Соціальна та культурна антропологія

Семінарське заняття №4

Розуміння суспільства як винаходу, утворення та усталеного практичного

та інституційного функціонального закріплення певних практик
задоволення базових потреб людини. Антропологія Бр. Маліновського як
пояснення первісних культур як системи діяльності та інституцій
результативної «цілеспрямованій людини».

2 слайд

Становлення функціоналістського напряму в антропології свідчило про

бажання нового покоління дослідників вивчати життя конкретних живих
суспільств, відкидаючи історичний контекст. Функціоналісти прагнули
досліджувати суспільство у тому вигляді, в якому воно існує перед очима
спостерігача та перестати розглядати ці суспільства як пережиток
далекого минулого. Таким чином, відкидаючи історичний та еволюційний
аспекти, функціоналісти розглядали конкретне суспільство як живий
організм, або як “єдине ціле”, про що зокрема писав Редкліф-Браун.
Головним завданням функціоналістів постає у виявленні функціональних
зв’язків між інститутами.

3 слайд

В контексті визначення соціальних груп та субкультур Маліновський

виокремлював шість взаємопов’язаних елементів, що входять до поняття
“інституту”. Зокрема, це:
 1. власне група індивідів, що співпрацюють у виконанні спільного
завдання;
2. артефакти, що використовуються в їхній діяльності;
3. норми поведінки;
4. поведінка, що фактично має місце місце при виконанні спільного
завдання;
5. культурне визначення спільних цілей або призначення інституту;
6. функція, або фактичний ефект колективної діяльності, спрямованої
на задоволення потреб людини.

Маліновський зазначає, що кожна ідея, кожний матеріальний предмет,

кожний звичай в межах цивілізації втілюють конкретну функцію та
виступають як незамінна складова єдиного цілого, а отже функція
інституту полягає у сприянні суспільному життю в цілому. Досягти цього
можна лише за допомогою методу активного “наукового спостереження”.

4 слайд

Маліновському належить авторство “теорії потреб”, згідно з якою в будь-

якому суспільстві існує організоване постачання племені, зумовлене
необхідністю втілення людським організмом базових потреб, зокрема
потреби в харчуванні, яка водночас підкріплена новими технологічними,
економічними, правовими, релігійними та етичними потребами. Так само
продовження роду пов’язане не лише із процесом спарювання, а й із
необхідністю тривалого догляду за потомством, вихованням тощо. А отже,
звідси випливає ряд додаткових потреб або детермінант, задоволенню
яких слугують залицяння, табу на інцест, вибір шлюбного партнера,
спільне життя батьків та дітей, і загалом вся система спорідненості.
Потреба в захисті від навколишнього середовища, для виживання
організму, задовольняється одягом і житлом. Потреба в безпеці
призводить до відповідного облаштування житла і поселення загалом та
власне до організації спільних груп. Тож, як результат, співпраця людей
передбачає наявність норм поведінки, санкціонованих владою, фізичною
силою або суспільним договором. А вдосконалення даних інститутів, що
складають суспільство, передбачає окрім продовження роду,
впровадження відповідних систем навчання, організацію сили для
підтримання влади і захисту, що функціонально пов'язано з політичною
організацією в межах кожного інституту і на пізніх етапах розвитку це
втілюється в утворенні особливих груп, які постають як прототипи
держави. Але якими б різноманітними не були набуті мотиви людської
колективної взаємодії, культурні форми ніколи повністю не звільняються
від базових органічних потреб, і задоволення їх суспільством стимулює
прагнення до подальшого задоволення вторинних потреб. На думку
Маліновського, релігійні та магічні потреби можуть бути функціонально
пояснені як необхідні доповнення до раціональних та емпіричних систем
думки і традиції. Наприклад, уявлення про життя після смерті могло б
свідчити про певні прагнення з біологічної точки зору, але також такі
уявлення сильно сприяли закріпленню ідей про те, що людська свідомість
та сили не є обмеженими. Так само, декоративне мистецтво може
пояснюватися наявністю у людини фізичного сприйняття кольору, форми
тощо, однак функціональний підхід враховує в цьому випадку навички
ручної роботи, технічну досконалість, а також би передбачив наявність
певного зв'язку із системою релігійних та магічних уявлень даного
суспільства.

