МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

Факультет соціальних наук і соціальних технологій

кафедра політології

«ЕКОНОМІЧНА РОЛЬ МОНОПОЛІЙ»

Есе з курсу Основ економічної теорії

Виконав: студент 3-го року навчання

Спеціальності 052 Політологія
Михальчук Олександр Олександрович

Київ – 2023
 Повністю вільний ринок з постійною рівноправною конкуренцією різноманітних
економічних акторів за найвищу прибутковість та кращу якість товарів залишається
недосяжним ідеалом економічної теорії. На практиці об’єктивні умови функціонування як
економічної сфери, так і суспільно-політичного середовища регулярно породжує такі
випадки, коли окрема корпорація може порушити баланс конкуренції й стати домінуючим
учасником певного ринку. Завдяки цьому формуються монополії – ринкові структури, що
характеризується одним основним продавцем, який внаслідок певних факторів має виключну
можливість продавати якийсь унікальний продукт. Такий продавець не стикається з
конкуренцією, оскільки він є ключовим продавцем товару без відповідних конкурентів.

Ранні історичні приклади таких утворень зустрічаються вже починаючи з бронзової

доби, коли формуються постійні торгівельні відносини між різноманітними архаїчними
державами. На тому етапові розвитку економічної системи монополії здебільшого виникали
внаслідок об’єктивних умов виробництва. Так, наприклад, в межах ринку видобутку та
продажу лазуриту на стародавньому Близькому Сході існувала монополія купців з території
сучасного Афганістану, бо на той момент не було відомо інших покладів цього матеріалу,
окрім тих, що перебували в їх регіоні. Схожа ситуація існувала на ринку виробництва
різноманітних металевих знарядь та зброї, коли тогочасні технології дозволяли видобувати
необхідну руду тільки в межах цілком конкретних територій, а методи якісної обробки
певних металів були відомі далеко не всім людським поселенням.

Попри архаїчну природу наведених прикладів, аналогічні механізми формування

подібних монополій залишаються цілком актуальними і в сьогоденні, проте змінився
профіль їх діяльності. В сучасному світі можна зустріти технологічні монополії у випадках,
коли певні компанії мають виключні права на використання деяких технологій, що
дозволяють їм поставляти на ринок товари, які взагалі не можуть бути відтворенні за
використання інших технологічних методів, або виробляються не за конкурентоспроможною
ціною.

Проте піком створення класичних монополій можна вважати період починаючи з

другої половини 19-го століття по першу половину 20-го століття. На цьому етапові розвитку
економічної системи внаслідок індустріальної революції відбувся повноцінний перехід до
масового механізованого виробництва, що призвів до стрімкого збільшення масштабів
різноманітних компаній в широкому колі сфер. Часткова автоматизація та уніфікація
продукування переважної більшості видів товарів дозволили виробляти їх в гігантських
масштабах. За таких умов менші компанії, зокрема такі, що не могли дозволити собі масове
фабричне виробництво, швидко ставали неконкурентоспроможні на ринках, що
заповнювалися дешевими заводськими товарами.
 Згодом, утворені таким чином економічні гіганти, що виробляли товари схожого типу,
почали узгоджувати свою ринкову діяльність між собою та утворювати об’єднання в вигляді
перших повноцінних трастів та монополій. Саме на їх прикладі ми можемо побачити усі
основні негативні аспекти існування цього явища для різноманітних елементів життєвого
циклу капіталістичного ринку.

По-перше, за умов монополії виробник може встановлювати необ’єктивні ціни на свої

товари, що може призвести до значного підвищення їх ціни для споживачів чи подальшої
монополізації окремої галузі. Це викликано тим, що домінуюча фірма має повну владу
контролювати ціни на певні продукти, оскільки покупець не має відповідних альтернатив
для їх купівлі за іншою ціною. Використовуючи таку ситуацію монополіст може встановити
відчутно вищі ціни, аніж це було б можливо на більш конкурентному ринку.

В контексті подальшого поглиблення монополізації, контроль домінуючою компанією

над ціноутворенням та масштаби її виробництва дозволяють їй за потреби встановлювати
ціни відчутно нижче за будь-які малі підприємства в цій галузі. Це призводить до швидкого
банкрутування менших конкурентів та ще глибшої концентрації економічної влади.

По-друге, особливості функціонування монополій можуть зменшити інноваційність

відповідного ринку та сповільнити технологічний прогрес. Без загроз з боку конкуренції у
монополіста мало стимулів інвестувати в дослідження та розробку нових методів
покращення своєї продукції, напроти така діяльність може розглядатися як зайві витрати, що
зменшать поточний прибуток. Таким чином поступово відбувається стагнація ринку, а
споживачі залишаються із застарілими продуктами та послугами.

