Семінарське заняття 1.

Тема: Світогляд - філософія - наука

1. Поняття світогляд. Структура світогляду.
2. 3. Особливості релігійної свідомості як форми світогляду. Відмінність
філософії від релігії.
3. 4. Сутність і структура наукового світогляду. Наука і філософія.

Світогляд - це сукупність поглядів та уявлень людини про світ ,які визначають її

ставлення до різноманітних явищ дійсності, життєву позицію та ціннісні
орієнтації.

Світогляд - складна і суперечлива єдність знань, ідеалів, мрій, цілей, сподівань,

інтересів, бажань, надій, вірувань, переконань, емоцій, почуттів, поглядів на сенс
і мету життя, котрі визначають аспекти мислення та норми діяльності особи.

Через світогляд завжди відшукується смислова основа буття та відбувається

прилучення до духовного світу як предків, так і сучасників.

Світогляд - багатовимірне і складне утворення, що характеризує активне

самовизначення людини, динаміку її певного способу життя й думки.

Світогляд - необхідна складова людської свідомості взагалі, яка поєднує різні

щаблі як загальнолюдського, так і особистісного досвіду.

Головними поняттями світогляду є світ та людина. Він відображає не стільки

об'єктивне бачення скільки суб'єктивне. Головним завданням постає формування
загальної картини світу.

У процесі свого розвитку світогляд знайшов своє віддзеркалення у формах

міфології,релігії,та філософії.

У своїй основі світогляд має таку структуру : світовідчуття(емоційно-

психологічний рівень),світосприйняття (певний досвід формувань уявлень про
світ з використанням наочних образів),світорозуміння (пізнавально-
інтелектуальний рівень).

Мова йде про історичні типи світогляду, які складалися по мірі духовного розвитку
людства взагалі. Це - міфологія, релігія, філософія,наука і мистецтво. Утворення
кожного нового типу світогляду не означало відкидання попереднього, хоча всі вони
й демонструють певну послідовність культурного дозрівання людської спільноти. До
того ж і в міфології, і в релігії, і в філософії, і в науці, і в мистецтві ґрунтовними,
базовими залишаються поняття "людина" і "світ". саме вони спонукають до нових
міркувань з приводу нескінченних проблем їхнього співіснування.

Ступені історичного розвитку світогляду: античний, середньовічний,

гуманістький(ренесанс), новий час, новітній час.

За способом розумiння людиною свого мiсця світі можна виділити кілька основних
типів світогляду:
 1. Міфологічний - це результат практично-духовної дiяльностi людини. У
мiфологiчному свiтоглядi людина не вiдокремлює себе вiд речей природного світу,
а окрема людина не вiдокремлює себе вiд суспiльства в цiлому. В мiфологiчному
свiтоглядi не існує чiткої межi мiж мисленням та мовленням, свiдомiстю та
реальнiстю, предметом та думкою про предмет. Людина і світ нерозривні; людина
прагне перебувати в гармонії зі світом)

2. Релiгiйний свiтогляд через віру в потойбічне божественне начало формує у

людини ставлення до світу, надає йому смислової завершеності і таким чином
людина досягає гармонії.

3. Фiлософiя є теоретичною формою ставлення людини до cвiту. Порiвняно з

наукою її особливiсть полягає в тому, що вона дає змогу об'єктивно, в теоретичнiй
формi осмислити світ як світ людини, розглянути мiсце i становище людини у
світi, її смисложиттєві проблеми.

4. Науковuй свiтогляд є теоретичною формою ставлення до світу. Cвіт у ньому

об'єктивно розглядається таким яким він є незалежно вiд людини, а людина
вбачається в ньому тiльки частиною світу - природи чи суспiльства. Теоретичне
ставлення до світу дало змогу людинi поставити закони природи собi на службу
аби створити оптимальні умови свого існування.

5. Мистецтво є практично-духовною дiяльнiстю. Людина постає у ролі митця-

художника, що створює суб'єктивний образ об'єктивного світу, в якому він
досягає гармонії з цим світом.

Філософія - це теоретично обґрунтований світогляд, найбільш зріла форма духовної

культури. Саме слово "філософія" (від грец. phileo - люблю та sofia - мудрість)
буквально означає "любов до мудрості". Початково поняття "філософія" мало значно
більш широкий зміст,ніж згодом. Воно було синонімом теоретичної думки взагалі і
науки, що народжувалась. Філософія існувала як сукупність всіх знань, а філософом
вважався мудрець, якого цікавили і причини людських хвороб, і хід зірок у небі, і
закони віршування, і політичні пристрасті, і сенси життя та смерті, і багато чого
іншого. Філософія справді була своєрідною "колискою" всіх наук, які
формуватимуться по мірі накопичення інформації про той чи інший об'єкт світу.
Більш того, "любов до мудрості" передбачала і міркування про природу людини, її
долю, належне улаштування та цілі людського життя. Мудрість була покликана
врівноважити складні взаємовідносини людини зі світом, узгодити знання і дії.
Виникнення філософії означало появу особливої духовної мети - пошуку гармонії
знань про світ з життєвим досвідом людей, з усіма їх віруваннями, ідеалами й
надіями.

