Філософія і наука, порівняння

У питанні про співвідношення філософії та науки і досі зберігаються

розбіжності. Проблема ця не надумана, бо філософія займає «нічийну землю
між наукою та релігією» (Б. Рассел).

Філософія та наука мають багато спільного. Це і зовнішня схожість, яка

проявляється в теоретичній формі вираження своїх положень. І наука, і
філософія об’єктивно направлені проти релігії. І наукові, і філософські
побудови минущі, позаяк вони осягають реальні відносини в об’єктивному
світі, який розвивається. Тому багато дослідників вважають філософію наукою.
Тепер декілька слів про розбіжності між філософією та наукою. Наука має
об’єкт пізнання у сфері конкретного, а філософія – у сфері всезагального. Наука
дає знання об’єктивне, «байдуже», а філософія – об’єктивно-суб’єктивне,
«зацікавлене» (тому що в будь-яке знання вона «вписує» людину з її потребами
та інтересами). Наука монологічна, дає знання однозначне, а філософія –
діалогічна, дає знання багатозначне. Наука в своїх висновках обов’язково
опирається на експеримент, на практику, а філософія є суто теоретичною.

Філософське знання відмінне від наукового, хоча в них є багато спільного в

предметі, методах, логіко-понятійному апараті дослідження. Філософія не є
суто науковим знанням. На відміну від інших наук вона є теоретичним
світоглядом, який синтезує раніше акумульовані людством наукові знання.

Предмет філософії набагато ширший за предмет дослідження будь-якої окремої

науки. Філософія інтегрує інші науки , але не поглинає їх, не містить у собі
завершеного наукового знання. Філософія має доволі складні структуру, якої не
мають інші науки, до її складу входять онтологія, гносеологія, логіка тощо, які
також мають максимально узагальнений теоретичний характер і вміщують
базові фундаментальні ідеї та поняття, що лежать в основі інших наук.

Філософія припускає суб'єктивний вплив на неї з боку окремих філософів

(філософських шкіл). Філософія стає сукупністю об'єктивного знання,
цінностей, моральних ідеалів свого часу, віддзеркалює вплив конкретної епохи,
вивчає не лише предмет пізнання, а й його механізм. Філософія зазнає значного
впливу різноманітних ідей, що були вироблені попередніми філософами та
філософськими школами. Вона обмежена лише пізнавальними можливостями
людини, містить у собі вічні проблеми й питання, які сьогодні можуть бути
розв'язані логічним шляхом.

Спільним для філософії і науки є те, що:

1) філософія і наука є формами суспільної свідомості;

 2) філософія і наука здобуті знання представляють у теоретичній формі, у
формі логічних доведень своїх висновків;
3) філософія і наука є структурними елементами наукового світогляду,
тобто включаються в структуру світогляду;
4) філософія і наука мають однопорядкові структурні елементи (предмет,
закони, поняття (категорії), методи дослідження).

Разом з тим, філософія і наука мають і відмінності:

1) у філософії понятійний апарат, закони мають на відміну від будь-якої

науки всезагальний характер, тобто екстраполюються на всі сфери
дійсності;
2) філософія, як відомо, є форою суспільної свідомості. Наука окрім цього
виступає ще як безпосередня продуктивна сила суспільного виробництва;
3) закони і понятійний апарат філософії виконують функцію загальної
методології пізнання. Закони і понятійний апарат окремої науки
виконують методологічну функцію лише для цієї науки;
4) філософія дає загальну цілісну картину світу. Окрема наука досліджує
лише певну сферу дійсності і тому такої цілісної картини світу дати не
може;
5) філософія включається в теоретичне обґрунтування будь-якого
світогляду.

Наука є важливою складовою наукового світогляду. Філософію вважають

матір'ю науки, і перші вчені-природознавці були одночасно філософами, а сама
філософія прагне використати теоретичні методи дослідження, логічний
інструментарій для обґрунтування своїх положень, вироблення достовірних,
загальнозначущих принципів і законів.

Філософія ж вбачає своє завдання в синтезі людських знань, у формуванні

єдиної картини світу. Вона має справу з фундаментальними характеристиками
людського буття.

Таким чином, філософія і наука не просто мають подібності та відмінності.

Вони є складовою частиною один одного. Перші наукові теорії були збудовані
на філософських принципах. Навіть сучасні вчені користуються тими методами
пізнання, які були вперше випробувані ще в Античності. І в цьому немає
ніякого протиріччя. Філософія – це методика пізнання, логіка, світоглядні
схеми. Все це лежить в основі глобального і загального наукового пізнання.
Жоден учений не може без перерахованих вище прийомів зрозуміти і
усвідомити процеси навколишнього світу.