ВПЛИВ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ НА СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ

Яценко А. М., студентка групи УЗ-01 КПІ ім. Ігоря Сікорського, anikastorm72@gmail.com
Науковий керівник: Корогодова О. О., к.е.н., доцент КПІ ім. Ігоря Сікорського
Більшість ТНК світу керує основною частиною міжнародних інвестицій та
міжнародної торгівлі. Компанії, які мають філії в декількох країнах світу, відіграють
важливу роль у світовій економіці. Вони прискорюють інтеграційні та глобалізаційні
процеси, сприяють глобальному поширенню новітніх технологій, прискорюють
міжнародний рух капіталу, приводять до мобільності факторів виробництва. 
За критеріями ООН, статус транснаціональної має компанія, у якої річний оборот
капіталу перевищує 1 млрд дол., філії розташовані щонайменше в 6 країнах, частка
іноземних робітників становить не менше 25%, обсяг реалізації товарів за межами
головної материнської компанії складає не менше 20%, частка іноземних активів складає
～ 25-30% у загальній вартості всіх активів компанії. Транснаціональні компанії умовно
можна назвати двигуном науково-технологічного прогресу.  ТНК - ключова ланка процесу
інновацій. Їм належить близько 80% усіх патентів та ліцензій на нову техніку, технології та
ноу-хау. Дослідження та розробки, які проводять ТНК складають 75-80% від
загальносвітового обсягу. 
  США  посідає перше місце у світовому рейтинзі за кількістю ТНК. На другому місці
Китай. Крім того ці країни лідирують не лише за кількістю ТНК, але й за їхнім впливом на
світову економіку. Дев’ять місць із перших десяти  у списку Forbes 2020 належать саме
компаніям із США та Китаю (див. табл. 1). Прикметно, що Сполучені Штати посідають
перше місце за обсягом витрат на дослідження і розробку новітніх технологій. У 2018 році
на частку США припадало 28% світового фінансування ДіР.                                  
                   Forbes Global 2000 (ТОП-10) [1]
                                                                                                  Таблиця 1
№ Компанія Країна Дохід (млрд
$)

