Professional Documents
Culture Documents
Показники розвитку міжнародної торгівлі
Показники розвитку міжнародної торгівлі
Методичні вказівки
Абсолютні показники розвитку міжнародної торгівлі
1
I ф.о.
q1p 0 ,
q 0p0 (1.4)
äå I ф.о. індекс фізичного обсягу;
p 0 ціна товару в базисному періоді;
q1 кількість товару в періоді, що вивчається;
q 0 кількість товару в базисному періоді.
Результуючі показники
piex відношення поточної експортної ціни на ттова до його ціни в базовому році.
но розраховується й індекс імпортних цін:
n
Pіm x im im
i pi , (1.8)
i 1
де Pim індекс імортних цін
x im
i частка кожного і го товару в загальній вартості імпорту в базовому році
pim
i відношення поточної імпортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році
2
На індекс “умови торгівлі” не впливає валюта, що була обрана для
розрахунку індексів середніх цін, тому індекси різних країн світу порівнянні
між собою. Значення індексу коливається коло одиниці:
Іут = 1 - умови торгівлі залишились незмінними;
Іут > 1 - умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом;
Іут < 1 - умови торгівлі погіршились порівняно з базовим періодом.
Індекс "умови торгівлі" є одним з показників, що характеризують зміну
положення країни в світовій торгівлі. Самі умови торгівлі, в свою чергу,
залежать від коливань попиту на світовому та внутрішньому ринках, від змін
в умовах виробництва, від ступеня монополізації окремих товарних ринків.
Але розмір виграшу який отримує країна від зовнішньої торгівлі, залежить не
тілі від цін, а й від фізичних обсягів експорту та імпорту. Тому не коректно
робити висновок про зміну добробуту країни тільки на підставі змін умов
торгівлі. Так, якщо зниження цін на продукцію, що експортується, зумовлене
підвищенням ефективності її виробництва, то при достатньо еластичному
попиті на світовому ринку країна зможе збільшити фізичні обсяги свого
експорту та отримати більший виграш, хоча умови торгівлі для неї
погіршились.
Однак слід брати до уваги і так звану проблему руйнівного зростання,
коли розширення експорту призводить до такого погіршення умов торгівлі,
що добробут нації знижується. Така ситуація може виникнути для багатьох
країн, що розвиваються, в яких можливості економічного піднесення
зумовлені розширенням видобутку та експорту сировини. Оскільки попит на
сировину характеризується, як правило, низькою еластичністю, то швидке
нарощування експорту призводить до такого падіння світових цін на
сировину, яке перекриває позитивний ефект від збільшення експорту. У
даному разі збільшення експорту може стати невигідним.
Таким чином, індекс "умови торгівлі" дає важливу інформацію для
оцінки змін у зовнішній торгівлі країн, але використовувати його доцільно
тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання
(зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.
Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) — застосовуються
у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів
експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією
ООН), він має вигляд:
239 2
x 1 1
H j i /1 ,
i 1 x 239 239
(1.9)
де Hj - індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни);
239 кількість видів продукції за класифікацією OOН;
i - індекс товару (від 1 до 239);
xi - вартість експорту i-х - товарів країною j;
x - загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за
формулою:
3
239
x xi
i 1 (1.10)
Значення коефіцієнта розміщують у межах:
0 1
Позитивне значення Негативне значення
країна експортує широкий спектр товарів країна експортує переважно обмежену
групу товарів
Найменші (позитивні) значення цього показника мають індустріально
розвинуті країни: Італія - 0,056, Франція - 0,057 Австрія - 0,06 та ін.
Найбільші (негативні) значення за показником концентрації експорту
мають найменш розвинуті країни (Габон - 0,82; Гвінея - 0,84; Уганда - 0,86;
Нігерія - 0,95) та країни-експортери нафти (Об'єднані Арабські Емірати -
0,83; Саудівська Аравія - 0,78; Ірак - 0,78; Кувейт - 0,6).
Коефіцієнт імпортної залежності країни – відношення обсягу
імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну
залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього
ринку в яких-небудь товарах або групах внаслідок відсутності в країні
необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів
або через причини економічного та політичного характеру.
