11 клас Біологія і екологія

(рівень стандарту, 70 годин на рік, 2 години на тиждень)

№ з/п Дата Тема Очікувані результати навчання учня/учениці

Повторенння (корекція знань за 10 клас) 2 години

1. Первинний інструктаж . Статеві клітини. Повторити матеріал, вивчений під час дистанційного навчання
Особливості гаметогенезу у людини
2. Ембріогенез людини

Тема 5. Адаптації (19 год.)

3. Адаптація як загальна властивість біологічних
систем. Принцип єдності організмів та
середовища мешкання. Знаннєвий компонент
4. Загальні закономірності формування адаптацій. оперує термінами та поняттями:
Поняття про преадаптацію та постадаптацію. адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна
Властивості адаптацій. ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні
5. Формування адаптацій на молекулярному та біологічні ритми, фотоперіодизм
клітинному рівнях організації. Стратегії формулює:
адаптацій організмів. - принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання;
6. Поняття про екологічно пластичні та - правило обов’язкового заповнення екологічної ніші;
екологічно непластичні види. Поняття про називає:
адаптивну радіацію. - основні властивості адаптацій; параметри екологічної ніші;
7. Життєві форми тварин та рослин як адаптації способи терморегуляції організмів; основні форми симбіозу організмів;
до середовища мешкання. форми паразитизму типи адаптивних біологічних ритмів організмів;
8. наводить приклади:
Екологічна ніша як наслідок адаптацій
- адаптацій організмів до різних середовищ мешкання;
організмів певного виду до існування в
- адаптацій людини до різних умов проживання
екосистемі.
9.
- адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин;
Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію)
описує:
та коадаптацію.
- адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання;
10. Основні середовища існування та адаптації до
характеризує:
них організмів: водне середовище.
- коадаптації організмів;
11. Основні середовища існування та адаптації до
- типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові, місячні,
них організмів: ґрунтове та наземно-повітряне
припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні;
середовище.
пояснює:
12. Способи терморегуляції організмів.
 Тематичне оцінювання з теми «Адаптація». - молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем;
13. Симбіоз та його форми. - відносний характер адаптацій;
- біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана;
14. Організм як середовище мешкання. - генетичну основу формування адаптацій.
Діяльнісний компонент:
15. Практична робота 1. Визначення ознак визначає: ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання;
адаптованості різних організмів до середовища розпізнає : приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої
існування. форми;
16. Поширення паразитизму серед різних груп порівнює: особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних
організмів. тварини; адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання;
17. Адаптації паразитів до мешкання в організмі складає схеми: комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу
хазяїна. життєву форму організмів;
18. Відповідь організму хазяїна на оселення моделює: наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих
паразитів. видів;
19. Адаптивні біологічні ритми біологічних систем Ціннісний компонент
різного рівня організації. Типи адаптивних робить висновок: про значення преадаптацій та адаптацій в еволюції
біологічних ритмів організмів. органічного світу, про коеволюцію як основу функціонування стабільних
20. Фотоперіодизм та його адаптивне значення. екосистем; про адаптивне значення фотоперіодизму.
дотримується правил здорового способу життя для підвищення власного
21. Узагальнення і систематизація навчального адаптивного потенціалу;
матеріалу з теми «Адаптація». Тематичне обґрунтовує судження: про адаптивний потенціал екологічно пластичних та
оцінювання. екологічно непластичних видів,
виявляє ставлення до: підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом
регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму.
Тема 6. Біологічні основи здорового способу життя (12 год.)

