МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ
Кафедра менеджменту підприємства

Курсова робота
з кредитного модуля
«МІКРОЕКОНОМІКА»
На тему: «Монопольна влада та особливості ціноутворення в
умовах монополії»

Виконала студентка ІІ курсу, групи УІ-01

факультету менеджменту та маркетингу
Юріна Софія Сергіївна

Керівник: Сухорукова Ольга Аркадіївна

Допущено до захисту
__________________

Київ 2021
 ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Характеристика монополістичного ринку...............................................................4

1.1 Сутність та види монополій...........................................................................................................4

1.2 Керування ціною на монополістичному ринку та формування загального і граничного

доходу монополіста..............................................................................................................................7

1.3 Монопольна влада: визначення та вимірювання........................................................................11

РОЗДІЛ 2. Особливості ціноутворення в умовах монополії...................................................13

2.1 Підходи до визначення ціни і обсягів виробництва на монополістичному ринку...................13

2.2 Економічні наслідки монополії....................................................................................................16

2.3. Стримування монопольної влади за рахунок антимонопольного законодавства...................22

РОЗДІЛ 3. Розрахункова частина. Варіант №12.......................................................................25

ВИСНОВКИ.................................................................................................................................34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................................................36

 3

ВСТУП
На сьогоднішній день існує достатня кількість різних ринків, яким тим
чи іншим чином впливають не тільки на економіку на макро рівні, а навіть на
життя простих споживачів.
Одним з них є монопольний ринок. Нашій країні цей тип ринку дуже
відомий, адже в СРСР він був домінуючим, і наслідки того часу дотепер
відображаються на стані економіки України, хоч наша економіка зазнає
різних методів демонополізації. Після початку незалежності України дуже
жорстко поставилося питання захищення економіки від монополістів-
гігантів, обмеження їх впливу на економіку та створення антимонопольного
законодавства, служб, які б це все регулювали.
Тому дуже важливо розуміти, як працює монопольний ринок, що він з
себе представляє, як керувати ціноутворенням, що таке монопольна влада та
як вона впливає на ринок, як визначається обсяг виробництва та ціна, які є
економічні наслідки монополій, та як працює антимонопольна політика,
навіщо вона потрібна, і з чого вона складається.
Отже, вище згадане обумовлює актуальність даного дослідження.
Об'єктом дослідження моєї курсової роботи є монополізаційні процеси
в економіці.
Предметом дослідження виступає процес та особливості ціноутворення
в умовах монополії.
Методи дослідження: порівняння, аналіз, узагальнення, розрахунок.
Мета курсової роботи — дослідження ціноутворення в умовах
монополістичного ринку, монопольної влади та антимонопольного
законодавства.
 4

РОЗДІЛ 1. Характеристика монополістичного ринку

1.1 Сутність та види монополій
Дослідження монополії та особливостей її функціонування є досить
актуальним на сьогодні.
«Монополія - це ринкова структура, при якій велика компанія здійснює
контроль над виробництвом та збутом одного або декількох видів товару,
продукції. Тобто монополіст на ринку має виняткове право виробництва,
торгівлі та інших видів діяльності. В умовах чистої монополії галузь
складається з одного підприємства, тобто поняття «підприємство» і «галузь»
стають тотожними. За своєю природою монополія виступає силою, яка
підриває вільну конокуренцію, стихійний ринок і стає основою формування
ринкової влади.» [2, с. 159]
Базілінська О.Я. та Мініна О.В. вказують, що під монополією
розуміють ринкову структуру, що відповідає наступним умовам:
− весь галузевий випуск постачає одна фірма;
− пропонований монополією товар є особливим в своєму роді і не має
близьких замінників;
− вхід на ринок нових фірм заблоковано, тому в умовах монополії
відсутня будь-яка конкурентна боротьба [3, с. 146].
Встановлення відповідних бар'єрів є передумовою існування чистої
монополії. Бар'єри для входу передбачають не тільки чисту монополію, а й
олігополію або монополістичну конкуренцію. Ці перешкоди можуть мати
такі форми:
1) Масштаби виробництва. Зазвичай монополіст – це досить велике
підприємство, тому для створення гідної конкуренції потрібно вкласти великі
кошти, що для більшості потенційних конкурентів неможливо та недоцільно;
2) Правові перешкоди. Це певні правові норми, які регулюють той чи
інший вид діяльності. Найпоширенішими з них є патенти (виключне право на
 5

виробництво будь-якого продукту або використання технології) та ліцензії

(право на заняття діяльністю);
3) Право власності на найважливіші види ресурсів. Можливо зберегти
свою монополію на ринку, придбавши види ресурсів, якими виробляються
продукція монополіста. Це ефективно, коли обмеження ресурсів є
абсолютними і вони не мають аналогічних замінників;
4) Нечесна конкуренція. Методи, які використовуються деякими
монополістами для боротьби з конкурентами, не тільки не відповідають
кодексу честі підприємців, але й заборонені законом у більшості країн. Це
може бути тиск на постачальників сировини, профспілки, банки, спонукання
вищих працівників, цінові війни, які збанкрутують конкурентів тощо.
На практиці ринок, який порушує деякі з перерахованих вище умов,
також називають монополією. Наприклад, монополіст може виробляти лише
70% галузевого обсягу, а 30% забезпечуватимуть дрібні виробники; умови
для відсутності замінників також можуть бути послаблені.
Ринок, на якому суворо дотримуються всі умови, називається чистим
монопольним ринком. Насправді чиста монополія і досконала конкуренція
більше схожі на наукову модель (в масштабах країни майже не
зустрічається). Однак якщо розглядати невелике місто чи село, наприклад, де
є лише пекарня, лікарня, школа тощо, то абсолютна (або чиста) монополія
характерна для будь-якої країни. Однією з причин виникнення та існування
монополії є співвідношення між розміром ринку (попитом) та ефективними
можливостями підприємства, що вимагає існування кількох або окремих
виробників (наприклад, машинобудівництво, енергетичного
машинобудування тощо)., На відміну від товарного ринку, вплив масштабів
виробництва якого не був чітко виражений (наприклад, виробництво
хлібобулочних виробів тощо). Іншими причинами можуть бути природа
(єдине джерело сировини), технологія (функція винаходу, але право на
використання не передано протягом певного періоду) та інші причини.
 6

«Монополія в «чистому вигляді» - явище рідкісне, але на багатьох

ринках конкурують лише декілька фірм. Взаємодія фірм на таких ринках
може бути складною і нерідко пов’язана з різноманітними аспектами
конкурентної стратегії. Важливою відмінністю між конкуренцією та
монополією є те, що в умовах досконалої конкуренції не існує ніяких
перешкод входження в ринок нових гравців (виробників).» [4, с. 45-52].
В залежності від типів обставин, у силу яких фірма може стати одним
постачальником товару на ринок, розрізняють 3 види монополій:
 Закрита монополія, захищена від конкуренції за допомогою
юридичних обмежень. Прикладом може служити монополія
поштової служби США на доставку пошти першим класом. Іншими
варіантами виникнення закритої монополії є патентний захист,
інститут авторських прав.
 Природна монополія. Галузь, у якій довгострокові середні витрати
досягають мінімуму тільки тоді, коли одна фірма обслуговує весь
ринок цілком, а збільшення числа фірм у галузі викликає ріст
середніх витрат. Типовим прикладом природної монополії є
муніципальні комунальні служби. В основі природної монополії
лежить економія на масштабах виробництва.
 Відкрита монополія. У цьому випадку фірма на якийсь час стає
єдиним постачальником якого-небудь продукту, не володіючи
ніяким спеціальним захистом від конкуренції, як це має місце у
випадку закритої чи природної монополії. У ситуації відкритої
монополії часто трапляються фірми, що уперше вийшли на ринок з
новою продукцією.
«Така класифікація монополії досить умовна. Деякі фірми можуть
належати відразу до декількох видів. Базові залізничні компанії можуть бути
віднесені як до природної монополії (оскільки присутній ефект масштабу)
так і до закритої монополії, тому що існують бар'єри для конкуренції. Фірми,
що мають патентні свідчення - закрита монополія на короткостроковому
 7

