You are on page 1of 52

Класифікація диф.

р-нь першого порядку та приклади


Що таке загальний і частинний розв'язок ДР, загальний інтеграл ДР та
частинний інтеграл Ви можете пригадати з наступної теорії:

Класифікація ДР першого порядку


Таблиці 2, 3. Види диференціальних рівнянь
Найпростіші диференціальні рівняння
Приклад 1. Знайти розв'язок ДР
y'=4x
Розв'язування: Маємо найпростіше ДР першого порядку.
При інтегруванні обох її частин отримаємо
y=4x2/2+C=2x2+C - загальний розв'язок ДР.
де C - довільна стала.
Приклад 2. Знайти розв'язок ДР
y'=8x
Розв'язування: З вигляду р-ня робимо висновок що це найпростіше ДР першого
порядку.
Похідну y' замінюємо приростом функції до приросту аргументу y'=dy/dx,
розділяємо змінні та інтегруємо

Приклад 3. Розв'язати задачу Коші


y'=cos(x), y(0)=π.
Розв'язування: Інтегруємо найпростіше ДР першого порядку.

Записуємо y=sin(x)+C - загальний розв'язок ДР.


Обчислимо розв'язок задачі Коші
y(0)=Pi.->π=sin(0)+C,
π=0+C,
C=π.
Підставивиши C=π в загальний розв'язок ДР, отримаємо
y=sin(x)+π - частинний розв'язок заданого ДР.

Рівняння з відокремлюваними змінними


Приклад 4. Знайти загальний розв'язок ДР
y'=x*(y-1)
Розв'язування: Маємо ДР з відокремлюваними змінними, оскільки права
сторона має вигляд f(x)*g(y)
Замінюємо y'=dy/dx, розділяємо змінні та інтегруємо
де C=ln(c) - довільна стала..
Приклад 5. Знайти розв'язок задачі Коші

y(0)=2.
Розв'язування: Маємо ДР з відокремлюваними змінними.

Розв'яжемо задачу Коші:


y(0)=2
Підставляємо в загальний інтеграл ДР
ln(1+1)=22/2+C,
C=ln(2)-4/2=ln(2)-2.
ln(|1+ex|)=y2/2+ln(2)-2 - частинний інтеграл диференціального рівняння.
Приклад 6. Розв'язати диференціальне рівняння
x+y*y'=0.
Розв'язування:
Приклад 7. Зінтегрувати рівняння
(1+x^2)y*dx+(1+y^2)x*dy=0
Розв'язування: Розділяємо змінні в ДР та інтегруємо.
При інтегруванні обох її частин отримаємо логарифми, які групуємо за
правилом суми логарифмів
Приклад 8. Знайти розв'язок ДР
y'=(4x+y+5)2
Розв'язування: Дане рівняння є звідним до рівнянь з відокремлюваними
змінними.
Для цього слід ввести заміну змінних
z=4x+y або z=4x+y+5.
Вибираємо першу з них, диференціюємо, покладаючи z, y за функції, а x -за
змінну.
Далі виражаємо y', підставляємо в рівняння, після чого розділяємо змінні та
інтегруємо

Остання формула має явний вигляд функції y тому це загальний розв'язок ДР.
Тут ми ділили на (z+5)2+4, але оскільки цей вираз завжди додатний, то
перевіряти чи він буде особливим розв'язком ДР немає змісту.
Приклад 9. (1.25) Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: Маємо диференціальне рівняння першого порядку розписане


через диференціали. Схема обчислення рівнянь такого типу полягає у
розділенні змінних, в результаті цієї операції отримаємо диференціальне
рівняння з відокремленими змінними, розв'язок якого знаходимо
інтегруванням. Отже спершу групуємо доданки, що містять dx, dy та
переносимо по різні сторони знаку "="

Після цього всі множники, що містить y при dx переносимо до dy, те ж саме


проробляємо з множниками , що містять змінну x при dy. У такий спосіб
зведемо початкове рівняння до диференціального рівняння з
відокремленими змінними

Далі зінтегруємо отриману залежність.


Щоб швидко це зробити чисельники вносимо під диференціал

Така маніпуляція дозволяє за допомогою табличного інтегралу отримати


логарифми

Приклад 10. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: Маємо однорідне диференційне рівняння 0 порядку. В цьому легко


переконатися, якщо в праву сторону замість x,y підставити t*x,t*y

З аналізу правої сторони бачимо, що можемо застосувати


підстановку z=y/x, звідси y=z*x.
Не забуваючи, що нова змінна залежить від аргументу виражаємо похідну "y" за
правилом добутку

та з врахуванням заміни переписуємо початкове ДР у вигляді

Змінну z переносимо в праву сторону

та розділяючи змінні, переходимо до диференціального рівняння з


відокремленими змінними

Інтегруємо залежність

Остання формула і є загальним інтегралом диференціального рівняння.


Такий запис ще називають рівнянням не розв'язаним відносно у(х). Виділити у
даному випадку у(х) можливо, проте отримаємо менш змістовну формулу ніж
кінцева.
Приклад 11. Знайти розв'язок задачі Коші:

Розв'язання: Задано неоднорідне диференціальне рівняння першого порядку.


