Теорія життєвого циклу товару

У середині 1960-х рр. американський економіст Р. Вернон висунув теорію

життєвого циклу продукту, в якій намагався пояснити розвиток світової торгівлі
готовими виробами на основі специфіки етапів їх життя, тобто періоду часу,
протягом якого продукт має життєздатністю на ринку і забезпечує досягнення цілей
продавця.
Теорія життєвого циклу товару виходить з того, що деякі країни
спеціалізуються на виробництві та експорті технологічно нових товарів, тоді як інші
- на виробництві вже відомих товарів. Найбільш розвинені країни, що володіють
великими обсягами капіталу і кваліфікованою робочою силою, в змозі інвестувати
великі кошти в технологічні нововведення, виробляти на їх основі нову продукцію,
отримуючи таким чином постійне (динамічне) порівняльну перевагу перед іншими
країнами.
Відповідно до даної теорією товар проходить п'ять стадій життя в міжнародній
торгівлі:
Перша стадія - стадія нового продукту . Новий продукт виробляється і
споживається в зростаючих масштабах тільки в тій країні, де він був розроблений.
Зазвичай виробництво починається з невеликих масштабів і повністю орієнтоване на
внутрішній ринок.
Друга стадія - стадія зростання продукту . Товар вдосконалюється, ростуть
його продажу на внутрішньому ринку, і починається його експорт за кордон.
Іноземної конкуренції поки немає, і країна має тимчасову монополію у виробництві
і торгівлі даним товаром.
Третя стадія - стадія зрілості товару. Технологія товару відпрацьована
настільки, що стає нерозумним його подальше виробництво в самій країні, яка його
розробила, за допомогою її робочої сили. Значно ефективніше виявляється
перенести частину вже стандартизованого виробництва в інші країни, де вартість
робочої сили значно нижче. Ці країни починають виробляти даний продукт за
ліцензією для свого внутрішнього ринку.
 Четверта стадія - стадія падіння виробництва товару. Використовуючи
більш дешеву робочу силу, що імітує країна (країни) починає не тільки поставляти
товар на свій внутрішній ринок, а й продавати його на ринку країни, яка розробила
товар, витісняючи з нього місцевих виробників. Конкуренція технологій переходить
в площину цінової конкуренції. Внутрішнє виробництва в країні, яка розробила
товар, швидко падає, і експорт припиняється.
П'ята стадія - стадія припинення внутрішнього товару. На ній імітує
країна настільки випереджає країну - розробника товару, що остання в результаті
змушена взагалі припинити його внутрішнє виробництво і насичувати внутрішній
ринок тільки за рахунок імпорту з-за кордону. Країна-розробник в цей час створює
новий товар, який поки невідомий зарубіжним країнам.
Історія науково-технічної революції другої половини XX в. дає численні
підтвердження моделі життєвого циклу товару.
Класичним прикладом проходження товару через подібні етапи може бути
історія розвитку електроніки. Протягом перших років після Другої світової війни
виробники США домінували на світовому ринку радіоапаратури, що діяла на
вакуумних трубках. Японія, використовуючи дешеву робочу силу, виявилася в змозі
забезпечити виробництво більш дешевих і не поступаються за якістю
радіоприймачів і інших електронних приладів на вакуумних лампах. У свою чергу,
США налагодили виробництво транзисторних електронних приладів. Через кілька
років Японія наздогнала США і в цій галузі виробництва, захопивши потім значну
частину міжнародного ринку електронної продукції. Наступний "виток" життєвого
циклу цього товару був пов'язаний з розробкою і виробництвом в США
інтегральних схем.
  Здобутки:
- Відображає еволюцію та хід торгівлі у багатьох галузях вир-ва (особливо побутова
техніка)
Недоліки: неможливо пояснити торгівлю:
- Товарами з коротким життєвим циклом
- Товарами з високими витратами на транспортування
- Товарами, які мають значні можливості для диференціацію за якістю або вузьке
коло споживачів.

Теорія ефекту масштабу

На початку 80-х рр. П. Кругман, К. Ланкастер та деякі інші економісти
запропонували альтернативне класичному пояснення міжнародної торгівлі,
засноване на так званому ефекті масштабу. Суть полягає в тому, що при певній
технології та організації виробництва довгострокові середні витрати скорочуються в
міру збільшення обсягу продукції, що випускається, тобто виникає економія,
обумовлена масовим виробництвом.
Відповідно до точки зору авторів цієї теорії, багато країн (зокрема,
промислово розвинені) забезпечені основними факторами виробництва в подібних
пропорціях, і в цих умовах їм буде вигідно торгувати між собою при спеціалізації в
тих галузях, які характеризуються наявністю ефекту масового виробництва. У цьому
випадку спеціалізація дозволяє розширити обсяги виробництва і виробляти продукт
з меншими витратами і, отже, за нижчою ціною. Для того, щоб цей ефект масового
виробництва зміг бути реалізований, необхідний досить ємний ринок. Міжнародна
торгівля відіграє в цьому вирішальну роль, оскільки дозволяє розширити ринки
збуту. Іншими словами, міжнародна торгівля дозволяє сформувати єдиний
інтегрований ринок, який більше, ніж ринок будь-якої окремо взятої країни, і таким
чином робить можливим запропонувати споживачам більше продукції і за нижчими
цінами.
Разом з тим, реалізація ефекту масштабу як правило веде до порушення
досконалої конкуренції, оскільки пов'язана з концентрацією виробництва і
укрупненням фірм, які стають монополістами. Відповідно змінюється структура
ринків, які стають або олігополістичними з переважанням міжгалузевої торгівлі
однорідними продуктами, або ринками монополістичної конкуренції з розвиненою
внутрішньогалузевої торгівлею диференційованими продуктами. В цьому випадку
міжнародна торгівля все більше концентрується в руках гігантських міжнародних
фірм, транснаціональних корпорацій, що неминуче призводить до зростання обсягів
торгівлі в середині фірми, напрямки якої часто визначаються не принципом
порівняльних переваг або відмінностями в забезпеченості факторами виробництва, а
стратегічними цілями самої фірми.
Ефект від масштабу – це скорочення довгострокових середніх витрат зі
збільшенням обсягу виробництва. Це пов’язано з наступними чинниками:
1. Непропорційне збільшення постійних витрат зі збільш. обсягів
2. Підвищення ефективності праці за рахунок спеціалізації операцій
3. Застосування більш ефективного обладнання
         Основні положення:
1. Пояснює торгівлю між країнами які мають схожу забезпеченість факторам
виробництва
2. Торгівля між країнами здійснюється технологічно схожою або однорідною
продукцією
3. Смаки і переваги споживачів є однаковими
         Різновиди економії від масштабу:
1. Зовнішня – зменшення витрат на одиницю продукції окремої фірми в
результаті зростання вир-ва в галузі в цілому. Ринок є доволі конкурентним,
оскільки є велика кількість виробників – вони не впливають на ціну товару.
2. Внутрішня – зменшення витрат на одиницю товару в межах фірм в
результаті зростання її вир-ва; передбачається, що обсяг вир-ва товару не
змінюється, а кількість фірм в галузі зменшується.
     В більшості випадків внутрішня економія веде до появи ринків
недосконалої конкуренції.