ТЕМА: ЛІТЕРАТУРНИЙ ГЕРОЙ

1. Вивчіть термінологічний мінімум.

Термін, який буде максимально доцільним в ситуації з визначенням
літературної людини визначається - родом літератури і жанром.

ПРОЗА
Наприклад, в ПРОЗІ(звичайний текст) ми можемо використовувати такі
поняття:(герой, персонаж, тип, характер, образ, система персонажів).
Дуже багато вчених долучилося до дослідження цієї теми і ось вам одна з
думок М.М. Бахтіна: “....видима і оформлена індивідуальність”. Також
інші визначення літературного героя - “ціннісний центр”, “носій основної
події”, “конкретний предмет авторської естетичної думки”. Терміни ці
корелюють та взаємозаміщують один одного, але є й суттєва різниця.
АЛЕ:
1.Ми не всіх персонажів можемо назвати героями(Баба Яга, Медвин з
“Тригроловів” Івана Багряного)
2.Тип “маленької людини”(дріб’язкове життя, дріб’язкові інтереси,
світогляд), “зайві люди”(Базаров, Онегін, Печорін - бо з однієї сторони це
герої свого часу і вбирають суттєві ознаки своєї епохи і разом з тим вони
неприйнятні для суспільства), “чудики”(ми можемо їх зустріти в творчості
представників літератури 20-го століття напряму соціалістичного
реалізму. Наприклад, творчість Шукшина), “нові люди”(герої, які не
мають ідентифікації, імені і вони повністю підкорені тій системі, в якій він
там рухається).
3.Характер - це максимально індивідуалізований літературний
персонаж(він є абсолютно неповторним).

ЛІРИКА
ТЕРМІНОЛОГІЯ: ліричний герой, ліричний суб’єкт, ALTER EGO-автора

ДРАМА
ТЕРМІН: дійова особа

ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛІТЕРАТУРНИХ

ПЕРСОНАЖІВ:
 Ім’я персонажа
 Портрет
 Мовлення
 Сон
  Інтер’єр
 Пейзаж
 Сюжет(події, вчинки)
 Композиція(художня обудова, розташування персонажів)

ІМ’Я ЛІТЕРАТУРНОГО ПЕРСОНАЖА

 Повні за структурою(ім’я, прізвище, по-батькові)
 Неповні(тільки ім’я або прізвище): “Я- Романтика”
 Промовисті(імена з прозорою семантикою, які вказують на певну
рису характеру, звичку, ваду): Правдін, Скотінін, Победоносников,
Оптимістенко
ІНФОРМАЦІЯ, ЯКУ МИ МОЖЕМО ОТРИМАТИ, АНАЛІЗУЮЧИ ІМ’Я
ЛІТЕРАТУРНОГО ПЕРСОНАЖА
 Національність
 Соціальне походження та становище
 Вік
 Професію або діяльність
 Внутрішній світ

ПОРТРЕТ ЛІТЕРАТУРНОГО ПЕРСОНАЖА - зображення зовнішності

персонажа
 Деталізований(поданий у динаміці, повторюваний)
 Фрагментарний(мінімальне зображення зовнішності. Автор може
вказати на одну-дві риси): Маргарита з “Майстер і Маргарита”
 Психологічний портрет - зображення зовнішності героя з
експлікацією його внутрішнього світу(доробок 19 ст): описуючи
зовнішність, автор відразу дає нам натяк на характр і внутрішній
світ персонажа.

МОВЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ПЕРСОНАЖА

1.Усне мовлення:
 Діалог
 Монолог
 Полілог

2.Письмове
 Листи
 Щоденник
3.Внутрішнє:
 Внутрішній монолог(логічно вибудовану, абсолютно структуровану
внутрішню мову): Гамлет
 Потік свідомості(виникає наприкінці 19 ст): Джеймс Джойс “Уліс”

ІНТРЕД’ЄР - опис приміщення в літературному творі(можемо отримати

багато інформації про героя): Б.Пастернак “Біла ніч”, музей А. Булгакова
“Біла Гвардія”

ПЕЙЗАЖ - опис природи в літературному творі(особливе значення

відіграє в ліриці): Е. Хемінгуей “Сніги Кіліманджаро”

СОН ПЕРСОНАЖА - виконує найчастіше пророчу, прогностичну

функцію: автор розкриває майбутнє, таким чином
попереджує(Достоєвський “Злочин і кара”)

ВІЧНІ ЛІТЕРАТУРНІ ПЕРСОНАЖІ - образи літературних людей, які

мають велике загальнолюдське значення
ДЖЕРЕЛА: міфологія, Біблія, фольклор, Давня література

2.Прочитайте повість Л.Андрєєва «Іуда Іскаріот» та проаналізуйте

образ головного героя.

