2023 Розділ 5 Ринки з Монопольною Владою

Мікроекономіка
Microeconomics
РОЗДІЛ 5. РИНКОВІ СТРУКТУРИ З
МОНОПОЛЬНОЮ ВЛА ДОЮ
РОЗДІЛ 5.
РИНКОВІ
СТРУКТУРИ З
МОНОПОЛЬНОЮ
ВЛА ДОЮ
9. ФІРМИ ЗА
УМОВ
Microeconomics
МОНОПОЛІЇ
Тема 9. Фірми за умов монополії
1.Досконала монополія і монопольна сила.

2.Бар’єри входу. Підтримка монопольної сили.
3.Ціна, гранична виручка, еластичність і попит.
4.Правило ціноутворення для монополіста.
5.Нетривала максимізація прибутку монополії.
6.Тривала монопольна рівновага.
7.Монопольна і конкурентна рівновага.
8.Регулювання монополій.
9.Реакція монополій на податки і субсидії.
10.Дискримінація цін.
Тема 10. Монополістична конкуренція і олігополія
ЗМІСТ 3
Досконала конкуренція характеризується відсутністю у
продавців можливості контролю за цінами.
Конкурентна фірма не може впливати на ціни.
Монополія – концентрація пропозиції в руках власників однієї фірми.
Досконала монополія (pure monopoly)

– єдиний продавець товару, що не має близьких замінників. Існує
лише одне джерело постачання покупцям.
Досконала монополія і досконала конкуренція – дві полярні
структури ринку.
1. Досконала монополія і монопольна сила 4

Монопольна сила (monopoly power)
означає, що фірма може впливати на ціну товару зменшуючи або

збільшуючи обсяги пропозиції. Така фірма постає як
ціноутворююча (price maker).
Структура ринку (market structure)

• кількість покупців і продавців,
• їх частки у загальному обсязі продаж товарів,
• рівень стандартизованості товарів та
• ступінь свободи для входу чи виходу з ринку.

Монопольна сила (monopoly power)
означає, що фірма може впливати на ціну товару зменшуючи або

збільшуючи обсяги пропозиції. Така фірма постає як
ціноутворююча (price maker).
Структура ринку (market structure)

• кількість покупців і продавців,
• їх частки у загальному обсязі продаж товарів,
• рівень стандартизованості товарів та
• ступінь свободи для входу чи виходу з ринку.

Підтримка монопольної сили вимагає наявності таких умов, які
запобігають новим продавцям конкурувати на ринку, наявності
бар’єрів входу.
А Держава може гарантувати фірмі статус єдиної
В Держава формує монополії власників патентів,

копірайт, торгових марок
С Монополія може виникати внаслідок володіння
джерелами постачання певного продукту
D Монополія може виникати, як наслідок
унікального знання або можливостей


ЗМІСТ 8
Створення бар'єрів входу
Деякі бар'єри входу є результатом:

досліджень і розробок нових продуктів, ринків або
технологій;
придбання унікальних ресурсів;
лобістських зусиль задля отримання монопольної
влади.
Спроби монополіста зводити бар'єри входу на ринок
можуть тягти за собою реальні витрати ресурсів.
2. Бар’єри входу. Підтримка монопольної сили 9

Формуванню монопольної сили і створенню бар’єрів
входу сприяє зростання масштабів виробництва. У
тривалому періоді це дає можливість виробляти з
меншими LRAC.
За досконалої конкуренції зростання обсягів виробництва

можливе за рахунок збільшення кількості фірм на ринку,
що веде до підвищення LRAC.
Прагнення їх зменшити викличе тенденції до

злиття (merging).

Галузь, де зростаюча економія від масштабу дає
можливість задовольняти поточні потреби ринку
тільки однією фірмою – Природна монополія (natural
monopoly)
Для єдиного продавця у тривалому

періоді середні витрати – LRAC1.
LRAC2 Загальні – . 𝑇𝐶 2>𝑇𝐶 1
Якщо цей обсяг виробляється двома
LRAC фірмами у рівній пропорції, середні
LRAC1
витрати кожної – LRAC2 . Загальні – .
Q2= Q1/2 Q1 Q


ЗМІСТ 12
Монополія може встановлювати ціну, як вона побажає. У свою чергу
споживач демонструє реакцію на зміну ціни, зменшуючи або
збільшуючи обсяг споживання.
30 Попит для монопольної фірми має від’ємний нахил.
R
q p R=p*q MR
1 10 10 10
2 9 18 8
3 8 24 6
q 4 7 28 4
5 6
10 5 6 30 2
6 5 30 0
6 7 4 28 -2
AR=p За умови монополії ціна, за якою товар
MR D постачається на ринок, залежить від обсягу,
q що виробляється фірмою.
3. Ціна, гранична виручка, еластичність і попит 13


ЗМІСТ 14
Зміна виручки (ΔTR)
Ефект зміни обсягу Ефект зміни ціни
p(Δq) 𝑞 ( Δ𝑝)
∆ 𝑇𝑅=𝑝 ∙ ∆ 𝑞+𝑞∙ ∆ 𝑝
𝑝 𝑅=𝑝+ 𝑞 Δ 𝑝 ∙ 𝑝
Якщо поділити
на , отримаємо: Δ 𝑇𝑅 𝑝 Δ 𝑞 𝑞 Δ𝑀
= + Δ𝑞 𝑝
Δ𝑞 Δ𝑞 Δ𝑞
4. Правило ціноутворення для монополіста 15

𝑞 1
𝑀𝑅=𝑝+𝑝 𝑀𝑅=𝑝+𝑝
Δ𝑞 Δ𝑞
∙𝑝 𝑞
Δ𝑝
Δ𝑝
Oскільки
Δ𝑞 𝑝
𝑞
𝐸𝐷=
( )
Δ𝑝 1 1
𝑝 𝑀𝑅=𝑝+𝑝 =𝑝 ∙ 1+
𝐸𝐷 𝐸𝐷
Далі з цього рівняння 𝑀𝑅
отримуємо просте правило 𝑝=
ціноутворення для
монополіста
1+(1
𝐸𝐷 )

Далі з цього рівняння отримуємо просте правило ціноутворення для
монополіста
𝑀𝑅
𝑝=
1+ (
1
𝐸𝐷 )
𝑝 − 𝑀𝐶 1
або The Inverse Elasticity Rule =−
𝑝 𝐸
Розрив між ціною фірми і її граничними витратами обернено

пропорційний ціновій еластичності попиту на товари фірми.


ЗМІСТ 18
R
TC Конкурентна фірма максимізує
прибуток пристосовуючи обсяг
виробництва до того моменту, коли .
За умови монополії загальний
принцип зберігається.
FC Однак, гранична виручка (MR)
від кожної додаткової одиниці
q
продукту для монополіста буде
q1 зменшуватися.
MC
Як і конкурентна фірма, монополіст
буде досягати обсягу виробництва q
p AC на рівні , встановлюючи ціну .
π
D
MR
q1 q
5. Нетривала максимізація прибутку монополії 19

MC
AC
Монопольне
становище не
гарантує прибутків.
AC
-π
p
AVC Коли попит на
продукцію монополіста
незначний, монополіст
несе збитки, а за умови
фірма припиняє
операції.
D
MR

Monopoly with Linear Demand
• Suppose that the market for frisbees* has a linear

demand curve of the form
or
• The total costs of the frisbee producer are given by
* - a concave plastic disk designed for skimming through the air as

an outdoor game or amusement.

