ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

Характеристика міжнародного ринку торгівлі послугами

Теоретичні питання

1. Охарактеризуйте переваги та фактори розвитку міжнародних

торговельних зв’язків.

Переваги міжнародних торговельних зв’язків: Країна експортує той товар,

витрати на виробництво якого менші, ніж у країні-торговельному партнері, та
імпортує той товар, який виготовляється за кордоном з меншими витратами.
Обидві країни виграють у результаті спеціалізації кожної з них на виробництві
того товару, по якому вони мають перевагу. Це дає можливість
використовувати ресурси найбільш ефективно, внаслідок чого виробництво
обох товарів зросте. Збільшення виробництва обох товарів являє собою виграш
від спеціалізації на виробництві, який поділяється між двома країнами в
процесі міжнародного товарообміну.

Фактори розвитку міжнародних торговельних зв’язків: Зовнішня торгівля

виникла в глибоку давнину. Потужним стимулом розвитку міжнародної
торгівлі став перехід від натурального господарства до товарно-грошових
відносин, а також створення національних держав, встановлення виробничих
зв'язків як усередині країн, так і між ними. Створення великої промисловості
дозволило зробити якісний стрибок у розвитку продуктивних сил в
міжнародній торгівлі. Це призвело до збільшення масштабів виробництва і
поліпшенню транспортування товарів, тобто були створені передумови для
розширення господарських і торговельних зв'язків між країнами, а разом з тим
посилило необхідність розширення міжнародної торгівлі. На сучасному етапі
міжнародна торгівля є найбільш розвиненою формою міжнародних
економічних відносин.
Необхідність її зумовлена такими факторами:
- утворенням світового ринку як однієї з передумов капіталістичного способу
виробництва;

- нерівномірністю розвитку окремих галузей в різних країнах, в результаті чого

надлишок продукції вивозиться за кордон;

- обмеженістю розмірів внутрішнього ринку окремо взятої країни.

Отже, зацікавленість окремих країн у розширенні своїх міжнародних зв'язків

пояснюється потребами збуту продукції на зовнішніх ринках, необхідністю
отримання певних товарів ззовні, а також прагненням витягти більш високий
прибуток у зв'язку з використанням дешевої робочої сили і сировини
розвиваються країн.

Особливість розвитку міжнародної торгівлі після Другої світової війни полягає

в стрімкому зростанні її обсягів.

Цьому сприяли такі фактори:

- науково-технічна революція, яка стимулювала оновлення і розширення

основного виробничого капіталу;

- посилення державного регулювання економіки з метою інтенсифікації

процесів накопичення капіталу та запобігання економічних криз;

- зростання економічної потужності окремих промислових підприємств і

великих транснаціональних компаній;

- економічна інтеграція в рамках окремих груп країн.

2. Розкрийте поняття «міжнародна» та «зовнішня торгівля».

Міжнародна торгівля - торгівля між резидентами різних держав. При

міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів та послуг через митні
кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення
світового ринку та міжнародного поділу праці.
Зовнішня торгівля - це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з
вивозу(експорту) і ввозу (імпорту). Торгівля зустрічна — зовнішньоторговельні
операції, умови яких передбачають зустрічні зобов'язання експортерів закупити
в імпортерів товари на частину чи повну вартість експортованих товарів.

3. Визначте об’єктивні передумови інтернаціоналізації економіки.

Об’єктивні передумови інтернаціоналізації економіки сприяють підвищенню

рівня інтернаціоналізації – поглиблення міжнародного поділу праці. Виникають
нові форми поділу та комбінації праці, засновані на довготривалих
міжнародних технологічних, економічних та фінансових зв'язках. Посилюються
спеціалізація та кооперування. Вже починаючи з 1-ї третини 20 ст. розвивається
міжнародні виробництва кооперація: формування технологічних виробництв.
ланцюжків, ланки яких розміщуються в різних країнах і функціонують за
єдиним планом і в єдиному ритмі, подібно до цехів однієї фабрики. Поряд із
існуючим раніше міжнародним міжгалузевим та внутрішньо-фірмовим поділом
праці, відбувається внутрішньогалузеве між фірмове його поділ, виникає нова
модель міжнародного поділу праці. На базі міжнародного технологічного
поділу праці та її нових соціально-економічних форм складається міжнародна
виробнича система.

