Міжнародна

торгівля
International Trade

1
Основні теорії, моделі та
концепції міжнародної торгівлі:

Класичні теорії:

 меркантилізм;
 теорія абсолютних переваг А.
Сміта;
 теорія відносних переваг Д.
Рікардо.

2
Теорія меркантилізму

 Ранній меркантилізм ( У.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі

(Італія)) - доктрина “грошового балансу”
— нагромадження грошей внаслідок вивезення товарів при
забороні (або суб’єктивному обмеженні) вивезення грошей.

 Теорія пізнього меркантилізму (Т.Мен (Англія), А.Серра

(Італія), А.Монкрет’єн (Франція)) - доктрина “активного
торговельного балансу”
– шляхом активізації зовнішньої торгівлі при перевищенні
доходів від експорту порівняно із витратами на імпорт, а
також у результаті розвитку посередницької торгівлі
(перепродаж іноземних товарів, надання транспортних
послуг, кредитів з метою одержання додаткових
надходжень від операцій на зовнішніх ринках).

3
Теорії переваг (абсолютних
та відносних)
Теорія абсолютних переваг (Адам Сміт), трудову теорія
вартості, “Дослідження про природу та причини
багатства народів” (1776 р.)
- Вигідна й купівля товарів на зовнішньому ринку за умов
вільної торгівлі

Теорія відносних переваг (Давід Рікардо), “Початки

політичної економії та оподаткування” (1817 р.),
трудова теорія вартості, вільна торгівля
- принцип взаємовигідної торгівлі та міжнародної
спеціалізації: країна повинна спеціалізуватися на
експорті товарів, у виробництві яких вона має найбільшу
абсолютну перевагу (тобто абсолютні переваги щодо
кількох товарів) або найменшу абсолютну неперевагу
(тобто абсолютні непереваги щодо жодного з товарів).

4
 Теорія абсолютних і
відносних переваг

Країна Країна Абсолютні переваги (між

1 2 країнами)
Товар 1 10 год. 5 год. Товар 1 10/5=2 5/10=0,5

Товар 2 7 год. 8 год. Товар 2 7/8=0,85 8/7=1,14

Зміна умов (абсолютні Відносні переваги (в країні)

переваги країни 2)
Товар 1 10 год. 5 год. Товар 1 10/7=1,4 5/6=0,8

Товар 2 7 год. 6 год. Товар 2 7/10=0,7

5 6/5=1,2
 Теорія відносних переваг
Запас Без торгівлі В умовах торгівлі
ресурсу Вир-во і спож. Вир-во Експорт Імпорт Споживання Виграш
м'ясо риба м'ясо риба м'ясо риба м'ясо риба м'ясо риба м'ясо риба
Країна

Б 1000 125 125 200 50 60 - - 90 140 140 15 15

З 1000 50 100 - 200 - 90 60 - 60 110 10 10
Світ 2000на виробництво
Витрати 175 225 200 250 60
1 товару 90 60 90 200
Альтернативна 250 25
вартість 25
1 товару
країни мясо риба країни мясо риба
Б 4 4 Б 1Р 1М
З 10 5 З 2Р 0,5М

Умови торгівлі 1<Р/М<2

Р/М = 1,5

6
 Неокласичні теорії:

теорема Хекшера-Оліна
парадокс Леонтьєва

7
Теорія факторів виробництва
Теорія факторів виробництва - Жан-Батист Сей (30-
ї рр.ХІХ ст.), пояснення не тільки відносними витратами
на працю, а й відносними витратами на капітал.
Факторонасиченість
Елі Хекшер та Бертіль Олін (1933р.):
Фактороінтенсивність Країна 2 більш капіталонасичена, ніж країна 1, якщо для неї
співвідношення ціни капіталу та ціни праці є меншим, ніж у
країни 1

Товар 2 більш капіталоємний, якщо співвідношення

витрат капіталу та праці на його виробництво
більше, ніж таке ж співвідношення у товару 1

