РОЗДІЛ 3 ОСНОВИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ ФУНКЦІЙ

ДЕКІЛЬКОХ ЗМІННИХ. КРАТНІ ІНТЕГРАЛИ

3.1. Основні топологічні поняття

У даному параграфі ми будемо розглядати множини Х  R2, тому дамо

схематичне визначення площини.
R2 = { (x, y) | x  R, y  R }
Оскільки топологія у перекладі значить "близькість", то вона має
базуватись на вимірі та порівнянні деяких величин, що характеризують
взаємне розташування фігур та точок на площині. Тому дамо наступний
ланцюжок визначень.
Def. Метрикою називається функція , задана на площині: : XXR,
яка задовольняє наступним умовам:
а)  ( x1 , x2 ) = 0  x1 = x2.
b)  ( x1 , x2 ) =  ( x2 , x1 ) ( симетричність ).
c)  ( x1 , x3 )  ( x1 , x2 ) +  ( x2 , x3 ) ( нерівність трикутника )
, де x1 , x2 , x3  Х.
Існує багато метрик. але ми будемо використовувати евклідову
метрику.
Def. Евклідовою метрикою називають функцію
 ( М1 , М2 ) = ( x 2  x 1 ) 2  ( y 2  y1 ) 2 , якщо М1 = (х1, y1), М2 = (х2, y2)
Def.  - околом точки М0  R2 називається множина точок , що
задовольняє умові:
O ( M0 ) = { (x, y )  R2 | ( M, M0 ) <  }
Def.  (F) - площа - міра плоскої множини.
1)  (F)  0;
2)  ( F1) +  ( F2) =  ( F1  F2 ), якщо F1  F2 = .
Def. Криволінійною трапецією називають множину точок Т  R2:
T:={(x,y)| ( a x  b)  ( 0 y  f(x)},
де f - неперервна на [a,b].
В Розділі 2 було показано, що площа такої фігури дорівнює:
b
 (T )   f ( x )dx
a

Це рівняння і дає зв’язок між площею і інтегралом функції.

Зауваження:
Так само, можна побудувати теорію для випадку R 3, а у загальному
випадку і для Rn.

3.2 Інтеграл Рімана на n-мірному брусі

10 . Позначення n-мірного бруса. Міра бруса

Def. n-мірним брусом I називаємо таку множину точок в Rn, що
задається множиною:
I  Rn: I:={(x1, ...xn) | ai x  bi, i= 1, n }, де ai, bi - фіксовані.
Розглянемо часткові випадки:
Якщо:
n=1, то I – сегмент.
n=2, то I – прямокутник.
n=3, то I – прямий паралелепіпед.
n

Def. Мірою бруса називається число:  ( I ) :  (b a )

i i

i 1

Def. Якщо I1, I2, ... Ik – бруси, і вони попарно не перетинаються, то:
k

(I1  I2  ... Ik ) =  (I ) .

i 1
i

Def. Для будь-якого бруса I : (I)  0.

20 . Розбиття бруса
Проведемо на кожному відрізку брусу таке розбиття:
ai<xi1<xi2< ... <xin<bi, i= 1, n .
За цим розбиттям отримуємо к= 1, n n 1 2 ...n n фігур.
Причому I  Ik .
k

2
Назвемо таке розбиття Т.

Також зауважимо:  ( I )  
k
(Ik )

Def. Діаметром розбиття Т назвемо величину d(T):

d(T):=max{dk}, де dk:= diam Ik = Msup  (M , N ) .

, N Ik

Def. Тепер побудуємо таку конструкцію:

для розбиття Т для кожного Ik знайдемо k  Ik - фіксовані точки у середині
бруса. Така конструкція буде називатись розбиттям з міченими точками і
позначатися (Т,) .
Таке позначення несе собою інформацію і про розбиття, і про точки.
30. Означення інтеграла Рімана на брусі
Розглянемо обмежені функції на I: f: I  R.
Також на I виконаємо розбиття за означеними точками. Введемо нове
означення.
Def. Інтегральною сумою Рімана функції f називається величина, що
дорівнює:

Оскільки ми розглядаємо обмежені функції на I , то означення коректне, бо

за необмеженості функції f(k) сума може бути і не визначена.
Def. Інтегралом функції f на брусі I називається величина
,

за умови, що вказана границя існує незалежно від способу вибору

означених точок, і для будь - якої послідовності розбиттів за умови
d(T)0.
Або інакше:

3
 Для будь - якого  > 0 існує  > 0, існує розбиття Т ( що залежить від
 ) таке, що для будь яких точок  з умови d(T) <  випливає, що:
.
!!! У випадку, коли ці умови не виконуються, то для заданої функції на
даному брусі інтеграл Рімана не існує.