Запишемо та проінтегруємо відповідне однорідне рівняння (ліва частина):

Схема обчислень тут використана стандартна – розділили змінні та про


інтегрували. Далі, щоб задовільнити неоднорідну частину рівняння покладаємо,
що стала є функцією аргумента C=C(x). Запишемо функцію та її похідну

Далі підставимо у ДР та після інтегрування знайдемо вигляд сталої C=C(x)


Записуємо загальний розв'язок неоднорідного диференціального
рівняння в кінцевому вигляді

Ров'яжемо задачу Коші. Сталу C1 довизначимо з умови

.
Звідси отримаємо
- частковий розв'язок рівняння.

Приклад 12. Знайти розв'язок задачі Коші для рівняння Бернуллі

Розв'язання: Перед Вами новий тип неоднорідних диференціальних


рівняння першого порядку. Розділити змінні в цьому випадку є неможливо.
Для обчислень такого роду ДР використовуємо схему Бернуллі, робимо
заміну змінних y=u*v, y'=u'v+uv', де в добутку фігурують функції u=u(x) і
v=v(x) від аргумента. В нових позначеннях ДР приймає вигляд

Далі рівняння слід розділити на 2, з яких по черзі визначити функції. Спершу


дужку в лівій частині (виділена чорним) прирівняємо до нуля

Записуємо рівняння в диференціалах, далі зводимо до ДР з відокремленими


змінними та інтегруючи його знаходимо одну із функцій

При підстановці v у початкове ДР отримаємо

Знову розділяємо змінні та інтегруємо, тільки вкінці тут потрібно додати


константу.
Дві функції ми визначили, можемо записати загальний розв'язок
диференціального рівняння.

Але це ще не кінець розрахунків. Знайдемо частковий розв'язок


диференціального рівняння (задача Коші), для цього пригадаємо початкову
умову з якої до визначаємо сталу

При підстановці С=0 в формулу отримаємо компактний частковий розв'язок


диференціального рівняння y=e2x.

Приклад 13. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння:

Розв'язання: Ліва частина ДР може бути повним диференціалом функції двох


змінних u(x,y).
Щоб перевірити це знайдемо часткові похідні, зокрема для множника
при dx похідну беремо по dy, для іншого по dx. Умова повного
диференціалу має вигляд

Вона справджується, отже можемо відновити функцію інтегруванням


Якщо інтегруємо по аргументу то стала залежна від функції і навпаки. Це
важливо, оскільки потрібно, щоб функція задовольняла дві часткові похідні. А
для цього диференціюємо знайдену функцію по "ігрик" та прирівнюємо з
множником ДР при dy

Отримаємо рівняння на похідну від сталої з якого інтегруванням


знаходимо C(y)

Загальний інтеграл диференціального рівняння при цьому рівний

Приклад 13А. Знайти частинний розв'язок диференціального рівняння другого


порядку.
x^2y''=(y')^2, y(1)=1/2, y'(1)=1.
Обчислення: Зробимо заміну: y'=p, де p=p(x), тоді y''=p'.
В такий спосіб понизимо степінь ДР, яке обчислюємо методом розділення
змінних

Повернемося до заміни y'=p:

Підставимо початкову умову y'(1)=1 і знайдемо сталу C1:

Отримали просте ДР y'=x, розписуємо та інтегруємо:


Підставимо початкову умову y(1)=1/2 і знайдемо C2:

Підставляємо,
y=x^2/2 - частинний розв'язок заданого диференціального рівняння.

Приклад 13Б. Знайти загальний розв'язок диференціального рівняння другого


порядку.

Обчислення: Виконуємо заміну:


y'=p, де p=p(y), тоді y"=p"p. Отож,
Перетворимо ДР

Отримали диференціальне рівняння першого порядку, яке зводиться до рівнянь


з відокремлюваними змінними.
Розв'яжемо отримане рівняння:

Повернемося до заміни:
Отримали диференціальне рівняння першого порядку з відокремлюваними
змінними.

– загальний розв'язок заданого


диференціального рівняння.(*)

Диференціальні рівняння з відокремленими змінними та звідні до них


Диференціальне рівняння першого порядку, які можна записати формулою
N(х)dx+М(у)dy=0 (1)
називають рівнянням з відокремленими змінними.
Їх не важко виявити серед інших рівнянь, основна ознака - коефіцієнти
при dx та dy є функції (чи константи), які залежать лише від х при можнику dx та
у при dy.
Щоб знайти загальний розв'язок (загальний інтеграл) рівняння з
відокремленими змінними необхідно проінтегрувати рівняння (1)
Int(N(x), x) + Int(M(y),y) = С,

Для розуміння диференціальне рівняння (1) можна приймати, як умову рівності


нулю повного диференціалу деякої функції двох змінних U(x,y)

Звідси слідує, що функція U(x,y)=С=const рівна сталій.