Коефіцієнт імпортної залежності (Zij) розраховується за формулою
I ij
Zij ,
Pij
(1.11)
де Iij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;
Pij – обсяг споживання (реальна місткість ринку) i-го товару в країні j.
Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою:
Pij=Qij+Iij-Eij, (1.12)
де Qij – обсяг виробництва i-го товару в країні j;
Iij – обсяг імпорту i-го товару в країну j;
Еij – обсяг експорту i-го товару з країни j.
Значення коефіцієнта розміщують у межах:
0 1
Позитивне значення Негативне значення
імпортна незалежність (країна задовольняє велика імпортна залежність (країна
потребу у товарі і самостійно) задовольняє потребу в товарі і повністю за
рахунок імпорту)
Крім того, показник імпортної залежності країни може
використовуватися в міжнародному маркетингу при прийнятті та
обґрунтуванні рішень щодо вибору цільового зарубіжного ринку. Для цього
прогнозований обсяг попиту (Dij) помножується на коефіцієнт імпортної
залежності по даному товару (Zij).
Індекс чистої торгівлі – показує по кожному з товарів (або товарній
групі) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному
значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при
від'ємному значенні індексу):
4
NT
Ei Ii ,
E i Ii (1.13)
де NT – показник чистої торгівлі;
Ei – експорт товару i;
Ii – імпорт товару i.
Значення індексу розміщують у межах:
-1 +1
Негативне значення Позитивне значення
товар тільки ввозиться товар тільки вивозиться
Значення «-1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від'ємні
значення демонструватимуть ступінь перевищення імпорту над експортом, а
інші позитивні – відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом.
Структурні показники
розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні
потоки за такими ознаками як товарний склад і регіональна спрямованість.
Індекс диверсифікації експорту – це індекс відхилення товарної
структури експорту країни від структури світового експорту.
Використовується, як правило, для визначення розбіжностей у структурі
зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним.
Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в
експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього
використовується формула:
n
h ij h i
S j i 1 ,
2 (1.14)
де SiJ – індекс диверсифікації експорту країни;
Hij – частка i-го товару в загальному експорті країни j;
Hi – частка i-го товару в загальному світовому експорті.
Хоча індекс і характеризує кількісну відмінність товарної структури
експорту країни від структури світового чи регіонального експорту, але на
його підставі не можна засвідчувати, що структура експорту однієї країни
краща або гірша за іншу.
5
(Франція – 0,252; Великобританія – 0,268;), а в країнах, що розвиваються,
перевищує рівень 0,8 - 0,9 (Уганда та Гвінея – 0,96, Нігерія – 0,91.
Недоліком даного показника є його значна залежність від конь'юктури
світових товарних ринків і насамперед від коливань цін на сировину. Навіть
незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу
диверсифікації експорту країни.
Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару
характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками,
як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера
(імпортера). Цей індекс, відомий економічній літературі як індекс
Херфіндаля-Хіршмана, тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів
(імпортерів) та чим вищою є питома вага основного експортера (імпортера).
Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) розраховується за
формулою:
n k 2
Sk xi
, (1.15)
k
11 x
де Sk індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару
Х ік обсяг експорту (імпорту) товару к країною і
n
Х к світовий експорт (імпорт ) товару к x k x ik
i 1
n кількість країн експортерів (або імпортері)
6
Вважається, що країну можна віднести до країн з відкритою
економікою, якщо рівень зовнішньоторговельного обороту складає близько
25% до ВВП.
Найчастіше ступень відкритості економіки країни, тобто ступень її
участі у міжнародному поділі праці розраховується за допомогою експортної
квоти.
Експортна квота країни визначається за формулою:
Еx
Екв 100%
ВВП (1.21)
Прийнято вважати рівень відкритості економіки країни прийнятним,
якщо розмір експортної квоти (Екв) більше 10%.
За допомогою імпортної квоти можна визначити імпортозалежність
країни.
