МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет навчально-наукового інституту управління
Кафедра менеджменту та фінансів

Індивідуальна робота

З дисципліни «Конкурентоспроможність підприємств»

На тему: «Поняття конкуренція та основні наукові підходи до його визначення»

Виконала:

Студентка групи ОіО-20

Корнілова Єлизавета

Перевірив:

Викладач

Кравченко О.В.

Киів 2023
 План роботи:

ВСТУП 1
1. РЕЗУЛЬТАТИ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ 2
2. ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ КОНКУРЕНЦІЇ 3
ВИСНОВОК 7
ЛІТЕРАТУРА 8
 ВСТУП

Конкуренція є найбільш ефективним механізмом регулювання ринкових

процесів, який забезпечує економічна свобода, робить і заохочує їх до
підвищення своєї конкурентоспроможності.
Рівень конкурентоспроможність підприємства, галузі, сектору, країни
залежить від розвитку і зростання економіки, підвищення інноваційного
процесу, рівня життя, значущості країни на світових ринках, рівня економічної
безпеки, яка визначає актуальність даної теми.
Науково-теоретичні аспекти конкуренції були представлені й узагальнені
в наукових роботах А. Сміт, Д. Рікардо, Дж.Робінсон, Е. Чемберлен, А.
Маршалл (Marshall, 1993), Дж. Шумпетер, Ф. Хайєк та K.Макконел, С. Л. Брю
(McConnell and Bryu, 1992), М. Портер (Porter, 2005), Р. Фатхутдінов
(Fathutdinov, 2005), Х. Азоев (Азоев і Челенков, 2000), Ф. Зав'ялов (Зав'ялов та
ін, 2005), А. Юданов (Юданов, 2001) і інші.
Серед українських вчених, що вивчали проблему конкуренції і
конкурентноздатності, повинні бути шановний Ю.Базилюк (Жаліло та ін, 2005),
М. Малик, Н.Мазур, А. Мокій (Мокій, 2010)I. I. i.15, М.Тарнавська (Тарнавська,
2008), П. Саблук (Саблук та Кропивко, 2010), С. Мочерний (Мочерний, 2000),
В. Піддубний (Поддыбный і Піддубна, 2007).
Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших
категорій ринкової економіки і характеризує можливість та ефективність
адаптації підприємства до умов конкурентного середовища. У зв’язку з цим
обґрунтування підходів до її дослідження з метою подальшої розробки системи
управління конкурентоспроможністю підприємств є актуальним.
Ключове положення в економіці України займають промислові
підприємства. Це обумовлено тим значенням, яке має промисловість у
структурі
національної економіки. Тому проблеми підвищення конкурентоспроможності
промислових підприємств на внутрішньому і на міжнародних ринках є
важливими як у сучасних умовах, так і в майбутньому.
Особливої гостроти ця проблема набуває в умовах посилення
інтенсивності конкуренції на окремих ринках, де від підприємств-виробників
продукції потрібно постійно відслідковувати зміни попиту, вартості
сировинних ресурсів, а питання рентабельності активів прямо залежить від
ступеня використання новітніх підходів у сфері стратегічного менеджменту та
стратегічного маркетингу.
Метою обговорюваної роботи є визначення сутності понять
"конкуренція" і "конкурентоспроможність" як основного економічного явища.
Індивідуальна робота присвячена теоретико-методологічної інтерпретації
економічної сутності категорій про "конкуренції" та
"конкурентоспроможність".
Тут проілюстровані основні аспекти досліджуваних категорій.
Результати дослідження розкриваються в теоретичному плані,
прояснюючи наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених, що
забезпечують всебічний аналіз концептуальної структури основних
теоретичних питань конкурентоспроможності за допомогою методу аналізу і
синтезу. А також це формує всеосяжне поняття про поняття диференціації та
його похідних.
 1. РЕЗУЛЬТАТИ ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ

Термін «конкуренція» в радянській економіці ніколи не

використовувався. Тому перші роки української незалежності відзначалися
досить обережним ставленням до конкурентного механізму. Проте в процесі
становлення української національної економіки це ставлення суттєво
змінилося. В даний час він розглядається як основний економічний ринковий
метод. Крім того, цей період позначений також зростанням інтересу до теорії
конкуренції та її особливостей як з боку вітчизняних економістів, так і суб’єктів
господарювання.
«Конкуренція містить різні аспекти. Проте його основна функція
очевидна: завдяки ефективній конкуренції будь-яка ринкова економіка працює
без збоїв», – зазначив В. Шепард (Мазилкина, Панічкіна, 2009).
Конкуренція не дозволяє суб’єктам господарювання зупинятися на
досягнутих результатах, а змушує їх постійно вдосконалюватися та розвиватися
(Червень та Євчук, с.6). Незважаючи на те, що поняття конкуренції з’явилося
давно, сучасний термін «конкуренція» походить від німецького слова
«konkurrenz». Останнє тісно пов’язане з латинськими словами
«concurro/concurentia», які позначали різні явища (злиття та взаємопроникнення
з одного боку; зіткнення конкуренція суперництво – з іншого боку). Іншими
словами, вони відображали процеси взаємодії і використовувалися для їх
позначення (Рубін, 2003, с.23).
Відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції»
останній є конкурсом між суб'єктами господарювання з метою отримання
переваги над конкурентами. У результаті цього конкурсу споживачі мають
можливість вибирати між декількома продавцями, а суб’єкти господарювання
не можуть визначати умови обігу товарів на ринку (Закон України «Про захист
вітчизняного товаровиробника від демпінгового імпорту», 1998 р.).

2
 На сьогоднішній день існує велика кількість трактувань слова
«конкуренція». Економіка включає три концептуальні підходи до цього терміну
залежно від походження взаємодії ринку та суб’єкта господарювання:
«поведінковий», структурний та функціональний (табл. 2.1). Як економічне
поняття термін «конкуренція» означає економічну конкуренцію чи суперництво
між окремими виробниками товарів і послуг, пов’язане з їх продажем одному
споживачеві (Клименко та ін., 2006, с.11).

2. ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ КОНКУРЕНЦІЇ

Таблиця 2.1
Автори визначення Визначення поняття «конкуренція»
- виявлення особливостей та стратегій поведінки
суб'єктів господарювання в умовах суперництва за
фінансово ефективний попит;
- мотивація суб'єктів господарювання з метою
А. Сміт, М. Портер, забезпечення конкурентоспроможності на ринку. Цей
А. Радигіна підхід полягає в тому, щоб капітал споживачів
(поведінковий максимально задовольняв їхні потреби;
підхід) - нехтування тим фактом, що конкурентна боротьба має
місце не лише за найбільш фінансово ефективний
попит, а й за монополію на ринки розподілу, джерела
сировини, досягнення наукового прогресу,
кваліфіковану робочу силу тощо.
Ф. Еджварт, - знеособлений ринковий механізм не залежить від
А. Курно, діяльності окремих осіб і суб'єктів господарювання.
Дж. Робінсон, Основне значення має лише структура ринку та умови
Е.Чемберлен
3
 його функціонування;
- конкуренція розглядається як механізм регулювання
суспільного виробництва, що призводить до
(структурний міжгалузевої міграції факторів виробництва;
підхід) - конкурентний ринок відзначається великою кількістю
покупців подібної продукції. Обсяг продажів на такому
ринку настільки малий, що не в змозі вплинути на ціну
товару.
- конкуренція розглядається як фактор економічного
зростання, що є результатом орієнтації суб'єктів
господарювання на впровадження інноваційних
Ю. Шумпетер,
стратегій розвитку;
Ф. Хайєк
- для досягнення конкуренції на ринку суб'єкти
(функційний підхід)
господарювання повинні скорочувати витрати на
виробництво та пропонувати своїм споживачам нові
товари для задоволення зростаючого попиту