тимчасовому інтервалі може стати відкритою в довгостроковому

тимчасовому інтервалі, коли дія патенту закінчаться, конкуренти винайдуть
новий товар – замінник.» [1, с. 154].
На сьогодні природними монополіями України можна назвати
транспортування природного газу та електроенергії, місцевий телефонний
зв’язок, залізницю, воду та опалення. Загальною рисою цих галузей є
зниження середніх витрат: висока початкова вартість надання послуг
(наприклад, забезпечення споживачів лініями електропередачі або
підключення телефонних ліній) поєднується з фіксованими або навіть
падаючими витратами, необхідними для надання послуг кожному
наступному клієнту. Тому суспільство прагне діяльності природного
монополіста, оскільки воно забезпечує вищу ефективність, ніж існування
конкуренції. Загалом, монополіям властиве прагнення використовувати свою
владу на шкоду споживачам і потенційним конкурентам

1.2 Керування ціною на монополістичному ринку та формування

загального і граничного доходу монополіста
Особливості поведінки монополії в процесі максимізації вигоди
обумовлені особливостями кривої попиту на її продукт і формування її
граничного доходу.
Крива ринкового попиту одночасно є кривої попиту для фірми-
монополіста. Негативний нахил кривої ринкового попиту означає, що, для
збільшення обсягу продажів фірмі монополісту буде потрібно знизити ціну.
При збільшенні обсягу продажів будуть зменшуватися середній і граничний
доходи. При цьому граничний дохід (MR) завжди нижче середнього доходу
(AR) і нижче продажної ціни. Це можна пояснити так:
При збільшенні обсягу пропозиції на одну одиницю, не тільки ця
остання, але і всі інші одиниці продукції можуть бути продані тільки за
більш низькою ціною. В цьому випадку, на загальний дохід одночасно
впливають як зміна обсягу продажу, так і зміна продажної ціни.
 8

Сукупний дохід збільшується на суму виручки від продажу додаткової

одиниці продукції, що дорівнює новій ціні. Одночасно загальний дохід
зменшується на суму втрат від продажу колишніх одиниць продукції (Q) за
більш низькою ціною. В результаті збільшення загального доходу, граничний
дохід фірми монополіста, завжди буде менше за виручку від продажу
додаткової одиниці продукції, тобто менше продажної ціни на суму втрат від
зниження ціни на всі інші одиниці продукції. Те, що граничний дохід фірми-
монополіста завжди менше продажної ціни, можна довести математично.
Формула граничного доходу монополії: 
P∗∆ Q −∆ P∗Q ∆P
MR= + =P− ∗Q
∆Q ∆Q ∆Q
За допомогою цієї формули можна визначити граничний дохід
монополіста за всіх можливих комбінацій ціни і обсягу продажів.
Зі збільшенням обсягів, зменшується ціна і значніше знижується
граничний дохід. Це пояснюється тим, що в міру зростання обсягу продажів і
зниженням ціни збільшується сума втрат фірми в загальному доході. І
оскільки щоразу граничний дохід знижується більше, ніж знижується ціна, то
він завжди менше ціни, і різниця між ними при збільшенні обсягу продажів
збільшується.
З графічної точки зору взаємозв’язок між ціною і граничним доходом
проявляється в тому, що крива граничного доходу фірми-монополіста
розташовується нижче її кривої попиту і, опускаючись, віддаляється від неї.
Відстань між ними дорівнює величині втрат в загальному доході від
зниження ціни.
При лінійної функції  Q=a−bP:
2
a Q aQ Q
ціна попиту  P D= b − b , сукупний дохід TR= −
b b
a 2Q
Отже, граничний дохід: MR= b − b

У формулах ціни попиту (зворотної функції попиту) і граничного

a
доходу монополії параметр  b - це їх величини при нульовому значенні Q.
 9

Отже, криві зворотної функції попиту і граничного доходу беруть

початок з однієї точки на осі ординат. Відрізняються ж вони різним нахилом.
∆P 1
Нахил кривої оберненої функції попиту (  ∆ Q ) дорівнює -  b , а нахил кривої
∆ MR −2
граничного доходу (  ∆ Q ) дорівнює  b . Таким чином, нахил кривої

граничного доходу вдвічі більше нахилу кривої зворотного функції попиту.

Це означає, що при збільшенні обсягу продажів зменшення величини
граничного доходу вдвічі більше зниження ціни, і, навпаки, - при скороченні
обсягу продажів можливе підвищення ціни вдвічі більше збільшення
граничного доходу. Тому крива граничного доходу ділить відстань на
горизонтальній осі від початку координат до точки перетину її кривої попиту
(величина попиту при нульовій ціні) навпіл.
Як вже відомо, що ринковий попит в різних діапазонах зміни ціни має
різний ступінь цінової еластичності. Від ступеня цінової еластичності попиту
залежить напрямок зміни загального доходу при зміні ціни - його збільшення
або зменшення. А величина зміни загального доходу від зміни обсягу
продажів на одиницю - це граничний дохід. Отже, загальний дохід
збільшується, коли граничний дохід є позитивною величиною, і навпаки.
Тепер залежність напрямку зміни загального доходу від зміни ціни ми
можемо визначити, з'ясувавши, при якій ціновій еластичності попиту
граничний дохід монополіста буде позитивною величиною, при якій - він
буде негативним, і при будь - він буде дорівнює нулю. З'ясування цього
допоможе зрозуміти, до якого рівня монополії вигідно буде збільшувати
обсяг продажів шляхом зниження ціни, тобто при якому ступені цінової
еластичності попиту загальний дохід монополії буде максимальним.
Для того щоб з'ясувати, як граничний дохід монополії залежить від
ступеня еластичності попиту, звернемося до формули цінової еластичності
−∆ Q
∗P
ринкового попиту:  E = ∆ P
D
Q
Перетворивши цю формулу:
 10

−∆ P P
= і підставивши праву частину рівності в формулу граничного
∆Q Q∗E D

доходу монополії, отримаємо

P 1
MR=P− ∗Q=P∗(1− )
Q∗E D ED

Звідси бачимо, що величина граничного доходу фірми-монополіста залежить

від ступеня еластичності попиту. При зниженні ціни і збільшенні обсягу
продажів граничний дохід буде позитивною величиною при еластичному
попиті, при нееластичним - його величина буде негативною, при одиничній
еластичності він буде р MR дорівнює нулю. Тому монополісти можуть
знижувати ціну для збільшення обсягу продажів, тільки перебуваючи на
еластичному ділянці кривої ринкового попиту.