Диференціальне рівняння вигляду
f1(x)g1(y)dx+f2(x)g2(y)dy=0 (2)
називають диференціальним рівнянням з відокремлюваними змінними в
симетричній формі.
В рівнянні (2) коефіцієнти при диференціалах dx та dy є добутками двох функцій:
одна залежить тільки від x , а друга — від y . В області, де g1(y), f2(x) приймають
відмінні від нуля значення рівняння з відокремлюваними змінними (2)
зводиться до рівняння з відокремленими змінними

Розглянемо типові для практики завдання на диф. рівняння, які в досить


простий спосіб можна звести до рівнянь з відокремленими змінними.
Приклад 14. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: Маємо диференціальне рівняння першого порядку, за теорією


його можна назвати рівняння з відокремлюваними змінними записане в
диференціалах. Для його спрощення згрупуємо доданки, що містять dx, dy по
різні сторони знаку рівності

Далі виділимо спільні множники для кожної суми та перепишемо рівняння у


диференціалах до вигляду

Після цього все, що містить y переносимо до dy, те ж саме проробляємо з


множниками , що містять змінну x. В результаті прийдемо до
диференціального рівняння з відокремленими змінними

Тепер погляньте, чому дане рівняння називається з відокремленими


змінними?- біля dx маємо функцію лише від "ікс", біля dy - лише від y.
Зінтегруємо диференціальне рівняння

Виносимо множнии, щоб при змінних в знаменниках стояли одиниці. Також,


щоб в чисельнику отримати диференціали знаменника множимо обидві
частини на 2

Це дозволяє спростити обчисення та після інтегрування отримати логарифми

Константу рекомендуємо внести під логарифм, для цього записуйте завжди її у


вигляді C1=ln(C)

Щоб розкрити логарифми експонуємо (знаходимо експоненту) праву і ліву


сторону рівняння
та виділяємо значення функції із отриманої залежності

Кінцеве значення, що мітить подвійний корінь і є загальним інтегралом


рівняння з відокремлюваними змінними.

Приклад 15*. Знайти частинний розв'язок диференціального рівняння (ДР) зі


змінними, що розділяються.
y'=(2y-3)tg(x), y(2π)=6.
Обчислення: Запишемо рівняння в диференціалах, розділимо змінні та
проінтегруємо диференціальне рівняння

Остання формула є загальним розв'язком ДР.


Розв'яжемо задачу Коші, тобто підставимо початкову умову y(2π)=6 в
загальний розв'язок ДР:

, звідси C=9.
Остаточно, розв'язок задачі Коші:

частинний розв'язок рівняння.

Приклад 16. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння


Розв'язання: Маємо рівняння в диференціалах першого порядку. Розділимо в
рівнянні змінні, що містяться при dx, dy та перенесемо їх по різні сторони знаку
рівності

З перших дужок виносимо спільний для двох доданків множник y за дужки

Далі перегруповуємо множники так, щоб при dy отримати функцію лише від y,
а при dx – функцію аргумента x. В результаті дістанемо диференціальне
рівняння з відокремленими змінними

Після інтегрування

отримаємо кореневу залежність для y та арктангенс в результаті обчислення


інтегралу від аргументу (права сторона).

Спробуємо записати розв'язок диференціального рівняння у вигляді


залежності y(x). Для цього підносимо обидві частини до квадрату

та перенісши сталу в праву сторону, обчислюємо корінь квадратний

Це і є шуканий розв'язок диференціального рівняння.

Приклад 17. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: Дане рівняння необхідно звести під правило


розв'язування рівнянь з відокремленими змінними. Для цього другий
доданок, що зі знаком мінус, переносимо в праву сторону від знаку рівності

та розділяємо змінні

Далі інтегруємо праву та ліву сторону залежності


В результаті прийдемо до логарифмічного рівняння.

І знову нагоошуємо, що в такому вигляді як правило так не записують.


Доцільно, для компактності кінцевого розв'язку, сталу вносити під логарифм,
тобто записувати

Потенціюючи (беручи експоненту) праву і ліву частину формули прийдемо до


кінцевого вигяду розв'язку диференціального рівняння

Приклад 18. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: Один з доданків (що не містить похідної ) переносимо за знак


рівності

та записуємо рівняння в диференціалах.

Наступним кроком зводимо залежність до диференціального рівняння з


відокремленими змінними.
Для заданого рівняння всього на всього перехресним діленням записуємо
корені в знаменники

В такому вигляді можемо інтегрувати рівняння

Ліва сторона, що містить функцію дасть в результаті кореневу залежність, при


інтегруванні правої сторони за формулами отримаємо арксинус.

Виконуємо маніпуляції з коренем, щоб отримати залежність вигляду y=y(x)

Розв'язок диференціального рівняння матиме вигляд

Рівняння з відокремлюваними змінними та звідні до них


Приклад 19

Розв'язати диференціальне рівняння


Розв'язання: Перенесемо всі доданки в ліву сторону і отримаємо ДР в симетричній
формі:

Розділивши обидві частини рівняння на добуток , отримаємо рівняння з


відокремленими змінними

Проінтегруємо останнє рівняння

Щоб розкрити другий інтеграл використали заміну змінних


y2+1=t, 2y*dy=dt.
Крім цього, розв'язками заданого диференціального рівняння можуть знаходитись
серед виразів, на які ми ділимо, тобто x=0.
Підстановка в початкове рівняння підтверджує, що x=0 є особливим розв'язком ДР.

Отже і x=0 - загальний інтеграл диференціального рівняння.

Приклад 20 Розв'язати задачу Коші для диференціального рівняння


y'=3y2/3, y(2)=0.
Розв'язання: Розписуємо похідну функції та відокремлюємо змінні.
Далі застосовуємо невизначений інтеграл та проводимо обчислення
(*)
При розділенні змінних ділили на y, тому прирівнюємо його до нуля і перевірити чи
при цьому початкове ДР перетворюється в тотожність. В даному прикладі y=0 є
особливим розв'язком диференціального рівняння.
Підсумовуючи все вище, маємо y=(x+С)3 і y=0 - два загальні розв'язки рівняння.
Далі розв'язуємо задачу Коші, тобто задовільнимо початкову умову y(2)=0:
0=(2+C)3 , звідси C=-2.
Отож, підставляємо сталу С в рівняння (*), та записуємо розв'язок задачі Коші:
y=(x-2) 3.