3.3 Суми Дарбу та їх властивості. Інтеграли Дарбу

Def. Нижньою сумою Дарбу функції f на брусі I при розбитті Т

називається величина:

Це означення коректне, бо ми розглядаємо тільки обмежені функції.

Аналогічно:
Def. Верхньою сумою Дарбу функції f на брусі I при розбитті Т
називається величина

Такі суми залежать лише від розбиття і не залежать від вибраних точок.
Справедливе наступне елементарне твердження:
Твердження. (Т,) виконується:
*(f,T) (f,T,)  *(f,T).
Тепер почнемо розглядати властивості цих сум, але для початку наведемо
декілька означень:
Def. Подрібнення даного розбиття.
Нехай задано деяке розбиття Т.
Подрібненням розбиття Т називається розбиття T' (символічно T' > Т),
якщо бруси Ik' є підмножинами брусів Ik .
Для розуміння цього можна сказати, що розбитті T' було утворене з
Т розбиттям його підбрусиків.
Теорема (властивості сум Дарбу при подрібненні розбиття):
4
(a) Якщо T' >T, то *(f, T')  *(f,T).
(b) Якщо T' >T, то *(f,T1)  *(f,T2).
(c) Для будь-яких розбиттів Т1 та Т2 справедливо: *(f, T1)  *(f, T2).
Def. Назвемо величини
- нижнім інтегралом Дарбу

- верхнім інтегралом Дарбу

Теорема ( Дарбу).
Існують нижчезаписані границі і при цьому виконується:

3.4 Критерій Дарбу інтегрованості функції на брусі I

Наша найближча мета - встановити, чи інтегрована функція у сенсі

Римана, та виділити класи інтегрованих функцій.
Введемо позначення: якщо функція інтегрована у сенсі Римана, це
позначається так: f  R ( I ).
Теорема.
Функція інтегрована на брусі тоді і тільки тоді, коли вона обмежена на
брусі, та верхня і нижня суми Дарбу рівні.
Зауваження 1:
Враховуючи теорему Дарбу, критерій інтегрованості функції можна
сформулювати так: функція інтегрована тоді і тільки тоді, коли вона
обмежена на брусі і .
Зауваження 2:

Врахуємо, що: ,

де Mk = sup
I k
f
, а mk = inf
I k
f.

Введемо таке поняття як коливання функції на брусі - :

5
 ,
Тоді критерій Дарбу приймає вид :
Функція інтегрована на брусі тоді і тільки тоді, коли вона обмежена,

і виконується: .

3.5 Основні класи інтегровних функцій

Нагадаємо для доведення наступної теореми означення рівномірної

неперервності.
Def. Функція рівномірно неперервна на множині, якщо:
для будь-якого  > 0 існує  > 0, таке що для будь-яких точок M 1 та M2 з
брусу I із умови ( M1 , M2 ) <  випливає
.
Теорема ( про інтегрованість неперервної функції ).
Якщо функція неперервна на брусі, то вона інтегрована на брусі.
Доведення:
Оскільки I - обмежена і замкнена множина в Rn, то I - компакт.
За теоремою Кантора з неперервності функції на I випливає рівномірна
неперервність.
Тоді (Td(T) < ) (k: k  ) - коливання функції на брусі обмежені .

Тобто .

Тобто функція інтегрована за критерієм Дарбу.

