Тема 12.

Модель сукупного попиту та

сукупної пропозиції

План
1. Сукупний попит (АD) та його модель. Чинники, що
визначають сукупний попит.
2. Сукупна пропозиція (AS) у короткостроковому та
довгостроковому періоді.
3. Макроекономічна рівновага у моделі АD- AS.
 1. Сукупний попит (АD) та його модель.
Чинники, що визначають сукупний попит.
• Сукупний попит (АD) – це загальний обсяг
вітчизняних товарів і послуг, які готові купити
домогосподарства, фірми та уряд країни, а
також економічні аґенти решти країн світу при
певному рівні внутрішніх цін:
YАD = С + І + G + NE
1) видатки приватного сектора країни на
споживання (С) та інвестиції (І);
2) видатків держави на закупівлю товарів, оплату
послуг та праці (G);
3) чистий експорт країни (NE) = експорт – імпорт.
1. Сукупний попит (АD) та його модель.
Чинники, що визначають сукупний
попит
 1. Сукупний попит (АD) та його модель.
Чинники, що визначають сукупний попит.
Цінові чинники:
• ефект ставки відсотка (i) :
P↓⇒ платоспроможність↑⇒S↑⇒i↓⇒I↑⇒ АD ↑;
• ефект багатства:
P↓⇒ вартість активів ↑⇒ платоспроможність↑
⇒С↑⇒ АD ↑
• ефект обмінного курсу:
P↓⇒ конкурентоспроможність товарів даної країни↑
та конкурентоспроможність іноземних товарів
↓⇒Exp↑ та Imp↓⇒NE↑⇒ АD ↑
 1. Сукупний попит (АD) та його модель.
Чинники, що визначають сукупний попит.
Нецінові чинники сукупного попиту:
1. Зміни в споживчих витратах. Причиною змін у
споживчих витратах є:
• добробут споживача.
↓ реальної вартості активів споживачів ⇒ ↓
закупівель товарів ⇒ ↓ споживчих витрат ⇒ ↓ АD ⇒
крива АD зміщується ліворуч;
• очікування споживача. Якщо люди вважають, що
їхні реальні доходи в майбутньому ↑, вони готові
витратити більшу частину свого доходу ⇒ крива АD
зміщується праворуч;
 1. Сукупний попит (АD) та його модель.
Чинники, що визначають сукупний попит.
Нецінові чинники сукупного попиту:
1. Зміни в споживчих витратах. Причиною змін у
споживчих витратах є:
• заборгованість споживача. Заборгованість
споживача внаслідок попередніх закупівель у кредит
може примусити ↓ його сьогоднішні витрати для
сплати наявних боргів. ⇒ крива АD зміщується ліворуч
• податки. ↓ ставок прибуткового податку ⇒ крива АD
зміщується праворуч
 1. Сукупний попит (АD) та його модель.
Чинники, що визначають сукупний попит.
2. Зміни в інвестиційних витратах. Залежать від:
 очікуваних прибутків від І. Оптимістичні прогнози
щодо одержання прибутків на вкладений капітал ⇒
АD ↑ на інвестиційні товари ⇒ зміщення кривої АD
праворуч;
 податки. ↑ податків з підприємств ⇒ ↓прибутків
фірм від капіталовкладень, а отже, до ↓І та АD ;
 технологічний прогрес. Нові технології стимулюють І
⇒ АD ↑ .
 1. Сукупний попит (АD) та його модель.
Чинники, що визначають сукупний попит.
3. Зміни в державних витратах (викликаються, як
правило, політичними рішеннями, тобто державною
політикою). Зростання державних закупівель ВВП за
поточного рівня цін сприятиме зростанню сукупного
попиту.
4. Зміни у витратах та чистий обсяг експорту.
Збільшення чистого експорту зміщує криву сукупного
попиту праворуч, зменшення — ліворуч. До таких
чинників належать:
• національний дохід інших країн;
• валютні курси.
Нецінові чинники сукупного попиту
 2. Сукупна пропозиція (AS) у короткостроковому та
довгостроковому періоді.

