1.

Торгівельні послуги передбачають купівлю та

продаж товарів, послуг як власного виробництва,
так і посередницьку діяльність між виробником та
споживачем не лише з безпосередньої реалізації
товару, а й у просуванні його на ринку.
2. Торгівля буває внутрішньою і зовнішньою.
Торговельний баланс це - співвідношення
вартості експорту та імпорту країни за певний
проміжок часу.
3. Зовнішня торгівля включає експорт та імпорт
товарів та послуг.
4. снують два основні напрямки
зовнішньоторговельної політики – політика
вільної торгівлі (лібералізація) і протекціонізм.
5. Існують два основні напрямки
зовнішньоторговельної політики – політика
вільної торгівлі і протекціонізм. Політика вільної
торгівлі означає, що держава утримується від
безпосереднього впливу на зовнішню торгівлю,
залишаючи за ринком роль основного
регулятора. Протекціонізм – політика,
спрямована на захист вітчизняної економіки від
іноземної конкуренції. На відміну від політики
вільної торгівлі при протекціонізмі виключається
дія ринкових сил, оскільки передбачається, що
економічний потенціал і конкурентоспроможність
 на світовому ринку окремих країн різні може
бути невигідною для менш розвинутих країн.
6. Найголовніший регіон світової торгівлі –
Європейський Союз. Основними його цілями є:
створення економічного союзу, створення
монетарного союзу з єдиною валютою євро,
створення політичного союзу зі спільною
зовнішньою політикою, а також впровадженням
спільного громадянства. Другим за товарообігом
є Східно-азійський регіон. Головними суб’єктами
міжнародної торгівлі там є Китай, Японія, Індія,
нові індустріальні країни та нафтодобувні
держави Перської затоки. Третє місце за обсягами
зовнішньої торгівлі посідає Північна Америка з
національними господарствами США, Канади та
Мексики, які створили торговельну організацію
НАФТА.
7. У разі пасивного торговельного балансу у
зовнішній торгівлі певної країни виникає дефіцит.