Тема 4

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ЯК ПРОВІДНА ФОРМА

МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
 1.Теорії міжнародної торгівлі.
 2. Сутність і структура міжнародної торгівлі.
 3. Організаційні форми міжнародної торгівлі.
 4. Ціноутворення в міжнародній торгівлі.
 5. Основні тенденції в міжнародній торгівельній
політиці.
 6. Регулювання міжнародних торговельних
відносин.
 Економічні теорії міжнародної торгівлі
Теорія та її представники Основна теза теорії
Меркантилізм Обмеження імпорту та збільшення експорту для того, щоб у країні
(У. Стаффорд, Т. Ман, накопичувалось істинне багатство, а сальдо торговельного балансу
Д. Стюарт. В. Петті, Ж. було активним. Сфера обігу є основною сферою економіки, так як в
Кольбер) ній формується основний дохід
Довів, що приток золота в країну за умови підтримання позитивного
Модель «ціни-золото- сальдо торговельного балансу у перспективі негативно вплине на
потоки» (Д. Хьюм) економічну ситуацію в країні-експортері та сприятиме погіршенню
експорту у цілому за рахунок зростання цін та заробітної плати
Країна повинна експортувати такі товари, які вона виробляє з
меншими витратами (абсолютні переваги полягають у тому, що на
Теорія абсолютних одиницю продукту витрачається менше праці порівняно з іншою
переваг країною – потенційним торговельним партнером), та імпортувати ті
(А. Сміт) товари, які виробляють інші країни з меншими витратами. При
цьому наявність абсолютних переваг є основною умовою
експортної спеціалізації країни
Двостороння зовнішня торгівля може бути вигідна кожному з двох
контрагентів навіть тоді, коли жоден з них не має абсолютних
переваг у виробництві конкретних товарів. Для цього необхідний
Теорія порівняльних товар, виробництво якого вигідніше за наявним співвідношенням.
переваг Цей товар має порівняльну перевагу і буде об’єктом
(Д. Рікардо) зовнішньоторговельних операцій.
Введено поняття «альтернативна ціна» – це робочий час,
необхідний для виробництва одного товару, який виражено через
робочий час, необхідний для виробництва іншого товару.
Закони інтернаціона-льної В умовах вільної торгівлі товари обмінюються між країнами за такого
вартості і між-народної співвідношення цін, яке співпадає з співвідношенням цін на товари
конкуренції (Дж.С. Мілль) всередині кожної країни.
Теорія співвідношення Міжнародний обмін є обміном надлишкових факторів на рідкісні
факторів виробництва фактори, тобто мобільність товарів змінює більш упереджену
Хекшера – Оліна (О. мобільність факторів виробництва. Введено поняття
Хекшер, Б. Олін) «фактороінтенсивність» та «факторонасиченість».
Теорема вирівнюван-ня
цін на фактори
виробництва або теорема Вільна торгівля, порівнюючи факторні винагороди між країнами,
HOS слугує заміною зовнішньої мобільності факторів виробництва.
(Е. Хекшер, Б. Олін, П.
Самуельсон)
Теорема Столпера-
Зростання відносних цін на товари приводить до виділення того
Самуельсона
фактора, який ефективно використовується у процесі виробництва
(С. Столпер,
товару і скорочує реальні винагороди іншого фактора.
П. Самуельсон)
Теорія специфічних
В основі міжнародної торгівлі лежить різна забезпеченість країн
факторів виробництва П.
специфічними факторами виробництва, які мають низьку мобільність
Самуельсона (П.
та характерні тільки для певної галузі
Самуельсон)
Зростання пропозиції одного з факторів виробництва у разі постійних
Теорема Рибчинського інших змінних приводить до зростання випуску товару, який
(Т. Рибчинський) виробляється за інтенсивного використання цього фактору, і до
скорочення випуску інших товарів.
На основі емпіричних досліджень економіки США визначено
«Парадокс Леон-тьєва» (В. трудомісткий характер їх експорту та капіталомісткий характер
Леонтьєв) імпорту. Спростування теорії співвідношення факторів виробництва
Хекшера-Оліна.
Модель внутрішньої торгівлі
Країни торгують товарами, які виробляють за фактично однакової
(Х. Грубель, П. Ллойд,К.
інтенсивності витрат факторів, а не товарами, що є результатом
Ланкастер, П. Кругман, Е.
використання надлишкових факторів виробництва
Хелпман)
По мірі зростання доходів населення відбувається переорієнтація
попиту з товарів першої необхідності на предмети розкоші.
Закон Енгеля (Е. Енгель) Відповідно і зростають доходи виробників промислових товарів та
знижаються доходи виробників продуктів харчування та предметів
першої необхідності
Теорія перехресного На обсяг і структуру торгівлі товарами обробної промисловості
попиту і внутрішньо- впливають не витратні умови пропозиції, а умови і характер попиту,
галузевої торгівлі зумовлені однаковими або близьким рівнем ВНП на душу населення в
(С. Ліндерт) країнах
Теорія реверсу
факторів В різних країнах один і той же товар може бути капіталомістким чи
виробництва (Б. трудомістким залежно від забезпеченості факторами виробництва.
Мінхас)
Технічний прогрес поділяється на нейтральний – базується на технології,
що забезпечує однакове зростання продуктивності праці та капіталу,
Модель технічного капіталозберігаючий – базується на технології, що забезпечує зростання
прогресу (Дж. Хікс) продуктивності праці в більшій мірі, ніж капіталу: працезберігаючий –
базується на технології, що забезпечує зростання продуктивності капіталу
в більшій мірі, ніж праці.
Спеціалізація індустріально розвинутих країн на виробництві та експорті
Модель наукомісткої
наукомістких і технологічно складних товарів, водночас країни, що
спеціалізації
розвиваються, мають спеціалізуватись на виробництві та експорті
(Г. Хаберлер)
переважно ресурсомістких товарів.
Наявність імітаційного лага, який складається з лага попиту (часу,
необхідного для формування попиту на новий продукт) в і лага
Теорія технологічного
реагування (часу, необхідного виробникам країни-імпортера для
розриву
налагоджування національного виробництва аналогічного товару).
(М. Познер)
Різниця між цими двома лагами і пояснює передумови міжнародної
торгівлі
 Один і той самий товар одночасно знаходиться в різних
країнах на різних стадіях свого життєвого циклу. Для
спрощення аналізу кількість стадій життєвого циклу
Теорія життєвого циклу
зменшується до трьох: новий товар, зрілий товар, стандартний
продукту
(поширений товар).
(Р. Вернон)
А країни, у свою чергу, поділяються на країни-новатори, країни
послідовниці (імітатори) та країни, які останніми починають
споживання та виробництво товару
Виокремлено ромб національних переваг:
параметри факторів виробництва; рівень попиту на
Теорія конкурентних внутрішньому ринку країни базування фірми; близькість
переваг (М. Портер) національних моделей стратегії та структури фірми до
глобальних параметрів; рівень внутрішньої конкуренції, яка
впливає на діяльність фірми на зовнішньому ринку
Визначено два ефекти – ефект розширення торгівлі
(економічно більш обґрунтованим є надходження певного
товару з інших країн-учасниць інтеграційного об’єднання, ніж
Теорія митного союзу
виготовлення в межах національної системи господарювання)
(Дж. Вайнер)
та ефект згортання торгівлі (витрати на виробництво певного
товару у третіх країнах нижчі, ніж у країнах – постачальниках,
які є членами інтеграційного об’єднання).
 Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних
товарно-грошових відносин між суб’єктами світового господарства,
яка є специфічною формою обміну продуктами праці між
продавцями і покупцями різних країн.

