Складні дробові нерівності

Приклад 1 Знайти множину розв'язків нерівності x+1/x>1/x-2.

Обчислення: Пояснення до завдань організовано так, щоб донести Вам

найнеобхіднішу інформацію. Все решта винесено в формули

Оскільки у нерівності міститься дріб знаменник якого не повинен дорівнювати

нулю, то задана нерівність рівносильна системі:

Маємо строгу нерівність, тому знайдені точки "виколюємо" на числовій осі, а

далі заштриховуємо множину розв'язків

В результаті отримаємо значення з інтервалів x∈ (-2;0)∪(0;+∞).

Помилкою в обчисленнях був би варіант, коли Ви спрощуєте подібні доданки в
обох частинах (1/x), але не вказуєте, що на нуль ділити не можна. 
Про це завжди пам'ятайте!
Відповідь: (-2;0)∪(0;+∞) – В.
 
Приклад 2 Вибрати нерівність, множиною розв'язків якої є всі дійсні числа R.

Обчислення: В першій нерівності з множини розв'язків слід одразу

вилучити нулі знаменника дробу, тобто точки x1≠-2 і x2≠2. Звідси слідує, що у
відповідь не отримаємо x∈R);

Друга дробова нерівність накладає обмеження на множини розв'язків

у вигляді x≠3, тому також не підходить під умову завдання;

Третю нерівність помилково можна замінити еквівалентною 0≥0, але це

неправильно.
Тому з множини розв'язків слід виколоти точки x1≠2 і x2≠2, а значить всієї
числової осі не отримаємо;
Варіант Г) також відпадає, оскільки нерівність точкою x≠0 розбиває
множини розв'язків на два інтервали - до нуля, та після нуля;

Залишається п'ята нерівність ліва сторона при всіх значеннях крім нуля
буде від'ємною.
Знаменник ні при яких значень x не дорівнює нулю, бо рівняння x^2+4=0 не
має розв'язків, а при x=0 маємо:

тому множиною розв'язків нерівності є всі дійсні числа, тобто x∈R, або x∈(-∞;

+∞).

Відповідь: Д.
 
Приклад 3 Вибрати нерівність, множиною розв'язків якої є порожня множина.

Обчислення: Перша нерівність еквівалентна наступній

тому виконується при будь-яких x∈R (x≠∅);

Слід зауважити, що знаменник не має особливості, оскільки завжди додатний.

Дробову нерівність Б) можна перетворити до вигляду

-1/(x^2+1) ≤0.
Нерівність справедлива для всіх точок числової осі x∈R (x≠∅);

Розпишемо нерівність В)

Другий доданок 1/(x^2+1)>0 завжди додатний, тому ні при яких значень x,

нерівність

не має розв'язків, тобто x∈∅.

Отже ми знайшли випадок, коли множиною розв'язків нерівності є порожня
множина.
Останні два варіанти можна не перевіряти, але оскільки наша мета якісно
підготувати Вас до ЗНО тестів, то наведемо пояснення і до них.

Нерівність Г) еквівалентна тотожності тому справедлива при будь-

яких x, крім нулів знаменника (x≠1,x≠1).
Випадок Д) можемо перетворити до вигляду

Звідси легко зробити висновок, що умова виконується при будь-яких x, крім

нуля знаменника x≠0.
Відповідь: В.
 
Приклад 4 Розв'язати нерівність x/(x-5) ≥0.

Обчислення: Задана нестрога нерівність

за знаком еквівалентна системі з нерівності та умови на знаменник:

Розв'яжемо нерівність x(x-5)≥0.
Ліва сторона перетворюється в нуль при значеннях x1=0 і x2=5.
Рівняння описує параболу з вітками вгору, тому множиною розв'язків будуть
точки за межами знайдених

тобто x∈(-∞;0]∪(5;+∞).
Нерівність не строга, але слід врахувати, що x≠5.
Відповідь: (-∞;0]∪(5;+∞) – А.
 
Приклад 5 Розв'язати нерівність (x+5)/(x-2)≤0.