Імпортна квота визначається за формулою:
Іm
Ікв 100%
ВВП (1.22)
Зазначені показники дають уявлення про масштаби зв’язків окремих
національних економік із світовим ринком. Однак, ці показники потрібно
використовувати комплексно з іншими показниками економічного розвитку
країни, оскільки інтенсивність зовнішньоекономічних зв’язків країни
характеризується не тільки обсягами товарообігу, але й міжнародним рухом
факторів виробництва, до яких належать робоча сила, капітал, технології
тощо (що буде розглянуто у наступних розділах книги).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) (gross domestic product - GDP) –
додана вартість, що виготовлена резидентами всередині країни.
Валовий внутрішній продукт визначається за формулою:
ВВП = (С+Іn)+(Ех-Ім) (1.23)
де : С – споживання (consumption) (домашніх господарств, підприємств
та уряду);
Іn – внутрішні інвестиції (капіталовкладення) (investment);
Ех-Ім = NE (1.24)
де NE - чистий експорт (net export).
Валовий національний продукт (ВНП) (gross national product - GNP)
– це сума доданої вартості, яка виготовлена всередині країни, і чистого
факторного доходу з-за кордону.
ВНП = (С+Іn)+(Ех-Ім+NY), (1.25)
де NY – чистий факторний дохід з-за кордону (різниця доходів від
зароблених за кордоном коштів (наприклад, доходи від прибутків на
інвестиції, вкладені за рубежем) та виплатів прибутків нерезидентам, що
переводяться за кордон).
Валовий національний дохід (ВНД) (gross national disposable product -
GNDP) – це валовий національний продукт, який використовується на
накопичення і споживання і включає чисті трансферти з-за кордону.
ВНД = (С+Іn)+(Ех-Ім+NY+NT), (1.26)
де NT - чисті трансферти (net transfer).
7
Абсолютні розміри ВВП чи ВНП в цілому характеризують економічну
потужність країни, але недостатні для визначення рівня життя населення.
Міжнародні організації, такі як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд
чи Світова торгівельна організація, класифікуючи країни за рівнем
економічного розвитку, головним критерієм вважають показник ВВП на
душу населення. Чим вищий показник ВВП в розрахунку на душу
населення, тим вищий рівень життя в країні.
Однак, аналізуючи рівень розвитку країни необхідно сполучати обидва
показники, оскільки абсолютна величина ВВП характеризує, перш за все,
обсяг виробленої продукції та послуг, а його відносний показник визначає
рівень продуктивності праці, організацію й культуру виробництва.
Інтенсивність внутрішньогалузевого обміну в міжнародній торгівлі
відображає паралельний експорт та імпорт виробів тієї самої галузі даної
країни (або групи країн) за певний період (частіше за рік) До
внутрішньогалузевого обміну належать такі його види:
обмін диференційованими виробами, в т. ч.:
а) виробами, що задовольняють однакові або схожі потреби, але
потребують різних факторів виробництва (наприклад вовняні тканини);
б) виробами, що потребують однакових факторів виробництва, але
задовольняють різні потреби (наприклад, бензин і парафін);
в) виробами, що диференціюються за якістю, стилем, дизайном тощо
(наприклад, різні марки автомобілів);
обмін деталями, вузлами, напівфабрикатами, які, беручи участь у
створенні того самого кінцевого продукту, належать до однієї галузі;
обмін функціонально однорідними виробами, який здійснюється за
специфічних умов:
а) реекспорт, тобто імпорт товару з метою його подальшого експорту (з
безмитних зон, після відповідної доробки тощо);
б) прикордонна торгівля (наприклад, товари, що мають високі витрати
на перевезення відносно ціни самого виробу);
в) експорт та імпорт субститутів (товарів-замінників) у різні сезони
року (особливо це стосується сільгосппродуктів).
Показники внутрішньогалузевої торгівлі розраховуються за методикою
Грубела-Ллойда.
Інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами
визначається за формулою:
Ex i Imi Ex i Imi
Ui 100% (1.28)
(Ex i Imi )
або
Hi
Ui 100%, (1.29)
(Ex i Imi )
де Ui – інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі між країнами;
Ні – рівень внутрішньогалузевої торгівлі;
Еxі та Іmі – відповідно експорт та імпорт галузі.