• To maximize profits, the monopolist chooses the output for
which
• We need to find total revenue
• Therefore, marginal revenue is
while marginal cost is

• Thus, where
• At the profit-maximizing output,


ЗМІСТ 24
У тривалому періоді монополія розширює масштаб операцій до
Тривала рівновага прибуткової

Випадок 1 → монополії визначається
співвідношенням між
LRMC Монополія розширює обсяги

виробництва до q1.
MC
p LRAC
За такими умовами і фірма не буде
π AC мати можливості отримувати економію
від збільшення масштабу виробництва.
Тож вона будуватиме новий завод
менший за розміром від того, що вже
має.
D
Його параметри будуть дорівнювати
MR MC і AC.
q
q1
6. Тривала монопольна рівновага 25

Випадок 2 → У цьому випадку монополія:
будуватиме завод, що
відповідає своїм розміром
LRMC
мінімальному рівню .
MC
досягає всієї можливої

p економії масштабу, як це
LRAC
π AC
могло б бути на ринку
досконалої конкуренції.
Однак, монопольна ціна
перевищує та .
D
MR
q
q1

Випадок 3 →
У цьому випадку рівень попиту

на продукцію монополіста
такий, що MR перетинає LRMC у
LRMC
точці, де .
MC
p За цих умов монополіст будує
завод, розмір якого відповідає
проведенню операцій праворуч
π LRAC від точки, де досягається
економія масштабу. Монополіст
AC діє у межах заводу, більшого,
ніж той, що відповідає .
D
MR
q
q1


ЗМІСТ 28
Нехай ціни на ресурси і технологія є однаковими, незважаючи на
кількість продавців на ринку. Це означає, що крива витрат однакова
як для монополії так і для фірм з досконалою конкуренцією.
Тривала монопольна рівновага
спостерігається у точці де .
Монопольна ціна pm , а обсяг
виробництва - .
LRMC
Монопольна фірма заробляє
pm Еm економічний прибуток,
πm показаний заштрихованою
pc LRAC площею.
Теж саме для конкурентної фірми.
Її рівновага буде досягатися за
умовами, коли з ціною попиту і
обсягом виробництва .
MR
D
qm qc
7. Монопольна і конкурентна рівновага 29


ЗМІСТ 30
1. Цінова стеля (price ceiling) Теорія розрізняє щонайменше три
інструменти регулювання монополій.
Цінова стеля має цікаві ефекти

впливу на поведінку монополій.
LRMC На конкурентному ринку цінова стеля
pm призводить до дефіциту, коли її рівень
нижче за ціну рівноваги. Так
MR s відбувається, наприклад, на ринку
оренди житла, коли контролюється
орендна плата.
D Цінова стеля () може

спрямувати монополію
MR до збільшення обсягів
q виробництва.
q1 q2 qc
дефіцит
8. Регулювання монополій 31
2. Ціноутворення за середніми витратами (pricing on
average costs) (випадок природної монополії).
pm
Комісії, які перевіряють
діяльність монополій,
LRAC m A LRAC обмежують ціни таким
pr рівнем, який дозволяє
покривати
LRMC бухгалтерські витрати і
pc альтернативні витрати
D на інвестований у фірму
капітал.
MR
q
qm qr qc
3. Система подвійних цін
(double-pricing system)
Дозволяє монополісту
продавати певним споживачам
продукт за більш високими
цінами.
Часто монополії у зв’язку з
регулюванням цін несуть
LRMC збитки.
ph Збитки можуть бути покриті за
+π рахунок того, що частці
AC споживачів товар продається
pl -π LRАC за більшою ціною.
Наприклад, підприємницькі
D структурі мають сплачувати за
MR електроенергію ціну , усі інші
-.
q1 qr q

ЗМІСТ 34
Податок на одиницю товару призводить до
зменшення обсягу виробництва монополії.
Ціна зростає. Якщо б галузь була
конкурентною, обсяг зменшився би більш
суттєво.
p m2 Причина цього полягає у
тому, що податок просуває
p m1 монополію уздовж кривої
граничної виручки, а не
p c2 кривої попиту. За тих же
LRAC=LRMC припущень монополія менш
T чутлива до субсидій, ніж
p c1 конкурентна фірма.
D
MR
q
q m2 q m1 q c2 q c1
9. Реакція монополій на податки і субсидії 35


ЗМІСТ 36
Цінова дискримінація (price discrimination)
– продаж стандартизованих товарів або послуг різним споживачам за
різними цінами. При цьому такі товари не можуть перепродаватися,
наприклад, медичні послуги, освітні послуги тощо.
Коли монополія встановлює

p1 різні ціни для кожного покупця,
має місце досконала цінова
p2 Виключається дискримінація (perfect price
з прибутку discrimination).
монополій
p3
Для кожного споживача
p4 D встановлюється така ціна, яку
він може сплатити:
q «Take it or leave it».

q1 q2 q3 q4 Це дискримінація І роду
10. Дискримінація цін 37

Блочне ціноутворення (block pricing)
Має місце за принципами хронології покупки або обсягів товарів,
що купуються.
Наприклад, крупні споживачі електричної енергії
ладні сплачувати менше, оскільки самі можуть її
виробляти, якщо ціна покупки буде досить високою.
p1 Теж саме стосується заможних споживачів,
оскільки в них є більші можливості
переключення на товари замінники.
p2
LRAC=LRMC Реалізувати цінову
дискримінацію І роду на
практиці вдається рідко.
D Частіше монополіст може
продавати продукцію певними
MR порціями тобто проводити
q цінову дискримінацію ІІ роду.
q1 q2

Цінова дискримінація ІІ роду
Правило проведення цінової дискримінації
ІІ роду сформулював Г. Штакельберг:
𝑀𝑅1=𝑝 2 , 𝑀𝑅=𝑝 3 , … , 𝑀𝑅𝑛=𝑀𝐶 .

p1 «Гранична виручка від
продажу будь-якої, крім
MC останньої, партії має
p2
p3 дорівнювати ціні наступної
p4 партії, а гранична виручка від
p5
продажу останньої партії -
D граничним витратам» тобто
MR1 MR2
q1 q2 q3 q4 q5 q

Цінова дискримінація ІIІ роду
Частіше зустрічається в реальній економіці, коли споживачі
певного блага розділені на групи, що розрізняються
еластичністю попиту за ціною.
У цьому випадку галузевий попит представляється не однією,
а декілька кривими попиту. Загальний прибуток від продажу
продукції на n сегментах ринку за різними цінами
𝜋=𝑝 1 𝑞1 +𝑝 2 𝑞 2 +…+ 𝑝𝑛 𝑞 𝑛 − 𝑇𝐶 ,
де pi, q i  відповідно ціна та обсяг продажу на i-му
сегменті ринку; .
Умовою її максимізації є наступна система рівнянь:
𝑀𝐶=𝑀𝑅 1=𝑀𝑅 2=…=𝑀𝑅 𝑛 .
Отже, на кожному з сегментів ринку треба встановити таку
ціну, щоб гранична виручка на усіх сегментах була однаковою
та дорівнювала граничним витратам загального випуску.

Резюме
● Фірма має монопольну силу, коли впливає на ціну товарів, що
продає. Така фірма є більш price maker.
● Досконала монополія – це наявність одного продавця товару,
який не має близьких замінників.
● Попит на продукцію монополістів має нахил донизу. Монополія
може встановлювати будь-які ціни, проте вона може продати
більше по нижчій ціні.
● MR зменшується швидше ніж ціна. Монопольна ціна вище, ніж
ціна конкурентної рівноваги.
● У тривалому періоді монополія розширюється до тих пір, коли
MR=LRMC. Відсутність для продавців можливості вільного входу у ринок
буде захищати монопольний економічний прибуток від падіння до нуля.
● Бар’єри входу включають ліцензування, патентування або копірайт,
контроль певного споживання або масштабів виробництва.
● Дискримінація цін є монопольною практикою встановлення різних цін на
одні й ті ж товари для підвищення прибутків. Вона є можливою для
товарів, які покупець не може перепродати.
41
The End
42
РОЗДІЛ 5.
РИНКОВІ
МОНОПОЛЬНО
Ю ВЛАДОЮ
10. Олігополія
Тема 10. Олігополія
1. Олігополія.
2. Дуополія.
3. Зламана крива попиту
4. Цінові війни дуополій.
5. Цінове лідерство.
6. Стратегії олігополій і теорія ігор.
7. Змови і картелі.
Тема 11. Монополістична конкуренція
ЗМІСТ 44
Природна олігополія (natural oligopoly)
− існує коли декілька фірм можуть

задовольняти ринкові потреби на рівні ,
менших ніж це могло б бути за умовами
багатьох фірм.
1. Олігополія 45
ЗМІСТ 46
Дуополія (duopoly) ринкова структура, у якій два захищених від входу
продавця є єдиними виробниками стандартизованого
продукту, що не має близьких замінників.
Класична модель дуополії була досліджена у 1838 році

французьким економістом А. Курно (Augustin Cournot).
Демонстрація рівноваги Курно здійснюється за

допомогою кривих реакції.
Криві реакції (reaction curves) - показують такий,
що максимізує прибуток, обсяг товарів, які
виробляються однією фірмою за даного обсягу
виробництва її суперника.
2. Дуополія 47
Крива реакції 1 - обсяг В як
qA функція обсягу А
Врешті-решт, фірми у своїх

q1 очікуваннях досягнуть рівноваги у
точці Е з обсягами qA*, qB*. Це і буде
q2 точка рівноваги Курно.
q3 E
q A* Крива реакції 2 - обсяг A як
функція обсягу B
qB
q1 q 2 q 3q B *
Рівновага Курно (приклад)
Для обох фірм ринковий попит: 𝑝=30 −𝑞 , 𝑀𝐶=0.