Залежно від об’єктів міжнародної торгівлі виокремлюють:

1) міжнародну торгівлю товарами – сферу товарно-грошових
відносин між виробниками різних країн з обміну товарами;
2) міжнародну торгівлю послугами – специфічну форму
світогосподарських зв’язків з обміну послугами між продавцями і
покупцями різних країн;
3) міжнародну торгівлю об’єктами інтелектуальної власності –
специфічну форму світогосподарських зв’язків з обміну
технологією між продавцями і покупцями різних країн.
 Основні принципи міжнародної торгівлі

Принципи міжнародної торгівлі

1. Торговельні відносини базуються на основі поваги принципів суверенної рівності, самовизначення народів і
невтручання у внутрішні справи інших держав.
2. Недопущення дискримінації, що може здійснюватися в зв'язку з належністю держав до різних соціально-
економічних систем.
3. Кожна країна має суверенне право на вільну торгівлю з іншими країнами.
4. Економічний розвиток і соціальний прогрес можуть стати загальною справою всього міжнародного
співробітництва, сприяти зміцненню мирних відносин між країнами.
5. Міжнародна торгівля повинна сприяти розвитку регіональних економічних угруповань, інтеграції й іншим
формам економічного співробітництва між країнами, що розвиваються.
6. Міжнародна торгівля повинна регулюватися правилами, що сприяють економічному і соціальному прогресу.
7. Міжнародна торгівля повинна бути взаємовигідної і вестися в режимі найбільшого сприяння, у її межах не
повинні застосовуватися дії, що шкодять торговельним інтересам інших країн.
8. Розширення і всебічний розвиток міжнародної торгівлі залежить від можливості доступу на ринки і вигідності
цін на сировинні товари, що експортуються.
9. Розвинуті країни, що діють у регіональних економічних угрупованнях, повинні робити усе від них залежне,
щоб не нашкодити і не впливати негативно на розширення імпорту з третіх країн, особливо країн, що
розвиваються.
10. Національна і міжнародна економічна політика повинна бути спрямована на досягнення міжнародного поділу
праці відповідно з потребами й інтересами країн, що розвиваються, і світу в цілому.
11. Міжнародні установи і країни, що розвиваються, повинні забезпечити посилення припливу міжнародної
фінансової, технічної й економічної допомоги для зміцнення і підтримки шляхом поповнення експортного
виторгу країн, що розвиваються, їхніх зусиль для прискорення економічного росту.
12. Значна частина коштів, що вивільняється внаслідок роззброювання, повинна направлятися на економічний
розвиток країн, що розвиваються.
13. Державам, що не мають виходу до моря необхідно надавати максимум можливостей, що дозволили б їм
перебороти вплив внутріконтинентального положення на їхню торгівлю.
14. Повна деколонізація відповідно декларації ООН про надання незалежності колоніальним країнам і народам є
 Систематизація форм міжнародної торгівлі