!!! Нас мають, взагалі кажучи, цікавити не лише неперервні функції. Також
треба виділити критерій інтегрованості для кусково-неперервних функцій.
Def. Множина M  Rn називається неістотною, якщо для будь-якого
заданого  > 0 ми можемо вибрати скінчене об’єднання брусів (диз’юнктне
відносно внутрішності) В, що накриває множину М ( M  B ), для якого
 ( В ) < .
Def. Нехай .
6
Функція є кусково неперервною на D, якщо вона неперервна на D скрізь, за
вийнятком неістотної множини М  D.
Теорема. Якщо функція кусково - неперервна на I, то вона інтегрована.
Зауваження.
Були наведені лише достатні умови, а вже необхідні умови інтегрованості
функції були доведені Лебегом у 1920-х роках.
Теорема (Лебега).
Функція інтегрована на брусі тоді і тільки тоді, коли вона обмежена на
цьому брусі, і множина точок розриву неістотна у розумінні Лебега.
Зауваження.
Def. Множина називається неістотна у сенсі Лебега, якщо цю множину
можна покрити не більш ніж зліченим об'єднанням брусів, які попарно не
перетинаються, і міра об'єднання брусів менша за будь-яке наперед задане
число  > 0.

3.6 Інтеграл Рімана на довільній підмножині множини Rn

Крок 1. Деякі побудови та їх наслідки.

Нехай А -неістотна множина точок розриву функції f(x). Нехай f(x)
визначена на множині D  Rn.
Тоді надамо визначення наступному поняттю - коливанням функції у
деякій точці.
Def. Коливанням функції у точці М  Rn називається величина:
,

де := .
Тепер нам потрібно перевірити коректність запропонованого означення.
Вона полягає в тому, щоб перевірити факт існування ліміту. А він існує,
оскільки функція є монотонно неспадна і більша від нуля. Розглянемо
необхідні властивості.
1. Якщо функція неперервна в М, то  ( f , M ) =0.
7
2. Якщо М - множина точок розриву функції f, то МА:  ( f , M ) > 0.
3. Нехай  > 0 - фіксоване. Тоді вводимо таку множину:
А := { M  А |  ( f , M )   }
Твердження. А - замкнена ( компакт ).

3.7 Припустимі множини

Нашою головною метою є зараз «звільнення» від бруса. Треба зробити

перехід до більш складних множин. Наведемо нове означення:
Def. D  Rn називається припустимою, якщо D - обмежена і D –
неістотна ( у сенсі Лебега).
Оскільки D – завжди замкнена, а з обмеженості D випливає обмеженість
D, то D – компакт.
Тоді, якщо D – припустима, межа D є компактом.
!!! Зауважимо, що у випадку R2 припустимість рівносильна вимірності.

3.8 Інтеграл на довільній обмеженій множині

У цьому розділі функції, які ми розглядаємо, є обмежені і задані на

обмежених множинах. Наведемо таке означення :
Def. Інтегралом функції f на множині D називається величина, яка
позначається наступним чином:

де I - брус, що містить D.
Тут індикатор множини D (або характеристична функція) задається
наступним чином: D(x)=
1, x  D

0, x  D

Виникає питання про довільність бруса І та однозначність інтеграла.

Перевіримо коректність.

Твердження. Інтеграл існує і приймає одне і теж

значення для будь-якого бруса.

8
Теорема (Критерій інтегрованості функції на припустимій множині)
Нехай D - припустима, а f - обмежена функція на цій множині.
Тоді, якщо функція неперервна на всій множині за винятком неістотної

множини точок у сенсі Лебега, то існує .

3.9 Міра обмеженої множини у Rn. Клас вимірних множин

Розширимо наші знання про міри множин у Rn.

Def. Функція тотожно рівна одиниці позначається:
( х ): 1(x) = 1
Def. Нехай D  Rn - довільна обмежена множина.
Тоді мірою ( позначається (D) ) цієї множини називається інтеграл:

 ( D ) :=

Зауваження:
n

Якщо множина D - брус, то:  ( D ):=  (b

i 1
i
 ai )

Def. Множина називається вимірною, якщо  (D) існує.

Теорема. Множина вимірна тоді і тільки тоді, коли вона припустима.
Висновок. Клас припустимих множин співпадає з класом вимірних.

3.10 Теорема Фубіні

10. Теорема Фубіні для бруса

Нехай є X  Rn; Y  Rm, де X, Y - бруси, n,mN.
Тоді ми можемо розглядати брус I = X  Y  Rn+m.
Вводимо функцію f: IR, яку розглядаємо як функцію двох змінних:
f (x ,y), де xX, yY. Нехай f інтегрована на XY.

Розглянемо інтеграл:

Нехай x  X - фіксоване.

