Сутність філософія, основні

етапи її розвитку.

Виконала студентка 2-го курсу

Стишак Марія
План
1. Світогляд людини, його суть, структура та
історичні типи

• Міфологічний світогляд

• Релігійний світогляд

• Філософський світогляд

2. Предмет філософії та коло її основних проблем

Термін «філософія»
приблизно в VI ст. до н. е.
ввів славнозвісний
математик і мислитель
Піфагор. Цей термін
утворюється із сполучення
двох грецьких слів: phileo -
любов та sophia – мудрість.
На думку Платона, філософи
- це люди, які відкривають
таємниці природи і
людського життя, вчать діяти
й жити у злагоді з природою
і вимогами самого життя.
 Світогляд людини, його суть, структура та
історичні типи

У найелементарнішому розумінні слова "світогляд"

– це сукупність поглядів людини на світ і сенс
життя.

Він являє собою складне духовне явище, для якого

характерні цілісність та єдність усіх компонентів.
Структуру світогляду становлять і виконують у
ньому важливу роль таких елементів…
• Узагальнені знання. Вони є основною, інформаційною
базою світогляду. Чим більший запас знання того чи іншого
народу або тієї чи іншої людини, тим серйознішу опору
отримує відповідний світогляд.
• Переконання. Це внутрішні соціально-психологічні
елементи духовності, завдяки яким сприймаються або ж,
навпаки, відкидаються світоглядні знання.
• Ідеали. Це світоглядна форма цілеспрямованого
відображення дійсності, уявний зразок досконалості, норма,
до якої слід іти як до кінцевої мети.
Існує кілька критерію класифікації світогляду
За критерієм загальності можна виділити такі світогляди:
• індивідуальний
• груповий (професійний, національний, класовий)
• загальнолюдський та ін.

Проте як з особистістю, так і без особистостей не може існувати

жодна світоглядна система.
За ступенем історичного розвитку виокремлюють античний,
середньовічний і т. д. світогляди, а за ступенем теоретичної
"зрілості" - життєво-практичний і теоретичний.
Міфологічний світогляд

• Міфологія є універсальним типом світогляду

первісних суспільств.

• Він відображав світовідчуття, світосприйняття і

світорозуміння тієї епохи, в яку створювався.
Релігійний світогляд

Це більш зріла форма світогляду, ніж міфологія.

У ній буття осягається не міфічними, а іншими
способами.

Вирізнимо такі:
а) у релігійній свідомості вже чітко розділяються суб'єкт і
об'єкт, а отже, долається характерна для міфу
неподільність людини і природи;
б) світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і
небесний, природний і надприродний.
 Філософський світогляд

• філософія прагне поставити і розв'язати граничні, абсолютні

проблеми людського буття;

• філософія досліджує пізнавальне, ціннісне, соціально-

політичне, моральне та естетичне ставлення людини до світу;

Таким чином, філософський світогляд – закономірний етап у

духовному розвитку людства, який був обумовлений як змінами в
суспільному бутті людей, так і розвитком різних галузей
суспільної свідомості.
 2. Предмет філософії та коло її основних
проблем
На ранніх етапах існування філософії вона
містила всю сукупність знань про природу,
космос і людину.
Але розмежування між філософією та
спеціальними науками сприяло формуванню
специфічного предмета філософії. Цю специфіку
можна з'ясувати через порівняння з предметами
конкретних наук.
1. Філософія, так само як і наука, є знанням загального; і
філософія, і наука відображають світ у поняттях і
категоріях.

2. Наукове знання є точним, однозначним і тому

загальноприйнятим для всіх людей, а філософське-
поліфонічним, плюралістичним.

3. Зближає науку з філософією і та обставина, що

філософія, як і наука, прагне логічно обґрунтувати свої
положення, довести їх, висловити в теоретичній формі.
 Філософське дослідження природи, сутності
та призначення людини.

Без перебільшення можна сказати, що проблема людини посідає

центральне місце у філософії. Звичайно, людину вивчають біологія,
анатомія, мовознавство, антропологія, психологія тощо.
Підкреслимо, що проблема людини, як і проблема світу, вирішується
крізь призму його практичного опанування. Усвідомлюючи себе в
цьому світі як живу істоту, народжуючи собі подібних, людина
сприймає себе як частину природи і виходить з усвідомлення своєї
матеріальності.
Філософія як особливий вид духовної діяльності
безпосередньо пов'язана із суспільно-історичною
практикою людей та пізнанням, а тому виконує різноманітні
функції

• Світоглядна функція.

• Методологічна функція

• Гносеологічна функція

• Аксіологічна функція
Сучасна філософія як новий етап у розвитку теоретичної думки
відбиває стан суспільства і становища людини у світі стосовно
постіндустріальної епохи і відповідного рівня досягнень науки.
Вона є теоретичною моделлю інформаційно-технологічної
цивілізації, що формується, сприяє знаходженню вирішень
глобальних проблем людства, осмисленню глибоких
інтеграційних процесів у світовому співтоваристві,
правильному розумінню інших актуальних проблем.
Дякую за увагу!