P
E<1

E=1
0<E<1

MR D
Q

Рисунок 1.1 Співвідношення кривих попиту і граничного доходу монополіста

і цінова еластичність попиту
Перпендикуляр, проведений з точки перетину кривої граничного доходу
монополіста з горизонтальною віссю до кривої попиту, покаже точку на ній,
в якій цінова еластичність попиту дорівнює 1. На ділянці кривої попиту вище
цієї точки попит еластичний, нижче цієї точки він нееластичний.
Так як при обсязі продажів, що перевищує певний рівень, граничний
дохід монополії стає від’ємною величиною, то величина загального доходу
монополії з цього моменту при збільшенні обсягу продажів почне
зменшуватися. Продаж додаткової одиниці продукції не збільшить, а
 11

зменшить його. Це означає, що монополіст може збільшувати обсяг продажів

за рахунок зниження ціни тільки до тих пір, поки попит є еластичним.
1.3 Монопольна влада: визначення та вимірювання
Монопольна влада – це спроможність фірми контролювати рівень цін
на свою продукцію та призначати ціну, яка перевищує MC, граничні витрати
виробництва даної продукції. Монопольна влада виробника характеризується
ступеню перевищення монопольної ціни над MC, залежить від наявності
близьких замінників його товару та частки ринку. Монопольна влада існує не
тільки в чистій монополії. Передумовою монопольної влади є низхідна крива
попиту. У цьому випадку підприємство має можливість підвищити або
знизити ціну, змінивши кількість пропонованого товару. 
Таке визначення монопольної влади отримав назву показник
монопольної влади Лернера:
P−MC −1
L= = D [5]
P EP

Числове значення коефіцієнта Лернера знаходиться між 0 та 1. Для

досконало конкурентної фірми Р = МС і L = 0. Отже, чим більше L , тим
більше монопольна влада.
MC

P* Монополія L>0

MC
MR D
O*

Рисунок 1.2 Ступінь монопольної влади

Фактори, що впливають на монопольну владу:
1. Еластичність попиту. Компанії з менш еластичним попитом на свою
продукцію мають більшу монопольну владу.
 12

2. Кількість і частка ринку конкретної компанії на ринку. Чим більша

частка ринку конкретної компанії, тим менша кількість компаній і вища
монопольна влада.
3. Цінові війни. Вони зменшують монопольну владу, а змова веде до
збільшення монопольної влади ринку. 
Вимірювання монопольної влади — це величина, при якій ціна, що
максимізує прибуток, перевищує граничні витрати, або це величина обернена
еластичності попиту, Ed – коефіцієнт еластичності попиту на продукцію
підприємства, а не еластичність ринкового попиту. Велика монопольна влада
сама по собі не гарантує підприємству високі прибутки. Прибуток залежить
від співвідношення середніх витрат і ціни.
З монопольною владою тісно пов’язана цінова дискримінація, —
продаж одного і того ж товару різним споживачам (або групам споживачів)
за різними цінами. Більше того, ці відмінності не мають нічого спільного з
відмінностями у витратах виробництва. Цінова дискримінація можлива лише
при дотриманні наступних умов:
- Якщо продавець має високий ступінь монопольної влади, він може
контролювати рівень виробництва та ціну;
- Якщо ринок можна розділити на сегменти ринку, виділити різних
покупців групи цінової еластичності;
- якщо споживачі, які купують товари за нижчими цінами,
позбавляються можливості перепродати їх за вищими цінами.
Суть цінової дискримінації полягає в прагненні продавця зайняти
надлишок споживача і максимізувати прибуток.
P

P1
P2
E
Pn MC Рисунок 1.3 Приклад досконалої
D(MR) цінової дискримінації
Q1 Q2 Qn Q
 13

РОЗДІЛ 2. Особливості ціноутворення в умовах монополії

2.1 Підходи до визначення ціни і обсягів виробництва на
монополістичному ринку
Для того щоб максимізувати випуск продукції, монополіст виробляє
такий обсяг, при якій гранична пропозиція рівна граничним витратам. Чиста
монополія має таку ж саму економічну мету, що й абсолютно конкурентні
компанії – максимізувати прибуток. Якщо ми припустимо зростання
граничних витрат і екзогенних цін на вхідні ресурси, оптимальним рішенням
для всіх фірм є прирівняння граничних витрат і граничного доходу від
виробництва. Тим не менш, чиста монополія, на відміну від фірми на
конкурентному ринку, може – змінити ринкову ціну для власної зручності:
зменшення виробництва призводить до підвищення ціни. Через це замість
того, щоб знайти точку, де крива граничних витрат перетинається з
горизонтальною кривою граничного доходу (яка еквівалентна ціні товару),
треба знайти точку, де крива граничних витрат перетинає криву граничного
доходу, що похила вниз.
Як і немонополісти, монополісти вироблятимуть у такій кількості, що
граничний дохід (MR) дорівнює граничним витратам (MC). Але монополісти
мають можливість змінювати ринкову ціну залежно від кількості, яку вони
виробляють, адже вони є єдиним постачальником продукції на ринку. Коли
монополіст виробляє кількість, визначену перетином MR і MC, він може
стягувати ціну, визначену кривою ринкового попиту, на цю кількість. Тому
монополісти виробляють менше, але їм платять більше, ніж фірмі на
конкурентному ринку.
MC
Прибуток

P*
ATC

MR D
Q*
 14

Рисунок 2.1 Оптимальні обсяги випуску

Ціна для оптимального обсягу випуску задається кривою попиту
Q* - точка Курно (точка перетину MR та MC).
З графіку видно ,що на ринку чистої монополії при оптимальних
обсягах випуску (MR=MC) ціна завжди буде перевищувати MC.
Якщо при поточних об’ємах випуску MR>MC, фірма повинна
розширювати виробництво, і знижувати ціну на продукцію.
Отже, три кроки можуть визначити ціну та обсяг виробництва
монопольної фірми, що максимізує прибуток:
- Розрахувати та побудувати графік граничного доходу фірми,
граничних витрат і кривих попиту
- Визначити точку, в якій криві граничного доходу і граничних
витрат перетинаються, і визначити рівень випуску в цій точці
- Використати криву попиту, щоб знайти ціну, яка може бути
встановлена при цьому рівні виробництва
Монополії можуть впливати на ціну товару, змінюючи рівень
виробництва, що дозволяє їм отримувати економічний прибуток.
Монополії, на відміну від фірм досконалої конкуренції, здатні впливати
на ціну товару і здатні отримувати позитивний економічний прибуток. У той
час як ідеально конкурентоспроможна фірма стикається з єдиною ринковою
ціною, представленою горизонтальною кривою попиту/граничного доходу,
монополія має ринок сам по собі і стикається з низхідною кривою ринкового
попиту. Варто звернути увагу на важливий наслідок: зазвичай монополіст
обирає вищу ціну та меншу кількість продукції, ніж компанія, яка
встановлює ціни; знову ж таки, менше доступно за вищою ціною.
Графічно можна знайти ціну, випуск і прибуток монополіста,
дослідивши криві попиту, граничних витрат і граничного доходу. Знову ж
таки, підприємство завжди встановлюватиме обсяг виробництва на рівні, при
якому граничні витрати дорівнюють граничному доходу, тому кількість
 15

можна знайти там, де ці дві криві перетинаються. Але ціна визначається

попитом на товар, коли ця кількість виробляється. Оскільки граничний дохід
монополії завжди нижче кривої попиту, ціна завжди буде вище граничних
витрат у рівновазі, забезпечуючи економічний прибуток підприємству.