• Сукупна пропозиція (АS) – це загальний

обсяг товарів та послуг в економіці, який
може бути запропонований фірмами при
певному рівні внутрішніх цін.
• Потенційний ВВП – кількість товарів та
послуг, що економіка може виробляти,
використовуючи всі наявні їй ресурси за
наявності природного рівня безробіття.
 Особливості аналізу АS:

• Довгостроковий або класичний аналіз –

відповідає умовам повного використання
виробничих ресурсів або повній зайнятості, що
забезпечує максимальний (потенційний) обсяг
виробництва
• Короткостроковий або кейнсіанський аналіз –
розглядається економіка неповного використання
виробничих ресурсів або неповної зайнятості
 2. Сукупна пропозиція (AS) у
короткостроковому та довгостроковому
періоді.
 2. Сукупна пропозиція (AS) у короткостроковому та
довгостроковому періоді.
Три складові кривої сукупної пропозиції:
1) на горизонтальному (кейнсіанському) відрізку
фактичний обсяг виробництва є менший, ніж
потенційний. Обсяг національного продукту
невеликий, тому його ↑ не супроводжується ↑
цін (депресійний стан економіки);
2) проміжний (висхідний) відрізок показує зміни в
обсязі виробництва в умовах, що
наближаються до повної зайнятості, коли
збільшення виробництва супроводжується
підвищенням рівня цін;
 2. Сукупна пропозиція (AS) у короткостроковому та
довгостроковому періоді.
Три складові кривої сукупної пропозиції:

3) вертикальний (класичний) відрізок показує

зміни в обсязі ВВП, коли він досягає max, за умов
повної зайнятості (рівень фактичного безробіття
дорівнює природному безробіттю) і додаткового
зростання реального ВВП не відбувається, а
спостерігається інфляційне зростання цін.
 2. Сукупна пропозиція (AS) у короткостроковому та
довгостроковому періоді.

Цінові чинники:
• Зміна процентної ставки
• Зміна рівня цін
 2. Сукупна пропозиція (AS) у короткостроковому та
довгостроковому періоді.

Нецінові чинники сукупної пропозиції, які зміщують

криву сукупної пропозиції
1. Зміна цін на ресурси:
 земля (природні ресурси);
 трудові ресурси;
 капітал;
 підприємницькі здібності;
2. Зміни в продуктивності.
3. Зміни правових норм:
 податки з підприємств і субсидії;
 державне регулювання.
Вплив нецінових чинників на AS
3. Макроекономічна рівновага у моделі АD- AS.

Макроекономічна рівновага
 Варіанти макроекономічної рівноваги у
моделі AD-AS
• В умовах неповної зайнятості:
А) в межах крайнього кейнсіанського (горизонтального)
відрізка кривої AS – кризові умови значного
надлишку ресурсу праці (B)
Б) в межах висхідного відрізка кривої AS - умови, що
наближаються до повної зайнятості (C)

• В умовах повної зайнятості:

в межах класичного (вертикального) відрізка кривої AS
– умови повної зайнятості, що забезпечують
потенційний або природній рівень сукупного випуску
(A)
 3. Макроекономічна рівновага у моделі АD-
AS.
• Ідеальна (бажана) рівновага — це такий стан
економіки, за якого забезпечується оптимальна
реалізація інтересів усіх суб'єктів економіки та
узгодженість у їх поведінці. При цьому рівновага
теоретично передбачає, що всі суб'єкти знаходять на
ринку предмети споживання, фактори виробництва,
й весь продукт, вироблений у минулому році, має
бути реалізований. Така рівновага можлива за
наявності вільної конкуренції та відсутності
протилежностей та диспропорцій.
• Реальна рівновага встановлюється в економічній
системі як наслідок впливу зовнішніх факторів на
ринок в умовах недосконалої конкуренції.
 3. Макроекономічна рівновага у моделі АD-
AS.

• Часткова рівновага у масштабі всього

народного господарства означає досягнення
кількісної відповідності двох
взаємопов'язаних сфер економіки, ринку
товарів, послуг, факторів виробництва
(збалансованість між виробництвом і
споживанням, попитом і пропозицією,
прибутками й витратами бюджету та ін.)
 3. Макроекономічна рівновага у моделі АD-
AS.
Загальна макроекономічна рівновага - це збалансований
розвиток усіх сфер економічної системи, одночасна
відповідність на ринку в цілому.
Передумови загальної економічної рівноваги:
• відповідність сукупного попиту сукупній пропозиції на
всіх чотирьох типах ринку (товарів, праці, капіталу та
грошей);
• ефективне використання всіх економічних ресурсів, що
означає відсутність масового безробіття, високого рівня
інфляції;
• відповідність державних цілей існуючим економічним
можливостям;
• збалансованість між виробництвом та споживанням з
орієнтацією їх розвитку в інтересах споживачів;
• відповідність доходів витратам.