішній 784525,6 889586,7 1049043,1 1168796,5
Імпорт
Зовнішній 1486587,0 1772263,7 2078988,4 2366770,8
Внутрішній 158773,0 256995,8 281747,8 341014,9
Експорт
Зовнішній 496514,8 797140,3 888299,0 1104314,2
АСЕАН (10)
Внутрішній 153765,4 234505,1 253304,0 316734,9
Імпорт
Зовнішній 449653,8 720547,3 850714,0 1109909,8
Внутрішній 25610,0 51572,5 40140,7 42890,1
Експорт
МЕРКОСУР Зовнішній 195012,4 298720,4 260743,3 309199,5
(4) Внутрішній 25277,3 50949,5 39025,8 48120,7
Імпорт
Зовнішній 106453,6 245266,5 243392,1 231658,0
Внутрішній 4560,5 7907,7 7695,8 8944,8
Андська Експорт
Зовнішній 46411,0 92260,7 88915,7 111451,7
спільнота
(4) Внутрішній 2166,9 5234,7 8575,0 8292,8
Імпорт
Зовнішній 22299,6 40423,3 88268,0 114999,5
 Методичні рекомендації для розв’язання задач

При розв’язанні задач теми слід звернути увагу на такі теоретичні

положення:
Ефект створення торгівлі полягає у переорієнтації місцевих
споживачів з менш ефективного внутрішнього джерела поставки товарів
на більш ефективне зовнішнє джерело (імпорт) у зв’язку із ліквідацією
мита.
Ефект відхилення торгівлі – це переорієнтація місцевих
споживачів із закупки товарів у більш ефективного постачальника, що
знаходиться за межами інтеграційного об’єднання, на менш ефективне
внутрішньоінтеграційне джерело.
Якщо ефект, що виникає внаслідок створення торгівлі є позитивним,
то ефект відхилення торгівлі є негативним. Наскільки позитивним для
країн буде створення митного союзу залежитиме від того, який з цих
ефектів буде переважати.

Показники внутрішньоінтеграційної та зовнішньоінтеграційної

торгівлі можна розрахувати, керуючись формулою внутрішньогалузевої
торгівлі Баласса (див. методичні рекомендації до Теми 3.)
До основних показників інтенсивності міжнародної інтеграції
належить показник «Внутрішній експорт регіону» (XnIntra). Він являє собою
суму обсягів експортних потоків усіх країн, які входять до інтеграційного
об’єднання.
n =∑ xij,
X Intra
де Xij – експорт і-ї країни до усіх країн даного об’єднання, яких
налічується j.
Ехtra
Зовнішній експорт регіону X n – це показник, котрий розрахо-
вується як різниця між сукупним експортом держав-учасників і внут-
рішнім експортом регіону за такою формулою:

X Ехtra
n = X World
i ­X nIntra ,
World
де X i – сукупний експорт кожної країни регіону, включаючи торгівлю
всередині регіону та за його межами.
Частка регіональної торгівлі в світовій торгівлі (XRIT) визначається як
відношення внутрішнього експорту регіону до світового експорту:
Intra
X
XRIT = n
/ X World .
 Вона зростає в період формування інтеграційного блоку і
стабілізується, якщо експорт блоку зростає тими ж темпами, що й
світовий експорт.
При розрахунку експортної ринкової частки (XERIT) інтеграційний
блок розглядається як єдиний господарюючий суб’єкт світового госпо-
дарства. Його ринкова частка – це відношення зовнішнього регіонального
експорту до світового експорту:
X REIT =X Ехtra
n / X World .
На відміну від проектів, що розглядають регіональну інтеграцію в
контексті глобалізації, спеціальна програма Університету ООН для вимі-
рювання регіональної торгівлі використовує не експорт, а зовнішньо-
торговельний оборот регіональної групи, що включає експорт та імпорт.
Відносний показник внутрішньої торгівлі об’єднання (ITSi)
характеризує частку внутрішньої торгівлі регіону в сукупному
зовнішньоторговельному обороті:
ITSi = ITi / Ti  100,
де ITi – внутрішній зовнішньоторговельний оборот;
Ti – сукупний зовнішньоторговельний оборот регіону.
Інтенсивність внутрішньої торгівлі регіону (ITIIi) – відношення частки
внутрішнього зовнішньоторговельного обороту регіону до його частки у
світовому товарообігу, що включає світовий експорт та імпорт:

ITIIi = ITSi /(Ti/Tw),

де Tw – світовий товарооборот.
Значення показника, рівне нулю, вказує на відсутність внутрішньої
регіональної торгівлі; рівне 1 – на географічну нейтральність; більше 1
– на відносно велику важливість внутрішньої регіональної торгівлі, ніж
торгівлі з рештою світу. Максимальне значення показника – величина
зворотна частці об’єднання у світовій торгівлі – означає, що вся торгівля має
внутрішній регіональний характер; воно тим вище, чим менше сукупний
зовнішньоторговельний оборот інтеграційного блоку.