Практична частина

Задача 1.

У рейтингу конкурентоспроможності країн світу, що публікується

щороку Всесвітнім економічним форумом, провідні позиції займають так звані

“Азіатські тигри”. Вказати, які країни належать до цієї групи, та

охарактеризувати особливості та проблеми розвитку їх

зовнішньоторговельних зв’язків.
«Азіатські тигри» - нові індустріальні держави Азії - Сінгапур, Сянган
(Гонконг), Республіка Корея і Тайвань, що демонструють високі темпи
економічного зростання.

Особливості та проблеми розвитку зовнішньоторговельних зв’язків:

Сінгапур: (-)Експорт, особливо електроніка та хімічні речовини, та послуги

забезпечують головне джерело прибутку для економіки, що дозволяє купувати
природні ресурси та сировину, яких в Сінгапуру немає.

(+)Сінгапур третій за розмірами центр нафтопереробки у світі після Х'юстона й

Роттердама (понад 20 млн т сирої нафти щорічно). В Сінгапурі активно
розвиваються наукомісткі галузі високих технологій. За рівнем комп'ютеризації
та впровадження роботів, він посідає друге місце в Азії після Японії. Велика
кількість транснаціональних корпорацій із США і Японії контролюють
економіку країни. Щороку Сінгапур відвідують понад 5 млн іноземних
туристів. Сінгапур відомий, як «Азія в мініатюрі», «Азія за одну мить», або
«Європа на екваторі».

Гонконг: (+) Серед основних причин процвітання КНР можна виділити:

1) Експортно-орієнтована промислова політика.

2) Градуалістський підхід до реформ.

3) Стійкість і стабільність політичної системи.

4) Технологія в обмін на ринок, яка передбачала уступку частини вітчизняного

ринку транснаціональним корпораціям в обмін на

передачу Китаю іноземних технологій.

5) Занижений курс юаня.

6) Дешева робоча сила.

Однак найважливішим фактором процвітання Китаю була вдала реалізація

зовнішньоторговельної політики, яка не лише кардинально вплинула на
зовнішньоекономічну позицію сучасного Китаю, але й стала важливим
фактором його стрімких внутрішньо-економічних перетворень та реформ
всередині самої країни.

(-) Низький рівень доходів населення, дефіцит технологічних знань, природних

ресурсів стримують розвиток.

Республіка Корея: (+) Південна Корея інвестує у такі галузі економіки, як

освоєння космосу, авіаційна промисловість, прискорення елементарних
частинок, суднобудування, зелена економіка (а саме відновлювальна енергія),
обробна промисловість і машинобудування, приладобудування,
мікроелектроніка (напівпровідники, світлодіоди), IT-технології. Ще, могутньою
державою робить також державне регулювання. У Кореї було розроблено
п'ятирічні плани, економіка будувалася під контролем уряду. Президент правив
як диктатор, що забезпечило необхідну для реформ стабільність. Влада обирала
пріоритетні галузі економіки, надавала виробникам дотації та субсидії, жорстко
регламентувала обсяги виробленої продукції. З кожним роком корейці
отримували більше валюти, що допомогло розвитку економіки країни. Як
наслідок, експорт корейських товарів зростав навіть швидше, ніж ВВП. За 54
роки експорт збільшився в 7 тис. разів. Сьогодні Корея займає восьме місце у
світі з експорту продукції. Інвестування іноземного капіталу в економіку
країни. За всі роки Південну Корею підтримували інвестиції США та Китаю,
що дало змогу вийти на новий рівень економічного розвитку. Сприятливий
міжнародний економічний клімат 60-х – першої половини 70-х років полегшив
Південній Кореї доступ до фінансових ресурсів. Станом на 2015 р. ПІІ в
Південну Корею становили 191,3 млрд. доларів США.