Скільки буде вироблятися в рівновазі
Курно?
Якою буде ринкова ціна?
Що станеться, якщо дві фірми вступають у
змову, щоб діяти разом як монополіст?
Порівняння цих двох випадків з
конкурентною рівновагою.
Для обох фірм ринковий попит: 𝑝=30 −𝑞 , 𝑀𝐶=0.
𝜋 1= 𝑃 ∙𝑞 1 − 𝐶 1=[ 30 − ( 𝑞1 +𝑞 2 ) ] ∙𝑞 1 − 0
Максимізація прибутку 𝜕𝜋1

першої фірми
=30 − 2𝑞 1 −𝑞 2=0
𝜕 𝑞1
Крива реакції 1 𝑞1 =15 −𝑞 2 / 2
𝜋 2= 𝑃 ∙𝑞 2 − 𝐶 2=[ 30 − ( 𝑞 1 +𝑞2 ) ] ∙ 𝑞 2 − 0
𝜕𝜋2
Максимізація прибутку =30 − 𝑞1 −2 𝑞2= 0
другої фірми 𝜕 𝑞2
Крива реакції 2 𝑞 2=15 −𝑞 1 / 2
𝑞1 =15 −𝑞 2 / 2 𝑞 2=15 −𝑞 1 / 2
Порівняємо з монополією, якщо обидві фірми будуть кооперуватися
𝑀𝑅=30− 2 𝑞𝑚 𝑀𝑅=𝑀𝐶 30 − 2𝑞 𝑚=0

𝑞𝑚 =15
Дві фірми будуть виробляти 15 од. по 7,5 од. кожна.

𝑝=30 −𝑞𝑚 =15.
q1
Крива реакції 1 − обсяг 2
30 як функція обсягу 1
Конкурентна
рівновага
15 ●
Рівновага Курно
10 ●
Крива реакції 2 − обсяг 1
7,5 ● як функція обсягу 2
Рівновага
кооперації
q2
7,5 10 15 30
Пізніше модель дуополії досліджував Джозеф Бертран -
pA Joseph Louis François Bertrand (1822-1900).
Вона ґрунтувалася на прийнятті
Крива реакції 1 - ціна В
як функція ціни А фірмами рішень щодо цін.
Якщо одна з фірм змінює ціни, інша –
реагує на це також зміною цін.
p1 В результаті фірми досягають
позиції, коли жодна не має стимулів
p2 E Крива реакції 2
порушувати цінову рівновагу.
pA* - ціна A як
функція ціни B
pB
P B* p2 p1
Рівновага Описує дуополію з нерівним розподілом ринкової влади.
Штакельберга Одна фірма − лідер (за ціною, за обсягом або й по тому й
іншому одночасно), а інша пристосовується.
Гейнрих фон Штакельберг (Heinrich

Freiherr von Stackelberg) народився у
1905 р. в с. Кудіново, під Москвою.
Батьки були вихідцями з Естонії. Згодом
сім’я мігрувала до Германії.
Вищу освіту отримав у Кельнському
університеті, де вивчав економічну
теорію. Докторський ступінь − 1930 р..
Рівновага Штакельберга
qA
Крива реакції 1 - обсяг В
як функція обсягу А
Точка перетину ліній реакції є
●1 рівновагою у моделі Курно, а
точка дотику лінії реакції
Ізопрофіта 1 послідовника з найнижчою
фірми А ізопрофітою лідера - є
рівновагою моделі
Штакельберга (точки 1 або 2).
2 Крива реакції 2 - обсяг

● A як функція обсягу B
Ізопрофіта
1 фірми В
qB
ЗМІСТ 56
Модель зламаної кривої попиту (The Kinked Demand Curve Model)
p, MC У моделі ламаної кривої попиту, кожна фірма

вважає, що коли вона підніме ціну, конкуренти не
D MC0 будуть слідувати такій поведінці, але, якщо вона
p знижує ціну, конкурент теж почнуть так робити.
Фірма вважає, що попит на її продукт має
A злам за поточною ціною і кількістю.
Над точкою злому, попит є відносно еластичним,
тому що ціни усіх інших фірми залишаються
B незмінними.
Нижче злому, попит відносно нееластичний,
оскільки ціни усіх інших фірм змінюються
відповідно до ціни даної фірми.
MR
Злам на кривій попиту означає, що MR
q розривається за поточним q (розрив АВ).
3. Зламана крива попиту 57

Коливання MC, які знаходяться в інтервалі розриву кривої MR
залишають обсяг, що максимізує прибуток, та ціни незмінними.
p,
MC
MC1
D Наприклад, якщо витрати збільшилися
p так, що крива МС зміщується вгору від
MC0 до МС1, ціна і кількість, що
максимізує прибуток, не змінюються.
MC0
A Передбачення щодо ламаної кривої
попиту не завжди коректні і фірми
можуть з'ясувати цей факт.
B
Якщо MC збільшуються достатньо,
всі фірми піднімають ціни й злам
зникає.
MR Фірма, яка засновує свої дії на
неправильних передбаченнях не
q максимізує прибуток.
3. Зламана крива попиту 58

ЗМІСТ 59
Цінова війна (price war)
− цикл послідовних зменшень ціни фірмами, що суперничають на
олігопольному ринку.
Війни тривають доки ціна не спадає до рівня середніх витрат. У рівновазі обидва
продавця призначають однакову ціну Р=АС=МС.
Загальний ринковий випуск є таким же, який мав би місце за умови досконалої
конкуренції.
Рівновага існує тоді, коли жодна фірма більше не може отримувати вигоди від
зниження цін, тобто коли ціна дорівнює середнім витратам, а економічні прибутки
дорівнюють нулю.
Зниження ціни нижче цього рівня приведе до збитків. При цьому кожна фірма
виходить із того, що якщо інші фірми не будуть міняти свою ціну, то й у неї відсутні
стимули до підвищення ціни.
Цінові війни, як правило, нетривалі. Олігополісти через деякий час вступають між
собою у співробітництво, щоб у перспективі уникнути війн і, отже, небажаних
впливів на прибуток.
4. Цінові війни дуополій 60

ЗМІСТ 61
Цінове лідерство Одна фірма на ринку (як правило, але не обов’язково
(price leadership) найбільша) діє як ціновий лідер. Вона встановлює ціни для
максимізації власного прибутку, у той час як інші − наслідують
їй.
● Домінантна фірма припускає, що інші фірми не будуть реагувати у

такий спосіб, що викличе зміну ціни.
● Послідовники припускають, що вони не здатні примусити лідера
змінити ціну.
● Вони обирають максимізацію прибутку за ціною , що її
встановлює домінуюча фірма.
● Подібна модель поведінки зветься частковою монополією (partial
monopoly).
5. Цінове лідерство 62
MCL
MC f
pL
pL
Dm
DL
MRL
q q
qL Qm qf
5. Цінове лідерство 63
ЗМІСТ 64
Поведінка фірм на олігопольному ринку – це як поведінка армій на
війні.
Конкуренція спонукає фірми до аналізу реакцій суперників на прийняті
рішення. Вони розробляють певні стратегії для того, щоб збільшити
долю ринку і прибуток.
Формальний інструмент для аналізу поведінки організацій з
конфліктуючими інтересами дає теорія ігор (game theory).
6. Стратегії олігополій і теорія ігор 65

Теорія ігор − досліджує проблеми прийняття рішення кількома учасниками
(реакції кількох взаємозалежних осіб, що приймають рішення)
Гра − будь-яка ситуація, що включає в себе чітко визначені правила і
результати, де останні залежать від стратегічних рішень гравців
Партія – це послідовність ходів, зроблених відповідно до правил гри, що й
приводять її до результату. Результатом гри є виграш або програш сторони, що
звичайно виражається в кількісній формі (дохід або прибуток).
Стратегія - повний план, що специфікує гру у будь-яких можливих обставинах.