22. Науки, що вивчають здоров’я людини. Знаннєвий компонент

оперує термінами:
23. Принципи здорового способу життя. Складові - здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання;
здорового способу життя: раціональне називає:
харчування, рухова активність, особиста і - науки, що вивчають здоров’я людини;
побутова гігієна, відпочинок. - шляхи зараження інфекційними хворобами;
24. Безпека і статева культура. - чинники неінфекційних хвороб людини;
наводить приклади:
25. Негативний вплив на здоров’я людини - профілактичних заходів щодо хвороб людини;
алкоголю, куріння та наркотиків. Діяльнісний компонент
26. Вплив стресових факторів на організм людини. характеризує:
- принципи здорового способу життя;
27. Вплив навколишнього середовища на
 здоров’я людини. - імунну систему людини, особливості її функціонування;
Навчальний проект: Особиста програма пояснює:
зміцнення здоров’я. - механізми взаємодії системи антиген-антитіло;
28. Імунна система людини, особливості її - заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних,
функціонування. інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом);
29. Імунокорекція. Імунотерапія. Ціннісний компонент
оцінює:
30. Профілактика неінфекційних, інфекційних, - вплив регулярних тренувань і рухової активності, на здоров’я людини;
інвазійних захворювань людини. вплив харчування на здоров’я людини;
31. Профілактика інвазійних захворювань обґрунтовує судження про:
людини, захворювань, що передаються - необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини,
статевим шляхом. тварин і рослин в сучасних умовах;
32. Практична робота 2. Розробка - необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті;
рекомендацій щодо профілактики - негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на
захворювань. організм людини;
33. Контрольна робота з теми «Біологічні виявляє власне ставлення:
основи здорового способу життя». - до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій;
- до особистої та громадської профілактики захворювань
робить висновки:
- активний спосіб життя це основа збереження здоров’я;
- особиста гігієна це умова ефективної профілактики різних захворювань.
Тема 7. Екологія (15 год.)

34. Предмет вивчення екології, її завдання та Знаннєвий компонент

методи. оперує термінами та поняттями:
35. Зв’язки екології з іншими науками. Екологічні екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність,
закони. екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера,
36. Екологічні чинники та їхня класифікація. ноосфера;
називає:
37. Закономірності впливу екологічних чинників - екологічні закони і їхнє значення;
на організми та їх угруповання. Стено- та - шляхи асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах;
еврибіонтні види. - основні біоми Землі;
38. Популяції. Класифікація та структура - ключові біогеохімічні цикли;
популяцій. наводить приклади:
39. Характеристики популяцій. Механізми - екологічних чинників та їхньої взаємодії;
регуляції густоти (щільності) та чисельності - типів взаємодій популяцій у екосистемах;
популяцій. Функціональна роль популяцій в - трофічних ланцюгів та трофічних сіток;
екосистемах. - закономірностей формування екосистем;
40. Властивості та характеристики екосистем. характеризує:
- процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері;
41. Типи зв’язків між популяціями різних видів в - дію екологічних чинників;
екосистемах. - принципи застосування екологічних закономірностей в практичній
Проект: Дослідження особливостей структури діяльності людини та їхні прояви в природі;
місцевих екосистем (природних чи штучних). - потоки енергії в екосистемах;
- властивості та характеристики екосистем.
Діяльнісний компонент
42. Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку встановлює:
екосистем. - елементарні причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та
43. Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності явищами;
сукцесій. аналізує:
44. Агроценози, їхня структура та особливості - залежність життєдіяльності організмів від середовища існування;
функціонування. Шляхи підвищення пояснює:
продуктивності агроценозів. -дію в природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів;
45. Біосфера як глобальна екосистема, її структура - закономірності структур популяцій;
та межі. - причини нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем;
46. Біогеохімічні цикли як необхідна умова - механізми екологічного балансу біосфери;
існування біосфери. - механізми дії екологічних чинників;
47. Вчення В. І. Вернадського про біосферу та - механізми інтеграції складових екосистеми;
ноосферу та його значення для уникнення складає схеми:
глобальної екологічної кризи. - біогеохімічних циклів;
48. Узагальнення і систематизація навчального - трофічних ланцюгів та трофічних сіток;
матеріалу з теми «Екологія». Тематичне порівнює:
оцінювання. - особливості організації та функціонування агроценозів і природних
екосистем.
Ціннісний компонент
висловлює судження щодо:
- значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції
тварин для збереження виду;
- ролі та значення екології у сучасному світі.
Тема 8. Сталий розвиток та раціональне природокористування (11 год.)