Обчислення: Маємо нестрогу дробову нерівність, яка еквівалентна системі:

Для того, щоб розв'язати нерівність (x+5)(x-2)≤0

записуємо відповідне їй рівняння:
(x+5)(x-2)=0.
Звідси легко визначити точки x1=-5 і x2=2.
Далі наносимо їх на числову вісь.
Підстановкою точки (найкраще х=0) знаходимо, що всередині значення
виразу (x+5)(x-2) від'ємні, а за межами чергуються, тобто змінюються на "+".

Записуємо множину розв'язків нерівності x∈[-5;2).

Не забувайте враховувати обмеження на нулі знаменника x≠2.
Відповідь: [-5;2) – Г.
 
Приклад 6 Розв'язати нерівність

Обчислення: Як бачимо, ні при яких x знаменник x^2+4 не перетворюється на 0

і залишається завжди додатним (x^2+4>0 при x∈R), тому дробова нерівність
еквівалентна чисельнику меншому нуля
(x+5)(x-3)<0.
Розв'яжемо нерівність, для цього запишемо відповідне рівняння:
(x+5)(x-3)=0.
Звідси, маємо дві точки x1=-5 і x2=3 , які розбивають числову вісь на три
інтервали.
Підстановкою нуля визначаємо знак функції між знайденими точками.

Множиною розв'язків є інтервал x∈(-5;3).

Відповідь: (-5;3) – Б.
 
Приклад 7 Розв'язати нерівність (x+5)/(x2-4)≤0.

Обчислення: Нерівність заміняємо еквівалентною системою та розписуємо:

Розв'яжемо нестрогу нерівність (x+5)(x+2)(x-2) ≤0.
Рівняння (x+5)(x+2)(x-2)=0 розв'язком має три точки x1=-5, x2=-2 і x3=2.
Наносимо їх на числову вісь.
Далі на одному з проміжків визначаємо знак, а на всіх сусідніх - знаки змінюємо
за правилом чергування з "+" на "-", та з "-" на "+".

Розв'язком будуть два інтервали x∈(-∞;-5]∪(-2;+ 2).

Нагадуємо, щоб Ви врахували нулі знаменника x1≠-2 і x2≠2. Ці точки на
числовій осі будуть виколотими.
Відповідь: (-∞;-5]∪(-2;+ 2) – Б.
 
Приклад 8 Розв'язати нерівність (x+5)/(x+3)>1.

Обчислення: Розпишемо дробову нерівність, перенісши одиницю в ліву сторону

Отримали просту строгу нерівність, яку можемо замінити еквівалентною:

x+3>0, звідси x>-3.
Такі маніпуляції допустимі, оскільки нас цікавить знак функції на інтервалі, а не її
значення.
Зобразимо отриману умову на числовій осі

Далі множину коренів записуємо інтервалом x∈(-3;+∞).

Відповідь: (-3;+∞) – В.
 
Приклад 9 Розв'язати нерівність (3x+4)/(x+1)≤2.

Обчислення: Схема перетворень аналогічна до попереднього завдання:

переносимо двійку в ліву частину нерівності та спрощуємо дріб

Оскільки отримана нерівність нестрога, то її можемо замінити системою:

Запишемо рівняння для визначення нулів нерівності:

(x+2)(x+1)=0.
Звідси, x1=-2 і x2=-1.
Графіком буде парабола з вітками вгору, тому на числовій осі функція матиме
наступні знаки

Інтервал x∈[-2;-1) є множиною розв'язків нерівності з дробом.

Відповідь: [-2;-1) – В.
Приклад 10 Розв'язати нерівність 1/x≤x.

Обчислення: Виконуємо перетворення над дробом

(1+x2)/x≤0.
Як бачимо, вираз 1+x^2 не перетворюється на 0 і залишається завжди додатним
(1+x^2>0 при x∈R), тому задана нерівність еквівалентна нерівності x<0.
(нерівність стала строгою, бо знаменник не дорівнює нулю, x≠0).
Зобразимо множину розв'язків на числовій осі

та записуємо інтервалом x∈(-∞;0).
Відповідь: (-∞;0) – Г.
 
Приклад 11 Розв'язати нерівність 3/x≤2/(x+1).

Обчислення: Переносимо один з дробів так, щоб за знаком нерівності або

перед ним отримати нуль.
Далі зводимо все під спільний знаменник

Оскільки нерівність нестрога, то її замінюємо еквівалентною системою із

нерівності та умови на знаменник:

розв'яжемо нерівність (x+3)x(x+1) ≤0.

