Спробуємо належним 

чином  розібратися  в питанні  функцій  філософії. Але

спочатку  необхідно  зрозуміти  поняття «філософія» для того, щоб бути
компетентними  у науковому дослідженні.  Отож  термін  «філософія» 
погодить  від грецької  мови і складається із двох  слів «філо» – любов,
«софія» – мудрість, тобто  це є любов  до мудрості, пізнання, розуміння 
всесвіту. Філософію  ще називають  особливим  типом  духовної діяльності,
система якої  тісно переплетена  з соціально – історичною людською 
практикою, зорієнтована  на вирішення соціальних завдань, вона прагне дати
цілісну картину уявлення про світ, матеріальні та ідеальні процеси, їхню
взаємодію; а також про пізнання  і перетворення  дійсності  у процесі
практичної діяльності людини. Тому  для  виконання  призначення
філософії, вона  припускає  реалізацію  цілої низки  функцій, які
взаємопов’язані   між собою. Функціями філософії слід називати  такі основні
напрямки, за допомогою  яких  і  втілюються мета, завдання, в тому числі  і
призначення самої ж філософії.  Серед  функцій філософії виділяють наступні:

1) Світоглядна; 7) Інформаційно – комунікативна;

2) Методологічна; 8)  Інтегративна;

3) Гносеологічна; 9)  Ідеологічна;

4) Критична ; 10) Виховна ;

5) Аксіологічна (людські цінності); 11) Проектуюча;

6)  Соціальна ; 12) Прогностична 

Світоглядна функція  —  здатна формувати  цілісну картину  світу,  уявлення 

про світобудову, а  також місце  людини у всесвіті  та принципи взаємодії 
людини з навколишнім  світом. Світогляд  за своєю формою може бути різний,
наприклад  міфологічний, релігійний і філософський. Основу  міфологічного
світогляду  складають  фантастичні розповіді  про світобудову і місце людини
у  світоустрійній  системі. Релігійний світогляд  є наступним етапом розвитку
погляду людини і світ, і на відміну від міфологічного, у ньому немає змішання
земного із сакральним, так як вони існують окремо  один від одного. Ще цей
світогляд  має за основ терплячу сумнів віру, ставлячи людські погляди в
залежності від  доктрин віри.
І нарешті, філософський  світогляд – є основою пізнавальної і практичної
діяльності людини. Необхідно зауважити, що важливу роль  у системі цього
світогляду відіграють  ті науки, які подають синтезоване  уявлення  людині про 
картину світу, що досліджується сучасною наукою. Методологічна – полягає  в
основному  у вироблені філософією основних методів  пізнання  тієї
реальності, яка її оточує. Гносеологічна  —  ставить за мету правильно і
достовірно пізнати  навколишню  реальність, тобто є своєрідним механізмом
пізнання. Критична —  надає оцінку всьому тому, що відбувається у світі на
основі  загальних уявлень, що містяться у філософії про  норми та патології
феноменів, реальних процесів, які оточують людину. Критична оцінка 
філософії  духовно і матеріального життя  вимагає  виробленню мір, які
направлені на те, що не задовольняє людину, є патологічним і  потребує
оновлення. Тобто завдання  цієї функції полягає  у  розширені меж людського 
пізнання, відході і зруйнуванні   релігійних догм, закостенілості знання,
модернізація  та збільшення  достовірності людського знання. Аксіологічна — 
полягає  в оцінюванні речей  та явищ  оточуючого світу людини з точки зору 
важливих цінностей: моральних, етичних, соціальних, духовних та
ідеологічних. Мета функції  залежить через  пропускання всього потрібного і
непотрібного, цінного і корисного, віджитого і гальмівного  через  своєрідний
фільтр. Ця функція з особливою точністю посилюється  в історичні переломні 
періоди. В період Середньовіччя  людина займається пошуком теологічних
цінностей, в епоху Відродження – вона постає  творцем художнього мистецтва,
літератури, науково – технічного прогресу; в часи Реформації – захищає
індивідуальне, соціальне, приватне життя, входячи в компроміс з папським
феодалізмом і доктринами Католицької церкви; а також характерно пов’язана 
з капіталістичною кризою ХІХ – початку ХХ століття. Соціальна  — має за мету
пояснити про суспільство і причини його виникнення, еволюцію соціуму, його
цілісну структуру, елементи, рушійні сили. Її завдання полягає у виявленні 
протиріч, правильно вказаному шляху їхнього усунення або пом’якшення,
досконалості суспільства.Інформаціно – комунікативна – залежить від
філософія як системи передавати  знання  від одних людей до інших,
інформуючи останніх  про  її зміст.Інтегративна функція – це накопичене 
систематизоване людське знання  яке  втілюється  в єдиній системі,
виробляючи певні критерії, позиції, які сприяють інтеграції  суспільної
загальності  в єдине ціле.Ідеологічна – здатна фіксувати і пропагувати 
інтереси суспільних прошарків і соціальних груп, виконуючи роль певної
ідеології.Виховна – полягає  в культивуванні  гуманістичних цінностей та
ідеалів, в укріпленні моралі людини і суспільства; у допомозі  адаптування 
людини з навколишнім  світом і знайденню  життєвого сенсу.Прогностична
функція – полягає  в першу чергу в існуючих  філософських знаннях про
матеріальний і духовний світ, людину, намаганні  вивести прогноз  тенденцій 
розвитку матерії, людської свідомості,  процесів пізнання, людини як
мікрокосмосу, природи і соціуму.