3.

Основні макроекономічні показники

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – макроекономічний показник, що

є ринковою сукупною вартістю кінцевих товарів і послуг, вироблених в
країні за певний період часу (місяць, квартал, рік) всіма виробниками.
Валовий національний продукт (ВНП) – макроекономічний показник,
що є ринковою сукупною вартістю кінцевих товарів і послуг, створених
чинниками виробництва, що знаходяться у власності громадян даної країни
не тільки усередині країни, але і за кордоном. ВНП може бути також
визначений як сума витрат на покупку всього виробленого продукту
поточного періоду або як сума всіх доходів, отриманих від продажу цього
продукту. ВНП включає тільки вартість кінцевого продукту – готових
матеріальних благ, що йдуть для споживання населення. Проміжний
продукт – блага, що направляються на поточні матеріальні витрати для
виробництва кінцевого продукту.
Вартість кінцевого продукту у ВНП враховується за ринковою ціною.
Вартість проміжного продукту, а також наданих господарськими одиницями
послуг у ВНП не включається.
ВВП, як і ВНП, вимірюється трьома способами:
а) за витратами (по кінцевому використанню);
б) за доходами (по розподільному методу);
в) за доданою вартістю (по виробничому методу).
При розрахунку ВВП (ВНП) за витратами підсумовуються витрати всіх
економічних суб'єктів:
ВНП = С + I + G + NE
де С – споживання (витрати); I – валові інвестиції; G – витрати уряду;
NE – чистий експорт.
Розрахунок ВВП (ВНП) за доходами здійснюється підсумовуванням
всіх видів доходів (заробітна плата, всі види прибутку, рентні доходи,
відсотки) чинників плюс два компоненти, що не є доходами, – амортизація і
чисті непрямі податки на бізнес, тобто податки – субсидії.
При розрахунку ВВП (ВНП) за доданою вартістю підсумовується
вартість, додана на кожній стадії виробництва кінцевого продукту.
Додана вартість – це приріст вартості; це вартість, яку додає фірма
(галузь) до куплених матеріалів і послуг в процесі виробництва і реалізації
продукції; це різниця між загальною виручкою, отриманою від продажу
даній продукції, і вартістю ринкових витрат на її виробництво і реалізацію
(вартість сировини, матеріалів, палива, енергії і тому подібній проміжній
продукції).
Дані показники розраховуються як в поточних (що діють) цінах, так і в
незмінних (постійних) цінах базисного року.
Розрахований ВВП (ВНП) в поточних ринкових цінах називається
номінальним ВВП (ВНП), а розрахований в постійних цінах – реальним
ВВП (ВНП), дозволяє порівнювати фізичні обсяги випуску двох і більш
періодів.
1
 Індекс цін виражає відносна зміна середнього рівня цін широкої групи
товарів за певний період.
Взаємозалежність між номінальним і реальним ВВП (ВНП) виражається
формулою:

Дефлятор (індекс цін) виражає відмінності між номінальним і реальним

ВНП, використовується з метою визначення рівня інфляції.
Чистим національним продуктом (ЧНП) є найбільш точний
макроекономічний показник створених і куплених населенням даної країни
товарів і послуг за певний період часу (місяць, квартал, рік).
ЧНП обчислюється за допомогою віднімання з ВНП амортизаційних
відрахувань:
Національний дохід (НД) – макроекономічний показник сукупних
доходів всього населення даної країни за певний період часу (зазвичай за
рік).
Розрізняють вироблений і використаний національний дохід.
Вироблений НД – це весь обсяг знов створеної вартості товарів і послуг.
Використаний НД – це вироблений НД за вирахуванням втрат від стихійних
лих, збитку при зберіганні і так далі і зовнішньоторговельного сальдо.
Особистий дохід (ОД) – сума доходів, що реально отримується
населенням після вирахування з НД внесків населення в соціальну систему
страхування, податків на прибуток корпорацій і нерозподіленого прибутку,
але з додаванням трансфертних платежів.
Особистий наявний дохід (ОНД), – дохід, який може бути
використаний для безпосереднього витрачання домашніми господарствами.
Національне багатство (НБ) — сукупність матеріальних і
нематеріальних благ, які має в своєму розпорядженні суспільство на певну
дату і які створені працею людей за весь попередній період.
Основними елементами матеріальних результатів є:
а) основні фонди (виробничі і невиробничі);
б) матеріальні оборотні фонди;
в) товарні запаси;
г) державні резерви;
д) предмети тривалого користування в домашньому господарстві
населення;
е) природні ресурси.
До нематеріальних багаторічних результатів відносяться:
а) науковий потенціал;
б) освітній потенціал;
в) кваліфікаційний потенціал;
г) культурний потенціал.
Особливе значення в структурі нематеріального національного багатства
має потенціал здоров'я.