Тоді можна розглядати: F(x):=

9
Вводимо за означенням:
 f ( x, y ) dy

F(x):= a  [ I
Y

( x | f ), I * ( x | f )]
 *

де a - будь-яке число з вказаного проміжку, якщо інтеграл не існує.

Аналогічно вводио:
 f ( x, y ) dx

G(y):= a  [ I
X

( y | f ), I * ( y | f )]
 *

Def. Повторними називають інтеграли:

та .

Наступна теорема є одною із основних теорем нашого курсу.

Теорема (Фубіні)
Якщо функція f інтегрована на X  Y.
Тоді існують повторні інтеграли і має місце рівність:

Доведення:
Візьмемо довільні розбиття брусів.
Для X : TX, для Y : TY.
Індукується розбиття для XY  TX TY.
Доведемо лише, що має місце приведена рівність.
(Існування випливає автоматично з умови та попередніх викладок).
Розпишемо наступне:

*(f,T) := 
i, j
inf
( x , y )X i Y j
f ( X i  Y j ) 
міра
бруса
= i, j
inf
( x , y ) X i Y j
f ( X i )  (Y j )


 ( def

нижнього
інтегралу
 inf (  f ( x, y )dy )  ( X
i
xX i
i )
Y


def
F ( x)

  inf F(x) (Xi)   sup F(x) (Xi)  sup (  sup f(x,y)(Yj))(Xi)

i
xX i
i xX i i xX i j yYj

10
 f(x,y) (XiYj) = *(f,T)

Тоді з низки нерівностей ми можемо отримати:

.
Оскільки функція f - інтегрована:

тобто F - інтегрована на X.
Крім того, має місце рівність значень границь:
.
Таким чином ми остаточно отримуємо, що F - інтегрована на Х, і значення
інтегралів співпадають.
Теорему доведено.
Наслідок. Для бруса І легко отримати формулу зведення кратного
інтеграла до повторного:

20. Поширення теореми Фубіні на будь-які множини

Нехай D - обмежена множина в Rn. Точка uD, u=(u1,…,un).
Розглянемо множину E  Rn+1:
E:={(u,z)Rn+1(uD)(1(u)  z  2(u))(i: DR; i=1,2)} - циліндрична
множина.
Введемо також допоміжні множини: (uD) Eu:={zR(u,z)E}
(зауважимо, що якщо uD  Eu=).
Теорема (Фубіні для довільної множини)
Якщо функція інтегрована на Е, то виконується:

Доведення. Нехай маємо, що E  I  Rn+1, де І - брус. Тоді:

11
 ,

тобто має місце одночасно існування й рівність інтегралів.

Теорему доведено.
Зауваження. Можна довести, що якщо D - припустима (тобто вимірна в
Rn) та i, i=1,2 - неперервні, то множина Е у попередніх позначеннях є
припустимою в Rn+1.
Приклад. Можна побудувати ієрархію циліндричних множин, які є
припустимими (вимірними):
n=1. Множина є сегментом [a;b] - Ц1.
n=2. Криволінійна трапеція між i, i=1,2 - Ц2.
n=3. Циліндр - Ц3, накритий зверху та знизу функціями 1(x1;x2) та 2(x1;x2),
а в перерізі маємо Ц2 .
Міри цих множин:
(Ц1) = b - a;

Це вже практичний метод обчислення.

3.11 Часткові випадки теореми Фубіні

10 . Подвійний інтеграл за будь-якою областю D

12
 Нехай дана функція у деякій обмеженій області на
координатній площині.

За означенням інтеграла маємо:

В нашому випадку подвійного інтеграла маємо.

Розглянемо розбиття області:

Отримаємо:

Зведення подвійного інтегралу до повторного (теорема Фубіні).

1. Розглянемо функцію задану на паралелограмі (брус)

У подвійному інтегралі отримаємо співвідношення для брусу:

13
2. Розглянемо функцію задану на довільній області :
1) Розглянемо випадок, коли обмежена зліва та справа
відрізками , , а знизу та зверху графіками неперервних
функцій , ,

тобто

Тоді

2) Аналогічно розглянемо подвійний інтеграл, коли

обмежена , і , ,
тобто

14
 Тоді

Таким чином Теорема Фубіні має виглял:

30 . Потрійний інтеграл за будь-якою областю V

Нехай дана функція у деякій обмеженій області у

просторі. Розглянемо розбиття області:

За означенням інтеграла маємо:

В нашому випадку потрійного інтеграла отримаємо:

Зведення подвійного інтегралу до повторного (теорема Фубіні).