P, ціна

надлишок
споживача
Втрата
Pm дедвейту MC
Pc
надлишок
виробника

MR D
Qm Qc Q, обсяг

Рисунок 2.2 Монопольне ціноутворення

В своєму дослідженні я хочу розглянути і проаналізувати динаміку та
ціноутворення компанії-монополіста «Укрзалізниця».

2000

0
2017 2018 2019 2020 2021

-2000

-4000

-6000

-8000

-10000

-12000

Рисунок 2.3 Економічний прибуток «Укрзалізниці» з 2017 по 2021 рік,

млн грн
Як ми бачимо з графіку економічний прибуток компанії в 2017 році
склав 114,5 млн грн, у 2018 – 203,9 млн грн, у 2019 – 2988,2 млн грн. Тобто,
 16

помічаємо максимізацію прибутку. Але, через коронавірус, ситуацію в світі,

карантинні обмеження в 2020 році, компанія отримала від’ємний прибуток в
11899 млн грн. Тим не менш, вже в 2021 році «Укрзалізниця» знову вийшла
на прибуток, який склав 93 млн грн.
«Укрзалізниця» наразі мінімально підвищує ціну на свій продукт
(квитки), а отримує економію на кінцевій ціні, реалізації непрофільних
активів тощо. З 10 грудня 2021 р. фіксований збір збільшився, в середнбому
ціна на квитки підвищилася на 3%. Таке підвищення принесе компанії
приблизно 6 млн грн додаткового доходу на місяць. [11]

2.2 Економічні наслідки монополії

1) У монополіста є цінова політика.
За монополістичних умов товар вибирається або підлягає маніпуляціям
з боку окремого виробника. При чистій конкуренції кожна ціна P
визначається або «встановлюється» вільною грою безособових ринкових сил
попиту та пропозиції, причому жоден продавець не має істотного впливу. В
умовах монополії кожна фірма встановлює або маніпулює своєю власною
ціною через свій контроль над виробництвом. Іншими словами, у
монополіста є цінова політика, у чистого конкурента немає.
На прикладі «Укрзалізниці» бачимо, що компанія сама встановлює
ціни виходячи з своїх економічних потреб, а не орієнтується на конкурентів.
Крім того, на відміну від горизонтальної кривої попиту, а отже, на
відміну від постійної ринкової ціни та граничного доходу, з якими стикається
чистий конкурент, монополіст стикається з кривою попиту, що похила вниз.
Це означає, що недискримінаційний монополіст може збільшити продажі,
лише встановлюючи нижчу ціну за одиницю свого товару. Зниження ціни
для збільшення продажів призводить до того, що граничний дохід буде
меншим за ціну для кожного рівня випуску (крім першого).
 17

2) Враховуючи однакові витрати, монопольні ціни зазвичай вищі, ніж

ті, які переважали б при чистій конкуренції, оскільки обсяги вироблення
нижчі.
Щоб максимізувати прибуток, кожна фірма прирівнює свій граничний
дохід (MR) і граничні витрати (MC). При монополії MR < P через спадну
криву попиту на продукт монополіста; при конкуренції MR = P. Отже,
постійний або зростаючий MC стає рівним MR при меншому випуску в
умовах монополії, ніж при конкуренції. Таким чином, одним із результатів
монополії є тенденція до штучного обмеження виробництва нижче
соціально-оптимального рівня. Наскільки монопольна ціна перевищує
конкурентний рівень, а монопольне виробництво не досягає рівня
конкуренції, залежить від еластичності попиту. Загалом, чим більше ED, тим
ближче P до MR і, отже, до MC, і навпаки.

P, ціна

Pm S
C
Pc
M
D
MR
Qm Qc Q, обсяг

Рисунок 2.3 Співвідношення чистої конкуренції до монополістичного ринку

Монополіст виробляє в точці M, де MR = MC, і він продає Qm одиниці
товару за ціною одиниці Pm. Навпаки, оскільки суто конкурентні фірми
виробляють, коли P = MC, сума кривих MC всіх фірм є кривою пропозиції в
галузі. Звідси точка C, де попит і пропозиція рівні, є конкурентною
рівновагою, коли одиниці Qc продаються за ціною Pc.
Це передбачає, що витрати монополіста однакові, як і для конкурента.
Тобто він припускає, що якщо конкурентоспроможна галузь монополізована,
 18

то на криві витрат усіх виробничих одиниць це не вплине. Якщо витрати для

монополістів вищі, соціальне забезпечення проти монополіста загостриться.
Витрати можуть бути вищими з ряду причин: додаткові витрати на продаж,
такі як вартість неінформаційної реклами та надмірна різниця в якості
продукції: неефективність однієї фірми, яка керує всіма заводами, порівняно
з однією фірмою, як це може бути у випадку конкуренції; і той факт, що
монополіст може бути слабким, а не суворим максимізатором прибутку. Цей
останній пункт стосується того факту, що неефективність може лише
зменшити прибуток, тоді як за конкуренції неефективність призводить до
банкрутства.
3) Незважаючи на те, що ширший асортимент продукції, що надходить
від фірм-монополістів, може виявитися вигідним для споживача, супутні
витрати збільшують сплачувану ціну.
З іншого боку, монопольні витрати можуть бути нижчими; наприклад,
якщо існує економія від масштабу, пов'язана з більшим обсягом виробництва
окремими фірмами (наприклад, фірма, що виробляє та розподіляє
електроенергію, часто підпадає під помітну економію від масштабу), або
якщо попередні «надлишкові» прибутки використовується для фінансування
витрат на дослідження та розробки. Навіть коли монополіст має нижчі
витрати, і це призводить до кращого використання ресурсів, ніж було б за
будь-якої реальної вільної ринкової структури, оптимальний розподіл
ресурсів у сенсі P=MC не досягається. Тим не менш, якщо нижчі витрати
обумовлені реальною економією, як-от більша технічна ефективність, а не
грошовою економією, як-от експлуатація виробничих ресурсів з боку
монопольної влади, це пом’якшує деякі небажані ефекти, які виникають при
припущенні тих самих витрат. Таким чином, соціальні витрати на
електроенергію, наприклад, можуть бути нижчими за монополії, ніж за
конкуренції, і навіть можливо, що ціна для споживача також може бути
нижчою.
 19

Навіть якщо монополізація призведе до економії коштів за рахунок

ліквідації дубльованих послуг або за рахунок ефекту масштабу за рахунок
єдиної інтегрованої та скоординованої операції, що складається з єдиного
органу управління для галузі або за рахунок інновацій, це не обов’язково
означає ціна для споживача буде нижчою. Це показано на рисунку 2.4

