Розділ 1

Сутність та етапи розвитку

міжнародної торгівлі (МТ)

 Підходи до визначення змісту МТ

 Етапи розвитку МТ
 Еволюція теорій МТ
 Механізмом реалізації світогосподарських зв’язків є
світовий ринок як сфера усталених економічних
відносин, що ґрунтуються на міжнародному розподілі
праці та міжнародній кооперації.

Господарські зв’язки на світовому ринку проявляються

через форми міжнародних економічних відносин:
 міжнародну торгівлю;
 міжнародну міграцію робочої сили;
 міжнародний рух капіталу;
 міжнародні валютно-кредитні відносини;
 міжнародні науково-технічне та виробниче
співробітництво.
 Ф орми між народних
економічних відносин

М іж народна М іж народна М іж народний

торгівля міграція робочої рух капіталу
сили
Країна Зарубіжжя Країна Зарубіжжя Країна Зарубіж жя
Експорт Еміграція Зарубіжні інвестиції
Імпорт Імміграція Іноземні інвестиції

Рис. 1. Форми міжнародних економічних відносин та їх складові

 Основною і центральною ланкою світогосподарських
зв’язків завжди була і є міжнародна торгівля. За оцінками
відомого американського економіста Дж.Сакса,
міжнародна торгівля становить на сьогодні 80 % усіх
міжнародних економічних відносин.

 Він зазначає, що «… економічний успіх будь-якої країни

світу напряму залежить від рівня розвитку її зовнішньої
торгівлі. Ще жодній країні не вдалося створити здорову,
конкурентоспроможну економіку та розвинуте
суспільство, ізолювавшись від світової економічної
системи».
Протягом свого історичного розвитку МТ пройшла шлях
від одиничних, і часто спорадичних
зовнішньоторговельних операцій до довгострокової
великомасштабної торгово-економічної кооперації.
Так, ще III тис. до н.е. в державах Месопотамії, існував обмін
між виробниками, не тільки всередині країни, але і за її
межами. Про рівень торгівлі та наявності в даних країнах
широких торговельних зв'язків свідчать тексти торгових
договорів на продаж надлишкової с/г і ремісничої продукції,
створюваної натуральними господарствами і нерухомості
(земельних ділянок, будинків). В результаті зовнішньої
торгівлі в країну завозилися необхідні товари. З Індії
привозили бавовну, яшму, з Ірану - олово, лазурит, обсидіан,
з Сирії - кедрове дерево.
 Термін «міжнародна торгівля» вперше був використаний
італійським вченим-економістом Антоніо Маргаретті у 12
ст.

Міжнародна торгівля (англ. international trade) —

історично перша форма міжнародних економічних зв’язків,
що виникла і розвивається на основі міжнародного поділу
праці, і являє собою обмін продуктами людської діяльності
та предметами, що людьми не створюються, між
суб’єктами міжнародних економічних відносин різних
держав.

Зовнішня торгівля (ЗТ) — це торгівля однієї країни з

іншими, яка складається з оплачуваного вивезення
(експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг.
 Особливості розвитку світової торгівлі товарами та
послугами 2019р.

Світова торгівля – скорочується. Але це пов'язано не тільки з

коронавірусом. Так, обсяги світової торгівлі товарами у 2019
році склали 19,05 трлн. дол. США, що на 3% менше ніж у
2018 році. Для порівняння, у 2018 році обсяги торгівлі
зросли на 2,9%.

- сільськогосподарська продукція – 1,8 трлн. дол. США;

- паливо та продукція видобувної промисловості – 3,0 трлн.

дол. США;

- промислова продукція – 13,162 трлн. дол. США.

 Основні причини сповільнення розвитку торгівлі за
даними СОТ:

- довготривала "торгова війна" між США та Китаєм (це

найбільші економіки світу), яка призвела до підвищення
імпортних мит на велику групу товарів, та повільний ріст
глобальної економіки, який уповільнився з 2,9% у 2018 р. до
2,3% у 2019-му;

- вихід Великобританії з Європейського Союзу;

- зміни в монетарній політиці в найбільших країнах світу.

Торгівля послугами, на відміну від товарної, не впала. Але
темпи її росту дуже погіршилися – падіння до 2,1% після
зростання на 8,4% у 2018р.
Обсяг світової торгівлі послугами у 2019 році склав – 5,898
трлн. дол. США.

