Гнібеда Артем

Тема 5: Трудові ресурси підприємства

Завдання 1
Трудові ресурси – це перш за все соціально-економічна категорія, в якій продуктивні
сили і виробничі відносини взаємно проникають і обумовлюють одна одну.
Економічно активне населення – частина населення, що забезпечує пропозицію
робочої чинності для виробництва товарів і послуг.
Економічно неактивне населення – це населення, що не входить до складу
економічно активного населення, включаючи осіб молодшого віку, установленого для виміру
чисельності
Продуктивність праці як економічна категорія характеризує ефективність трудових
витрат і показує здатність праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних
благ Продуктивність праці розраховується прямим або оберненим методами, залежно від
чого маємо два показники: виробіток і трудомісткість
Продуктивність індивідуальної праці характеризує витрати лише живої праці на
виробництво одиниці продукції
Виробіток — це кількість виробленої продукції за одиницю часу або кількість
продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника чи робітника за рік,
квартал, місяць
Ефективність праці — економічна категорія, що характеризує результативність
праці й враховує низку соціально-психологічних аспектів, а саме:
- корисність результату праці; - значущість трудових затрат для підприємства і суспільства; -
моральне задоволення від процесу трудової діяльності. Застосування категорії «ефективність
праці» в сучасному економічному і соціальному житті суспільства все більше поширюється.
Це пов’язано зі зростанням кількості й ролі:
- працівників сфери обміну і грошово-кредитної системи;
- праці науковців, конструкторів, робітників та інженерно-технічних працівників, які зайняті
в експериментальному виробництві нових зразків техніки, обладнання, товарів широкого
вжитку;
- праці в нематеріальних галузях суспільного виробництва
Нормування праці – це основа її організації на підприємстві. В загальному визначенні
нормування праці – це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на
встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між
чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання.
В основі дослідно-статистичного методу лежать дані про виконання аналогічних
робіт (функцій), дані статистичних звітів про виробіток чи витрати часу за попередній період,
матеріали спостережень за використанням робочого часу, результати експертних оцінок, а
також досвід нормувальника, майстра, технолога та ін.
Аналітичний метод дає змогу встановлювати більш обґрунтовані норми витрат
праці, упровадження яких має сприяти підвищенню продуктивності праці і, в цілому,
ефективності виробництва
Під час використання аналітично-дослідницького методу вихідна інформація для
розрахунку норм праці ґрунтується на результатах досліджень, проведених шляхом
спостережень, аналізу технологічного і трудового процесів, проектування їх оптимальних
варіантів і виробничо-необхідних витрат часу для конкретних умов.
Мотивація – комплекс причин, які спонукають працівників до цілеспрямованих дій і
є рушійною силою людської діяльності і поведінки на основі глибокої особистої
зацікавленості і залучення до здійснення.
. Відрядна оплата праці – це виплата вартості й ціни товару робочої сили залежно від
розмірів виробітку за одиницю часу.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати
за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану
працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Тарифна система – сукупність норм і нормативів, які забезпечують диференціацію
оплати праці виходячи з відмінностей у складнощах виконуваних робіт і умов праці, її
інтенсивності та характеру.
Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці
за одиницю робочого часу.
Додаткова заробітна плата – це винагорода за роботу понад встановлені норми, за
трудові успіхи і особливі умови праці. Вона включає надбавки, компенсаційні виплати,
надбавки та ін., передбачені чинним законодавством.
Премії нараховуються у відсотках від основної заробітної плати або у вигляді
конкретної суми.