P, ціна

MC1
P1
P2 MC2
Pc
P
P31 MC3
P1

MR
Q1 Q2 Qc Q3 Q, обсяг

Рисунок 2.4 Монополізація за різних цінових умов

На цьому графіку Pc і Qc представляють конкурентну ціну і кількість
відповідно з функцією пропозиції S і функцією граничних витрат MC,.
Монополіст з цими витратами вироблятиме Q1 і встановлює ціну P1.
Припустимо, однак, що монополізація або інтеграція галузі в одну фірму або
одиницю спричиняє зміщення кривої MC вниз. Якщо крива граничних витрат
падає від MC1 до MC2, наприклад, монополізація галузі навіть при
супутньому підвищенні ефективності, викликає вищу ціну P 2 і нижчий
випуск Q2, ніж за конкуренції. З іншого боку, якщо економія на витратах є
достатньо великою, як у випадку з MC3, ціна може бути нижчою, P3, а випуск
вищою, Q3, ніж за умов конкуренції. З рештою, чи достатньо велика економія
витрат, залежить від еластичності попиту за ціною на монополізований
продукт. Наприклад, якби конкурентоспроможна ціна була встановлена в
нееластичному секторі кривої промислового попиту, монополіст знизив би
випуск і підвищив би ціну незалежно від розміру зниження витрат.
Незалежно від того, наскільки малими є витрати, якщо вони додатні, фірма
 20

завжди буде підвищувати ціну, зменшувати обсяги виробництва і тим самим

збільшувати загальний дохід (TR) і зменшувати загальні витрати (TC); таким
чином, прибуток буде збільшено за рахунок виходу з нееластичного сектора.
4) «Надмірні» прибутки можуть бути отримані в умовах монополії
навіть у довгостроковій перспективі.
Прибуток, що перевищує суму, необхідну для спонукання фірм до
продовження бізнесу, у довгостроковій перспективі усувається в умовах
конкуренції через вступ нових фірм у будь-які галузі, які користуються
«надлишковим» прибутком. Але в умовах монополії вхід обмежений, і, таким
чином, конкурентний механізм ліквідації прибутку слабкий або взагалі
відсутній. Однак такий прибуток буде капіталізований, і норма прибутку від
вартості монопольної позиції буде просто еквівалентною ставкам, доступним
в інших альтернативах.
Компанія «Укрзалізниця» дійсно б могла максимізувати прибутки
навіть у довгостроковому періоді, але, нажаль, нинішня ситуація в світі має
свій грандіозний вплив.
5) Існує більше нецінової конкуренції: змагання за продажі, змінюючи
рекламні витрати та якість продукції.
Існують інші канали, через які можуть дути вітри конкуренції: реклама,
кредит, обслуговування тощо. Ця конфігурація каналів у своїй сукупності
становить те, що називається неціновою конкуренцією. Причина, чому в
монополії наголошується нецінова конкуренція, полягає в тому, що: 1)
суперникам важче зрівнятися з рекламою та якісними відмінностями і рідше
вийти з-під контролю, ніж зміни цін; і 2) лише монополісти мають фінансові
ресурси, необхідні для підтримки широкомасштабної реклами та розробки
продуктів. Нецінова конкуренція не обов’язково поступається ціновій
конкуренції або менш ефективна. Чи є цінова чи нецінова конкуренція більш
ефективною, залежить від емпіричного судження.
6) Монополія може знизити макроекономічну гнучкість і стабільність
економіки.
 21

Зміни смаків споживачів, зміни доходів, зміни в технології – все це

вимагає перебудови в економіці. На повністю конкурентному ринку
пристосування до змін сукупного попиту або пропозиції здійснюється
головним чином через зміну цін. Але в умовах монополії, ціни, як правило,
стають жорсткими і негнучкими в низхідному напрямку, в результаті чого
пристосування до змін часто відбувається у виробництві та зайнятості, а не
через відносні ціни.
7) Оскільки монополіст не має кривої пропозиції в загальноприйнятому
розумінні, висновки, зроблені щодо зміни попиту на чистого конкурента, не
обов’язково справедливі для монополіста. Нормальна короткострокова
реакція в умовах чистої конкуренції та найбільш вірогідна відповідь у
монополії - це зростання ціни та кількості. Навіть у довгостроковій
перспективі з галузями з постійними або знижувальними витратами кількість
зросте, хоча ціна може не зрости. Для монополіста можна зробити лише дуже
слабкий прогноз, що і ціна, і кількість не можуть впасти в міру зростання
попиту. З самого визначення збільшення попиту неможливо, щоб і нова ціна,
і нова кількість були нижчими за стару ціну та кількість. Підсумувавши, з
логічних міркувань, коли попит змінюється, ми не можемо передбачити
практично нічого в умовах монополії.
Є два загальні випадки, коли монополіст може знизити свою ціну у
відповідь на збільшення попиту: 1) якщо крива MC падає; 2) якщо
еластичність попиту змінюється, точніше, якщо вона зменшується достатньо.
І те і інше може виникнути незалежно від того, що відбувається з MC.
Серед беззаперечних негативних наслідків монополізації в Україні
можна відзначити наступні:
1. Обмеження зростання ВВП країни у зв’язку з використанням
монополістами тіньових схем, трансфертного ціноутворення,
політичного впливу тощо.
 22

2. За різними оцінками, корупційна складова становить значну статтю

витрат вітчизняних підприємств – понад 10–20% їх доходів, а в
житловому будівництві – сягає 40-60% від собівартості [12, с. 108].
3. Монополізація викликає обмеження об'ємів виробництва і
встановлення вищої ціни. (Середнє навантаження вагонів Укрзалізниці
на добу з 2017 року впало на 882, а ціни поступово зростають)
4. Монополісти несуть більш високі збитки, які пов'язані з потребою
підприємствам постійно зберігати та підсилювати свою владу на
ринках. (Укрзалізниця ввійшла в топ збиткових компаній за даними
Держаудитслужби у 2020 через Covid-19)
5. Монополістичні підприємства частіше за все випускають якийсь
певний тип продукції, переважніше товари розкоші.

2.3. Стримування монопольної влади за рахунок антимонопольного

законодавства
Основні методи антимонопольного регулювання здійснюються
державою та уповноваженими органами.
Після проголошення Декларації про державний суверенітет
України було запроваджено самостійну економічну політку, у якої на меті
було створення ефективного механізму регулювання економічних відносин.
Під час перших років незалежності подолання державного монополізму було
найбільш важливим завданням антимонопольного законодавства. Згодом
з’явилася потреба створення дієвих механізмів захисту від недобросовісної
конкуренції та удосконалення конкурентного середовища.
Конкуренція та антимонопольна практика регулюються нині і на
інтернаціональному рівні. У статтях 85 і 86 Римського договору, які
вважаються початком ЄC, також містяться заборони стосовно угод щодо
створення монополій. Вони є об’єктом міжурядових договорів та
регулюються документами Комісії ООН з питань промисловості і торгівлі.
 23