Зменшення темпів розвитку стосується майже всієї сфери

послуг (особливо постраждали транспорт та туризм).
Зростання на 3,3% зафіксовано лише в групі так званих
"інших комерційних послуг", до яких відносять
телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.
 Провідні країни - експортери та імпортери товарів та послуг, 2018
рік
обсяги, Річні обсяги, Річні
Міс Країни- Частка, Міс Країни- Частка,
млрд. зміни, млрд. зміни,
це експортери % це імпортери %
дол. % дол. %

1 Китай 2487 12,8 10 1 США 2614 13,2 9

2 США 1664 8,5 8 2 Китай 2136 10,8 16
3 Німеччина 1561 8,0 8 3 Німеччина 1286 6,5 11
4 Японія 738 3,8 6 4 Японія 749 3,8 11
Велика
5 Нідерланди 723 3,7 11 5 Британія 634 3,4 5
Світовий експорт Світовий імпорт
товарів 19475 100,0 10 товарів 19867 100,0 10
1 США 808 13,9 4 1 США 536 9,7 3
2 Німеччина 381 6,6 7 2 Китай 521 9,4 12
Велика
3 Британія 337 5,8 7 3 Німеччина 364 6,6 6
4 Франція 287 5,0 5 4 Франція 255 4,6 4
5 Китай 265 4,6 17 5 Нідерланди 230 4,2 11
Світовий експорт Світовий імпорт
послуг 5800 100,0 8 послуг 5510 100,0 7
 Падіння світової торгівлі товарами стало першим за останнє
десятиріччя – з часів світової фінансової кризи 2008-2009 років.

Світова торгівля дуже концентрована.

Трохи більше від половини глобального експорту-імпорту як

товарів, так і послуг припадає на 10 основних гравців: Китай,
США, Німеччину, Великобританію, Японію, Францію,
Нідерланди, Гонконг, Корею та Італію.
Міжнародна торгівля є складною соціально-економічною
категорією. Її можна розглядати з двох позицій —
операційної та державно-політичної (рис. 2.)

М іж народна торгівля

Я к пр о цес
безпо середнього обміну
то вар ами та послугами
між суб’єктами міжнар одн их
еко номічних відно син
О пераційний
Я к о со бливий
тип суспільних відно син,
щ о виникаю ть між дер ж ава ми
у пр о цесі і з пр иводу обміну
товара ми та послугами
Д ерж авно-політичний

П ід х од и
 Порівняльна характеристика підходів до розуміння
сутності міжнародної торгівлі
Підходи
Критерій
порівняння операційний державно-політичний
Усі суб’єкти МЕВ: фізичні та
Суб’єкти юридичні особи, держави, Держави та міжнародні організації
міжнародні організації
Задоволення потреб у
товарах і ресурсах — при Досягнення економічних і політичних
Цілі імпорті; реалізація інтересів держав; гармонізація світової
комерційного інтересу — при торгівлі на недискримінаційній основі
експорті
Зовнішньоекономічні і
зовнішньоторговельні політики держав
Інструменти Контракти та угоди та їх інтеграційних угруповань; норми
міжнародного торговельного права;
угоди, домовленості
Предмет
Організація виконання
міжнародної
експортно-імпортних Організація торговельного обміну
торгівлі як
операцій
сфери знань
Операція з експорту чи
Об’єкт Торговельний обмін
імпорту
РОЛЬ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ
ЕКОНОМІКИ

1. ПЕРЕШКОДЖАЄ ПАДІННЮ НОРМИ ПРИБУТКУ

2. ВИРІШУЄ ПРОБЛЕМУ ЄМНОСТІ РИНКУ
3. ПІДВИЩЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
4.ОРГАНІЗАЦІЯ МАСОВОГО ВИРОБНИЦТВА
5. ПОВНОЦІННЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ОБЛАДНАННЯ
6. ЕФЕКТИВНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ ТЕХНІКИ ТА
ТЕХНОЛОГІЙ
7. МІНІМІЗАЦІЯ КОЛИВАНЬ ПОПИТУ
8. ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА НА 20 – 30%
9. ЕФЕКТИВНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
10. МОТИВАЦІЯ КОНКУРЕНТНОГО ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ
11. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ РЕСУРСІВ
 ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ РОЗВИТКУ
МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
 
