Іван Карпенко-

Карий
«Хазяїн»
 Історія написання твору
Задум написати комедію «Хазяїн» І. Карпенко-Карий виношував
довго - близько десяти років. А написав її 1900 року, коли багаті
спостереження над тогочасною дійсністю, психологічні зауваження
викристалізувалися у вчинки та характери героїв, склалися в яви та дії.
Про довгий шлях твору від задуму до втілення свідчить і те, що в
попередній комедії «Сто тисяч» (1889) ми вже зустрічаємо згадки про
Пузиря, Чобота – багатих хазяїв; фактора Маюфеса, лихваря Хаскеля.
Після написання комедії у квітні 1900 р. її було надіслано до
цензури, де лише в грудні 1900 року було одержано дозвіл на її постановку.
Перші вистави «Хазяїна» пройшли з великим успіхом у Києві наприкінці
січня і на початку лютого 1901 р.
 «Хазяїн»
ТЕМА ІДЕЯ
показ пристрасті до моральне звиродніння
збагачення, «без жодної іншої стяжателя, для якого зиск
мети. Стяжання для понад все, і який не
стягання!» (автор визначив
зупиняється перед жодними
тему сам)
аферами, лише б помножити
Стяжания (книжне) - свої статки.
накопичення.
ЖАНР
сатирична соціально-
побутова комедія.
 Сатирична комедія (komos -
весела процесія, ode - пісня, у
якій зображуються дії негідних
людей) - це драматичний твір, у
якому засобами гумору та
сатири розвінчуються
негативні суспільні й побутові
явища, розкривається смішне в
навколишній дійсності чи
людині.
  добро і зло (Пузир, Феноген, Ліхтаренко; загибель Зозулі);
ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ  честь і совість (навіть Пузир дбає про зовнішні ознаки своєї честі, часто
говорить – «не робіть безчестя», «врятуйте свою честь», хоч за іншими
такого права не визнає, як, наприклад, за помічником економа Зозулею);
 збагачення заради збагачення (Пузир — історії з халатом та кожухом,
авантюра з переховуванням статків банкрота Петра Михайлова, епізод із
гусьми — «грабіжниками» Пузиревого добра);
 взаємини батьків і дітей ( Пузир — Соня);
 взаємини «пузирів» та ітелігенції (Пузир — Золотницький, Пузир —
Калинович, Пузир — Соня);
 мораль, духовність (Пузир: пам’ятник Котляревському і орден Станіслава
— що вагоміше і що вигідніше? Зневага до бідного інтелігента Калиновича
— і дозвіл на одруження Калиновича з Сонею (виявляється, що брат
Калиновича — прокурор і може врятувати Пузиря від тюрми і ганьби!);
 пошук молодим поколінням шляхів у житті.
 Сюжет твору:
ЕКСПОЗИЦІЯ
Перші чотири яви. У них дається загальна характеристика
землевласника Терентія Пузиря та його ділового оточення. У цьому
оточенні привілейоване місце належить Феногену.
ЗАВ’ЯЗКА
Пузир береться посприяти незаконній афері купця Петра Михайлова.
Задля наживи Пузир готовий навіть на кримінальний злочин. Він дуже
жорстоко порядкує у власному господарстві: на нараді з економами
наказує "зробити бідність" та знизити платню селянам. Пузир та його
оточення підтримують рух "хазяйського колеса", що розчавлює слабких і
незахищених, змушує людей працювати за копійки, не жити, а животіти.

РОЗВИТОК ПОДІЙ
Пузир допомагає удаваному банкроту переховувати майно від кредиторів —
фактично стає посібником кримінального злочинця. Він відмовляється
пожертвувати гроші на пам'ятник І. Котляревському, свариться через це з
поміщиком Золотницьким. У господарстві через погане харчування страйкують
робітники. Їхні протести підтримує дочка Пузиря Соня. Батько планує видати
доньку заміж за сина сусіда-багатія Чобота, а сама вона закохана в учителя
Калиновича. Найближчим часом Соня й Калинович збираються таємно повінчатися.
 Сюжет
КУЛЬМІНАЦІЯ
Наприкінці третьої та в четвертій дії аферу Петра Михайлова
викрито, ведеться розслідування щодо співучасті Пузиря.
Трапляється нещасний випадок: оглядаючи зібраний урожай,
хазяїн одержує тяжку травму.