Для цього випишемо рівняння
(x+3)x(x+1)=0, яке справедливе при коренях x1=-3, x2=-1 і x3=0.
Нанесемо їх на числову пряму і побудуємо інтервали.
В одиниці f(1)=(1+3)1(1+1)=8>0 знак додатний, тому на крайньому правому
інтервалі він теж додатний.
При переході на сусідні інтервали знак буде чергуватися з "плюса" на "мінус" і
т.д.
Рисунок числової осі з проміжками знакосталості наведено далі

У розв'язок записуємо множину точок, де функція приймає від'ємні значення

або рівна нулю
x∈(-∞;-3] ∪(-1;0).
Відповідь: А.
 
Приклад 12 Знайти множину розв'язків нерівності 3/(x-3)>1/(x+2).

Обчислення: Спершу нерівність перетворюємо, звівши дроби з однієї сторони

від знаку.
Отриману строгу нерівність можна замінити еквівалентною:
(2x+9)(x-3)(x+2)>0, або 2(x+4,5)(x-3)(x+2)>0.
Її нулями є точки x1=-4,5, x2=-2 і x3=3.
Нанесемо їх на числову пряму і побудуємо інтервали. В нулі (x=0) знак
від'ємний, далі чергується.

Розв'язком нерівності є два інтервали x∈(-4,5;-2)∪(3;+ 1).

Відповідь: (-4,5;-2)∪(3;+ 1) – В.
 
Приклад 13 Знайти множину розв'язків нерівності

Обчислення: Зведемо чисельник дробу до однієї з формул спрощеного

множення

Оскільки нерівність нестрога, то її замінюємо еквівалентною системою:

Розв'яжемо нерівність 4(x-0,5)2(x+4)(x-3)≥0.
для цього знайдемо корені відповідного рівняння:
4(x-0,5)^2(x+4)(x-3)=0, звідси отримаємо x1=-4, x2=0,5 і x3=3.
Нанесемо їх на числову пряму і побудуємо інтервали.
Як бачимо, вираз (x-0,5)^2 має парний степінь, тому крива свій знак змінювати
не буде при проходженні через точку x2=0,5. Це важливе правило, яке спрощує
визначення інтервалів знакосталості функції.

Отримали два інтервали та точку  x∈(-∞;-4)∪{1/2}∪ (3;+∞).

Точка x=0,5 (або x=1/2) увійшла у розв'язок заданої нерівності (є нулем
чисельника)!
Запам'ятайте, що окремі точки в нерівностях виділяють фігурними дужками {}.
Відповідь: (-∞;-4)∪{1/2}∪ (3;+∞) – Г.
 
Приклад 14 Розв'язати нерівність

Обчислення: Оскільки нерівність нестрога, то задана нерівність еквівалентна

системі:
(x^2-5x+6)(x^2+2x-8)≤0;
(x^2+2x-8)≠0.
Розв'яжемо відповідне рівняння:
(x^2-5x+6)(x^2+2x-8)=0.
x^2-5x+6=0
і x^2+2x-8=0.
За теоремою Вієта встановлюємо, що x1=3, x2=2, x3=2 і x4=-4.
Отже систему можна переписати наступним чином:

Легко бачити, що вираз (x-2)^2 має парний степінь, тому крива свій знак

змінювати не буде при проходженні через точку x=2.

тобто x∈(-4;2)∪(2;3].

Точка x=2 не увійшла, а x=3 увійшла у розв'язок заданої нерівності!

Відповідь: (-4;2)∪(2;3] – Б.
 
Приклад 15 Обчислити найменший цілий розв'язок нерівності

Обчислення: Оскільки нерівність нестрога і під коренем міститься x, то маємо

записуємо еквівалентну систему нерівностей

Розв'яжемо нерівність:
(-x^2+x-2)(x+9)≤0.
Помножимо першу дужку на -1 і змінимо знак нерівності на протилежний:
(x^2-x+2)(x+9)≥0.
Розв'яжемо квадратне рівняння через дискримінант:
x^2-x+2=0,
D=(-1)^2-4*1*2=1-8=-7
Він від'ємний (D<0), отже рівняння x^2-x+2=0 коренів не має.
Але це не значить, що на цьому всі обчислення.
Виділимо повний квадрат, щоб з'ясувати знак виразу

Робимо висновок, що вираз x^2-x+2>0 більше нуля для будь-яких x.

