Індивідуальна робота

Максименко Володимир Марк – 22

Варіант 4
1. Раціональний вибір економічного суб’єкта.
Теорія раціонального вибору — загальний термін для різних підходів теорії
дії в економічних та соціальних науках. Ці підходи описують раціональну
поведінку діючих суб'єктів (акторів).
Основні припущення класичної теорії раціонального вибору вбачаються вже в
працях Фукідіда:
 Держави — головні актори міжнародної політики;
 Дії держав раціональні;
 Зовнішні дії з боку природи, як правило, безладні, але існують винятки;
 Основні цілі держав: могутність і безпека.
Поряд з цим теорія раціонального вибору орієнтується на класичну політичну
економію Адама Сміта, посилається на «розуміючу соціологію» Макс Вебер та
ідеї Ганса Моргентау. Робиться спроба пояснити складні соціальні
дії на абстрактних моделях. Раніше представники теорії раціонального вибору
бачили перспективи її застосування в можливості встановлення універсальних
соціальних законів за аналогією з ньютонівської механікою, проте сучасні
дослідники, визнаючи гідності математичних моделей для теоретичних
побудов, також вказують на пріоритет причинних пояснень.
Моделі раціонального вибору варіюються від класичної концепції Homo
œconomicus (економічна людина) до моделі RREEMM (людина винахідлива,
обмежена, оцінююча, очікуюча, максимізуюча) у сучасній соціології. Щодо
розуміння переваг раціонального індивіда в наш час відсутня єдність.
2. Ціноутворення на монополістичному ринку.
Ринок монополістичної конкуренції характеризується високою конкурентною
боротьбою, доповненою незначною монопольною владою. На ньому відносно
багато товаровиробників (десятки малих і середніх фірм) пропонують схожу,
але не однакову продукцію. Кожна фірма володіє невеликою часткою ринку (1-
10 %), наслідком чого є обмежений контроль над ринковою ціною, а також
неможливість досягнення між фірмами таємної змови чи погоджених дій щодо
обмеження обсягу виробництва і штучного завищення цін. Тому кожна фірма
обирає власну політику ціноутворення без врахування можливої реакції
конкурентів.
На ринку монополістичної конкуренції існує диференціація товарів - наявність
у близьких товарів певних особливостей (якісних характеристик, оформлення),
за якими вони відрізняються від інших. За вільної конкуренції такої
диференціації товару немає. Завдяки диференціації товару на ринку
монополістичної конкуренції методи нецінової конкуренції переважають над
методами цінової.
Поєднання монополістичних і конкурентних особливостей за монополістичної
конкуренції означає, що фірма як монополіст намагається самостійно
встановлювати ціну на свій товар, а як конкурент - допускає розподіл ринку між
багатьма порівняно невеликими фірмами. Попит на продукцію фірми, яка
функціонує за монополістичної конкуренції, недостатньо гнучкий, тому що
пропонована нею продукція диференційована, на відміну від однорідної
продукції ринку необмеженої конкуренції. Верхня межа ціни на ринку
монополістичної конкуренції буде вищою за аналогічну межу на ринку
необмеженої конкуренції та нижчою - на ринку чистої монополії, оскільки
споживачі мають змогу купувати близькі за споживчими вартостями товари
конкурентів за нижчими цінами. При цьому фірмі за монополістичної
конкуренції необхідно знижувати ціну одиниці товару під час кожного
збільшення обсягів виробництва. Але максимізація її прибутку в
короткостроковому періоді буде приблизно такою самою, як і стан рівноваги за
чистої монополії.
Стан короткострокової рівноваги фірми, що діє за монополістичної конкуренції,
не може бути таким і в довгостроковому періоді. Ринок монополістичної
конкуренції, не створюючи суттєвих бар'єрів для проникнення в галузь нових
фірм, на відміну від ринку чистої монополії, є висококонкурентним. Тому на
довгостроковому інтервалі перспектива отримання монопольного прибутку
стимулюватиме входження в галузь нових фірм.
Унаслідок цього на ринку збільшуватиметься кількість продукції, що
змушуватиме виробників поліпшувати її якість, зовнішні характеристики,
витрачати більше коштів на рекламу, щоб зберегти ринкові позиції. Це
спричинить зростання середніх витрат.
Спад попиту і зростання середніх витрат триватимуть доти, доки конкуренція не