3. Знайдіть інформацію про вічні образи (Гамлет, Дон Жуан, Ромео та

Джульєтта). Які письменники звертались до перерахованих образів,
які твори були написані.
Гамлет - це однойменний персонаж п’єси Вільяма Шекспіра. Напевне
всім відома фраза - “бути чи не бути?”. Гамлет, це юнак, який не просто
хоче помститися за батька, а мріє змінити світ, де панують зрада і обман ,
в кращу сторону. Та це неможливо і тому, в голові героя виникає певний
дисонанс, а ці неприйняття й переживання не дають йому спокою.
Автори, які використовували образ Гамлета: Саксон Граматик
“Трагические истории”(1576), Томас Кид “Гамлет”(1589)

Дон Жуан - історія про великого іспанського звабника, яку втілив в

оперному жанрі Вольфганг Амадей Моцарт. Підкорювач жіночих сердець,
солодкомовний любитель жіночої уваги, справжній Казанова залишається
в пам'яті багатьох поколінь через любовних подвигів.
АВТОРИ, ЯКЫ ВИКОРИСТОВУВАЛИ ОБРАЗ ДОН ДЖУАНА:
Александр Пушкин “Каменный гость”, Гийом Апполинер “Три Дон
Джуана”, Эрнст Теодор Амадей Гофман “Дон Жуан”, Йозеф Томан “Дон
Жуан”, Николай Гумилёв “Дон Жуан в Египте”

Ромео та Джульєтта - герої п’єси Шекспіра відомі на весь світ, а головні

герої стали «вічними образами», що уособлюють силу і велич
справжнього кохання.
Автори, які використовували їх образи: Л. Да Порто «История двух
благородных любовников», А. Брук «Ромео и Джульетта», М. Банделло
применил эти образы в написании новеллы “Ромео і Джульєтта”.

1.Підготуйте коротке повідомлення про прототип якогось

літературного героя.
Всім нам з дитинства знайома казка «Білосніжка і сім гномів» братів
Грімм. Але мало хто знає, що у Білосніжки був реальний прототип.
Прообразом цього персонажа історики називають баронесу Марію Софію
фон Ерталь, яка жила в XVIII столітті в Німеччині. Вважається, що саме
вона надихнула братів Грімм написати знамениту казку. Але які події з
життя баронеси лягли в основу цього твору? Де можна побачити чарівне
дзеркало, і хто міг стати прототипом казкових гномів? Пора мені
розплутати цей безкінчений клубок запинань.
По-перше, німецьке місто Лор-на-Майні називають батьківщиною
Білосніжки. У вісімнадцятому столітті тут народилася Марія Софія фон
Ерталь. Її батько, як стверджують фахівці, був досить заможною людиною
- власник фабрики з виробництва дзеркал. Мати Софії померла рано, тому
незабаром батько одружився з іншою жінкою. З'явилася мачуха, яка
любила власних дітей, а до Марії ставилася досить жорстоко. Перше
видання казки брати Грімм опублікували в 1812 році. У книзі була велика
кількість жорстоких сцен, тому пізніше їх адаптували для дітей.
 По-друге, у першому виданні зла мачуха тричі намагалася вбити
пасербицю. Спочатку вона подарувала дівчинці шнурок від сукні, вдруге
принесла отруєний гребінь, а вже в кінці - отруйне яблуко. Експерти
стверджують, що сюжети для своїх казкових історій брати Грімм не
вигадували, а записували зі слів місцевих жителів. Мало хто знає, але
гноми, яких Білосніжка зустріла в лісі - цілком реальні персонажі. Історія
Марії Софії тісно пов'язана з шахтарським містечком неподалік від її
маєтку, який стоїть на семи пагорбах. У тих шахтах в найвужчі тунелі
могла пройти тільки люди невеликого зросту. Ця робота калічила людей,
робила їх згорбленими.
По-третє, чарівне дзеркало, яким володіла зла мачуха Білосніжки,
теж зовсім не вигадка. Воно зберігається в музеї міста Лор-на-Майні. На
дзеркалі чітко видно напис L'amour-propre, що в перекладі з французької -
самолюбство. Дзеркало пропало, і мачуха стала в усьому звинувачувати
свою пасербицю, називаючи її злодійкою. Але красти Софія не могла,
адже після смерті рідної матері у дівчини через стрес сильно впав зір.
І четвертий, найцікавіший факт. Софію геть Ерталь дійсно отруїла зла
мачуха. З віком дівчина бачила все гірше і гірше і мачуха вирішила
отруїти її за допомогою беладони(вона просто подарувала їй квіти,
сказавши, що це троянди).
Отже, історія Білосніжки не така вже й весела, як нам змалював
“Дісней”. І нашу графиню не рятує прекрасний принц чи друзі-гноми.
Дівчина загинула, а “прототип її долі” тепер знають всі. Від малого й до
великого.