Сучасні економісти частіше дотримуються іншого визначення

конкуренції: не враховують це як процес боротьби і суперництва, а радше як
процес економічної взаємодії суб'єктів господарювання за певних умов і в
певній ситуації. Тому виникає певна термінологічна плутанина на рівні
уявлення про сприйняття. Так, у сучасній економічній літературі існують такі
визначення конкуренції:
- процес економічної взаємодії, взаємозв'язку та суперництва між
ринковими підприємствами які ставлять за мету забезпечення кращих умов
збуту своєї продукції та задоволення потреб споживачів (Азоєв та Челенков,
2000; Зав’ялов та ін., 2005; Райзберг та ін., 2004);
- більша кількість незалежних покупців і продавців на ринку, що дає
можливість входити на ринок і залишати його без будь-яких зусиль (McConnell
and Bryu, 1992);
4
 - змагання між особами, особливо у випадку купівлі або продажу чогось
(Маршалл, 1993);
- Економічний процес взаємодії, відносин і боротьби між діючими на
ринку компаніями в щоб забезпечити кращі можливості для збуту своєї
продукції для задоволення різних потреб споживачів і отримання максимально
можливого прибутку (Мокій, 2010, с.19);
- процес управління суб’єктами господарювання своїми конкурентними
перевагами для досягнення поставлених цілей у суперництві з іншими
конкурентами; процес задоволення об'єктивних і суб'єктивних вимог в рамках
закону або in vivo (Фатхутдінов, 2005, с.30);
- змагання виробників за найвигідніші інвестиційні сегменти, ринки збуту
та сировину (Клименко та ін., 2006, с.12);
- економічне суперництво та змагання між приватними та колективними
виробниками та продавцями товарів і послуги з максимально вигідних умов
виробництва та реалізації; для отримання максимального прибутку. Пропорції
суспільного виробництва стихійно регулюються всередині процесу
(Економічна енциклопедія, 2000, с.818);
- конкурентоспроможність товару є основою будь-якої конкуренції. Це
система економічної, управлінської, технічні, нормативні, правові,
дистрибуційні та екологічні фактори, які у свою чергу забезпечують високу
якість продукту та попит на нього на ринку у процесі взаємодії (Кописко, 2010,
с.61).
Отже, можна дійти висновку, що існує багато підходів до визначення
економічної конкуренції, які мають численні аспекти та рівні. Можна виділити
такі особливості сучасної конкуренції:
- функціонує в ринковому середовищі;
- це основний метод економії;
- позначається економічними процесами взаємодії, взаємозв'язку та
змагання між суб'єктами господарювання;

5
 - має містити правову природу конкурентного суперництва; - може
відбуватися на різних рівнях системи (мікро-, мезо-, макро-, мегарівні);
- є показником економічного зростання, оскільки спонукає суб'єктів
господарювання запроваджувати інноваційні стратегії розвитку;
- виникає між суб'єктами господарювання, які виробляють подібні товари
та послуги, або товари, що доповнюють один одного;
- спонукає виробників шукати свої конкурентні переваги та
вдосконалювати їх надалі; - передбачає певний взаємовплив конкурентів;
- дозволяє кільком виробникам одночасно набрати необхідні результати
(досягти успіху).
Очевидно, що всі підприємства прагнуть повною мірою задовольнити
запити своїх споживачів. для з цієї причини вони повинні досягти певних
конкурентних переваг за рахунок застосування різноманітних методів
інтенсивного виробництва, за рахунок використання нової політики розподілу
тощо. Здатність створювати, підтримувати та розвивати конкурентні переваги
характеризується поняттям « конкурентоспроможність», останній набуває
значення лише в конкурентному суперництві.

6
 ВИСНОВОК

Дослідження поняття конкуренції та конкурентоспроможності, а також

узагальнення підходів до їх сутності дозволили розробити певну теоретичну
базу для визначення конкурентоспроможності підприємства. Крім того, вони
допомогли визначити особливості, роль і місце конкуренції та
конкурентоспроможності в ринковому середовищі. Кожен із поглядів підходів
на розуміння поняття «конкуренція» та «конкурентоспроможність»
фокусується на певних аспектах, але не є універсальним для теоретичного та
практичного використання. Поширення інтеграції та глобалізації у світовій
економіці сприятиме появі нових теорій, які враховуватимуть швидкий
розвиток міжнародних економічних відносин.
Можна виділити наступні особливості поняття конкурентоспроможності:
- в економіці не існує універсального визначення цього терміна. Іноді це
асоціюється з конкурентоспроможність деякого підприємства, фірми, компанії,
економічної системи; або з конкурентоспроможністю товарів і послуг;
- рівень (мікро-, мезо-, макро- та мегарівні). Тому це залежить від
об’єктів, з якими воно застосовується;
- цей термін визначається як стан або ознака економічної системи;
- її можна визначити лише у порівнянні з аналогічним об’єктом за
науково-технічною, виробничою, управлінський, маркетинговий та інший
потенціал будь-якого суб'єкта господарювання. поняття
конкурентоспроможності можна застосовувати до різних об’єктів у різних
системах.