8
Значення показника перебувають у межах:
0 100
Внутрішньогалузевий обмін відсутній Обмін має виключно внутрішньогалузевий
характер
Середній рівень інтенсивності внутрішньогалузевого обміну (індекс
внутрішньогалузевої торгівлі) серед галузей даної країни або групи країн
розраховується за формулою:
n Ex Im Ex Im
I iit i i i i
100%
i 1
Ex i Im i (1.30)
9
Для національної економіки в цілому важливо, що національні витрати
на експорт (ВЕ) були меншими за розмір економії витрат у результаті імпорту
(Ві). Тільки в даному разі країна економить національну працю, беручи
участь у міжнародному товарообміні.
Макроекономічний показник ефективності експорту:
VE
ЕЕ , (1.32)
BE
де ЕЕ – ефективність національного експорту;
VЕ – валютна виручка від експорту товарів і послуг;
ВЕ - національні витрати на експорт.
Макроекономічний показник ефективності імпорту:
Ві
Еі , (1.33)
Vі
де Еі – ефективність національного імпорту;
Ві – економія витрат у результаті імпорту;
Vі – валютні витрати на імпорт.
Сферою застосування цих макроекономічних показників є тільки
аналітичні макроекономічні розрахунки з метою розробки та обґрунтування
можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на
реалізацію державних інтересів у розвитку зовнішньоторговельної діяльності
країни.
Показники ефективності зовнішньоторговельної операції. Їх
доцільно розраховувати перед укладанням зовнішньоторговельних угод, при
плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінки
ефективності експортно-імпортних операцій за попередній період. Слід
зазначити, що гіперболізація значення цих показників під час прийняття
рішень у міжнародній торгівлі може спричинити конфлікт між реальними
діями та маркетинговими цілями. Проникнення на нові зарубіжні ринки на
завжди супроводжується високими показниками економічної ефективності, а
орієнтація тільки на них може спонукати до передчасного виходу з ринку або
припинення експортування поки що нерентабельної продукції.
Економічний ефект експорту:
Е е Н е Ве , (1.34)
де Ее – ефект експорту;
Не – гривневі надходження від експорту, які розраховуються шляхом
перерахування валютної виручки в гривнях за курсом національного банку
України на день надходження валютної виручки, грн..;
Ве – повні витрати підприємства на експорт, грн.
Ефективність експорту фірми:
Не
Е е. ф. , (1.35)
Ве
де Ее – ефективність експорту фірми.
Показники ефективності повинні бути більше за 1 (Ее.ф.>1), тоді
реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигіднішою порівняно з
реалізацією всередині країни.
10
Рентабельність експорту:
Не
РЕ. , (1.36)
Се
де Се – собівартість виробництва експортного товару.
Економічний ефект експорту:
Е s Ц Р ВІ (1.37)
де Еі – економічний ефект імпорту;
Цр –ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку, грн.;
Ві – витрати на імпорт товарів ( контрактна вартість, митні платежі,
податки тощо).
Ефективність експорту імпорту:
Еі
Е ф .і , (1.38)
Ві
де Еф.і – економічна ефективність імпорту.
Q
і 1
1i Pi1
I вартості n
, (1.41)
Q
i 1
i0 Рi 0
Q
і 1
1i Pi1
I ціни n
. (1.42)
Q
i 1
i1 Рi 0
12
Індекс фізичного обсягу (Іфіз.обс.):
n
Q
і 1
1i Pi 0
I фіз.обсягу n
. (1.43)
Q
i 1
i0 Рi 0
Q
і 1
1i
I кількості n
. (1.44)
Q
i 1
i0
Q 1i Pi 0
I структури і 1
n
. (1.45)
Q
i 1
i1 Рi 0
Q i0 Pi 0
Рi0 i 1
n
. (1.46)
Qi 0
i 1
13
Важливим показником при аналізі стану національних економік країн є
також рівень платоспроможності країни, який можна визначити за
допомогою визначення норми обслуговування боргу.
Країна відноситься до платоспроможної, коли норма обслуговування
боргу (НОБ) < 20%.
С пл
НОБ 100
Ex , (1.47)
де Cпл – сума платежів, що повинна виплатити країна на кінець року;
Еx – експорт країни на початок/кінець року.
14