Змістовний модуль 1.

Етика
Тема 1.1.Предмет і завдання етики
Походження терміну “етика” та його співвідношення з мораллю. Мораль та моральність. Етика
як “практична філософія”, наука про закономірності розвитку і функціонування моралі. Історія
походження й сучасний стан етики як філософської науки, їїфункціональні зв’язки з іншими
галузями гуманітарного знання. Сучасні проблеми етики

1.Походження терміну “етика” та його співвідношення з мораллю

Знайомство із предметом будь-якої моральної дисциплін доречно розпочати із пояснення
термінів, що її позначають, оскільки досить часто саме значення терміна дозволяє нам
побачити дещо важливе в тому предметі, який ми обговорюємо. Термін "етика" має
давньогрецьке походження; вихідним словом було слово "етос", що в одному із його давніх
значень перекладається як "місце перебування людини". Інші значення — "звичай'",
"особливості поведінки". Ці значення засвідчують, що під етичним з давніх часів розумілося
щось притаманне людині, щось властиве їй та таке, що неодмінно повинне було би
виконуватись людьми. Що цікаво, термін "мораль" походить від латинського слова "морес",
якому загалом приписують майже ті ж самі значення, що й слову "етос": звичаї, особливості
поведінки. Саме словом "мораліс" римляни перекладали грецьке слово "етос".
Отже, у вихідному значенні слова "етика" та "мораль" постають різномовними синонімами.
Але в історичному розвитку європейської культури сталося так. що врешті значення цих
термінів н що розійшлося: словом мораль стали позначати певний набір правил та норм
поведінки, яких людини повинні були би дотримуватись в певному суспільстві чи у певній
культурі. Етика ж. оскільки цей термін мав батьківщиною Стародавню Грецію, яку традиційно
пов'язують із началами філософії, почала використовуватись в значенні філософської науки
про мораль. Коротко кажучи, мораль постає перед нами як сукупність норм та правил людської
поведінки, а етика - як філософська наука про мораль.
Виникає питання: чому не можна обмежитись чимось одним - або мораллю, або етикою? В
цілому ми розуміємо, що людська поведінка повинна якось регламентуватись хоча б тому, що
людина, як правило, має свободу у виборі своїх дій та вчинків. Отже. їй потрібні опори,
орієнтири, правила, навіть просто знання про можливий хід та наслідки своїх певних дій. Ми
також повинні додати вроджені чи набуті інстинкти. Тому й норми людської поведінки
повинні базуватись не на генетичних програмах, а на якихось інших засадах(в нашому
випадку, на моральних засадах), які ми попередньо можемо назвати культурно виробленими
дозволами та заборонами.

2.Мораль та моральність
Питання про природу, сутність і розвиток моралі розглядається з огляду на підходи щодо
виникнення людини.
З релігійної точки зору, мораль обґрунтовується як така, що дана самим Богом, підкреслюється
її загальнолюдський характер – тобто вона поширюється на всіх людей без винятку і всі рівні
перед її вимогами, всі мають їх дотримуватися. Релігійна етика наповнює мораль високим
духовним змістом. Однак релігійні концепції виносять витоки моралі за межі суспільства й
недооцінюють значення особистості в її становленні.
Натуралістична етика витоки моралі шукає в природному світі, у біологічній природі людини.
Тобто вона виникла в процесі еволюції тваринного світу. Сутність моралі тут вбачається,
врешті-решт, в інстинктах самозбереження та продовження роду (виду). Спрощується й
викривляється процес виникнення й розвитку моралі в теоріях суспільного договору.
Більш виваженим і глибоким здається соціально-історичний підхід до виникнення людини й
моралі. Тут витоки шукали в розвитку суспільного життя. На думку прибічників цього підходу,
мораль є наслідком матеріальноекономічних відносин суспільства. Її виникнення пов'язується з
необхідністю підтримання суспільного способу життя, з потребами узгодження діяльності для
виживання людини за суворих умов життя первісних спільнот
Якщо коротко охарктеризувати все вищесказане, то мораль є продуктом суспільноісторичного
розвитку, що розгортається на основі й у процесі практично-духовної діяльності людей. Вона
відбиває цілісну систему поглядів на суспільне життя, переконань, зв'язок суспільства й
особистості, залежність певних звичаїв, традицій, норовів, інтересів.
Моральність ж незмінна за змістом і вкрай проста по формі. Вона абсолютна і виражає
інтереси людини (і людства) в цілому. Одними з головних моральних орієнтирів вважаються
ставлення до іншого, як до самого себе, і любов до ближнього, а значить, моральність спочатку
не сприймає насильства, зневаги, приниження, ущемлення чиїхось прав. Мораль спрямована в
першу чергу на самоствердження, а моральність – на безкорисливий інтерес до іншої людини.
Моральність найбільш близька до ідеалу, до універсуму