2. За матеріалом статті «Сон літературного героя» (див. список

літератури) складіть тези
1.Сон літературного героя являє собою важливу складову літературного
твору, якою автор намагається розкрити нам сюжет, героя чи його думки.
А є художники в яких герої, які неоднократно бачать сни і їх опис, стають
значимим моментом поетики твору. Наприклад, так було у “Війна та Мир”
Льва Толстого, “Преступление и наказание” Достоевского.
2.Природа літературних снів складна. Їх поетика в основному
визначається естетичною програмою літературного напряму, в недрах
якого творить художник, жанром, в якому він працює, його
індивідуальним стилем.
3.Першим в літературі виник віщий, пророчний сон, який виконує
функцію композиційного попередження. Наприклад, такий сон бачив
Святослав в “Слові о полку Ігоревім”, в якому його сини помирають на
війні.
4. Потім сни з’являються в різноманітних формах. Одні, як в сні
Святослава, передбачають події в алегоричній формі(через образи-
символи). Інші передбачають події в прямій формі. А треті
використовують обидві форми.
5. Змінюється також і природа цих снів. Часто такі сни як в Святослава
виконують тільки функцію передбачень подій. Більшість віщих снів
виконують і інші задачі.
6.І нарешті, по різному варюється супроводжувальний пророчий сон
мотиву відгадування. Одні сни все ж таки відгадуються героями(але таких
снів небагато). Ускладнена природа віщих снів призводить до того, що
багато з них залишаються не розгаданими.
7. Пісня віщого сну, в меніпоповій сатирі з’являється новий тип сновидінь.
Це сон, який виводить людина за межі її долі, показує йому можливості
“зовсім іншого життя, організовану зовсім по іншим законам, ніж
звичайна”. Сновидіння такого типу приходять у вигляді подорожі.
8. Персонажі таких сновидінь - люди,народ. Окремі образи - узагальнені.
9.На широкому художньому просторі сновидінь, де головне лице -
людський рід. Висока програмність загальнополітичного, філосовського
характеру - корінна відмінна особливість цього типу сновидінь. Ключове
слово цього типу - “рай”.
10. Сон, який характеризує героя - найпізніша покупка літератури. Він
отримав розповсюдження в 19-20 сторіччі.
11. Сон зображує психологчні, соціально-політичні умови, в яких
фомується характер. Сон символізує духовних обілк персонажа. Сон дає
можливість проникнути в глибини психології людини. Сон в літературі
дає можливість сказати про героя те, що він не може сказати про себе сам,
не знає, не осознає.
12. Сон допомагає передати еволюцію героя. Про те, що герой змінюється,
свідчать зміни зарактеру сновидінь(сни Катерини з “Грози”) чи зміни
ставлення героя до них.
13.Сон свідчить про майбутні в душі героя зміни, готовить його до
переродження, обнови. Це переломні чи, за словами М.М. Бахтіна,
кризисні сни.
14. Сон, як вираження неосознаних, скритих думок, був досліджений З.
Фрейдом в книзі “Толкование сновидений”.

Додаткове завдання, яке ви задавали на лекції:

Напишіть твір про вашого улюбленого/ненавистного персонажа.
Напевне всі жінки світу, затамувавши подих, читали неймовірну історію
про жінку-авантюристку, яка пройшла і вогонь і воду(майже в
буквальному сенсі), спеку Єгипетських пісків та холод Версальських
паркетів. Її ім’я знає кожна, хто хоч в раз брав в руки книги Анн Голон або
дивився екранізацію. Це - неймовірна Анджеліка де Пейрак. Протягом
серії книг(а їх було цілих 13), ця жінка змінила багато прізвищ та імен.
Вона була також відома як баронесса де Сансе, де Монтелу; маркіза
ангелів; графиня де Пейрак; Мадам Шоколад; маркіза дю Плесси-Белльер,
тощо. “Если ее окликали, она едва поворачивала свое круглое загорелое
личико с сияющими зелеными глазами цвета дягиля, который тоже растет
на болоте и называется по-латыни «анжелика»”. Анджеліка - дуже
суперечливий персонаж. Вона має тонкі лінії обличчя, густі чорні вії,
золоте, наче сонце, волосся. Її зовнішності і осиній талії заздрять всі жінки
Версалю. Але також вона власниця неймовірно гострого розуму,
аналітичної думки та стійкойкого характеру. Коротко кажучи, якщо
зібрати всі позитивні риси, які будь-коли існувати - це буде точнісінський
портрет героїні! Анджеліка, як уже було сказано, дуже розумна жінка.
Вона в ідеалі володіла французькою, пуатеванським діалектом та
німецьким. Також з дитинста її навчили “високого” стилю письма і в
цьому ми можемо переконатися, читаючи листи, які вона писала своєму
чоловікові та королю Людовіку. Тяжко сказати щось й про інтер’єр,
оскільки Анджеліка ніколи не сидить на місці. Вона побувала в стількох
країнах й островах(наприклад Франція, Пуату, Середзеномор’я,
Туреччина). Ця жінка протанцювала безліч балеток об Версальські
паркети;її ніжне лице обдували гострі піски Сходу, коли та тікала з гарему
турецького султана; сотні й тисячі кілометри верхи на коні по незручних
лісах Америки. Анжеліка красива і чарівна, і у важкі моменти її життя
часто приходить на допомогу той чи інший симпатичний чоловік, але вона
і сама здатна постояти за себе, часто знаходячи в безвихідній ситуації
парадоксальні рішення, в чому їй допомагають її живий розум і
спостережливість