Михальчук Олександр
Аналіз тексту К. Поппера «Природа і конвенція»
№ Питання
1. Відмінність природних і нормативних
законів
2. Критика наївного монізму і наївного
конвенціоналізму
3. Критичний дуалізм або критичний
конвенціоналізм К. Поппера
4. Що означає конвенціональний характер
нормативних законів і соціальних
інститутів
4. Чому правові норми і моральні заповіді
не є довільними і цілком умовними?
5. Проміжні стадії переходу до критичного
дуалізму: біологічний натуралізм,
етичний позитивізм і психологічний
спіритуалізм. Їх критика К. Поппером
Відповідь
Відмінність полягає в тім, що природні
законі є незмінними, їх неможливо
порушити чи запровадити. Натомість
нормативні закони є цілком плинними.
Вони можуть бути запроваджені, змінені,
порушені та навіть скасовані. Контроль
над їх дотриманням здійснюється завдяки
загрозі санкцій з боку інших людей, але
фактично немає жодних
фундаментальних перепон для їх
порушення.
Наївний монізм К. Поппер загалом
вважає суто абстрактною формою, в якої
не існує прикладів реалізації. Натомість
наївний конвенціоналізм він відносить до
рис примітивних суспільств, що
послуговуються магією.
Критичний дуалізм це та сама форма
мислення, яка відрізняє між собою
природні та нормативні закони. З її точки
зору норми і нормативні закони можуть
бути створені й змінювані людьми, а
тому вони несуть моральну
відповідальність за них.
Соціальні інститути та нормативні закони
фактично завжди створюються шляхом
додержання певних норм, розроблених з
певною метою чи викликаних певними
обставинами. Тому й саме їх
функціонування залежить від
додержання.
Правові норми і моральні заповіді не є
довільними і цілком умовними, бо їх
рукотворна природа водночас не означає
безпідставність. Конкретні норми
приймаються через певні обставини, що
впливають на існування спільноти.
Біологічний натуралізм стверджує, що
хоч нормативні закони довільні, проте
існує набір незмінних природних законів,
з яких вони й повинні виводитися. К.
Поппер критикує цей підхід бо суворе
його дотримання має звести існування до
примітивного задовільнення базових
потреб, а також через потребу обирати,

Які соціологічні закони на кшалт
природних визнає К. Поппер?
6. Критика К. Поппером платонівського
натуралізму
7. Критика К. Поппером історицизму як
методології соціальних наук на прикладі
філософії Платона
що саме відповідає природі, хоча сам цей
процес вибору заперечує принципи
біологічного натуралізму.
Етичний позитивізм стверджує, що не
повинно існувати інших норм, окрім тих,
що вже існує. Вони прирівнюють їх до
об’єктивних фактів. Інші потенційні
норми є лише нереалістичними
уявленнями, а індивідам загалом має
бути заборонено критикувати норми
суспільства. К. Поппер критикує цей
підхід через його глибоку спорідненість з
авторитаризмом та хибним уявленням
про довільність норм.
Психологічний спіритуалізм виступає
певним поєднанням попередніх двох
способів мислення. З цієї точки зору
дійсно існують базові природні закони,
що ведуть до нормативних, проте їх
сутність психологічна, а не біологічна. К
Поппер зазначає, що фактично таким
чином можна захищати будь-яку норму,
бо межі психологічних законів виходять
занадто розмитими.
Соціологічні закон зі сфери, наприклад,
економічної теорії та теорії міжнародної
торгівлі. Тобто ті, що пов’язані з
діяльністю суспільних інститутів.
Платон формулює теорію, де держава
фактично розглядається як єдиний
організм, основи якого визначаються
біологічними процесами. Зокрема він
стверджує важливість євгеніки у
підтриманні «здоров’я суспільства».
Індивід у цій системі є неідеальним
відображенням держави.
К. Поппер зводить ці міркування до
холізму, та навіть романтизованої
ностальгії за трайбалізмом. Він називає
це спіритуалістичним натуралізмом,
занадто розпливчастим для практичного
застосування щодо реальних проблем.
К. Поппер бачить проблему в існуванні
історично ідеальної держави у тім, що
попри умовну ідеальність вона все ж
деградує та руйнується. Відповідь
Платона у вигляді певного
фундаментального закону занепаду він
вважає непереконливою, бо ідеальна
держава все одно повинна б була мати
бодай здатність уникнути цього занепаду.
8. Предмет соціальних наук, насамперед, ---
політичної науки за К. Поппером