Тому нерівність (x^2-x+2)(x+9)≥0 еквівалентна нерівності (x+9)≥0.
Звідси x≥-9.
Але, враховуючи обмеження на кореневу функцію, яку отримали на
початку, множина розв'язків нерівності звузиться до значень x≥0

Записуємо знайдений інтервал x∈[0;+∞).

Як бачимо, найменший цілий розв'язок заданої нерівності є число 0.
Хто не врахував обмежень на корінь міг у відповідь отримати -9, але це
неправильно.
Відповідь: 0 – В.
 
Приклад 16 Розв'язати нерівність

Обчислення: Перепишемо знаменник дробу за формулою квадрату суми

Нестрогу нерівність можна замінити еквівалентною системою:

Розв'яжемо відповідне рівняння:

(x-1)^2(x+7)(x+3)=0.
Звідси, x1=-7, x2=-3 і x3=1.
Вираз (x-1)^2 має парний степінь, тому крива свій знак змінювати не буде при
проходженні через точку x=1.
В точці x=-3 має кубічну степінь, тому при переході знак не змінюється.

Множиною розв'язків нерівності є два інтервали x∈(-∞;-7]∪(-3;+∞).

Точка x=1 належить (-3;+∞), тобто увійшла у розв'язок заданої нерівності!
Відповідь: (-∞;-7]∪(-3;+∞). – Б.
 
Приклад 17 Знайти кількість цілих розв'язків нерівності

Обчислення: Маємо нестрогу дробову нерівність яку замінюємо еквівалентною

системою:

Випишемо нулі рівняння:

x(x-3)(3x-2)(2x-3)=0.
звідси чотири точки x1=0, x2=2/3, x3=1,5 і x4=3.
Отримали один інтервал та один проміжок x∈[0;2/3]∪(1,5;3].
До цілих розв'язків заданої нерівності належать числа 0, 2 і 3, тому маємо три
цілих розв'язки нерівності.
Відповідь: 3 – В.
 
Приклад 18 Розв'язати нерівність

Обчислення: Переносимо одиницю в ліву сторону та спростимо сумарний дріб

(Тут помножили на -1 та змінили знак).

Отримана дробова нерівність еквівалентна системі:

Виколюємо точки на числовій осі та встановлюємо інтервали де нерівність

виконується.

Отримали два інтервали x∈(-4;2)∪(2;+∞).

Відповідь: (-4;2)∪(2;+∞). – Д.

Приклад 19 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати найменший цілий розв'язок нерівності.
Обчислення: Маємо нестрогу нерівність з двома коренями квадратними.
Під одним задано квадратний тричлен, корені якого скоріш за все
ірраціональні.
Тому для спрощення розрахунків випишемо лише ОДЗ одного з коренів, а після
обчислень перевіримо чи в нулях квадратний тричлен приймає потрібний знак
(≥0).
Спрощена рівносильна система нерівностей має вигляд

Позначаємо нулі функцій на числовій осі та методом інтервалів визначаємо

знаки.
В точці x=9 квадратний тричлен додатний, отже отримані корені уточнювати не
потрібно.

В перетині отримали півінтервал x∈ [9; +∞).

Звідси слідує, що число 9 є найменшим цілим розв'язком нерівності.
Відповідь: 9.

  Приклад 20 Розв'язати нерівність (x-5)/(x+5)<x.

У відповідь записати найменший цілий розв'язок.
Обчислення: Алгоритм перетворень полягає в отриманні дробу з однієї
сторони, та нуля з іншої.
Оскільки умова ускладнюється, то й перетворень, що наведені у формулах дещо
більше
 (*)
Вираз (x+2)^2+1>0 більший нуля для будь-яких x, тому залежність (*)
рівносильна нерівності
x+5>0, звідси x>-5. Будуємо числову вісь та заштриховуємо потрібні значення

Множиною розв'язків є інтервал x∈(-5;+∞).