7
 ЛІТЕРАТУРА

1. Адлер Я.П., Аронов І.З., Перець В.Л. Що готує нам майбутнє століття?
Менеджмент XXI століття. Короткий огляд основних тенденцій // Стандарти і
якість. – 1999. – № 3.
2. Азоєв Г. Л., Челенков А. П. Конкурентні переваги фірми. – Московські
новини, 2000.
3. Червень І. І., Євчук Л. А. Забезпечення конкурентоспроможності та
зростання сільського господарства регіону: Монографія. – М.: НДАУ, 2005.
4. Економічна енциклопедія : у трьох томах. Т.1. / Видавнича група:
Мочерний С.В. – К: Академія, 2000.
5. Етимологічний словник української мови (у 7 т.) / Мельничук О. С.,
Коломієць В. Т., Ткаченко О. Б. – Вип. 2. – К.: Наукова думка, 1985.
6. Фатхутдінов Р. А. Управління конкурентоспроможністю організації. –
2-ге вид. – Нью-Йорк: Penguin Books, 2005.
7. Безкоштовний онлайн-словник Abbyy Lingvo. – [Інтернет ресурс]. –
Доступ: http://www.lingvo.ua/ru/Translate/en-ru/competitive%20ability
8. Харченко Т. Б. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств як
засіб реформування ринкової економіки // Актуальні проблеми економіки. –
2003. – № 2.
9. Клименко С. М., Дуброва О. С., Барабас Д. О., Омельяненко Т. В.,
Вакуленко А. В. Управління конкурентоспроможністю підприємства. – К.:
КНЕУ,2006.
10. Копистко А. В. Теоретичні основи конкурентоспроможності продукції
сільського господарства // Економіка сільського господарства. – 2010. – № 1.
11. Закон України «Захист вітчизняного товаровиробника від
демпінгового імпорту» від 22 грудня 1998 р. № 330-XIV / Верховна Рада
України. – 1999. – № 9.
8
 12. Маршалл А. Принципи економіки, Том 1. Переклад з англ. – М.:
Видавництво Прогрес, 1993.
13. Мазилкина Є. І., Панічкіна Г. Г. Основи управління
конкурентоспроможністю. – [Інтернет ресурс]. – Доступ:
http://lib.rus.ec/b/176422/read#t5
14. МакКоннелл К.Р., Брю С.Л. Економіка: принципи, проблеми та
політика. 2 т.: Переклад з англ. – М.: Республіка, 1992.
15. Мокій А. І. Стратегія та процеси посилення просторово-структурної
конкурентоспроможності регіону: Монографія / За ред. Мокій А. І., Васіців Т.
Г. – Львів: Ліга Прес, 2010.
16. Піддибний І., Піддубна Л. Теорія конкурентоспроможності: сучасний
стан та предметно-методологічні аспекти розвитку // Економіка України. –
2007. – №8.
17. Портер М. Конкурс: Переклад з англійської під ред. та передмова
Н.Макарова. – М: Вільямс, 2005.
18. Райзберг Б. А., Лозовський Л. С., Стародубцева Е. Б. Сучасний
економічний словник. – 4-е вид. – М.: ИНФРА-М, 2004.
19. Роденко Д. Міжнародна група маркетингу: тлумачний словник
маркетолога. – [Інтернет ресурс]. – Доступ:
http://www.marketing-ua.com/marketing.dictionary.php
20. Рубін Я. Б. Теорія і практика підприємницької конкуренції /
Московський інститут міжнародної економетрики, інформатики, фінансів і
права. – М., 2003.