Приклад 21 Розв'язати диференціальне рівняння 2x2yy'+y2=2


Розв'язання: Перетворимо наведену диференційну залежність до ДР з відокремленими
змінними. Далі інтегруванням обчислюємо загальний розв'язок диференціального
рівняння. Більше інформації про проміжні обчислення дають наступні формули

Врахуємо, що вираз на який ділили теж може бути розв'язком ДР.


Тоді y2-2=0, звідси два значення .
Можемо зауважити, що ці ж значення коренів отримаємо при C=0, тому вона входить
в - загальний розв'язок рівняння.
Приклад 22 Розв'язати диференціальне рівняння z'=10x+z.
Розв'язання: Враховуючи властивості показників, розписуємо показникову частину та
зводимо до ДР з розділеними змінними.
Далі інтегруванням знаходимо розв'язок ДР

Дану відповідь можна спростити, внісши знаменник ln(10) під сталу.


В результаті отримаємо

загальний розв'язок рівняння у явному вигляді.

Приклад 23 Знайти розв'язок задачі Коші


Розв'язання: Маємо ДР першого порядку. Спершу позбудемося неоднорідності, для
цього косинус подвійного аргументу розпишемо за тригонометричною формулою.
Далі розділяємо змінні та інтегруванням знаходимо розв'язок ДР у явному вигляді

Також врахуємо множник на який ділили рівняння cos2(y), він також буде розв'язком
ДР:
cos2(y)=0, звідси

Остаточно отримали

- загальний розв'язок рівняння.


Задовільнимо умову Коші:

звідси C=1.
Отож, розв'язок задачі Коші прийме значення

Приклад 24 Знайти розв'язок ДР 3y2y'+16x=2xy3, y(x) - обмежена при змінній


прямуючій до безмежності .
Розв'язання: Алгоритм обчислень полягає в розділенні змінних, а це не завжди легко
бачити. В одних випадках достатньо винести спільний множник за дужки, в інших
застосувати властивості показникових чи тригонометричних функцій. Підходи в
кожному випадку різняться, головна мета – розділити змінні, щоб біля dx мали змінні
в чисельнику чи знаменнику від x, при dy функцію від y.
Лише тоді маємо право до обох частин застосувати невизначений інтеграл

Тут простіше було виразити явний вигляд оберненої функції x(y).


Обов'язково перевіряйте на рівність нулю множник на який ділили при розділенні
змінних.
В цьому завданні матимемо умову 8-y3=0, звідси y=2 - особливий розв'язок ДР.
Звідси y=2 - входить до загального розв'язку рівняння, крім цього задовольняє умову
Коші.

Приклад 25 Розв'язати задачу Коші для ДР

Розв'язання: Розділимо змінні в диференціальному рівнянні, після чого інтегруємо


його

Перевіримо множник на який виконували ділення.


Отримаємо cos2(y)=0,

звідси
Тому

загальний розв'язок рівняння.


Задовільнимо умову Коші

звідси C=Pi/2.
Отож, розв'язок задачі Коші:

Приклад 26 Знайти загальний розв'язок ДР


y'-y=2x-3
Розв'язання: Переносимо змінну в праву частину y'=y+2x-3, далі виконуємо заміну
змінних z=y+2x-3, тоді y'+2=z', звідки похідна y'=z'-2, z'-2=z, z'-2-z=0.
Проводимо інтегрування ДР

ln|2+z|-x=ln|C|,
ln|2+z|=ln(ex)+ln|C|,
2+z=Cex,
z= Cex-2.
Повернемося до початкових змінних:
y+2x-3= Cex-2,
y= Cex-2x+1.
Врахуємо, що ділили на вираз
2+z=0 маємо z=-2,
звідки y+2x-3=-2, y=1-2x
Однак таке значення отримаємо при С=0 із загальної формули.
Тому y= Cex-2x+1 - єдиний розв'язок диф. рівняння.

Приклад 27 Розв'язати задачу Коші


(x+2y)y'=1, y(0)=-1.
Розв'язання: Тут необхідно застосувати заміну x+2y=z (*), тоді 1+2y'=z', звідки

Підставляємо в початкову залежність

Далі зводимо до рівняння з відокремленими змінними та інтегруємо останнє


Повернемося до початкових змінних:
x+2y-2ln|2+x+2y|-x=ln|C|,
2y-2ln|2+x+2y|=ln|C|,
ln(ey)=ln|C(2+x+2y)|,
ey=C(x+2y+2).
Врахуємо, що 2+z=0, звідси z=-2, звідки (*) ще одне рішення x+2y+2=0.
ey=C(x+2y+2), x+2y+2=0 - загальний розв'язок рівняння.
Розв'яжемо задачу Коші y(0)=-1:
e-1=C(0-2+2), звідси стала не існує .
Отож, розв'язок задачі Коші:
x+2y+2=0.