49. Сучасні екологічні проблеми у світі та в Знаннєвий компонент

Україні. оперує термінами та поняттями:
50. Види забруднення, їхні наслідки для природних сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне
і штучних екосистем та людини. Поняття про природокористування;
якість довкілля. Критерії забруднення довкілля. називає:
51. Антропічний вплив на атмосферу Наслідки - екологічні проблеми в Україні та в світі;
забруднення атмосферного повітря та його - види забруднення довкілля;
охорона. - критерії забруднення довкілля;
52. Антропічний вплив на гідросферу. Причини - напрямки охорони природи в Україні та в світі;
порушення якості природних вод, дефіцит описує:
водних ресурсів, принципи оцінки екологічного - екологічний стан свого регіону;
стану водойм. Охорона водойм. наводить приклади:
- видів-вселенців свого регіону;
53. Основні джерела антропічного забруднення - джерел забруднення довкілля;
ґрунтів, їхні наслідки. Необхідність охорони - видів, занесених до Червоної книги України;
ґрунтів. характеризує:
54. Антропічний вплив на біорізноманіття. - наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема;
Проблеми акліматизації та реакліматизації - проблеми акліматизації та реакліматизації видів;
видів. Збереження біорізноманіття як необхідна пояснює:
умова стабільності біосфери. - необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів;
55. Екологічна політика в Україні: - необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських
природоохоронне законодавство України, організацій у справі охорони навколишнього природного середовища;
міждержавні угоди. - необхідність раціонального використання природних ресурсів;
56. Червона книга та чорні списки видів тварин. Діяльнісний компонент
Зелена книга України. складає карту:
57. Концепція сталого розвитку та її значення. - екологічного стану свого регіону;
Природокористування в контексті сталого моделює:
розвитку. - способи утилізації відходів;
58. Поняття про екологічне мислення. порівнює:
Необхідність міжнародної взаємодії у справі - ступінь забруднення окремих територій України; застосовує:
охорони довкілля. Практична робота 3. - екологічні знання в повсякденній діяльності.
Оцінка екологічного стану свого регіону. Ціннісний компонент
59. Контрольна робота з теми: дотримується правил:
«Сталий розвиток та раціональне - охорони навколишнього середовища;
природокористування». - екологічної етики;
Тематичне оцінювання. оцінює:
- вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його
компонентів;
висловлює судження щодо:

Тема 9. Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології (12 год.)
60. Завдання та досягнення сучасної селекції. Знаннєвий компонент
Внесок вітчизняних учених-селекціонерів. оперує термінами та поняттями:

61. Сучасні методи селекції тварин, рослин і
мікроорганізмів. Явище гетерозису та його
генетичні основи.
62. Значення для планування селекційної роботи
вчення М. І. Вавилова про центри
різноманітності та походження культурних
рослин, закону гомологічних рядів спадкової
мінливості.
63. Застосування методів генної та клітинної
інженерії в сучасній селекції. Генна інженерія
людини: досягнення та ризики.
64. Біоетичні проблеми сучасної медицини.
65. Проект (один на вибір; створення бук-
трейлеру, презентації, буклету, скрайбу,
постеру тощо)
Клонування організмів.
Нанотехнології в біології.
Трансгенні організми: за і проти.
66. Сучасна біотехнологія та її основні напрямки.
67. Застосування досягнень молекулярної
генетики, молекулярної біології та біохімії у
біотехнології.
68. Поняття про біологічну небезпеку, біологічний
тероризм та біологічний захист. Біологічна
безпека та основні напрямки її реалізації.
69. Повторення та корекція знань з теми
«Застосування результатів біологічних
досліджень у медицині, селекції та
біотехнології». Тематичне оцінювання.
70. Узагальнення: роль біології у вирішенні
сучасних глобальних проблем людства.
селекція, біотехнологія, генетично модифіковані організми, клонування,
біологічна безпека
називає:
- сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів;
наводить приклади:
- застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції;
- використання стовбурових клітин;
характеризує:
- явище гетерозису та його генетичні основи;
- досягнення репродуктивної медицини, трансплантології та донорства.
- пояснює:
- значення досягнень генетичної та клітинної інженерії.
Діяльнісний компонент
порівнює:
- ефективність методів класичної селекції та сучасної біотехнології.
робить висновки про:
- застосування біотехнології в охороні навколишнього природного
середовища;
- застосування результатів біологічних досліджень у сучасній селекції та
біотехнології
Ціннісний компонент
висловлює судження про:
- внесок вітчизняних учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини;
- перспективи використання генетично модифікованих організмів;
- клонування організмів;
- досягнення та ризики генної інженерії людини;
- небезпеку створення та застосування біологічної зброї;
виявляє власну позицію щодо:
- дотримання біоетики в біологічних та біомедичних дослідженнях.