ЗМІСТ І МЕХАНІЗМ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ

ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ.
1. Митні тарифи в системі регулювання
зовнішньої торгівлі.
2. Економічна роль тарифу.
3. Нетарифні інстременти регулювання
міжнародної торгівлі.
Мито –податок, який стягується при переміщенні товару через митний кордон країни.

 Основні функції мита:

• Створення вартісного бар’єру, що збільшує ціну імпортного
товару.
• Захист національних виробників, підвищення їх прибутку і
створення можливості експорту за демпінговими цінами .
• Зростання виробництва товару, яке знаходиться під захистом
мита.
• Обмеження споживання за умов підвищення мита та
зростання ціни.
• Вплив на бюджетні надходження
• Перерозподіл прибутків та доходів між державою,
іноземними експортерами, національними виробниками і
споживачами.
• Вплив на характер конкуренції на внутрішніх ринках;
• Вплив на розміщення ресурсів:
а) Збільшення мита веде до неефективного розміщення
ресурсів - національні виробники отримують додаткову
ренту без змін у використанні ресурсів.
б) Збільшення мита веде до зростання експорту
капіталів у країну з ємним внутрішнім ринком.
• Стимулювання НТП: якщо національний виробник не
захищений митом, він має єдину можливість
покращити співвідношення витрати-доходи –
впроваджувати досягнення НТП.
• Вплив на торгівельний баланс;
• Вплив на умови торгівлі.
 Основні види мита:
 Спосіб становлення:
• адвалорне (ad valor – лат. „від ціни”): мито, яке
нараховується у %% до ціни;
• специфічне: грошова сума, яка стягується з
одиниці ваги, об’єму або штуки продукції;
• змішане: адвалорне і специфічне одночасно.
 Країна походження товару:
• максимальне – всі країни, з якими немає угоди;
• мінімальне – за умов провадження РНС;
• преференційне – для товарів окремих груп країн
за угодами або в односторонньому порядку.
 Характер встановлення мита:
• автономне – сама країна встановлює мито поза
міжнародними угодами;
• конвенційне (договірне) – мито, яке фіксується у
міжнародних угодах.
 Кількість ставок мита:
• просте – одна ставка незалежно від країни походження
товару;
• складне – дві або більше ставок мита – в залежності від
країни походження.
 Спеціальні мита:
• антидемпінгове мито - впроваджується за умов демпінгу.
• компенсаційне мито – використовується за умов
субсидування.
 Якісні характеристики рівня тарифу:

• Оптимальний тариф – рівень тарифу, який

забезпечує максимізацію рівня національного
економічного добробуту.
Номінальний та реальній рівень протекціонізму

Номінальний рівень протекціонізму показує відхилення національної ціни

випуску товару від його світової ціни, яке обумовлене митними заходами.
N P  PON  POW ,
де N P – номінальний рівень захисту (протекціонізму);
PON – ціна випуску національна
POW – ціна випуску світова.

PON
Відносне значення номінального рівня протекціонізму: N P '  .
POW
• Ефективна ставка тарифу показує реальний рівень
митного обкладення готових імпортних товарів з
урахуванням мита на імпорт проміжних товарів.
Розраховується за формулою:

• деТе – ефективний рівень митного захисту готової

продукції,
• Тn – номінальна ставка тарифу на готову продукцію,
• Tim – номінальна ставка тарифу на імпортні
компоненти (проміжну продукцію),
• Ах – питома вага імпортних компонентів у вартості
готової продукції.
 P – ціна товару.
Q – кількість товару;
Dd – попит на внутрішньому ринку;
Sd – пропозиція на внутрішньому ринку;
Sd+w – пропозиція на внутрішньому ринку за
умов відкритої економіки;
Sd+w+t – пропозиція за умов впровадження мита
Т – тариф
Pd – ціна на товар за умов закритої економіки
Pw+t – ціна на товар за умов наявності тарифу
Pw – ціна за умов відкритої економіки
• Ефект доходів (c) – об’єм збільшення доходів бюджету за умов
впровадження тарифу Т.
• Ефект перерозподілу (а) – перерозподіл доходів від споживачів
до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Це різниця між
додатковим прибутком виробників та їх додатковими витратами
на виробництво додаткової кількості товару.
• Ефекти (а) і (с) є нейтральними.
• Ефект захисту (b) – це економічні втрати країни, які виникають у
результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом
тарифу додаткової кількості товару за умов більш високих витрат.
• Ефект споживання (d) – це скорочення споживання товару на
національному ринку внаслідок збільшення ціни.
• Ефекти (b) і (d) є негативними.
• Висновок: тариф за умов малої економіки або перерозподіляє
доход в її межах, або веде до прямих економічних втрат, тобто не
має позитивних наслідків для економіки в цілому.
Велика економіка
• Країна вводить мито → зсув
кривої пропозиції до Sd+w+t;
• Рівень національного
виробництва Q2, рівень
споживання – Q4.
• скорочення споживання та
імпорту:
• витіснення з національного ринку
іноземних експортерів і заміна їх
продукції національною.
• Зростання ціни до Pw+t.
Закордонні компанії, які бажають
залишитися на національному
ринку, зменшують свою
експортну ціну до P’w.
Велика економіка.
 Ефекти:
• Нейтральні ефекти:
 Ефект доходів (c) –збільшення доходів бюджету;
 Ефект перерозподілу (а) – перерозподіл доходів від споживачів до виробників
продукції, яка конкурує з імпортом;

• Негативні ефекти:
 Ефект захисту (b) – економічні втрати країни, які виникають в результаті
необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової
кількості товару за умов більш високих витрат;
 Ефект споживання (d) – це скорочення споживання товару на національному
ринку внаслідок збільшення ціни;

• Позитивний ефект:
 Ефект умов торгівлі (e) –– перерозподіл доходів від іноземних виробників до
бюджету країни з великою економікою.

• якщо e<b+d, то велика економіка отримує негативні наслідки від введення

тарифу, і навпаки.
 Види нетарифних методів:

• Кількісні обмеження.
• Фінансові заходи.
• Неекономічні заходи регулювання міжнародної
торгівлі.
 
• Кількісні обмеження – адміністративна форма
нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі,
яка визначає номенклатуру та кількість товарів,
дозволених експортувати чи імпортувати.
 Форми кількісного обмеження:

• квота (контингент) – вартісне чи кількісне обмеження

імпорту чи експорту, що вводиться на певний проміжок
часу по окремих товарах, послугах, країнах та групах країн;
• ліцензування – регулювання зовнішньоекономічної
діяльності шляхом надання дозволу на експорт або імпорт
товару у встановлений час;
• добровільне обмеження експорту – кількісні обмеження
експорту, яке базується на зобов’язаннях партнера
обмежити або не розширювати обсяг експорту;
• митна квота (різновид квоти) – кількість товару, для якого
встановлюється преференційне мито (до перевищення
митної квоти – ставка мита пільгова).
 Економічні ефекти квотування
• Нейтральні ефекти:
• Ефект доходів (c) – збільшення
доходів бюджету.
• Ефект перерозподілу (а) –
перерозподіл доходів від споживачів
до виробників продукції, яка
конкурує з імпортом.
• Негативні ефекти:
• Ефект захисту (b) –економічні втрати
країни в результаті необхідності
виробництва додаткової кількості
товару під захистом квоти
• Ефект споживання (d) – скорочення
споживання товару на
національному ринку внаслідок
збільшення ціни.
 Відмінності впровадження квоти від наслідків впровадження мита:

• імпортний тариф веде до перерозподілу доходів

від споживача до державного бюджету, квота – від
споживачів до імпортуючої компаній. З’являється
новий суб’єкт перерозподілу доходів – імпортуючи
компанії.
• за умов збільшення внутрішнього попиту наявність
імпортного тарифу веде до збільшення імпорту та
збереження рівня цін; квота – до зростання цін.
• Висновок: Квота має більш обмежуючий характер
у порівнянніз митом. Вона більш негативно
впливає на національну економіку, ніж мито.
 Фінансові методи:

• демпінг;
• субсидії;
• кредитування.
 
