СВОЄРІДНІСТЬ ПРЕДМЕТУ

ФІЛОСОФІЯ

Підготував курсант 114-МВ солдат Головецький

 Загальні відомості
Філософія як певна система знань з’явилася бл. 2,5 тис.
років тому. Першим запровадив цю назву давньогрецький
вчений Піфагор (друга половина 6 ст. - початок 5 ст. до н.е.).
Слово “філософія” походить від двох грецьких слів: “філео” –
“люблю” та “софія” – “мудрість”, отже означає “любов до
мудрості”, “любомудріє”.
Філософія – теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути
всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Питання, що вивчає філософія є
одним з найпроблематичнішим для неї, оскільки проблематика її
історично змінювалась. У різні епохи у філософії домінували то вчення
про буття, то вчення про пізнання, то політичні чи етичні проблеми. При
визначенні предмета філософії слід брати до уваги не тільки те, яких
історичних форм набувала філософія, а й загальну тенденцію,що
пронизує конкретні її формоутворення. Якщо виходити із загальної
спрямованості філософії, то її можна трактувати як осягнення розумом
всезагального
 Передумови становлення
Вже за часів давнини людина за допомогою філософії намагалася
знайти відповіді на питання, які прийнято називати вічними: “…що
таке світ і хто така людина ? Як вони співвідносяться між собою ? Чи
створені вони кимось, чи залежать від когось, чи існують самі по собі ?…
Чи має їхнє існування якусь мету або призначення ? Що є найбільш
цінним у світі та в людському житті ?

Кожне нове покоління філософів по-новому розв’язує для

себе ці проблеми. “Йдеться про те, що ідеї, сформульовані в
ході історичного розвитку філософії, зберігають свою
актуальність і для сучасності, і для майбутнього”
Процес історичної трансформації предмету філософії обумовлений як об’єктивними, так і
суб’єктивними причинами. “До об’єктивних причин слід віднести стан, рівень накопичених конкретних і
філософських знань про навколишній світ (природу, людину і суспільство), про духовні, в першу чергу
пізнавальні особливості, можливості як окремої людини, так і суспільства в цілому. До суб’єктивних
причин відносять своєрідність насамперед форми осягнення предмета філософії тим чи іншим
філософом, філософською школою або течією”
 Зміна уявлень про предмет філософії
Перше розгорнуте тлумачення змісту цього поняття, на відміну від близьких йому понять «знання» і «мудрість», належить
давньогрецькому мислителю Платону
Спочатку філософське знання співпадало із систематизацією життєвої мудрості – повсякденного досвіду людей,
висловленого в символічній, художньо-образній формі.
Чіткішому усвідомленню предмета філософії сприяло прагнення вичленувати з усього масиву наявного знання те своєрідне
знання, що становить основний зміст філософі
З метою прояснення своєрідності філософського знання та предмета філософії Арістотель ввів поняття «метафізика», що
до сьогодні вживається майже як синонімічне поняттю «філософія». У його розумінні метафізика поставала як особливий тип
знання, що надбудувалося над фізичним знанням та ототожнювалося на той час з природничо-науковим знанням
Значно пізніше, вже в епоху Нового часу, початок якої датується XVII століттям, від філософії почали відокремлюватися
конкретні науки. У результаті природні науки перестали потребувати заступництва, опіки, нагляду та контролю з боку філософії
як вищого типу знання. Філософія вже не могла претендувати на роль «науки наук». Відповідно з’явилася потреба в зміні й
уточненні уявлення про її власний предмет.
На перших порах свого існування (I-V століття) християнство для власного утвердження та прояснення змісту активно
К. Марксом
зверталося до античних філософських учень. В епоху Середньовіччя ситуація суттєво змінилася. Релігія стала не просто
домінуючою, але й монопольно пануючою сферою духовного життя людини. Таким чином, філософії відводиться роль хоча й
важливого, проте все-таки допоміжного знаряддя духовного освоєння світу людини та світу навколишньої природи.
«філософія – служниця богослов’я».
З середини XIX століття Стрімке зростання престижу науки призвело до суттєвої зміни розуміння предмета та
призначення філософії. Багато видатних мислителів почали розглядати філософію як наукове знання особливого типу. Саме в
цьому руслі розвинулося і міцно закріпилося уявлення про філософію як науку про найбільш загальні закони розвитку
природи, суспільства та мислення. Якнайповніше це уявлення було сформульоване К. Марксом і Ф. Енгельсом. На відміну від
своїх попередників, власну філософію вони назвали науковою філософією
Характерна особливість розуміння предмета філософії XVII – першої половини XIX століття полягала також у тому, що її
передумовою було створення такої філософської системи, яка зможе раз і назавжди впоратися з 9 своїм головним
завданням – створити узагальнену універсальну картину світу та визначити місце людини в ньому
Суттєві трансформації в цій сфері відбулися у середині XIX століття. Вказані зміни були настільки радикальними, що
знаменували якісно новий етап у розвитку філософської думки. Ф. Енгельсом
 Трактування поняття
Предмет філософії можна визначити як “…світ у
цілому (природа, суспільство і мислення) у своїх
найзагальніших закономірностях, розглядуваний
під кутом зору суб’єкт-об’єктного відношення”.
Отже, предметом філософії не є окремо взяті світ
або людина, а система відношень “людина – світ”
Предметом філософії є дослідження світу як цілісності (кожна
наука досліджує лише певну сферу, частину світу, про що
йтиметься далі).
Предмет філософії – основні детермінанти, що дозволяють оптимізувати процес
розвитку світогляду, здійснюють розгляд дійсності в процесі її
розвитку. Предметом філософії є виявлення найбільш загальних закономірностей
розвитку світу, виражених в принципах, філософських законах та категоріях.
Предметом філософії є не тільки вичення наявного і минулого, але і можливо і
майбутнього. Тому й називається наукою мудрості (слово філософія – з грецьк.
мови любов до мудрості). Крім того предмет філософії характеризується своїм
гуманістичним характером
 Своєрідність предмету філософії
На сьогодні не існує якогось єдиного та загальноприйнятого розуміння та
визначення предмету філософії. Цей факт має свої виправдані підстави: якщо у
філософії йдеться про пошуки найперших людських життєвих орієнтирів, якщо
філософія намагається водночас розробляти виправдані засоби для їх винайдення, то
її предмет набуває майже безмежних виявлень. У найпростішому варіанті філософія
могла би виконати своє суспільно-історичне призначення тоді, коли вона змогла би
співставити між собою світ, з одного боку, та людину, з іншого боку, окреслити їх
основні можливі виявлення і на цій основі сказати людині, що вона є і що їй належить
робити у цьому житті та у цьому світі. Проте як світ, так, тим більше, і людина
постають незавершеними і майже безмежними у своїх характеристиках, діях та
проявах. Через це і філософія постає багато в чому незавершеною, або "відкритою
системою знання".