Дилема ув'язнених
Двоє підозрюваних були заарештовані. У слідчого є недостатньо доказів для

винесення обвинувального вироку.
Відокремивши ув'язнених, він відвідує кожного з них і пропонує угоду:
1. якщо один свідчить проти іншого, а інший мовчить, зрадник отримує 3
місяці, а спільник, що мовчить, отримує повні 10 років;
2. якщо обидва мовчать, кожного буде засуджено лише до 1 року загального
режиму;
3. якщо кожен зраджує іншого, кожен отримує 3 роки позбавлення волі.
Кожен в'язень повинен прийняти рішення: зрадити друга або мовчати. Однак
жоден ув'язнений знає напевно, що інший ув'язнений зробить свій вибір. Так
що ця дилема − відповідь на питання: як діяти в'язням?

Альтернативи Феді
Зізнатися Не зізнаватися
Зізнатися Вася − 3 роки Вася − 1 роки

Федя − 3 роки Федя − 4 роки
Альтернативи
Васі
Не Вася − 4 роки Вася − 2 роки

зізнаватися Федя − 1 роки Федя − 2 роки

У дилемі ув'язнених зрада строго

домінує над співпрацею, тому єдина
можлива рівновага - зрада обох
учасників. Не є важливим, що зробить
інший гравець, кожен виграє більше,
якщо зрадить. Оскільки в будь-якій
ситуації зрадити вигідніше, ніж
співпрацювати, всі раціональні гравці
виберуть зраду.

Поводячи себе окремо раціонально,

учасники приходять разом до
нераціонального рішення: якщо
обидва зрадять, вони отримають в сумі
менший виграш, ніж якби
співпрацювали (єдина рівновага в цій
грі не веде до Парето-оптимального
рішення). В цьому і полягає дилема.

У повторюваної проблеми укладеного

гра відбувається періодично, і кожен
гравець може «покарати» іншого за
попередню неспівпрацю. У такій грі
співпраця може стати рівновагою, а
стимул зрадити може переважуватися
загрозою покарання (з ростом числа
ітерацій рівновага Неша прагне до
Парето-оптимуму).

Це функція, що виражає переваги особи, що приймає
Критерій рішення, і визначає правило, за яким вибирається
прийняття рішень прийнятний або оптимальний варіант рішення.
Сучасною економічною наукою розроблено близько 20 класичних

критеріїв вибору рішень. Їх можна поділити на дві групи:
1. критерії вибору за умов невизначеності – коли немає певної достовірної
інформації щодо імовірності впливу факторів макро- та
мікросередовища на систему та виникнення кожного з її можливих
станів;
2. критерії вибору за умов ризику – коли особа, що приймає рішення може
дати певну об’єктивну або суб’єктивну оцінку кожного зі станів
системи, або імовірності їх виникнення.

Якщо ступінь невизначеності занадто висока, то ОПР воліє не робити
припущень щодо ймовірностей різних зовнішніх умов, тобто ця особа
може або не враховувати ймовірності, або розглядати їх як рівні, що
практично одне і те ж.
Якщо застосовується даний підхід, то для оцінки передбачуваних стратегій є

чотири критерію рішення:
1) критерій рішення Вальда, званий також Максиміна;
2) альфа-критерій рішення Гурвіца;
3) критерій рішень Севіджа (відмови від минимакса);
4) критерій рішень Лапласа, званий також критерієм рішення Байеса.
Завдання для ОПР полягає у виборі конкретного критерію, що найбільше пасує
вирішенню завдання. Крім того, мають враховуватися темперамент і погляди
керівництва фірми (оптимістичні або песимістичні, консервативні або
прогресивні).

• Критерій Вальда
П …
Р
…
…
… … … …
…
Для кожного контрольованого фактора Pi (рядка) знаходиться мінімальний фактор,

внаслідок чого визначається набір значень показника ефективності min e(P1, П), min
e(P2, П),..., min е(Рт, П). Серед них обирають керований фактор Рr, за якого
забезпечується максимальне значення Е(Р,П).
Таким чином, критерій гарантованого результату Вальда забезпечує максимізацію
мінімального виграшу або, що те саме, мінімізацію максимальних втрат.

В якості прикладу візьмемо матрицю рішень
П1 П2 П3 П4 min ei
Р1 6 -2 8 4 -2
Р2 8 7 -2 -5 -5
Р3 12 5 -1 4 -1
Р4 -3 3 6 6 -3
Р5 7 -1 7 -3 -3

• Критерій оптимізму
Використовуючи цей критерій, що має також назву критерію максимаксу,

ОПР орієнтується на те, що умови функціонування системи, яка
розглядається, будуть для нього найбільш сприятливими.
Внаслідок, оптимальним розв'язком вважається стратегія, що призводить до
одержання найбільшого в платіжній матриці значення ефекту .
Цей критерій доцільно застосовувати в тих випадках, коли є принципова
можливість вплинути на функції протилежної сторони.
Вибір керованих факторів здійснюється таким чином, щоб забезпечити
максимум впливу. В цьому разі критерій оптимізму записується у вигляді
6. Стратегії олігополій і теорія ігор. 76

В якості прикладу візьмемо матрицю рішень
П1 П2 П3 П4 max ei
Р1 6 -2 8 4 8
Р2 8 7 -2 -5 8
Р3 12 5 -1 4 12
Р4 -3 3 6 6 6
Р5 7 -1 7 -3 7

ЗМІСТ 78
Картель (cartel) – група фірм, які діють разом для координації рішень щодо
обсягів виробництва і цін так, якби вони були єдиною
монополією.
Уявимо, що є декілька
MC MC виробників (n) певного
сертифікованого продукту і
AC кожна фірма посідає рівну
частку ринку (1/ n).
pm
π
p pc
D
MR q
q
Q m Qc q m qc
7. Змови і картелі 79
Резюме
● Олігопольні ринки мають декілька продавців, вхід нових

учасників утруднений або неможливий. Продукт може бути
стандартизованим, чи диференційованим. Фірми у таких
умовах, відчувають залежність від конкурентів.
● Ефект економії масштабу має прояв у можливості для

декількох фірм обслуговувати ринок в цілому за нижчих
середніх витратах порівняно з більшою кількістю невеликих
фірм.
● Рівновага на олігопольному ринку залежить від суджень, що
робляться фірмами відносно того, якою буде реакція їх
суперників на зміни у цінах та обсягах виробництва.
80
Резюме
● Для аналізу суперництва олігополії застосовують теорію

ігор. Платіжна матриця демонструє наслідки будь-якої стратегії
змін для кожної можливої реакції суперників. Стратегія
максиміну є одним з засобів зменшення можливих втрат.
● Олігопольні фірми мають стимули до змови з метою уникнення
небажаних ефектів цінової війни. Картель є групою фірм, які
діють разом для координації обсягів виробництва й цін так, якби
це була одна монопольна фірма.
81
The END
Розділ 5. Ринкові структури з монопольною владою
11. Монополістична конкуренція

1. Монополістична конкуренція.
2. Нетривала рівновага фірм в умовах монополістичної конкуренції.
3. Тривала рівновага фірм в умовах монополістичної конкуренції.
4. Порівняння з конкурентною рівновагою.
5. Монополістична конкуренція і добробут суспільства.
.6. Економіка реклами
7. Приклад
Тема 12. Структура ринку та ефективність
ЗМІСТ 84
Досконала конкуренція і чиста монополія – два полюси ринкового
стану. Проміжна структура ринку, яка водночас не є досконало
конкурентною і не контролюється однією фірмою − монополістична
конкуренція.
Недосконала конкуренція (imperfect competition)
існує на ринку коли більш ніж один продавець змагається за

ринок з іншими продавцями, кожен з котрих має деякий
контроль над цінами.
Можливість контролю над цінами є тому, що продавці пропонують не
стандартизований, певною мірою, унікальний товар.
Відмінності товару роблять кожну пропозицію особливою. Це
створює для кожного продавця монопольну силу.
1. Монополістична конкуренція 85
Диференціація продукту
• Диференціація продукту означає, що продукти не є однаковими.