1 ICBC Китай 45,3

2 China Construction Bank Китай 38,9

3 JP Morgan Chase США 30

4 Berkshire Hathaway США 81,4

5 Agricultural Bank of China Китай 30,9

6 Saudi Aramco Саудівська Аравія  88,2

7 Ping An Insurance Group Китай 18,8

8 Bank of America США 24,1

9 Apple США 57,2

1 Bank of China Китай 27,2

0

Сьогодні ТНК перетворилися із суб’єктів на об’єкти міжнародної політики, що

активно беруть участь у всіх глобальних процесах, що відбуваються у світі.
Транснаціональні корпорації нарівні з промислово-розвиненими країнами широко
проявляються в політиці, економіці, у фінансово-інвестиційній, інформаційній, науково-
технічній, військовій, технологічній, екологічній сферах. Поруч із найбільшими державами,
вони мають власні численні спецслужби, а зброєю, що її випускає, наприклад, лише
«Дженерал дайнемікс», можна озброїти армію не однієї держави [2].  
ТНК забезпечують працевлаштування 4% усіх працівників у розвинутих країнах та
близько 12% усіх працівників у країнах, що розвиваються. За інформацією Європейської
Комісії, багатонаціональні корпорації контролюють 2/3 світової торгівлі, близько половини
промислового виробництва та 80  % інновацій та ноу-хау. За даними Європейської комісії
(2016) в даний час транснаціональні компанії  контролюють ½, або й більший сектор
міжнародної торгівлі. Типова ТНК має високу частку продажів за кордоном до загальних
продажів -  25% і більше. До того ж, у своїй діяльності  ці суб’єкти господарювання активно
використовують переваги офшорних зон, що дає змогу значно скоротити  обсяги
податкових витрат. Кількість працівників в найбільших ТНК становить кілька сотень тисяч.
Наприклад сумарна кількість працівників у трьох найбільших автомобілебудівних 
компаніях світу складає 647 тис.  Сьогодні кількість материнських ТНК дорівнює близько
70 000, а приблизно 500 000 філій розповсюджено по всьому світу, у яких задіяно більш як
74 млн. чол. Зокрема, понад 80% материнських компаній і майже 33% афільованих
розміщені в промислово розвинутих державах. На країни, що розвиваються, припадає до
19,5 і майже 50% відповідно, на країни з перехідною економікою – приблизно 0,5 і 17%  [2
– cт. 99] 
Світовий ВВП складає 87.8 трлн $ [3].  На 0.1% від усього населення припадає
майже 43 трильйони $ від світового ВВП. Їхні інвестиційні активи складають від 1 млн $ і
більше;
0.001% населення контролює інші 17.5% надходжень у світовий ВВП - це приблизно 15.4
трильйони $. Якщо порахувати, то 0.001% від усього населення - це приблизно 70 000
людей. Ось і виходить, що 17.5% у світовий ВВП надходить від 70 000 транснаціональних
компаній.   
Країни, в яких почалося функціонування ТНК і де знаходиться материнська
компанія, називають країнами базування. Ті ж країни, в яких ТНК відкривають свої філії
називають країнами перебування. Країни базування, зазвичай, регулюють поведінку
структур транснаціонального типу підприємництва через національне законодавство, не
акцентуючи офіційно відмінності для ТНК та національних корпорацій. А країни
перебування регулюють діяльність іноземних корпорацій на своїй території шляхом
прийняття національних законів про іноземні інвестиції [4, ст. 164]. У країнах, де
знаходиться материнська компанія, показник ВВП залежний від кількості та потужності
транснаціональних компаній. Таким чином у 2017 році ВВП Китаю зросло на 10% у
порівнянні з попереднім роком. Саме ТНК в поєднанні з економічними реформами, що
проводилися урядом, дозволило країні стати найбільшим експортером у світі  [5, ст. 239].
Для країн базування однією з головних переваг наявності ТНК є доступ та певний
контроль над природними ресурсами приймаючої країни. На додаток, збільшується
політичний вплив у світі. До негативних наслідків можна віднести “експорт робочих місць”,
що збільшує безробіття. Крім того значно зменшуються надходження до держбюджету
через використання ТНК трансфертних цін. 
Щодо країн перебування, то за результатами дослідження ООН майже 90% прямих
іноземних інвестицій світу належать ТНК. Слід зазначити, що основним засобом впливу
ТНК на економіку країни є ПІІ. Це посилює економічний потенціал країни, де діють дочірні
підприємства чи філії ТНК, покращує платіжний баланс, сприяє модернізації економіки та
передачі інновацій. Проте відзначу, що позитивний вплив ТНК на економіки приймаючих
країн залишається таким лише в короткочасній  перспективі. Немає гарантій того, що
збільшення доходів від внутрішніх інвестицій принесе користь місцевій громаді. Часто
прибуток повертається в країни, де базується TНК. Крім того зачасту ТНК не
дотримуються екологічних стандартів, що напряму впливає здоров’я населення. 
Транснаціональні компанії з їхньою масштабною економікою створюють монополії і
витісняють місцевий бізнес. Більше того, деякі транснаціональні компанії ведуть політику
монополії не лише в окремих країнах, але й у всьому світі. Проте приховують вони це
шляхом створення дочірніх підприємств з зовсім різними назвами. Крім того, якщо в
подальшому ТНК знайдуть більш вигідні країни, для ведення своєї діяльності, то вони
перенесуть підприємства в іншу країну, тим самим зменшивши кількість робочих місць в
попередній. Щоб уникнути чи принаймні зменшити кількість негативних наслідків
розташування ТНК в країнах, світові організації створюють регулятори діяльності ТНК
шляхом законів міжнародного права. 
Наддержавне регулювання відбувається у вигляді багатосторонніх договорів. Л.О.
Опанасенко зазначає, що в умовах збільшення впливу ТНК на економіки країн
перебування постає питання про актуалізацію Кодексу поведінки ТНК і зауважує, що на
національному рівні серед формальних інституцій найбільш вагомими є закони щодо
охорони довкілля, санітарно-гігієнічних норм, антимонопольного законодавства,
ціноутворення, митного режиму, заснування нового бізнесу [6, ст. 71]. 
Ситуація з карантинними обмеженнями під час пандемії COVID-19 значно вплинула
на формування рейтингу Forbes Global 2000 i Fortune Global 500.  Більша частина
компаній зазнала значних збитків. Серед “постраждалих” варто виокремити авіакомпанії.
Власники втратили мільярди доларів вже в перші тижні пандемії. Проте варто зазначити,
що є й такі компанії, які змогли не лише уникнути збитків, але й примножити свої доходи.
Наприклад, візьмемо до уваги інтернет-сервер Amazon, який у рейтинзі Fortune Global
2020 року зміг піднятися на 4 сходинки вверх у порівнянні з даними 2019 року. (Див.
Таблиця 2) 2020 рік виявився успішним і для ІТ-компаній. Акції онлайн-серверу Zoom
зросли на 689% з початку року.
                                      Fortune Global 500 ( TOP 10) 2020 [7]
                                                                                                                Таблиця
2                                 
№         Компанія           Прибуток ($) Зміна доходу у відсотках

1 Walmart 523.964 1.9%

2 Sinopec Group 407.009 -1.8%

3 State Grid 383.906 -0.8%

4 China National Petroleum 379.130 -3.5%

5 Royal Dutch Shell 352.106 -11.2%

6 Saudi Aramco 329.784 -7.3%

7 Volkswagen 282.760 1.6%

8 BP 282.616 -7%

9 Amazon 280.522 20.5%

1 Toyota Motor 275.288 1%

0

                                             
  Отже, ТНК активно впливають на процес глобалізації. Вони відіграють значну роль у
поділі світового ринку та, якщо зазначити, що зі 100 найбільших економік світу, 52
припадає на транснаціональні компанії, а інші – держави, то можна зробити висновок, що
справляють величезний вплив на світовий економічний розвиток та на регулювання
міжнародними економічними відносинами.

                              СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Офіційний сайти Forbes. URL: https://www.forbes.com/global2000/#70491072335d 
2. ВПЛИВ ТНК НА РОЗВИТОК ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ»
Олександр Міненко (ст. 99-100).силання на джерело URL:
http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/17862/1/98-100.pdf
3. Офіційний сайт The World Bank
Посилання URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD
4. Войтко С., Гавриш О., Корогодова О., Моісеєнко Т. Транснаціональні корпорації :
навчальний посібник. Київ : НТУУ «КПІ», 2016. 208 c. URL:
https://books.google.com.ua/books/about?id=cJTgDQAAQBAJ&redir_esc=y
5.“Економічний розвиток Китаю в умовах транснаціоналізації” Присяжнюк Ю. І. та
Трофимчук А. П. URL:  http://journals.iir.kiev.ua/index.php/apmv/article/viewFile/2365/2098
6. Н. О. Черненко, О. О. Корогодова, Т. Є. Моісеєнко, Я. І. Глущенко вплив індустрії 4.0 на
інвестиційну діяльність транснаціональних корпорацій Наукові горизонти. Том 23 №10.
2020. c. 68-78 URL:  https://doi.org/10.48077/scihor.23(10).2020.68-77
7. Офіційний сайт Fortune Global 500. URL: https://fortune.com/global500/2020/search/