США мають найбільш технологічно потужну економіку в світі, з ВВП 46 000

доларів на душу населення. У цій ринково орієнтованій економіці приватні

особи та бізнес-компанії приймають більшість рішень, а федеральний уряд та
уряди штатів купують необхідні товари та послуги переважно на приватному
ринку. Американські компанії користуються більшою гнучкістю, ніж їхні
колеги в Західній Європі та Японії у прийнятті рішень щодо розширення
виробничих потужностей, звільнення надлишкових працівників та розробки
нових продуктів. У той же час, вони стикаються з більшими перешкодами
для входу на внутрішні ринки своїх конкурентів, ніж іноземні фірми, що
виходять на ринки США.

Американські фірми перебувають бути на передовій технологічних

досягнень, особливо в галузі комп'ютерів, медичного, аерокосмічного та
військового обладнання; хоча їхня перевага зменшилася після закінчення
Другої світової війни. Розвиток технологій значною мірою пояснює
поступовий розвиток "дворівневого ринку праці", де ті, хто перебуває внизу,
не мають освіти та професійних/технічних навичок тих людей, хто перебуває
нагорі, і дедалі частіше не можуть отримати порівнянне підвищення
заробітної плати, медичне страхування та інші пільги. Починаючи з 1975
року, практично весь приріст доходів домогосподарств припадає на 20%
найбагатших домогосподарств.

Війна в березні-квітні 2003 року між коаліцією на чолі з США та Іраком і

подальша окупація Іраку, вимагала значного перерозподілу національних
ресурсів на користь армії. Стрімке зростання цін на нафту між 2005 до
першої половини 2008 року загрожувало інфляцією та безробіттям, оскільки
вищі ціни на бензин з'їдали споживчі бюджети. Близько двох третин
споживання нафти в США припадає на імпортну нафту. Довгострокові
проблеми включають недостатній рівень інвестицій в економічну
інфраструктуру, швидке зростання витрат на медицину та пенсії для
старіючого населення, значний торговельний і бюджетний дефіцит, а також
стагнація сімейних доходів у нижчих економічних групах. Дефіцит торгівлі
товарами досяг рекордних $840 млрд. у 2008 році, а потім скоротився до $450
млрд. у 2009 році. Глобальний економічний спад, криза субстандартного
іпотечного кредитування, банкрутство інвестиційних банків, падіння цін на
житло та обмежене кредитування підштовхнули Сполучені Штати до рецесії
в середині 2008 року. ВВП скорочувався до третього кварталу 2009 року, що
зробило цей спад найглибшим і найтривалішим з часів Великої депресії. Щоб
допомогти стабілізувати фінансові ринки, Конгрес США у жовтні 2008 року
заснував Програму допомоги проблемним активам (TARP) на суму 700
мільярдів доларів США. Уряд використав частину цих коштів на купівлю
акцій американських банків та інших промислових корпорацій. У січні 2009
року Конгрес США прийняв, а президент Барак ОБАМА підписав закон що
передбачав додаткові $787 млрд. фіскальних стимулів, які будуть
використані протягом 10 років - дві третини на додаткові витрати і одну
третину на зниження податків - для створення робочих місць і допомогти
економіці у відновленні. Приблизно дві третини цих коштів буде передано в
економіку до кінця 2010 року. У березні 2010 року президент ОБАМА
підписав закон про реформу медичного страхування, який розширить
страхове покриття ще на 32 мільйони американських громадян до 2016 року
за рахунок приватної медицини для загального населення і спеціальну
медичну страховку Medicaid для малозабезпечених верств населення. У липні
2010 року президент підписав Закон Додда-Френка про реформування Уолл-
стріт і захист прав споживачів, що повинен сприяти фінансовій стабільності
шляхом захисту споживачів від фінансових зловживань, припинення
порятунку фінансових фірм за рахунок платників податків, роботи з
проблемними банками, які "занадто великі, щоб збанкрутувати", і
покращення підзвітності та прозорості фінансової системи - зокрема, шляхом
запровадження вимоги щодо торгівлі певними фінансовими деривативами на
ринках, які підлягають державному регулюванню та нагляду.