Звідси слідує, що число -4 є найменшим цілим розв'язком нерівності.
Відповідь: -4.
 
Приклад 21 Розв'язати нерівність 2/(x+9)<x/(x-6).
У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є розв'язками
нерівності. Обчислення: Перетворюємо дробову нерівність до класичного
вигляду
Строгу нерівність замінюємо рівносильною:
(x+4)(x+3)(x+9)(x-6)>0.
Розв'яжемо відповідне рівняння:
(x+4)(x+3)(x+9)(x-6)=0, звідси x1=-9, x2=-4, x3=-3 і x4=6.
Виколюємо знайдені точки з числової осі. В нулі функція від'ємна, далі знаки
чергуються.

Множиною розв'язків нерівності є три інтервали

x∈(-∞;-9)∪(-4;-3)∪(6;+∞).
Запишемо суму всіх цілих чисел, які не задовільняють нерівність
(позначені на числовій прямій):
-9+(-8)+(-7)+(-6)+(-4)+(-3)+(-2)+(-1)+0+1+2+3+4+5+6=-24.
Відповідь: -24.
 
Приклад 22 Розв'язати нерівність 1/(1-x)≥1-2x.
У відповідь записати суму всіх додатних цілих чисел, які не є розв'язками
нерівності.
Обчислення: Завдання вимагає наступних обчислень

Ці формули не кінцеві, оскільки дробову нерівність можна замінити

рівносильною:

Знайдемо корені рівняння:

2x(x-1,5)(x-1)=0.
звідси x1=0, x2=1 і x3=1,5
Наносимо їх на числову вісь та визначаємо інтервали знакододатності.

Умові відповідають інтервали x∈[0;1)∪[1,5;+∞).

Єдине додатне ціле число, яке не є розв'язком заданої нерівності це 1, тому і
сума дорівнюватиме 1.
Відповідь: 1.
 
Приклад 23 Розв'язати нерівність

У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є розв'язками

нерівності. Обчислення: Перетворимо нерівність до правильного запису
Далі нестрогу нерівність замінюємо еквівалентною системі:

Розв'яжемо квадратне рівняння:

2x^+2x+1=0,
D=4-4•2•1=4-8=-4<0
Робимо висновок, що рівняння розв'язку не має, далі переконуємося що
квадратична форма додатна

для будь-яких "ікс", тому останню систему повторно замінюємо рівносильною

нерівністю:
x(x+1)>0,
Маємо 2 корені відповідного квадратного рівняння:
x1=-1 і x2=0.
Функція f=x(x+1) описує параболу з вітками вгору, тому вона додатна за
межами знайдених точок.

Коренями є два інтервали x∈(-∞;-1)∪(0;+∞).

Цілі числа, які не є розв'язками нерівності – це -1 і 0.
Їх сума дорівнює -1.
Відповідь: -1.
 
Приклад 24 Розв'язати нерівність 1/(x^2-3x+2) ≤1/2.
У відповідь записати добуток усіх цілих чисел, які не є розв'язками нерівності.
Обчислення:Перетворимо дробову нерівність

до єдиного дробу

Нестрогу нерівність, що отримали, спрощуємо замінивши еквівалентною

системою:

Нулями рівняння x(x-3)(x-1)(x-2)=0 є точки x1=0, x2=1, x3=2 і x4=3.

Точки наносимо на числову вісь та підстановкою будь-якої точки, яка є простою
в плані обчислень, визначаємо знак на одному з інтервалів.
Далі методом "змійки" малюємо знаки на сусідніх.

Отримали 3 інтервали, що задовільняють нерівність

x∈(-∞;0]∪(1;2)∪[3;+∞).
Цілі числа, які не є розв'язками – це 1 і 2.
Обчислимо їх добуток: 1•2=2.
Відповідь: 2.
 
Приклад 25 Розв'язати нерівність

У відповідь записати найбільший цілий розв'язок.

