Єзута Анна МЕВ-401

Тема 5. Двостороння та багатостороння економічна дипломатія

Назвіть традиційні інструменти економічної дипломатії:
 діалог, перемовини, візити, обмін делегаціями;
 інформаційні, фінансові, владні і структурні;
 закони, меморандуми, декларації;
 укладання міжнародних угод.
Моделі економічної дипломатії:
 двостороння та багатостороння;
 двостороння, багатостороння, плюрілатеральна;
 національна та міжнародна;
 економічна, торгівельна, екологічна, інформаційна;
Реалізація економічної дипломатії забезпечується:
 інститутами законодавчої влади;
 центральними та регіональними органами виконавчої влади;
 суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;
 всі відповіді вірні.
Ключові документи двосторонньої дипломатії:
 Віденська конвенція про дипломатичні відносини та імунітети 1961р. та Конвенція
про спеціальні місії Генеральної Асамблеї ООН 1969р.;
 Конвенція про представництво держав у відносинах з міжнародними організаціями
універсального характера 1975р та Загальна конвенція про привілеї та імунітети ООН
1946р.;
 Статут ООН;
 Конвенція про привілеї та імунітети спеціалізованих установ 1947р. та Конвенція
про правове положення спеціальних місій 1969р.
Інституційними формами багатосторонньої дипломатії є:
 універсальна багатостороння дипломатія, що діє на основі ратифікованих договорів
і конвенцій на постійній основі (ООН та інші міжнародні організації універсального
типу);
 багатостороння дипломатія, що діє на основі договорів та конвенцій, приєднання
до яких обумовлено рядом вимог (приєднання до НАТО, регіональні об’єднання);
 плюрілатеральні угоди;
 Всі відповіді вірні.
Плюрілатеральна дипломатія спрямована на:
 захист національних економічних інтересів держав;
 вирішення специфічних регіональних проблем (не охоплює питань
міжрегіонального розвитку);
 вирішення глобальних економічних проблем;
 реалізацію зовнішньополітичних задач держави.
Типи плюрілатеральних угод:
 угоди відкритого типу;
 угоди з обмеженим колом учасників;
 угоди меншості (країни-члени СОТ, які мають спільні інтереси в окремій галузі);
 Всі відповіді вірні.
Приклади неформальних самітів та неурядових інститутів:
 ОПЕК, НАФТА;
 АТЕС, ОЧЕС;
 Лондонський, Паризький клуби, Велика 20;
 ЄС, ОБСЄ, ЛАД.

Міжнародні переговори розрізняються за:

 рівнем їх ведення;
 кількістю сторін, залучених у переговорний процес;
 характером взаємодії учасників;
 Всі відповіді вірні.
Вища форма переговорів в дипломатичній практиці ХІХ і першої половини XX
століття:
 Консорціум;
 Конгрес;
 Конвенція;
 Конференція.
Підрив довіри до фірм, урядів, країн, наприклад схиляння їх до відмови в наданні
кредиту - це метод
 Ембарго;
 дипломатичної репресалії;
 дипломатичної війни;
 вірна відповідь відсутня.
До інструментів дипломатичної війни не відносяться:
 підрив довіри до фірм, урядів, країн, наприклад схиляння їх до відмови в наданні
кредиту;
 введення військ на територію незалежною держави;
 шантаж, здійснення дипломатичного тиску на певну країну;
 антиреклама і заклик до бойкоту товарів.
Традиційними питаннями, які розв’язує сьогодні парламент, є:
 представляє державу в міжнародних зносинах;
 визначає видатки на зовнішньополітичні заходи;
 приймає рішення про визнання іноземних держав;
 присвоює вищі дипломатичні ранги.
Дозвіл, що видається консулу країною перебування на виконання консульських
функцій в зазначеному консульському окрузі має назву:
 екзекватура;
 вірча грамота;
 вербальна нота;
Тема 6. Захист і реалізація національних інтересів країни засобами економічної
дипломатії. Дипломатія офіційної допомоги розвитку
Реальні, зумовлені відносинами власності та принципом економічної вигоди мотиви
і стимули соціальних дій країни щодо задоволення динамічних систем
індивідуальних потреб суб'єктів господарської діяльності всередині неї – це:
 Національні економічні інтереси;
 Методи комерційної дипломатії;
 Принципи забезпечення національної економічної безпеки;
 Принципи економічної дипломатії.
Що не належить до функцій економічної дипломатії:
 забезпечення належного соціального захисту населення;
 захист економічних інтересів країни;
 сприяння розвитку торговельно-економічних зв’язків;
 сприяння розвитку залученню іноземних інвестицій у пріоритетні сфери економіки.
Яка міжнародна організація є основним регулятором міжнародної торгівлі:
 Світової організації торгівлі (СОТ);
 Організації Об'єднаних Націй (ООН);
 Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР);
 Міжнародний валютний фонд (МВФ).
Де закріплені національні економічні інтереси України:
 Економічна стратегія України;
 Господарський Кодекс України;
 Конституція України;
 Концепція національної безпеки України.
Залежність від імпорту є складовою:
 зовнішньоекономічних загроз національним економічним інтересам;
 зовнішньої політики держави;
 внутрішньо економічних загроз національним економічним інтересам;
 внутрішньої політики держави;
За що відповідає економічна дипломатія:
 стабільність національних економічних інтересів;
 Прогнозування змін національних економічних інтересів;
 Забезпечення захисту національних економічних інтересів;
 всі відповіді правильні.
Технічні бар’єри відносяться до:
 нетарифних методів захисту;
 тарифних методів захисту;
 способів стимулювання імпорту;
 немає правильної відповіді;
Що є прикладом технічних бар’єрів торгівлі:
 вимоги до безпечності та якості продукції, її характеристик;
 стандарти обов'язкового маркування;
 процедури тестування та сертифікації імпорту;
 усі відповіді правильні
Де була створена найбільш ефективна модель міжнародного співробітництва у сфері
технічного регулювання:
 ЄС;
 США;
 Китай;
 Австралія.
Про яку Угоди йдеться «дає змогу використовувати стандарти на дискримінаційній
основі з огляду на те, що не завжди доцільно застосовувати один і той самий стандарт
до товарів рослинного та тваринного походження, що надходять з різних країн.»
 Угоди з технічних бар'єрів в торгівлі і з санітарних і фітосанітарних заходів;
 Угода із захисних заходів СОТ і угода СОТ про сільське господарство;
 Генеральна угода з тарифів і торгівлі і угода СОТ про державні закупівлі;
 Угоди про спрощення процедур торгівлі СОТ і угода СОТ з правил походження
товару.
Національні економічні інтереси за місцем дії бувають:
 первинні і вторинні;
 внутрішні і зовнішні;
 стратегічні і тактичні;
 розбіжні і спільні.
Розклади поступок країн щодо товарної торгівлі не містять:
 тарифні квоти на продукцію;
 імпортні тарифи на продукцію;
 тарифні зобов’язання стосовно товарів, які походять з території тих договірних
сторін, на які розповсюджується преференційний режим;
 нетарифні заходи;
 антидемпінгові та компенсаційні імпортні тарифи (мита)
 зобов’язання щодо внутрішньої підтримки та експортних субсидій на
сільськогосподарські товари
Найчастіше із захисних заходів у разі виникнення або загрози суттєвої шкоди галузі
вітчизняного виробництва використовуються:
 спеціальні захисні заходи
 компенсаційні заходи
 антидемпінгові заходи
Країни-учасниці СОТ для захисту національного ринку найчастіше звертаються до
такого інструменту:
 ембарго;
 компенсаційне мито;
 антидемпінгове мито;
 спеціальні захисні заходи.
Найрідше із захисних заходів у разі виникнення або загрози суттєвої шкоди галузі
вітчизняного виробництва використовуються:
 спеціальні захисні заходи;
 компенсаційні заходи;
 антидемпінгові заходи.