Зустрічна торгівля

Торгівля кооперованою
та спеціалізованою
Традиційна (зовнішня) За специфікою взаємодії
продукцією
торгівля суб’єктів

Форми міжнародної
За специфікою торгівлі
За специфікою
об’єкту регулювання

Торгівля Торгівля Звичайна Дискримінаційна

товарами послугами торгівля торгівля

Торгівля результатами творчої діяльності Преференційна торгівля

 Послуга – це товар особливого роду, який не має матеріально-речової
форми, бо не створюється в процесі виробництва, та споживається з
метою задоволення певних матеріальних і духовних потреб.

Міжнародна торгівля послугами – це специфічна форма

світогосподарських зв’язків з обміну послугами між продавцями і покупцями
різних країн

відмінності з міжнародною торгівлею спільні риси з міжнародною

товарами торгівлею товарами

мобільність суб’єктів міжнародної торгівлі міжнародна торгівля послугами, як і міжнародна

послугами, що обумовлюється необхідністю торгівля товарами і об’єктами інтелектуальної
встановлення прямого контакту між продавцем власності, є одним з видів міжнародної торгівлі
та покупцем з метою запобігання можливих
суперечок та неузгодженості

глобалізаційні процеси у світовій економіці
сприяли нівелюванню меж між поняттям
“внутрішні” та “іноземні” послуги, що передбачає
певну умовність їх класифікації за критерієм
національної належності
міжнародна допоміжна роль послуг при освоєнні
нових товарних ринків - на всіх етапах
маркетингової діяльності експортерів – від
дослідження цільового ринку до післяпродажного
обслуговування споживачів

регулювання міжнародної торгівлі послугами

здійснюється на основі норм внутрішнього
законодавства контрагентів, а не митними
органами
ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ
ТОРГІВЛІ:

1) поглиблення міжнародного поділу праці;

2) науково-технічний прогрес;
3) посилення впливу транснаціональних корпорацій
у сфері міжнародного бізнесу;
4) ліберальний характер зовнішньоторговельної
політики переважної більшості країн світу;
5) поглиблення інтеграційних процесів у світовій
економіці.
 Види зустрічної торгівлі
Товарообмінні Угоди, за якими одна сторона зобов'язується поставити іншій
(бартерні) угоди визначений товар в обмін на інший товар на рівну суму, тобто
  здійснюється обмін еквівалентними за вартістю товарами без доплати
у валюті. Кожний з учасників угоди одночасно виступає як експортер,
так і імпортер. Термін угод до 1 року.
Компенсаційні Форма зустрічної торгівлі, за якої вартість устаткування, що
угоди поставляється, компенсується зустрічним постачанням готової
  продукції, виробленої на цьому устаткуванні після його встановлення
та монтажу (може передбачати часткове грошове покриття придбання
товарів, на відміну від бартеру)
Зустрічна закупівля Угода, в якій імпортер купує дороговартісні товари експортера, який
товарів здійснює зустрічні закупівлі товарів імпортера вартістю 25-50%
  експортного контракту. Асортимент зустрічної закупівлі заздалегідь не
обумовлюється, це можуть бути товари всіх галузей виробництва в
будь-якому ступені обробки. Термін подібної угоди до одного року.
Операції Використовують у випадках, коли одна країна має можливість
з давальницькою добувати сировину в обсягах, що перевищують наявні потужності для
сировиною її переробки, а інші країни мають резерви таких потужностей.
  Виготовлені з давальницької сировини товари повертаються до
країни-власника сировини після закінчення виробничого процесу для
продажу на внутрішньому ринку.
 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Міжнародні товарні біржі – це торгові установи, де здійснюється

