Ефективність виробництва, її

сутність, економічні та соціальні

показники

Сучасна економічна теорія і світова практика господарювання

оцінюють результати функціонування економіки країн двома
способами: 
економічним зростанням і ефективністю суспільного
виробництва. 

Економічне зростання - це розвиток національної економіки

протягом певного періоду, що вимірюється абсолютним приростом
обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП), валового
національного продукту (ВНП) та національного доходу (НД).

Ефективність виробництва - категорія, яка характеризує віддачу,

результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст
обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами
ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість
економічного зростання.

В економічній теорії та практиці розрізняють економічну і соціальну

ефективність виробництва
*Рівень ефективності суспільного виробництва визначається за допомогою
системи показників.

У найзагальнішій методологічній формі економічна ефективність суспільного

виробництва визначається як співвідношення "результати - витрати" за
формулою:

 Продуктивність праці на макрорівні визначають як відношення

національного доходу до середньої чисельності працівників, зайнятих у його
створенні.

 Трудомісткість - це показник, зворотний продуктивності праці, який

відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці
продукції.

 Фондовіддача - це показник, який характеризує ефективність

використання засобів праці, тобто кількість продукції, виробленої з одиниці
основних виробничих фондів. Він розраховується як відношення вартості
виробленої продукції до вартості основних виробничих фондів.
  Фондомісткість - це зворотний показник фондовіддачі, який показує
вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.

 Матеріаловіддача характеризує ефективність використаних предметів

праці, тобто показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених
матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.).
Розраховується як відношення вартості виробленої продукції до вартості
витрачених матеріальних ресурсів.

 Матеріаломісткість є зворотним показником матеріа-ловіддачі, який

характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої
продукції.

 Капіталомісткість - це показник, близький до показника

фондомісткості продукції. Він визначається як відношення обсягу
капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої
продукції
 Екологоефективність. Сучасна економічна наука вважає, що поряд з
показниками економічної ефективності слід визначати й ефективність
природокористування суб'єкта господарювання за допомогою показника
еколого-економічної ефективності 

Соціальна ефективність суспільного виробництва

показує, наскільки його розвиток відповідає вирішенню своєї головної, кінцевої
мети — служити споживачу, задовольняти особисті потреби кожної людини

o Рівень життя— це фактичний рівень забезпеченості людей

матеріальними і духовними благами певної країнив конкретно-історичний
період. Він визначається рівнем фактичного споживання матеріальних і
духовних благ та послуг на душу населення, на одну сім'ю, а також його
 відповідністю національному соціальному стандарту — прожитковому
мінімуму.
o Прожитковий мінімум— це вартісна величина набору продуктів
харчування достатнього для забезпечення нормального функціонування
організму людини, збереження її здоров'я, а також мінімального набору
непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних
соціальних і культурних потреб особистості.

o Мінімальна заробітня плата – це законодавчо встановлений розмір

заробітної плати за просту некваліфіковану працю (ст. 93 КЗпп)

У розвинутих країнах існує і такий показник, як якість життя населення,

сформований на основі так званих індексів розвитку людини (ІРЛ), який
характеризують:

— обсяг реального ВВП на душу населення;

— середню тривалість життя;

— рівень грамотності населення;

— середню тривалість навчання в країні.

Ці чотири стандарти (ІРЛ) використовуються у світовій практиці експертами

ООН для встановлення відповідності рівня життя, освіченості і довголіття країни
міжнародним стандартам.

Крім того, для аналізу стану її прогнозування соціально-економічної ситуації в

країні розраховують й інші показники:

— рівень мінімальної погодинної заробітної плати;

— рівень безробіття;

— межу бідності;

— коефіцієнт народжуваності;

— рівень охорони здоров'я;

— рівень фізичного розвитку людини;

— якість і комфортність житла;

— тривалість робочого тижня;

— кількість вільного часу та наявність можливостей його раціонального

використання;

— умови праці та її безпеки;

— ступінь розповсюдження засобів зв'язку та комунікацій;

— стан і екологічна місткість навколишнього середовища тощо.

Висновок.
Між економічною та соціальною ефективністю виробництва існує тісний
взаємозв'язок. Економічна ефективність є матеріальною основою
вирішення соціальних проблем. У свою чергу, соціальний розвиток
суспільства (зростання добробуту народу, його освітнього й культурного
рівня, свідомого ставлення робітників до праці та ін.) суттєво впливає на
підвищення ефективності суспільного виробництва.