Тема 2.

Міжнародна торгівля (МТ)

1. Сутність та особливості МТ
2. Основні поняття та показники МТ
3. Основні види зовнішньоекономічних операцій
4. Світові ціни: поняття та джерела інформації
5. Рівновага на світовому ринку

1. Механізмом реалізації світогосподарських зв'язків є світовий ринок як сфера усталених

економічних відносин, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці. Господарські зв'язки на
світовому ринку проявляються через форми міжнародних економічних відносин — міжнародну
торгівлю, міжнародний рух факторів виробництва, а також валютно-кредитні відносини
Основною і центральною ланкою світогосподарських зв'язків завжди була і залишається
зараз міжнародна торгівля, яка становить на сьогодні 80% усіх міжнародних економічних відносин і
є їх матеріальною основою. Сьогодні біля 30% валового глобального продукту в світі
спрямовується у канали міжнародної торгівлі. При цьому темпи зростання світового експорту
виявилися більшими за зростання показників валового внутрішнього продукту в середньому по
країнах світу
Якщо розглядати в історичному аспекті, то cпочатку в міжнародній торгівлі брали участь
тільки найрозвинутіші країни і лише з розвитком товарного виробництва до неї почала залучатися
дедалі більша кількість країн, що спричинило виникнення світового ринку. Зараз на карті світу не
має країни, що не бере участі у міжнародній торгівлі.
Отже, міжнародна торгівля — історично перша форма міжнародних економічних
відносин, що являє собою обмін товарами і послугами між державами.
Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої
торгівлі.
Зовнішня торгівля (ЗТ) — це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з
оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг.
Можна сказати, що міжнародна торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі різних країн і є
складною соціально-економічною категорією, яку можна розглядати з двох позицій — операційної
та державно-політичної.
З операційної точки зору міжнародна торгівля — це процес безпосереднього обміну
товарами та послугами між господарюючими суб'єктами різних держав, державами та
міжнародними організаціями. З державно-політичної точки зору міжнародна торгівля є особливим
типом суспільних відносин, які виникають у світовій системі господарства в процесі і з приводу
обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні і зовнішньоторговельні
політики. В залежності від обраного підходу, розрізняються об’єкти, суб’єкти, предмет, цілі та
інструменти міжнародної торгівлі (табл. 1).

Критерій Підходи
порівняння
операційний державно-політичний

Суб'єкти Усі суб'єкти МЕВ: фізичні та юридичні Держави та міжнародні організації

особи, держави, міжнародні організації

Цілі Задоволення потреб у товарах і Досягнення економічних і політичних

ресурсах — при імпорті; реалізація інтересів держав; гармонізація світової
комерційного інтересу — при експорті торгівлі на недискримінаційній основі

Інструменти Контракти та угоди Зовнішньоекономічні і зовніш-

ньоторговельні політики держав та їх
інтеграційних угруповань; норми
міжнародного торговельного права; угоди,
домовленості
 Предмет Організація виконання експортно- Організація торговельного обміну
міжнародно імпортних операцій
ї торгівлі

Об'єкт Операція з експорту чи імпорту Торговельний обмін

Таким чином, міжнародна торгівля як обмін товарами і послугами між виробниками та

споживачами різних країн об'єктивно не має ніяких обмежень, але реальні обсяги, структура,
регіональні напрями та динаміка експорту та імпорту залежать від політичної орієнтації країни,
належності до військових блоків або інтеграційних угруповань, зовнішньоторговельної політики
власної та приймаючої країни, відносин із відповідними міжнародними організаціями.
Операційний підхід певною мірою є проявом політики вільної торгівлі (фритредерства), а
державно-політичний — протекціонізму. В цілому ж історія розвитку міжнародної торгівлі є
балансуванням держав між цими двома напрямами