«Антимонопольна політика ― діяльність держави щодо зменшення

рівня монополізації економіки, запобігання та протидія зловживанням
монопольним становищем на ринку, фінансова, інформаційна,
консультаційна та інша підтримка суб’єктів господарювання, які сприяють
розвитку конкуренції.» [8].
З боку держави, мета антимонопольного регулювання полягає у захисті
інтересів споживачів і суспільства від негативних наслідків монопольної
діяльності конкретних суб’єктів господарювання . А основним завданням є –
поставити її під контроль держави та виключити можливість зловживання
домінуючим становищем.
Об’єкти антимонопольної політики – монополізований ринок та його
окремі сегменти; суб’єкти господарювання, які займають домінуюче
положення на ринку; державні організаційні структури монопольного типу;
центральні органи державної виконавчої влади.
Суб’єктами антимонопольної політики в Україні є державні органи, які
забезпечують процес демонополізації економіки та розвитку конкуренції. До
них входять: Верховна Рада, Президент України, Кабінет Міністрів України,
Антимонопольний комітет України (АМКУ), Фонд державного майна
України; центральні та місцеві органи державної виконавчої влади;
керівництво й трудові колективи підприємств (об`єднань) та покупці.
Методами та інструментами антимонопольної політики є регулювання
цін (тарифів) і прибутків природних монополій, заборона поглинання,
контроль за економічною концентрацією, злиттям, регламентування
діяльності на монополізованих ринках тощо.
Згідно зі світовою практикою антимонопольна політика враховує чітку
регламентацію державної допомоги, чим забезпечує встановлення або
відновлення балансу для окремих суб’єктів підприємницької діяльності,
економічних зон, територій тощо.
 24

У 2001 році ухвалено Закон України «Про захист економічної

конкуренції» (набув чинності з 2002), який визначає правові засади
підтримання й захисту ринкової конкуренції.
Антимонопольне законодавство України є складником господарського
права. Згідно зі статтею 42 Конституції України: «Держава забезпечує захист
конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання
монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та
недобросовісна конкуренція. Види й межі монополії визначаються законом».
У системі антимонопольного законодавства Закони України «Про захист
прав споживачів» (1991), «Про Антимонопольний комітет України» (1993),
«Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996), «Про природні
монополії» (2000), «Про захист економічної конкуренції» (2001) та ін., а
також укази Президента України, акти Кабінету Міністрів
України, Антимонопольного комітету України, міністерств і відомств,
призначені для обмеження проявів монополізму та недопущення
недобросовісної конкуренції.[10]
«Щоб реалізувати антимонопольну політику держава створює
антимонопольні служби, основним завданням яких, є контроль зa
монополістичними тенденціями y країні. Антимонопольні служби нe є
частиною законодавчої влади, aлe їхня компетенція дозволяє їм виконувати
дорадчу функцію.» [9]
Такі організації не мають права здійснювати дії авторитарними
методами, наприклад, закривати фірми. Але вони можуть змусити домінуючу
компанію відновити постачання продукції тому одержувачу, якому було
незаконно відмовлено в наданні таких постачань. Усі їх рішення є
обов’язковими для виконання. В іншому випадку за порушення
антимонопольного закону накладаються грошові штрафи, відповідно до
законодавством. Тому слід зазначити, що всі рішення антимонопольної
служби мають перевірятися державними судами.
 25

До обов’язків антимонопольної служби, крім здійснення процесу

демонополізації, входить також боротьба зі зловживаннями, яка може бути
ефективною лише за активної участі споживачів. Тому дуже важливо, дати
суспільству зрозуміти практичне значення конкурентної політики в
повсякденному житті. У цьому, перш за все, має допомогти преса та інші
ЗМІ. Преса повинна мати право на відповідне повідомлення, але лише в
об'єктивній, достовірній і чесній формі, без наклепів. Кожна антимонопольна
служба зобов’язана мати співробітника для зв'язку з пресою, який
повідомлятиме про діяльність служби і коментуватиме її.
 26

РОЗДІЛ 3. Розрахункова частина. Варіант №12

Задача №1
Попит та пропозиція описані функціями:
Qd = 600 - 4*P,
Qs = 100 + 2*P
Знайдіть параметри рівноваги на ринку даного товару.
Припустимо, що держава встановила податок в T гривні на даний товар.
Що втратять покупці та продавці?
Розв'язок
Для того щоб визначити ринкову рівноважну ціну, прирівняю рівняння
попиту та рівняння пропозиції:
QD= QS
600-4*P=100+2*P
-6*Р=-500
Р=83,33 – рівноважна ціна
Підставлю значення рівноважної ціни в одне з рівнянь умови, для того
щоб знайти рівноважну кількість:
Q=QD=600-4P=600-4*83,33=266,68.
Введення податків веде до зменшення пропозиції - крива S зміститься
вліво і вгору на розмір податку (рис. 3.1).
Нова ринкова рівновага передбачає перетин кривої попиту D та нової
кривої пропозиції S1, яка відображає скорочену пропозицію після введення
податку. Тоді, знаходжу рівняння кривої пропозиції S1:
QS1 =100+2*(P-T)=100+2*(Р-0,6)=100+2*P-1,2=98,8+2P
Знаходжу нові параметри ринкової рівноваги:
QD= QS1
600-4P=98,8+2P
-6Р=-501,2
Р1=83,53 – нова рівноважна ціна
 27

P
S1
S
P1
P
P`
Податок
D

Q1 Q Q
Рисунок 3.1 Крива пропозиції після ведення податку
Визначаємо нову рівноважну кількість:
Q1 =600-4P=600-4*83,53=265,88
Тож видно, що запровадження податку в розмірі 0,6 грн. призводить до
збільшення ринкової ціни на 20 копійок та зменшення обсягу споживання
продукції на 0,8 одиниць. Податок порівну розподіляється між споживачами
та виробниками: по 20 копійок.
Задача №2
Для товару Х задано два значення цін P Х1=22, PХ2=30, та відповідні
обсяги QХ1=50, QХ2=40.
Знайти коефіцієнт еластичності попиту по ціні для товару Х.
Коефіцієнт еластичності попиту на товар Y по ціні Р У1=40 той самий,
що й на товар Х. Якщо в початковий період часу обсяг споживання товару Y
становить QY1=170 і при підвищенні ціни до РY2=42 еластичність не
зміниться, визначити скільки одиниць товару Y буде продано по підвищеній
ціні.
Розв’язок
Використовую формулу дугової еластичності попиту по ціні для
розрахунку коефіцієнта еластичності на товар X:
P X 1+ P X 2
∆Q 2 Q −Q X 1 P X 1+ P X 2 40−50 22+30
E DX
PX = × = X2 × = × =−0,72
∆ P Q X 1+ Q X 2 P X 2−P X 1 Q X 1+Q X 2 30−22 50+ 40
2
З умови маю, що для обох товарів коефіцієнти еластичності однакові,
тоді знайдемо кількість товару Y:
 28

DY Q Y 2−Q Y 1 PY 1+ PY 2 Q Y 2−170 40+42

E PY = × = × =−0,72
PY 2−PY 1 Q Y 1+Q Y 2 42−40 170+ Q Y 2
(Q¿¿ Y 2−170)∗41
=−0,72 ¿;
170+QY 2
41*Q-6970=-0,72*Q-122,4,
41,72*Q=6847,6,
Q=164,13
Тож, при збільшеній ціні буде продано 164,13 одиниць товару Y.
Задача №3
Функція корисності споживача має вигляд:
TU = X0,5Y0,5,
де x, y – кількість двох різних товарів.
Доход споживача I=220 повністю розподіляється на два товари X та Y,
що купуються за цінами Px1=2 та Py=1 відповідно.
Розкладіть реакцію споживача на ефект заміни та доходу за Хіксом та
за Слуцьким, якщо ціна на товар Х змінилася і становить Px2=3.
Представити рішення графічно.
Розв'язок
Ефект доходу та заміни за Слуцьким.
У моделі Слуцького постійність реального доходу досягається на
такому рівні, що після зміни цін дає можливість споживачу придбати такий
набір товарів, що й до зміни.