Капітал відносно дешевший у країні 2

Капітал використовується у виробництві товару 2
більш інтенсивно

кожна країна має порівняльні переваги і експортує ті

фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона
застосовує відносно надлишкові фактори виробництва,
8
і
імпортує ті товари, в виробництві яких відчуває дефіцитні
фактори виробництва (теорема Хекшера-Оліна);
 Теорія факторів виробництва
Теорема Хекшера – Оліна - Самуельсона:
 Міжнародна торгівля вирівнює абсолютні та відносні ціни на гомогенні фактори
виробництва між країнами
Якщо країна 1 має переваги у виробництві більш працемісткого товару (низька ціна робочої
сили), а країна 2 – у виробництві більш капіталомісткого товару (нижча процентна
ставка), то за умов спеціалізації в країні 1 зростатиме попит на працю, що призведе до
зростання зарплат, а в країні 2 – попит на капітал, що призведе до зростання процентної
ставки.
Торгівля буде тривати, поки відносні ціни не вирівняються.

Американський імпорт виявився на 30% більш капіталомістким, ніж експорт, звідси -

Парадокс Леонтьєва:
Праценасичені країни експортують капіталоємну продукцію, а капіталонасичені –
працемістку.
Пояснення:
1) США експортують продукцію, в якій основну частку займає висококваліфікована праця, що може
розглядатися як капітал, і мають нестачу низькокваліфікованої робочої сили.
2) Імпортують багато сировинних товарів, що вимагають великих витрат каптіалу, і внаслідок цього
американський експорт є капіталомістким. Виключення сировинно-залежних галузей підтверджувало
теорему Хекшера-Оліна
3) Наявність імпортних тарифів, які захищають працемісткі галузі США
4) Один і той же товар може бути працемістким в одній країні і капіталомістким в іншій (рис у США і
рис у В’єтнамі)
5) Американці традиційно відддають перевагу високотехнологічним товарам, які вони закуповують
зарубежем

9
 Неотехнологічні теорії:

 модель наукомісткої спеціалізації;

 теорія технологічного розриву
 теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку
(Р. Верном, 1966 р.)

1
0
 Неотехнологічні теорії
Спроба пояснення реалій і
перспектив міжнародної торгівлі
динамічними порівняльними
перевагами, що виникають або
створюються, використовуються
і з часом зникають.
До теорій і моделей неотехнічного
напряму належать: модель
наукомісткої спеціалізації, теорія
технологічного розриву, теорія
життєвого циклу продукту на
світовому ринку
11
 Концепція «технологічного розриву» (Р.Хафбауер, Р.Вернон): часовий розрив
у виробництві й експорті тих самих товарів у різних країнах, через який
країна, що освоїла жанр першої, одержує додаткові переваги, займаючи
монопольне положення на ринку  

Етап перший - поява товару Розповсюджен Етап другий - зростання

Основний фактор - рівень попиту, масове виробництво
ня ноу-хау,
розвитку НТП, висока імітування Основний фактор – наявність
кваліфікація робочої сили продукту виробничої бази і ресурсів
Удосконалення Переміщення до
технології, країн з менш
створення нового витратними ФВ
виду товару
Попит
Етап четвертий - спад задовольняється Етап третій – насичення ринку
Основний фактор - рівень товарами країн з
низькими витратами Основний фактор – Зменшення
розвитку НТП, висока витрат
кваліфікація робочої сили

12
Концепція «життєвого циклу товару» (Р.Вернон, Дж.Крэйвіс, Л.Велш)
Сучасні теорії, моделі та
концепції міжнародної торгівлі:

 модель внутрішньогалузевої торгівлі

(П. Ліндер, 1961 р.);
 модель економії на масштабах;
 теорія конкурентних переваг (м. Портер, 1991 р.).