2. Головною зовнішньою прикметою існування світового ринку є рух товарів та послуг поміж
країнами, тобто МТ. МТ складається з двох зустрічних потоків – експорту та імпорту та
характеризується торгівельним сальдо та торгівельним оборотом.
Експорт – продаж товару, що передбачає його вивіз закордон.
Імпорт – купівля товару, що передбачає його ввезення із-за кордону
Торгівельне сальдо – різниця вартісних обсягів експорту та імпорту.
Торгівельний оборот – сума вартісних обсягів експорту та імпорту.
За прийнятими у світі стандартами статистики МТ ключовим елементом для визнання торгівлі
міжнародною, продажу товару – експортом, а купівлі – імпортом є факт перетину товаром митного
кордону держави.
Експорт та імпорт є двома основними поняттями, що характеризують м/н рух товарів, які
застосовуються для всебічного аналізу МТ та для практичних цілей. Торгівельне сальдо та оборот
мають більш вузьке аналітичне значення.
Сукупність показників розвитку МТ можна поділити на сім груп: обсягові (абсолютні),
результуючі, структурні, інтенсивності, ефективності, динаміки та зіставлення. Деякі показники,
наприклад, індекси концентрації експорту та диверсифікації експорту використовуються тільки в
м/н зіставленнях, інші – для оцінки розвитку як зовнішньої торгівлі, так і МТ в цілому (обсяг
експорту, імпорту, товарна та регіональна структури торгівлі тощо).
Основою системи показників розвитку МТ є група обсягових індикаторів, до складу якої
входять експорт та реекспорт, імпорт та реімпорт.
За визначенням статистичної комісії ООН:
 експорт – це вивезення з країни товарів:
1) Вироблених, вирощених або добутих у країні
2) Раніше ввезених з-за кордону та перероблених на митній території країни
3) Реекспорт – вивезення товарів, які були раніше ввезенні, але не перероблені у країні (з м/н
товарних аукціонів, бірж, складів тощо)
 імпорт – це ввезення до країни товарів:
1) іноземного походження з країни-виробника або посередника з метою кінцевого споживання,
переробки та подальшого вивезення
2) для переробки під митним контролем
3) з території вільних зон
4) реімпорт – це ввезення раніше вивезених, але не перероблених товарів (не продані на
аукціонах, повернені з консигнаційних складів, забраковані покупцем тощо)

3. Самостійно визначити види ЗЕО, визначені законодавством України (ЗУ „Про ЗЕД”)

4. Інтернаціональна вартість – це суспільно необхідні витрати праці на виробництва товару за

середньосвітовими суспільно прийнятними умовами виробництва та середньосвітовому рівні
продуктивності праці. Вона формується під впливом умов виробництва в тих країнах, які є
головними постачальниками товару на світовий ринок, та лежить в основі формування світової
ціни.
Базою для розрахунку експортних та імпортних цін виступають ціни основних товарних
ринків. Тобто, світова ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості товару, що реалізується
на світовому ринку. Вона характеризується наступними рисами:
 це ціна, за якою укладаються великі експортні та імпортні угоди на умовах , що є звичними
для більшості товарних ринків
 це ціна, що використовується в регулярних угодах на найважливіших ринках
 це ціна товарів в таких угодах, платежі за якими ведуться у вільній торгівлі готівкою у вільно
конвертованій валюті в період, що розглядається.
Проте це не означає, що на один і той же товар на окремих ринках повинні бути однакові
ціни. На світовому ринку існує множинність цін, тобто ціни на однаковий товар в один і той же час
можуть суттєво розрізнятися. На рівень світових цін впливає валюта платежу, умови розрахунку,
характер постачання, місце та час продажу та багато інших економічних та неекономічних
факторів.
Світовими цінами вважаються: експортні ціни головних постачальників певного товару та
імпортні ціни у найбільш важливих центрах цього товару. (алюміній та пшениця – експортні ціни
Канади, кольорові метали – лондонська біржа кольорових металів, нафта – країни-члени ОПЕК)
Тобто, на сировинні товари світову ціну визначають країни-основні постачальники. Зовсім по
іншому визначаються ціни на готову продукцію, вирішальну роль в цьому випадку відіграють
провідні фірми-виробники, що володіють та експортують певні типи виробів.
Орієнтиром для учасників МТ при визначені цін на свої товари слугують два види цін:
публікуємі та розрахункові. До першого виду цін відносяться: довідкові ціни, біржові котирування,
аукціонні ціни, ціни, що наводяться у загальних статистичних довідниках, ціни фактичних угод, ціни
пропозицій великих фірм.
Довідкові ціни можна знайти в різноманітних друкованих виданнях, наприклад, економічні
газети та журнали, спеціальні бюлетені, фірмові каталоги та прейскуранти тощо.
Біржові котирування та ціни аукціонів застосовуються у світовій торгівлі для широкого кола
сировинних товарів мінерального та сільськогосподарського походження.
Ціни на аукціонах установлюються в наслідок змін співвідношення між попитом та
пропозицією. Основна відмінна риса їх формування – наявність багатьох покупців та одного чи
декількох продавців.
Слід зазначити, що ціни фактичних угод є найбільш вагомим критерієм для визначення рівня
світових цін.
Розрахункові ціни застосовуються тоді, коли відсутня необхідна цінова інформація, на основі
якої може бути проведено обґрунтування зовнішньоторговельної ціни в конкретній угоді.
Розрахунок робиться на базі даних, що публікуються регулярно та мають офіційний характер. (н-д,
індекси експортних та імпортних цін, індекси внутрішніх оптових цін) Такі розрахунки можна робити
як в цілому за експортом та імпортом будь-якої країни, так і за географічним критерієм. Такі дані є
більш показовими ніж довідкові ціни, проте, слід мати на увазі те, що вони відображають не ціни
фактично укладених угод, а експорт та імпорт, що відбувається в певний проміжок часу, а також те,
що використовувати їх можна лише для однорідної, технічно нескладної продукції.
Існують також розрахункові ціни постачальників, які застосовуються в угодах на нестандартне
спеціальне обладнання, що виробляється за індивідуальним замовленням.
Таким чином, світова ціна є показником, що відображає середньосвітові умови виробництва,
реалізації та споживання конкретних товарів.