1. Розглянемо функцію задану на паралелепіпеді (брус)
: .
15
 Аналогічно подвійному інтегралу отримаємо співвідношення для
брусу:

2. Розглянемо обмежену
замкнену область V будь-якої Z

форми, на якій
інтегровна.

X
D
Y

1) Проекція області на
Нехай прямі паралельні OZ перетинають границю області не
більше ніж у двох точках. Тоді на поверхні, що обмежує область
можна виділити нижню та верхню частини.

Рівняння нижньої частини , а верхньої , тоді

якщо , то існує інтеграл

Якщо розглянути далі область ,

16
тобто ,
то потріний інтеграл зводиться до трьох аовторних:

2) Аналогічні формули отримаємо, коли розглянемо проекції на

Таким чином Теорема Фубіні має виглял:

3.12 Загальні властивості інтеграла

Властивість 1.
Якщо множина D  Rn вимірна, то R(D) - лінійний простір.
Властивість 2.
Якщо функція інтегрована і дорівнює нулю майже скрізь на D: f=0,

то .

Властивість 3.

Якщо функція f обмежена на множині D нульової міри, то D fdx  0 .

Властивість 4.
Нехай функція задана на об'єднанні множин вимірних D1  D2.
Тоді справедливі твердження:

(а) Якщо існує інтеграл  fdx

D1  D2
, то існують інтеграли:

 fdx і  fdx
D1 D2
  D Dfdx .
1 2

17
(б) якщо (D1  D2) = 0, тоді


D1  D2
fdx
= D fdx + D fdx
1 2

Властивість 5.
Якщо функція f - інтегрована, то | f | теж інтегрована і справедлива

нерівність | D fdx |  D | f | dx .

Властивість 6.
Якщо функція f - інтегрована на множині D і додатньо визначена f  0, то


D
fdx 0

Властивість 7.
Якщо функції f, g - інтегровані на множині D, і виконується нерівність:
xD f(x)  g(x),

то справедлива така нерівність: D fdx   gdx .

D

Властивість 8.
Якщо m = inf f, M = sup f , і f - інтегрована, то справедлива нерівність:

(D)m  D fdx
 (D)M

Властивість 9.
В умовах властивості 8 можна зробити доповнення:
існує таке , яке задовольняє нерівності m  M,

що D fdx =(D).

Властивість 10.
Якщо f - неперервна на D, а D - зв'язна,

то існує таке   D, що D fdx

=f() (D).

Властивість 11.
В умовах властивості 8 для x  D : g(x) 0 і g(x)  R(D),
виконується:

18
  R(D) і

3.13 Застосування кратного інтеграла

Геометричні застосування подвійного інтеграла

Площа області, обмеженої лініями (D):

. (1)

Об’єм циліндричного тіла

. (2)

Застосування подвійного інтеграла у фізиці

1. Маса пластини
; де - густина. (3)

2. Статичні моменти відносно осей

, . (4)

3. Координати центра ваги

; . (5)

4. Момент інерції пластини відносно осей

; . (6)

Геометричні та фізичні застосування потрійного інтеграла

1. об’єм тіла обмеженого V. (7)

2. маса в об’ємі , - густина (8)

3.

19
 - момент інерції тіла відносно будь-якої осі, - відстань від
точок тіла до осі . (9)
Зауваження. Якщо збігається з віссю, то ця координата = 0,
наприклад

Статичні моменти тіла V зі

4. змінною густиною відносно (10)

координатної площини

; ; (11)

X0, Y0, Z0 – координати центру ваги тіла V у системі OXYZ.

3.14 Заміна змінних у кратних інтегралах

. Диффеоморфізм
Введемо поняття диффеоморфізму, яке буде широко застосовуватися
у майбутньому.

Def. Нехай маємо набір множин (тобто

множини є відкритими).
Відображення називається диффеоморфізмом класу

, якщо виконуються наступні умови:

(1) відображення є бієктивним; та

(2) непрерервно диференційованим ;

(як наслідок із (1) ).

Відмітимо, що якщо за таких умов при p=0, вказане відображення є
гомеоморфізмом.