Обчислення:Останнє завдання найважче, оскільки тут потрібно звести 4
значення до спільного дробу. Обчислення записуємо формулою
Кінцеву нерівність замінюємо рівносильною системою:

Розв'яжемо квадратне рівняння через дискримінант:

3x^2-7x-2=0;
D=(-7)^2-4•3•(-2)=49+24=73;

Крім цього маємо ще дві точки:

(3x^2-7x-2)(x-3)(x+2)=0, звідси

x1=-2,  і x4=3.
4 точки розбивають числову вісь на 5 інтервалів, знаки на яких наведені на
рисунку

Множиною розв'язків є інтервали

З цілих чисел тільки -1 належить інтервалам.

Відповідь: -1.
 Ірраціональні нерівності

Приклад 26 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати добуток усіх цілих розв'язків нерівності.
Обчислення: Підкоренева функція повинна бути ≥0, права сторона при цьому
так само приймати значення ≥0.
Ще одну нерівність отримаємо при піднесенні заданої до квадрату.
Сумарно, система рівносильних нерівностей матиме вигляд

Розв'яжемо квадратне рівняння:

3x^2+7x+15=0,
D=7^2-4•3•15=49-180=-131<0.
Дискримінант від'ємний, отже рівняння дійсних коренів не має.
Звідси слідує, що нерівність 3x^2+7x+15>0
виконується для будь-яких x.
Залишається дві нерівності
{(x-3)(x-2)≤0; x≥-1,5}.
Їх розв'язуємо методом інтервалів, відповідний рисунок наведено далі

В перетині отримаємо проміжок x∈ [1,5; 3].

Тільки два числа 2; 3 є цілими розв'язками заданої нерівності.
Знайдемо їх добуток: 2•3=6.
Відповідь: 6.

 Приклад 27 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати суму всіх натуральних чисел, які не є розв'язками
нерівності.
Обчислення: Маємо дробово-ірраціональну нерівність. Для її розкриття
потрібно область розбити на дві, коли x-2>0 та x-2<0.
Від цього залежатиме знак нерівності, а він необхідний для врахування усіх
розв'язків.

Для від'ємних значень знаменника дробу рівносильна система нерівностей

матиме запис

Далі будуємо дві числові осі та методом інтервалів встановлюємо розв'язки

нерівностей

З першої системи отримали: x∈ (5; +∞),

з другої системи отримали: x∈ [0,5; 2).
отже розв'язок заданої нерівності (сукупність двох систем):
x∈ [0,5; 2) ∪(5; +∞).
Звідси слідує, що натуральні числа 2; 3; 4; 5 не є розв'язками заданої нерівності.
Знайдемо їх суму: 2+3+4+5=14.
Відповідь: 14.
 

Приклад 28 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати найбільше ціле від'ємне число, яке не є розв'язком
нерівності.
Обчислення: Складаємо та обчислюємо еквівалентну систему нерівностей

Методом інтервалів визначаємо знаки поза нулями функцій

 Розв'язок нерівності : x∈ {-1}∪[2; +∞).
Звідси слідує, що -2 це найбільше ціле від'ємне число, яке не є розв'язком
заданої нерівності.
А тепер подумайте чому -2 записуємо у відповіді?
і що потрібно знайти в завданні?
Будьте завжди уважні, адже часом приклад Ви можете обчислити правильно, а
відповідь записати невірну.
Тому добре читайте, що від Вас вимагають.
Відповідь: -2.
 

Приклад 29 Розв'язати нерівність  .

У відповідь записати найменший цілий розв'язок нерівності.
Обчислення: Для розкриття коренів розносимо їх по різні сторони від знаку
нерівності та підносимо до квадрату.
Також виписуємо дві умови на ОДЗ коренів квадратних

Після перетворень отримали просту нестрогу нерівність 

її розв'язок: x∈[6; +∞).
Звідси слідує, що число 6 це найменший цілий розв'язок заданої нерівності.
Відповідь: 6.
 

Приклад 30 Розв'язати нерівність   

У відповідь записати суму всіх цілих чисел, які не є розв'язками нерівності.
Обчислення: При розкритті кореня квадратного слід брати вираз за модулем,
тому далі розв'язуємо нерівність з модулем

Нанесемо множини розв'язків нерівності з модулем на числову вісь.