1
3
Пітер Ліндер (Швеція, 1961) висунув гіпотезу,
що на обсяг і структуру торгівлі товарами
обробної промисловості (а саме вони є
основним у внутрішньогалузевій торгівлі)
впливають не витратні умови пропозиції, а
умови і характер попиту, зумовлені
однаковим або близьким рівнем ВНП на душу
населення в країнах.
Додаткові фактори, що впливають на розвиток
двосторонньої внутрішньогалузевої торгівлі:
близькість рівнів доходу на душу населення та
ідентичність кривих попиту у двох країнах;
близькість цін факторів і витрат виробництва
диференційованих продуктів;
близькість рівня тарифних і нетарифних
бар’єрів;
приблизно однаковий рівень диференціації
конкуруючих товарів;
номінальна величина транспортних витрат. 14
Ефект масштабності виробництва (Б.Олін, Р.Дрізе, П.Крюгман, Г.Хафбауер)

Країна з великим внутрішнім Країна з невеликим внутрішнім ринком

ринком буде експортувати буде концентруватися на виробництві
товари, по яких унікальних товарів, на які існує стійкий
спостерігається економія на високий попит на світових ринках,
масштабах виробництва незважаючи на високу ціну

ТЕОРІЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙКЛА

ПОРТЕРА
Теорія конкурентних переваг розроблена та
обґрунтована американським економістом Майклом
Портером у 1991 р. У цій теорії запропоновано
принципово новий підхід до проблем міжнародної
торгівлі, який базується на твердженні, що на
міжнародному ринку конкурують фірми, а не країни.
Тому, на думку М.Портера, необхідно усвідомити, як
фірма створює та утримує конкурентну перевагу,15
для того щоб з’ясувати роль країни у цьому процесі.
Теорія конкурентоспроможності
Особливості конкуренції в галузі залежать від п’яти факторів
(або сил, за М. Портером):
 можливість появи нових конкурентів;
 вірогідність появи або ступінь впливу товарів-замінників;
 поведінка постачальників;
 поведінка споживачів;
 суперництво існуючих конкурентів між собою.
Детермінанти конкурентних переваг країни, що формують
конкурентне середовище для місцевих фірм і впливають на її
успіх у міжнародній діяльності:
 параметри факторів виробництва (наявність факторів, ієрархія
факторів і механізми та динаміка їх створення);
 рівень попиту на внутрішньому ринку країни базування фірми,
високі параметри якого виступають як підтримуючий і страховий
фактор у разі операцій на зовнішньому ринку;
 наявність у країні базування галузей-постачальників або інших
галузей, що конкурентоспроможні на світовому ринку;
 рівень внутрішньої конкуренції, яка впливає на діяльність фірми
на зовнішньому ринку;
 Роль державного регулювання діяльності компаній. 16
Зовнішньоекономічна
політика - це система заходів
державної влади,
спрямованих на найбільш
сприятливий розвиток
економічних,
науковотехнічних,
виробничих і інших зв'язків
із закордонними країнами,
поглиблення й розширення
Зовнішньоекономічна політика регулює
участі в МПП із метою зовнішню торгівлю, іноземні інвестиції,
рішення стратегічних валютно-кредитні відносини, передачу
нових технологій, а також міграцію
завдань її робочої сили.
соціальноекономічного
розвитку.
 При визначенні зовнішньоекономічної політики як
економічної категорії варто звернути увагу на дві її
істотні функції:
 Захисна функція:
реалізується з метою
формування
господарської
 Наступальна функція: структури
спрямована, насамперед, відповідно до
на одержання країною національних
порівняльних і інтересів і цілями
абсолютних переваг у зовнішньоекономічн
результаті участі в ої політики.
світогосподарських
відносинах, тобто на
реалізацію економічного
потенціалу країни на
світовому ринку.
Основними причинами введення й підтримки
захисних заходів є:
1. створення системи регулювання імпорту з метою
захисту вітчизняного ринку від іноземної
конкуренції;
2. необхідність захисту певних галузей і підприємств
у період становлення нових виробництв, структурної
перебудови й подолання кризових явищ;
3. необхідність захисту певних стратегічних галузей
і підприємств, які забезпечують процес відтворення
(енергетика, транспорт, зв'язок і т.д.) або
обороноздатність країни;
4. необхідність мати резерв торгово-політичних
поступок в обмін на аналогічні поступки країн-
партнерів, важливих для вітчизняного експорту;
5. проведення вибіркової структурної політики;
6. рішення проблеми экстерналізації, тобто
перекладання на інші національні економіки свої
проблеми, витрати, труднощі.
Що таке зона вільної торгівлі?

