Тема

СУКУПНИЙ ПОПИТ ТА
СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ
План
1. Сутність сукупного попиту.
2. Нецінові фактори сукупного
попиту.
3. Сутність сукупної пропозиції.
4. Нецінові фактори сукупної
пропозиції
5. Рівновага сукупного попиту та
сукупної пропозиції
 1. Сукупний попит (АD) -
відображає різні обсяги товарів і
послуг, які вітчизняні споживачі,
підприємства, держава та
зарубіжні покупці готові купити
за певного рівня цін та у певний
період.
Складові сукупного попиту:
1. Споживання – сума видатків
домогосподарств на різні товари
і послуги (С).
2. Інвестиції – видатки фірми на
купівлю устаткування,
виробничих будівель та видатки
домогосподарств на купівлю
житла (І).
 3. Державні видатки – уряд на
різних його рівнях купує певні
товари і послуги (G).

4. Чистий експорт дорівнює

різниці між вартістю експорту та
імпорту товарів і послуг (Xn). 
AD=C + I+ G+ Xn
 Цінові чинники:

Ефект майна (багатства) - вищий

рівень цін знижує реальну
вартість нагромаджених
населенням фінансових активів
(заощаджень), домогосподарства
біднішають і змушені скорочувати
свої видатки і навпаки;
 Ефект процентної ставки -
зростання рівня цін збільшує
потребу в грошах, що, за
незмінної пропозиції грошей,
підвищує процентну ставку. Це
зменшує споживчий та
інвестиційний попит, а, отже, і
сукупний попит загалом.
 Ефект обмінного курсу -
зростання рівня цін на товари
вітчизняного виробництва, за
незмінних цін на імпортні
товари, знижує сукупну
величину попиту на продукцію
цієї країни і навпаки.
 2. Нецінові чинники сукупного
попиту:

1. Зміни видатків споживачів        

2.   Зміни інвестиційних видатків
3. Зміни державних видатків
4. Зміни видатків на чистий
експорт
 1. Зміни в споживчих
витратах:
а) добробут споживача;
б) очікування споживача;
в) заборгованість споживача;
г) податки.
 2. Зміни в інвестиційних
витратах:
а) відсоткові ставки;
б) очікувані прибутки від
інвестицій;
в) податки з підприємств;
г) технологія;
д) надлишкові потужності.
3. Зміни в державних витратах.

а) доходи державного бюджету;

б) податкові надходження до
бюджету;
в) витрати на державні
закупівлі.
4. Зміни у витратах на чистий
експорт:
а) національний дохід в іноземних
державах (зростання
національного доходу іноземної держави
сприяє підвищенню сукупного
попиту на товари і послуги, які туди
експортуються. І, навпаки, зменшення
національного доходу в цій державі
скорочує експорт, що зрушує криву
сукупного попиту вліво);
 б) валютні курси (при
знеціненні національної валюти щодо
іноземної
створюються умови для активізації
експорту і зменшення імпорту. І,
навпаки,
підвищення валютного курсу стримує
експорт і збільшує імпорт.
 3. Сукупна пропозиція (AS) 
- загальний обсяг товарів та
послуг в економіці, який може
бути запропонований фірмами
при певному рівні внутрішніх цін
та у певний проміжок часу.
Сукупна пропозиція – загальна
кількість кінцевих товарів і
послуг, вироблена в економіці (у
вартісному вираженні).
Це поняття використовується як
синонім ВВП.
Класична теорія описує
поведінку економіки у
довгостроковому періоді
Кейнсіанська теорія розглядає
функціонування економіки на
порівняно коротких відрізках
часу
Крива сукупної пропозиції
 Цінові чинники сукупної
пропозиції:
1) зміна відсоткової ставки;
2) зміна рівня цін.
4. До нецінових чинників AS
належать:

1. Зміни цін на ресурси:

 а) наявність внутрішніх
ресурсів:
- земля (природні ресурси);
- трудові ресурси;
- капітал;
- підприємницькі здібності;
б) ціни на імпортні ресурси.
 2. Зміни у продуктивності
ресурсів
(зростання продуктивності призводить до
зміщення
кривої сукупної пропозиції вправо. Якщо
відбувається зменшення
продуктивності, то зростають витрати на
одиницю продукції, а, отже, крива
сукупної пропозиції зміщується вліво)
 3. Зміни інституційного
середовища (правових норм,
податкового законодавства,
форм та методів державного
управління).
5. Рівновага сукупного попиту та сукупної
пропозиції

Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції

 Макроекономічна рівновага
характеризує збалансованість
і пропорційність економічних
процесів: виробництва і
споживання, пропозиції і
попиту, виробничих витрат і
результатів, матеріально-
речових і фінансових потоків.
 Ідеальна (бажана) рівновага
досягається в економічній
поведінці індивідів при повній
оптимальній реалізації їх
інтересів в усіх структурних
елементах, секторах, сферах
економіки
 Реальна макроекономічна
рівновага – це рівновага, яка
встановлюється в економічній
системі в умовах недосконалої
конкуренції і за наявності
зовнішніх факторів впливу на
ринок.
 Часткова рівновага 
означає досягнення кількісної
відповідності двох
взаємопов'язаних ланок
економіки Наприклад,
збалансованість між
виробництвом і споживанням,
попитом і пропозицією, доходами
й витратами бюджету.
 Загальною рівновагою 
називають рівноважний стан
усієї ринкової системи, під
якою розуміється
встановлення рівності попиту і
пропозиції на усіх
взаємопов’язаних ринках.