Отже фірми-виробники здійснюють "міні-монополію" через
відмінності свого продукту.
• Фірми більше конкурують через диференціацію продуктів, ніж
за допомогою цін.
• Нові фірми виробляють близькі замінники, а не ідентичні або
стандартизовані продукти.
The four distinguishing characteristics of monopolistic competition
are:
1. Many sellers.
2. Differentiated products.
3. Multiple dimensions of competition.
4. Easy entry of new firms in the long run.
1. Коли є багато продавців, вони не враховують реакції суперників.
Важко організувати змову.
Фірми діють самостійно.
2. Чисельність продавців надає ринку конкурентного аспекту.

Диференціація продукції - монополістичного аспекту.
3. Диференціація існує, якщо реклама переконує у тому покупців.
Фірми продовжать рекламу, якщо граничні переваги реклами перевищують
граничні витрати.
4.Сфери конкуренції:
• диференціація продукту,
• якість,
• конкурентна реклама,
• сервісні послуги та дистрибуція.
Монополістична конкуренція (monopolistic competition)
існує на ринку, коли багато продавців продають

диференційований продукт і є можливим вхід на ринок
інших продавців.
Товарна група (product group)
представляє декілька схожих (близьких) але не однакових
товарів, що обслуговують одну потребу споживачів.
Продавці у кожній товарній групі можуть розглядатися як
конкуруючі фірми у галузі.
7. Приклад
ЗМІСТ 90
MC Максимум прибутку
монополістичного конкурента в
p* короткостроковому періоді
AC встановлюється на рівні, де
π
AC MR=MC.
D Розмір прибутку – це виділена
площа на графіку, яка, по суті
відображає, що
MR
q
q1
2. Нетривала рівновага монополістичної конкуренції 91

7. Приклад
ЗМІСТ 92
У тривалому періоді входження нових фірм спричиняє
зменшення попиту однієї фірми з D1 до D2.
Рівновага буде в точці

LRMC
p1 1
π
LRAC
2 При цьому (точка 2), економічний
p2 D1 прибуток дорівнює нулю.
AC
D2
MR2 MR1
q2 q1 q
3. Тривала рівновага монополістичної конкуренції 93

Попит на продукцію монополістичного конкурента відображається функцією ,
а витрати – .
Яких змін слід очікувати у тривалому періоді?
1. Визначимо обсяг та ціну за

LRMC висхідних умов:
p 1
𝑀𝐶 = 𝑀𝑅
LRAC 𝑀𝐶 =20+ 2𝑞 𝑀𝑅=120 − 2𝑞
AC
D1 20 + 2 𝑞=120 − 2 𝑞
4 𝑞=100 𝑞=25 од .
MR1 .
q q

В точці 2 однаковий нахил функцій попиту D2 та середніх витрат (АС).
Нахил функції попиту –1,
Функція середніх витрат
LRMC Нахил функції середніх витрат визначається як

похідна (АС')
p1 1 𝜕 𝐴𝐶 50
=− 2 +1
LRAC 𝜕𝑞 𝑞
p2 2
• Отже
AC D1
од. грн.
D2
MR2 MR1 Проти од.
q2 q1 q
грн.

7. Приклад
ЗМІСТ 96
За умовами досконалої конкуренції економічний прибуток для кожної
індивідуальної фірми спадає до 0 тому, що .
За умовами монополістичної конкуренції

економічний прибуток спадає до 0 раніше
LRAC ніж ціна досягне рівня, який дозволяє
фірмі покривати свої граничні витрати.
pmc B Різниця між qc, що відповідає і тим, що

A Dc
виробляється монополістичною
pc конкурентною фірмою у тривалому
періоді () називається надлишковою
потужністю (excess capacity). Фактично
– це витрати на різноманітність
D mc продуктів.
q mc qc q
4. Порівняння з конкурентною рівновагою 97

Нецінова конкуренція
Якщо монопольний конкурент хоче збільшити обсяг, він має зменшити ціну. Це
буде означати переміщення уздовж кривої попиту.
Будь-яка дія фірми, що спрямована на підвищення попиту, крім зменшення
ціни, називається неціновою конкуренцією.
Приклади включають в себе краще обслуговування, гарантії якості,
безкоштовна доставка додому, більш привабливу упаковку тощо.
Нецінова конкуренція є ще однією причиною того, що монополістичні
конкуренти заробляють нульовий економічний прибуток у довгостроковому
періоді.
Нецінова конкуренція підвищує витрати фірм. Вони повинні платити за
рекламу, за гарантії якості, за кращу підготовку персоналу і т.д..
Витрати мають бути включені до АС кожної фірми, зрушуючи їх вгору.

Довгострокова рівновага на монопольно Довгострокова рівновага на
конкурентному ринку конкурентному ринку
p p
LRM LRM
C LRAC C LRAC
●
D=AP
D=AP
q q
q2 q1 q1
Дві позиції відрізняються. (1) Конкурентна фірма виробляє на рівні ефективного

масштабу, де середні витрати мінімальні. (2) Монопольно конкурентна фірма не досягає
повної економії масштабу. За умов досконалої конкуренції p=MC, а при монополістичній
конкуренції – p>MC.

7. Приклад
ЗМІСТ 100
Монополістична конкуренція і добробут суспільства
1. Одним із джерел неефективності є перевищення ціною

граничних витрат. Це передбачає безповоротні втрати
суспільства.
2. Цей тип ринкової структури характеризується великою
кількістю фірм, тому в ній дуже ускладнене державне
регулювання.
3. Крім того, примушення фірм до встановлення змусить їх
піти з бізнесу.
5. Монополістична конкуренція і добробут суспільства 101

Зовнішні ефекти (externalities), пов'язані зі входом у галузь
1. Екстерналії, пов’язані з диференціацією продукту, виникають тому, що

нові фірми фактично пропонують споживачу отримати споживчий
надлишок від введення нового продукту. (+)
2. Негативні екстерналії з'являються тому, що разом зі входом нових
фірми, інші фірми втрачають частину споживачів і прибуток. (‒)
3. Залежно від того, які з екстерналіїв впливають більше, монопольно
конкурентний ринок може представляти на ринок занадто малий або
занадто великий обсяг продуктів.
5. Монополістична конкуренція і добробут суспільства 102

7. Приклад
ЗМІСТ 103
The case for advertising
Information and efficiency

– Provides information that helps consumers make rational
choices
Competition
– Advertising promotes competition, and diminish monopoly power
Communication support
– Advertising supports national communication:
commercial radio and television, newspapers and magazine are
financed wholly or partly by advertising
6. The economics of advertising 104

The case against advertising
Persuasion and wastage

– Advertising tend be misleading, and often confuse consumers
with too much information
Concentration
– Extensive advertising creates financial barriers to entry and
promote the growth of monopoly
Media bias

Diamond Paradox
1) споживач визначає цінність товару для себе ()

2) споживач вибирає, чи йти до цього магазину: це підвищує вартість
пошуку (вартість проїзду). Споживач купить, якщо але , оскільки, як
тільки споживач увійде до магазину, він бачить ціну.
3) фірма обирає свою ціну ()
4) споживач вибирає, чи придбати товар (витрати на пошук зараз є
незворотними витратами)
Парадокс діамантів: споживач ніколи не буде ходити до магазину, тому що
через незворотні витрати ціна завжди перевищує цінність.

Бренд
На багатьох ринках існують два типи фірм …

… такі, що продають продукти широко відомих торгових марок, у той час як
інші продають непатентовані замінники.
Критики брендів стверджують, що вони провокують споживачів сприймати
відмінності, яких насправді не існує.
Економісти захищають торгові марки, як корисний спосіб гарантувати, що
товари мають високу якість.
Торгові марки надають споживачам інформацію про якість, коли про рівень
якості важко судити заздалегідь, до здійснення покупки.
Фірмові знаки дають фірмам стимул для підтримки високої якості, тому що
фірми мають фінансовий інтерес у збереженні репутації їхніх брендів.