Завдання 2
Розвиток трудових ресурсів залежить від багатьох факторів середовища і праці.
Насамперед, це економічні фактори як оплата праці і обсяг виконаних робіт та продукції .
Тому, в результаті цих факторів випливає показник ефективності використання наявних
ресурсів. Далі, впливовим фактором є політичний, оскільки регламентує і забезпечує
соціальні умови, в рамках яких повинна відбуватися економічна діяльність, розвиватися
творчі здібності трудових ресурсів і т. п. . Наступним фактором є екологічні характеристики
діяльності, стосуються природи з її економічним потенціалом з урахуванням рівня шкоди і
забруднення навколишнього середовища та організму людини. Далі фігурують технологічні
чинники, які впливають на поєднання засобів і предметів праці, технологічністю обладнання і
використовуваних матеріалів. На додаток, варто відмітити також фактори духовного впливу,
оскільки вони забезпечують духовні потреби та регулюють поведінкові норми працівників.
Далі, розгладаючи трудові ресурси організації з точки зору показників людської ідентифікації
варто відмітити вплив моральних, психологічних, економічних, соціальних, політичних,
фінансових та інших показників кожен робітник приймає рішення про працевлаштування.

Тому, чим вищий рейтинг компанії, тим більше можливостей і соціальних благ вона
надає працівнику, і має доступ на вищого рівня потенціалу трудових ресурсів. Більше того,
характеризуючи ефективне управління трудовими ресурсами, варто відзначити, що
формування керівництва відбувається з допомогою низки аспектів. По-перше, це
психофізіологічні можливості участі у трудовій діяльності. По-друге, це можливості
нормальних трудових контактів. По-третє, це творчі здібності працівника, які включають
наявність знань і навичок, необхідних для виконання певних обов’язків і видів робіт.
Наведеним критеріям відповідають наступні складові трудового потенціалу: здоров’я,
творчий потенціал, активність, освіта, ресурси робочого часу та ін. Тому, одним із ключових
завдань ефективного використання трудові ресурсів підприємства має бути ретельно
продумана і гнучка політика управління.
Попит та пропозиція трудових ресурсів в країні демонструє баланс інтересів між
робітником і роботодавцем. На даний час на ньому попит набагато менший за пропозицію,
внаслідок чого збільшується кількість безробітних людей. Це вимагає нового підходу до
вивчення проблем у використанні трудових ресурсів, оцінки їх ефективності під впливом
виробничих та соціально-економічних факторів в умовах реформування економіки. До таких
проблем насамперед відносять: неефективне використання робочого часу, спад
продуктивності праці, низький рівень зайнятості у виробництві, плинність кадрів на
підприємстві тощо. Аналізуючи питання забезпеченості робочою силою, слід пам’ятати, що в
сучасних умовах внаслідок помітних скорочень обсягів виробництва підприємства більше
стикаються не з проблемою недостачі, а з наявністю зайвої робочої сили, необхідністю
скорочення робочих місць і водночас – збереження кваліфікованих кадрів на майбутнє.
Статистична інформація Державної служби зайнятості свідчить про те, що в Україні
зросла кількість вивільнених робочих місць з 159,8 тисяч в 2019 році до 206,2 тисяч осіб в
2020му. Основною причиною вищевказаного масштабного зростання безробіття стали
пандемія COVID-19, карантинні заходи і порушення економічних процесів. При цьому,
згідно даних Державного центра зайнятості, вдвічі зросла пропорція робочої сили відповідно
до показника 2019 року в листопаді 2020го року. Таким чином, в сучасних реаліях, в
середньому по Україні, на одну вільну вакантну посаду претендує 6 безробітних, в той час як
в 2019му було 3 чоловіки. Як наслідок, найбільших труднощів працевлаштування зазнають
такі працівники як економіст, менеджер, юрист, оператор комп’ютерного набору, бухгалтер.
Тому, як результат, вказані дані демонструють нестабільну ситуацію на ринку трудових
ресурсів, тому потребують серйозної підтримки з боку держави як для безробітних, так і
роботодавців.
 Таким чином, трудові ресурси підприємства є рушійною силою виробництва і надання
послуг. Тому, в умовах перманентних явищ вирішальну роль в успішній діяльності
підприємства відіграє склад, кваліфікація і використання трудових ресурсів, їх ставлення до
праці. На формування трудового потенціалу організації впливає низка факторів як політичні,
економічні, технологічні, екологічні, духовні. На додачу, оскільки трудовий ресурс керується
людським фактором, то на вибір працівника впливають особисті цінності та психологічні
особливості. Проте статистика свідчить що сучасна ситуація із забезпеченням робочих місць
погіршується через економічні зрушення внаслідок пандемії і методів карантину.