Приклад 28 Знайти загальний інтеграл диф. р-ня


y'=sin(x-y).
Розв'язання: Зробимо заміну x-y=z, тоді 1-y'=z', звідки y'=1-z',
1-z'=sin(z), z'=1-sin(z)

При інтегруванні треба використати заміну

тоді і. (через громіздкі записи, цей інтеграл не розписую детально). (*)

Повернемося до початкових змінних:

Врахуємо, що 1-sin(z)=0, звідси

, звідки
Підсумовуючи всі обрахунки запишемо загальний інтеграл ДР

Приклад 29 Знайти загальний інтеграл диф. р-ня (x+y)2y'=a2,


Розв'язання: Заміна змінних для диференціального р-ня наступна
x+y=z, тоді 1+y'=z', звідки y'=z'-1.
При цьому початкове рівняння перетвориться до вигляду

Записуємо рівняння в диференціалах, розділяємо змінні та переходимо до


інтегрування

В формулі вище описані всі маніпуляції з підінтегральними функціями, що дозволяє


напряму застосувати табличні інтеграли. На цьому не будемо наголошувати, але для
себе аналізуйте та вивчайте наведені прийоми. Таким чином не тільки навчитеся
розв'язувати диф. р-ня, а й отримаєте досвід інтегрування.
Повернемося до початкових змінних:

або

- загальний розв'язок рівняння.

Приклад 30 Знайти загальний інтеграл ДР (x-2y-1)dx+(3x-6y+2)dy=0,


Розв'язання: Перетворимо ДР до наступної форми

Це дозволяє застосувати наступну заміну змінних


x-2y=z, тоді 1-2y'=z', звідки y'=(1-z')/2.
Розпишемо ДР
z-1+(3z+2)(1-z')/2=0,
2(z-1)+(3z+2)(1-z')=0,
2z-2+3z-2-(3z+2)z'=0.
Далі переходимо до рівняння з відокремленими змінними та виконуємо інтегрування

3z+2ln|z|-5x=C.
Отриманий розв'язок записаний в нових змінних, тому необхідно перейти до
початкових:
3(x-2y)+2ln|x-2y|-5x=C. або ln|x-2y|=x+3y+C.
Врахуємо множник на який ділили початкове ДР, з умови z=0 маємо x-
2y=0 особливий розв'язок ДР.
Тому отримали ln|x-2y|=x+3y+C, x-2y=0 - загальний розв'язок рівняння.

Приклад 31 Знайти загальний інтеграл ДР (x-2y+1)dx-(2x+4y+3)dy=0,


Розв'язання: Маємо ще одне задання, подібне до попереднього.
Запишемо ДР через похідну

Заміна змінних x+2y=z, 1+2y'=z',y'=(z'-1)/2


зведе початкове ДР до наступного

Далі розділяємо змінні та інтегруємо рівняння з відокремленими змінними


Однорідні диференціальні рівняння. Приклади
Приклад 32. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: Ділимо праву сторону рівняння на змінну, яка стоїть множником


біля похідної. В результаті прийдемо до однорідного диференційного
рівняння 0 порядку

Рівняння в диференціалах набуде вигляду

Спільні доданки в правій і лівій частині скорочуємо та переходимо


до диференціального рівняння з відокремленими змінними.

Інтегруємо обидві частини рівняння

Для зручності подальших перетворень постійну зразу вносимо під логарифм

За властивостями логарифмів отримане рівняння еквівалентне наступному

На цьому рівняння ще не розв'язане, необхідно повернутися до виконаної


заміни змінних

Приклад 33 Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: Схема обчислень однорідних та звідних до них ДР Вам знайома.


Переносимо змінну в праву сторону рівняння, а також в чисельнику та
знаменнику виносимо x2, як спільний множник

В такий спосіб отримаємо однорідне ДР нульового порядку.


Наступним кроком вводимо заміну змінних z=y/x, y=z*x, про яку постійно
будемо нагадувати, щоб Ви її завчили

Після цього ДР зводимо до вигляду

Далі перетворимо залежність до диференціального рівняння з


відокремленими змінними

та інтегруванням розв'язуємо його.

Інтеграли не складні, решта перетворень виконано на основі властивостей


логарифма. Остання дія включає експонування логарифма. Вкінці повертаємося
до початкової заміни та записуємо розв'язок диференціального рівняння

Константа "C" приймає будь-яке значення. Всі хто навчається заочно мають
проблеми на екзаменах з даним типом рівнянь, тому просьба уважно
переглянути та запам'ятати схему обчислень.
Приклад 34. Знайти загальний розв'язок однорідного диференціального
рівняння першого порядку.
xy'-y'=(x+y)ln((x+y)/x).
Обчислення: Розділимо обидві частини рівняння на "ікс"

зробимо заміну y=z•x, тобто z=y/x.


Підставимо в ДР, розділимо змінні та розв'яжемо шляхом інтегрування:

Повернемося до початкових змінних "z=y/x":

- загальний розв'язок рівняння.


При інтегруванні лівої частини рівняння використали заміну змінних

Приклад 35. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання:Як слідує з наведеної вище методики, диференціальні рівняння


такого типу розв'язують методом введення нової змінної. Перепишемо
залежність так, щоб похідна була без змінної

Далі з аналізу правої частини бачимо, що всюди присутня частка, її і


позначаємо за нову невідому z=y/x, y=z*x.
Знаходимо похідну від y

З врахуванням заміни початкове ДР перепишемо у вигляді


Однакові доданки спрощуємо, а все що отримали зводимо до ДР з
відокремленими змінними

Інтегруванням обох частин рівності

приходимо до розв'язку у вигляді логарифмів

Експонуючи залежності загальний розв'язок рівняння зводимо до запису

який після підстановки у нього початкової заміни змінних набуде вигляду

Приклад 36. Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: З вигляду р-ня бачимо, що ніяким чином його не можна звести до


диференціального рівнянь з відокремленими змінними, оскільки маємо попарні
добутки змінних.
Але бачимо, що функції і - є однорідними функціями
першого степеня.