 
І - ПОЧАТКОВИЙ – З ХV СТ. ДО ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
ІІ – ПЕРІОД ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. – ПОЧАТКУ 1-Ї
СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1914 р.)
ІІІ – «МЕРТВИЙ» АБО «ЧОРНИЙ» ПЕРІОД – МІЖ ДВОМА
СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1914 – 1939 рр.)
ІV – «ЗОЛОТИЙ» ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД – 1950-1960 рр.
V – КОНКУРЕНЦІЯ ДВОХ СВІТОВИХ СИСТЕМ ГОСПОДАРСТВА
– КАПІТАЛІСТИЧНОЇ ТА СОЦІАЛІСТИЧНОЇ (1970 – 1995 рр.)
VI – ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ (з початку 1990-х
років до середини 2009р.)
VIІ – СУЧАСНИЙ, ПОСТКРИЗОВИЙ (з середини 2009 р.)
 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ РОЗВИТКУ
МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Чинники зовнішнього Особливості торговельних

Регулювання
середовища процесів

І етап

Промислові революції Вивезення товарів Перевага політики

Залучення нових Лідерство Великобританії протекціонізму
регіонів земної кулі до на світовому ринку Зародження політики
міжнародного Випередження темпів фритредерства
товарообміну зростання світового
Прогрес у розвитку товарообороту порівняно з
транспортної мережі ростом промислового
світу виробництва
Революція в засобах
зв’язку
 ІІ етап
НТП у виробництві Вивезення капіталу Посилення
товарів Швидке зростання протекціоністських
Розвиток транспортних товарообороту тенденцій
шляхів і поліпшення Зміна співвідношення сил Перехід від захисного до
якісних характеристик на світовому ринку наступального
транспортних засобів (зменшення впливу протекціонізму
Розвиток Великобританії та Франції)
монополістичного Концентрація торговельних
виробництва зв’язків між найбільш
розвинутими країнами

ІІІ етап

Наслідки Першої Тривале та глибоке Посилення митного

світової війни порушення торго- протекціонізму
(економічні та політичні) вельних зв’язків Крах міжнародної
Економічні кризи (1920 Різкі коливання обсягів валютної системи та
—1921 рр., 1929—1933 товарообороту виникнення валютних
рр.) Переважно сировинна блоків
Початок формування структура експорту та
двох світових систем імпорту
господарства
 IV етап
 Посилення  Збільшення темпів росту  Перехід до політики
диференціації двох світового товарообороту лібералізації зов­
світових систем  Зрушення в товарній нішньоторговельних
господарства структурі експорту зв’язків
 Розпад світової  Послаблення позицій  Реалізація комплексу
колоніальної системи країн, що розвиваються митно-тариф­них заходів
 Формування  Посилення позицій під егідою ГАТТ
регіональних Японії, ФРН, Італії,
інтеграційних Канади;
угруповань  Зменшення питомої ваги
 Поява глобальних США, Великобританії та
міжнародних Франції в світовому
організацій експорті
 V етап
Посилення  Різке збільшення обсягів  Продовження
міжнародної торгівлі лібералізації
конкуренції  Підвищення ролі міжнародної торгівлі
Зміцнення існуючих і зовнішньої торгівлі в товарами в рамках ГАТТ
поява нових економічному розвитку та інших міжнародних
інтеграційних країн організацій.
угруповань  Значні коливання рівня
Індустріалізація світових цін
більшості країн, що  Поширення усталених і
розвиваються довгострокових відносин
Проблема  Збільшення частки
заборгованості країн, внутрішньофірмових
що розвиваються поставок у світовій торгівлі
Розпад світової  Посилення конкуренції
соціалістичної системи між країнами Тріади
господарства (США, Японія, країни ЄС)
Активізація зустрічної
торгівлі
 VІ етап

