Семінарське заняття № 1 Вступ в філософію. (2 год.

1. Розкрийте причини виникнення філософії. Що означає слово «філософія»? Що є предметом філософії?

Питання виникнення філософії пов'язане зі становленням світогляду, його розвитком та ступенями зрілості.
Відомо, що ще в сиву давнину людина почала осмислювати свої дії щодо природи та інших людей, бачила
різницю між світом існуючим і бажаним. Люди не хотіли голодувати, помирати, тому й діяли, щоб вижити.
Виробляли програми таких дій, які б сприяли їх виживанню, наближенню існуючого світу до бажаного. Та не
всі з цих дій були ефективними, не всі вели до успіху. Тому людина почала приписувати природі певні риси,
створювати програми, які б запобігли гніву природи, викликали її доброзичливе став¬лення до себе.

Саме слово "філософія" є похідним від двох давньогрецьких слів: φιλέω (phileo) – люблю і σοφία (sophia) –
мудрість, тобто філософія (φιλοσοφία) – любов до мудрості, любомудріє. Зазвичай вона описується по-різному:
і як форма духовної діяльності, і як форма суспільної свідомості, і як тип світогляду, і як накопичена людством
сума ідей і поглядів на світ і т.д. При всіх цих визначеннях слід одразу зрозуміти й запам’ятати, що будь-яке
визначення спирається на якусь ознаку чи сукупність ознак. А вибір певної ознаки залежить від багатьох
чинників: історичної епохи, позиції автора, конкретної філософської школи тощо. Звідси і випливає перша і
трудність, і особливість філософії – складність визначення змісту поняття філософії. Усі подібні визначення по
своєму вірні й правильні, оскільки відбивають певну сторону існування філософії, багатоплановість її смислів,
врешті-решт, історичність філософії.

Предметом філософії є дослідження світу як цілісності (кожна наука досліджує лише певну сферу, частину
світу, про що йтиметься далі). Її завдання – дати найбільш загальні уявлення про світ, відповісти, крім
зазначених, на питання: який цей світ? Що лежить в його основі? Кінечний він чи безкінечний? Пізнаваний чи
непізнаванний? Що таке знання? Яке місце людини в світі? (Найголовніше). Як людина повинна жити, діяти?
Філософія вивчає людину і світ в єдності. Тому постає проблема основного питання філософії.

2. Як співвідносяться поняття "світогляд" та "філософія"? В чому полягає специфіка філософії як теоретичного

світогляду?

Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні
цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд
мовиться таке: “світогляд – це форма суспільної відомості; “світогляд – це форма самоусвідомлення
особистості”; “світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі” і т.д. Ці визначення,
безумовно, мають сенс. Вони свідчать про те, що поняття “світогляд” – багатогранне, відображає складні
процеси духовно-практичного життя людини.

Філософія і світогляд мають органічну єдність. Філософія теж є специфічним світоглядом. Певним способом
духовно-практичного освоєння світу. Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ,
природу, суспільство, людину, пізнання. Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність. В чому вона
полягає? Спільність філософії і світогляду полягає в тому, що вони: 1) є своєрідними формами суспільної
свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу; 2) мають однаковий предмет осмислення –
відношення “людина – світ”; 3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.; 4) мають
спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).

Специфіка філософії як теоретичного світогляду полягає в тому, що вона спрямована на вивчення

фундаментальних питань про природу світу, людини, знання та моралі. Філософія розглядає питання, які
перевищують область наукового дослідження, такі як існування, сенс життя, моральність, свобода волі, та
інші. Вона займається аналізом основних понять і принципів, що лежать в основі наших уявлень про світ, а
також розробляє методології дослідження та аргументації.
Філософія не обмежується конкретними фактами чи емпіричними даними, а намагається розуміти загальні
закономірності та принципи, які керують нашим світом та досвідом.

3. Охарактеризуйте основні елементи світогляду та основні світоглядні рівні.

Основні світоглядні рівні:
- емоційно-розсудливий (світоуявлення), що формується на основі передусім
індивідуального життєвого досвіду і так званих "поширених думок",
виражається у формі буденного знання і емоційно-образних уявлень і оцінок;
- понятійно-теоретичний (світобачення) формується шляхом оволодіння
суспільно-історичним досвідом і науковими знаннями в процесі освіти і
самоосвіти, виражається у формі теоретично-побудованих світоглядних
концепцій і ідеалів;
- духовно-практичний (переконання) формується на основі знань, що мають
високу особистісну значущість в плані самовизначення людини і вироблення
нею життєвої стратегії і тактики її реалізації, виражається у формі принципів
і норм, що визначають її цілі, поведінку і діяльність.