20
 . Основна теорема про заміну змінних.
Теорема. Нехай маємо відкриті множини та диффеоморфізм

класу . Множини .

Якщо функція інтегровна на , то інтеграл:

Доведення. Без обмеження загальності можна розглянути випадок n=2.

Розглянемо бруси в множинах . Відмітимо, що при диффеоморфізмі
відкриті множини переходять у відкриті, а точки на межі у відповідні
точки на іншій множині.
Нехай точки на межі мають координати:
.
Нехай також вказаний диффеоморфізм задається наступним чином:

Відповідно, точки в образі мають координати:

Якщо прирости малі, можемо записати наступне:

21
Слід зазначити, що на малих приростах відображення є близьким до
лінійного. В першому наближенні легко довести, що квадрат переводиться
у паралелограм. Тому уся множина розбита лініями, міра яких рівна нулю.
Тоді в силу адитивності інтеграла має місце рівність:

(*)

Якщо f неперервна, то згідно теореми про середнє:

Оскільки наше відображення є диффеоморфізмом :

.
З малою відносною похибкою можна вважати, що:

Тоді вихідний інтеграл має вигляд:

Остання сума дає : .

Таким чином теорема доведена:

Заміна змінних у подвійному інтегралі

Нехай потрібно обчислити та

, взаємно однозначні функції.

Координати - криволінійні координати.

Таким чином :

22
 ,

- Якобiан перетворення (визначник Остроградського).

Таким чином є коефіцієнтом, що враховує зміну форми

елементарного прямокутника при переході від декартових до
криволінійних координат.

Заміна змінних у потрійному інтегралі

При обчисленні потрійного інтеграла треба перейти до інших
криволінійних координат.
Кожна точка з області V буде однозначно мати три числа ,
які мають назву криволінійних координат цієї точки.
Координати - криволінійні координати.
Таким чином :

V1 - область змінювання криволінійних координат (u,v,w), що відповідають

області V, а –Якобіан перетворення.

3.15 Найважливіші заміни змінних

10. Найважливіші заміни для площини, n=2

Розглянемо насамперед найважливіші заміни для площини.
Добре відомими є полярні координати.
Також введемо узагальнені полярні координати, які інколи застосовувати
зручніше.

23
(Розглядаємо випадок площини, n=2).
Полярна система координат
Досить поширеними криволінійними координатами є полярні.
Полярними координатами на площині називається пара чисел де -
відстань від точки до полюса, а - кут між радіусом-вектором точки та
полярною віссю.

Полярні координати:

Знайдемо якобіан перетворення:

Таким чином:

Полярну систему координат зручно використовувати при круговій

симетрії.
Узагальнена полярна система координат
А) Полярна система мала вид:
. Якобіан I (,) = .
Б) Якщо ми маємо інтеграл по еліпсоподібним фігурам, то вигідно перейти
до такої узагальненої полярної системи координат:

24
 . Якобіан: I (,) = ab cos-1sin-1.
Тут a, b,  >0, і вибираються так, щоб спрацювала основна
тригонометрична тотожність.
В) Якщо ми маємо інтеграл по еліпсу (це частковий випадок п.Б)), то
вигідно перейти до еліптичної системи координат:

. Якобіан: I (,) = ab.

Тут a, b >0 і вибираються так, щоб спрацювала основна тригонометрична

тотожність.
20. Найважливіші заміни у просторі, n=3
Тепер ми розглянемо найважливіші заміни змінних у просторі.
Добре відомими є циліндричні координати. Також введемо узагальнені
циліндричні координати, які інколи застосовувати зручніше.
(Розглядаємо випадок простору, n=3).
Циліндрична система координат
Циліндрична система координат.
,
При такій заміні області зміни параметрів мають бути:
 > 0; 02; - < z < +.

Знайдемо якобіан для цієї системи координат:

25
Таким чином якобіан дорівнює:

Узагальнена циліндрична система координат

Розглянемо узагальнену циліндричну систему координат з більш
широкими можливостями.

Тут якобіан має вид:

Сферичні координати

При переході до нових координат (, , ,) ми перетворюємо координати

за такою системою:

При такій заміні області зміни параметрів мають бути:

; (0;+∞); 0.
Для такої заміни змінних ми можемо підрахувати якобіан:

26
 .
Узагальнені сферичні координати
У деяких випадках заміна змінних сферичними координатами не полегшує
життя на стільки, наскільки ми сподівалися.
Тоді ми можемо застосувати узагальнену сферичну систему координат, що
допомагає легко описати більш широкий спектр кривих та поверхонь.