Тому поділимо рівняння на x (зауважимо, що змінну можна представити у вигляді


добутку ):

зробимо заміну змінних y=z*x, тоді dy=x*dz+z*dx,

Отримали диференціальне рівняння з відокремлюваними змінними:


далі зробимо елементарні перетворення, використовуючи властивості логарифмічної,
степеневої і показникової функції:

Повернемося до початкових змінних (z=y/x):

далі знову спростимо вираз

Крім цього, розв'язками заданого диференціального рівняння можуть знаходитись


серед виразів, на які ми ділили, тобто x=0, 1-z=0 і .
Але при C=0 розв'язок вже містить 1-z=0 і звідки

Тому отримали - загальний інтеграл рівняння і x=0 -


особливий розв'язок.
Дріб розклали методом невизначених коефіцієнтів:

t2=A-At2+B-2Bt+Bt2+D+Dt,
1*t2+0*t+0=(-A+B)t2+(-2B+D)t+(A+B+D),
прирівнюємо коефіцієнти при однакових степенях t, та розв'язуємо систему рівнянь,
отримаємо A=-3/4, B=1/4, D=1/2.

Звідки отримаємо наступний розклад дробу на прості множники

На цьому і всі розрахунки до заданого прикладу.


Приклад 37 Знайти розв'язок диференціального рівняння

Розв'язання: Поділимо ДР на змінну х

далі робимо заміну y=z*x, тоді y'=z'*x+z,


z'*x+z-z=(1+z)ln(1+z).
Переходимо до ДР з відокремленими змінними та виконуємо інтегрування
Повернемося до початкових змінних:

- загальний інтеграл рівняння.

Приклад 38 Розв'язати диф. р-ня


(13x+y)dx+(y-5x)dy=0
Розв'язання: Ділимо на аргумент, щоб переконатися що маємо однорідне
диф. р-ня
(13+y/x)dx+(y/x-5)dy=0,
а далі виконуємо заміну змінних y=z*x, тоді dy=x*dz+z*dx,
(13+z)dx+(z-5)(x*dz+z*dx),
13dx+z*dx+zx*dz-5x*dz+z2dx-5z*dx=0 ,
x(z-5)dz+(z2-4z+13)dx=0.
Розділяємо змінні та інтегруємо
Отримали арктангенс та логарифм (за правилом суми логарифмів).
Повернемося до початкових змінних:

- загальний інтеграл рівняння.

Приклад 39 Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння

Розв'язання: Зробимо заміну змінних y=z*x, тоді dy=x*dz+z*dx,

Повернемося до початкової заміни:

Врахуємо, що 1-z2=0 і x=0, звідси z=1,z=-1 і x=0.

Тому - загальний розв'язок рівняння.


Приклад 40

Розв'язання: Виконуємо заміну y=z*x, тоді dy=x*dz+z*dx,


(1+z+z*cos(z))dx-(cos(z)+1)( x*dz+z*dx)=0, відкриємо дужки і спростимо вираз:

Повернемося до початкових змінних:

- загальний інтеграл ДР.


Уважно перегляньте наступні приклади, а саме - схеми обчислення ДР,
можливо комусь вони допоможуть на практичних чи екзамені.

Приклад 41 Знайти загальний інтеграл диференціального рівняння


(2y-1)dx+(2x+y+1)dy=0,
Розв'язання: Складемо систему рівнянь і розв'яжемо її:

звідси

маємо
2u*dt+(2t+u)du=0,

Зробимо заміну u=z*t, тоді z=u/t тоді


du=t*dz+z*dt, 2z*dt+(2+z)(t*dz+z*dt)=0,
Повернемося до початкових змінних:

або u(u+4t)=C.
Оскільки t=x+3/4 і u=y-1/2, то (y-1/2)(y-1/2+4x+3)=C, або (2y-1)(8x+2y+5)=C -
загальний інтеграл ДР.
Приклад 42. Знайти розв'язок диференціального рівняння
(1-2x-2y)dx+(3x+y-1)dy=0,
Розв'язання: Складаємо систему рівнянь і розв'язуємо її:

звідси

,
маємо

Робимо заміну u=z*t, тоді z=u/t, відповідно du=t*dz+z*dt,


(-2-2z)dt+(3+z)(t*dz+z*dt)=0,
t(3+z)dz+(z2+z-2)dt=0,
розділяємо змінні та інтегруємо диференціальне рівняння
Повертаємося до початкової заміни:

Оскільки t=x-1/4 і u=y-1/4, то (y-x)4=C(4y+8x-3).


Врахуємо, що z2+z-2=0 , z=1 і z=-2, тоді u=t, звідки x=y
(враховано при C=0)
u=-2t, звідки 4y+8x-3=0.
Тому (y-x)4=C(4y+8x-3) і (y-x)4=C(4y+8x-3) - загальні інтеграли рівняння.