3. Етика як “практична філософія”, наука про закономірності розвитку і функціонування

моралі
Попри те, що у філософському аспекті поняття практики походить від грецького розуміння
справи, діяльності (praxis), поняття практичного не слід плутати з технічнопрактичним, як воно
здебільшого вживається сьогодні, коли мають на увазі «практичну людину». Метою етики є не
знання, а вчинки, вона має справу не з благом самим по собі, а з здійсненним благом. Тим
самим етика як практична філософія була відокремлена від теоретичної філософії
(метафізики). Вихідним пунктом етики є не принципи, а досвід суспільного життя, в ній тому
не можна досягти того ступеня точності, яка властива, наприклад, математики. За Сократом
людина власне тим і відрізняється від тварин, що живе і дії свідомо, а, значить, на основі
вибору засад власної поведінки. Знати і діяти морально це для Сократа було те ж саме.

4. Історія походження й сучасний стан етики як філософської науки

Найбільше уваги питанням моралі приділялось у пізній античній філософії - так званій
філософії еллінізму та римсько-олександрійській філософії. Численні напрями цієї філософії
(епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм, неоплатонізм) прямо ставили перед собою завдання
відшукати виправдані засади людської індивідуальної поведінки. В результаті тут були
вироблені деякі принципово важливі позиції (або підходи) в трактуванні моральності
В Середні віки — спрямування всього овного життя, громадської думки та філософії докорінно
змінилось, оскільки основним життєвим та світоглядним орієнтиром для людей тієї історичної
епохи тепер була релігія - віддана та непохитна віра в Бога. Відповідно, джерелом моральності
вважався Бог: він створив людину, він наділив її певними здатностями та властивостями. Це
зовсім не означало, що в цей час не виникало серйозних моральних проблем і що філософсько-
релігійна думка не намагалась їх осмислити. До таких проблем належали: визначення наперед
долі кожної людини, джерела зла в цьому світі,проблема основ та ознак гріховності певних
людей. А найпершим постулатом було беззастережне прийняття тези про гріхопадіння
людини. В епоху Відродження моральні засади християнства в цілому продовжували бути
основними для європейців, проте тут відчутно почали культивуватись індивідуалізм,
прагнення особистої духовної досконалості. Ц проявилось, зокрема, в намаганні довести, що
тілесні потреби людини є цілком законними і важливими навіть з огляду на посмертне,
потойбічне життя. Але при тому досить активно продовжувала існувати й думка про
принципову моральну амбівалентність людини, оскільки, на думку мислителів Відродження,
людина могла сягати Бога, а могла й бути нижчою від худоби. Остаточне оформлення та
утвердження етики в якості особливої філософської дисципліни, відбувається в епоху Нового
часу, тобто в період від XVII ст до середини XIX ст. Це було зумовлене перш за все та
переважно тим, що саме в цей час внаслідок збільшення можливостей досвіду, технологічних
можливостей. Окремий індивід вперше в історії постав самодіяльною одиницею та відносно
самостійним суб'єктом. Саме тепер перед людиною відкрилась нічим не стримана можливість
проявляти свободу вибору життєвого шляху та засад власної поведінки. Відбувається
звільнення процесів життєдіяльності з-під домінуючих впливів релігії. У другій половині XIX
ст. відбувається досить активний перехід до некласичної філософії. А саме: мораль та моральні
норми тепер ставляться в залежність від потреб життя, від певнихприродних характеристик
людини, від особливостей роботи людської свідомості.