220

E3
137,5 U
110 E2 E1 U
U

36,645,8 55 73,3 110 X

Рис 3.2 Графічне зображення ефектів доходу та заміни за Слуцьким
 29

Початкове споживання описується т. Е1, яка є точкою дотику кривої

байдужості споживача, що задана відповідної функцією корисності, та
бюджетної лінії. Знаходжу бюджетне обмеження для точки рівноваги Е1:
220=2X+Y
Більш того, в цій точці досягається максимізація загальної корисності
споживача, що описується наступним рівнянням:
M U X PX
=
M U Y PY
де MUX – гранична корисність товару X;
√Y
MUX=(UX)`=
2√ X
MUY - гранична корисність товару Y;
√X
MUY=(UY)`=
2√ Y
PX – ціна товару X, PX = 2 грн, за умовою.
PY – ціна товару Y, PY = 1 грн, за умовою.
Складаю систему рівнянь для т. Е1:

{
Y 2
=
X 1
220=2 X +Y
Розв’язавши систему рівнянь отримаю:
X1=55 од; Y1=110 од.
Розглядаю ті самі параметри в точці рівноваги споживача Е2.
При збільшенні ціни на товар X з 2 грн до 3 грн оптимум споживача
зміщується з точки Е1 в точку Е2. Споживач знижує споживання товару X і не
змінює споживання товару Y.
Через те що доход залишається незмінним, а ціна на товар X зросла до
3 за одиницю, лінія бюджетного обмеження має наступний вигляд:
220=3X+Y
Використаю правило максимізації загальної корисності споживача при
нових цінах:
 30

MU X P X Y
= =3
MU Y P Y
або X
=3

Складаємо систему рівнянь для т. Е2:

{
Y
=3
X
220=3 X +Y
Розв’язуючи систему рівнянь отримаю:
X2 = 36,6 од; Y2 = 110 од.
Розглядаю точку рівноваги Е3:
Нова бюджетна лінія проходить через точки (73,3;0) та (0;220), показує,
яким має бути дохід споживача, необхідний для споживання попереднього
набору товарів X та Y при підвищенні ціни на товар X з 2 грн до 3 грн. Ця
бюджетна лінія дотикається більш високої кривої байдужості U 3 в точці Е3 –
це означає, що споживач обрав би набір Е3 в тому випадку, якщо б його дохід
становив би І3=3*55 + 110 = 275 (грн.). В реальності він обирає набір Е 2
оскільки ціна товару X зросла.
Умова максимізації загальної корисності споживача залишається
такою, що й в точці Е2:
Y 3
=
X 1
А бажане бюджетне обмеження має вигляд:

275 = 3X + Y
Складаю систему рівнянь для т. Е3:

{
Y 3
=
X 1
275=3 X +Y
Розв’язуючи систему рівнянь отримую:

X3 = 45,83; Y3 = 137,5.
Рахую ефекти заміни та доходу за Слуцьким:
Ефект заміни (Е1 – Е3):
∆X =X1- X3=55 – 45,83 = 9,17
∆Y = Y1 – Y3=110 – 137,5 = -27,5
 31

Ефект доходу (Е3 – Е2):

∆X =X3- X2=45,83-36,6 = 9,23
∆Y = Y3 – Y2=137,5 – 110 = 27,5

Загальний ефект : ∆X` = 18,4 од; ∆Y` = 0 од.

Ефект доходу та заміни за Хіксом.
За Хіксом, постійний реальний дохід – це забезпечення одного і того ж
рівня задоволення потреб. Отже, споживач при зміні ціни товару
залишається на тій самій кривій байдужості.

220

134,7 E3
110 E2 E1 U
U
U

36,6 44,9 55 110 X

Рисунок 3.3 Графічне зображення ефектів доходу та заміни за Хіксом

Тобто, споживач прагне зберегти початковий рівень корисності, який
він отримував від споживання товарів в т. Е 1 в кількості X1=55 од; Y1=110
од.
Знайду рівень загальної корисності в цій точці:
U 1= √ 55∗110=55 √ 2 77,78
Рівновага споживача в точці Е2 за моделлю Хікса знаходиться
аналогічно:
X2 = 36,6 од; Y2 = 110 од.
Розгляну рівновагу споживача в точці Е3:
Перехід з точки Е1 в точку Е3 фіксує ефект заміни за Хіксом. Тобто, при
зміні ціни і збереженні попереднього рівня загальної корисності споживач в
рівновазі буде змушений зменшити попит на товар X, ціна на який була
підвищена.
Оскільки споживач зберігає рівень загальної корисності, то
 32

U3 = U1 = 77,78
Умова максимізації корисності споживача при підвищенні ціни
зберігається:
Y 3
=
X 1
Складаю систему рівнянь для т. Е3:

{
Y 3
=
X 1
√ X 3∗Y 3 =55 √2
Розв’язавши систему рівнянь отримаю:
X3 = 44,9; Y3 =134,7.
Розрахую ефекти заміни та доходу за Хіксом:
Ефект заміни (Е1 – Е3):
∆X =X1- X3=55 –44,9= 10,1
∆Y = Y1 – Y3=110 – 134,7 = -24,7
Ефект доходу (Е3 – Е2):
∆X =X3- X2=44,9 – 36,6 = 8,3
∆Y = Y3 – Y2=134,7 – 110 = 24,7
Загальний ефект : ∆X` = 18,4 од; ∆Y` = 0 од.
Задача №4
Фірма працює по технології, що описується виробничою функцією
Q = L0,7K0,3
Ціна праці становить 7, а ціна капіталу – 2.
Визначить середню продуктивність праці при знаходженні фірми в
точці рівноваги.
Розв'язок
Середню продуктивність фірми визначу за формулою:
Q
A PL =
L
Підставлю вихідні умови задачі:
α∗K P L
= ;
β∗L P K
0,7∗K 7
= ;
0,3∗L 2
K=1,5L
APL=L-0,3(1,5L)0,3=1,12
 33

Задача №5
Функція загальних витрат підприємства має вигляд:
TC = 165 +5Q +0,25Q2
Визначити вирази для FC, VC, ATC, AFC, AVC, MC як функції від обсягу
виробництва.
При якому значенні Q крива MC перетинає криву ATC?

Розв'язок
Постійні витрати: FC = 165
Змінні витрати: VC = 5Q +0,25Q2
Середні загальні витрати:
TC 165+5 Q+0,25 Q2 165
ATC= = = +5+ 0,25Q
Q Q Q
Середні постійні витрати:
FC 165
AFC= =
Q Q
Середні змінні витрати:
VC 5 Q+ 0,25 Q2
AVC= = =5+ 0,25Q
Q Q
Граничні витрати:
MC=(TC)`=5+0,5Q
Визначаю обсяг виробництва при якому крива граничних витрат (MC)
перетинає криву середніх загальних витрат (ATC):
165
5+0,5 Q= +5+0,25 Q
Q
Q2=660
Q=25,7
Тож, рівність граничних витрат та середніх загальних витрат
досягається при обсязі виробництва 25,7 шт.