Світогляд - це комплексна система поглядів, уявлень, знань, оцінок знань, переконань, віри та ідеалів, яка
визначає спосіб сприйняття та розуміння світу людиною. Основні елементи світогляду включають:
• Погляди – індивідуальні думки, позиції та думки особистості щодо різних аспектів життя, суспільства,
природи та світу.
• Уявлення – відображають те, як людина уявляє собі різні речі, явища, процеси або ідеї, що оточують її.
• Знання – сукупність інформації та розуміння, набутих людиною через досвід, навчання та спостереження.
• Оцінка знань – відображається у спроможності людини аналізувати, критично мислити та робити висновки
на основі своїх знань.
• Переконання – це стійкі уявлення та погляди, які впливають на поведінку, вибори та дії особистості.
• Віра – це особисте переконання або довіра до якоїсь ідеї, концепції або сутності, яке не завжди ґрунтується на
доказах або логіці.
• Ідеали – відображають бажані цінності, стандарти та принципи, якими керується людина в своєму житті та
діяльності.

4. Порівняйте між собою релігію, філософію та науку.

1. Релігія:
- Зазвичай базується на вірі в надприродне і вищу силу або сили.
- Надає відповіді на питання про походження життя, призначення людини, моральність та інші етичні
аспекти.
- Використовує міфи, священні текстів, ритуали та обряди для виявлення віри та культурних традицій.

2. Філософія:
- Спрямована на розумове обгрунтування і розуміння світу.
- Зазвичай використовує розумові аргументи, логіку та аналіз для висловлення та розв'язання філософських
проблем.
- Може ставити питання про сутність реальності, моральність, знання та інші фундаментальні аспекти життя.

3. Наука:
- Базується на спостереженнях, дослідженнях та експериментах для формулювання та перевірки гіпотез.
- Спрямована на отримання об'єктивних знань про природу та закони природи.
- Використовує систему методів та науковий метод для систематизації знань та їхнього використання для
розв'язання практичних проблем.

Хоча релігія, філософія та наука можуть займатися вирішенням подібних питань, вони роблять це через різні
підходи та методи.

5. Назвіть та розкрийте зміст основних структурних елементів філософського знання.

Все різноманіття філософських проблем можна звести до п'яти основних груп: онтології, гносеології,
аксіології, праксеологии і антропології. Ці п'ять груп проблем формують структуру будь-якого філософського
знання. Онтологія - філософське вчення про буття і суще. Гносеологія - філософське вчення про
пізнання. Аксіологія - філософське вчення про цінності. Праксеологія - філософське вчення про
дію. Антропологія - філософське вчення про людину. Всі розділи філософського знання співіснують в кожній
конкретній філософської теорії: наприклад, неможливо побудувати концепцію дії - праксеологію, не
вирішивши проблем аксіології, антропології або онтології. Рішення онтологічних проблем неминуче виводить
думку на проблеми пізнання і істини.
Антропологічна проблематика фокусує в собі все інші філософські теми, а гносеологія, як говорив Іммануїл
Кант, виникла із потреби вирішити антиномію людської свободи, тобто з антропології та онтології.

6. В чому полягає основне питання філософії? В чому принципова різниця між ідеалізмом і матеріалізмом? Що
таке дуалізм? Яка різниця між об'єктивним ідеалізмом і суб'єктивним ідеалізмом?

☆ Основне питання філософії розглядається з двох сторін:

· що є первинним – мислення чи буття, природа чи дух, що кого породжує і визначає, тобто, що чому передує:
матеріальний світ свідомості чи свідомість матеріальному світові?
· як стосуються наші думки про світ, що нас оточує, власне цього світу? чи спроможне наше мислення пізнати
дійсний світ, дати правильне відображення дійсності? Іншими словами: доступний чи недоступний
навколишній світ для пізнання?

Залежно від розв’язання основного питання філософії в історії філософії виділяються дві основні лінії, два
основних табори – матеріалізм та ідеалізм.

☆ Принципова різниця між ідеалізмом і матеріалізмом полягає у їхній основній філософській позиції щодо
природи реальності.
• Ідеалізм вважає, що основним або навіть єдиним джерелом реальності є мислення, свідомість або ідеї. В
ідеалістичній філософії реальність існує у свідомості, а не незалежно від неї.
• Матеріалізм стверджує, що матерія є основою реальності. Він вважає, що матерія існує незалежно від
свідомості і є основою для всього існуючого.