Неоднорідні диференціальні рівняння. Задача Коші


Приклад 43 Знайти розв'язок задачі Коші для диференціального рівняння

Розв'язання: Маємо неоднорідне диференціальне


рівняння першого порядку.
Знайдемо спершу розв'язок однорідного ДР. Інтегруємо для цього рівняння
(ліву частину), попередньо віокремивши змінні:

Далі вважаємо, що стала С(х) є функцією від змінної x

Все це робиться для того, щоб підібрати сталу таким чином, що диф. рівняння
стане рівністю (щоб задовільнити неоднорідну функцію - права частина ДР).
Знайдемо похідну y' з врахуванням вище сказаного

Підставляємо функцію та її похідну в початкове диференціальне рівняння

Бачимо, що два доданки при сумуванні дадуть нуль і в результаті отримаємо


таку залежність для похідної сталої

З останнього рівняння методом інтегрування знаходимо явний вигляд


сталої С(x)

Після цього можемо записати загальний розв'язок рівняння

Але це ще не фінал обчислень, нам потрібно знайти частковий розв'язок


(задача Коші). Для цього задовільняємо початкову умову та обчислюємо сталу

.
Отже задача Коші розв'язана і знайдений частковий розв'язок
диференціального рівняння можемо записати формулою

На цьому одне з рівнянь обчислено. Схема знаходження функції не надто


запутана з однієї сторони, з іншої її легко реалізувати (сталу приймаємо за
фунцію). Розглянемо ще кілька готових прикладів, а далі вчіться обчислювати
самостійно.

Приклад 44 Знайти розв'язок задачі Коші:

Розв'язання: Задано неоднорідне диференціальне рівняння першого порядку +


умова Коші. Запишемо та проінтегруємо відповідне однорідне рівняння,
попередньо звівши його до рівняння з відокремленими змінними:

Розв'язок однорідного рівняння знайти в даному випадку досить легко. Вивчіть


для практики внесення сталої в інтегралах під логарифм – це значно
спростить подальші перетворення розв'язку. Далі розглянемо константу C(x) як
функцію від змінної x:

Похідна y' за формулою похідної частки матиме вигляд

Підставимо функцію y та її похідну y' в початкове диференціальне рівняння та


виразимо похідну сталої

Інтегруванням знаходимо залежність C(x)

Замінивши сталу отриманим тільки що значенням, отримаємо загальний


розв'язок диференціального рівняння

Розв'яжемо задачу Коші. З початової умови

отримаємо y=x2 - частковий розв'язок диференціального рівняння.

Приклад 45 Знайти розв'язок ДР та задачі Коші:

Розв'язання: Почнемо з аналізу лівої частини диференціального рівняння.


Інтегруємо однорідне диференціальне рівняння, попередньо відокремивши у
ньому змінні

Для останнього переходу використали властивість експоненти - другий доданок


записали як логарифм від експоненти ln(exp(1/x)). Тепер припустимо, що
константа C(x) - це функція від змінної x:

тоді її похідна рівна

Підставляємо сталу і її похідну в вихідне диференціальне рівняння


яке після скорочення доданків перетвориться в залежність

З останнього рівняння знаходимо функцію C(x) інтегруванням

Отож, ми знайшли загальний розв'язок диференціального рівняння

Знайдемо частковий розв'язок рівняння (задача Коші). Задовільнимо


початкову умову на функцію та обчислимо сталу

Звідси маємо y=x2 - частковий розв'язок рівняння. На вигляд простий запис,


хоча на його обчислення потрачено чимало часу.

Приклад 46. Знайти розв'язок диференціального рівняння


y'-4y/x=2x2*√y
Розв'язування: Маємо диференціальне рівняння

Уважно перегляньте, як можна сталу внести під логарифм.


Такий прийом часто застосовують при обчисленнях, щоб спростити подальші
перетворення функцій.
Також, слід зазначити, що y=0 - є особливим розв'язком заданого ДР.
В цьому легко переконатися, підставивши його у вихідне рівняння.
Приклад 47. Розв'язати рівняння
y'+y/x=-x*y2.
Розв'язування: В правій стороні маємо "ігрик" у квадраті, тому задане лінійне
неоднорідне диференціальне рівняння (ЛНДР) є рівнянням Бернуллі.
Його розв'язок y(x) подаємо у вигляді добутку двох функцій y(x)=u(x)*v(x),
диференціюємо та підставляємо у вихідне ДР, розділяючи його на 2 ДР
відповідно методики описаної на попередньому уроці.

Остання формула це і є шуканийзагальний розв'язок диф. р-ня.


Приклад 48. Знайти розв'язки рівняння
xy2*y'=x2+y3
Розв'язування: Розділяємо обидві частини р-ня на множник перед y', та
переносимо один доданок в праву сторону.

Дане ДР за допомогою заміни z=y^3 можна звести до лінійного, але у нас мета
- навчитися застосовувати метод Бернуллі, тому розв'язок подаємо у вигляді
добутку двох функцій, які знаходимо інтегруванням, розв'язуючи відповідні ДР.
Приклад 49. Розв'язати ДР
x^2*y^2*y'+x*y^3=a^2,
де a - довільна стала.
Розв'язування: Поділимо рівняння на множник при y', щоб було явно видно, що
маємо диференціальне рівняння Бернуллі з показником y правій частині
рівним m=-2.