продаж одного товару великими партіями.
Види міжнародних бірж:
- публічні, в яких беруть участь всі бажаючі юридичні та фізичні
особи;
- приватні – акціонерні товариства, в яких торговельні операції
здійснюються тільки їх членами.
Міжнародні аукціони є міжнародними спеціалізованими
установами з продажу предметів розкошу, коштовностей,
антикварних речей.
Аукціони бувають:
- публічні, на яких покупці відкрито називають свою ціну на
товар;
- непублічні, на яких покупці подіють умовний сигнал;
- автоматизовані, де цінові пропозиції покупців висвічуються на
електронному табло.
 Класифікація товарних бірж
Ознаки класифікації Види
Залежно від асортименту товарів універсальні або широкого
профілю (де укладаються угоди
широкого асортименту біржових
товарів)
спеціалізовані біржі
(де укладаються угоди по окремих
видах товарів)
вузькоспеціалізовані
За регіоном дії національні
міжрегіональні
міжнародні
За характером здійснюваних реального товару
біржових угод ф’ючерсні
опціонні
комплексні
За ступенем відкритості відкриті
закриті
 Міжнародні торги – це міжнародні спеціалізовані установи, в
рамках яких здійснюються укладання угод на виконання певного
обсягу робіт, послуг, поставку товарів за попередньо наданими
продавцями умовами.
Міжнародні торги є:
- відкритими, в яких беруть участь всі бажаючі фізичні та
юридичні особи;
- закритими, які організовуються за спеціальними
запрошеннями тільки для найбільш авторитетних та відомих
юридичних та фізичних осіб.

Міжнародні ярмарки є однією з поширених форм

посередництва у міжнародній торгівлі, бо сприяють встановленню
контактів між виробниками і споживачами, дозволяють споживачам
порівняти й вибрати товари за відповідними споживчими якостями
і ціною, не витрачаючи зусиль на пошук інформації.
.
 СВІТОВА ЦІНА ПОВИННА ВІДПОВІДАТИ ДВОМ
ВИМОГАМ:

1) доступність, що означає рівні права для здійснення

зовнішньоторговельних відносин для всіх суб’єктів
господарювання;

2) показовість, тобто світова ціна на товар встановлюється

на основі регулярних, не взаємопов’язаних експортно-імпортних
операцій, які здійснюються в умовах вільного ринкового
простору.
 Систематизація цін у міжнародній торгівлі

За напрямами За повнотою
За умовами розрахунків
товарних потоків урахування витрат
Експортні   Комерційні   Нетто
Імпортні Програм допомоги Споживання
  Трансфертні  
ЦІНИ
За мірою фіксації За рівнем
За характером реалізації
(контракти) інформованості
Опубліковані
Тверді
Довідкові
Оптові
Біржове котирування
Рухомі
    Аукціонів
Статистичні
Змінні
Фактичних угод
Роздрібні Пропозиції великих
З наступною
фірм
фіксацією
Розрахункові
 Види цін у міжнародній торгівлі