5. Функціональні зв’язки з іншими галузями гуманітарного знання

Існування і розвиток етики нерозривно пов'язані зі світоглядом. Філософія виступає певною
методологічною основою етики. Єдність етики і філософії виражається ще і в тому, що для
вирішення основних етичних проблем необхідна теоретична допомога філософії. Етичні
проблеми пов'язані, наприклад, з питанням про те, як людина розуміє своє місце в світі і в чому
вбачає значення свого життя. А це означає: від того, як відповідаємо на основне питання тієї
або іншої школи філософії, залежить правильна реалізація етичних проблем. Етичні проблеми
органічно пов'язані з проблемами соціології. Досить лише згадати, що мораль як суспільне
явище не може існувати поза суспільною системою. Зв'язок етики з психологією є надто
істотним і багатоманітним. Досить сказати, що предмет етики — моральність — можливий
завдяки існуванню свідомості, вольової поведінки, чиї закономірності вивчаються
психологією. А воля людини не відчужена від інших сторін свідомості, від розуму і почуттів.
Етичні риси вдачі особи: доброчесність і порок, існують не тільки у формі норм і ідей, але й як
почуття, схильності, звички людини. Усе це предмет психології. Педагогіка, як відомо,
досліджує принципи, форми і методи виховання. Однією з найважливіших форм виховного
процесу є етичне виховання. Але щоб успішно здійснити етичне виховання, необхідно добре
пізнати закономірності самої моральності. Етика у певному значенні є теоретична основа
педагогіки. Вивчення закономірностей виховного процесу — це одна з умов вивчення етичних
явищ і особливо формування етичної свідомості індивіда. У сучасних умовах у зв'язку з
глобальним характером впливу діяльності людини на навколишнє середовище виявилася
взаємодія етики і екології. Етичний аспект виявляє не взагалі вивчення зв'язку організмів із
середовищем, а глобальна екологія, що розглядає великомасштабні антропогенні зміни
біосфери, а також шляхи її збереження і поліпшення в інтересах людського суспільства.
Розв'язання глобальних екологічних проблем, крім усього іншого, залежить від вихідних
соціально-моральних позицій

6. Сучасні проблеми етики

У сучасному суспільстві у зв`язку з прогресивним науково-технічним розвитком виникає все
більше і більше проблем взаємопорозуміння та відносин між людьми.
1. Розвиток нових технологій та глобалізація зуміли зв’язати світ як ніколи раніше, однак вони
збільшили соціальну нерівність та сконцентрували багатство в руках невеликої частини
населення. Отже, хоча деякі мають високий рівень якості життя, інші все ще страждають від
таких основних недоліків, як відсутність питної води, голод та освіта
2.Як зазначає Всесвітня організація охорони здоров’я, кожна людина повинна мати право
насолоджуватися максимальним ступенем здоров’я, якого можна досягти, і мати середовище,
що дозволяє їм піклуватися про себе фізично та психічно. Отже, нерівність у доступі до
медичної допомоги розглядається як етична проблема великого масштабу.
3. Незважаючи на те, що демократія зуміла нав'язати себе найкращою системою управління у
світі, сьогодні багатьом громадянам бракує свободи слова та об'єднань, безпеки та доступу до
якісних державних установ. Так само, як багато урядів продовжують застосовувати корупційні
дії, незалежно від серйозних етичних та економічних наслідків, які це тягне за собою для своїх
громадян.
4. Як зазначає Хатт (2016), викиди парникових газів зросли на 80% з 1970-х років, так само, як
сьогодні концентрація цих газів в атмосфері вища, ніж будь-коли в історії. Ця криза свідчить
про велику відсутність екологічної етики
5. Незважаючи на те, що було досягнуто багато в галузі прав людини, расизм, сексизм та
ксенофобія все ще присутні в суспільстві. Неприйняття за ознакою раси, ідентичності чи
культури, а також дискримінація через перевагу певних сексуальних орієнтацій або ненависть
до іноземців залишаються важливими етичними проблемами сьогодні.
6. Збільшення використання штучного інтелекту розглядається як велика етична проблема,
оскільки людина відійшла на другий план, і мільйони робочих місць будуть втрачені.