Справа філософії радше полягає у тому, щоб чітко з'ясувати те, якими вже проявили себе людина та її дійсність як історично, так і в їх
інтелектуальних осмисленнях. Через це філософія постає перед нами формою випробовування буттєвих спроможностей людини;
вона засвідчує той стан самоосвідчень людського єства, якого останнє спромоглося реально досягнути. Виконуючи цю справу,
філософія водночас вибудовує "стартовий майданчик" для руху у майбутнє, даючи до того ж людині дещо на зразок "топографії"
людського універсуму, тобто допомагає людині зорієнтуватися у власній реальності та отримати певні інтелектуальні інструменти
для подальшого життя і діяльності.
 Особливості предмету філософія
Означена "широта" предмету та завдань філософії дозволяє зрозуміти наступні
особливості предмету філософії:

- її предмет є історично змінним, оскільки історично змінними постають самовиявлення та

самоусвідомлення людини;
- уся історія філософії фактично входить у окреслення її предмету, оскільки лише за
такої умови ми і здатні окреслити "топографію " людськості;
- філософія постає своєрідною формою збереження та забезпечення історичної
неперервності людської свідомої самоідентифікації.

Отже, філософія покликана тримати весь час у полі уваги та у актуальному стані всі
основні виявлення людини як людини.

Через це філософію завжди треба розглядати не лише в аспекті вічного, характерного для людини завжди, в аспекті
конкретних окреслень. І коли ми сьогодні, наприклад, використовуємо здобутки античної філософії, ми повинні
розуміти, що це наше саме сьогоднішнє її бачення, а не власне антична філософія, як органічна частина давньої
цивілізації.
Зазначені особливості предмету філософії змушують нас не стільки прагнути дати їй одне єдине визначення, скільки
спробувати окреслити характерні риси філософського мислення, які дозволять нам побачити внутрішню особливість
його самоздійснення.
 Висновок
З цієї точки зору предметом філософії є аналіз універсалій культури, тобто її загальних характеристик,
властивостей, що виражаються в гранично загальних поняттях – категоріях або універсаліях. Цей підхід
досить продуктивний, оскільки відкриває нові горизонти розвитку філософської думки. Він тільки почав
формуватися і тому ще не набув систематичного обґрунтування. Світ людської культури при всій його
безперечній своєрідності – надбудова над природним світом. Тому філософія як була, так і залишається
нині вченням про граничні основи буття взагалі і людського буття в першу чергу. Недоцільно обмежувати
її лише людською культурою. Природа завжди була і залишається передумовою та фундаментом усієї
людської активно-перетворюючої діяльності. З урахуванням цього зберігає свою значущість традиційне
розуміння філософії як особливої форми духовної діяльності людини, що претендує на вироблення
цілісної універсальної картини буття, теоретичного ядра світогляду, погляду на світ загалом. Знаряддям,
що веде до досягнення цієї мети, є культурно-творча діяльність людини у всьому її багатстві та
різноманітті.
 Використані джерела

• https://osvita.ua/vnz/reports/philosophy/12678/
• https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/library/stud
ent/lectures/08305.1.pdf
• https://studfile.net/preview/2265213/page:2/
• http://estetica.etica.in.ua/filosofiya-yiyi-predmet-funktsiyi-ta-struk
tura/
• https://studall.org/all-4887.html
• https://studopedia.su/16_147693_svoieridnist-predmetu-filosofii.ht
ml
• https://svitppt.com.ua/filosofiya/filosofiya.html