де , , a, b, c > 0 - сталі параметри.

; (0;+∞); 0.
Тоді відповідний якобіан:

Сферична система координат. Довільна розмірність

За аналогією для простору довільної розмірності ми можемо запровадити
теж "сферичну" систему координат у Rn.
x1 = r cos 1
x2 = r sin 1 cos 2
...
xn-1 = r sin 1 sin 2 ... sin n-3 cos n-2
xn = r sin 1 sin 2 ... sin n-2 sin n-1
Тоді відповідний якобіан:
J(r, 1, 2, ..n ) = rn-1 sin n-2 1 sin n-3 2 ...sin n-2.
За такої параметризації система має одне широковикористовувану
властивість:
r2 - [ ( x1 )2 + ( x2 ) 2 + ... + ( xn ) 2 ] = 0.
Використовуючи попередню властивість, підрахуємо якобіан таким чином.
Нехай:
27
F1 = r2 - [ ( x1 )2 + ( x2 ) 2 + ... + ( xn ) 2 ] = 0.
Далі почнемо замінювати:
F2 = r2sin21 - [ ( x2 )2 + ( x3 ) 2 + ... + ( xn ) 2 ] = 0.
F3 = r2 sin21sin22- [ ( x3 )2 + ( x4 ) 2 + ... + ( xn ) 2 ] = 0.
....
Fn = r2 sin2 1 sin2 2 ... sin2 n-2 sin2 n-1- ( xn ) 2 = 0.
Тоді маємо:

J(r, 1, 2, ..n ) = =

= (-1)n  =

= rn-1 sin n-2 1 sin n-3 2 ...sin n-2.

3.16 Три типи невластивих кратних інтегралів

. Невластиві інтеграли першого роду

(необмежена область інтегрувння)
Нехай область D є необмеженою та замкненою.
Будуємо ланцюжок областей , що є
замкнені, обмежені та вимірні.
Нехай .
Накладемо умову: .
Тоді само собою .
Введемо нове поняття :
Def. Множина називається вичерпуванням множини D (І-го типу).
Def. Нехай задано функцію f на D.
f є припустимою на D (для І-го типу): . Для припустимої

функції існує інтеграл .

28
 У такому випадку f – інтегрована у невластивому розумінні, якщо:

(як скінченне число).

. Невластиві інтеграли другого роду

(необмежена функція на обмеженій області)
Нехай D – обмежена, замкнена та вимірна множина.
Будуємо низку областей .
Нехай також Z належить D і є неістотною множиною.
Def. - оточенням множини Z назвемо довільну вимірну множину ,
що Z належить і одночасно .
Послідовність множин повинна задовольняти умові:

Def. f – припустима для ІІ-го типу, якщо

f – інтегрована у невластивому розумінні , якщо .

Невластиві інтеграли третього роду

(необмежена область і необмежена функція)
Будуємо низку областей .
У цьому випадку на послідовність множин накладаємо таку умову:
, де .

Також має бути: .

Аналогічно можна ввести поняття припустимості та інтегрованості у

невластивому розумінні функції.

Теорема. Якщо , то він має одне і теж значення на

кожному вичерпуванні.
Доведення. Нехай маємо два вичерпування , що
З двох вичерпувань будуємо
29
третє так, що ( вичерпування ( )). Якщо ,

то . Але ( ) та( ) є підпослідовностями

послідовності .Тоді: А= . Теорему доведено.

Завдяки цій теоремі встановлено коректність означення!

Def. Невласним інтегралом (відповідного типу) припустимої функції f по

області D називається величина є довільним

вичерпуванням області D.
Теорема. Нехай D є обмеженою, замкненою і вимірною множиною,
f - інтегрована на D, -вичерпування області D.

Тоді інтеграл у властивому розумінні дорівнює .

Доведення. Якщо функція є інтегрованою у властивому розумінні, то

, f - обмежена на D.

Зазначимо, що для вичерпування виконується: .

Тоді розглянемо наступне: ,

що прямує до нуля при

Таким чином = .

Теорема доведена.

30