Дата: Урок: Клас:7

Тема уроку:
Мета:
Навчальна- розглянути умови, за яких держава охороняє конкуренцію.
Монополія, її види.
Розвивальна- розвиток навичок критичного мислення, аналізу.
Виховна- виховання всебічно обдарованої, розвиненої людини.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: зошит, роздрукований матеріал
Хід уроку
1. Організаційний момент
Привітання вчителя з учнями
2. Перевірка домашнього завдання
Індивідуальні повідомлення
3. Мотивація навчальної діяльності учнів
Конкуренція – це вигідно?
4. Вивчення нового матеріалу
Ми з'ясували, що конкуренція становить могутній засіб розвитку
підприємництва. Без неї не можуть існувати і розвиватися ринкові відносини.
Саме тому конкуренція всіляко заохочується і підтримується державою
шляхом пошуку найбільш ефективних засобів регулювання умов
підприємницької діяльності.
Яким же чином відбувається державне регулювання конкуренції?
Передусім держава здійснює правовий захист підприємців і споживачів від
недобросовісної конкуренції. В Україні діє Закон України "Про захист від
недобросовісної конкуренції", який спрямований на встановлення, розвиток і
забезпечення торгових та інших чесних засобів ведення конкуренції при
здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин. Закон
створює сприятливі умови захисту прав і інтересів учасників ринкових
відносин, формує основи цивілізованої економічної конкуренції.
Крім того, держава забезпечує необхідний рівень конкуренції шляхом
застосування певних критеріїв для оцінки стану ринків. Наприклад, у
практиці країн з розвинутою ринковою економікою використовують індекс
Хіршмана. Згідно з цим індексом, безпечний рівень ринку з погляду його
монополізації вимагає присутності на ньому не менше десяти конкуруючих
фірм. При цьому встановлена межа в загальному обсязі продаж для кожного
випадку. Наведемо обмеження рівня монополізації компаній:
питома частка однієї, найбільш великої, компанії в загальному обсязі усіх
продаж певного товару на ринку не повинна перевищувати 31%;
питома частка двох, найбільш великих, компаній не повинна перевищувати
44%;
питома частка трьох, найбільш великих, компаній не повинна
перевищувати 54%.
питома частка чотирьох, найбільш великих, компаній не повинна
 перевищувати 64%.
Подібним чином обмежується монопольне становище підприємства на
ринках згідно з чинним законодавством України. Якщо частка підприємства
на ринку певного товару більша ніж 35%, його становище визнається
монопольним. До такого суб'єкта підприємницької діяльності держава має
право застосовувати додаткові заходи з обмеження його монопольного
становища.
Крім того, держава захищає підприємців від неправомірного використання
фірмових найменувань, "оманливої" реклами. Антимонопольне регулювання
підприємницької діяльності, захист від недобросовісної конкуренції
спрямований на підвищення ефективності підприємницького сектора,
гармонізації його інтересів з інтересами суспільства в цілому.
Монополія — це тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує
весь ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких замінників.
Фірма, що діє в умовах монополії є монополістом, а ринок на якому діє
монополіст називається монопольним ринком.

Умови функціонування монополії:

 Один виробник — багато покупців.
 Монополіст повністю забезпечує потреби ринку в певному продукті.
 Виникає там, де існують бар’єри входження в ринок.
 Продукція однорідна і не має близьких замінників.
 Ціна на монопольну продукцію економічно необґрунтована (висока).

Поняття монополія — монополістична (фірма) — це те саме, що поняття

галузі.
Види монополії:
 Чиста монополія — один виробник забезпечує весь попит.
 Природна монополія — утворюється внаслідок розширення якогось
підприємства і поглинають конкурентів, тобто існує за рахунок економії на
масштабі.
 Проста монополія — ціна на її товар однакова для всіх покупців.
 Монополія з ціновою дискримінацією — ціна на один товар і той самий
товар різна для різних покупців.
 Закрита монополія (її права охороняються урядовими постановами та
юридичними актами).
 Відкрита монополія — після утворення в новій галузі фірма певний час є
монополістом.
 Адміністративна монополія — підприємство належить державі (тютюн,
алкогольні вироби).
 Монопсонія — багато продавців, один покупець — в основному характерна
для ринку праці.

Монополіст є єдиним виробником, тому його індивідуальна крива попиту

збігається з кривою ринкового попиту. Особливістю кривої попиту є те, що
вона спадна: обсяг продажів можна збільшити тільки за рахунок зниження
ціни.
Спадна крива попиту означає, що чиста монополія може збільшувати свої
продажі, тільки призначаючи нижчу ціну за одиницю своєї продукції. Це є
причиною того, що граничний дохід стає менше, ніж ціна для кожного рівня
випуску, окрім першого, а графік попиту збігається із середнім доходом.
В умовах монопольного ринку крива пропозиції відсутня, тому що не існує
пропорційної залежності між ціною і кількістю виробленої продукції. Зміни в
попиті не призводять до пропорційних змін в ціні, як це має місце на
конкурентному ринку (рис. 16.1, а). Але можуть бути змінені ціни при
постійному обсязі виробництва, або змінені як ціна так і обсяг виробництва
(рис. 16.1, б). В результаті цього монополіст має унікальну можливість
маніпулювати як ціною так і обсягом продажу.