AR and MR are average and
marginal revenue when the firm p
doesn’t advertise.
The firm produces q0 and receives a
price p0.
Its total profit π0 is given by the
yellow-shaded rectangle. AC1 MC
p1
If the firm advertises, its D and MR
curves shift to the right. 1
Average cost rises (to AC1) but AC0
D1
marginal cost remains the same. p0
The firm now produces q1 (where 0
MR1 = MC) and receives a price p1. MR1
Its total profit, π1, is now larger.
D0
MR0
q0 q1 q

The price P and advertising expenditure A to maximize profit, is given by:
𝜋=𝑝𝑞 −𝑇𝐶 − 𝐴
Advertising leads to increased output.
But increased output in turn means increased production costs, and this
must be taken into account when comparing the costs and benefits of an
extra dollar of advertising.
The firm should advertise up to the point that

A Rule of Thumb for Advertising
First, rewrite equation of as follows:

Δ𝑞
( 𝑝 − 𝑀𝐶 ) ∙ =1
Δ𝐴
Now multiply both sides of this equation by - the advertising-to-sales ratio.
● advertising-to-sales ratio - firm’s advertising expenditures to its sales.
𝑝− 𝑀𝐶 𝐴 𝛥 𝑞
𝑝
∙ (=
𝑞 𝛥 𝐴 𝑝𝑞
𝐴
)
● advertising elasticity of demand - percentage change in quantity
demanded resulting from a 1-percent increase in advertising expenditures.

Advertising elasticity of demand
% 𝑐h𝑎𝑛𝑔𝑒𝑖𝑛𝑞𝑢𝑎𝑙𝑖𝑡𝑦 𝑑𝑒𝑚𝑎𝑛𝑑𝑒𝑑 ∆ 𝑞/𝑞

𝐸 𝐴= = .
% 𝑐h𝑎𝑛𝑔𝑒𝑖𝑛 𝑠𝑝𝑒𝑛𝑑𝑖𝑛𝑔 𝑜𝑛𝑎𝑑𝑣𝑒𝑟𝑡𝑖𝑠𝑖𝑛𝑔 ∆ 𝐴/ 𝐴
Advertising-to-sales ratio
𝐴 𝐸𝐴
=−
𝑝𝑞 𝐸𝑝

Advertising elasticity of demand
Фірма, що виробляє вендінгові автомати починає нову рекламну кампанію.

В даний час, вона продає безалкогольні напої по $1,50 за пляшку, і за цією ціною,
клієнти купують 2000 пляшок на тиждень. Спочатку, фірма витрачала на рекламу
$400 на тиждень. Через місяць, після збільшення витрат до $500 на тиждень, за
тією ж ціною безалкогольних напоїв, продажі збільшилися до 3000 пляшок на
тиждень.
Еластичність попиту по витратах на рекламу демонструє, як реагує ринок

на зміни у витратах на рекламу.
∆ 𝑞/𝑞 ( 3000 −2000 ) /2000

𝐸 𝐴= = =2 , 0.
∆ 𝐴/ 𝐴 (500 − 400)/ 400
Можна зробити висновок, що збільшення на 10% витрат на рекламу
підвищує попит на 20%.

7. Приклад
ЗМІСТ 113
Попит на продукцію монополістичного конкурента відображається функцією
.
𝑝=220 −4 𝑞
2
загальні витрати - 𝑇𝐶=450+ 40 𝑞+ 0 , 5 𝑞
Зміна числа конкурентів у галузі пересуває криву попиту на продукцію фірми
без зміни її нахилу. На скільки скоротиться випуск даної фірми в стані тривалої
рівноваги в порівнянні з поточним моментом?
Рішення Ціна у вихідних умовах виводиться з рівності :

220 − 8 𝑞=40 +𝑞 →𝑞=20 ; 𝑝=140.
У тривалому періоді лінія галузевого попиту стане дотичною до кривої середніх
витрат (АС=Р) і збережеться рівність MR=MC. Із системи цих двох рівнянь
визначаються ціна тривалого періоду (позначимо через x вільний член у рівнянні
попиту) і випуск:
𝑥=130 ; 𝑝=90 ; 𝑞=10.
7. Приклад 1 114
.
𝑞=55 − 0 , 25 𝑝
2
Нехай фірма планує рекламну кампанію, що вимагає додаткових витрат.
𝐴=250.
Очікується, що попит становитиме 𝑞=80 − 0 , 15 𝑝
Чи доцільно проводити рекламну кампанію? 𝑝=533 ,3 − 6 , 7 𝑞
Рішення Нові загальні витрати фірми
2
𝑇 𝐶1 =450 + 40𝑞 +0 ,25 𝑞 +250
Функція середніх витрат
450 250 700
𝐴 𝐶 1= + 40+ 0 , 25 𝑞+ = + 40+0 ,25 𝑞 .
𝑞 𝑞 𝑞
Тривала рівновага встановиться на рівні 𝐿𝑅𝐴𝐶 1=𝑝1
.
𝑞=55 − 0 , 25 𝑝
2
𝐴=250.
Рішення Тривала рівновага встановиться на рівні 𝐿𝑅𝐴𝐶 1=𝑝1
або там, де нахил функції нового попиту дорівнює нахилу нової функції
тривалих середніх витрат
𝜕 𝐴𝐶1 700 700 700

=− 2 +0 , 25− 2 +0 , 25=− 6 , 7 2 =6 , 95
𝜕𝑞 𝑞 𝑞 𝑞
𝑞1 =10 ; 𝑝 1=133
.
𝑞=55 − 0 , 25 𝑝
2
𝐴=250.
Рішення Прибуток:
- до проведення рекламної кампанії
2
𝜋 0=𝑝0 ∙𝑞0 −450−40𝑞−0,25𝑞 =¿130∙10−450−40∙10−0,25∙100=200
- після проведення рекламної кампанії
2
𝜋 1=𝑝1 ∙𝑞1 −450−40𝑞−0,25𝑞 −250=¿133∙10−450−40∙10−0,25∙100−250=205
The End
РОЗДІЛ 5.
РИНКОВІ
МОНОПОЛЬНО
Мікроекономі
Ю ВЛАДОЮ ка
12. Структура ринку і
ефективність
Тема 12. Структура ринку і ефективність
1. Поняття структури ринку

2. Монопольна сила та її діагностика.
3. Ринки змагання.
4. Ринки з досконалою конкуренцією і ефективність.
5. Граничні стани ефективності.
6. Технологічний розвиток
7. Роль структури ринку
8. Позитивні наслідки монополії.
9. Економічна ефективність
Розділ 6. Ринки ресурсів
ЗМІСТ 120
Структура ринку визначає його характеристики в термінах:
кількості фірм у галузі;

характеру представленого на ринку продукту;
ступеню монопольної влади, що має кожна фірма;
сили, з якою фірми можуть впливати на ціну;
рівня прибутку;
поведінки компаній − стратегій ціноутворення, нецінової
конкуренції, масштабів виробництва;
бар'єрів входу;
впливу на ефективність.
1. Поняття структури ринку 121

Структура ринку
Perfect Pure
Competition Monopoly
Монопольна сила

Структура ринку
Perfect Pure
Competition Monopoly
Monopolistic Competition Oligopoly Duopoly Monopoly
Чим далі праворуч на шкалі, тим більшою є монопольна

влада фірм.


ЗМІСТ 124
Монополія знаходить своє вираження у цінах, що
перевищують граничні і середні витрати виробництва.
У зв’язку з цим, у 1930 році Абба П. Лернер

запропонував
індекс монопольної сили (Lerner’s index of
monopoly power)
M
 p  MC 
. Коли на ринку присутня
p монопольна сила .
На практиці частіше використовують
показник
M
 p  ac  q
.
pq
2. Монопольна сила та її діагностика 125

Більш поширеним методом − відношення концентрації
вимірювання монопольної сили є (concentration ratio)
Відношення концентрації в окремих галузях
Відношення концентрації
Галузь N
4 найбільші фірми 8 найбільших фірм
Цигарки 8 81% 100%

Первинна мідь 8 87% 100%
Двигуни для літаків 226 74% 86%
Чоловічий одяг 619 21% 32%
Молоко 1516 18% 28%

𝐻𝐻𝐼=∑ ( 𝑆𝑖 )
Індекс Герфіндаля-Хіршмана: 2
(Herfindahl-Hirschman Index)
– питома вага кожної фірми, що присутня на ринку.
Припустимо, фірма контролює 27% галузевого обсягу продаж. Інші

великі фірми цієї галузі реалізують відповідно 10% ,7% та 6% ринку.
Індекс Герфіндаля-Хіршмана:
HHI  S12  S 22  S32  S 42  914  1800
У США високо монополізованою вважається галузь, де . Цей індекс широко

використовується у антимонопольній політиці.