З першої нерівності отримали: x∈(-∞;-1),

з другої нерівності отримали: x∈(4;+∞).
Таким чином розв'язок нерівності (сукупність двох нерівностей):
x∈(-∞;-1)∪(4; +∞).
Запам'ятайте, що коли ми маємо справу з модульними нерівностями то
розв'язки сумуються, для ірраціональних нерівностей розв'язки є перетином
множин, тобто спільними для усіх нерівностей.
Випишемо цілі числа -1; 0; 1; 2; 3; 4 які не є розв'язками заданої нерівності.
Знайдемо їх суму: -1+0+1+2+3+4=9.
Відповідь: 9.

Приклад 31 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати добуток усіх цілих розв'язків нерівності.
Обчислення: Маємо дробову ірраціональну нерівність. Права сторона приймає
менші значення, тому її підкореневий вираз провіряємо на те чи він приймає
невід'ємні значення. Також підносимо нерівність до квадрату та замінюємо
еквівалентною

Зауважте, що при розкритті дробових нерівностей додатково слід виписувати

умову, що знаменник не перетворюється в нуль.
На числову вісь наносимо точки – нулі функцій, в них функції в нерівностях
змінюють знак.
Таким чином методом інтервалів встановлюємо розв'язки першої та другої
нерівностей.
Множина спільних значень для двох нерівностей і буде розв'язком заданої
нерівності x∈ [2; 4].
Числа 2; 3; 4 є цілими розв'язками заданої нерівності.
Знайдемо їх добуток: 2•3•4=24.
Відповідь: 24.
 

Приклад 32 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати добуток усіх цілих розв'язків нерівності.
Обчислення: В залежності від знаку виразу 8-2x змінюються і нерівності, які є
рівносильні заданій.
Уважно перегляньте формулу нижче та дослідіть, чому саме такі нерівності ми
виписали.

Знайдемо нулі функції через корені квадратного рівняння:

5x^2-38x+69=0,

Записуємо кінцеву систему нерівностей, розклавши квадратичну нерівність на

прості множники

Далі методом інтервалів наносимо нулі функцій та заштриховуємо області де

розв'язки першої та другої нерівності співпадають. Для складних ірраціональних
рівнянь краще будувати стільки числових осей методом інтервалів, скільки
систем нерівностей отримали.

З першої системи отримали: x∈ [4; 5],

з другої системи отримали: x∈ (3; 4].
Суперпозиція розв'язків заданої нерівності (сукупність двох систем):
x∈ (3; 5].
Звідси слідує, що числа 4; 5 є цілими розв'язками заданої нерівності, 3 не
входить.
Їх добуток: 4•5=20.
Відповідь: 20.
 
 

Приклад 33 Розв'язати нерівність  .

У відповідь записати суму найбільшого та найменшого розв'язків нерівності.
Обчислення: Перепишемо нерівність так, щоб в правій стороні отримати нуль

Запишемо функцію

Знайдемо ОДЗ:
звідси 0,5≤x≤10.
Знайдемо нулі функції (f(x)=0), для цього рознесемо корені по різні сторони
знаку нерівності та двічі піднесемо до квадрату:

за теоремою Вієта знаходимо корені

x1=1 і x2=181 (не належить ОДЗ).
Нанесемо отримані значення на числову пряму
і знайдемо знак на кожному проміжку, враховуючи ОДЗ:

Оскільки нас цікавить f(x) ≤0, то запишемо розв'язки заданої нерівності:

x∈[0,5;1].
Звідси, xmin=0,5 найменший і xmax=1 найбільший розв'язки, їх сума:
xmin+xmax=1,5
Відповідь: 1,5.
 

Приклад 34 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати суму всіх цілих розв'язків нерівності.
Обчислення: Перетворимо нерівність

Запишемо функцію 
Знайдемо область визначення для коренів квадратних:
звідси x∈(-∞;-1]∪[-2/3; +∞).
Знайдемо нулі функції (f(x)=0):

Бачимо, що доцільно виконати заміну змінних:

3x^2+5x+2=t, причому t≥0.

Після розв'язку параметричного рівняння повертаємося до заміни змінних та

знаходимо нулі функції.
Нанесемо отримані точки на числову пряму та методом інтервалів знайдемо
знаки на кожному проміжку, враховуючи ОДЗ:

Оскільки f(x)>0, то розв'язками нерівності є два

півінтервали:
x∈(-2;-1]∪[-2/3; 1/3).
Звідси слідує, що числа -1; 0 є цілими розв'язками заданої нерівності.
Знайдемо їх суму:
-1+0=-1.
Відповідь: -1.
 