Тайвань: (+) демократична незалежна держава з 23-мільйонним населенням,

президентсько-парламентська республіка з розвинутою ринковою економікою,
що має стабільну політичну систему, власну валюту і 300-тисячну армію. У
2019 році її ВВП на душу населення становив 25,53 тис доларів, що є одним із
найвищих показників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а в січні цього року
зовнішньоторговельний профіцит Тайваню сягнув 4,5 млрд доларів, експорт
збільшився на 2,6% у порівнянні з даними минулого року. Попри невизнання,
інші держави, особливо члени АСЕАН, Китай і США, з кожним роком
збільшують своє економічне співробітництво з Тайванем. В Південно-
китайському морі містяться значні ресурси: близько 11 млрд барелів нафти та
190 трлн кубометрів природного газу.

Задача 2.

Визначити, які країни належать до групи “Великої сімки” (G7). Як

вплинула світова економічна криза, спричинена пандемією 2020 року, на

показники розвитку зовнішньої торгівлі в цих країнах? Які існують проблеми

торговельної співпраці України з цими країнами на сучасному етапі?

Міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія,

Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада).

Вплив світової економічної кризи, спричинена пандемією 2020 року, на

показники розвитку зовнішньої торгівлі в цих країнах:

Пандемія COVID-19 мала далекосяжні економічні наслідки, включаючи

рецесію внаслідок COVID-19, яка стала другою за величиною глобальною
рецесією в новітній історії для країн «Великої сімки», скорочення бізнесової
активності в секторі послуг під час карантину під час пандемії. Але попри те,
США і Японія з-за продажів масок та ліків від пандемії не пізнали глобальної
кризи в цей час. Крах фондового ринку 2020 року, під час якого спостерігалося
найбільше за тиждень падіння фондового ринку та негативний вплив пандемії
COVID-19 на фінансові ринки, глобальна криза ланцюга постачання 2021–2022
років, сплеск інфляції у 2021–2022 роках, дефіцит, пов'язаний з пандемією
COVID-19, включаючи глобальний дефіцит мікросхем у 2020 році аж до 2022
року, панічні покупки, та підвищення цін. Це призвело до того, що уряди
надали безпрецедентну кількість коштів для стимулювання економіки.
Пандемія також стала фактором виникнення світової енергетичної кризи 2021–
2022 років та продовольчої кризи 2022 року.
Імовірна нестабільність, спричинена епідемією, та пов'язані з нею зміни в
поведінці людей можуть призвести до тимчасової нестачі продовольства,
стрибків цін та порушення роботи продовольчих ринків. Це підвищення цін
найбільше відчули уразливі верстви населення, які купляють продукти
харчування на ринках, а також особи, які залежать від соціальної допомоги для
отримання засобів до існування та продуктів харчування. Додатковий
інфляційний ефект протекціоністської політики у зв'язку із запровадженням
нових митних тарифів на імпортні товари та заборони на експорт продукції,
може спричинити значне збільшення кількості людей в усьому світі, які
стикаються з серйозною нестачею продовольчих товарів, як це вже
спостерігалося під час всесвітньої кризи цін на продовольчі товари 2007–2008
років.
Велика кількість заходів у світі моди, спорту та технологій було скасовано
або переведено в онлайн-режим. Грошові втрати транспорту і торгівлі оцінено,
вони обчислювалися на рівні мільярдів та збільшувалися.

Які існують проблемиторговельної співпраці України з цими країнами на

сучасному етапі?

Зовнішня торгівля є одним з найважливіших джерел наповнення державного

бюджету України. В минулому році розвиток торговельно-економічного
співробітництва України відзначився низкою проблем, ключові серед яких
пов’язані із диверсифікацією геополітичних та регіональних пріоритетів
української держави. На розвиток зовнішньої торгівлі також вирішальний
вплив мала низка інших негативних факторів:

-Несприятлива кон’юнктура на ключових для України світових ринках;

-нерівномірний розвиток різних країн; перерозподіл фінансових потоків й

активів;

-коливання світових валют та сировинних цін; нестабільність курсу

національної валюти;
-загострення проблем у торговельно-економічних та політичних відносинах із
Росією;

-нераціональна структура вітчизняного експорту, в якому домінують сировина

та продукція з низьким рівнем переробки;

-низька конкурентоспроможність українських товарів та послуг;

-нарощування фінансових зобов’язань через несвоєчасні розрахунки

українських підприємств з іноземними партнерами.