Задача №6
Фірма працює на ринку чистої конкуренції.
TC=0,05Q3 – 1,9Q2 + 11Q + 5.
За якого обсягу продукції фірма піде з галузі?
Розв'язок
Знайду функцію для середніх змінних витрат:
VC 2
AVC= =0,05 Q −1,9 Q+11
Q
Видно, що середні змінні витрати мають форму параболи. Мінімальне
значення цієї квадратичної функції збігається з координатами вершини
параболи:
−b 1,9
Q= = =19
2 a 0,1
Тож, якщо обсяг продукції фірми буде дорівнювати 19 од, фірма піде з
галузі.
 34

Результати розрахунків
Варіант № 12
Задача 1 Р=83,33 Q= 266,68 Р1=83,53 Q1=265,88
Запровадження податку в розмірі 0,6 грн. призвело до
підвищення ринкової ціни на 20 копійок та скорочення
обсягу споживання продукції на 0,8 одиниць. Податок
порівну розподіляється між споживачами та
виробниками: по 20 копійок.
Задача 2 DY
E PY =−0,72 Q=164,13 одиниць товару Y буде продано при
підвищені ціни
Задача 3 Ефекти заміни та доходу за Слуцьким:
Ефект заміни (Е1 – Е3):
∆X = -45,84 ∆Y = -41,25
Ефект доходу (Е3 – Е2):
∆X = 64,24 ∆Y = 96,25
Загальний ефект : ∆X` = 18,4 од; ∆Y` = 55 од.
Ефекти заміни та доходу за Хіксом:
Ефект заміни (Е1 – Е3):
∆X = -8,5 ∆Y = 14,74
Ефект доходу (Е3 – Е2):
∆X = 26,9 ∆Y = = 40,26
Загальний ефект : ∆X` = 18,4 од; ∆X` = 55 од.
Задача 4 APL=1,12
Задача 5 FC = 165
VC = 5Q +0,25Q2
165
ATC= +5+0,25 Q
Q
165
AFC=
Q
AVC=5+ 0,25Q
MC=5+0,5Q
MC=ATC при Q=25,7
Задача 6 Q =19
 35

ВИСНОВКИ
Отже, підсумувавши все викладене в досліджені, можемо зробити
висновок, що на монополістичному ринку для будь-якого товару є тільки
один виробник, тобто фірма-монополіст і представляє всю галузь
виробництва. Більш того, близьких замінників продукції монополістів не
існує. Однак для товарів монополіста можна справедливо припустити, що
споживачі мають лише два варіанти поведінки: або повністю відмовитися від
споживання продукту, або купити у монополіста. Іншим виробникам важко
увійти в галузь, адже є певний ряд бар’єрів. Щодо ціноутворення в умовах
монополії, чистий монополіст сам встановлює ціни на свої товари. На
відміну від досконалої конкуренції, монополіст сам визначає ціну.
Рівноважна ціна є результатом взаємодії між попитом і пропозицією.
Оскільки попит монополіста узгоджується з ринковим попитом і його можна
вважати фіксованим, він може встановити рівноважну ціну, маніпулюючи
пропозицією: збільшення пропозиції знижує ціну, навпаки, зменшення
пропозиції призводить до зростання ціни.
Крім того, фірми-монополісти можуть мати різну монопольну владу
(здатність впливати на ринкову ціну), ступінь якої залежить від наявності
замінників їх товару та частки ринку. Монопольна влада визначається
індексом Лернера та характеризується спадною кривою попиту. Також,
монополісти, користуючись своїм становищем, вдаються до цінової
дискримінації, щоб збільшити свої прибутки. При чому різні ціни для
споживачів не обумовлені різницею витрат у виробництві.
Щодо визначення ціни і обсягів виробництва, необхідно побудувати
графік і розрахувати криві попиту, граничні витрати та граничний дохід,
знайти точку Курно, в якій MR=MC, і визначити обсяг випуску в ній, та за
допомогою кривої попиту знайти ціну, яка може бути встановлена на цьому
рівні виробництва.
 36

Якщо говорити про економічні наслідки монополії, звісно, їх існує

безліч, але в моєму дослідженні було розглянуто наслідки, які, на мою думку,
заслуговують більш уваги. Наприклад, те що у монополіста є цінова
політика; існує більше нецінової конкуренції; монополізація викликає
обмеження об'ємів виробництва і встановлення вищої ціни; навіть у
довгостроковий період монополії можуть отримувати «надмірні» прибутки;
монополія може знизити макроекономічну гнучкість і стабільність
економіки; монополісти несуть більш високі збитки, які пов'язані з потребою
підприємствам постійно зберігати та підсилювати свою владу на ринках;
частіше за все випускають якийсь певний тип продукції, переважніше товари
розкоші.
Для стримування монопольної влади, захисту інтересів споживачів і
суспільства від негативних наслідків монопольної діяльності, в нашій країні
існує антимонопольне законодавство, яке ґрунтується на 42 статті
Конституції України, та складається з Антимонопольного Комітету України
та інших державних органів. Зрештою, антимонопольні служби не мають
права закривати фірми, але вони мають виступати дієвим механізмом захисту
від недобросовісної конкуренції та удосконалення конкурентного
середовища шляхом залучення суспільства і преси.
 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Максимова В.Ф. Економічна Теорія: Навч. Пос. Для студ. Вищ. Навч.
Закладів. К.: Кондор, 2014. 176 с.
2. Поплавська Ж.В. Мікроекономіка. Теорія і практика управлінської
економіки : навчальний посібник / Ж.В. Поплавська, [ще один автор] ;
Міністерство освіти і науки України. Київ : Алерта, 2016. 283 с.
3. Базілінська, О. Я. Мікроекономіка : навчальний посібник для ВНЗ.
Київ : Центр учбової літератури, 2016. 349 с
4. Околович О.М. Особливості функціонування монополізованих ринків
в Україні // Економічний простір. - №24. - 2009. С. 45-52
5. Корнейчук, Б. В. Микроэкономика: учебник и практикум. Москва:
Юрайт, 2016. 320 с.
6. Орда В. А. Особливості функціонування монополії в Україні.
Управління розвитком. 2014. No 4 (167). С. 154-156.
7. Филюк Г. М. Високий рівень монополізації української економіки –
бар’єр на шляху підвищення рівня її конкурентоспроможності. Вісник
Кам’янець-Подільського націона- льного університету імені Івана
Огієнка. 2015. Вип. 10. С. 102-109.
8. Бодров В. Г., Сафронова О. М., Балдич Н. І. Державне регулювання
економіки та економічна політика. Київ : Академвидав, 2010. 520 с.
9. Лагутін В. – Шкода від монополії і користь від конкуренції: чи все так
просто? / В. Лагутін // Економіка України. – 2017. - No 4 (55). – 55 – 61
10.Конституція України: Закон України № 27-IX від 03.09.2019 //
Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2019, № 38, ст.160 URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text
11.Аналітичний портал: Слово і Діло [Електронний ресурс] // Фінансові
результати "Укрзалізниці". – 2021. – Режим доступу до ресурсу:
https://www.slovoidilo.ua/2021/04/12/infografika/finansy/uz-mytnycya-
naftohaz-yaki-pidpryyemstva-skilky-zavdaly-zbytkiv-ukrayini-2020-roczi.