Види цін Характеристика ціни

І. За напрямом товарних потоків
Експортна ціна Ціна, за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту
Імпортна ціна Ціна, по якій товар купується у зарубіжного контрагента
ІІ. За умовами розрахунків
Ціна комерційних Відображає інтернаціональну ціну виробництва при
угод звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу
Ціна клірингових Ціна товару, в якій враховані умови і особливості клірингу
розрахунків (взаємозаліку)
Ціна програм Ціна товару, в якій враховані умови і особливості
допомоги реалізації програм допомоги
Трансфертна ціна Ціна товару, по якій здійснюються
внутрішньокорпоративні операції
ІІІ. За повнотою врахування витрат
Ціна нетто Чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу
Ціна споживання Сума витрат покупця, включаючи витрати на придбання та
використання товару в нормативний строк
 Види цін Характеристика ціни
ІV. За характером реалізації
Оптова Ціна товару при продажу його партіями
ціна
Роздрібна Ціна товару при продажу його індивідуальному споживачу.
ціна
V. За мірою фіксації
Контрактна Ціна, яка встановлюється в контракті
ціна
Тверда Встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає
коригуванню впродовж терміну його дії
Рухома Фіксується в момент укладання угоди і може бути переглянута в
подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його
поставки зміниться
Змінна Ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом
(«ковзання перегляду договірної ціни в період виконання довгострокового
») контракту (на промислове обладнання, будівельні об’єкти,
суднобудування, тощо).
 Види цін Характеристика ціни
VІ. За рівнем інформованості
а) Опубліковані Ціни, які повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах
ціни інформації та відображають рівень світових цін
- довідкові ціни Ціни товарів у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі
розвинутих країн, що публікуються в різних виданнях та
являються відправним пунктом, з якого починається процес
узгодження ціни при укладанні угоди
- біржові Ціни товарів, що являються об’єктом біржової торгівлі
котирування
- аукціонні ціни Ціни товарів, що являються об’єктом аукціонної торгівлі і
відображають реальні угоди
- статистичні Середні експортні ціни за даними зовнішньоторговельної
ціни статистики
- ціни фактичних Ціни, що відображають фактичні комерційні операції
угод
- ціни Початковий рівень цін товарів, запропонованих продавцем
пропозицій
великих фірм
б) Розрахунвові Ціни, розраховані на базі даних про витрати на виробництво
ціни продукції або з використанням опублікованих статистичними
відомствами багатьох країн індексів експортних чи імпортних цін
 Методи встановлення зовнішньоторговельних цін
Метод Зміст методу
На базі власних Експортна ціна на продукцію визначається, як сума витрат
витрат виробництва, середнього прибутку і різних надбавок і знижок,
виробництва пов'язаних зі станом ринкової кон'юнктури, умовами постачання і
  платежу, комерційними ризиками, вимогами покупця до
виготовлення і приймання товару.
За економічними Передбачає зіставлення конкуруючих на ринку товарів шляхом
результатами виявлення періоду окупності і норми рентабельності або річних
використання витрат по експлуатації (стосується переважно машинотехнічної
товару продукції)
З орієнтацією Ціна товару визначається виходячи з попиту на нього. Виробничі
на попит витрати розглядаються в цьому випадку як обмежувальний фактор,
що показує, чи може товар продаватися за встановленою ціною з
запланованим прибутком чи необхідні заходи щодо оптимізації
виробничих та поза виробничих витрат
З орієнтацією Використовують у випадках, коли одна країна має можливість
на рівень добувати сировину в обсягах, що перевищують наявні потужності
конкуренції для її переробки, а інші країни мають резерви таких потужностей.
  Виготовлені з давальницької сировини товари повертаються до
країни-власника сировини після закінчення виробничого процесу у
повному обсязі відповідно умов контракту для здійснення
 Методика розрахунку експортної ціни:
1) з банку даних про світові ціни робиться часова вибірка цін на
товар-аналог товару експортера;
2) у таблиці вносяться основні техніко-економічні характеристики та
умови постачання конкурентних товарів та товару експортера;
3) розраховується середня ціна товарів, яка і є базовою ціною
пропозиції.
Методика розрахунку імпортної ціни:
1) у декількох закордонних фірм – виробників необхідного товару
отримують пропозицію про поставку, для чого їм направляють техніко-
економічні вимоги до товару та умов поставки;
2) отримавши комерційні пропозиції (оферти), всі техніко-економічні
характеристики товару, базисні умови поставки, ціни заносяться в
порівняльну таблицю;
3) усі вказані пропозиції від кожної фірми приводяться до єдиного
базису за допомогою поправочних коефіцієнтів і розраховується
приведена ціна товару кожної фірми;
4) у якості базисної ціни приймається мінімальна з отриманих у
результаті приведення цін.
 Класифікація інструментів державної
зовнішньоторговельної політики
Методи регулювання Інструменти реалізації торговельної Сфера регулювання
зовнішньої торгівлі політики
Тарифні методи Мито імпорт
Митний тариф імпорт

Н Прямі кількісні Квотування експорт імпорт

е обмеження Ліцензування експорт імпорт
т “Добровільні обмеження експорту” експорт
а
р
и Приховані Державні закупівлі імпорт
ф Внутрішні податки та збори імпорт
н Вимоги до вмісту національних імпорт
і компонентів імпорт
м Технічні стандарти імпорт
Екологічні, санітарні бар’єри
е
т Фінансові Експортні субсидії експорт
о Експортне кредитування експорт
д Демпінг експорт
и
 Класифікація видів митного тарифу
Критерії Види мита Характеристика
Функціо- Фіскальне Забезпечує надходження коштів до бюджету країни від
нальність зовнішньоекономічних операцій
  Протекціо- Здійснює захист національного виробника від іноземної
ністське конкуренції
Преференційне Стимулює торговельні відносини з іншими країнами
Спосіб Номінальне Ставки мита, що вказуються у митному тарифі
визначення Реальне Ставки мита, що відображають реальний рівень мита на
кінцеві товари і розраховуються з ураху-ванням чинників,
що впливають на митний тариф
Походження Автономне Встановлюється державою самостійно без будь-яких
обов’язків перед іншими відносно будь-яких предметів і
товарів незалежно від їх походження
Конвенційне Встановлюється на базі двосторонньої або
(договірне) багатосторонньої угоди з іншими державами, або угоди про
створення митного союзу
Напрям руху Вивізне Нараховується на товари, які реалізуються іноземним
товарів (експортне) суб’єктам і вивозяться за межі митної території країни
застосування
Ввізне (імпортне) Нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на
митну територію країни
Транзитне Встановлюється відносно товарів, які переміщу-ються через
територію країни до інших держав
 Спосіб Адвалорне Нарахування у відсотках до митної вартості товарів та
нарахув інших предметів обкладення
ання Специфічне Грошове нарахування з одиниці товару (штуки, міра, обсяг,
довжина), що підлягає обкладенню
Комбіноване Поєднує попередні види митного обкладення, але
сплачується за більшою сумою нарахування
Змішане Блокування імпортного товаропотоку конкретної групи
товарів або товарів з конкретної країни