 Приклад 35 Розв'язати нерівність 
У відповідь записати добуток усіх цілих розв'язків нерівності.
Обчислення: Маємо складну нерівність з коренями та модулями.
Перетворимо початкову нерівність

Запишемо функції 
Знайдемо їх спільну ОДЗ:

2≤x≤7, звідси x∈[2;7].
Побудуємо графіки функцій f(x) і g(x) на одній координатній площині на
проміжку [2;7].

При побудові графіків мали:

x=3, звідси 
x=6, звідси 
Отже, f(3)=g(6) і f(6)=g(3).
x=4, звідси 
x=5, звідси 
Отже, f(4)=g(5) і f(5)=g(4).
Легко помітити, що функції f(x) і g(x) мають симетричні значення відносно
прямої x=4,5.
Обчислимо значення функцій f(x) і g(x) в точці x=4,5:
x=4,5, звідси 
Отримали, що f(4,5)=g(4,5), звідси слідує, що рівняння f(x)-g(x)=0 має єдиний
корінь, а саме x=4,5.
Оскільки f(x)≥g(x), то запишемо розв'язки заданої нерівності:
x∈[2;4,5].
Звідси слідує, що числа 2; 3; 4 є цілими розв'язками заданої нерівності.
Знайдемо їх добуток:
2•3•4=24
Відповідь: 24.

Приклад 36 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати добуток усіх цілих розв'язків нерівності.
Обчислення: Заміняємо нерівність рівносильною системою нерівностей, що не
містить коренів та розв'язуємо її

Методом інтервалів встановлюємо знаки між нулями другої та першої

нерівностей.
 Перетином множин буде
півінтервал (0;3] та проміжок [4; 5]
x∈(0;3]∪[4; 5].
Числа 1; 2; 3; 4; 5 є цілими розв'язками заданої нерівності.
Знайдемо їх добуток:
1•2•3•4•5=120
Відповідь: 120.

Приклад 37 Розв'язати нерівність 

У відповідь записати модуль добутку всіх цілих розв'язків нерівності.
Обчислення: Перенесемо двійку в ліву сторону та зведемо до спільного
знаменника

Дослідимо функцію

Знайдемо ОДЗ:

звідси x∈[-5;0)∪(0; 5].
Знайдемо нулі функції (f(x)=0):

Нанесемо x1, x2 на числову пряму і знайдемо знак на кожному проміжку,

враховуючи ОДЗ:

Оскільки f(x)≤0, то розв'язками нерівності є два

проміжки:
x∈[-5;0)∪[4;4,8].
На множині розв'язків нерівності є значення -5; -4; -3; -2; -1; 4 є цілі числа.
Знайдемо їх модуль добутку:

Відповідь: 480.
 

Приклад 38 Дано функції f(x)=x+1,  .

1) Розв'язати рівняння g(x)/f(x)=0;
2) розв'язати нерівність f(x)•g(x)≥0.
У відповідь записати найменший розв'язок нерівності.

Обчислення: 1) Розв'яжемо рівняння g(x)/f(x)=0, тобто

Встановимо ОДЗ нерівності:

(Корені x1=-1 і x2=2 рівняння x^2-x-2=0 знайшли за теоремою Вієта)

Методом інтервалів знаходимо ОДЗ

Отримали два півінтервали x∈(-∞;-1)∪[2;+ ∞).

Залишилося прирівняти чисельник дробу до нуля
x1=-1 (не належить ОДЗ) і x2=2.
Звідси випливає, що x=2 - єдиний корінь рівняння g(x)/f(x)=0.
2) Розв'яжемо нерівність f(x)•g(x)≥0, тобто 
Складемо нерівності для рівносильної системи

та методом інтервалів розв'яжемо їх.

Отримали сукупність точки та півінтервалу x∈{-1}∪[2;+ ∞).

Звідси слідує, що число -1 є найменшим розв'язком нерівності f(x)•g(x)≥0.
Відповідь: 1) 2; 2) -1.