Тут при інтегруванні отримали функцію u(x) в кубі, тому для підстановки в
кінцеву формулу брали її корінь кубічний.
Приклад 50. Розв'язати рівняння Бернуллі
y'+y/x=2ln(x)*y2/x.
Розв'язування: Маємо ДР Бернуллі з показником y вправій частині рівним m=2.
Подаємо розв'язок у вигляді добутку 2 функцій, підставляємо в ДР та за схемою
Бернуллі - розділяємо на два ДР з відокремленими змінними, які по черзі
інтегруємо:

Приклад 51. Знайти розв'язок задачі Коші для диференціального рівняння

Розв'язування: Бачимо, що рівняння відносно y(x) є нелінійним, тоді як перехід


до x(y) перетворює його на лінійне неоднорідне ДР, причому в даному
прикладі зводить до рівняння Бернуллі відносно x(y).
Тому подаємо x(y) як добуток двох функцій від "ігрик", та за схемою Бернуллі
шляхом інтегруванням знаходимо їх.
Останній рядок є загальним розв'язком ДР Бернуллі.
Далі, щоб задовільнити умову Коші потрібно, щоб крива x(y) проходила через
точку (e, 1/2), тобто при x=e, y=1/2.
Підставляємо та знаходимо сталу С.
e=(e^1/2+c)*e^1/2,
Звідси C=0.
Тоді x=e1/4y*e1/4y=e1/2y - частинний розв'язок заданого ДР.

Приклад 52. Звести до рівняння Бернуллі та обчислити

Розв'язування: Для перетворення рівняння запишемо


y'=dy/dx=1/(dx/dy)=1/x'.
Таким чином від похідної y' пререйдемо до x'(y).
Раніше писали, що немає різниці в якому вигляді шукати розв'язок, головне - ДР
звести до відомого типу, методику обчислення якого знаємо.
При перетворенні отримаємо диференціальне рівняння Бернуллі з показником
y вправій частині рівним m=-2
(див. степінь "ікса" в правій частині за знаком рівності).
Далі у формулах наведені основні переходи та саме інтегрування ДР.
В такому неявному вигляді можемо залишити загальний інтеграл диф. р-ня, а
можна за бажанням виразити явний вигляд функції x=x(y).
Приклад 8. Знайти загальний розв'язок диференціального рівняння

Розв'язування: Задано ДР Бернуллі відносно функції x(y) порядку m=2.


Розв'язок подаємо через добуток функцій, розділяємо ДР на два ДР з
відокремленими змінними та по черзі розв'язуємо їх.
Приклади диференціальних рівня
Приклад 52 Знайти розв'язок диференціального рівняння
y'-2y/x=2x3.
Розв'язування: З вигляду бачимо, що задано лінійне диференціальне рівняння
першого порядку.
Це не є рівняння Бернуллі, оскільки в правій стороні немає "ігрика" в будь-
якому степені за вийнятком m=0 та m=1.
Приклад 53. Розв'язати диференціальне рівняння
y'-y*tan(x)=cos2(x).
Розв'язування: Візуальний аналіз правої частини показує, що вона не містить "y",
тому це не рівняння Бернуллі, а лінійне ДР першого порядку.
Його розв'язок подаємо через добуток функцій, а далі розв'язуємо аналогічно
методу Бернуллі.
Це рівняння в цій публікації й для того, щоб Ви навчилися розрізняти яке ДР є
рівнянням Бернуллі, а яке - ні. На практиці багато тестових завдань на
класифікацію диф. р-нь
Приклад 54. Розв'язати диференціальне рівняння
y'-y/x=sin(2x)/x.
Розв'язування: Задане лінійне ДР першого порядку обчислюємо за методом
Бернуллі.
Воно не є рівнянням Бернуллі, оскільки в правій частині немає "ігрика" в
певному степені.
Основні перетворення ДР наведені в наступних формулах
Тут v(x)=1/x при підстановці в друге ДР відносно u(x) спростить його до
інтегрування синуса подвійного аргументу, що легко виконати на практиці.
Приклад 54. Обчислити диференціальне рівняння
y'-y/x=x*cos(x).
Розв'язування: ДР першого порядку розв'язуємо методом Бернуллі.
Уважно перегляньте хід розв'язування, щоб подібні приклади змогли так само
легко розв'язати на практичних.
І запам'ятайте, що при розв'язуванні ДР рівняння в дужках при u (4 формула)
сталу інтегрування слід покладати рівною нулю.
Бо проходить час, і деталі схеми Бернуллі поступово забуваються, а розв'язок
такого р-ня заходить в тупик.
Стала C з першого рівняння деколи є цьому причиною.
Приклад 55. Розв'язати диференціальне рівняння
x2y'+5xy=-4.
Розв'язування: Обчислимо лінійне ДР першого порядку методом Ейлера-
Бернуллі.
Запам'ятайте, що слід групувати множники при "u", та отримане ДР в дужках
інтегрувати, покладаючи константу інтегрування рівною нулю C=0.
Буває, що про це забувають, і виникають труднощі при підстановці в друге ДР та
визначенні "v(x)".
Спершу розділимо обидві частини рівняння на x2, а далі розпишемо за
алгоритмом
Ну і наостанок, не забувайте записувати відповідь в такому вигляді, в якому її
шукаємо - y(x)=u(x)*v(x), а то буває, що функції знайдені правильно, а
перемножити їх і записати загальний розв'язок ДР забувають.
Не допускайте подібних помилок!
Приклад 56. Знайти розв'язок диференціального рівняння

Розв'язування: Маємо лінійне ДР першого порядку, яке обчислюємо згідно з


алгоритмом Бернуллі.

You might also like