5 слайд
Б. Маліновський стверджує, що людина одразу після народження вступає
до сформованих традиційних груп. Систему цінностей в певних
інституціях антрополог називає «хартіями», а «учасниками» інституту він
називає людей, які організували групу з певним розподілом функцій,
обов’язків та влади. Правила та норми в межах інституцій Маліновський
розуміє як технічні навички та норми, які приймаються певною групою
людей. Він пов’язує склад групи та соціальні інституції безпосередньо з
«хартіями». Соціальний інститут завжди має під собою матеріальне
підґрунтя, без якого його існування не є можливим. Тобто спільнота,
об’єднана в «хартії» існує заради діяльності, яка їх об’єднала. Ці
організації продовжують свою діяльність базуючись на правилах
специфічної діяльності та маючи поруч певний матеріальний апарат. Втім,
існує чітка різниця між діяльністю та правилами. Діяльність базується на
вміннях та фіксується в реальній поведінці, натомість правила найчастіше
за все фіксуються формально. Останньою гілкою соціальних інституцій
виступають функції—загальний результат групової діяльності.
Маліновський дотримується думки, що будь які соціальні інституції
можливо вивчати лише заглиблюючись в аналіз культури. Зокрема, такі
інститути, як сім’я та шлюб, в різних культурах відрізняються, проте в
будь якому випадку інституційна структура є універсальною. Таким
чином, продовження роду та виховання дітей можна віднести до
культурних універсалій. Для того, щоб створити більш глибокий і точний
перелік, Маліновський виокремлює декілька базових принципів взаємодії
між людьми.

6 слайд
Перший принцип полягає у продовженні роду, внаслідок якого
відбувається формування маленьких, але важливих груп До цих інституцій
відносять утворення шлюбу, норми та порядки сімейного життя і тощо.
Другий принцип- це принцип сусідства, який передбачає обмін послугами,
спільну роботу та взаємодопомогу заради досягнення однієї спільної мети
в силу певних обставин. Найчисельнішим об’єднанням в межах цього
принципу виступають племена. Наступний принцип пов'язаний з
фізіологією та анатомією людини, адже люди відрізняються за віком,
статтю, та певними особливостями тіла, патологіями. За таким принципом,
зокрема, утворюються жіночі та чоловічі групи. Цей феномен антрополог
відносить до універсальних бо вважає , що в незалежності від
географічних та культурних особливостей, людське життя поділене на
певні етапи (такі як: дитинство, підлітковий вік, зрілість та старість)
Наступний принцип- це принцип асоціації, тобто коли група людей
об’єднується в містичні, творчі, клуби чи союзи, які зустрічаються навіть у
багатьох примітивних народів Західної Африки.

П’ятий принцип пов'язаний з професійною діяльністю та освітою. З

розвитком культури освітою мали займатися все більше і більше людей,
оскільки все більше поставала необхідність передавати технічні навички
та цінності для певного виду діяльності. В сучасних суспільствах така
освіта відбувається в локальних групах, які об’єднані за віком чи
зацікавленістю в освоєнні конкретного роду занять. Наступним
принципом про який згадує антрополог, є принцип влади. і власне на
цьому етапі важливо виокремлювати плем’я як культурну складову та
виокремлювати політичну одиницю, яка може включати в себе частину
племені або групи з культурними відмінностями.

7 слайд

Одна з основних концепцій Маліновського – це ідея "цілеспрямованої

людини", згідно з якою людина діє відповідно до своїх певних цілей і
прагне задовольнити свої потреби, використовуючи доступні ресурси.
Людина, згідно з Маліновським, є активним учасником соціального
процесу, який не тільки підпорядковується правилам і традиціям
суспільства, а й впливає на їхню зміну. Основою культури є система
людської діяльності, оскільки вивчення діяльності людей у первісних
суспільствах, на думку Маліновського, дозволяє зрозуміти особливості
їхньої соціальної організації та інститутів. Наприклад, аналіз полювання та
збору їжі може розкрити механізми розподілу ресурсів у суспільстві, а
вивчення системи спорідненості та шлюбних відносин може допомогти
зрозуміти структуру ієрархії у суспільстві.

Іншим важливим аспектом антропології Броніслава Маліновського є його

підхід до вивчення культурної адаптації. Він вважав, що кожне
суспільство має власні способи адаптації до навколишнього середовища та
ресурсів, і що ці способи можуть бути визначені шляхом вивчення
діяльності людей та їх інститутів.

Використані джерела

1. Malinowski, B. (1926). Crime and Custom in Savage Society. London:

Kegan Paul, Trench, Trubner & Co.
2. Kuper, A. (1973). Anthropologists and Anthropology: The Modern
British School. London: Routledge & Kegan Paul.
3. Murdock P. Bronisław Malinowski American Anthropologist, 1943.Vol.
45, No 3 P.441 - 451.
4. Malinowski B. A scientific theory of culture and other essays A Galaxy
Book, New York, Oxford University Press, Sec. Printed, 1961. 145 - 176.
5. Дельєж. Нариси з історії антропологіїг