1. ВВП на душу населення, 2. ринкова економіка; 3. приватні особи; 4. бізнес-

фірми; 5. розширяти материнське підприємство; 6. звільнити надлишкових
працівників; 7. бути на передовій технологічних досягнень;; 10. економічна
життєздатність; 11. технологічний прорив; 12. дворівневий ринок праці; 13.
підвищення заробітної плати; 14. медичне страхування; 15. пільги; 16. доходи
домогосподарств; 17. домогосподарств; 18. зростання цін на нафту; 19.
споживання; 20. недостатні інвестиції; 21. медичні та пенсійні витрати; 22.
значний торговельний та бюджетний дефіцит; 23. стагнація сімейних
доходів; 24. нижчі економічні групи; 25. дефіцит торгівлі товарами; 26.
глобальний економічний спад; 27. криза субстандартної іпотеки; 28. падіння
цін на житло; 29. обмеженість кредитів; 30. стабілізація фінансових ринків;
31. Програма допомоги проблемним активам; 32. придбання акцій
американських банків; 33. прийняття та підписання законопроекту; 34.
додаткові витрати; 35. зниження податків; 36. створення робочих місць; 37.
законопроект про реформу медичного страхування; 38. приватне медичне
страхування; 39. захист споживачів від фінансових зловживань; 40.
підвищення підзвітності та прозорості; 41. фінансові деривативи; 42. ринки,
що підлягають державному регулюванню та нагляду.
1. to develop new products; 2. to enter rivals’ home markets; 3. to be at the
forefront in technological advances; 4. economic viability; 5. onrush of
technology; 6. two-tier labor market; 7. pay raises; 8. health insurance coverage; 9.
benefits; 10. household income; 11.household; 12. soaring oil prices; 13.
consumption; 14. inadequate investment;; 15. medical and pension costs;; 16.
sizable trade and budget deficits;; 17. merchandise trade deficit; 18. global
economic downturn; 21. GDP per capita; 22. market-oriented economy; 23. private
individuals; 24. to lay off surplus workers; 25. lower economic groups; 26. sub-
prime mortgage crisis; 27. falling home prices; 28. tight credits; 29. stabilize
financial markets; 30. Troubled Asset Relief Program; 31. to purchase equity in US
banks; 32. pass and sign the bill; 33. additional spending; 34. tax cuts; 35. create
jobs; 36. health insurance reform bill; 37. private health insurance; 38. protect
consumers from financial abuse; 39. improve accountability and transparency; 40.
financial derivatives; 41. stagnation of family income; 42. to expand capital plant

Мікроекономіка - це розділ економіки, що вивчає поведінку окремих

осіб на ринку та їх структуру. Вона має справу з приватними, державними та
національними учасниками, що є її незмінною базовою одиницею.

Мікроекономіка вивчає, як ці гравці взаємодіють один з одним через

окремі ринки (припускаючи, що існує дефіцит товарів, якими можна
торгувати) та через державне регулювання. Ринок може мати справу з
продуктом (наприклад, яблука, алюміній чи мобільні телефони), або з
послугами фактора виробництва (кладка цегли, друк книг, пакування
продуктів харчування). Теорія мікроекономіки розглядає сукупні показники
(суму) кількості, яку вимагають покупці, і кількості, яку пропонують
продавці, вивчаючи кожну можливу ціну за одиницю товару (тобто
пропозицію і попит). Вона вивчає складну взаємодію між учасниками ринку
як через купівлю так і через продаж. Теорія стверджує, що ринки можуть
досягати рівноваги між "кількістю попиту" і "кількістю пропозиції" (попитом
і пропозицією) протягом певного часу.

Мікроекономіка також вивчає різні ринкові структури, такі як досконала

конкуренція (де ринок включає мінімальну кількість гравців і достатню
кількість товару, що продається); недосконалу конкуренцію яка включає
монополію (один домінуючий або єдиний постачальник на ринку), а також
вплив цих типів ринків на економічну ефективність; дуополію, в якій є два
продавці продукту, та олігополію, яка має велику кількість покупців і
продавців.
Монополістична конкуренція є найбільш поширеною і реалістичною
ринковою структурою, де існує велика кількість дрібних виробників, які
конкурують за продаж продукції, що є близькими, але не ідентичними
замінниками один одного. Тут кожен виробник користується перевагами
монополії, але також стикається з конкуренцією.