☆ Дуалізм - філософська позиція, що виходить із визнання подвійності (двоїстості, бінарності) субстанцій, або
першоначал світу (духа і матерії); рівнів пізнання (напр. , трансцендентального та емпіричного), морально-
етичних начал (добра і зла). Термін "Д." увів нім. філософ Вольф для позначення метафізичної протилежності
духовного і матеріального.

☆ Різниця між об'єктивним ідеалізмом і суб'єктивним ідеалізмом полягає в їхньому розумінні природи
реальності та відношенні між свідомістю і світом.
• Суб'єктивний ідеалізм вважає, що свідомість або мислення створює реальність, існуючу тільки у свідомості
суб'єкта. Це означає, що світ існує тільки через сприйняття і інтерпретацію індивідом.
• Об'єктивний ідеалізм вважає, що реальність, хоч і дещо незалежна від конкретного сприймача, все ж
визначається ідеями або розумом, які пронизують цей світ. За цією точкою зору, ідеї або розум виступають як
основні складові реальності, незалежно від індивідуальних сприйняттів.

7. Таблица

1. Світ – Б) ототожнення природного та суспільного життя;

2. Релігія – Д) віра в існування надприродних сил і їх роль у житті людини
3. Міфологія – Е) образно-фантастичне розуміння світу, що ґрунтується на антропоморфізмі;
4. Світорозуміння – Є) об`єктивна дійсність.
5. Світосприйняття – А) пізнавально-інтелектуальна складова світогляду.

8. Які з наведених нижче питань є філософськими? Обгрунтуйте свою

відповідь з кожної позиції.
А) Що таке людина і яке її місце в світі?
Б) Що таке свобода?
В) У чому сутність гравітації?
Г) Як можна вирішити екологічну кризу?
Д) Що таке спадковість?
Е) У чому сенс людського життя?
Є) Чи розширюється Всесвіт?
Ж) Чи відбувається прогрес суспільства?
З) Чи має історичний процес певні закономірності?

Відповідь: А, Б, Е
Ці питання є філософськими, оскільки вони стосуються глибоких аспектів людського існування, моралі,
значення життя та місця людини в світі. Філософія шукає відповіді на ці запитання через роздуми, аналіз та
дослідження.

9. Чим характеризуються та не характеризуються філософські знання.

Поясніть свою відповідь з кожної позиції:
А) практичністю;
Б) універсальністю;
В) метафізичністю;
Г) закритістю;
Д) відкритістю;
Е) догматизмом;
Є) критичністю.

Відповідь: А, Б, Д, Е
Практичність: Філософія ставить перед собою завдання розуміння сутності світу та людського існування, що
має практичні наслідки для життя людини.
Універсальність: Філософія ставить універсальні питання про сенс життя, існування, мораль, знання тощо.
Відкритість: Філософія сприймає світ як постійне дослідження і пошук. Вона відкрита для нових ідей, підходів
та інтерпретацій.
Догматизм: З іншого боку, деякі філософські системи можуть бути догматичними, оскільки вони можуть
встановлювати певні обмеження на розуміння світу та пояснення його сутності.

10. Визначте, які з наведених думок відображають ідеалістичну лінію у

філософії, а які – матеріалістичну. Поясніть свою відповідь.

Матеріалізм – це філософський напрямок, представники якого вважають, що первинна матерія, а свідомість

вдруге.
Ідеалізм – це філософський напрямок, представники якого вважають, що первинно свідомість, а матерія
вторинна.

А) Я мислю, отже, я існую (Декарт). – ідеалістична

Б) Природа є причиною самої себе, вона не від чого не залежить (Спіноза). – матеріалістична
В) Все дійсне – розумне, а все розумне – дійсне (Гегель). – матеріалістична
Г) Існувати – значить бути сприйманим (Берклі). – ідеалістична
Д) Бога немає, є космічний розум. – матеріалістична
Е) Душі не існує, є психіка як сукупність біохімічних процесів. – матеріалістична
Є) Душа існує, але вона являє собою сукупність процесів в нейронах
головного мозку. – ідеалістична

Є таке переконання, що реальність підпорядкована духовному. Кожен сприймає все навколишнє по-своєму, і,
отже, вигляд світу не є однаковим для всіх людей.