зведе економічний прибуток фірм до нуля. Тоді ринок монополістичної
конкуренції з ціною, яка не забезпечує економічного прибутку, перестане
приваблювати нові фірми, а існуючі не матимуть стимулів до виходу з галузі,
оскільки їхні доходи покриватимуть усі витрати виробництва. У галузі настане
стан довгострокової рівноваги.
За монополістичної конкуренції фірма досягає оптимального обсягу
виробництва і рівноваги у довгостроковому періоді тоді, коли ціна товару
(величина середнього доходу) зрівнюється з величиною середніх сумарних
витрат. За такої ціни фірма одержує дохід, достатній для покриття своїх витрат,
у тому числі й альтернативної вартості капіталу, тобто функціонує беззбитково,
але й без економічного прибутку.
Отже, за монополістичної конкуренції фірма має резервні потужності й не
використовує їх повною мірою, як за умов необмеженої конкуренції. Однак, на
цьому ринку завдяки диференціації продукції споживачеві пропонують
широкий вибір товарів, ціни на які нижчі, а обсяг виробництва більший, ніж на
ринку чистої монополії.
3. Визначте, вірне чи невірне кожне з наступних тверджень та поясніть
відповідь:
1) альтернативна вартість – це вартість можливостей, що втрачені;
Альтернат́ивна вартість - альтернативна ціна, кошти когось, хто мусить
вибрати з кількох взаємовиключних варіантів.. Альтернативна вартість є
ключовим поняттям в економіці, і розглядається як вираження «основного
відношення між дефіцитом і вибором». Поняття альтернативної вартості
відіграє важливу роль у перевірці чи рідкісні (дефіцитні) ресурси
використовуються ефективно. Таким чином, альтернативна вартість не
обмежується до грошових або фінансових витрат: реальна вартість
втраченої продукції, втрачений час, задоволення або будь-які інші вигоди, які
створюють корисність також повинні враховуватися.
2) чим далі крива байдужості знаходиться від початку координат, тим меншу
корисність вона відображає;
криві́ байду́жості — криві, що з'єднують всі споживчі набори (комбінації
кількості товарів), які перебувають у відношенні байдужості. Інакше кажучи,
порівнюючи будь-які два набори, що знаходяться на тій самій кривій
байдужості, споживач не надасть перевагу жодному з них. Криві байдужості
є наглядним способом представлення відношення переваги у випадку двох
товарів.
    3) ізокванта ілюструє різні обсяги продукту, які можна зробити при заданих
кількостях ресурсів;
Ізокванта або крива рівного продукту, відображає всі можливі комбінації
двох, або більше факторів, які можуть бути використані
для виробництва певного максимального обсягу продукту.
4) для конкурентної фірми ціна продукту дорівнює граничному доходу;
Найважливіша особливість конкурентної фірми полягає в тому, що вона не
може впливати на ринкову ціну. Попит на продукцію окремої фірми, обсяг
продажу якої ніяк не впливає на ринкову ціну, відображає відповідна крива
попиту. Вона являє собою криву абсолютно еластичного попиту, показуючи,
що будь-яку кількість продукції фірма продає за однією і тією ж ціною, яка
визначається загальногалузевим попитом і пропозицією.
    5) фірма досягає мінімального рівня витрат у тому разі, коли граничний
продукт кожного фактора дорівнює його ціні.
Граничний продукт— додатковий обсяг продукції, отриманий від застосування
додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна).
Граничний продукт характеризує граничну продуктивність змінного фактора
виробництва, тобто продуктивність останньої залученої у виробничий процес
додаткової одиниці цього фактора.
За допомогою диференційного числення граничний продукт можна визначити
як похідну отриманого обсягу продукції по затраченій праці.
Граничний продукт в грошовому вираженні – це виражений у грошах
додатковий дохід, який приносить продаж кожної додаткової одиниці продукту,
яка виробляється за допомогою додаткової одиниці ресурсу.

4. Виконайте графоаналітичну вправу.

У таблиці, наведеній нижче, показано залежність загальних витрат від
випуску продукції. Визначте постійні, змінні, граничні та середні витрати.
При якому обсязі випуску прибуток буде максимальним, якщо Р = 50 грн.
Подайте графічну ілюстрацію.
Випуск продукції (шт.)
0 1 2 3 4

Загальні витрати (грн.)

80 150 200 250 320