а) б)
При русі вниз по еластичному відрізку кривої попиту граничний дохід
зменшується, але є додатним, а загальний дохід зростає. Загальний дохід
досягає максимуму коли граничний дохід дорівнює нулю. Таким чином,
монополіст не захоче знижувати ціну на нееластичному відрізку кривої
попиту. Тому що загальний дохід зменшується,
Q
 Рис. 16.2. Криві граничного та загального доходу монополіста
Рис 16.1. Вплив попиту на ціну та обсяги виробництва монополіста
Взаємозв’язок між попитом загальним та граничним доходом демонструє
рис. 16.2:
загальні витрати зростають, а значить загальний прибуток зменшується.
Отже, максимальний дохід монополія отримує у випадку одиничної
еластичності, коли граничний дохід дорівнює 0.
MR = 0 — умова максимізації прибутку монополістами.
Необхідно відмітити, що в усіх цих випадках ціна більша за граничний дохід.
Монополія як і будь-яка інша фірма прагне збільшити розмір прибутку (рис.
16.3).
Економічні прибутки

Рис.
16.3. Рівновага монополіста в короткостроковому періоді
Даний графік свідчить, що монополіст отримує надприбутки при таких
умовах:
 Випускає таку кількість продукції, за якої граничні витрати дорівнюють
граничному доходу (МС = MR).
 Встановлює монопольну ціну (Рт) входячи з розміру попиту (Од). Це і дає
можливість отримати надприбуток.
Показники рівня монопольної влади.
Індекс Ларнера — введений в 1934 році і розглядає розмір прибутку як
ознаку монополії. Його суть полягає в тому, що порівнюються монопольна
ціна і граничні витрати
I = Pmoh - МС =
L МС Es'
За досконалої конкуренції даний IL = 0, тому що досконала конкуренція
передбачає Р = МС.
Чим вищий даний коефіцієнт, тим більший рівень монополії.
Індекс Герфендаля показує концентрацію ринку шляхом оцінки частки
кожної фірми в загальному об’ємі виробництва продукції
i6 = s2 + s22 + s32 + ...s2,
6 1 2 3 n ’
де: S — питома вага фірми в загальному обсязі виробництва. Якщо фірма на
даному ринку одна, то даний індекс = 10000.
Галузь вважається висококонцентрованою (монопольною) якщо І6 gt; 1800.
Рівновага монополіста в довгостроковому періоді. В довгостроковому періоді
монополіст обирає масштаби виробництва, а не лише обсяги використання
змінних факторів. Монополіст буде збільшувати обсяг виробництва до тих
пір, доки граничний дохід буде дорівнювати довгостроковим граничним
витратам МR = LС (рис. 16.4). Така рівність дозволяє визначати TR, а
порівняння LATC дозволяє відповісти на друге запитання. Якщо середні
витрати монополіста зростають за інших рівних умов, настає стан
довгострокової рівноваги. Коли виробництво є беззбитковим, тобто LATC =
Pm. Перевищення LATC над Pm є умовою закриття виробництва.

Рис. 16.4. Рівновага монополіста в довгостроковому періоді

Монополія може знаходитися в стані рівноваги довгий час, так як вхід в
даний ринок блокований.
Виходячи з цього цінова політика монополій відрізняється в коротко- і
довгостроковий періоди.

5. Закріплення нових знань

ТОВ «Сирзавод № 3» та ПАТ «Маслозавод», які перебувають під
спільним контролем компанії «Продовольчі інвестиції», провели
реорганізацію шляхом злиття у ТОВ «Молочна компанія». Сукупний
обсяг реалізованих ними товарів за попередній рік становив 278млн.грн.,
вартість активів ТОВ складала 6,5млн.грн., а ПАТ – 17,8млн.грн. В
результаті злиття ефективність роботи підвищилась, і протягом
наступного року обсяг доходів, отриманих новоствореним товариством,
збільшився на 15%. Через 18 місяців після початку роботи ТОВ «Молочна
компанія» було перевірено територіальним органом Антимонопольного
комітету, який за результатами перевірки склав акт про порушення
антимонопольного законодавства та виніс рішення про застосування до
підприємства санкцій. Чи наявний склад правопорушення? Якщо так, то
якого і ким допущеного? Чи дотримана органом АМК процедура
притягнення до відповідальності? Яким чином ТОВ «Молочна компанія»
може захистити свої права?
6. Домашнє завдання