Принци Спеціальне Для захисту українського товаровиробника

п Антидемпінгове Блокування потоку товарів, що реалізуються за
обмеже демпінговими цінами
ння Компенсаційне Нараховується на імпорт тих товарів, при виробництві яких
використовувалися субсидії
Період Постійне Мито, яке не змінюється залежно від часу застосування
застосу Сезонне Встановлюється на окремі товари на строк не більше 4-х
вання місяців з моменту його застосування
Спосіб Просте Передбачає одну ставку мита для кожного товару
застосу незалежно від країни походження.
вання Складне Базуються на двох і більше ставках митного оподаткування
по конкретному товару країни
Тип Постійне Митні ставки, які не можуть змінюватися залежно від
обставин
Змінне Митні ставки, що змінюються за певних обставин (при зміні
рівня цін, рівня державних субсидій)
Перевагами нетарифних методів регулювання порівняно з тарифними є:
- нетарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі більш ефективні та зручні
при обмеженні обсягів імпорту товарів, бо не потребують додаткових зусиль
по розрахунку митного тарифу та обґрунтуванню його ставки;
- нетарифні методи політично більш прийнятні, бо не несуть додаткових
витрат для населення при придбанні імпортних товарів;
-нетарифні бар’єри майже не регулюються міжнародними угодами і їх
використання не регламентується СОТ.

Для вимірювання нетарифних методів використовують наступні індекси:

-індекс частотності, який показує частку тарифних позицій, покритих

нетарифними обмеженнями для визначення їх співвідношення у
зовнішньоторговельній політиці країни;

-індекс покриття торгівлі, який показує вартісну частку експорту чи імпорту,

покритої нетарифними методами для визначення рівня регулювання
експортних і імпортних операцій;

- індекс впливу на ціни розраховується як співвідношення світової ціни та

ціни внутрішнього ринку на товар, експорт чи імпорт якого регулюється
нетарифними методами.
“Добровільне обмеження експорту”(ДОЕ) – це квота, яка обмежує
обсяг імпорту і вводиться експортером.
На практиці ДОЕ використовується як інструмент торговельної політики
розвинутих країн в конкурентній боротьбі.
З економічної точки зору, ДОЕ повністю відповідає імпортній квоті і
однозначно приводить до втрат для країни-імпортера, оскільки ліцензії
видаються іноземним урядом.
Найчастіше експортер добровільно обмежує обсяги експорту відповідно
до жорстких вимог країни-імпортера або ж відповідно до укладених
двосторонніх угод щодо обмеження обсягів зовнішньоекономічних
операцій.
Ліцензування є методом кількісного обмеження обсягів зовнішньої
торгівлі товарами шляхом надання дозволів на її здійснення в певних
межах.

У світовій практиці виокремлюють наступні види ліцензій:

- разова ліцензія – це дозвіл державних органів на здійснення однієї
зовнішньоекономічної операції протягом одного року;
- генеральна – дозвіл державних органів на експорт та імпорт товарів без
обмеження їх обсягу протягом одного року;
- глобальна – дозвіл державних органів на експорт та імпорт товарів
протягом визначеного періоду часу без обмеження їх обсягів;
- автоматична – дозвіл державних органів на здійснення експортних та
імпортних операцій, який надається одразу після подання заявки від
експортера чи імпортера.

Способи розподілу ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій

наступні:
- аукціон, тобто розподіл на конкурсній основі;
- система явних переваг;
- розподіл на неціновій основі.
 Методи прямого кількісного обмеження обсягів зовнішньоторговельних
операцій

Найбільше поширення серед цих методів отримало квотування – це

метод нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі шляхом обмеження її
обсягів.

Існують наступні види квот:

1) залежно від напряму дії:
- експортні квоти використовуються для обмеження обсягів експорту
товарів;
-імпортні використовуються для обмеження обсягів імпорту товарів;

2) залежно від масштабів обмеження:

- глобальні – обмежують загальний обсяг експортно-імпортних операцій на
визначений період не залежно від його спрямування;
- індивідуальні – обмежують обсяг експорту або імпорту окремої країни в
рамках глобальної квоти.
 Методи прихованого протекціонізму

Адміністративні національні правила проведення імпортних операцій,

формальності які обмежують імпорт
Технічні бар’єри національні технічні, адміністративні та інші норми і
правила побудовані таким чином, щоб перешкоджати
ввезенню товарів з-за кордону
Встановлення передбачає суворе дотримання експортером рівня
мінімальних цін, установлених країною-імпортером
імпортних цін
Імпортні податки прикордонний податок, яким обкладаються товари
при перетині митних кордонів конкретної країни
Імпортний форма задатку, який імпортер повинен внести в свій
депозит банк в національній чи іноземній валюті перед
закупівлею іноземного товару
Валютні регламентація операцій резидентів і нерезидентів з
обмеження валютою й іншими валютними цінностями
 Фінансові методи регулювання зовнішньої торгівлі