• Глибока економічна - Коливання динаміки обсягів • Розвиток прихованого

криза (1990-і роки) і міжнародної торгівлі, протекціонізму,
поступовий вихід з неї зумовлене нестабільністю неопротекціонізму
(початок ХХІ ст.)у світової економіки
країнах з перехідною • Підвищення частки країн, що • Широке застосування
економікою розвиваються у світовій субсидій для підтримки
• Створення Світової торгівлі сільськогосподарських
організації торгівлі • Вихід на провідні позиції у виробників у розвинутих
• Створення Групи міжнародній торгівлі Китаю, країнах
двадцяти (G20) втрата провідних позицій
• Широке США, Японії
запровадження • Зміни у товарній структурі
інформаційно- міжнародної торгівлі
комунікаційних • Започаткування і
технологій у всі сфери інтенсивний розвиток
економіки електронної комерції на
• Глобальна фінансова основі ІКТ
криза (кінець 2008-
початок 2009 р.)
 VІІ етап
 Наслідки глобальної  Значне перевищення  Понад половини
фінансової кризи темпів зростання експорту світового імпорту
 Підвищення цін на у країнах, що розвиваються здійснюється безмитно
сировину і енергетичні (особливо країни Азії) над  Посилення
матеріали зростанням експорту нетарифного
 Зближення розвинутих країн протекціонізму
економічних позицій  Провідні позиції у МТ  Найактивніше для
розвинутих країн та займають Китай та нові захисту національних
країн, що інтенсивно індустріальні країни ринків використовуються
розвиваються антидемпінгові,
компенсаційні та
спеціальні заходи
 Створення нових
регіональних угруповань
(наприклад, ЗВТ,
утворені АСЕАН та
Китаєм, Індією,
Південною Кореєю
тощо).
 Еволюція теорій міжнародної торгівлі

Основою зовнішньоторговельних політик держав завжди були

концепції міжнародної торгівлі як спроби теоретичного
осмислення та пояснення причин міжнародного товарного
обміну, його динаміки, структури, ефективності та перспектив
розвитку

 І - МЕРКАНТИЛІЗМ (РАННІЙ та ПІЗНІЙ)

 ІІ - ПЕРЕВАГ (АБСОЛЮТНИХ та ВІДНОСНИХ)
 ІІІ - ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА
 ІV - НЕОТЕХНОЛОГІЧНІ
V - КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Наразі не існує єдиної універсальної концепції МТ, яку б можна

було використати при розробці економічної і торговельної
політики країни, усі теоретичні концепції МТ співіснують,
пояснюючи той чи інший сегмент МТ
 МЕРКАНТИЛІЗМ (італ. MERCANTE –ТОРГІВЛЯ)
1. РАННІЙ (У. СТАФФОРД, Т. СКАРУФФІ) кінець ХV ст.
Монетарний меркантилізм базувався на теорії грошового балансу,
суть якого полягала у обґрунтуванні необхідності нагромадження
грошей внаслідок вивезення товарів за кордон при забороні (або
обмеженні) вивезення грошей.
- Слід продавати більше; купувати – менше (максимальне
зменшення імпорту);
- Накопичення золота – запорука багатства;
- Встановлення високого імпортного мита тощо.
2. ПІЗНІЙ (МАНУФАКТУРНИЙ) (Т. МЕН, А. СЕРРА, А.
МОКРЕТЬЄН) друга половина XVI – середина XVIII ст.
Доктрина “Активного торговельного балансу”, активізація ЗТ при
перевищені доходів від експорту порівняно з витратами на імпорт.
- Іноземні конкурентні товари та сировина обкладаються високим
митом (політика протекціонізму);
- Встановлювалися фінансові премії заохочення експорту;
- Вперше описали те, що зараз називається “платіжним балансом”;
- Пропагували прямий державний контроль економічної діяльності
та торгівлі.
 Теорія абсолютних переваг
Адам Сміт “Дослідження про природу та причини багатства народів”
(1776 р.)
Виникнення цієї теорії зумовив перехід провідних країн до крупного
машинного виробництва та розвитку капіталізму. В основу закладено
трудова теорія вартості.
“Країні доцільно спеціалізуватися на виробництві таких товарів, по
яких вона має найменші, порівняно з іншими країнами, виробничі витрати
або, інакше, на одиницю витрат виробляє більше продукції”
Застосовується принцип “вільної торгівлі”.
Теорія є підтвердженням переваги поділу праці як на національному
так і на міжнародному рівні.
Проте вона не дає відповіді на питання: “Чому країни торгують між
собою навіть за умови відсутності абсолютної переваги у виробництві тих
чи інших товарів”.
Наприклад: коли одна країна має абсолютні переваги у виробництві
всіх товарів.
 Теорія порівняльних переваг
Давід Рікардо “Початки політичної економії та оподаткування” (1817 р.)
“Ця теорія доводить, що навіть у випадку, коли країна не має абсолютних
переваг, ЗТ може бути вигідною як для неї, так і для її торговельного
партнера”.

- Вільна торгівля;
- Трудова теорія вартості (праця – єдиний фактор виробництва).