Створення ЗВТ передбачає відмову країн від усіх або

багатьох бар'єрів у торгівлі одна з одною. Тобто, якщо
умовні країни А та В домовляться про вільну торгівлю,
ввізні мита між ними зникнуть. А от відносини А та В з
країною С не змінюються – мита між ними продовжать
існувати.
Якщо країни А та
С також укладають
угоду про вільну
торгівлю, ввізні
мита між ними
скасовуються.
Однак, це не
впливає на
відносини між
країнами В та С.
Щодо В ввізні
мита країни С
залишаються.
Зона вільної
торгівлі регулює
відносини між
країнами, які
уклали угоду про
вільну торгівлю.

Водночас, торговельний режим з іншими країнами не зазнає

змін. Кожна країна може мати стільки ЗВТ, скільки забажає.
Зі свого боку, митний союз означає, що країни не лише
створюють зону вільної торгівлі між собою, але й
погоджуються вести єдину торговельну політику щодо
інших країн. Саме до такого союзу разом з росією,
Білоруссю і Казахстаном росія хотіла приєднати Україну.
Отже, якщо А та В створять митний союз, їхні
взаємні ввізні мита зникають, а їхні ввізні мита
щодо інших країн уніфікуються. Створюється
наднаціональний орган, який регулює їхню
спільну торговельну політику.
Тепер торговельним партнером країни С стає
митний союз країн А та В.
Важливо! Країна
може одночасно бути
лише в одному
митному союзі.
Якщо Зона вільної
торгівлі – це
«дружба», митний
союз – це
«моногамний
шлюб». І хоча
«розлучення»
можливе, воно
дорого коштуватиме.
Переваги та недоліки
вільної торгівлі.
Вільна торгівля — зовнішньоекономічна
політика, за якої держава не втручається
у торговельні відносини з іншими
країнами; відсутність штучних
(створених урядом) бар'єрів на шляху
торгівлі між окремими фірмами різних
країн. На рівні теоретичної моделі
передбачається, що вільна торгівля
призводить до появи додаткових вигод,
оскільки дозволяє уникати втрат від
викривлень у виробництві та
споживанні, пов'язаних із митним
захистом.
 Зона вільної торгівлі, з одного боку,
розширює доступ українських товарів та
послуг до потужного ринку ЄС, полегшує
доступ європейських інвестицій в Україну.

Однак, з іншого боку, полегшений

доступ імпорту високоякісних товарів і
послуг з ЄС в Україну створює додаткову
конкуренцію українським виробникам.

У зв'язку з цим, виникає об'єктивна

необхідність проведення оцінки впливу
підписання угоди, що дозволить визначити
переваги та можливі ризики, які матимуть
негативні наслідки для економіки України.
 створення гармонізованого правового поля для
До забезпечення діяльності суб'єктів торговельних
відносин шляхом наближення законодавства України
потенційних до законодавства ЄС;

переваг слід стимулювання розвитку конкуренції та обмеження

монополізму;
віднести: покращення доступу вітчизняної металопродукції на
ринок ЄС;

збільшення обсягів інвестицій з країн-членів ЄС в

металургійну галузь України;
розширення номенклатури товарів на внутрішньому
ринку;
 посилення конкурентного тиску на
внутрішньому ринку металопродукції;

До витіснення національного виробника з

потенційних внутрішнього ринку металопродукції;
ризиків слід брак коштів та необхідність пошуку
віднести: партнерів і інвесторів з метою модернізації
виробництв;

необхідність переоснащення і зміни

технологій виробництва.