РОЗВ’ЯЗКА
Пузир одержує з економії звістку про бунт невдоволених робітників. Тоді
ж прибуває урядник з повісткою від слідчого й дізнається, що таки марно
їхав: "Скажіть слідователеві, що Терентій Гаврилович одібрав повістку
від смерті і скоро дасть показаніє перед Богом".
 Жителі сіл, що були по сусідству з хутором Надія, в образі Пузиря
впізнавали свого землевласника Шев’якова. А Панас Саксаганський у
мемуарах «Театр і життя» згадував, що багатий мільйонер Терещенко
через свого агента пропонував Іванові Карпенку-Карому хабар за те,
щоб п’єсу «Хазяїн» зняли з репертуару.

Іван Франко припускав, що образ Пузиря створений «на

фактичній основі українського мільйонера-мужика Харитоненка
і його окруженія». Такі збіги пов’язані з тим, що драматург
створив модель тогочасного українського суспільства, у якій
наявні різноманітні соціальні типи: поміщики, прикажчики,
економи, селяни, наймані робітники, представники інтелігенції,
слуги.
Сам драматург у листі до сина писав, що його комедія
«Хазяїн» - це «зла сатира на чоловічу любов до
стяжания без жодної іншої мети. Стяжання для
ЦЕ ЦІКАВО! стяжання!»
Стяжания (книжне) - накопичення.
 Асоціативна вправа «Щоб це означало?»
• Що таке
мамона?