• Демпінг (за СОТ) – це захід фінансово-нетарифної
політики, який передбачає просування товару на
зовнішній ринок за рахунок зниження експортних
цін нижче нормальної вартості.
• Демпінг є забороненим методом регулювання
зовнішньої торгівлі як на багатосторонньому рівні
(СОТ), так й національними системами регулювання
• ГАТТ/СОТ фіксує 3 механізми визначення
нормальної вартості:
– продаж товару нижче від ціни, за якою зазвичай
реалізуються аналогічні товари, які призначені для
споживання у країні – експортері (відхилення до
2% не вважається за демпінг);
– менше ціни, що зазвичай встановлюються на
товари, які експортуються до будь-якої третьої
країни;
– менше вартості виробництва даного продукту в
країні походження з урахуванням витрат реалізації
та прибутку (нижче собівартості).
 Форми демпінгу на зовнішніх ринках:

1)ціновий демпінг – реалізація товару за кордоном дешевше, ніж на

внутрішньому ринку;
2)демпінг у сфері послуг – зниження ціни експортного товару
внаслідок отримання на пільгових умовах різного роду послуг
(наприклад, транспортних);
3)валютний демпінг –використання множинних валютних курсів з
метою отримання переваги над виробниками країни-імпортера;
4)соціальний демпінг – наявність низьких цін на імпорт в результаті
використання праці в’язнів або експлуатації робітників;
5)прихований демпінг – реалізація товару імпортерам дешевше, ніж
ціна експортера (трансфертне ціноутворення);
6)непрямий демпінг – імпорт товару через країну, в якій його ціна не
вважається демпінговою;
7)вторинний демпінг – експорт товарів, при виробництві яких
використовуються компоненти, імпортовані за демпінговими цінами.
 Правила стягнення антидемпінгових мит згідно ГАТТ/СОТ.

• Якщо в результаті розслідування було встановлено

факт демпінгу, то країна може ввести спеціальне
антидемпінгове мито.
ГАТТ/СОТ висуває такі вимоги до нього:
• антидемпінгове мито не повинне перевищувати
демпінгову маржу для товару;
• антидемпінгове мито не повинне накладатися на товар
через звільнення його при експорті від мита чи
податків у країні походження та експорту;
• товар не повинен обкладатися одночасно
антидемпінговим та компенсаційним митом.
• Субсидії – це грошова виплата, яка спрямована
на підтримку національних виробників,
експортерів та імпортерів продукції.
• Субсидії більш привабливі у порівнянні з
тарифом та квотою, оскільки:
• не ведуть до деформації національних цін;
• не ведуть до появи ефекту споживання;
• супроводжуються меншими витратами для
економіки - ефект (b) (разом з тим,
потрібно мати на увазі додаткові витрати
за рахунок фінансування субсидій
державним бюджетом).
Неекономічні заходи регулювання: правові режими торгівлі.
1. Режим найбільшого сприяння (the most favorable nation
regime - MFN/РНС) – умова, за якої країна користується
правами, пільгами, які мають або можуть мати будь-які треті
країни.
2. Національний режим (national treatment (NT), national
regime (NR)) - режим економічних відносин між країнами, за
якими держава надає іноземним фізичним та юридичним
особам режим не менш сприятливий, ніж для своїх осіб.
3. Преференційний режим (preferential regime) - режим
економічних відносин між країнами, за якими держава надає
іноземним фізичним та юридичним особам окремих країн
більш пільговий режим у порівнянні з іншими країнами.
4. Справедливий та недискримінаційний режим. Документи
ГАТТ/СОТ не дають визначення.