Чотирифірмові концентраційні коефіцієнти (4CR) та індекси
Герфіндаля-Хіршмана (HHI) для вибраних виробничих фірм США
Кількість 4CR HHI

Скляна тара 23 87,1 2506,6
Магнітні та оптичні носії пам'яті 121 84,7 2904,6
Легкі вантажівки та спеціальні автомобілі 66 84,3 2679,5
Крупа для сніданку 35 80,4 2425,5
Первинний алюміній 34 76,7 2250,3
Лампи та деталі електричних ламп 69 75,4 2258,3
Корм для собак і котів 199 71 2325,1
Лід 352 63,6 1803,1
Торгові автомати 86 45,4 733,8
Цемент 148 40,8 609,9
Занавіски та драперувальні тканини 1518 13,6 84,9
Металеві вироби 3423 10,4 52,4

Індекс Ротшильда ( Rothschild Index )
- вимірює еластичність попиту на продукт галузі щодо еластичності

попиту на продукт фірми. З його допомогою визначається чутливість ціни
продуктової групи, як цілого щодо обсягу попиту одиничної фірми при
зміні її ціни. Він визначається наступним чином:
𝐸𝑖
𝑅=
𝐸𝑚
де , - еластичність попиту на всі продукти ринку;
- еластичність попиту на продукт індивідуальної фірми.
Індекс Ротшильда має показники від 1 до 0. Коли галузь

складається з великої кількості фірм, кожна з яких виробляє
один продукт, індекс Ротшильда буде прагнути до нуля.


ЗМІСТ 130
Ринки змагання (Contestable Markets)
Автори теорії: William J. Baumol, John Panzar and Robert Willig. Вона
доповнює теорію структури ринку, оскільки допомагає зрозуміти
деякі види поведінки фірм.
Ключові характеристики:
на поведінку фірм впливає загроза входу нових конкурентів;

у галузі немає бар'єрів входу, як і витрат виходу;
фірми можуть навмисно обмежувати прибуток, щоб перешкоджати входу нових
конкурентів (entry limit pricing);
фірми можуть створювати штучні бар'єри входу і т. і.
3. Ринки змагання 131

Найбільш сильним стимулом для фірм у використанні їх
монопольної сили є загроза входу конкурентів.
У зв’язку з цим і виникає феномен ринків змагання (contestable

markets) – ринків, де вхід вільний, а вихід не потребує жодних
витрат.
Фірми, які швидко входять до ринку, коли можуть заробити
економічний прибуток, звуться фірмами, що проникають у
прибуткові галузі (interloper firms).
Interloper - той, хто втручається у чужі справи

Фірми на ринках змагання:
Часто мають надлишкові потужності, щоб за наявності загрози входу

конкурентів наситити ринок та понизити ціну.
Проводять агресивну маркетингову та брендінгову (branding)
політику для того, щоб “зв'язати” ринок.
Мають потенціал для хижого або руйнівного ціноутворення.
Знаходять шляхи для зменшення витрат й підвищення ефективності,

щоб отримати конкурентні переваги.

Фірми можуть слідувати тактикам:
‘Hit and Run’ – увійти до галузі, отримати прибуток

та швидко вийти (можливо через відсутність
бар'єрів входу й виходу)
Cream-skimming – визначити частину ринку з

високим рівнем доданої вартості та експлуатувати
цю частину


ЗМІСТ 135
Ефективність нормативний критерій для визначення
(efficiency) ступеню використання ресурсів.
Ефективність досягається, коли протягом

даного періоду ресурси використовуються
так, що неможливо підвищити добробут
однієї людини, не зменшуючи добробут іншої.
Це є критерій Парето
(Vilfredo Pareto 1848-1923).
4. Ринки з досконалою конкуренцією і ефективність 136

p
MC
Ефективний стан ринку у точці Е,

p1 E коли
AC2
За умов недосконалого управління
компанією, можлива ситуація, яку
Харві Лейбенстайн назвав х-
неефективність
(х-inefficiency).
AC1 MB
Через вади управління крива
середніх витрат фірми лежить вище
оптимальної (або мінімальної)
кривої середніх витрат, що можливі
у даній галузі.
q1 q
4. Ринки з досконалою конкуренцією і ефективність 137


4. Досягнення ефективності. Ринки з досконалою конкуренцією і ефективність.
ЗМІСТ 138
Ефективність означає взаємовигідний обмін між особами.
Ефективність досягається, коли продаж здійснюється у точці, де граничні витрати
дорівнюють граничній вигоді (marginal benefit - MB) споживача.
У цій точці (Е) неможливим є

MC додатковий виграш від продажу.
Відхилення від точки призводить до
p1 втрат одного чи іншого учасника
E обміну.
p* Для будь-якого товару граничний
стан ефективності (marginal
MB position of efficiency) –
q
q1 q*
5. Граничні стани ефективності 139


ЗМІСТ 140
Технологічний прогрес є 3-ступеневим процесом, який пересуває криву
виробничих можливостей назовні, дозволяючи виробляти більше товарів і
послуг:
1. Винахід − відкриття продукту (чи
процесу) і доказ того, що він буде
працювати
2. Інновації − перше успішне комерційне
впровадження нового продукту, нового
методу, або створення нової форми
комерційного підприємства.
3. Дифузія - поширення інновацій за допомогою

імітації або копіювання.
6. Технологічний розвиток 141

Витрати на дослідження і розробки (R&D) включають прямі витрати
бізнесу на винаходи, інновації та дифузію. Уряд також бере участь в
R&D.
Визначення оптимальної кількості R&D здійснюється на основі
порівняння граничної вигоди і граничних витрат. Оптимальні
витрати R&D мають місце, коли вартість залучення фондів дорівнює
очікуваній прибутковості.
Багато проектів можуть бути доступними, але не приймаються, тому

що гранична вигода менше граничних витрат. Часто досить важко
визначити витрати R&D, оскільки оцінка майбутніх переваг має
високий ступінь невизначеності в той час як обсяг витрат можна
розрахувати зі високою достовірністю.
6. Технологічний розвиток 142


ЗМІСТ 143
1. Досконала конкуренція
Невеликі розміри конкурентних фірм і те, що вони в

довгостроковій перспективі заробляють нульовий
економічний прибуток, ставлять під сумнів, що такі
виробники можуть фінансувати істотні програми R&D.
Компанії в цій структурі ринку не витрачатимуть значні суми
на R&D. Тим не менш, конкурентні фірми можуть
накопичувати свої ресурси для технологічного розвитку.
7. Роль структури ринку 144

2. Монополістична конкуренція
Фірми мають сильні стимули до участі в розробці

продукту: їх прибуток залежить від ступеня диференціації
продукції тобто від того, наскільки вони виділяються з
великої кількості конкурентів.
Втім, більшість фірм залишаються невеликими, що
обмежує їх здатність забезпечити належне фінансування
R&D і будь-який економічний прибуток, як правило, має
місце тимчасово. Таким чином, на подібних ринках
витрати на R&D обмежені.

3. Олігополія
Чисельні характеристики ринку олігополії сприяють

технічним досягненням, в тому числі: великий розмір
фірм, поточні економічні вигоди, існування бар'єрів для
входу і значний обсяг продаж.
Компаній в олігополії здійснюють найбільшу кількість
R&D серед чотирьох різних структур ринку.

4. Досконала монополія
У монополії немає достатніх стимулів до участі в R&D,

оскільки прибуток захищений абсолютними бар'єрами
входу.
Єдиний аргумент на користь R&D − зменшення ризику
створення нового продукту чи процесу, які можуть
зруйнувати монополію.