1. структура ринків; 2. окремі ринки; 3. державне регулювання; 4. фактори

виробництва; 5.сукупні показники; 6. кількість попиту; 7. кількість
пропозиції; 8. ціна за одиницю; 9. попит і пропозиція; 10. досконала
конкуренція; 11. недосконала конкуренція; 12. економічна ефективність; 13.
дуополія; 14. олігополія; 15. монополістична конкуренція; 16. товар.

1. oligopoly; 2. imperfect competition; 3. price per unit; 4. factor of production; 5.

market structure; 6. monopolistic competition; 7. government regulation; 8.
tradable goods; 9. aggregates ; 10. Quantity demanded; 11. Quantity supplied; 12.
duopoly; 13. economic efficiency; 14. perfect competition; 15. supply and demand.

Ukraine is a potentially rich country that is realized and perceived as a state

on the level of Poland and Turkey. Among the former Soviet republics, Ukraine
inherited one of the best sets of initial resources. The country's main asset is a
hardworking and educated population capable of producing literally everything
from food to missiles. The country's national economic complex includes the
following Mechanical engineering, ferrous and non-ferrous metallurgy, and
shipbuilding, production of buses, cars and trucks, tractors and other agricultural
machinery, diesel locomotives machinery, diesel locomotives, machine tools,
turbines, aircraft engines and airplanes, and equipment for power plants, oil and
gas and chemical industries, etc. Ukraine is a major producer of electricity.

Ukraine has established the production of launch vehicles, satellites and

equipment for space exploration. Ukraine is a significant producer of military
equipment, including tanks and military transport aircraft, anti-aircraft missile
systems, and optical equipment.

Aircraft of the AN type, light trucks, draglines, precision machine tools, electric
welding devices are manufactured using the latest technologies and meet the
highest international standards.

Ukraine is a transit country through which 5 out of 10 international transport

corridors pass. Europe's 10 international transportation corridors. All modern
modes of transportation are developed - rail, road, river, sea pipeline and air
transportation. Main seaports: Odesa, Ilyichevsk, Kherson, Izmail, Mariupol,
Kerch. The main waterway is the Dnipro River, with the Desna, Pripyat, Dniester,
and Danube rivers also navigable. There are airports in all regional centers, many
of which have international airports, including the capital Kyiv. Among others,
new airlines are operating (Ukraine International Airlines, Kyiv Airlines, Aerosvit,
etc.).

Ukraine's economy in crisis

According to the CIA, Ukraine's economy ranks 39th among all economies in the
world in terms of total GDP (at purchasing power parity) - in 2010 it amounted to
305.2 billion US dollars. At the same time, according to the same indicator (GDP
at PPP), calculated per capita population, Ukraine ranked 133rd among 227
economies in 2010 (with a value of 6,700 USD). GDP grew by 4.3% compared to
the previous year, and per capita GDP at PPP amounted to 6.7 thousand US dollars
(in 2007 - 7.1 thousand US dollars).

The basis of the Ukrainian economy is the capital formed in the Soviet era, which
was acquired by private owners in independent Ukraine during the period of mass
privatization.

Currently, Ukraine's economy is severely affected by the global economic crisis.

Experts of the World Bank experts predict that the country's GDP will fall by at
least 9% in 2009, and inflation will reach 16,4%. In 2008, the hryvnia depreciated
by 38% against the US dollar, which exceeded the fall in the of the Icelandic krona
and the Seychelles rupee. However, the pre-crisis period was preceded by
relatively successful economic development. Between 1995 and 2004, Ukraine's
industrial output increased by 40 percent and labor productivity almost doubled.
Economic transformations, the creation of market principles of functioning and
development, changes in ownership, and organizational restructuring of enterprises
(over 90% of enterprises are non-state-owned) have significantly changed the
possibilities for the development of the industrial complex. While the real GDP
growth rate in 2004 was 12.15% (9.6% in 2003) and the industrial production
growth rate was 12.5% (15.8% in 2003), in 2005 it was a record low of 2.7%.
There was a slowdown in industrial production against the background of real
GDP growth, which indicates the absence of a stable process of utilizing the STI of
industries.