Філософія розширює і систематизує знання людей про світ, людину, суспільство,

допомагає зрозуміти світ як єдину складну систему. Відображуючи ставлення людини
до світу, погляди на мету та сенс життя, на зв'язок її інтересів і потреб із загальною
системою соціальної та природної дійсності, філософія є підґрунтям соціальної
орієнтації людей. Вона визначає світоглядний підхід людей до оцінки явищ і речей,
осмислює і обґрунтовує світоглядні ідеали, накреслює стратегію їх досягнення.

Оскільки потреба самовизначитися в житті характерна для всіх людей, але не всі
люди є філософами, то найпершою формою орієнтації людини в житті є світогляд.
Світогляд - це система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення
людини до свiтy та до самої себе. Світогляд містить знання, переконання, цінності,
ідеали, організовані у єдину систему, у центрі якої завжди перебувають уявлення
людини про себе.
Філософія і релігія: порівняльний аналіз.
Як вже зазначалося, з міфології, як із спільного витоку, починають свій шлях і
релігія,і філософія. Релігія обирає шлях віри і почуттів, а філософія - шлях почуттів і
знань. Спільним залишається те, що, як історичні типи світогляду, вони прагнуть не
лише пояснити світ, а й "вписати" в нього людину з усіма її бажаннями, тривогами й
прагненнями. Обидві (і релігія, і філософія) сприяють духовному зростанню особи,
навчають дисципліні духу, орієнтують на належний спосіб життя, на добро, на високі
сенси існування. Водночас є й відмінні риси між ними: 1) релігія поділяє світ на
земний і небесний, а філософія завжди відстоює єдність світу; 2) релігія формує
свідомість людини за допомогою образного мислення і уяви, а філософія - за
допомогою інтелекту; 3) релігія намагається заспокоїти, утішити, дати надію, а
філософія - дати знання (а не віру) як життєву опору; 4) початком релігії є
побоювання світу, а початком філософії - цікавість до світу (навіть здивування, на
думку Платона); 5) релігія існує як масовий світогляд, а філософія - як
елітарний,оскільки є більш теоретизованим. Вірити легше, ніж напружувати розум;
6)для релігії головним є дотримання певних норм, правил, святих канонів, а для
філософії головним є свободомислення: без свободи думки і міркувань вона просто не
може існувати.

Філософія і наука : порівняльний аналіз.

Наука, як специфічна форма світогляду претендує на своєрідне "чисте знання" і тому
прагне зосередитись перш за все на рівні світорозуміння, залишаючи світовідчуття та
світосприйняття релігії і філософії. Однак всі науки народилися з лона саме філософії
внаслідок диференціації знання. Тому розум був і є спільною основою та
інструментом пізнання світу і для філософії, і для науки.

Спільне для них є:

 1) прагнення відшукати істину за певними логічними принципами та

методологією;
 2) розробка відповідних понять, категорій, формулювання законів;
 3) відштовхування від реального життя, від практичних потреб, від дійсності,
яку треба осмислити, щоб пристосуватися.

Відмінне між наукою і філософією більше:

 1) наука завжди переходить від одних проблем до інших, а філософія розв'язує

одні і ті ж самі, вічні про-блеми (що таке людина? Що таке Всесвіт? Що таке
життя і смерть? В чому сенс життя? тощо), але щоразу у нових умовах, на
новому рівні, у нових аспектах. Поняття "прогрес" до філософії не
застосовується;
 2) наука вивчає світ по частинах, кожна на своїй "ділянці", а філософія ніколи
не забуває про єдність та цілісність світу;
 3) наука створює систему знань відносно довершених і доведених, а філософія
не дає готових формул чи рецептів, системність у філософії має зовсім інший
зміст;
 4) наукові знання призначені для загального і масового використання, а
філософські істини - для індивідуального досвіду та особистісних міркувань;
Філософія не є наукою, вона значно ширша за своїм змістом, ніж наука. З "надр"
філософської думки народжуються і сама наука, і мораль, і право, і мистецтво.
Філософія - животворний дух людства, візитна картка його культури.

2. Міфосвідомість як історично перша форма світогляду. Відмінність

філософії від міфу.

Завдання для самостійної роботи: прочитати одну із запропонованих

праць та визначити основні ідеї:
Ортега-і-Гассет Х. Що таке філософія? ;
Мамардашвілі М. Як я розумію філософію.
Фрезер Дж. Золота гілка: Дослідження магії та релігії;
Тахо-Годі А.А. Грецька філософія (Вступ)
Кессіді Ф.Х. Від міфу до логосу: становлення грецької філософії;