ЗМІСТ 148
1. Економія масштабу
Велика фірма може виробляти товари за нижчих АС, ніж

мала. Через виграш економії масштабу великі фірми
розширюють можливості виробництва.
Монополії, що спеціалізуються на виробництві

різноманітних товарів мають більші переваги, ніж менші
фірми, що виробляють однорідну продукцію.
8. Позитивні наслідки монополії 149

2. Технології та інновації
Монополії сприяють R&D, оскільки вони:
(1)захищені від тиску конкуренції;
(2)мають достатньо коштів для проведення витратних R&D та дослідно-
конструкторських розробок.
Монополісти викликають ланцюгові ефекти в усій галузі, змушуючи
інших виробників застосовувати нові технології та розробки.
3. Стимули до підприємництва
Високі прибутки монополістів є вагомими стимулами до
підприємницької діяльності. Чим вище прибуток, тим завзятіше буде
працювати підприємець, мріючи одного дня створити власну
монополію.
8. Позитивні наслідки монополії 150


4. Досягнення ефективності. Ринки з досконалою конкуренцією і ефективність.
ЗМІСТ 151
Ефективність вимагає повної зайнятості наявних
ресурсів і повного виробництва.
1. Повна зайнятість ресурсів − всі наявні ресурси мають

бути використані.
2. Повний цикл виробництва означає, що зайняті ресурси
забезпечують максимальне задоволення наших
матеріальних потреб, він передбачає два види
ефективності:
• ефективність розподілу,
• виробничу ефективність.
9. Економічна ефективність 152

1. Ефективність розподілу (Allocative efficiency ) означає, що ресурси
використовуються для виробництва комбінації товарів і послуг,
найбільш затребуваних суспільством.
Наприклад, виробництво комп'ютерів з текстовими процесорами,
а не виробництво механічних друкарських машинок.
2. Виробнича ефективність (Productive efficiency ) означає, що для

виробництва необхідних товарів і послуг використовуються
найменш витратні або найбільш продуктивні технології.
Повна ефективність − отримання необхідного обсягу потрібних

товарів у найменш витратний спосіб.

Досконала конкуренція:
Ефективність виробництва має місце там, де ціна = ; на даному етапі компанії

повинні використовувати найменш витратні технології або вони не виживуть.
За умови досконалої конкуренції такого результату буде досягнуто, оскільки ціна

рівноваги конкурентної фірми буде дорівнювати .
Ефективність розподілу ресурсів буде там, де , оскільки ціна − суспільний
вимірник відносної цінності продукту або граничної вигоди. виробництва
продукту вимірює відносну цінність інших товарів, на виробництво яких можна
було б спрямувати ресурси, задіяні для виробництва додаткової одиниці .
За досконалої конкуренції, цей результат буде досягнуто. Коректування відбудеться

автоматично, коли змінюються попиту чи пропозиції ресурсів або технології.
Нерівновага викликає розширення або стиснення промисловості, поки нової
рівноваги при не буде досягнуто.

Ринки з монопольною владою
Ціна фірм, що працюють на такому ринку, буде перевищувати , фірми

виробляють на рівні та можуть встановлювати ціну, яку споживачі
заплатять за даний обсяг товарів.
Ефективність розподілу ресурсів не досягається, тому що ціна (те, що продукт
коштує для споживачів) перевищує граничні витрати (альтернативні витрати,
пов'язані з товаром).
В ідеалі, виробництво має розширитися до рівня, коли , але це буде
відбуватися лише за досконало конкурентних умов, де .
Виробнича ефективність не досягається, тому що обсяг виробництва фірм
менше, ніж обсяг, за якого мінімальні.

Ефект масштабу (природна монополія) може в деяких галузях зробити

монополію більш ефективною ринковою моделлю.
X-неефективність, що має місце за відсутності загрози входу та суперництва,
може з'явитися у монополії, оскільки немає конкурентного тиску, щоб
виробляти за мінімально можливою ціною.
Ренто-орієнтована поведінка часто має місце, оскільки монополії прагнуть
придбати або підтримувати надані державою монопольні привілеї. Така
поведінка може спричинити істотні витрати (лобіювання, юридичні послуги,
соціальна реклама відносин і т.д.), які є неефективними.

Є кілька варіантів політики, коли монополія створює істотну

економічну неефективність:
1. Може бути використано антимонопольне законодавство, коли
неефективність монополії є тривалою.
2. У випадку природної монополії суспільство може використати
регулювання цін та операцій.
3. Якщо монополія виявляється нетривалою у зв'язку із зміною
умов або технологій, суспільство може просто проігнорувати її.

Ефективність розподілу ресурсів поліпшується, коли технічний
прогрес забезпечує новий продукт, що збільшує корисність, яку
споживачі можуть отримати за своїм обмеженим доходом.
Процесні інновації можуть знизити виробничі витрати і підвищити
ефективність виробництва. Інновації можуть створити монопольну
владу через патенти чи переваги бути першим, зменшуючи користь
суспільства від інновацій.
Інновації можуть також зменшити існуючу монопольну владу через
розширення конкуренції: економічна ефективність підвищується,
тому що конкуренція знижує ціни ближче до МС та LRACмін.

THE END

2023 Розділ 5 Ринки з Монопольною Владою

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

2023 Розділ 5 Ринки з Монопольною Владою

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Мікроекономіка

1.Досконала монополія і монопольна сила.

Досконала монополія (pure monopoly)

1. Досконала монополія і монопольна сила 4

означає, що фірма може впливати на ціну товару зменшуючи або

Структура ринку (market structure)

1. Досконала монополія і монопольна сила 5

означає, що фірма може впливати на ціну товару зменшуючи або

Структура ринку (market structure)

1. Досконала монополія і монопольна сила 6

А Держава може гарантувати фірмі статус єдиної

В Держава формує монополії власників патентів,

1. Досконала монополія і монопольна сила 7

1.Досконала монополія і монопольна сила.

Деякі бар'єри входу є результатом:

2. Бар’єри входу. Підтримка монопольної сили 9

За досконалої конкуренції зростання обсягів виробництва

Прагнення їх зменшити викличе тенденції до

2. Бар’єри входу. Підтримка монопольної сили 10

Для єдиного продавця у тривалому

2. Бар’єри входу. Підтримка монопольної сили 11

1.Досконала монополія і монопольна сила.

3. Ціна, гранична виручка, еластичність і попит 13

1.Досконала монополія і монопольна сила.

Ефект зміни обсягу Ефект зміни ціни

4. Правило ціноутворення для монополіста 15

4. Правило ціноутворення для монополіста 16

Розрив між ціною фірми і її граничними витратами обернено

4. Правило ціноутворення для монополіста 17

1.Досконала монополія і монопольна сила.

5. Нетривала максимізація прибутку монополії 19

5. Нетривала максимізація прибутку монополії 20

• Suppose that the market for frisbees* has a linear

• The total costs of the frisbee producer are given by

* - a concave plastic disk designed for skimming through the air as

5. Нетривала максимізація прибутку монополії 21

• Therefore, marginal revenue is

while marginal cost is

5. Нетривала максимізація прибутку монополії 22

• At the profit-maximizing output,

5. Нетривала максимізація прибутку монополії 23

1.Досконала монополія і монопольна сила.

Тривала рівновага прибуткової

LRMC Монополія розширює обсяги

6. Тривала монопольна рівновага 25

досягає всієї можливої

6. Тривала монопольна рівновага 26

У цьому випадку рівень попиту

6. Тривала монопольна рівновага 27

1.Досконала монополія і монопольна сила.

7. Монопольна і конкурентна рівновага 29

1.Досконала монополія і монопольна сила.

Цінова стеля має цікаві ефекти

D Цінова стеля () може

1.Досконала монополія і монопольна сила.

9. Реакція монополій на податки і субсидії 35

1.Досконала монополія і монопольна сила.

Коли монополія встановлює

q «Take it or leave it».

10. Дискримінація цін 37

10. Дискримінація цін 38

𝑀𝑅1=𝑝 2 , 𝑀𝑅=𝑝 3 , … , 𝑀𝑅𝑛=𝑀𝐶 .

10. Дискримінація цін 39

10. Дискримінація цін 40