1. Виграш (економічний ефект) від зовнішньої торгівлі кожної з країн, що

беруть участь у міжнародній торгівлі, виникає через те, що країна може
отримати за свої товари більше необхідних їй товарів з-за кордону, ніж в себе
на внутрішньому ринку.
2. Альтернативні витрати визначаються як співвідношення цін одиниць двох
товарів на внутрішньому ринку, виражених через кількість робочого часу,
витраченого на їх виробництво.
 Теорія факторів виробництва Хекшера-Оліна
“Країни будуть експортувати ті товари, для виробництва яких вони
мають відносно надлишкові фактори виробництва, а імпортувати ті товари,
що виробляються з використанням дефіцитних факторів”.
Отже, країна багата на працю, експортує трудомісткі товари та імпортує
капіталомісткі товари. А інша країна навпаки.
- 2 фактори виробництва (праця та капітал);
- Кожна країна різною мірою наділена цими факторами виробництва (в
одній країні капіталу відносно більше, в іншій відносно менше).
Положення Хекшера-Оліна були математично підкріплені американським
економістом Полом Самуельсоном (1948р.) в теоремі вирівнювання цін на
фактори виробництва.
В 1955р. Рибчинський Т. (англійський економіст) довів теорему
співвідношення між зростанням пропозиції факторів та нарощуванням обсягів
виробництва: зростання пропозиції одного фактору виробництва призводить
до збільшення обсягів виробництва і доходів у тій галузі, де цей фактор
використовується відносно інтенсивніше, і до скорочення виробництва й
доходів у галузі, де цей фактор використовується менш інтенсивно.
Проявом цієї закономірності є так звана “голландська хвороба”.
 Парадокс Леонтьєва
“У 1953 р. Василь Леонтьєв (американський економіст)
застосувавши теорію Хекшера-Оліна до аналізу ЗТ США виявив, що
теорія факторів виробництва не підтверджується на практиці:
праценасичені країни експортують капіталонасичену продукцію, а
капіталонасичені - праценасичену ”.

Можливі пояснення цього парадоксу:

- Модель “кваліфікації робочої сили”;
- Застосування у виробництві капіталомісткої сировини;
- Реверс факторів виробництва (РФВ).

РФВ: один і той самий товар може бути трудомісткім в

праценасиченій країні і капіталомістким – у капіталонасиченій
країні, що може відбутися в умовах великої еластичності
взаємозамінності факторів виробництва.
 Теорії неотехнологічного напряму
“Теорія технологічного розриву (1961р. англієць М. Позер)” є
частковим випадком теорії Хекшера-Оліна за умови введення у неї
додатково технологічного фактору. Ця теорія пояснює торгівлю між
країнами існуванням відмінностей у рівнях їх технологічного
розвитку.
“Теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку
(Раймонд Вернон 1966р.)” є узагальненням і розширенням теорії
технологічного розриву. Вона ґрунтується на теорії життєвого циклу
продукту (Теодор Левітт). Сутність теорії в тому, що один і той же
товар в один і той же час знаходиться в різних країнах на різних
стадіях свого життєвого циклу.
“Теорія економії на масштабах (С. Кемп 1964р.)”. Ефект
масштабу має місце у тому випадку, коли зростання витрат факторів
на певну величину призводить до зростання виробництва у більших
масштабах. В умовах ефекту масштабу витрати на одиницю
продукції зменшуються із зростанням обсягів виробництва,
відповідно компанія-виробник цієї продукції отримує конкурентні
переваги.
 Теорія конкурентних переваг
(1991р. американський економіст Майкл Портер)

Суть теорії полягає в тому, що країна досягає міжнародного

успіху в тій чи іншій галузі завдяки взаємодії конкурентних переваг
у чотирьох національних детермінантах (факторні умови; умови
попиту; споріднені галузі; стратегію фірми), з'єднаних у
динамічну систему, так званий ромб.
Взаємодія переваг з усіх детермінантів забезпечує виграшні
моменти, що підсилюють один одне і які іноземним конкурентам
важко знищити або скопіювати.
На додаток до детермінант М. Портер розглядає ще фактори, які
можуть суттєво впливати на середовище у країні і
конкурентоспроможність її фірм: випадкові події, дії уряду,
соціальні, політичні фактори, система культурних цінностей,
існування певних осіб – лідерів тощо.
У цій теорії запропоновано принципово новий підхід до проблем
МТ, який базується на твердженні, що на міжнародному ринку
конкурують фірми, а не країни.
 “МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ – УМОВА
ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ”
 

Дякую за увагу!
Успіхів !!!