Найбільш поширеними серед них є експортні субсидії, експортне

кредитування та демпінг.
Субсидії надаються виробникам товарів, які конкурують з імпортом,
та виробникам – експортерам товарів. Тому виокремлюють
внутрішні та експортні субсидії.
Внутрішні субсидії – це бюджетне фінансування виробництва
товарів, які конкурують з імпортом.
Експортні субсидії – це надання національним експортерам
державних коштів для часткового компенсування витрат на
виробництво продукції та підвищення рівня її
конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.
За характером виплат експортні субсидії поділяються на прямі –
відкриті державні дотації, які заборонені правилами СОТ, та
непрямі – приховані дотації у формі пільгових кредитів, пільгових
податків, пільгових умов страхування тощо. За способом
визначення експортні субсидії поділяються на специфічні і
адвалерні.
Приховане субсидування експорту найчастіше здійснюється через експортне
кредитування. Експортне кредитування – метод прихованого протекціонізму,
який полягає у наданні державою пільгових або зв’язаних кредитів та
страхуванні експортних ризиків з метою сприяння експорту.
Основними формами експортного кредитування є:
- субсидовані кредити, які надаються державними банками національним
експортерам під пільгові процентні ставки (нижчі за ринкові);
- зв’язані кредити, які надаються державними банками імпортерам для
обов’язкової закупівлі товарів тільки у національних експортерів;
- страхування державою експортних ризиків (валютних, процентних, політичних,
інвестиційних тощо) національних експортерів;
- державні витрати на організацію реклами товарів національних виробників за
кордоном, забезпечення їх необхідною інформацією щодо кон’юнктури ринків.
Експортні кредити за термінами надання можуть бути:
- короткостроковими (до 1 року) використовуються для кредитування експорту
споживчих товарів та сировини;
- середньостроковими (від 1 до 5 років) використовуються для кредитування
експорту машин та обладнання;
- довгостроковими (понад 5 років) використовуються для кредитування
експорту інвестиційних товарів.
Демпінг – це встановлення експортних цін на продукцію на більш низькому
рівні, ніж на внутрішньому ринку.
Демпінг доцільний та навіть вигідний для підприємств за умов:
1) недосконалої конкуренції в даній галузі, яка створює можливість впливу окремих
підприємств на ринкові ціни;
2) сегментованого ринку, тобто ізольованості споживачів країни-експортера від
зовнішніх ринків;
3) відмінності у еластичності попиту на товар у різних країнах – попит на товар на
внутрішньому ринку повинен бути менш еластичним, ніж попит на товар за кордоном.
Постійний демпінг триває необмежений час і передбачає постійний експорт товарів
за заниженими цінами, а спорадичний є тимчасовим явищем і передбачає
епізодичний експорт надлишкових на внутрішньому ринку товарів за заниженими
цінами.
Прямий демпінг характеризується встановленням заниженої ціни на експортований
товар і завищеної – для національних споживачів з метою підриву конкурентних
позицій інших підприємств на закордонних ринках.
Зворотний демпінг – встановлення завищених цін на експортований товар і
занижених – при його продажу на внутрішньому ринку. Умова – унікальність товару.
Взаємний демпінг – взаємна торгівля двох країн одним і тим же товарам за
заниженими цінами.
Помірний демпінг передбачає встановлення занижених цін на зовнішньому ринку
порівняно з внутрішнім з метою посилення конкурентних позицій підприємства –
експортера на даному ринку.
Розбійницький демпінг – це тимчасово встановлення низьких (“бросових”) цін на
зовнішньому ринку, спрямоване на витіснення конкурентів з нього та відновлення
нормального (справедливого) рівня цін по її досягненню.
 Рівні регулювання міжнародної торгівлі

Рівні Характеристика
Фірмовий - це угода між фірмами про розподіл ринку сировини,
матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової
політики
Національний - коли зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у
відповідності з національно-правовим
забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної
діяльності
Міжнаціональний - проявляється в укладанні відповідних угод між
державами, групами держав
Наднаціональний - здійснює стратегію світового співтовариства чи
заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом
створення спеціальних міжнародних
інституціональних структур та угод (СОТ, ЮНКТАД,
МТЦ, ЮНСІТРАЛ, МТП та ін.
Основні раунди торговельних переговорів між країнами
Рік Досягнення домовленостей
Місце проведення
Женева (Швейцарія) 1947 Зниження тарифів по 45000 позиціях
Аннесі (Франція) 1949 Зниження тарифів по 5000 позиціях
Торкі (Великобританія) 1951 Зниження тарифів по 8700 позиціях
Женева (Швейцарія) 1957 Не значне зниження тарифів
Раунд Діллона, Женева 1960-1961 Зниження тарифів по 4400 позиціях, відхилення пропозиції
(Швейцарія) країн ЄЕС щодо зниження на 20% тарифів на промислові
товари
Раунд Кеннеді, 1964-1967 Зниження тарифів на 35%, підписання угод щодо
Женева (Швейцарія) незастосування демпінгу, підписання угод щодо митної оцінки
товарів
Раунд Токіо, Женева 1973-1979 Зниження на 30% середнього рівня тарифів, на імпорт
(Швейцарія) промислових товарів – до 6%, узгодження добровільних
кодексів поведінки
Уругвайський раунд, 1986-1994 Створення на основі ГАТТ Світової організації торгівлі
Пунта-дель-Есте, (СОТ) та розширення її структури і функціональних меж.
(Уругвай); Маракеш, Зниження на 305 середнього рівня тарифів.
(Марокко)
Доха раунд, Доха З 2001 Лібералізація торгівлі глобальними телекомунікаційними
(Катар) послугами, скасування митного тарифу на імпорт
інформаційних технологій. Переговори тривають
 ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ СОТ:

-захист вітчизняної промисловості тільки за

допомогою тарифів;
- режим найбільшого сприяння;
- національний режим;
- принцип сприяння справедливій конкуренції;
- принцип утворення стійкої основи торгівлі;
-принцип дій у надзвичайних ситуаціях;
- принцип регіональних торговельних
домовленостей.
 Конференція міністрів – вищий орган СОТ

Генеральна рада – Секретаріат Рада з торгівлі Рада з торгівлі Рада з

виконавчий орган товарами послугами торговельних
прав
інтелектуальної
Органи Комітети Комітет з торгівлі власності
Комітети фінансовими
послугами
З технічних бар’єрів у
З моніторингу торгівлі
З торгівлі і розвитку торговельної
політики З адміністративної Робоча група з
політики професійних послуг

З торгівлі і довкілля З імпортного

ліцензування
З розгляду спірних
питань Із захисних методів
З платіжного балансу

З доступу на ринки

З бюджету, фінансів, Із сільського

адміністративних господарства
питань
Із санітарних заходів

З інвестицій

З прав походження

Із субсидій і
компенсацій
З Оцінювання митної
вартості
З метою інтенсифікації розвитку зовнішньої торгівлі у країнах, що
розвиваються, у 1964 році була створена Конференція Організації
Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку – ЮНКТАД, членами якої
195 країн, серед яких і Україна.

Основними її цілями є:
- активізація міжнародного співробітництва країн, що розвиваються;
- налагодження стійких міжнародних відносин між розвинутими
країнами і країнами, що розвиваються;
- координація діяльності інститутів у галузі міжнародної торгівлі й
розвитку;
- активізація співробітництва між державним і приватним секторами.
До основних функцій ЮНКТАД відносять:
- регулювання торговельних відносин між країнами;
- регулювання міжнародної торгівлі сировиною;
- розробка принципів торговельної політики;
- обговорення актуальних проблем міжнародних економічних відносин;
- координація діяльності органів і закладів ООН з питань міжнародної
торгівлі й розвитку;
-співробітництво з міжнародними організаціями в сфері міжнародної
торгівлі.

Основними принципами діяльності ЮНКТАД є :

- рівно­правність держав у міжнародних торговельних відносинах;
- недопу­стимість дискримінації у зовнішньоторговельних відносинах;
- поширення режиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі;
- надання торговельних преференцій краї­нам, що розвиваються;
- скасування префе­ренцій для розвинених країн на ринках найбідніших
країн;
- сприяння розширенню експорту з країнами, що роз­виваються.
Основним правовим органом ООН є ЮНІСТРАЛ – Комісія ООН з прав
міжнародної торгівлі, яка створена у 1966 році і працює з 1968 року.

Основними функціями ЮНІСТРАЛ є:

- уніфікація прав міжнародної торгівлі;
- координація роботи міжнародних організацій у сфері права міжнародної торгівлі;
- сприяння широкої участі держав у міжнародних конвенціях і розробці нових
конвенцій;
- підготовка кадрів у галузі права міжнародної торгівлі.
Діяльність даної організації полягає у розробці конвенцій – документів, у яких містяться
узгоджені норми, принципи, стандарти міжнародного торговельного права, в саме:
Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (прийнята ООН в 1974
році)
Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ - схвалений ООН в 1976 році
Конвенція про морське перевезення вантажів - схвалена на Конференції ООН в Гамбурзі в
березні 1978 році
Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів - прийнята ООН в квітні 1980
року у Відні
Конвенція про міжнародні переказні векселі і міжнародні прості векселі - прийнята ООН 9
грудня 1988 року
Конвенція про міжнародне змішане перевезення вантажів
Конвенція ООН про незалежні гарантії та резервні акредитиви (Нью-Йорк, 1995 рік)
Конвенція ООН про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах (Нью-
Йорк, 2005 рік)
Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж (1985 рік)
Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародні кредитові перекази (1992 рік)
Типовий закон ЮНСІТРАЛ про закупівлі товарів (робіт) та послуг і Посібник по його прийняттю
(1994 рік)
Типовий закон ЮНСІТРАЛ про транскордонну неспроможність (1997 рік)
Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронну торгівлю (1996 рік)
Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи (2001 рік)
Правовий посібник ЮНСІТРАЛ зі складання міжнародних контрактів на будівництво
промислових об'єктів (1987 рік) і ін.
.