5.
Вихо

Р S Р Р
D

A Ex
b D
2,5
a S
2
Im
B d
2,5 c
1 1

10 30 40 Q 30 Q 40 50 70 Q
дячи з припущення балансу попиту та пропозиції, графічно поняття експорту та імпорту можна
представити наступним чином:
Уявімо, що країни І та ІІ знаходяться у повній ізоляції одна від одної та споживають один і той
же товар. Попит та пропозиція товару в країні І та в країні ІІ складають відповідно D та S. На осях
надано обсяги виробництва товару Q та його внутрішні ціни P. Ринкова рівновага попиту та
пропозиції на товар досягається в точці Е в країні І, де ціна товару складає 2,5 та в точці Е в країні
ІІ, де ціна товару складає 1. Оскільки даний товар є дешевшим в країні І ніж в країні ІІ, то,
відповідно, країні І вигідно його експортувати в країну ІІ та отримати з цього певний прибуток, а
країні ІІ вигідно його імпортувати з країни І та мати певну економію. Країни укладають торгові
відносини. Оскільки існують тільки дві країни, кількість товару, що експортується країною І, повинна
відповідати кількості товару, що імпортується країною ІІ. Або надлишкова внутрішня пропозиція в
країні І повинна дорівнювати надлишковому внутрішньому попиту країни ІІ, тобто нова ринкова
рівновага, яка досягається на графіку світового ринку за новим рівнем світової ціни 2 – рівноважній
ціні на світовому ринку. Світовий попит та пропозиція товару за цією ціною визначаються
відповідно кривими Im та Ex.
Висновки:
 світовий ринок являє собою сферу м/н балансу попиту та пропозиції на товари, що
експортуються та імпортуються країнами
 розміри експорту визначаються надлишковою пропозицією товару, розміри імпорту –
надлишковим попитом на товар
 факт наявності надлишкового попиту та пропозиції виявляється в процесі порівняння на
світовому ринку внутрішніх рівноважних цін на однакові товари в різних країнах
 ціна, за якою здійснюється МТ, знаходиться поміж мінімальною та максимальною внутрішніми
цінами рівноваги, що існують в країнах до початку торгівлі
Таким чином, модель світового ринку або модель часткової рівноваги показує головні
функціональні взаємозв’язки між внутрішнім попитом та пропозицією та попитом і пропозицією
товарів на світовому ринку, визначає кількісні обсяги експорту та імпорту, а також рівноважну ціну,
за якою здійснюється торгівля.