Також це може виражатися в поступовому погіршенні якості товару внаслідок свідомої

політики виробника. Завдяки цьому монополіст може відчутно зменшувати вартість
виробництва, проте бути певним в тім, що споживачі продовжать купувати продукт чи
послугу, бо на ринку відсутні альтернативні джерела їх постачання, що можуть надавати
товари кращої якості.

По-третє, концентрація виробництва в межах однієї компанії чи вузького кола

компаній, створює великі ризики для загальної економічної системи під час кризових
процесів. Якщо внаслідок певних подій монополіст швидко втратить своє місце чи взагалі
перестане надавати послуги та товари, це може призвести до масштабного колапсу цілої
галузі, втрати робочих місць великою кількістю працівників та стрімкого погіршення стану
всіх суміжних галузей, що раніше базувалися на ринковій взаємодії з ним.

Загалом монополії мають доволі негативний вплив на економічну ситуацію та

суспільство в цілому. Обмежуючи споживчий вибір і зменшуючи економічну
різноманітність, вони нерідко призводять до зниження соціального добробуту, а також
можуть створити умови нерівномірну розподіл влади та багатства, коли монополіст отримує
механізми здійснення значного вплив на політиків певної держави.

Проте за певних специфічних обставин монополізація ринку може відігравати

позитивну роль в економіці.

Так, монополії можуть досягти ефекту масштабу виробництва, що може призвести до

зниження витрат виробництва та підвищення ефективності. Будучи домінуючою фірмою на
ринку, вони можуть інвестувати у великі виробничі потужності, передові технології та
спеціалізоване обладнання, яке було б важко дозволити собі меншим фірмам. Така
діяльність, наприклад, може перетворити певні категорії товарів, що до цього перебували в
категорії елітарних, доступних лише вузькому колу споживачів, у продукти масового
споживання, таким чином покращуючи рівень добробуту населення.

Також, попри зазначену вище несхильність класичних монополій до технологічного

покращення, в рамках сучасного світу вони напроти нерідко можуть ставати рушіями
запровадження інновацій, результатів наукових досліджень і передових розробок. Оскільки
такі корпорації не стикаються з прямою конкуренцією, вони можуть інвестувати в нові
технології та продукти без особливих загроз для свого економічного становища.

Ще важливо підкреслити той факт, що монополії можуть забезпечити стабільність і

передбачуваність в межах певного ринку. Маючи контроль над ціноутворенням і
виробництвом, вони нерідко уникають утворення певних ситуацій нестабільності та
невизначеності, які можуть бути результатом конкуренції. Це може бути особливо корисним
у галузях з високими постійними витратами, наприклад, на комунальні послуги чи
інфраструктуру. Також ця особливість монополій вкрай важлива для деяких критичних
галузей, наприклад виробництва озброєння для державної армії, що потребує постійного та
надійного задоволення потреб цього специфічного споживача.

Нарешті, монополії можуть створювати робочі місця та стимулювати економічне

зростання. Інвестуючи у великі виробничі потужності та спеціалізоване обладнання, вони
можуть створюють значну кількість робочих місць протягом короткого періоду часу та
сприяють загальному зростанню економіки в короткостроковій перспективі. Це може бути
особливо корисним у країнах, що розвиваються, де створення робочих місць і економічне
зростання є вкрай важливими аспектами зменшення бідності, підвищення рівня життя та
подальшої модернізації всіх соціальних сфер.

Не можна забувати й про такий специфічний різновид монополій, як природні

монополії. Вони виникають у таких сферах, де через певні їх структурні особливості
створення конкурентного ринку призведе до значного погіршення надавання послуг\товарів
чи загалом зробить це неможливим. Класичними прикладами таких монополій є
інфраструктурні галузі, такі як постачання електроенергії, води, опалення тощо.

Узагальнюючи все вище сказане ми можемо побачити специфічну роль монополій в

економічному житті. Попри значну кількість негативних аспектів їх існування та
поширеність державних політик по боротьбі з їх утворенням, вони все одно є природнім
елементом ринкової системи та іноді навіть можуть мати позитивний вплив на суспільство та
економіку. Через це ми маємо критично ставатися до всього феномену та оцінювати його
прояви окремо в межах специфічного середовища.

Список літератури:

1. Bryce Covert, "The Visible Hand: How monopolies define everyday life in the United States"
(review of David Dayen, Monopolized: Life in the Age of Corporate Power, The New Press,
2020, 336 pp.)
2. Milton Friedman (February 2002) [1962]. "VIII: Monopoly and the Social Responsibility of
Business and Labor". Capitalism and Freedom (paperback) (40th anniversary ed.). The
University of Chicago Press. p. 208.
3. McEachern, William A. (2009). Economics: A Contemporary Introduction. Cengage Learning.
p. 406