У Біблії є вислів про те,

що двом богам служити У перекладі з
водночас неможливо. Одному давньогрецької мови
панові доведеться служити
"мамона" – це
старанно, а іншому упівсили.
Не можна служити Богу і
багатство, або розкіш.
Мамоні. Що ж означають ці
слова? Мамона – це хто?
Мамона – демон чи
Бог?
 Стародавні римляни поклонялися аналогу Мамони – Меркурію, який
вважався покровителем торгівлі.
Відповідно до Біблійних писань, Мамон – демон. Вважається, що якщо
Мамона царює в житті людини, то там немає місця Богу. Однак подібне
твердження спірне. Християнство має двояке ставлення до розкоші і
багатства. Більшість представників християнських конфесій явно засуджує
тих, хто заробляє гроші. Хоча практично у всіх релігійних організаціях
стоять спеціальні скриньки для збору пожертв із парафіян. Християнство
просто породнилось із убогістю і бідністю. Навіть самий невеликий дохід у
людини викликає осуд із боку тих служителів, і часто можна чути, що
людина одержимий духом мамони.
Однак є й такі особи, які поклоняються Мамоні як божеству. Зустрівши
згадку про Мамона в Біблії, люди починають спекулювати релігією в надії
приховати своє прагнення до збагачення. Бог Мамона, на їхню думку,
допомагає позбутися злиднів, що також є крайністю.
 Виявляється, що розуміння Мамони не завжди є правильним. Деякі
служителі навпаки кажуть, що якщо людина живе в постійній бідності, то
Мамон-демон оселився в його житлі. Тобто якщо людина постійно
трудиться, жертвує всім, а достаток до нього так і не приходить – це
говорить про вплив мамони на його життя. Мамона – це не розкіш, не
багатство, не достаток. Навпаки, це злидні і бідність. Чому ж так складно
Історія позбутися від цього духа? Варто звернутися до історії.
про У далекому минулому люди були побожними. Вони вірили в існування
духовного світу, прагнули знайти духовного вчителя, який би дав їм знання
Мамону і захист. Люди поклонялися безлічі Богів. Кожному з них вони підносили
коштовності, тварин, їжу. У ті часи подібні обряди були буденністю. У
Біблії є безліч підтверджень. Звичайно ж, відбувалися і жертвопринесення
заради здобуття матеріального благополуччя.
Легенда свідчить, що тут не обійшлося без підступів диявола. Саме він
підсунув так званого бога матеріального щастя - демона, який відомий, як
Мамона. Щоб здобути багатство, люди не приносили Мамоні матеріальні
цінності: вони жертвували йому своїх дітей, що вважалося вкрай огидним.
Ця кепська пожертва торкнулася практично всіх народів. Така жахлива
історія Мамона. Біблія не раз згадує наслідки вчинення подібних гріхів.
 Предки приносили в жертву своїх дітей у розрахунку на
здобуття матеріальних благ. Можливо, Мамона давав те, про
що його просили. Однак взамін за це він забирав дітей із
кожного наступного роду. Робив він це різними способами.
Прокляття Хтось робив аборт, у когось дитина помирала в утробі, чиїсь
Мамона діти вмирали в результаті хвороби або нещасного випадку. Це
все підступи демона Мамона. Це він просто забирає свій борг.
Прокляття це може переходити з покоління в покоління.
Вважається, що якщо в родині були випадки смерті дітей або
з'являється страх, що дитина може померти, то це все дії
Мамони.
Тому необхідно завжди звертатися до Господа з
покаянням і молитвою. Тільки він може зруйнувати вплив
Мамони. Тому в Біблії сказано, що не можна одночасно
служити Господу і Мамоні.
 У комедії Хазяїн» вісімнадцять дiйових осіб, не
рахуючи робітників та позасценiчних
Образи персонажів. Але драматург, відповідно до свого
твору задуму, зосередив головну увагу на постаті
мільйонера-землевласника Пузиря. Інші герої
служать для підкреслення потворності
характеру головного героя.
 Терентій Пузир є головним
персонажем твору. Цей образ
посідає помітне місце у
галереї скупих світової
літератури: скупий у
біблійній притчі,
бальзаківський Гобсек,
Плюшкін із «Мертвих душ»
М. Гоголя, скупий рицар
О. Пушкіна...
ГІПЕРБОЛАМИ: губернію
можна з’їсти, степ без краю, ЕПІТЕТАМИ: свіжа копійка, ясний
таких хазяїв мало світ настрій, буряковий генерал, гарячий час;
родить;

ПОРІВНЯННЯМИ: людей годують гірше,

МЕТАФОРАМИ: загнуздати ніж свиней; голови котилися з плеч, як
мужиків, посватав землю, капуста з качанів; змій, а не чоловік;
засохне наука; ідуть [вівці перед Пузирем], мов військо
перед генералом;

ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ: не з того тіста, не в

взувся, з рота вирвали, смерть за плечима,
Мова твору, честь мою топчуть в болото;
маючи ПРИСЛІВ’ЯМИ: «Не знаєш броду, не лізь
народний ґрунт, прожогом у воду», «От чоловік! І риби
рясніє наловить, і ноги не змоче!», «З лиця хоч
воду пий» тощо.
 Прем'єра «Хазяїна» за постановкою Панаса
Саксаганського відбулася в Києві у січні 1901 р.
Прем’єра Пузиря зіграв Іван Карпенко-Карий, ролі
«Хазяїна» та Феногена і Ліхтаренка виконали відповідно
Панас Саксаганський і Микола Садовський,
постановка Золотницького - Марко Кропивницький. У листі
до сина Іван Карпенко-Карий написав: «"Хазяїн"
пройшов з великим успіхом. Я сам бачу, що це
найкраща моя комедія і, мабуть, ...вже й такої не
напишу».
 На матеріалі поставленої на сцені Львівського
академічного українського театру ім. Марії
Заньковецької комедії «Хазяїн» у 1979 році було
Екранізація знято фільм на студії «Укртелефільм» (режисер -
Юрій Некрасов, режисер – постановник Олексій
твору Ріпко).